Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк Баб'я гора (пол. Babiogórski Park Narodowy) — національний парк у Польщі.
пол. Babiogórski Park Narodowy[1] | |
|---|---|
 мапа парку | |
| 49°35′16″ пн. ш. 19°32′23″ сх. д. / 49.58777777780577622° пн. ш. 19.53972222224977884° сх. д.Координати: 49°35′16″ пн. ш. 19°32′23″ сх. д. / 49.58777777780577622° пн. ш. 19.53972222224977884° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща[1] |
| Розташування | Малопольське воєводство[1] |
| Площа | 33,92 км² |
| Засновано | 1954 |
| Вебсторінка | bgpn.pl |
 | |
  Бабьоґурський національний парк (Польща) | |
 Бабьоґурський національний парк у Вікісховищі | |
Парк засновано 30 жовтня 1954 року на площі 1703,70 га. У 1977 році Парк отримав статус біосферного резервату та був включений до програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Також, у 1977 році площу Парку було збільшено до 3391,55 га.
Природні умови
Баб'я гора (1725 м.) - найвища точка Західних Бескидів та друга за висотою гора Польщі. Це однорідний та ізольований гірський масив, що простягається в широтному напрямку. Геологічна будова зумовлює характер рельєфу - круті північні та пологі південні схили. Кліматичні умови та рослинні пояси змінюються з висотою над рівнем моря.
Клімат гірського масиву характеризується частими та сильними вітрами. Переважають північно-західні та західні вітри, що приносять холодне та вологе повітря, також характерні теплі південні вітри (фени). Випадає велика кількість атмосферних опадів (1400 мм на рік), сніговий покрив тримається до 200 днів. Цікавим кліматичним феноменом є температурна інверсія - коли температура повітря біля підніжжя гір нижча, ніж на вершині, це явище частіше трапляється взимку. Також для клімату Парку характерна часта зміна погоди, особливо взимку. Сонячна погода може раптово змінитись туманом та завірюхою, тому Баб'ю Ґуру називають «Матір поганої погоди».
Бабьогурський масив служить вододілом між басейнами Чорного та Балтійського морів. Територія Парку багата на річки та струмки, що мають переважно гірський характер. Водотоки живляться грунтовими водами, атмосферними опадами та таненням снігового покриву. Густа мережа водотоків (2 струмка на км²) робить Парк одним з найбагатших на водні ресурси місць у Польщі. У північній частині масиву більшість струмків знаходиться на висоті 900-1300 метрів над рівнем моря, у південній - 1200-1500 м. Температура води у них незмінна і становить 2-3°C. Найвищий та наймальовничіший струмок Głodna Woda (Голодна Вода) розташований на висоті 1625 м. У Парку знаходиться 19 озер та численні малі ставки.
Незважаючи на невелику площу, Парк характеризується дуже багатим біорізноманіттям. Тут трапляється багато цікавих видів рослин і тварин, в тому числі рідкісні та зникаючі, що потребують охорони. Багато з цих видів рідко можна зустріти в інших частинах Польщі та за межами заповідних територій. Живі організми адаптувались до сурових умов гірського масиву. Зокрема, тут можна зустріти 650 видів судинних рослин, 280 видів мохоподібних, понад 1300 видів мохів і лишайників та 4500 видів і підвидів тварин. Для Праку характерні рідкісні та ендемічні рослинні асоціації.
Рослинність
Характер рельєфу зумовлює поширення переважно гірських екосистем на території Парку, тут виявлено 125 гірських та 370 рівнинно-гірських видів рослин. 67 видів рослин перебувають під охороною держави, а 4 занесені до Червоного списку рослин Польщі: тоя міцна, роговик альпійський, стародуб (Laserpitium archangelica) та шолудивник Гакетта.
У рослинності Парку чітко простежується висотна поясність.
Передгірний пояс (до 700 м. над рівнем моря) раніше був типово лісовим. У наші дні сильно трансформований у результаті людської діяльності, зайнятий житловою забудовою, сільськогосподарськими полями та все більше смітниками.
