Дифілоботріо́з (лат. diphyllobothriosis, англ. Diphyllobothriasis) — паразитарне інфекційне захворювання — хронічний гельмінтоз, який спричинюють цестоди з роду Diphyllobothrium, найчастіше, стьожак / стьожковець широкий (Diphyllobothrium latum). Ці цестоди паразитують у кишечнику людини або тварин, зумовлюють розлади травної системи, хронічну інтоксикацію та іноді перніціозну В12-фолієводефіцитну анемію.
Дифілоботріоз | |
---|---|
Diphyllobothrium latum (експонат з Каунаського зоологічного музею). | |
Спеціальність | інфекційні хвороби і гельмінтолог[d] |
Симптоми | анемія, нудота, біль у животі, діарея і висип |
Причини | Стьожак, d, d, d і d |
Метод діагностики | клінічний аналіз крові і оптичний мікроскоп |
Препарати | празиквантел, ціанокобаламін і фолієва кислота |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1F71 |
МКХ-10 | B70.0 |
DiseasesDB | 29539 |
MedlinePlus | 001375 |
eMedicine | med/571 |
MeSH | D004169 |
SNOMED CT | 187151009 |
Етіологія
У людини можуть паразитувати 10 видів стьожаків / стьожківців (родина ). Серед них найпоширенішим є стьожак / стьожковець широкий — . Зараження людини іншими видами виявляють спорадично.
Будова
Стьожковець широкий, паразитуючи в організмі людини, досягає довжини 2—10 м. Головка (сколекс) паразита має видовжену овальну форму, сплющена з боків. На спинній і черевній поверхнях її розташовані дві глибокі щілини — ботрії, за допомогою яких паразит прикріплюється до слизової оболонки кишки. Тіло (стробіла) складається з багатьох проглотид (сегментів, які іноді називають члениками) шириною до 1,5 см. Ріст і дозрівання проходить від переднього до заднього кінця стробіли. Проглотиди гермафродитні. У зрілих проглотид матка розростається, приймаючи розеткоподібну форму, і наповнюється яйцями.
Запліднені яйця розвиваються у матці, після чого попадають у кишковий вміст через вивідні отвори в проглотидах. Яйця широкого стьожківця сірого кольору, великі, овальної форми, з кришечкою і потовщенням оболонки у вигляді пагорбка на полюсах. Оболонка двоконтурна. У центрі яйця знаходиться зародкова клітина, яка оточена великою кількістю жовткових клітин. Розмір яйця 0,07×0.045 мм.
Життєвий цикл
Розвиток гельмінта проходить зі зміною трьох хазяїв. Остаточним хазяїном паразита є: людина, собака, котячі, свиня, бурий і білий ведмеді, лисиця, тюлень, нерпа, морж. Першим проміжним хазяїном є прісноводні веслоногі рачки (циклопи і дафнії), другим проміжним (додатковим) — хижі риби (щука, минь, окунь, йорж, тощо).
Широкий стьожковець, паразитуючи в тонкій кишці людини або інших основних хазяїв, виділяє з калом у зовнішнє середовище більше 2 млн яєць. Виділені яйця недозрілі, їх подальший розвиток проходить тільки у прісноводних водоймах при температурі 10—20°С і при наявності у воді не менше 2,0—1,5 мг/л кисню. За таких сприятливих умовах в яйці формується зародок — корацидій. Під впливом світла і механічного подразнення кришечка яйця відкривається, і корацидій у вигляді онкосфери, покритої війками, виходить у воду. За відсутності умов, що стимулюють відкривання кришечки, корацидії можуть зберігати життєздатність в яйці при температурі 10—20°С до 6 міс.
Корацидії, які покинули яйця, живуть у воді при 5°С не більше 12 діб, а при підвищенні температури термін їх життя помітно скорочується. Через це поширення дифілоботріозу найбільше у північних регіонах світу. Корацидії ж, яких проковтнули прісноводні веслоногі рачки, гублять війки і проникають через стінки кишок у порожнину тіла, де через 2—3 тижнів розвиваються в личинку другої стадії — процеркоїд, що має видовжене тіло (до 0,5—0,7 мм), забезпечене кулястим придатком з 6 гачками. Подальший його розвиток проходить у тілі додаткового хазяїна, куди він потрапляє разом з проковтнутим циклопом. У кишках риби циклоп перетравлюється, процеркоїд звільняється і проникає через стінку кишки в м'язи або внутрішні органи (печінка, яєчники тощо). У тілі риби проходить розвиток третьої стадії личинки, яку називають плероцеркоїдом. Він має сформований сколекс, але тіло не розділене на проглотиди. Розміри плероцеркоїда коливаються в межах 1—5 см.
