Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абази́нська мо́ва (абаз. абаза бызшва) — мова північнокавказького народу абазинців. Одна з мов Російської Федерації та Туреччини. Належить до абхазо-адигської групи північнокавказьких мов. Поширена в Карачаєво-Черкесії та Ставропільському краю Росії, а також турецькій Центральній Анатолії, провінціях Ескішехір, Самсун, Йозгат, Кайсері й Адана. Одна з офіційних мов Карачаєво-Черкесії. Загальна кількість мовців — близько 47,8 тисяч осіб (2010); в Росії мешкає близько 43,3 тисяч абазинів (2010), з яких 37,8 тисяч говорять рідною мовою; в Туреччині — близько 12 тисяч абазинів (2014). Більшість носіїв абазинської спілкуються російською або турецькою мовами. Має три діалекти; в основі літературної мови тапантський діалект. Близька до абхазької мови. Належить до мов типу SOV, ергативних мов. Має складну систему приголосних звуків, багатство форм словотворення; не має відмінювання. В Росії використовується кирилична система письма абазинської мови, в Туреччині — латинниця. Має упорядковану граматику, літературу, словники, засоби масової інформації.
| Абазинська мова | |
|---|---|
| Поширена в |  Росія Туреччина |
| Регіон | |
| Носії | 47.800 (2010)
|
| Писемність | кирилиця, латиниця |
| Класифікація | Кавказькі мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | abq |
Назва
- Абазинська мова (Abaza byzšwa, Абаза бызшва; лат. Abazin language)
- Абазька мова (лат. Abaza language)
- Ашуваська мова (лат. Ashuwa language)
Класифікація
Згідно з Ethnologue:
- Кавказькі мови
- Північнокавказькі мови
- Західні кавказькі мови (абхазо-адизькі)
- Північнокавказькі мови
Поширення
Абазинська мова поширена в Російській Федерації, на території республіки Карачаєво-Черкесія, а також в Ставропільському краю. Нею також розмовляють у Туреччині, в Центральній Анатолії, турецьких провінціях Ескішехір, Самсун, Йозгат, Кайсері й Адана. Крім цього є невелика група мовців абазинської в Німеччині.
Загалом кількість носіїв абазинської у світі поступово скорочується внаслідок мовної асиміляції, москвинізації та потурчення. Зокрема, в 2000-х роках їх нараховувалося близько 48280 осіб, а у 2010-х роках — 47880 осіб.
В Росії кількість абазиномовних в 2002 році становила 38,2 тисяч осіб, а 2010 року — 37,8 осіб. При цьому загальна кількість абазинів в Росії в 2010 році склала 43,3 тисяч; з них більшість послуговується російською мовою.
В Туреччині 1995 року мешкало 10 тисяч абазинів, а 2014 року — близько 12 тисяч абазинів. Більшість турецьких абазинів говорять турецькою.
Діалекти
Існує два діалекти: тапантський (від тӀапӀанта «мешканці рівнин») та ашхарський (від ашхъарауа «мешканці гір»). В кожному з діалектів виділяється по дві говірки.
- Тапантський діалект:
- Кубино-ельбурганська говірка (аули Кубина та Ельбурган, а також Псиж, Кара-Паго, Інжич-Чукун, Койдан, Абаза-Хабль, Мало-Абазинськ, Тапанта);
- Красновосточна говірка (аул Красний Восток).
- Ашхарський діалект:
- Кувинська говірка (аули Старо-Кувинськ, Ново-Кувинськ, частково Абазакт);
- Апсуйська говірка (аул Апсуа)
Основою літературної абазинської мови є кубино-ельбурганська говірка.
До 1860-х років носії тапантського діалекту жили в верхів'ях річок Великий та Малий Зеленчук, Кубань, Кума й Подкумок; носії ашхарського діалекту жили в верхів'ях річок Губс, Ходзь, Мала та Велика Лаба, Андрюк і Уруп, а раніше також у верхів'ях Великого Зеленчука та Фарса. Після завершення Російсько-Кавказької війни частина пішла в Туреччину, а тих, що залишилися, переселили на рівнину.
З нині живих мов найбільш близька до абазинської мови абхазька, найбільш близький діалект до абхазької - ашхарський.
Писемність
До ХХ століття, на території Російської імперії, абазинська мова послуговувалася арабським алфавітом. Його розробкою займалися просвітителі і . Проте цей вид письма не набув поширення. 1932 року, в ході радянської кампанії латинізації, науковці і , за участі Табулова, розробили писемність на основі латинки. 1938 року Народний комісаріат просвіти РСФСР замінив латинницю на кириличний алфавіт.