Низькогірний лісовий пояс (700-1150 м. над рівнем моря). У ньому домінують букові, мішані буково-ялицево-ялинові ліси та вільхові ліси у заплавах. Тут збереглися буково-ялицеві праліси. У підліску зростають жимолость чорна, горобина звичайна. У трав'яному покриві трапляються папороті: щитник чоловічий, щитник широколистий, безщитник жіночий, блехнум колосистий, а також чорниця звичайна, підбілик альпійський, зубниця залозиста, підмаренник запашний, ожика гайова, жовтозілля Фукса, жовтозілля надрічкове та часник ведмежий.
Високогірний лісовий пояс (1150-1360 м. над рівнем моря) характеризується однорідним лісовим покривом з домінуванням ялини європейської. У підліску зростають порічки карпатські, жимолость чорна, шипшина повисла, горобина звичайна, а також безщитник розставленолистий, , підбілик альпійський, , малина звичайна, ожика лісова, щучник дернистий, куничник волохатий. Саме в цьому поясі зростає символ Парку Laserpitium archangelica.
Пояс гірської карликової сосни, субальпійський (1360-1650 м. над рівнем моря). Переважаючим видом тут є сосна гірська, що утворює густі зарості, також зростають жимолость чорна, шипшина повисла, верба сілезька. Місцями зростають папороті, куничник волохатий, авінелла звивиста, чорниці та кремена. З інших рослин трапляються ялівець звичайний, сугайник. У наш час субальпійський пояс віднесено до зони суворої заповідності, а у минулому тут проводились вирубки та випалювання карликової сосни, щоб звільнити простір для потреб випасання худоби.
Альпійський пояс (1650-1725 м. над рівнем моря) характеризується кам'янистим ландшафтом з невисокою лучною рослинністю. Тут зростають рослини, що зуміли адаптуватись до сурових кліматичних умов: короткого сезону вегетації, сильних вітрів, низьких температур, довготривалого сніжного покриву та посушливого літа. Альпійські луки - одна з найцінніших та рідкісних екосистем Польщі. Тут трапляються рідкісні та ендемічні види рослин: ситник трироздільний, чиє листя змінює колір в середині літа та надає лукам червонуватого відтінку, роговик альпійський, сон білий, анемона нарцизоцвіта, дзвоники круглолисті, тоя міцна, брусниця, а також злаки та осоки, зокрема біловус стиснутий, , , верба трав'яна. Також трапляються лишайники.
Оселища
Відповідно до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» у Парку охороняються такі види оселищ:
| Код | Тип оселища | Площа, га |
|---|---|---|
| 4060 | Альпійські та бореальні чагарничкові пустища | 3.66 |
| 4070 | Зарості з Pinus mugo та Rhododendron hirsutum (Mugo-Rhododendretum hirsuti) | 283.58 |
| 6120 | Трав'яні угруповання на сухих карбонатних пісках | 33.3 |
| 4080 | Субарктичні низькорослі зарості з Salix spp. | 18.41 |
| 6150 | Альпійські та бореальні луки на силікатному субстраті | 12.84 |
| 6170 | Альпійські та субальпійські луки на вапняках | 1.18 |
| 6230 | Багатовидові луки з Nardus на силікатних субстратах гірських (та передгірних) регіонів континентальної Європи | 9 |
| 6430 | Гідрофільні прибережні зарості високотравних угруповань рівнин і від монтанного до альпійського висотних поясів | 44.58 |
| 6520 | Гірські викошувані луки | 8.34 |
| 7140 | Перехідні трясовини та сплавини | 0.34 |
| 7230 | Лужні низинні болота | 1.37 |
| 8110 | Силікатні осипища від монтанного до нівального поясів (Androsacetalia alpinae та Galeopsietalia ladani) | 4.24 |
| 8310 | Печери, які закриті для відвідування | - |
| 9110 | Букові ліси Luzulo-Fagetum | 210.38 |
| 9130 | Букові ліси Asperulo-Fagetum | 1276.87 |
| 9140 | Середньоєвропейські субальпійські букові ліси з Acer і Rumex arifolius | 20.13 |
| 9180 | Ліси Tilio-Acerion на схилах, кам’янистих осипищах і в ущелинах | 19.81 |
| 91D0 | Заболочені ліси | 5.4 |
| 91E0 | Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) | 38.87 |
| 9410 | Ацидофільні ліси з Picea від монтанного до альпійського поясів (Vaccinio-Piceetea) | 1244.3 |
Тваринний світ
На території Парку зафіксовано 4500 видів тварин, найбільшу кількість з яких становлять безхребетні, зокрема комахи. Хребетні тварини налічують 188 видів, зокрема 100 видів птахів. Поширення комах обумовлюється висотною поясністю рослинності та клімату, а великі хребетні тварини мобільніші та мають більші ареали поширення.
