Анрі Фантен-Латур

Анрі́ Фанте́н-Лату́р (фр. Henri Fantin-Latour; 17 січня 1836, Гренобль — 25 серпня 1904, Буре, Нормандія) — французький художник і графік (літограф, пастеліст) другої половини XIX ст.

Анрі Фантен-Латур
фр. Henri Fantin-Latour
фотопортрет в пізні роки
При народженні	Анрі Іньяс Жан Теодор Фантен-Латур
Народження	17 січня 1836(1836-01-17) Гренобль, Ізер, Франція^[1]^[2]^[3]
Смерть	25 серпня 1904(1904-08-25) (68 років)
	Бюре, Орн, Франція^[2]^[3] (хвороба Лайма)
Поховання	цвинтар Монпарнас
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	історичний живопис, портрети, натюрморти
Навчання	Париж
Діяльність	художник, ботанічний ілюстратор, літограф, графік, художник-гравер, унаочнювач
Напрямок	академізм,реалізм
Роки творчості	1854—1882
Вчитель	^d, Теодор Фантен-Латур і ^d
Член	Художня майстерня у Батіньйолі, Париж^[d] і ^d
Твори	Читання^[d], Художня майстерня у Батіньйолі, Париж і ^d
Батько	Теодор Фантен-Латур
У шлюбі з	^d^[5]
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, ^d, Художній інститут Чикаго, ^d, ^d, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)^[6], ^d^[7], Музей мистецтва Метрополітен^[8], Королівський музей витончених мистецтв^[9], Музей витончених мистецтв, Музей Креллер-Мюллер, Центральний музей Утрехта, ^d, Рейксмузей, Музей Ван Гога, ^d, ^d, ^d, Музей Галуста Гюльбенкяна, Національний музей старовинного мистецтва, ^d, Музей Вікторії та Альберта, ^d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, ^d, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Далласький музей мистецтв, ^d, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, ^d, Національна галерея, ^d, Національний музей образотворчого мистецтва^[10], Національний музей Ежена Делакруа, Музей образотворчих мистецтв, ^d, Бруклінський музей, Художня галерея Південної Австралії, Музей мистецтв Толедо, Баварські державні колекції картин, ^d, Галерея мистецтв Коркоран, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, ^d, Клівлендський музей мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Детройтський інститут мистецтв, ^d, ^d, Художній музей Фогга^[d], Гарвардський художній музей, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Портландський мистецький музей, ^d, ^d, ^d, Музей д'Орсе, Художній музей Вірджинії, Ліонський музей красних мистецтв, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Художня галерея і музей Келвінгроув, Музей Боуз, Національна художня галерея, Бостонський музей образотворчих мистецтв, ^d, ^d, Музей витончених мистецтв, Художня галерея Лідса, Ашмолеан музей, ^d, ^d, Державна картинна галерея (Карлсруе), Музей образотворчих мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, ^d, ^d, Іпсвіч^[d], ^d, Будинок-музей Віктора Гюго, ^d, ^d, ^d, ^d, Руанський музей образотворчого мистецтва, ^d, ^d, Королівські музеї витончених мистецтв^[11], Гетеборзький художній музей, ^d, Художня галерея Крайстчерча, ^d, Художня галерея Вінніпега, ^d, Музей фюрера, ^d, ^d, Стара національна галерея, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Галерея Уффіці^[d], ^d, ^d, Музей Вальрафа-Ріхарца, ^d, ^d, ^d, Галерея Уффіці, Музей Нортона Саймона, Гай (музей мистецтва), ^d, ^d, Художня галерея леді Левер, ^d, ^d, ^d, Музей Ґетті, ^d^[12], Монреальський музей красних мистецтв, Музей мистецтв Фенікса, Балтиморський музей мистецтв, ^d, ^d, Художня галерея Онтаріо, ^d, ^d і ^d
Анрі Фантен-Латур у Вікісховищі

Життєпис

Мати художника — росіянка Єлена Найдьонова (1814—1867), що пошлюбилась із французьким художником. Батько — Теодор Фантен-Латур, художник. В родині були дві молодші сестри Анрі — Марі-Луїза-Елен та Наталі.

Художня освіта

Перші художні навички сину прищепив батько. Горацій Лекок де Боабодран був його наступним керівником. 1854 року Анрі влаштувався у Школу красних мистецтв у Парижі. 1859 року він познайомився із художником Густавом Курбе, а потім два роки стажувався в його майстерні. На художню манеру молодого митця мав вплив реалізм, котрого він дотримувався більшу частину життя.