З другої половини ХХ ст. кирилиця використовується носіями абазької мови, що живуть в Росії; в Туреччині використовується латинка.
| А а [a] | Б б /b/ | В в /v/ | Г г /ɡ/ | Гв гв /ɡʷ/ | Гъ гъ /ʁ/ | Гъв гъв /ʁʷ/ | Гъь гъь /ʁʲ/ |
| Гь гь /ɡʲ/ | ГӀ гӀ /ʕ/ | ГӀв гӀв /ʕʷ/ | Д д /d/ | Дж дж /d͡ʒ/ | Джв джв /d͡ʒʷ/ | Джь джь /d͡ʑ/ | Дз дз /d͡z/ |
| Е е [e] | Ё ё [jo] | Ж ж /ʒ/ | Жв жв /ʒʷ/ | Жь жь /ʑ/ | З з /z/ | И и [i] | Й й /j/ |
| К к /k/ | Кв кв /kʷ/ | Къ къ /qʼ/ | Къв къв /qʷʼ/ | Къь къь /qʲʼ/ | Кь кь /kʲ/ | КӀ кӀ /kʼ/ | КӀв кӀв /kʷʼ/ |
| КӀь кӀь /kʲʼ/ | Л л /l/ | Ль ль /ɮ/ | ЛӀ лӀ /ɬʼ/ | М м /m/ | Н н /n/ | О о [o] | П п /p/ |
| ПӀ пӀ /pʼ/ | Р р /r/ | С с /s/ | Т т /t/ | Тл тл /ɬ/ | Тш тш /t͡ʃ/ | ТӀ тӀ /tʼ/ | У у /w/, [u] |
| Ф ф /f/ | ФӀ фӀ /fʼ/ | Х х /χ/ | Хв хв /χʷ/ | Хъ хъ /q/ | Хъв хъв /qʷ/ | Хь хь /χʲ/ | ХӀ хӀ /ħ/ |
| ХӀв хӀв /ħʷ/ | Ц ц /t͡s/ | ЦӀ цӀ /t͡sʼ/ | Ч ч /t͡ɕ/ | Чв чв /t͡ʃʷ/ | ЧӀ чӀ /t͡ɕʼ/ | ЧӀв чӀв /t͡ʃʷʼ/ | Ш ш /ʃ/ |
| Шв шв /ʃʷ/ | ШӀ шӀ /t͡ʃʼ/ | Щ щ /ɕ/ | Ъ ъ /ʔ/ | Ы ы [ə] | Э э [e] | Ю ю [ju] | Я я [ja] |
Примітки
- Abaza // Ethnologue (2015)
- В Карачаєво-Черкесії абазинською мовою виходить газета «Абазашта».
- Данилова Е.Н. Абазины [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]... Москва, 1984.
- Abaza // Ethnologue (2009)
- М. И. Исаев. Языковое строительство в СССР. — Москва: Наука, 1979. — С. 195.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2016. Процитовано 14 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
Джерела
- Абазинська мова // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ломтатидзе К. В. Тапантский диалект абхазского языка (с текстами). — Тбилиси: АН Грузинской ССР, 1944.
- Ломтатидзе К. В. Ашхарский диалект и его место среди других абхазско-абазинских диалектов (с текстами). — Тбилиси: Тбилиси: АН Грузинской ССР, 1954.
- Генко А. Н. Абазинский язык: Грамматический очерк наречия Тапанта. — Москва-Ленинград: АН СССР, 1955.
- Мальбахова-Табулова Н. Т. Грамматика абазинского языка: Фонетика и морфология / Карачаево-Черкесский НИИ. — Черкесск, 1976.
- Данилова Е.Н. Абазины (историко-этнографическое исследование хозяйства и общинной организации. XIX век) [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Москва: МГУ, 1984.
- Шагиров А. К. Абазинский язык // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева; Институт языкознания АН СССР. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 9. — .
- Чирикба В. А. Абазинский язык // Языки Российской Федерации и соседних государств: Энциклопедия в 3-х томах / Институт языкознания РАН. — Москва: Наука, 1997. — Т. 1 (А—И). — С. 1-8. — .
- Bouda K. Das Abasinische, eine unbekannte abchasische Mundart. // Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft, BD. 94, H. 2 (Neue Folge, Bd. 19), Berlin-Leipzig, 1940, S. 234—250.
- Allen W.S. Structure and system in the Abaza verbal complex // Transactions of the Philological Society (Hertford), Oxford, 1956, p. 127—176.
- O’Herin, B. Case and agreement in Abaza. Summer Institute of Linguistics, September 2002.
