Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Олександр Олекса ндр лат Alexander біл Аляксандр Ягелончык лит Aleksandras

Александр І Ягеллончик

Александр І Ягеллончик
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Олександр.

Олекса́ндр (лат. Alexander, біл. Аляксандр Ягелончык, лит. Aleksandras Jogailaitis, пол. Aleksander Jagiellończyk; 5 серпня 1461(14610805) — 19 серпня 1506) — Великий князь Литовський і Руський (1492—1506), король Польщі, пан і дідич Русі (1501—1506). Представник литовської династії Ягеллонів.

Олександр Ягеллончик
image
image
Король Польщі
17 червня 1501 — 19 серпня 1506
Коронація: 12 грудня 1501
Попередник: Ян І
Наступник: Сигізмунд I
Великий князь Литовський
7 червня 1492 — 19 серпня 1506
Попередник: Казимир IV
Наступник: Сигізмунд I
 
Народження: 5 серпня 1461(1461-08-05)[1]
Краків, Королівство Польське
Смерть: 19 серпня 1506(1506-08-19)[1][2] (45 років)
Вільнюс, Велике князівство Литовське[1]
Поховання: Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
Країна: Велике князівство Литовське
Рід: Ягеллони
Батько: Казимир IV Ягеллончик
Мати: Єлизавета Габсбург
Шлюб: Олена Московська
Автограф: image
Нагороди:

image Медіафайли у Вікісховищі

Народився у Кракові, Польща. Син польського короля Казимира IV та австрійської принцеси Єлизавети. Молодший брат польського короля Яна I. Зайняв великокняжий престол після смерті батька (1492), а королівський — по смерті бездітного брата (1501). Вів постійні війни з Московією за Русь (1487–1494, 1500–1503), в ході яких втратив верховські князівства, Сіверщину і Гомельщину. Безуспішно намагався залагодити конфлікт з московитами, одружившись з князівною Оленою, донькою московського князя Івана III (1495). Втратив частину великокнязівських прерогатив за рахунок посилення ролі панів-ради. Помер у Вільні, Литва. Похований у Соборі святих Станіслава і Владислава.

Біографія

Молоді роки

Народився 5 серпня 1461 року в королівському замку Вавель у місті Краків (нині Польща).

Був фізично міцним, втім інтелектом слабшим від братів. Його основним вчителем був Ян Длугош.

Ще 1484 року Казимир визнав Олександра своїм спадкоємцем у Великому князівстві Литовському. 1491 року переселився до Вільна.

Прихід до влади

Після смерті Казимира у 1492 році Олександр був вибраний новим великим князем литовським на сеймі у Вільні, в той час як поляки вибрали своїм королем його старшого брата, Яна І Ольбрахта.

Одразу після свого обрання Олександр видав земський Привілей 1492 року, відповідно до якого значно посилювалась влада литовських бояр. Згідно Привілею влада великого князя була обмежена панами-радою, без згоди яких він не міг приймати важливих державних рішень. А постанови ради великий князь не мав права скасовувати.

Внутрішня політика

У 1501 році, після смерті Яна І Ольбрахта, польський сейм обрав Олександра королем. З цього часу і до падіння Речі Посполитої у 1795 році польською короною і великим князівством правив єдиний монарх, а у відносинах обох держав вперше почав використовувався сам термін Річ Посполита. Прихід на польський трон нового монарх був закріплений того ж 1501 року черговою Мельницькою унією. Також Олександр видав польській шляхті Мельницький привілей який був подібним до литовського привілею 1492 року.

У 1505 році запровадив звіт законів, Радомську конституцію (Nihil Novi), яка обмежувала королівську владу на користь магнатів — признавала за сеймом право видавати закони, а король не мав права затверджувати закони без згоди сенаторів та шляхетських депутатів. Значний вплив на політику Олександра Ягеллончика мали українські магнати на чолі з Михайлом Глинським.

Король Олександр Ягеллончик був високоосвіченою людиною, пошановувачем наук і мистецтв. Він оточив себе освіченими і талановитими помічниками: Ян Ласький (майбутній знаменитий канцлер і гуманіст), Войцех із Брудзева (учитель Миколая Коперника), Еразм Теледо (заступник Миколи Гусовського), Якуб з Вільно, вихідці з Берестейщини Іван Сапіга, Федор Янушкевич, Лев Боговитинович, Іван Микитинич і ін. Проблема з православ'ям королеви Олени підштовхувала Олександра Ягеллончика до введення унії у Великому князівстві Литовському. Головною особою в переговорах з Римом став Іван Сапіга, але інтриги Олени Іванівни провалили і цю справу.

