Фекально-оральний механізм передачі інфекції (або орально-фекальний, або орофекальний, або аліментарний) — медичний термін, який використовують в епідеміології та вченні про інфекційні хвороби, один з видів механізму передачі інфекції, коли патогени, які містяться у випорожненнях одного хазяїна, джерела інфекції, потрапляють до травної системи іншого через рот. У природі таке практично не відбувається без посередників — як правило патогени потраплять до води, харчових продуктів, передаються через забруднені фекаліями побутові предмети (ручки дверцят, поручні для тримання в транспорті, поверхні столів, стільців, тощо, внаслідок певних побутових дій — рукостискання, користування спільними побутовими предметами тощо. Іноді від заражених фекалій до харчових продуктів, побутових предметів патогенів переносять механічні переносники, мухи, таргани тощо. При деяких хворобах відбувається більш рідка сечо-оральна передача, коли патогени є в сечі хворого або носія, як це зокрема буває при черевному тифі і паратифах.
Загальні поняття
Специфічна локалізація збудника в шлунково-кишковому тракті визначає його виведення із зараженого організму з випорожненнями та блювотою. Надалі він може проникнути у сприйнятливий організм із забрудненою водою, їжею, руками тощо, після чого мікроорганізм колонізує травну систему. Оскільки вхідними воротами для подібних витоків служить рот, то такий механізм передачі кишкових інфекційних хвороб називають фекально-оральним. Реалізація фекально-орального механізму передачі відбувається завдяки конкретним шляхам передачі (водному, харчовому, контактно-побутовому), що включає безпосередні різноманітні фактори передачі, які беруть участь у переносі збудника.
Окремі види збудників з кишковою локалізацією характеризуються різною органотропністю. Зокрема, холерний вібріон розмножується в просвіті тонкої кишки, шигели — в слизовій оболонці товстої кишки, збудники черевного тифу — в лімфатичних вузлах кишечника з подальшим проривом у кров і наступним виходом назовні через жовчні шляхи і кишечник, а також через нирки і сечу; вірус гепатиту А — в тканини печінки з виходом в просвіт кишечника через жовчні шляхи. Є також збудники, які окрім фекально-оральної передачі мають додаткову, наприклад, аерогенну як ентеровіруси. При деяких захворюваннях (холера, шигельоз) збудник залишається в межах кишечника, при інших (черевний тиф, паратифах А і В) мікроорганізми потрапляють в кров і дисемінує по всьому організму. У цих випадках первинна локалізація збудників хвороби доповнюється їхньою вторинної локалізацією, і мікроорганізми отримують можливість виділятися з організму в довкілля не тільки через кишечник, а й через інші органи, зокрема, нирки. Однак, як правило, збереження біологічного виду збудника забезпечує основна локалізація збудника. У таких випадках мова йде про основну та додаткову локалізації збудника в організмі специфічного хазяїна.
Шляхи і фактори передачі
Процес передавання при цьому механізмі може бути простим, або складатись з кількох етапів. Нижче наведено деякі приклади фекально-орального передавання:
- вода, що мала контакт з фекаліями (наприклад, забруднення підземних вод від [en]) та не була належним чином очищеною перед вживанням;
- потрапляння збудників через порушення технології виготовлення на поверхню або всередину харчових продуктів, зберігання їх там через неправильне готування;
- контакт за умови відсутності адекватних гігієнічних навичок з рукою іншої людини, забрудненою фекаліями, зміна пелюшок, робота із землею, худобою; погане або відсутнє миття рук після відвідування туалету або контакту з фекаліями, на кшталт зміни підгузок;
- механічні носії збудників кишкових інфекцій, як-от кімнатні мухи, що переносять бруд з місць неналежного залишання фекалій;
- сексуальні практики, що можуть включати оральний контакт з фекаліями, на кшталт анілінгусу чи копрофілії;
- споживання фекалій дітьми, або при психічному захворюванні під назвою копрофагія;
- споживання забрудненого залишками фекалій ґрунту (геофагія).