Посилання
- Абазинська мова. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- , архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015)
- , архів оригіналу: // Ethnologue (17th ed., 2013)
- , архів оригіналу: // Ethnologue (16th ed., 2009)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abazi nska mo va abaz abaza byzshva mova pivnichnokavkazkogo narodu abazinciv Odna z mov Rosijskoyi Federaciyi ta Turechchini Nalezhit do abhazo adigskoyi grupi pivnichnokavkazkih mov Poshirena v Karachayevo Cherkesiyi ta Stavropilskomu krayu Rosiyi a takozh tureckij Centralnij Anatoliyi provinciyah Eskishehir Samsun Jozgat Kajseri j Adana Odna z oficijnih mov Karachayevo Cherkesiyi Zagalna kilkist movciv blizko 47 8 tisyach osib 2010 v Rosiyi meshkaye blizko 43 3 tisyach abaziniv 2010 z yakih 37 8 tisyach govoryat ridnoyu movoyu v Turechchini blizko 12 tisyach abaziniv 2014 Bilshist nosiyiv abazinskoyi spilkuyutsya rosijskoyu abo tureckoyu movami Maye tri dialekti v osnovi literaturnoyi movi tapantskij dialekt Blizka do abhazkoyi movi Nalezhit do mov tipu SOV ergativnih mov Maye skladnu sistemu prigolosnih zvukiv bagatstvo form slovotvorennya ne maye vidminyuvannya V Rosiyi vikoristovuyetsya kirilichna sistema pisma abazinskoyi movi v Turechchini latinnicya Maye uporyadkovanu gramatiku literaturu slovniki zasobi masovoyi informaciyi Abazinska movaPoshirena v Rosiya TurechchinaRegionKarachayevo Cherkesiya Stavropillya Centralna AnatoliyaNosiyi47 800 2010 37 800 Rosiya 12 000 Turechchina Pisemnistkirilicya latinicyaKlasifikaciyaKavkazki movi Abhazo adigskiOficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2cauISO 639 3abqNazvaCherkeska zelenij i abhazo abazinski rozhevij movi Abazinski dialekti 1a i 1t Abazinska mova Abaza byzswa Abaza byzshva lat Abazin language Abazka mova lat Abaza language Ashuvaska mova lat Ashuwa language KlasifikaciyaZgidno z Ethnologue Kavkazki movi Pivnichnokavkazki movi Zahidni kavkazki movi abhazo adizki Abhazo abazinski movi Abazinska mova Tapantskij Rivnnij dialekt angl Tapanta dialect lezhit v osnovi literaturnoyi movi Ashharskij Girskij dialekt angl Ashkaraua Ashkar Ashxar dialect Bezshagskij dialekt angl Bezshagh dialect PoshirennyaAbazinska mova poshirena v Rosijskij Federaciyi na teritoriyi respubliki Karachayevo Cherkesiya a takozh v Stavropilskomu krayu Neyu takozh rozmovlyayut u Turechchini v Centralnij Anatoliyi tureckih provinciyah Eskishehir Samsun Jozgat Kajseri j Adana Krim cogo ye nevelika grupa movciv abazinskoyi v Nimechchini Zagalom kilkist nosiyiv abazinskoyi u sviti postupovo skorochuyetsya vnaslidok movnoyi asimilyaciyi moskvinizaciyi ta poturchennya Zokrema v 2000 h rokah yih narahovuvalosya blizko 48280 osib a u 2010 h rokah 47880 osib V Rosiyi kilkist abazinomovnih v 2002 roci stanovila 38 2 tisyach osib a 2010 roku 37 8 osib Pri comu zagalna kilkist abaziniv v Rosiyi v 2010 roci sklala 43 3 tisyach z nih bilshist poslugovuyetsya rosijskoyu movoyu V Turechchini 1995 roku meshkalo 10 tisyach abaziniv a 2014 roku blizko 12 tisyach abaziniv Bilshist tureckih abaziniv govoryat tureckoyu DialektiIsnuye dva dialekti tapantskij vid tӀapӀanta meshkanci rivnin ta ashharskij vid ashharaua meshkanci gir V kozhnomu z dialektiv vidilyayetsya po dvi govirki Tapantskij dialekt Kubino elburganska govirka auli Kubina ta Elburgan a takozh Psizh Kara Pago Inzhich Chukun Kojdan Abaza Habl Malo Abazinsk Tapanta Krasnovostochna govirka aul Krasnij Vostok Ashharskij dialekt Kuvinska govirka auli Staro Kuvinsk Novo Kuvinsk chastkovo Abazakt Apsujska govirka aul Apsua Osnovoyu literaturnoyi abazinskoyi movi ye kubino elburganska govirka Do 1860 h rokiv nosiyi tapantskogo dialektu zhili v verhiv yah richok Velikij ta Malij Zelenchuk Kuban