При поїданні великими хижими рибами малих, заражених плероцеркоїдами, останні залишаються в м'язах нового хазяїна. У зв'язку з цим найінтенсивніше інвазовані плероцеркоїдами великі хижі риби (щука, окунь тощо). Плероцеркоїди в тілі риби розвиваються до інвазійної стадії протягом 2,5—3 місяців. При вживанні людиною сирої, недостатньо просмаженої або слабо посоленої риби та її ікри плероцеркоїди прикріплюються до слизової оболонки тонкої кишки цього остаточного хазяїна і протягом 2 місяців розвиваються до статевозрілої стадії.
Епідеміологічні особливості
Поширення
Дифілоботріоз є природно-осередковим захворюванням. Формування його осередків залежить від наявності в місцевості прісноводних водойм, багатих на зоопланктон (веслоногі рачки і певні види риб). Осередки дифілоботріозу поширені у північних районах Європи (Фінляндія, Польща, Швеція), в озерній зоні Франції, Італії, США, Канади. В Російській Федерації вони зосереджені переважно у басейнах Обі, Іртиша, Лени, Єнісею, Печори, Неви, на нижній та середній Волзі, у багатій озерами Карелії. Виявлені ці осередки в дельті Дунаю і басейні Дніпра. Однак поширення дифілоботріозу в Україні незначне через особливості розвитку стьожківця широкого, якому потрібно низька температура у період активності хижих риб, а в наших регіонах такий період відбувається при високій температурі води. Слабке передавання в Україні цієї інвазії пов'язане також з харчовими уподобаннями населення, адже у нас мало поширена практика вживання сирої риби, на відміну від північних регіонів Російської Федерації.
Різноманітність природних і господарських факторів сприяла формуванню на території колишнього СРСР різних типів осередків дифілоботріозу. Найінтенсивніші осередки спостерігають в Північно-Західній частині Росії і в країнах Балтії, що зв'язані з водними системами басейнів Балтійського, Білого і Баренцевого морів. Інтенсивні осередки є на великих озерах — Ладозькому, Онезькому, Чудсько-Псковському. Осередки річкового типу є в долинах Північної Двіни, Печори та інших річок.
Найінтенсивніші осередки дифілоботріозу відзначають у Карелії. Цьому сприяють велика кількість озер, висока щільність населення, розвиток рибальства, вживання в їжу слабко термічно обробленої риби. У Чорноморсько-Азовському регіоні, який займає деякі райони басейнів Дніпра, Дунаю, Пруту, Дону та інших річок, осередки малоінтенсивні. В Україні і Молдові вони розміщені ближче до нижньої течії річок, навколо дельтових ділянок і водосховищ.
Джерело та резервуар інвазії
Головну роль як джерело інфекції відіграє людина, роль інших кінцевих хазяїв обмежена. Це зв'язано з тим, що ураження населення більш поширене, ніж домашніх і диких тварин. Крім цього, тривалість життя широкого стьожківця в організмі людини коливається від 10 до 20 років і більше, а в собак і диких м'ясоїдних — не довше 2 років, у котів — всього 3—4 тижні. Життєздатність яєць широкого стьожківця, які виділяє людина, становить 95 % від їх загального числа; тоді як тих, що виділяє собака — 50 %.
Фактори передачі
Від джерела інвазії (людина) яйця паразита потрапляють у воду при випусканні не знезаражених нечистот, проникненні рідини з вигрібних ям, спуску, випорожнень з кораблів, вивезенні взимку нечистот із вбиралень на лід. Яйця стьожківця стійкі до низьких температур. При температурі від 1 до 4°С вони виживають протягом кількох місяців, при — 3 °C — близько 2 тижнів, при — 5 °C — 2 доби. Яйця, що потрапили у водойму восени, можуть зберігати життєздатність під льодом до наступної весни і з настанням тепла продовжити розвиток.
Виживання і розвиток яєць залежать також від ступеня засоленості водойми. Вони зберігають життєздатність у воді при концентрації солей не вище 2,5—3 %. Температура води понад 20°С згубно діє на яйця, що є однією з причин обмеженого поширення дифілоботріозу в Україні, в країнах з жарким кліматом.
Зараження риб проходить частіше на стадії мальків: у цей період вони живляться планктоном, що сприяє проковтуванню інвазованих циклопів. Хижі риби заражаються також при поїданні мальків, в кишках яких знаходяться неперетравлені циклопи з процеркоїдами. Крім цього, хижі риби заражаються при поїданні дорослих риб, органи і м'язи яких інвазовані плероцеркоїдами.