Це дивацьким чином збігалося з пам'яттю про академічне навчання і митець раз від разу повертався до створена алегорій або академічних сюжетів («Даная», «Венера і Амур», «Алегорія Безсмертя», «Спокуси св. Антонія»). Саме ці твори приваблюватимуть французьких прихильників течії символізм.

Анрі Фантен-Латур був сучасником французьких імпресіоністів. Але не розділяв їх теоретичних настанов, хоча у власних ескізах використовував їх техніку. Лише з декількома імпресіоністами його поріднювала зацікавленість у створенні натюрмортів (серед імпресіоністів натюрморти створювали Клод Моне, Каміль Піссарро, П'єр-Огюст Ренуар).

Гурток аквафортистів

З серпня 1862 року знайомі і приятелі Анрі Фантен-Латура (Едуар Мане, Альфонс Легро, Фелікс Бракмон, Джеймс Вістлер, Йоган Бартольд Йонкінд) заснували в Парижі «Гурток аквафортистів». Мета гуртка — відродити призабуту техніку в художньому житті Парижа і популяризація як власних творів через друк офортів та популяризація самої техніки.

До створення офортів звернувся і Анрі Фантен-Латур, що також практикував створення пастелей та літографій. Хоча вони не головували в його творчості.

Смерть

1876 року він узяв шлюб із жінкою-художницею Вікторією Дюбурж. Дружина з батьками мали невелику садибу у Нормандії. Художник проводив чимало часу в садибі родини. Там він і помер 1904 року.

Вибрані твори

" Урок малюнка ", 1879 р., Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)

• «Автопортрет», 1859, Гренобль
• «Дві сестри», 1859, Сент Луїс, США
• «Весняні квіти і філіжанка», 1865
• «Венера і Амур», 1867
• «Аврора і Ніч»
• «Вшанування Ежена Делакруа», 1864 р.
• «Едуар Мане в циліндрі» (художник), 1867
• «Художня майстерня у Батіньйолі, Париж», 1870, Музей д'Орсе
• «Спокуси св. Антонія», не датовано, Національний музей західноєвропейського мистецтва (Токіо)
• «Рододендрон», 1874 р.
• «Хризантеми», 1875 р.
• «Урок малюнка», 1879 р.
• «Маддалена Лерой», 1882
• «Шарлотта Дюбур», 1882, Музей д'Орсе
• «Квіти в керамічній вазі», 1883, Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Білі маки», 1891, Художня галерея Південної Австралії, Аделвїда
• «Ундина», пастель, 1896

Групові портрети

• «Уславлення Ежена Делакруа», ескіз композиції, 1863 р.
• «Читання», 1870 р.
• «Художня майстерня у Батіньйолі, Париж», 1870, Музей д'Орсе
• «Автор за фортепіано», 1885 р., Музей д'Орсе

Квіткові натюрморти

Анрі Фантен-Латур. «Білі маки», 1891, Художня галерея Південної Австралії, Аделвїда

• Анрі Фантен-Латур. «Квіти і філіжанка»
• Анрі Фантен-Латур. «Троянди і лілеї»
• Анрі Фантен-Латур. «Хрізантеми», 1875 р.
• Анрі Фантен-Латур. «Рододендрон», 1874 р.

Обрані портрети

Анрі Фантен-Латур. «Портрет подружжя Едвардс», 1875 р. Тейт Бритн, Лондон.

• Едуар Мане, малюнок,
• «Дві сестри», 1859, Сент Луїс, США
• «Маддалена Лерой», 1882
• «Шарлотта Дюбур», 1882

Див. також

• Академізм
• Реалізм
• Імпресіонізм
• Натюрморт
• Літографія
• Побутовий жанр
• Франсуа Бонвен
• Луї ла Каз

Примітки

1. Фантен-Латур Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
   d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
3. https://rkd.nl/explore/artists/27304
4. RKDartists
   d:Track:Q17299517
5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
6. http://www.moma.org/collection/works/61455
7. http://www2.culture.gouv.fr/documentation/joconde/fr/pres.htm#
8. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436294
9. http://kmska.be/collection/work/data/ujl5pa
10. https://www.bellasartes.gob.ar/
11. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/fantin-latour-henri-1
13. Чегодаев А. Д. «Єдуард Мане». М. 1985, с. 50
14. . Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 12 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

• Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
• Lucie-Smith, Edward, Henri Fantin-Latour, New York, Rizzoli, 1977.
• Poulet, Anne L., & Murphy, A. R., Corot to Braque: French Paintings from the Museum of Fine Arts, Boston, Boston: The Museum, 1979.
• Rosenblum, Robert, Paintings in the Musée d'Orsay, New York: Stewart, Tabori & Chang, 1989.

Посилання