Kuma j Podkumok nosiyi ashharskogo dialektu zhili v verhiv yah richok Gubs Hodz Mala ta Velika Laba Andryuk i Urup a ranishe takozh u verhiv yah Velikogo Zelenchuka ta Farsa Pislya zavershennya Rosijsko Kavkazkoyi vijni chastina pishla v Turechchinu a tih sho zalishilisya pereselili na rivninu Z nini zhivih mov najbilsh blizka do abazinskoyi movi abhazka najbilsh blizkij dialekt do abhazkoyi ashharskij PisemnistLatinicya 1932 1938 rokiv Dokladnishe Pivnichnokavkazkij mifoepichnij alfavit Do HH stolittya na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi abazinska mova poslugovuvalasya arabskim alfavitom Jogo rozrobkoyu zajmalisya prosvititeli i Prote cej vid pisma ne nabuv poshirennya 1932 roku v hodi radyanskoyi kampaniyi latinizaciyi naukovci i za uchasti Tabulova rozrobili pisemnist na osnovi latinki 1938 roku Narodnij komisariat prosviti RSFSR zaminiv latinnicyu na kirilichnij alfavit Z drugoyi polovini HH st kirilicya vikoristovuyetsya nosiyami abazkoyi movi sho zhivut v Rosiyi v Turechchini vikoristovuyetsya latinka A a a B b b V v v G g ɡ Gv gv ɡʷ G g ʁ Gv gv ʁʷ G g ʁʲ G g ɡʲ GӀ gӀ ʕ GӀv gӀv ʕʷ D d d Dzh dzh d ʒ Dzhv dzhv d ʒʷ Dzh dzh d ʑ Dz dz d z E e e Yo yo jo Zh zh ʒ Zhv zhv ʒʷ Zh zh ʑ Z z z I i i J j j K k k Kv kv kʷ K k qʼ Kv kv qʷʼ K k qʲʼ K k kʲ KӀ kӀ kʼ KӀv kӀv kʷʼ KӀ kӀ kʲʼ L l l L l ɮ LӀ lӀ ɬʼ M m m N n n O o o P p p PӀ pӀ pʼ R r r S s s T t t Tl tl ɬ Tsh tsh t ʃ TӀ tӀ tʼ U u w u F f f FӀ fӀ fʼ H h x Hv hv xʷ H h q Hv hv qʷ H h xʲ HӀ hӀ ħ HӀv hӀv ħʷ C c t s CӀ cӀ t sʼ Ch ch t ɕ Chv chv t ʃʷ ChӀ chӀ t ɕʼ ChӀv chӀv t ʃʷʼ Sh sh ʃ Shv shv ʃʷ ShӀ shӀ t ʃʼ Sh sh ɕ ʔ Y y e E e e Yu yu ju Ya ya ja PrimitkiAbaza Ethnologue 2015 V Karachayevo Cherkesiyi abazinskoyu movoyu vihodit gazeta Abazashta Danilova E N Abaziny 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moskva 1984 Abaza Ethnologue 2009 M I Isaev Yazykovoe stroitelstvo v SSSR Moskva Nauka 1979 S 195 PDF Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 14 lyutogo 2017 DzherelaAbazinska mova Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Lomtatidze K V Tapantskij dialekt abhazskogo yazyka s tekstami Tbilisi AN Gruzinskoj SSR 1944 Lomtatidze K V Ashharskij dialekt i ego mesto sredi drugih abhazsko abazinskih dialektov s tekstami Tbilisi Tbilisi AN Gruzinskoj SSR 1954 Genko A N Abazinskij yazyk Grammaticheskij ocherk narechiya Tapanta Moskva Leningrad AN SSSR 1955 Malbahova Tabulova N T Grammatika abazinskogo yazyka Fonetika i morfologiya Karachaevo Cherkesskij NII Cherkessk 1976 Danilova E N Abaziny istoriko etnograficheskoe issledovanie hozyajstva i obshinnoj organizacii XIX vek 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moskva MGU 1984 Shagirov A K Abazinskij yazyk Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Gl red V N Yarceva Institut yazykoznaniya AN SSSR Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 S 9 ISBN 5 85270 031 2 Chirikba V A Abazinskij yazyk Yazyki Rossijskoj Federacii i sosednih gosudarstv Enciklopediya v 3 h tomah Institut yazykoznaniya RAN Moskva Nauka 1997 T 1 A I S 1 8 ISBN 5 02 011237 2 Bouda K Das Abasinische eine unbekannte abchasische Mundart Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Gesellschaft BD 94 H 2 Neue Folge Bd 19 Berlin Leipzig 1940 S 234 250 Allen W S Structure and system in the Abaza verbal complex Transactions of the Philological Society Hertford Oxford 1956 p 127 176 O Herin B Case and agreement in Abaza Summer Institute of Linguistics September 2002 PosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi abazinskoyu movoyu Abazinska mova Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr arhiv originalu Ethnologue 18th ed 2015 arhiv originalu Ethnologue 17th ed 2013 arhiv originalu Ethnologue 16th ed 2009