У зв'язку з цим серед річкових риб найбільшу роль у зараженні людей дифілоботріозом відіграють хижі риби (щука, окунь). Серед них найбільш ураженою є щука. Зараження відбувається оральним механізмом. Широко поширене вживання в їжу ікри щуки, свіжої або слабо просоленої, дуже сприяє зараженню населення дифілоботріозом. Те ж спричинює вживання свіжозамороженої, слабо просоленої, погано пров'яленої риби, риб'ячого фаршу.
Сприйнятливий контингент
Серед різних груп населення найбільш ураженими дифілоботріозом є рибалки, члени їх сімей, робітники рибопереробних підприємств. Окрім природних факторів, на формування осередків дифілоботріозу суттєво впливають санітарний стан населеного пункту, від якого залежить забруднення водойм фекаліями; господарська діяльність населення, його звички і побутові навички; кількість риби і рибних продуктів, що вживають в їжу, спосіб їх термічної обробки.
Патогенез і клінічні прояви
Через сенсибілізаціїю організму антигенами гельмінта розвиваються катаральне запалення слизової оболонки тонкої кишки та інших органів, алергічні реакції, виявляється еозинофілію крові. Защемлення слизової оболонки кишки ботріями гельмінта веде до атрофії тканин і їх некротизації. Механічні подразнення нервових закінчень в кишці тягнуть за собою порушення функцій органів черевної порожнини. У окремих хворих розвивається анемія, причиною якої є нестача вітаміну B12 і фолієвої кислоти. Це пов'язано з адсорбцією стьожківцями з вмісту кишок вітаміну В12, порушенням біосинтезу фолієвої кислоти та інших вітамінів у результаті дисбактеріозу та ферментативних змін. Тяжку дифілоботріозну (перніціозну В12-фолієводефіцитну) анемію спостерігають у 2—3 % інвазованих широким стьожківцем, у 17-20 % — вона має доброякісний перебіг. При анемії хворі скаржаться на слабкість, запаморочення, диспепсичні явища; спостерігають глосит, атрофію сосочків язика. Температура частіше субфебрильна, у багатьох хворих виникає ахілія. Анемія при дифілоботріозі гіперхромна, з високим кольоровим показником мегалобластного типу. Зменшується число еритроцитів і тромбоцитів, падає рівень гемоглобіну, збільшується ШОЕ.
У значної кількості хворих дифілоботріоз перебігає безсимптомно. При маніфестних випадках спостерігають нудоту, біль у животі, розлади кишок, загальну слабкість, зниження працездатності, іноді висип на шкірі; можуть бути епілептиформні припадки.
Діагностика
Остаточний діагноз дифілоботріозу треба підтвердити знаходженням яєць паразита при (копроовоскопічному (мікроскопічному) дослідженні). Звертають увагу також на виділення з калом фрагментів стробіли гельмінта. Беруть до уваги дані епідеміологічного анамнезу хворого (перебування в осередку дифілоботріозу, вживання в їжу сирої, слабо термічно обробленої риби, свіжої сирої ікри). При наявності дифілоботріозної анемії необхідно її диференціювати з хворобою Аддісона—Бірмера. Ознаками останньої є відсутність вільної хлористоводневої кислоти і гастромукопротеїду в шлунковому соку.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Препаратом вибору в лікуванні дифілоботріозу є празиквантел. Його призначають перорально в дозі 25 мг/кг одноразово.
При вираженій анемії перед дегельмінтизацією призначають вітамін В12 в дозі 200—400 мкг внутрішньом'язово протягом 3—4 тижнів, фолієву кислоту, сиру печінку. При помірній анемії патогенетичну терапію проводять після дегельмінтизації. Після лікування хворі знаходяться на диспансерному обліку протягом 2 міс. За відсутності клінічних ознак захворювання і негативних результатів дослідження калу на наявність гельмінтів їх знімають з обліку. Хворих з анемією після лікування спостерігають не менше року і знімають з обліку за відсутності рецидивів анемії.
Профілактика
Для запобігання формування осередків дифілоботріозу велику роль відіграє охорона прісних водойм від фекального забруднення шляхом будівництва очисних споруд, знезараження фекалій на кораблях, влаштування каналізованих вбиралень; суворий контроль за скиданням у водойми знезаражених від яєць гельмінтів побутових, промислових стічних вод і нечистот з населених пунктів.