Водний шлях передавання
Забруднення води патогенними мікроорганізмами може відбуватися багатьма шляхами. Найчастіше — в результаті спуску у водойми неочищених стічних вод. Особливу небезпеку становлять каналізаційні стоки інфекційних і ветеринарних лікарень, а також тих промислових підприємств, які здійснюють переробку тваринної сировини (м'ясокомбінатів, боєнь, шкіряних фабрик). Крім того, фекальне забруднення водойм, зокрема колодязів, може реалізуватися внаслідок попадання поверхневих вод у періоди зливових дощів і танення снігів. Вода систем централізованого водопостачання може забруднюватися не тільки в місці її забору (відкритих водоймах), але і в головних спорудах системи водопостачання і водорозподілу, а також у периферичній мережі водопроводу.
Водойми також можуть бути забруднені виділеннями диких тварин, головним чином гризунів або водоплавних птахів. Таким чином, зокрема у воду можуть потрапити збудники кампілобактеріозу, сальмонельозу тощо. Вода, інфікована патогенними мікроорганізмами, стає фактором передачі інфекційних хвороб. Причому хвороби, що виникають при водному шляху зараження, часто набувають масового епідемічного характеру.
Одним з основних чинників фекально-орального передавання захворювань у країнах, що розвиваються, є брак адекватної санітарії та, що часто є пов'язаною проблемою, забрудненням прісних вод каловим матеріалом.
- Так звана F-діаграма, що зображає шляхи передавання хвороби в фекально-оральному механізмі (f — перша літера слів «кал», «пальці», «мухи», «поля», «рідини», «їжа» англійською). Вертикальні блакитні лінії позначають бар'єри: туалети, водопостачання, гігієну та миття рук.
- Селяни під час вправи йдуть до місця приготування їжі, щоб спостерігати, як мухи злітаються на людські фекалії та переносять хвороби шляхом приземлення на їжу. (Малаві).
- Школярі під час вправи спостерігають за склянкою води та свіжими людськими фекаліями, коли мухи пересуваються від води до фекалій та назад. Це наочна демонстрація того, як воду може бути заражено патогенами. Західний Бенгал, Індія.
Основою для сучасної F-даіграми слугували публікації Е. Дж. Вагнера та Дж. Н. Лануа, що пояснювали шляхи передавання та бар'єри для хвороби з місця зосередження фекалій. Цю діаграму часто використовують, аби показати, як належна санітарія (туалети, гігієна, миття рук) може слугувати ефективним бар'єром для зупинення передавання хвороби фекально-оральним шляхом.
Харчовий шлях передавання
Харчовим продуктам так само, як і воді, належить значна роль у передачі збудників усіх кишкових інфекцій як антропонозів, так і зоонозів. Заражений харчовий продукт може стати причиною як одиничних, так і масових захворювань. Зараження харчових продуктів патогенними мікроорганізмами може бути первинним і вторинним:
- Первинно зараженими називають такі продукти, що походять від хворої тварини.
- Значно частіше спостерігають вторинне зараження харчових продуктів, що розвивається після потрапляння збудників у продукти з рук хворої людини або носія, забрудненого посуду або внаслідок заносу гризунами. Вторинне зараження харчових продуктів може статися в процесі їх отримання, транспортування, зберігання і реалізації, а також під час приготування їжі. При цьому мікроорганізми здатні інтенсивно розмножуватися в харчових продуктах.
Побутовий шлях передавання
Здійснюється через зараження (контамінацію) предметів побуту і праці. Оскільки патогенні мікроорганізми на предметах зазвичай не розмножуються і поступово гинуть, то роль заражених речей в їхній передачі неоднакова. Вона залежить від масивності зараження, життєздатності збудників, частоти і характеру використання речей здоровими людьми. Помітну роль у поширенні кишкових інфекцій грають посуд, іграшки, білизна, рушники тощо. Ці предмети в разі їхнього спільного використання хворими і здоровими особами можуть бути фактором передачі збудника. Сильно забрудненими збудниками кишкових інфекцій можуть бути дверні ручки, особливо в туалетах. Патогенні мікроорганізми потрапляють на них з рук неохайних хворих і носіїв, а потім забруднюють руки здорових людей, створюючи можливість їхнього зараження.
Хвороби за типом патогену
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Перелік інфекційних хвороб людини.
Серед хвороб з фекально-оральним механізмом передавання інфекції є за типом патогену:
- хвороби, які спричинюють найпростіші:
- які спричинюють нематоди — нематодози (ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, дирофіляріоз тощо),
- які спричинюють цестоди — цестодози (теніоз, теніаринхоз, ехінококоз, дифілоботріоз тощо),
- які спричинюють трематоди — трематодози (опісторхоз, клонорхоз тощо).
