Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барласи Барлас Барулас Борулас Барлос Борілас узб Barlos уйг بارلاس каз Барлас одне з тюркських і монгольських племен що

Барласи

Барласи

Барласи (Барлас, Барулас, Борулас, Барлос, Борілас, узб. Barlos, уйг. بارلاس‎, каз. Барлас) — одне з тюркських і монгольських племен, що брало участь у походах Чингісхана.

Здебільшого мають тюркське походження й асимілювались у складі узбецького етносу, ставши його етнографічною групою. Барласи зазначені в списку 92 узбецьких племен, складених у Мавераннахрі, наприклад, у списку з рукопису 4330.3 зі збірки Інституту сходознавства Узбекистану.

Походження

image
Монгольська імперія бл. 1207

Згадка про барласів є також у Таємній історії монголів і в , витяги з якої наводив Рашид ад-Дін. На думку останнього рід Барлас походить від роду Борджигін, заснованого Бодончаром. Від Бодончара, який народився 970 року, ведеться родинне Золоте дерево, з якого вийшов Тимур.

Етнонім барлас відомий з часів Чингісхана. Рашид ад-Дін писав, що 4-тисячне військо, що його виділив Чингісхан своєму сину Чаґатаю, складалось, зокрема, з барласів і що, як і , вони були первинно монгольським племенем під назвою барулос.

Історія

Первинно барласи населяли території сучасної Монголії. На думку деяких дослідників барласи були одним з ранніх і могутніх тюркських племен, що увійшли до складу узбеків.

Більшість джерел подають барласів як плем'я, тюркизоване у другій половині XIII століття й таке, що до XIV століття вже цілком спілкувалось тюркською чагатайською мовою (також називається староузбецькою та староуйгурською). Частина барласів переселилась до оаз Середньої Азії після 1266 року. В основному вони розмістились на території Кеша (сучасний Шахрисабз).

Барласи сягнули піку могутності за правління Тамерлана (1370—1405) й Тимуридів (1405—1507) у Мавераннахрі й Хорасані. Сам Тимур походив з роду барласів і під час своїх походів спирався на барлаських воєначальників, хоч у його війську були представлені різні тюркські племена й роди. Барласи оселились в Кашкадар'їнській оазі у першій половині XIV століття. За покровительства Тамерлана барласи почали переселятись і до інших регіонів. Відомо, що й після смерті Тамерлана барласи займали почесне положення в державах Тимуридів. На початку XVI століття частина барласів разом з Бабуром, після розгрому його військ дашті-кипчакськими узбеками, вирушила в Афганістан.

1406 року у війську онука Тимура , правителя , загинула більша частина чоловічого населення племені барласів. Знищив їх , інший онук Тимура, правитель західного Ірану. 1427 року війська Улугбека розбила армія чингізида Барак-хана.

У XVI столітті барласи жили на лівому та правому берегах Амудар'ї. До того часу плем'я виросло за рахунок приєднання до нього інших племен, оскільки вступати в союз з ним вважалось престижним. Втім у подальшому, після встановлення влади , барласи втратили свої позиції.

За часів Бухарського ханства частина барласів продовжувала вести напівкочовий образ життя й займатись тваринництвом, зберігаючи свою назву й традиційну внутрішню єдність. Це виявлялось в укладенні шлюбів переважно між членами племені, а також у володінні особливим красномовством, що було своєрідною «візитівкою» членів племені барлас.

Барласи Шахрисабзу, що розташований поряд із Самаркандською областю, навпаки вважають, що їхні пращури тривалий час жили в Гісарі, після чого повернулись до своїх рідних місць — Кашкадар'їнську оазу. Серед жителів села Юкорі Тарагай (Кашкадар'я) існує легенда, що в минулому вони залишили ті місця й вирушили в Гісар, звідки повернулись тільки на початку XIX століття. Інші джерела зазначають, що в середині XVIII століття мангут переселив близько 20 тисяч родин барласів на території Самарканда й Шахрисабза.

Сучасність

Рід барлас поширений серед халха-монголів у Монголії.

До початку XX століття в Мавераннахрі їх залишалось небагато, багато хто з них був асимільований чи переселився до Афганістану, Пакистану й Північної Індії. 1920 року барласи були зафіксовані майже виключно в гірських районах Самаркандській області й Шахрисабзькій оазі. Барласи також жили в Гісарській долині.