Важливо виявити інвазованих стьожківцем широким і провести якісну їх дегельмінтизацію. Ці заходи здійснюють у плановому порядку серед рибалок, членів їх сімей, робітників рибної промисловості, екіпажу річкових суден. На підприємствах рибної промисловості та громадського харчування здійснюють санітарно-гельмінтологічну експертизу риби і рибних продуктів; знезаражують інвазовану плероцеркоїдами рибу. Особиста профілактика полягає в тому, щоб не вживати в їжу сиру, недостатньо солену, смажену чи варену рибу, свіжу малосольну ікру. Рибний фарш, котлети і дрібну рибу необхідно смажити не менше ніж 15-20 хвилин, а нерозпластані частини великої риби — не менше 30—40 хвилин. При температурі 21—22°С загибель плероцеркоїдів настає через 18 годин, при 10—12°С — через 3 доби, при 6—8°С — через 7 діб. Дрібну рибу знезаражують від плероцеркоїдів шляхом витримування у 20 % водному розчині кухонної солі протягом 1-ї доби, велику — протягом 10 діб. Ікру необхідно обробляти окропом. В осередках дифілоботріозу необхідно проводити дегельмінтизацію собак і котів, інвазованих стьожківцем широким.
Важливе значення має санітарно-освітня робота серед населення.
Примітки
- Згідно перших фундаментальних джерел українською мовою (А. М. Зюков Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. — 2е вид., доп. — Державне медичне видавництво УРСР. Київ. — 1947 р.— 394 с.) використовували останню назву.
- WaiSays: About Consuming Raw Fish [ 19 квітня 2018 у Wayback Machine.] Retrieved on April 14, 2009
- For Chlonorchiasis: Public Health Agency of Canada > Clonorchis sinensis — Material Safety Data Sheets (MSDS) [ 6 грудня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved on April 14, 2009
- For Anisakiasis: WrongDiagnosis: Symptoms of Anisakiasis [ 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] Retrieved on April 14, 2009
- For Diphyllobothrium: MedlinePlus > Diphyllobothriasis [ 7 вересня 2013 у Wayback Machine.] Updated by: Arnold L. Lentnek, MD. Retrieved on April 14, 2009
- For symptoms of diphyllobothrium due to vitamin B12-deficiency University of Maryland Medical Center > Megaloblastic (Pernicious) Anemia [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.] Retrieved on April 14, 2009
Джерела
- А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека. Протозоозы и гельминтозы. — Москва. Изд-во Российского Университета Дружбы Народов. — 2004 г. — 206 с. (рос.)
- Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
- А. М. Зюков за участі Б. Я. Падалки. Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. — 2е вид., доп. — Державне медичне видавництво УРСР. Київ. — 1947 р.— 394 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Difilobotrio z lat diphyllobothriosis angl Diphyllobothriasis parazitarne infekcijne zahvoryuvannya hronichnij gelmintoz yakij sprichinyuyut cestodi z rodu Diphyllobothrium najchastishe stozhak stozhkovec shirokij Diphyllobothrium latum Ci cestodi parazituyut u kishechniku lyudini abo tvarin zumovlyuyut rozladi travnoyi sistemi hronichnu intoksikaciyu ta inodi pernicioznu V12 foliyevodeficitnu anemiyu DifilobotriozDiphyllobothrium latum eksponat z Kaunaskogo zoologichnogo muzeyu Diphyllobothrium latum eksponat z Kaunaskogo zoologichnogo muzeyu Specialnist infekcijni hvorobi i gelmintolog d Simptomi anemiya nudota bil u zhivoti diareya i visipPrichini Stozhak d d d i dMetod diagnostiki klinichnij analiz krovi i optichnij mikroskopPreparati prazikvantel cianokobalamin i foliyeva kislotaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1F71MKH 10 B70 0DiseasesDB 29539MedlinePlus 001375eMedicine med 571MeSH D004169SNOMED CT 