Безхребетні
Молюски Бабьогурського Парку представлені наземними (равлики та слимаки) - 78 видів та прісноводними: 11 видів черевоногих та 3 види та двостулкових. Трапляються як рідкісний синюк карпатський так і типовий равлик деревний. Павукоподібні представлені косариками, павуками (мармуровий хрестовик), кліщами та псевдоскорпіонами (книжковий скорпіон).
Найчисленнішою групою фауни парку є комахи. Тут трапляється 1500 видів жуків, що живуть переважно біля підніжжя гір. Також є рідкісні та ендемічні види жуків, пов'язані з певними типами оселищ, наприклад альпійськими луками чи мертвою деревиною. Представники: жужелиця золотиста - один з найкрасивіших наземних жуків Європи та рідкісний ендемічний вид турун Фабра чорний турун Carabus variolosus, що перебуває під охороною Бернської конвенції, ендемік Карпат вусачик-несправжньогаурот чудовий, ризод борознистий. Другою за чисельністю групою комах є мухи, що представлені мошками, оводами та журчалками, наприклад Bibio marci та Leucozona lucorum.
Найяскравішою групою є метелики, їх у парку нараховується 700 видів, зокрема сонцевик будяковий, мінливець великий, , бражник очкастий. З перетинчастокрилих у Парку перебуває під охороною кілька видів джмелів, зокрема червонохвостий джміль. Поширені клопи (клоп лінійчастий (італійський), рівнокрилі (пінявка звичайна) та прямокрилі (Isophia pyrenaea), а також 100 видів волохокрильців, веснянки та бабки (вогнетілка-русалонька).
Риби, амфібії та рептилії
Риби Парку представлені двома типовими видами, що мешкають у гірських струмках - пструг струмковий та бабець строкатоплавцевий. Крім того, на масиві трапляється 11 видів амфібій: тритон гірський, тритон карпатський, тритон гребінчастий, тритон звичайний, саламандра вогняна, кумка жовточерева, ропуха звичайна, ропуха зелена, жаба їстівна, жаба ставкова, жаба трав'яна. Рептилії Парку представлені такими видами: веретільниця ламка, ящірка живородна та ящірка прудка, вуж звичайний, гадюка звичайна.
Птахи
Є найчисельнішою групою хребетних Парку - 127 видів, 100 з яких тут гніздиться. У передгірному поясі мешкають види, пов'язані з сільськогосподарськими полями та населеними пунктами. Тут гніздяться жайворонок польовий, вівсянка звичайна, зеленяк, сорока звичайна, харчуються лелека білий, чайка, канюк звичайний. Численними є птахи низько- та високогірного лісових поясів. Тут трапляються глушець, тетерук та орябок. Дятлові - ще одна група лісових птахів, представлена видами: дятел трипалий, жовна зелена, дятел звичайний, жовна чорна, дятел білоспинний. Сови представлені шістьма видами: сова довгохвоста, сичик-горобець, сич волохатий, пугач звичайний, сова сіра, сова вухата. Горобцеподібні також є досить численною групою і налічують 80 видів, зокрема: чикотень, дрізд гірський, вівчарик-ковалик, щиглик звичайний. У лісових екосистемах мешкає найменший птах Парку золотомушка жовточуба.
