жупанія Б єловарсько Крижевецька жупанія Bjelovarsko križevačka županija Загальна інформація Інші назви Belovár Kőrös vá

Загальна інформація
жупанія
Б'єловарсько-Крижевецька жупанія Bjelovarsko-križevačka županija

Інші назви	Belovár-Kőrös vármegye
Входила до складу	Королівство Хорватії і Славонії
Сучасна локація	Хорватія
Період уживання топоніма	1886—1920
Населення	332 592 душі (1910)
Площа	5 048 км² (1910)
Розташування на карті

Положення жупанії (жовтим) у межах Королівства Хорватії та Славонії (зеленим)
Держави на території Б'єловарсько-Крижевецької жупанії
Австро-Угорщина	(1886 — 1918)
Держава словенців, хорватів і сербів	(1918—1920)
Королівство сербів, хорватів і словенців	(1920—1924)

Б'єловарсько-Крижевецька жупанія (хорв. Bjelovarsko-križevačka županija, угор. Belovár-Kőrös vármegye) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, центром якої був Б'єловар.

Положення

Жупанія межувала з угорським комітатом Шомодь і хорватсько-славонськими Загребською, Вараждинською, Вировитицькою і Пожезькою жупаніями. Її північно-східну межу утворювала річка Драва.

Історія

Територія Б'єловарсько-Крижевецької жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. У часи Військового порубіжжя територія жупанії лежала в межах Вараждинського генеральства. 1 серпня 1871 особистий посланник цісаря Франца Йосифа австрійський генерал Росенцвайг передав тодішнє військове управління у місті Б'єловар країнському полковнику-управителю Івану Трнському. Цим актом ті землі стали невід'ємною частиною тієї території Хорватії, що перебувала під цивільним управлінням. Тоді ж народилася нова хорватська жупанія — Б'єловарська жупанія. Івана Трнського призначили тимчасовим адміністратором новоствореної жупанії, і цю посаду він обіймав до свого від'їзду в Загреб у 1872 році. За врядування першого жупана графа Роберта Оршича-Славетичкого жупанія отримала 1872 року свій перший герб.

На підставі Закону про влаштування управління та устрій жупаній 1886 року сталося злиття Б'єловарської жупанії з Крижевецькою (лат. Comitatus Crisiensis), яка достеменно існувала вже в XV столітті. Так виникла Б'єловарсько-Крижевецька жупанія, до якої ввійшли такі райони: Б'єловар, Джурджеваць, Гарешниця, Грубишно-Полє, Копривниця, Кутина, Крижевці, Криж.

1918 року, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилась у Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, згідно з Тріанонським договором, увійшла до Королівства СХС, де її більша частина в 1924 році потрапила до складу новоствореної Осієцької області, а менша — Загребської області.

Населення

1900 року жупанія налічувала 303 620 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:

хорватська: 225 451 (74,3 %)
сербська: 44 654 (14,7 %)
угорська: 14 057 (4,6 %)
німецька: 4 218 (1,4 %)
словацька: 156 (0,1 %)
руська: 27 (0,0 %)
румунська: 2 (0,0 %)
інші чи невідомі: 15 055 (4,9 %)

Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:

римокатолики: 254 062 (83,7 %)
православні серби: 44 872 (14,8 %)
юдеї: 2 275 (0,7 %)
кальвіністи: 1 115 (0,4 %)
лютерани: 1 018 (0,3 %)
грекокатолики: 255 (0,1 %)
унітаріани: 0 (0,0 %)
інше чи невідомі: 23 (0,0 %)

1910 року жупанія налічувала 332 592 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:

хорватська: 253 687 (76,28 %)
сербська: 44 533 (13,39 %)
угорська: 14 224 (4,28 %)
німецька: 4 235 (1,27 %)
словацька: 386 (0,12 %)
руська: 281 (0,08 %)
румунська: 1 (0,0 %)
інші чи невідомі: 15 245 (4,58 %)

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:

римокатолики: 282 450 (84,92 %)
православні серби: 44 658 (13,43 %)
юдеї: 2 406 (0,72 %)
лютерани: 1 224 (0,37 %)
кальвіністи: 1 210 (0,36 %)
грекокатолики: 635 (0,19 %)
унітаріани: 0 (0,0 %)
інше чи невідомі: 9 (0,0 %)

Адміністративний поділ

Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ:

Дистрикти
Район	Столиця
Bjelovar	Б'єловар
Garešnica	Гарешниця
Grubišno Polje	Грубишно-Полє
Đurđevac	Джурджеваць
Koprivnica	Копривниця
Križevci	Крижевці
Kutina	Кутина
Čazma	Чазма
Муніципальні міста
Б'єловар
Копривниця
Крижевці

Див. також

Примітки

Abraham, Rudolf (1 січня 2011). National Geographic Traveler: Croatia (англ.). National Geographic Society. ISBN .
. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
ARHINET — Bjelovarsko-križevačka županija
Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-Century Central-Eastern Europe (англ.). M.E. Sharpe. ISBN .
Medjimurje.hr — Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje? [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.
. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.

[1] Abraham, Rudolf (1 січня 2011). National Geographic Traveler: Croatia (англ.). National Geographic Society. ISBN .

[2] . Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.

[ARHINET-3] ARHINET — Bjelovarsko-križevačka županija

[4] Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-Century Central-Eastern Europe (англ.). M.E. Sharpe. ISBN .

[5] Medjimurje.hr — Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje? [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]

[:0-6] KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.

[:1-7] . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.