187151009EtiologiyaU lyudini mozhut parazituvati 10 vidiv stozhakiv stozhkivciv rodina Sered nih najposhirenishim ye stozhak stozhkovec shirokij Zarazhennya lyudini inshimi vidami viyavlyayut sporadichno Budova Stozhkovec shirokij parazituyuchi v organizmi lyudini dosyagaye dovzhini 2 10 m Golovka skoleks parazita maye vidovzhenu ovalnu formu splyushena z bokiv Na spinnij i cherevnij poverhnyah yiyi roztashovani dvi gliboki shilini botriyi za dopomogoyu yakih parazit prikriplyuyetsya do slizovoyi obolonki kishki Tilo strobila skladayetsya z bagatoh proglotid segmentiv yaki inodi nazivayut chlenikami shirinoyu do 1 5 sm Rist i dozrivannya prohodit vid perednogo do zadnogo kincya strobili Proglotidi germafroditni U zrilih proglotid matka rozrostayetsya prijmayuchi rozetkopodibnu formu i napovnyuyetsya yajcyami Zaplidneni yajcya rozvivayutsya u matci pislya chogo popadayut u kishkovij vmist cherez vividni otvori v proglotidah Yajcya shirokogo stozhkivcya sirogo koloru veliki ovalnoyi formi z krishechkoyu i potovshennyam obolonki u viglyadi pagorbka na polyusah Obolonka dvokonturna U centri yajcya znahoditsya zarodkova klitina yaka otochena velikoyu kilkistyu zhovtkovih klitin Rozmir yajcya 0 07 0 045 mm Zhittyevij cikl Rozvitok gelminta prohodit zi zminoyu troh hazyayiv Ostatochnim hazyayinom parazita ye lyudina sobaka kotyachi svinya burij i bilij vedmedi lisicya tyulen nerpa morzh Pershim promizhnim hazyayinom ye prisnovodni veslonogi rachki ciklopi i dafniyi drugim promizhnim dodatkovim hizhi ribi shuka min okun jorzh tosho Shirokij stozhkovec parazituyuchi v tonkij kishci lyudini abo inshih osnovnih hazyayiv vidilyaye z kalom u zovnishnye seredovishe bilshe 2 mln yayec Vidileni yajcya nedozrili yih podalshij rozvitok prohodit tilki u prisnovodnih vodojmah pri temperaturi 10 20 S i pri nayavnosti u vodi ne menshe 2 0 1 5 mg l kisnyu Za takih spriyatlivih umovah v yajci formuyetsya zarodok koracidij Pid vplivom svitla i mehanichnogo podraznennya krishechka yajcya vidkrivayetsya i koracidij u viglyadi onkosferi pokritoyi vijkami vihodit u vodu Za vidsutnosti umov sho stimulyuyut vidkrivannya krishechki koracidiyi mozhut zberigati zhittyezdatnist v yajci pri temperaturi 10 20 S do 6 mis Koracidiyi yaki pokinuli yajcya zhivut u vodi pri 5 S ne bilshe 12 dib a pri pidvishenni temperaturi termin yih zhittya pomitno skorochuyetsya Cherez ce poshirennya difilobotriozu najbilshe u pivnichnih regionah svitu Koracidiyi zh yakih prokovtnuli prisnovodni veslonogi rachki gublyat vijki i pronikayut cherez stinki kishok u porozhninu tila de cherez 2 3 tizhniv rozvivayutsya v lichinku drugoyi stadiyi procerkoyid sho maye vidovzhene tilo do 0 5 0 7 mm zabezpechene kulyastim pridatkom z 6 gachkami Podalshij jogo rozvitok prohodit u tili dodatkovogo hazyayina kudi vin potraplyaye razom z prokovtnutim ciklopom U kishkah ribi ciklop peretravlyuyetsya procerkoyid zvilnyayetsya i pronikaye cherez stinku kishki v m yazi abo vnutrishni organi pechinka yayechniki tosho U tili ribi prohodit rozvitok tretoyi stadiyi lichinki yaku nazivayut plerocerkoyidom Vin maye sformovanij skoleks ale tilo ne rozdilene na proglotidi Rozmiri plerocerkoyida kolivayutsya v mezhah 1 5 sm Pri poyidanni velikimi hizhimi ribami malih zarazhenih plerocerkoyidami ostanni zalishayutsya v m yazah novogo hazyayina U zv yazku z cim najintensivnishe invazovani plerocerkoyidami veliki hizhi ribi shuka okun tosho Plerocerkoyidi v tili ribi rozvivayutsya do invazijnoyi stadiyi protyagom 2 5 3 misyaciv Pri vzhivanni lyudinoyu siroyi nedostatno prosmazhenoyi abo slabo posolenoyi ribi ta yiyi ikri plerocerkoyidi prikriplyuyutsya