Зовнішня політика

У зовнішній політиці Литовсько-руської держави за правління Олександра головною загрозою стала набираюча сили Московія, яка лише нещодавно звільнилась від золотоординського ярма (див. Стояння на Угрі) та пред'являла претензії на руські землі ВКЛ. У 1494 році Олександр завершив литовсько-московську війну, внаслідок якої литовці втратили Вязьму та частину Верховських князівств. У 1495 році мирний договір був зміцнений шлюбом Олександра з Оленою, донькою великого князя московського Івана ІІІ Васильовича. За допомогою дочки Іван ІІІ планував впливати на внутрішні справи у ВКЛ, а Олександр сподівався тим шлюбом забезпечити довгий мир з Московією, проте цим планам не судилось збутися.

image
Олександр у Сенаті

Російський історик Я. Лур'є писав про Олену Іванівну: «„Служебница и девка“ Івана III, як іменувала себе Олена Іванівна в листах до батька, виявилася чудовим дипломатом і політиком: перед чоловіком і його родиною вона робила вигляд, що слізно благає батька залишити „безвинний гнів“ і не воювати з Олександром, а через своїх особистих слуг повідомляла в Москву про гоніння на віру, завдаваних від дядька-архієпископа і свекрухи, і радила поставити перед ними твердіші умови.» Після смерті чоловіка Олена Іванівна продала усе своє майно і землі і намагалася таємно, як іноземний резидент після успішно виконаного завдання, виїхати в Москву.

1499 року Олександр Казимирович зміцнив союз Литви з Польським королівством (так звана Краківсько-Віленська унія).

В 1500—1503 роках Велике князівство Литовське було втягнуто в нову війну з Московським князівством за сіверські та смоленські землі. В ході бойових дій війська Александра Ягеллончика зазнали поразки від московської армії в битвах на р. Ведроші та під Мстиславцем. За мирним договором, укладеним 1505 року у Москві, Велике князівство Литовське втратило майже 1/3 частину своїх територій, головним чином Верхівські землі та Сіверщину з містами Черніговом, Стародубом, Новгород-Сіверським, Брянськом, Гомелем та іншими.

Примирення з Москвою дозволило Великому князівству направити свої сили на боротьбу з татарами які особливо почали дошкуляти українським землям на переломі XV та XVI століть. У 1506 році литовсько-руським військам вдалось завдати серйозної поразки татарським ордам у битві під Клецьком.

Перед смертю Олександр був уражений паралічем. Помер 19 серпня 1506 року та був похований у Вільнюсі.

Титул

image
Герб з печатки Олександра (польський орел, литовська погоня, руський лев і прусський орел; в центрі — австрійська балка).
повний
короткий
  • лат. Dei gracia Rex Polonie, Magnus Dux Lithuanie, Russie, Prussieque, etc Dominus et heres
    • Милістю Божою король Польщі, великий князь Литви, Русі та Пруссії, господар і спадкоємець.

Сім'я

Докладніше: Ягеллони

Родовід

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119559714 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Русіна О. В. Олександр // Енциклопедія історії України… 2010. Т. 7. С. 563.
  4. Мицик Ю. А. Іван III Васильович // Енциклопедія історії України, 2005. Т. 3. С. 393. — .
  5. Papeé А. Aleksander Jagiellończyk (1461—1506)… — стор. 58
  6. Papeé F. Aleksander Jagiellończyk (1461—1506)… — S. 60.
  7. Kętrzyński, Wojciech; Smolka, Stanisław. Codex diplomaticus monasterii Tynecensi = Kodeks dyplomatyczny klasztoru Tynieckiego. Lwów: Ossolinskich, 1875. część 2; p.557; Doc. № CCXCVI. липень 1505 р.
  8. . Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
  9. Rzyszczewski, Leon; Muczkowski, Antoni; Helcel, Antoni Zygmunt; Bartoszewicz, Julian; Boniecki, Michal Józef; Bobowski, Mikolaj. Codex diplomaticus Poloniae = Kodex Dyplomatyczny Polski. Warszawa: S. Strabski, 1847—1887. T. II; pars 2; p. 971; Doc. № DCXXXVI. березень 1504.
  10. Raczynski, Edward. Codex diplomaticus Majoris Poloniae. Poznan, 1840. p. 197.