У субальпійському та альпійському поясі трапляються тинівка альпійська, щеврик гірський, чечітка звичайна, боривітер звичайний, горихвістка чорна. Окремо виділяється група птахів, пов'язаних з водно-болотними угіддями, оскільки таких у Парку мало - група не чисельна. Трапляються , плиска гірська, рибалочка блакитний.
Ссавці
У Бабьогурському масиві зафіксовано мещкання 50 видів, це переважно невеликі тварини: комахоїдні, гризуни та кажани, решта - більші за розміром зайцеподібні, хижі та унгуляти.
Комахоїдні цієї території представлені такими видами: їжак південний, кріт європейський, мідиця звичайна, мідиця мала, мідиця альпійська, рясоніжка велика та білозубка мала; кажани: нічниця війчаста, нічниця вусата, нічниця водяна, нічниця довговуха, нічниця триколірна, нічниця велика, лилик двоколірний, пергач північний, пергач пізній, вечірниця дозірна. Кажани Парку ще недостатньо досліджені.
Гризуни також є числельною групою і представлені видами: вивірка звичайна, нориця руда, щур водяний, норик татринський, норик підземний, полівка північна, полівка звичайна, мишак жовтогрудий, мишак європейський, житник пасистий, пацюк сірий, мишівка лісова, жолудниця європейська, соня лісова, вовчок сірий, ліскулька. Переважна більшість із них живе у лісі, хоча окремі види трапляються навіть високо в горах. З поміж великих хижаків у Парку трапляються ведмідь бурий, рись, вовк, лисиця, борсук європейський, видра річкова, куниця, тхір лісовий. З інших великих ссавців поширені заєць, олень, кабан.
Туризм
Територія парку доступна для туристів, однак туристична діяльність організована таким чином, щоб не завдавати шкоди природі, наприклад в зоні строгої заповідності забороняється сходити з туристичних стежок. У парку добре розвинута туристична інфраструктура, прокладені туристичні стежки (50 км), а також велосипедні, лижні, освітні маршрути (орієнтовані на школярів), обладнані хостели та кемпінги. Одним із завдань Парку є природоохоронна освіта.
Джерела
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 50(рос.)
- Офіційний сайт Парку [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Інформаційна картка сайту NATURA 2000 [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Polskie Parki Narodowe [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Poland.travel [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Best trails in Babia Góra National Park, Poland [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Hiking in Babia Gora National Park [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.]
- https://encyklopedia.pwn.pl/materialy-dodatkowe/haslo/Babiogorski-Park-Narodowy;1030436.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Bab ya gora pol Babiogorski Park Narodowy nacionalnij park u Polshi Babogurskij nacionalnij parkpol Babiogorski Park Narodowy 1 mapa parku49 35 16 pn sh 19 32 23 sh d 49 58777777780577622 pn sh 19 53972222224977884 sh d 49 58777777780577622 19 53972222224977884 Koordinati 49 35 16 pn sh 19 32 23 sh d 49 58777777780577622 pn sh 19 53972222224977884 sh d 49 58777777780577622 19 53972222224977884Krayina Respublika Polsha 1 RoztashuvannyaMalopolske voyevodstvo 1 Plosha33 92 km Zasnovano1954Vebstorinkabgpn plmapa parkuBabogurskij nacionalnij park Polsha