do slizovoyi obolonki tonkoyi kishki cogo ostatochnogo hazyayina i protyagom 2 misyaciv rozvivayutsya do statevozriloyi stadiyi Epidemiologichni osoblivostiZhittyevij cikl Diphyllobothrium latum Poshirennya Difilobotrioz ye prirodno oseredkovim zahvoryuvannyam Formuvannya jogo oseredkiv zalezhit vid nayavnosti v miscevosti prisnovodnih vodojm bagatih na zooplankton veslonogi rachki i pevni vidi rib Oseredki difilobotriozu poshireni u pivnichnih rajonah Yevropi Finlyandiya Polsha Shveciya v ozernij zoni Franciyi Italiyi SShA Kanadi V Rosijskij Federaciyi voni zoseredzheni perevazhno u basejnah Obi Irtisha Leni Yeniseyu Pechori Nevi na nizhnij ta serednij Volzi u bagatij ozerami Kareliyi Viyavleni ci oseredki v delti Dunayu i basejni Dnipra Odnak poshirennya difilobotriozu v Ukrayini neznachne cherez osoblivosti rozvitku stozhkivcya shirokogo yakomu potribno nizka temperatura u period aktivnosti hizhih rib a v nashih regionah takij period vidbuvayetsya pri visokij temperaturi vodi Slabke peredavannya v Ukrayini ciyeyi invaziyi pov yazane takozh z harchovimi upodobannyami naselennya adzhe u nas malo poshirena praktika vzhivannya siroyi ribi na vidminu vid pivnichnih regioniv Rosijskoyi Federaciyi Riznomanitnist prirodnih i gospodarskih faktoriv spriyala formuvannyu na teritoriyi kolishnogo SRSR riznih tipiv oseredkiv difilobotriozu Najintensivnishi oseredki sposterigayut v Pivnichno Zahidnij chastini Rosiyi i v krayinah Baltiyi sho zv yazani z vodnimi sistemami basejniv Baltijskogo Bilogo i Barencevogo moriv Intensivni oseredki ye na velikih ozerah Ladozkomu Onezkomu Chudsko Pskovskomu Oseredki richkovogo tipu ye v dolinah Pivnichnoyi Dvini Pechori ta inshih richok Najintensivnishi oseredki difilobotriozu vidznachayut u Kareliyi Comu spriyayut velika kilkist ozer visoka shilnist naselennya rozvitok ribalstva vzhivannya v yizhu slabko termichno obroblenoyi ribi U Chornomorsko Azovskomu regioni yakij zajmaye deyaki rajoni basejniv Dnipra Dunayu Prutu Donu ta inshih richok oseredki malointensivni V Ukrayini i Moldovi voni rozmisheni blizhche do nizhnoyi techiyi richok navkolo deltovih dilyanok i vodoshovish Dzherelo ta rezervuar invaziyi Golovnu rol yak dzherelo infekciyi vidigraye lyudina rol inshih kincevih hazyayiv obmezhena Ce zv yazano z tim sho urazhennya naselennya bilsh poshirene nizh domashnih i dikih tvarin Krim cogo trivalist zhittya shirokogo stozhkivcya v organizmi lyudini kolivayetsya vid 10 do 20 rokiv i bilshe a v sobak i dikih m yasoyidnih ne dovshe 2 rokiv u kotiv vsogo 3 4 tizhni Zhittyezdatnist yayec shirokogo stozhkivcya yaki vidilyaye lyudina stanovit 95 vid yih zagalnogo chisla todi yak tih sho vidilyaye sobaka 50 Faktori peredachi Vid dzherela invaziyi lyudina yajcya parazita potraplyayut u vodu pri vipuskanni ne znezarazhenih nechistot proniknenni ridini z vigribnih yam spusku viporozhnen z korabliv vivezenni vzimku nechistot iz vbiralen na lid Yajcya stozhkivcya stijki do nizkih temperatur Pri temperaturi vid 1 do 4 S voni vizhivayut protyagom kilkoh misyaciv pri 3 C blizko 2 tizhniv pri 5 C 2 dobi Yajcya sho potrapili u vodojmu voseni mozhut zberigati zhittyezdatnist pid lodom do nastupnoyi vesni i z nastannyam tepla prodovzhiti rozvitok Vizhivannya i rozvitok yayec zalezhat takozh vid stupenya zasolenosti vodojmi Voni zberigayut zhittyezdatnist u vodi pri koncentraciyi solej ne vishe 2 5 3 Temperatura vodi ponad 20 S zgubno diye na yajcya sho ye odniyeyu z prichin obmezhenogo poshirennya difilobotriozu v Ukrayini v krayinah z zharkim klimatom Zarazhennya rib prohodit chastishe na stadiyi malkiv u cej period voni zhivlyatsya