Див. також
Примітки
- Цей термін означає не тільки передачу через їжу, а потрапляння у травну систему.
- Треба пам'ятати, що при всіх інфекційних хворобах під час агонії захисні бар'єри організму перестають функціювати, через що будь-який збудник може проникати у кровоток і навіть у внутрішні органи, що потім виявляють при патанатомічним дослідженням.
Джерела
- Б. М. Дикий, Т. О. Нікіфорова Епідеміологія (навчальний посібник для підготовки до практичних занять). — Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського державного медичного університету, 2006. — 196 с.
- Гоц Ю. Д., Колеснікова І. П., Мохорт Г. А. Епідеміологія. К.: Асканія. — 2007. — 353 с.
- Загальна епідеміологія (навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації / Н. О. Виноград, З. П. Василишин, Л. П. Козак, Т. А. Романенко. — К. : Медицина, 2010. — 176 с.
- Скакун М. П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини Навч. пос. Укрмедкнига Тернопіль. 2008—372 с.
- М. А. Андрейчин, В. С. Копча — Епідеміологія. Навчальний посібник. — Укрмедкнига, Тернопіль. — 2000. — 382 с.
- К. А. Денисов, А. Д. Усенко, Л. И. Слюсарь, В. В. Ванханен, Е. И. Беседина, В. Д. Ванханен, В. А. Мельник МЕХАНИЗМЫ ПЕРЕДАЧИ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ И ЕСТЕСТВЕННО-НАУЧНАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ. Вестник гигиены и эпидемиологии. — Том 4, № 2, 2000. — стр. 219—223. (рос.)
- Брико И.Н., Покровский В.И. Эпидемиология. Учебник. — Москва : «ГЭОТАР-медиа», 2015. — 368 с. — . (рос.)
Література
- Черкасский Б. Л. Глобальная эпидемиология. М. Практическая медицина. — 2008. — 447 с. (рос.)
- Людмила Зуева, Рауль Яфаев. Эпидемиология. Учебник. — Москва : «Фолиант», 2006. — 752 с. — . (рос.)
- Leon Gordis. Epidemiology, 4th Edition. — 4th Edition. — USA : Saunders, 2008. — 400 с. — . (англ.)
- Ray M. Merrill. Introduction To Epidemiology. — 7th Edition. — USA : Jones & Bartlett Learning, 2015. — 340 с. — . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fekalno oralnij mehanizm peredachi infekciyi abo oralno fekalnij abo orofekalnij abo alimentarnij medichnij termin yakij vikoristovuyut v epidemiologiyi ta vchenni pro infekcijni hvorobi odin z vidiv mehanizmu peredachi infekciyi koli patogeni yaki mistyatsya u viporozhnennyah odnogo hazyayina dzherela infekciyi potraplyayut do travnoyi sistemi inshogo cherez rot U prirodi take praktichno ne vidbuvayetsya bez poserednikiv yak pravilo patogeni potraplyat do vodi harchovih produktiv peredayutsya cherez zabrudneni fekaliyami pobutovi predmeti ruchki dvercyat poruchni dlya trimannya v transporti poverhni stoliv stilciv tosho vnaslidok pevnih pobutovih dij rukostiskannya koristuvannya spilnimi pobutovimi predmetami tosho Inodi vid zarazhenih fekalij do harchovih produktiv pobutovih predmetiv patogeniv perenosyat mehanichni perenosniki muhi targani tosho Pri deyakih hvorobah vidbuvayetsya bilsh ridka secho oralna peredacha koli patogeni ye v sechi hvorogo abo nosiya yak ce zokrema buvaye pri cherevnomu tifi i paratifah Zagalni ponyattyaSpecifichna lokalizaciya zbudnika v shlunkovo kishkovomu trakti viznachaye jogo vivedennya iz zarazhenogo organizmu z viporozhnennyami ta blyuvotoyu Nadali vin mozhe proniknuti u sprijnyatlivij organizm iz zabrudnenoyu vodoyu yizheyu rukami