Доволі численна група барласів — нащадків переселенців з басейну Кашкадар'ї, утворила у першій половині XIX століття на схід від Пенджикента компактну групу поселень із центром в Суджині. На південь від того поселення, в Магіані, вони утворили село Чорбог, а на північ, в Афтобруї — село Юкарі-кишлак (Турки дач).

Нині в Самаркандській, Кашкадар'їнській областях збереглись етнічні назви барласів, але в інших регіонах Узбекистану назва барлос зустрічається тільки у формі етнотопоніма, наприклад село Барлас Сурхандар'їнської області. Невелика група катаганів села Катаган Кашкадар'їнської області називає себе барласами, а місце свого проживання — барлоступ.

За даними перепису населення Таджикистану 2010 року чисельність барласів у країні становила 5271 осіб.

Присутність барласів відзначається також і в національному складі Баткенської області Киргизстану.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 26 березня 2018.
  2. M.S. Asimov & C. E. Bosworth, History of Civilizations of Central Asia (История цивилизаций Центральной Азии), UNESCO Regional Office, 1998, , стор. 320
  3. B.F. Manz, The rise and rule of Tamerlan, Cambridge University Press, Cambridge 1989, стор. 28
  4. Рашид ад-дін, Збірка літописів. Т.1., кн.1. М., 1952, с. 189
  5. Кармышева Б. Х., Очерки этнической истории южных районов Таджикистана и Узбекистана. М.,1976 (рос.)
  6. Радянська історична енциклопедія, том 2, Москва, 1962, с. 134
  7. Кармишева Б. Х., Нариси етнічної історії південних районів Таджикистану й Узбекистану. Москва, 1976, с. 179
  8. Матеріали з історії киргизів і Киргизії. М., 1973, с. 210
  9. Рашид ад-Дін. Збірка літописів. — Т. 1, кн. 2. — С. 48.
  10. Гумільов Л. М. Пошуки видуманого царства (Легенда про «державу пресвітера Івана») = Поиски вымышленного царства (Легенда о «государстве пресвитера Иоанна»). — М. : Айрис-пресс, 2002. — С. 98. — .
  11. Рашид ад-Дін. Збірка літописів. М.; Л., 1952. Т. 1. Кн. 1. С. 257
  12. . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 26 березня 2018.
  13. Кармишева Б. Х., Нариси етнічної історії південних районів Таджикистану й Узбекистану. Москва, 1976, с.182
  14. . Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 26 березня 2018.
  15. Лін фон Паль. Помста Тамерлана. — М. : АСТ, 2008. — С. 14. — .
  16. M.S. Asimov & C. E. Bosworth, History of Civilizations of Central Asia (Історія цивілізацій Центральної Азії), UNESCO Regional Office, 1998, , стор. 320
  17. Захріддін Мухаммед Бабур. Бабур-наме. Ташкент, 1960. С. 232—236
  18. . Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 26 березня 2018.
  19. Історія Казахстану. Том 2. Алмати: Атамура, 2010, с. 137
  20. Ж.СЭРЖЭЭ, МОНГОЛ ОВГИЙН НЭРИЙН УЧИР, УБ, 1999 (монг.)
  21. Кармишева Б. Х., Нариси етнічної історії південних районів Таджикистану й Узбекистану. М., 1976, с. 79
  22. Бушков В., Населення північного Таджикистану: формування та розселення. М., 1995, с. 67
  23. Том 3. Національний склад і володіння мовами, громадянство населення Республіки Таджикистан (2010) [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Агентство зі статистики при Президенті Республіки Таджикистан
  24. Jacta :: На юге Киргизии жгли таджикские дома [ 29 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Кармишева Б. Х., Нариси етнічної історії південних районів Таджикистану й Узбекистану. М., 1976