planktonom sho spriyaye prokovtuvannyu invazovanih ciklopiv Hizhi ribi zarazhayutsya takozh pri poyidanni malkiv v kishkah yakih znahodyatsya neperetravleni ciklopi z procerkoyidami Krim cogo hizhi ribi zarazhayutsya pri poyidanni doroslih rib organi i m yazi yakih invazovani plerocerkoyidami U zv yazku z cim sered richkovih rib najbilshu rol u zarazhenni lyudej difilobotriozom vidigrayut hizhi ribi shuka okun Sered nih najbilsh urazhenoyu ye shuka Zarazhennya vidbuvayetsya oralnim mehanizmom Shiroko poshirene vzhivannya v yizhu ikri shuki svizhoyi abo slabo prosolenoyi duzhe spriyaye zarazhennyu naselennya difilobotriozom Te zh sprichinyuye vzhivannya svizhozamorozhenoyi slabo prosolenoyi pogano prov yalenoyi ribi rib yachogo farshu Sprijnyatlivij kontingent Sered riznih grup naselennya najbilsh urazhenimi difilobotriozom ye ribalki chleni yih simej robitniki ribopererobnih pidpriyemstv Okrim prirodnih faktoriv na formuvannya oseredkiv difilobotriozu suttyevo vplivayut sanitarnij stan naselenogo punktu vid yakogo zalezhit zabrudnennya vodojm fekaliyami gospodarska diyalnist naselennya jogo zvichki i pobutovi navichki kilkist ribi i ribnih produktiv sho vzhivayut v yizhu sposib yih termichnoyi obrobki Patogenez i klinichni proyaviKlinichni simptomi zarazhennya gelmintami sho pohodyat vid ribi sp i Diphyllobothrium sp Vsi parazituyut u shlunkovo kishkovomu trakti ale mayut rizni proyavi Cherez sensibilizaciyiyu organizmu antigenami gelminta rozvivayutsya kataralne zapalennya slizovoyi obolonki tonkoyi kishki ta inshih organiv alergichni reakciyi viyavlyayetsya eozinofiliyu krovi Zashemlennya slizovoyi obolonki kishki botriyami gelminta vede do atrofiyi tkanin i yih nekrotizaciyi Mehanichni podraznennya nervovih zakinchen v kishci tyagnut za soboyu porushennya funkcij organiv cherevnoyi porozhnini U okremih hvorih rozvivayetsya anemiya prichinoyu yakoyi ye nestacha vitaminu B12 i foliyevoyi kisloti Ce pov yazano z adsorbciyeyu stozhkivcyami z vmistu kishok vitaminu V12 porushennyam biosintezu foliyevoyi kisloti ta inshih vitaminiv u rezultati disbakteriozu ta fermentativnih zmin Tyazhku difilobotrioznu pernicioznu V12 foliyevodeficitnu anemiyu sposterigayut u 2 3 invazovanih shirokim stozhkivcem u 17 20 vona maye dobroyakisnij perebig Pri anemiyi hvori skarzhatsya na slabkist zapamorochennya dispepsichni yavisha sposterigayut glosit atrofiyu sosochkiv yazika Temperatura chastishe subfebrilna u bagatoh hvorih vinikaye ahiliya Anemiya pri difilobotriozi giperhromna z visokim kolorovim pokaznikom megaloblastnogo tipu Zmenshuyetsya chislo eritrocitiv i trombocitiv padaye riven gemoglobinu zbilshuyetsya ShOE U znachnoyi kilkosti hvorih difilobotrioz perebigaye bezsimptomno Pri manifestnih vipadkah sposterigayut nudotu bil u zhivoti rozladi kishok zagalnu slabkist znizhennya pracezdatnosti inodi visip na shkiri mozhut buti epileptiformni pripadki Chastina strobili Diphyllobothrium latum DiagnostikaOstatochnij diagnoz difilobotriozu treba pidtverditi znahodzhennyam yayec parazita pri koproovoskopichnomu mikroskopichnomu doslidzhenni Zvertayut uvagu takozh na vidilennya z kalom fragmentiv strobili gelminta Berut do uvagi dani epidemiologichnogo anamnezu hvorogo perebuvannya v oseredku difilobotriozu vzhivannya v yizhu siroyi slabo termichno obroblenoyi ribi svizhoyi siroyi ikri Pri nayavnosti difilobotrioznoyi anemiyi neobhidno yiyi diferenciyuvati z hvoroboyu Addisona Birmera Oznakami ostannoyi ye vidsutnist vilnoyi hloristovodnevoyi kisloti i gastromukoproteyidu v shlunkovomu soku LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Preparatom viboru v likuvanni