Babogurskij nacionalnij park u Vikishovishi Park zasnovano 30 zhovtnya 1954 roku na ploshi 1703 70 ga U 1977 roci Park otrimav status biosfernogo rezervatu ta buv vklyuchenij do programi YuNESKO Lyudina i biosfera Takozh u 1977 roci ploshu Parku bulo zbilsheno do 3391 55 ga Prirodni umoviBab ya gora 1725 m najvisha tochka Zahidnih Beskidiv ta druga za visotoyu gora Polshi Ce odnoridnij ta izolovanij girskij masiv sho prostyagayetsya v shirotnomu napryamku Geologichna budova zumovlyuye harakter relyefu kruti pivnichni ta pologi pivdenni shili Klimatichni umovi ta roslinni poyasi zminyuyutsya z visotoyu nad rivnem morya Klimat girskogo masivu harakterizuyetsya chastimi ta silnimi vitrami Perevazhayut pivnichno zahidni ta zahidni vitri sho prinosyat holodne ta vologe povitrya takozh harakterni tepli pivdenni vitri feni Vipadaye velika kilkist atmosfernih opadiv 1400 mm na rik snigovij pokriv trimayetsya do 200 dniv Cikavim klimatichnim fenomenom ye temperaturna inversiya koli temperatura povitrya bilya pidnizhzhya gir nizhcha nizh na vershini ce yavishe chastishe traplyayetsya vzimku Takozh dlya klimatu Parku harakterna chasta zmina pogodi osoblivo vzimku Sonyachna pogoda mozhe raptovo zminitis tumanom ta zaviryuhoyu tomu Bab yu Guru nazivayut Matir poganoyi pogodi Babogurskij masiv sluzhit vododilom mizh basejnami Chornogo ta Baltijskogo moriv Teritoriya Parku bagata na richki ta strumki sho mayut perevazhno girskij harakter Vodotoki zhivlyatsya gruntovimi vodami atmosfernimi opadami ta tanennyam snigovogo pokrivu Gusta merezha vodotokiv 2 strumka na km robit Park odnim z najbagatshih na vodni resursi misc u Polshi U pivnichnij chastini masivu bilshist strumkiv znahoditsya na visoti 900 1300 metriv nad rivnem morya u pivdennij 1200 1500 m Temperatura vodi u nih nezminna i stanovit 2 3 C Najvishij ta najmalovnichishij strumok Glodna Woda Golodna Voda roztashovanij na visoti 1625 m U Parku znahoditsya 19 ozer ta chislenni mali stavki Nezvazhayuchi na neveliku ploshu Park harakterizuyetsya duzhe bagatim bioriznomanittyam Tut traplyayetsya bagato cikavih vidiv roslin i tvarin v tomu chisli ridkisni ta znikayuchi sho potrebuyut ohoroni Bagato z cih vidiv ridko mozhna zustriti v inshih chastinah Polshi ta za mezhami zapovidnih teritorij Zhivi organizmi adaptuvalis do surovih umov girskogo masivu Zokrema tut mozhna zustriti 650 vidiv sudinnih roslin 280 vidiv mohopodibnih ponad 1300 vidiv mohiv i lishajnikiv ta 4500 vidiv i pidvidiv tvarin Dlya Praku harakterni ridkisni ta endemichni roslinni asociaciyi RoslinnistLisova roslinnist na girskih shilah Lisovij poyas Turistichna stezhka u poyasi karlikovoyi sosni Son bilij u Parku Harakter relyefu zumovlyuye poshirennya perevazhno girskih ekosistem na teritoriyi Parku tut viyavleno 125 girskih ta 370 rivninno girskih vidiv roslin 67 vidiv roslin perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi a 4 zaneseni do Chervonogo spisku roslin Polshi toya micna rogovik alpijskij starodub Laserpitium archangelica ta sholudivnik Gaketta U roslinnosti Parku chitko prostezhuyetsya visotna poyasnist Peredgirnij poyas do 700 m nad rivnem morya ranishe buv tipovo lisovim U nashi dni silno transformovanij u rezultati lyudskoyi diyalnosti zajnyatij zhitlovoyu