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Barlasi Barlas Barulas Borulas Barlos Borilas uzb Barlos ujg بارلاس kaz Barlas odne z tyurkskih i mongolskih plemen sho bralo uchast u pohodah Chingishana Zdebilshogo mayut tyurkske pohodzhennya j asimilyuvalis u skladi uzbeckogo etnosu stavshi jogo etnografichnoyu grupoyu Barlasi zaznacheni v spisku 92 uzbeckih plemen skladenih u Maverannahri napriklad u spisku z rukopisu 4330 3 zi zbirki Institutu shodoznavstva Uzbekistanu PohodzhennyaMongolska imperiya bl 1207 Zgadka pro barlasiv ye takozh u Tayemnij istoriyi mongoliv i v vityagi z yakoyi navodiv Rashid ad Din Na dumku ostannogo rid Barlas pohodit vid rodu Bordzhigin zasnovanogo Bodoncharom Vid Bodonchara yakij narodivsya 970 roku vedetsya rodinne Zolote derevo z yakogo vijshov Timur Etnonim barlas vidomij z chasiv Chingishana Rashid ad Din pisav sho 4 tisyachne vijsko sho jogo vidiliv Chingishan svoyemu sinu Chagatayu skladalos zokrema z barlasiv i sho yak i voni buli pervinno mongolskim plemenem pid nazvoyu barulos IstoriyaPervinno barlasi naselyali teritoriyi suchasnoyi Mongoliyi Na dumku deyakih doslidnikiv barlasi buli odnim z rannih i mogutnih tyurkskih plemen sho uvijshli do skladu uzbekiv Bilshist dzherel podayut barlasiv yak plem ya tyurkizovane u drugij polovini XIII stolittya j take sho do XIV stolittya vzhe cilkom spilkuvalos tyurkskoyu chagatajskoyu movoyu takozh nazivayetsya starouzbeckoyu ta staroujgurskoyu Chastina barlasiv pereselilas do oaz Serednoyi Aziyi pislya 1266 roku V osnovnomu voni rozmistilis na teritoriyi Kesha suchasnij Shahrisabz Barlasi syagnuli piku mogutnosti za pravlinnya Tamerlana 1370 1405 j Timuridiv 1405 1507 u Maverannahri j Horasani Sam Timur pohodiv z rodu barlasiv i pid chas svoyih pohodiv spiravsya na barlaskih voyenachalnikiv hoch u jogo vijsku buli predstavleni rizni tyurkski plemena j rodi Barlasi oselilis v Kashkadar yinskij oazi u pershij polovini XIV stolittya Za pokrovitelstva Tamerlana barlasi pochali pereselyatis i do inshih regioniv Vidomo sho j pislya smerti Tamerlana barlasi zajmali pochesne polozhennya v derzhavah Timuridiv Na pochatku XVI stolittya chastina barlasiv razom z Baburom pislya rozgromu jogo vijsk dashti kipchakskimi uzbekami virushila v Afganistan 1406 roku u vijsku onuka Timura pravitelya zaginula bilsha chastina cholovichogo naselennya plemeni barlasiv Znishiv yih inshij onuk Timura pravitel zahidnogo Iranu 1427 roku vijska Ulugbeka rozbila armiya chingizida Barak hana U XVI stolitti barlasi zhili na livomu ta pravomu beregah Amudar yi Do togo chasu plem ya viroslo za rahunok priyednannya do nogo inshih plemen oskilki vstupati v soyuz z nim vvazhalos prestizhnim Vtim u podalshomu pislya vstanovlennya vladi barlasi vtratili svoyi poziciyi Za chasiv Buharskogo hanstva chastina barlasiv prodovzhuvala vesti napivkochovij obraz zhittya j zajmatis tvarinnictvom zberigayuchi svoyu nazvu j tradicijnu vnutrishnyu yednist Ce viyavlyalos v ukladenni shlyubiv perevazhno mizh chlenami plemeni a takozh u volodinni osoblivim krasnomovstvom sho bulo svoyeridnoyu vizitivkoyu chleniv plemeni barlas Barlasi Shahrisabzu sho roztashovanij poryad iz Samarkandskoyu oblastyu navpaki vvazhayut sho yihni prashuri trivalij chas zhili v Gisari pislya chogo povernulis do svoyih ridnih misc Kashkadar yinsku oazu Sered zhiteliv sela Yukori Taragaj Kashkadar ya isnuye legenda sho v minulomu voni zalishili ti miscya j virushili v Gisar zvidki povernulis tilki na pochatku XIX stolittya Inshi dzherela zaznachayut sho v seredini XVIII stolittya mangut pereseliv blizko 20 tisyach rodin barlasiv