tosho pislya chogo mikroorganizm kolonizuye travnu sistemu Oskilki vhidnimi vorotami dlya podibnih vitokiv sluzhit rot to takij mehanizm peredachi kishkovih infekcijnih hvorob nazivayut fekalno oralnim Realizaciya fekalno oralnogo mehanizmu peredachi vidbuvayetsya zavdyaki konkretnim shlyaham peredachi vodnomu harchovomu kontaktno pobutovomu sho vklyuchaye bezposeredni riznomanitni faktori peredachi yaki berut uchast u perenosi zbudnika Okremi vidi zbudnikiv z kishkovoyu lokalizaciyeyu harakterizuyutsya riznoyu organotropnistyu Zokrema holernij vibrion rozmnozhuyetsya v prosviti tonkoyi kishki shigeli v slizovij obolonci tovstoyi kishki zbudniki cherevnogo tifu v limfatichnih vuzlah kishechnika z podalshim prorivom u krov i nastupnim vihodom nazovni cherez zhovchni shlyahi i kishechnik a takozh cherez nirki i sechu virus gepatitu A v tkanini pechinki z vihodom v prosvit kishechnika cherez zhovchni shlyahi Ye takozh zbudniki yaki okrim fekalno oralnoyi peredachi mayut dodatkovu napriklad aerogennu yak enterovirusi Pri deyakih zahvoryuvannyah holera shigeloz zbudnik zalishayetsya v mezhah kishechnika pri inshih cherevnij tif paratifah A i V mikroorganizmi potraplyayut v krov i diseminuye po vsomu organizmu U cih vipadkah pervinna lokalizaciya zbudnikiv hvorobi dopovnyuyetsya yihnoyu vtorinnoyi lokalizaciyeyu i mikroorganizmi otrimuyut mozhlivist vidilyatisya z organizmu v dovkillya ne tilki cherez kishechnik a j cherez inshi organi zokrema nirki Odnak yak pravilo zberezhennya biologichnogo vidu zbudnika zabezpechuye osnovna lokalizaciya zbudnika U takih vipadkah mova jde pro osnovnu ta dodatkovu lokalizaciyi zbudnika v organizmi specifichnogo hazyayina Shlyahi i faktori peredachiProces peredavannya pri comu mehanizmi mozhe buti prostim abo skladatis z kilkoh etapiv Nizhche navedeno deyaki prikladi fekalno oralnogo peredavannya voda sho mala kontakt z fekaliyami napriklad zabrudnennya pidzemnih vod vid en ta ne bula nalezhnim chinom ochishenoyu pered vzhivannyam potraplyannya zbudnikiv cherez porushennya tehnologiyi vigotovlennya na poverhnyu abo vseredinu harchovih produktiv zberigannya yih tam cherez nepravilne gotuvannya kontakt za umovi vidsutnosti adekvatnih gigiyenichnih navichok z rukoyu inshoyi lyudini zabrudnenoyu fekaliyami zmina pelyushok robota iz zemleyu hudoboyu pogane abo vidsutnye mittya ruk pislya vidviduvannya tualetu abo kontaktu z fekaliyami na kshtalt zmini pidguzok mehanichni nosiyi zbudnikiv kishkovih infekcij yak ot kimnatni muhi sho perenosyat brud z misc nenalezhnogo zalishannya fekalij seksualni praktiki sho mozhut vklyuchati oralnij kontakt z fekaliyami na kshtalt anilingusu chi koprofiliyi spozhivannya fekalij ditmi abo pri psihichnomu zahvoryuvanni pid nazvoyu koprofagiya spozhivannya zabrudnenogo zalishkami fekalij gruntu geofagiya Vodnij shlyah peredavannya Zabrudnennya vodi patogennimi mikroorganizmami mozhe vidbuvatisya bagatma shlyahami Najchastishe v rezultati spusku u vodojmi neochishenih stichnih vod Osoblivu nebezpeku stanovlyat kanalizacijni stoki infekcijnih i veterinarnih likaren a takozh tih promislovih pidpriyemstv yaki zdijsnyuyut pererobku tvarinnoyi sirovini m yasokombinativ boyen shkiryanih fabrik Krim togo fekalne zabrudnennya vodojm zokrema kolodyaziv mozhe realizuvatisya vnaslidok