zabudovoyu silskogospodarskimi polyami ta vse bilshe smitnikami Nizkogirnij lisovij poyas 700 1150 m nad rivnem morya U nomu dominuyut bukovi mishani bukovo yalicevo yalinovi lisi ta vilhovi lisi u zaplavah Tut zbereglisya bukovo yalicevi pralisi U pidlisku zrostayut zhimolost chorna gorobina zvichajna U trav yanomu pokrivi traplyayutsya paporoti shitnik cholovichij shitnik shirokolistij bezshitnik zhinochij blehnum kolosistij a takozh chornicya zvichajna pidbilik alpijskij zubnicya zalozista pidmarennik zapashnij ozhika gajova zhovtozillya Fuksa zhovtozillya nadrichkove ta chasnik vedmezhij Visokogirnij lisovij poyas 1150 1360 m nad rivnem morya harakterizuyetsya odnoridnim lisovim pokrivom z dominuvannyam yalini yevropejskoyi U pidlisku zrostayut porichki karpatski zhimolost chorna shipshina povisla gorobina zvichajna a takozh bezshitnik rozstavlenolistij pidbilik alpijskij malina zvichajna ozhika lisova shuchnik dernistij kunichnik volohatij Same v comu poyasi zrostaye simvol Parku Laserpitium archangelica Poyas girskoyi karlikovoyi sosni subalpijskij 1360 1650 m nad rivnem morya Perevazhayuchim vidom tut ye sosna girska sho utvoryuye gusti zarosti takozh zrostayut zhimolost chorna shipshina povisla verba silezka Miscyami zrostayut paporoti kunichnik volohatij avinella zvivista chornici ta kremena Z inshih roslin traplyayutsya yalivec zvichajnij sugajnik U nash chas subalpijskij poyas vidneseno do zoni suvoroyi zapovidnosti a u minulomu tut provodilis virubki ta vipalyuvannya karlikovoyi sosni shob zvilniti prostir dlya potreb vipasannya hudobi Alpijskij poyas 1650 1725 m nad rivnem morya harakterizuyetsya kam yanistim landshaftom z nevisokoyu luchnoyu roslinnistyu Tut zrostayut roslini sho zumili adaptuvatis do surovih klimatichnih umov korotkogo sezonu vegetaciyi silnih vitriv nizkih temperatur dovgotrivalogo snizhnogo pokrivu ta posushlivogo lita Alpijski luki odna z najcinnishih ta ridkisnih ekosistem Polshi Tut traplyayutsya ridkisni ta endemichni vidi roslin sitnik trirozdilnij chiye listya zminyuye kolir v seredini lita ta nadaye lukam chervonuvatogo vidtinku rogovik alpijskij son bilij anemona narcizocvita dzvoniki kruglolisti toya micna brusnicya a takozh zlaki ta osoki zokrema bilovus stisnutij verba trav yana Takozh traplyayutsya lishajniki OselishaVidpovidno do Direktivi 92 43 YeS Pro zberezhennya prirodnih oselish ta vidiv prirodnoyi fauni i flori u Parku ohoronyayutsya taki vidi oselish Kod Tip oselisha Plosha ga 4060 Alpijski ta borealni chagarnichkovi pustisha 3 66 4070 Zarosti z Pinus mugo ta Rhododendron hirsutum Mugo Rhododendretum hirsuti 283 58 6120 Trav yani ugrupovannya na suhih karbonatnih piskah 33 3 4080 Subarktichni nizkorosli zarosti z Salix spp 18 41 6150 Alpijski ta borealni luki na silikatnomu substrati 12 84 6170 Alpijski ta subalpijski luki na vapnyakah 1 18 6230 Bagatovidovi luki z Nardus na silikatnih substratah girskih ta peredgirnih regioniv kontinentalnoyi Yevropi 9 6430 Gidrofilni priberezhni zarosti visokotravnih ugrupovan rivnin i vid montannogo do alpijskogo visotnih poyasiv 44 58 6520 Girski vikoshuvani luki 8 34 7140 Perehidni tryasovini ta splavini 0 34 7230 Luzhni nizinni bolota 1 37 8110 Silikatni osipisha vid montannogo do nivalnogo