na teritoriyi Samarkanda j Shahrisabza SuchasnistRid barlas poshirenij sered halha mongoliv u Mongoliyi Do pochatku XX stolittya v Maverannahri yih zalishalos nebagato bagato hto z nih buv asimilovanij chi pereselivsya do Afganistanu Pakistanu j Pivnichnoyi Indiyi 1920 roku barlasi buli zafiksovani majzhe viklyuchno v girskih rajonah Samarkandskij oblasti j Shahrisabzkij oazi Barlasi takozh zhili v Gisarskij dolini Dovoli chislenna grupa barlasiv nashadkiv pereselenciv z basejnu Kashkadar yi utvorila u pershij polovini XIX stolittya na shid vid Pendzhikenta kompaktnu grupu poselen iz centrom v Sudzhini Na pivden vid togo poselennya v Magiani voni utvorili selo Chorbog a na pivnich v Aftobruyi selo Yukari kishlak Turki dach Nini v Samarkandskij Kashkadar yinskij oblastyah zbereglis etnichni nazvi barlasiv ale v inshih regionah Uzbekistanu nazva barlos zustrichayetsya tilki u formi etnotoponima napriklad selo Barlas Surhandar yinskoyi oblasti Nevelika grupa kataganiv sela Katagan Kashkadar yinskoyi oblasti nazivaye sebe barlasami a misce svogo prozhivannya barlostup Za danimi perepisu naselennya Tadzhikistanu 2010 roku chiselnist barlasiv u krayini stanovila 5271 osib Prisutnist barlasiv vidznachayetsya takozh i v nacionalnomu skladi Batkenskoyi oblasti Kirgizstanu Primitki Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Procitovano 26 bereznya 2018 M S Asimov amp C E Bosworth History of Civilizations of Central Asia Istoriya civilizacij Centralnoj Azii UNESCO Regional Office 1998 ISBN 9231034677 stor 320 B F Manz The rise and rule of Tamerlan Cambridge University Press Cambridge 1989 stor 28 Rashid ad din Zbirka litopisiv T 1 kn 1 M 1952 s 189 Karmysheva B H Ocherki etnicheskoj istorii yuzhnyh rajonov Tadzhikistana i Uzbekistana M 1976 ros Radyanska istorichna enciklopediya tom 2 Moskva 1962 s 134 Karmisheva B H Narisi etnichnoyi istoriyi pivdennih rajoniv Tadzhikistanu j Uzbekistanu Moskva 1976 s 179 Materiali z istoriyi kirgiziv i Kirgiziyi M 1973 s 210 Rashid ad Din Zbirka litopisiv T 1 kn 2 S 48 Gumilov L M Poshuki vidumanogo carstva Legenda pro derzhavu presvitera Ivana Poiski vymyshlennogo carstva Legenda o gosudarstve presvitera Ioanna M Ajris press 2002 S 98 ISBN 5 8112 0021 8 Rashid ad Din Zbirka litopisiv M L 1952 T 1 Kn 1 S 257 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 26 bereznya 2018 Karmisheva B H Narisi etnichnoyi istoriyi pivdennih rajoniv Tadzhikistanu j Uzbekistanu Moskva 1976 s 182 Arhiv originalu za 4 chervnya 2013 Procitovano 26 bereznya 2018 Lin fon Pal Pomsta Tamerlana M AST 2008 S 14 ISBN 5 235 02842 2 M S Asimov amp C E Bosworth History of Civilizations of Central Asia Istoriya civilizacij Centralnoyi Aziyi UNESCO Regional Office 1998 ISBN 9231034677 stor 320 Zahriddin Muhammed Babur Babur name Tashkent 1960 S 232 236 Arhiv originalu za 5 lipnya 2017 Procitovano 26 bereznya 2018 Istoriya Kazahstanu Tom 2 Almati Atamura 2010 s 137 Zh SERZhEE MONGOL OVGIJN NERIJN UChIR UB 1999 mong Karmisheva B H Narisi etnichnoyi istoriyi pivdennih rajoniv Tadzhikistanu j Uzbekistanu M 1976 s 79 Bushkov V Naselennya pivnichnogo Tadzhikistanu formuvannya ta rozselennya M 1995 s 67 Tom 3 Nacionalnij sklad i volodinnya movami gromadyanstvo naselennya Respubliki Tadzhikistan 2010 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Agentstvo zi statistiki pri Prezidenti Respubliki Tadzhikistan Jacta Na yuge Kirgizii zhgli tadzhikskie doma 29 grudnya 2018 u Wayback Machine ros LiteraturaKarmisheva B H Narisi etnichnoyi istoriyi pivdennih rajoniv Tadzhikistanu j Uzbekistanu M 1976Posilannya

    Дата публікації:
    Топ