popadannya poverhnevih vod u periodi zlivovih doshiv i tanennya snigiv Voda sistem centralizovanogo vodopostachannya mozhe zabrudnyuvatisya ne tilki v misci yiyi zaboru vidkritih vodojmah ale i v golovnih sporudah sistemi vodopostachannya i vodorozpodilu a takozh u periferichnij merezhi vodoprovodu Vodojmi takozh mozhut buti zabrudneni vidilennyami dikih tvarin golovnim chinom grizuniv abo vodoplavnih ptahiv Takim chinom zokrema u vodu mozhut potrapiti zbudniki kampilobakteriozu salmonelozu tosho Voda infikovana patogennimi mikroorganizmami staye faktorom peredachi infekcijnih hvorob Prichomu hvorobi sho vinikayut pri vodnomu shlyahu zarazhennya chasto nabuvayut masovogo epidemichnogo harakteru Odnim z osnovnih chinnikiv fekalno oralnogo peredavannya zahvoryuvan u krayinah sho rozvivayutsya ye brak adekvatnoyi sanitariyi ta sho chasto ye pov yazanoyu problemoyu zabrudnennyam prisnih vod kalovim materialom Tak zvana F diagrama sho zobrazhaye shlyahi peredavannya hvorobi v fekalno oralnomu mehanizmi f persha litera sliv kal palci muhi polya ridini yizha anglijskoyu Vertikalni blakitni liniyi poznachayut bar yeri tualeti vodopostachannya gigiyenu ta mittya ruk Selyani pid chas vpravi jdut do miscya prigotuvannya yizhi shob sposterigati yak muhi zlitayutsya na lyudski fekaliyi ta perenosyat hvorobi shlyahom prizemlennya na yizhu Malavi Shkolyari pid chas vpravi sposterigayut za sklyankoyu vodi ta svizhimi lyudskimi fekaliyami koli muhi peresuvayutsya vid vodi do fekalij ta nazad Ce naochna demonstraciya togo yak vodu mozhe buti zarazheno patogenami Zahidnij Bengal Indiya Osnovoyu dlya suchasnoyi F daigrami sluguvali publikaciyi E Dzh Vagnera ta Dzh N Lanua sho poyasnyuvali shlyahi peredavannya ta bar yeri dlya hvorobi z miscya zoseredzhennya fekalij Cyu diagramu chasto vikoristovuyut abi pokazati yak nalezhna sanitariya tualeti gigiyena mittya ruk mozhe sluguvati efektivnim bar yerom dlya zupinennya peredavannya hvorobi fekalno oralnim shlyahom Harchovij shlyah peredavannya Harchovim produktam tak samo yak i vodi nalezhit znachna rol u peredachi zbudnikiv usih kishkovih infekcij yak antroponoziv tak i zoonoziv Zarazhenij harchovij produkt mozhe stati prichinoyu yak odinichnih tak i masovih zahvoryuvan Zarazhennya harchovih produktiv patogennimi mikroorganizmami mozhe buti pervinnim i vtorinnim Pervinno zarazhenimi nazivayut taki produkti sho pohodyat vid hvoroyi tvarini Znachno chastishe sposterigayut vtorinne zarazhennya harchovih produktiv sho rozvivayetsya pislya potraplyannya zbudnikiv u produkti z ruk hvoroyi lyudini abo nosiya zabrudnenogo posudu abo vnaslidok zanosu grizunami Vtorinne zarazhennya harchovih produktiv mozhe statisya v procesi yih otrimannya transportuvannya zberigannya i realizaciyi a takozh pid chas prigotuvannya yizhi Pri comu mikroorganizmi zdatni intensivno rozmnozhuvatisya v harchovih produktah Pobutovij shlyah peredavannya Zdijsnyuyetsya cherez zarazhennya kontaminaciyu predmetiv pobutu i praci Oskilki patogenni mikroorganizmi na predmetah zazvichaj ne rozmnozhuyutsya i postupovo ginut to rol zarazhenih rechej v yihnij peredachi neodnakova Vona zalezhit vid masivnosti zarazhennya zhittyezdatnosti zbudnikiv chastoti i harakteru vikoristannya rechej zdorovimi lyudmi Pomitnu rol u poshirenni kishkovih