poyasiv Androsacetalia alpinae ta Galeopsietalia ladani 4 24 8310 Pecheri yaki zakriti dlya vidviduvannya 9110 Bukovi lisi Luzulo Fagetum 210 38 9130 Bukovi lisi Asperulo Fagetum 1276 87 9140 Serednoyevropejski subalpijski bukovi lisi z Acer i Rumex arifolius 20 13 9180 Lisi Tilio Acerion na shilah kam yanistih osipishah i v ushelinah 19 81 91D0 Zabolocheni lisi 5 4 91E0 Zaplavni lisi z Alnus glutinosa ta Fraxinus excelsior Alno Padion Alnion incanae Salicion albae 38 87 9410 Acidofilni lisi z Picea vid montannogo do alpijskogo poyasiv Vaccinio Piceetea 1244 3Tvarinnij svitNa teritoriyi Parku zafiksovano 4500 vidiv tvarin najbilshu kilkist z yakih stanovlyat bezhrebetni zokrema komahi Hrebetni tvarini nalichuyut 188 vidiv zokrema 100 vidiv ptahiv Poshirennya komah obumovlyuyetsya visotnoyu poyasnistyu roslinnosti ta klimatu a veliki hrebetni tvarini mobilnishi ta mayut bilshi areali poshirennya Bezhrebetni Zhuzhelicya zolotista odin z najkrasivishih zhukiv Yevropi Molyuski Babogurskogo Parku predstavleni nazemnimi ravliki ta slimaki 78 vidiv ta prisnovodnimi 11 vidiv cherevonogih ta 3 vidi ta dvostulkovih Traplyayutsya yak ridkisnij sinyuk karpatskij tak i tipovij ravlik derevnij Pavukopodibni predstavleni kosarikami pavukami marmurovij hrestovik klishami ta psevdoskorpionami knizhkovij skorpion Najchislennishoyu grupoyu fauni parku ye komahi Tut traplyayetsya 1500 vidiv zhukiv sho zhivut perevazhno bilya pidnizhzhya gir Takozh ye ridkisni ta endemichni vidi zhukiv pov yazani z pevnimi tipami oselish napriklad alpijskimi lukami chi mertvoyu derevinoyu Predstavniki zhuzhelicya zolotista odin z najkrasivishih nazemnih zhukiv Yevropi ta ridkisnij endemichnij vid turun Fabra chornij turun Carabus variolosus sho perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi endemik Karpat vusachik nespravzhnogaurot chudovij rizod boroznistij Drugoyu za chiselnistyu grupoyu komah ye muhi sho predstavleni moshkami ovodami ta zhurchalkami napriklad Bibio marci ta Leucozona lucorum Najyaskravishoyu grupoyu ye meteliki yih u parku narahovuyetsya 700 vidiv zokrema soncevik budyakovij minlivec velikij brazhnik ochkastij Z peretinchastokrilih u Parku perebuvaye pid ohoronoyu kilka vidiv dzhmeliv zokrema chervonohvostij dzhmil Poshireni klopi klop linijchastij italijskij rivnokrili pinyavka zvichajna ta pryamokrili Isophia pyrenaea a takozh 100 vidiv volohokrilciv vesnyanki ta babki vognetilka rusalonka Ribi amfibiyi ta reptiliyi Ribi Parku predstavleni dvoma tipovimi vidami sho meshkayut u girskih strumkah pstrug strumkovij ta babec strokatoplavcevij Krim togo na masivi traplyayetsya 11 vidiv amfibij triton girskij triton karpatskij triton grebinchastij triton zvichajnij salamandra vognyana kumka zhovtochereva ropuha zvichajna ropuha zelena zhaba yistivna zhaba stavkova zhaba trav yana Reptiliyi Parku predstavleni takimi vidami veretilnicya lamka yashirka zhivorodna ta yashirka prudka vuzh zvichajnij gadyuka zvichajna Ptahi Zhovna chorna tipovij predstavnik ornitofauni lisovih ekosistem Ye najchiselnishoyu grupoyu hrebetnih Parku 127 vidiv 100 z yakih tut gnizditsya U peredgirnomu poyasi meshkayut vidi pov yazani z silskogospodarskimi polyami ta naselenimi punktami Tut gnizdyatsya zhajvoronok