Шолудивник Гакетта, або шолудивник карпатський (Pedicularis hacquetii) — багаторічна рослина, анемохор, ентомофіл, напівпаразит. Представник роду шолудивник (Pedicularis), родини вовчкових (Orobanchaceae). Південно-середньоєвропейський високогірний (субальпійсько-альпійський) вид.
Шолудивник Гакетта | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Вовчкові (Orobanchaceae) |
Рід: | Шолудивник (Pedicularis) |
Вид: | Шолудивник Гакетта (P. hacquetii) |
Біноміальна назва | |
Pedicularis hacquetii , 1834 |
Назва
Уже з XVI століття деякі ботаніки для видів цього роду застосовували назву pedicularis або ж pedicularia, що походить від латинського слова pediculus — воша. За однією з версій, траву рослини Pedicularis herba використовували для лікування вошивості, за іншою — назва підкреслювала суцільне покриття рослини опушенням.
Видова назва — на честь французького ботаніка Б. Гекетта, професора природознавства у Любляні (Словенія), а пізніше у Львові, який вивчав флору Південно-Східних Альп, Карпат і Поділля.
До роду Pedicularis L. належить близько 600 видів, усі вони за біологічними особливостями є напівпаразитами. Вважають, що центром формування цього виду був регіон Південної Азії — Китаю. У гори Середньої Європи рослина потрапила під час наступу плейстоценових зледенінь.
Поширення та екологія
Досить зрідка зростає в субальпійському поясі, на луках, по скелях і кам'янистих місцях, інколи сягає альпійського поясу й знижується до післялісових лук.
Вид поширений у Карпатах (від Баб'ї Гури (Польща) до Південних Карпат у Румунії), Південно-Східні Альпи, Центральні Апеніни, у горах Середньої Європи зростає до висоти 2500 м.
В Українських Карпатах зростає на хребтах Свидовець, Чорногора (спорадично, проте групами — Петрос, Говерла, Ґаджина та інші місця), Гринявські, Чивчинські гори, зрідка у Закарпатському передгір'ї.
Морфологія
Трав′яниста рослина 30-50 см заввишки, іноді до 100 см, стебло просте, з перистими м′якими листками (частки двоперисті розсічені), прикориневі листки великі, довгочерешкові, стеблові зменшені, верхні біля основи черешкові, зубці листків із дуже короткими вістрями.
Віночок 22-25 мм завдовжки, блідо-рожевий, з трубочкою, удвічі довшою від чашечки, усередині опушений, верхня губа майже пряма, раптово округлена і затуплена, гола, по краю війчаста. Нитки тичинок у середині бородаті.
Квіти у багатоквіткових стиснутих кінцевих суцвіттях, іноді внизу перерваних. Чашечка дзвоникоподбіна, спереду двороздільна, коротко-три-п′ятизубчаста, з опушиними зубцями. Цвіте у липні-серпні.
Охорона
Запропонований до Червоної книги Українських Карпат. Зростає на території Карпатського національного парку, Чорногірський і Мармароський масиви Карпатського біосферного заповідника. Під охороною у Польщі і Словаччині.
Синоніми
- Pedicularis carpatica (Andrae) Simonk
- Pedicularis exaltata auct. non Besser
- Pedicularis foliosa auct. non Wahlenb.
- Pedicularis hacquetii K.Koch.
Див. також
Примітки
- Доброчаева, Котов, Прокудина и др. Определитель высшир растений Украины. — Київ: Наук. думка, 1987. — 548 с.
- Pedicularis hacquetii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Посилання
Pedicularis hacquetii Graf Описание таксона [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів: БаК, 2003. — 520 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sholudivnik Gaketta abo sholudivnik karpatskij Pedicularis hacquetii bagatorichna roslina anemohor entomofil napivparazit Predstavnik rodu sholudivnik Pedicularis rodini vovchkovih Orobanchaceae Pivdenno serednoyevropejskij visokogirnij subalpijsko alpijskij vid Sholudivnik Gaketta Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Vovchkovi Orobanchaceae Rid Sholudivnik Pedicularis Vid Sholudivnik Gaketta P hacquetii Binomialna nazva Pedicularis hacquetii 1834NazvaUzhe z XVI stolittya deyaki botaniki dlya vidiv cogo rodu zastosovuvali nazvu pedicularis abo zh pedicularia sho pohodit vid latinskogo slova pediculus vosha Za odniyeyu z versij travu roslini Pedicularis herba vikoristovuvali dlya likuvannya voshivosti za inshoyu nazva pidkreslyuvala sucilne pokrittya roslini opushennyam Vidova nazva na chest francuzkogo botanika B Geketta profesora prirodoznavstva u Lyublyani Sloveniya a piznishe u Lvovi yakij vivchav floru Pivdenno Shidnih Alp Karpat i Podillya Do rodu Pedicularis L nalezhit blizko 600 vidiv usi voni za biologichnimi osoblivostyami ye napivparazitami Vvazhayut sho centrom formuvannya cogo vidu buv region Pivdennoyi Aziyi Kitayu U gori Serednoyi Yevropi roslina potrapila pid chas nastupu plejstocenovih zledenin Poshirennya ta ekologiyaDosit zridka zrostaye v subalpijskomu poyasi na lukah po skelyah i kam yanistih miscyah inkoli syagaye alpijskogo poyasu j znizhuyetsya do pislyalisovih luk Vid poshirenij u Karpatah vid Bab yi Guri Polsha do Pivdennih Karpat u Rumuniyi Pivdenno Shidni Alpi Centralni Apenini u gorah Serednoyi Yevropi zrostaye do visoti 2500 m V Ukrayinskih Karpatah zrostaye na hrebtah Svidovec Chornogora sporadichno prote grupami Petros Goverla Gadzhina ta inshi miscya Grinyavski Chivchinski gori zridka u Zakarpatskomu peredgir yi MorfologiyaTrav yanista roslina 30 50 sm zavvishki inodi do 100 sm steblo proste z peristimi m yakimi listkami chastki dvoperisti rozsicheni prikorinevi listki veliki dovgochereshkovi steblovi zmensheni verhni bilya osnovi chereshkovi zubci listkiv iz duzhe korotkimi vistryami Vinochok 22 25 mm zavdovzhki blido rozhevij z trubochkoyu udvichi dovshoyu vid chashechki useredini opushenij verhnya guba majzhe pryama raptovo okruglena i zatuplena gola po krayu vijchasta Nitki tichinok u seredini borodati Kviti u bagatokvitkovih stisnutih kincevih sucvittyah inodi vnizu perervanih Chashechka dzvonikopodbina speredu dvorozdilna korotko tri p yatizubchasta z opushinimi zubcyami Cvite u lipni serpni OhoronaZaproponovanij do Chervonoyi knigi Ukrayinskih Karpat Zrostaye na teritoriyi Karpatskogo nacionalnogo parku Chornogirskij i Marmaroskij masivi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Pid ohoronoyu u Polshi i Slovachchini SinonimiPedicularis carpatica Andrae Simonk Pedicularis exaltata auct non Besser Pedicularis foliosa auct non Wahlenb Pedicularis hacquetii K Koch Div takozhSudinni roslini ChornogoriPrimitkiDobrochaeva Kotov Prokudina i dr Opredelitel vysshir rastenij Ukrainy Kiyiv Nauk dumka 1987 548 s Pedicularis hacquetii Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 PosilannyaPedicularis hacquetii Graf Opisanie taksona 25 veresnya 2013 u Wayback Machine DzherelaNesteruk Yu Roslinnij svit Ukrayinskih Karpat Chornogora Ekologichni mandrivki Lviv BaK 2003 520 s