infekcij grayut posud igrashki bilizna rushniki tosho Ci predmeti v razi yihnogo spilnogo vikoristannya hvorimi i zdorovimi osobami mozhut buti faktorom peredachi zbudnika Silno zabrudnenimi zbudnikami kishkovih infekcij mozhut buti dverni ruchki osoblivo v tualetah Patogenni mikroorganizmi potraplyayut na nih z ruk neohajnih hvorih i nosiyiv a potim zabrudnyuyut ruki zdorovih lyudej stvoryuyuchi mozhlivist yihnogo zarazhennya Hvorobi za tipom patogenuDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Perelik infekcijnih hvorob lyudini Sered hvorob z fekalno oralnim mehanizmom peredavannya infekciyi ye za tipom patogenu bakterialni holera shigeloz cherevnij tif i paratifi salmoneloz esherihioz kampilobakterioz psevdotuberkuloz yersinioz kishkovij tosho virusni gepatit A gepatit E enterovirusni infekciyi rotavirusna infekciya tosho hvorobi yaki sprichinyuyut najprostishi amebiaz lyamblioz kriptosporidioz izosporoz toksoplazmoz tosho gelmintozi yaki sprichinyuyut nematodi nematodozi enterobioz askaridoz trihocefaloz trihineloz dirofilyarioz tosho yaki sprichinyuyut cestodi cestodozi tenioz teniarinhoz ehinokokoz difilobotrioz tosho yaki sprichinyuyut trematodi trematodozi opistorhoz klonorhoz tosho Div takozhZabuti tropichni hvorobi Infekciya Infekcijni zahvoryuvannya Mehanizm peredachi infekciyi Povitryano krapelnij mehanizm peredachi infekciyi Transmisivnij mehanizm peredachi infekciyi Kontaktnij mehanizm peredachi infekciyiPrimitkiCej termin oznachaye ne tilki peredachu cherez yizhu a potraplyannya u travnu sistemu Treba pam yatati sho pri vsih infekcijnih hvorobah pid chas agoniyi zahisni bar yeri organizmu perestayut funkciyuvati cherez sho bud yakij zbudnik mozhe pronikati u krovotok i navit u vnutrishni organi sho potim viyavlyayut pri patanatomichnim doslidzhennyam DzherelaB M Dikij T O Nikiforova Epidemiologiya navchalnij posibnik dlya pidgotovki do praktichnih zanyat Ivano Frankivsk Vidavnictvo Ivano Frankivskogo derzhavnogo medichnogo universitetu 2006 196 s ISBN 966 8288 29 7 Goc Yu D Kolesnikova I P Mohort G A Epidemiologiya K Askaniya 2007 353 s Zagalna epidemiologiya navch posib dlya stud vish med navch zakl IV rivnya akreditaciyi N O Vinograd Z P Vasilishin L P Kozak T A Romanenko K Medicina 2010 176 s ISBN 978 617 505 046 0 Skakun M P Osnovi klinichnoyi epidemiologiyi ta dokazovoyi medicini Navch pos Ukrmedkniga Ternopil 2008 372 s ISBN 978 966 673 103 9 M A Andrejchin V S Kopcha Epidemiologiya Navchalnij posibnik Ukrmedkniga Ternopil 2000 382 s ISBN 966 7364 64 X K A Denisov A D Usenko L I Slyusar V V Vanhanen E I Besedina V D Vanhanen V A Melnik MEHANIZMY PEREDAChI VOZBUDITELEJ I ESTESTVENNO NAUChNAYa KLASSIFIKACIYa INFEKCIONNYH BOLEZNEJ Vestnik gigieny i epidemiologii Tom 4 2 2000 str 219 223 ros Briko I N Pokrovskij V I Epidemiologiya Uchebnik Moskva GEOTAR media 2015 368 s ISBN 978 5 9704 3183 2 ros LiteraturaCherkasskij B L Globalnaya epidemiologiya M Prakticheskaya medicina 2008 447 s ros Lyudmila Zueva Raul Yafaev Epidemiologiya Uchebnik Moskva Foliant 2006 752 s ISBN 5 93929 111 2 ros Leon Gordis Epidemiology 4th Edition 4th Edition USA Saunders 2008 400 s ISBN 978 1416040026 angl Ray M Merrill Introduction To Epidemiology 7th Edition USA Jones amp Bartlett Learning 2015 340 s ISBN 978 1284094350 angl