polovij vivsyanka zvichajna zelenyak soroka zvichajna harchuyutsya leleka bilij chajka kanyuk zvichajnij Chislennimi ye ptahi nizko ta visokogirnogo lisovih poyasiv Tut traplyayutsya glushec teteruk ta oryabok Dyatlovi she odna grupa lisovih ptahiv predstavlena vidami dyatel tripalij zhovna zelena dyatel zvichajnij zhovna chorna dyatel bilospinnij Sovi predstavleni shistma vidami sova dovgohvosta sichik gorobec sich volohatij pugach zvichajnij sova sira sova vuhata Gorobcepodibni takozh ye dosit chislennoyu grupoyu i nalichuyut 80 vidiv zokrema chikoten drizd girskij vivcharik kovalik shiglik zvichajnij U lisovih ekosistemah meshkaye najmenshij ptah Parku zolotomushka zhovtochuba U subalpijskomu ta alpijskomu poyasi traplyayutsya tinivka alpijska shevrik girskij chechitka zvichajna boriviter zvichajnij gorihvistka chorna Okremo vidilyayetsya grupa ptahiv pov yazanih z vodno bolotnimi ugiddyami oskilki takih u Parku malo grupa ne chiselna Traplyayutsya pliska girska ribalochka blakitnij Ssavci Thir lisovij U Babogurskomu masivi zafiksovano meshkannya 50 vidiv ce perevazhno neveliki tvarini komahoyidni grizuni ta kazhani reshta bilshi za rozmirom zajcepodibni hizhi ta ungulyati Komahoyidni ciyeyi teritoriyi predstavleni takimi vidami yizhak pivdennij krit yevropejskij midicya zvichajna midicya mala midicya alpijska ryasonizhka velika ta bilozubka mala kazhani nichnicya vijchasta nichnicya vusata nichnicya vodyana nichnicya dovgovuha nichnicya trikolirna nichnicya velika lilik dvokolirnij pergach pivnichnij pergach piznij vechirnicya dozirna Kazhani Parku she nedostatno doslidzheni Grizuni takozh ye chislelnoyu grupoyu i predstavleni vidami vivirka zvichajna noricya ruda shur vodyanij norik tatrinskij norik pidzemnij polivka pivnichna polivka zvichajna mishak zhovtogrudij mishak yevropejskij zhitnik pasistij pacyuk sirij mishivka lisova zholudnicya yevropejska sonya lisova vovchok sirij liskulka Perevazhna bilshist iz nih zhive u lisi hocha okremi vidi traplyayutsya navit visoko v gorah Z pomizh velikih hizhakiv u Parku traplyayutsya vedmid burij ris vovk lisicya borsuk yevropejskij vidra richkova kunicya thir lisovij Z inshih velikih ssavciv poshireni zayec olen kaban TurizmTeritoriya parku dostupna dlya turistiv odnak turistichna diyalnist organizovana takim chinom shob ne zavdavati shkodi prirodi napriklad v zoni strogoyi zapovidnosti zaboronyayetsya shoditi z turistichnih stezhok U parku dobre rozvinuta turistichna infrastruktura prokladeni turistichni stezhki 50 km a takozh velosipedni lizhni osvitni marshruti oriyentovani na shkolyariv obladnani hosteli ta kempingi Odnim iz zavdan Parku ye prirodoohoronna osvita DzherelaGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 50 ros Oficijnij sajt Parku 15 travnya 2021 u Wayback Machine Informacijna kartka sajtu NATURA 2000 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Polskie Parki Narodowe 2 travnya 2021 u Wayback Machine Poland travel 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Best trails in Babia Gora National Park Poland 2 travnya 2021 u Wayback Machine Hiking in Babia Gora National Park 2 travnya 2021 u Wayback Machine https encyklopedia pwn pl materialy dodatkowe haslo Babiogorski Park Narodowy 1030436 html