difilobotriozu ye prazikvantel Jogo priznachayut peroralno v dozi 25 mg kg odnorazovo Pri virazhenij anemiyi pered degelmintizaciyeyu priznachayut vitamin V12 v dozi 200 400 mkg vnutrishnom yazovo protyagom 3 4 tizhniv foliyevu kislotu siru pechinku Pri pomirnij anemiyi patogenetichnu terapiyu provodyat pislya degelmintizaciyi Pislya likuvannya hvori znahodyatsya na dispansernomu obliku protyagom 2 mis Za vidsutnosti klinichnih oznak zahvoryuvannya i negativnih rezultativ doslidzhennya kalu na nayavnist gelmintiv yih znimayut z obliku Hvorih z anemiyeyu pislya likuvannya sposterigayut ne menshe roku i znimayut z obliku za vidsutnosti recidiviv anemiyi ProfilaktikaDlya zapobigannya formuvannya oseredkiv difilobotriozu veliku rol vidigraye ohorona prisnih vodojm vid fekalnogo zabrudnennya shlyahom budivnictva ochisnih sporud znezarazhennya fekalij na korablyah vlashtuvannya kanalizovanih vbiralen suvorij kontrol za skidannyam u vodojmi znezarazhenih vid yayec gelmintiv pobutovih promislovih stichnih vod i nechistot z naselenih punktiv Vazhlivo viyaviti invazovanih stozhkivcem shirokim i provesti yakisnu yih degelmintizaciyu Ci zahodi zdijsnyuyut u planovomu poryadku sered ribalok chleniv yih simej robitnikiv ribnoyi promislovosti ekipazhu richkovih suden Na pidpriyemstvah ribnoyi promislovosti ta gromadskogo harchuvannya zdijsnyuyut sanitarno gelmintologichnu ekspertizu ribi i ribnih produktiv znezarazhuyut invazovanu plerocerkoyidami ribu Osobista profilaktika polyagaye v tomu shob ne vzhivati v yizhu siru nedostatno solenu smazhenu chi varenu ribu svizhu malosolnu ikru Ribnij farsh kotleti i dribnu ribu neobhidno smazhiti ne menshe nizh 15 20 hvilin a nerozplastani chastini velikoyi ribi ne menshe 30 40 hvilin Pri temperaturi 21 22 S zagibel plerocerkoyidiv nastaye cherez 18 godin pri 10 12 S cherez 3 dobi pri 6 8 S cherez 7 dib Dribnu ribu znezarazhuyut vid plerocerkoyidiv shlyahom vitrimuvannya u 20 vodnomu rozchini kuhonnoyi soli protyagom 1 yi dobi veliku protyagom 10 dib Ikru neobhidno obroblyati okropom V oseredkah difilobotriozu neobhidno provoditi degelmintizaciyu sobak i kotiv invazovanih stozhkivcem shirokim Vazhlive znachennya maye sanitarno osvitnya robota sered naselennya PrimitkiZgidno pershih fundamentalnih dzherel ukrayinskoyu movoyu A M Zyukov Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini 2e vid dop Derzhavne medichne vidavnictvo URSR Kiyiv 1947 r 394 s vikoristovuvali ostannyu nazvu WaiSays About Consuming Raw Fish 19 kvitnya 2018 u Wayback Machine Retrieved on April 14 2009 For Chlonorchiasis Public Health Agency of Canada gt Clonorchis sinensis Material Safety Data Sheets MSDS 6 grudnya 2010 u Wayback Machine Retrieved on April 14 2009 For Anisakiasis WrongDiagnosis Symptoms of Anisakiasis 28 veresnya 2021 u Wayback Machine Retrieved on April 14 2009 For Diphyllobothrium MedlinePlus gt Diphyllobothriasis 7 veresnya 2013 u Wayback Machine Updated by Arnold L Lentnek MD Retrieved on April 14 2009 For symptoms of diphyllobothrium due to vitamin B12 deficiency University of Maryland Medical Center gt Megaloblastic Pernicious Anemia 26 listopada 2011 u Wayback Machine Retrieved on April 14 2009DzherelaA M Bronshtejn A K Tokmalaev Parazitarnye bolezni cheloveka Protozoozy i gelmintozy Moskva Izd vo Rossijskogo Universiteta Druzhby Narodov 2004 g 206 s ISBN 5 209 01361 8 ros Parazitarnye bolezni cheloveka Shablovskaya E A Padchenko I K Melnik M N i dr K Zdorov ya 1984 160 s ros A M Zyukov za uchasti B Ya Padalki Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini 2e vid dop Derzhavne medichne vidavnictvo URSR Kiyiv 1947 r 394 s