Джерела

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександр Ягеллончик

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Oleksandr Oleksa ndr lat Alexander bil Alyaksandr Yagelonchyk lit Aleksandras Jogailaitis pol Aleksander Jagiellonczyk 5 serpnya 1461 14610805 19 serpnya 1506 Velikij knyaz Litovskij i Ruskij 1492 1506 korol Polshi pan i didich Rusi 1501 1506 Predstavnik litovskoyi dinastiyi Yagelloniv Oleksandr Yagellonchik Korol Polshi 17 chervnya 1501 19 serpnya 1506 Koronaciya 12 grudnya 1501 Poperednik Yan I Nastupnik Sigizmund I Velikij knyaz Litovskij 7 chervnya 1492 19 serpnya 1506 Poperednik Kazimir IV Nastupnik Sigizmund I Narodzhennya 5 serpnya 1461 1461 08 05 1 Krakiv Korolivstvo PolskeSmert 19 serpnya 1506 1506 08 19 1 2 45 rokiv Vilnyus Velike knyazivstvo Litovske 1 Pohovannya Sobor svyatih Stanislava i Vladislava Vilnyus Krayina Velike knyazivstvo LitovskeRid YagelloniBatko Kazimir IV YagellonchikMati Yelizaveta GabsburgShlyub Olena Moskovska Avtograf Nagorodi Zolota troyanda Mediafajli b u Vikishovishi Narodivsya u Krakovi Polsha Sin polskogo korolya Kazimira IV ta avstrijskoyi princesi Yelizaveti Molodshij brat polskogo korolya Yana I Zajnyav velikoknyazhij prestol pislya smerti batka 1492 a korolivskij po smerti bezditnogo brata 1501 Viv postijni vijni z Moskoviyeyu za Rus 1487 1494 1500 1503 v hodi yakih vtrativ verhovski knyazivstva Sivershinu i Gomelshinu Bezuspishno namagavsya zalagoditi konflikt z moskovitami odruzhivshis z knyazivnoyu Olenoyu donkoyu moskovskogo knyazya Ivana III 1495 Vtrativ chastinu velikoknyazivskih prerogativ za rahunok posilennya roli paniv radi Pomer u Vilni Litva Pohovanij u Sobori svyatih Stanislava i Vladislava BiografiyaMolodi roki Narodivsya 5 serpnya 1461 roku v korolivskomu zamku Vavel u misti Krakiv nini Polsha Buv fizichno micnim vtim intelektom slabshim vid brativ Jogo osnovnim vchitelem buv Yan Dlugosh She 1484 roku Kazimir viznav Oleksandra svoyim spadkoyemcem u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1491 roku pereselivsya do Vilna Prihid do vladi Pislya smerti Kazimira u 1492 roci Oleksandr buv vibranij novim velikim knyazem litovskim na sejmi u Vilni v toj chas yak polyaki vibrali svoyim korolem jogo starshogo brata Yana I Olbrahta Odrazu pislya svogo obrannya Oleksandr vidav zemskij Privilej 1492 roku vidpovidno do yakogo znachno posilyuvalas vlada litovskih boyar Zgidno Privileyu vlada velikogo knyazya bula obmezhena panami radoyu bez zgodi yakih vin ne mig prijmati vazhlivih derzhavnih rishen A postanovi radi velikij knyaz ne mav prava skasovuvati Vnutrishnya politika U 1501 roci pislya smerti Yana I Olbrahta polskij sejm obrav Oleksandra korolem Z cogo chasu i do padinnya Rechi Pospolitoyi u 1795 roci polskoyu koronoyu i velikim knyazivstvom praviv yedinij monarh a u vidnosinah oboh derzhav vpershe pochav vikoristovuvavsya sam termin Rich Pospolita Prihid na polskij tron novogo monarh buv zakriplenij togo zh 1501 roku chergovoyu Melnickoyu uniyeyu Takozh Oleksandr vidav polskij shlyahti Melnickij privilej yakij buv podibnim do litovskogo privileyu 1492 roku U 1505 roci zaprovadiv zvit zakoniv Radomsku konstituciyu Nihil Novi yaka obmezhuvala korolivsku vladu na korist magnativ priznavala za sejmom pravo vidavati zakoni a korol ne mav prava zatverdzhuvati zakoni bez zgodi senatoriv ta shlyahetskih deputativ Znachnij vpliv na politiku Oleksandra Yagellonchika mali ukrayinski magnati na choli z Mihajlom Glinskim Korol Oleksandr Yagellonchik buv visokoosvichenoyu lyudinoyu poshanovuvachem nauk i mistectv Vin otochiv sebe osvichenimi i talanovitimi pomichnikami Yan Laskij majbutnij znamenitij kancler i gumanist Vojceh iz Brudzeva uchitel Mikolaya Kopernika Erazm Teledo zastupnik Mikoli Gusovskogo Yakub z Vilno vihidci z Berestejshini Ivan Sapiga Fedor Yanushkevich Lev Bogovitinovich Ivan Mikitinich i in Problema z pravoslav yam korolevi Oleni pidshtovhuvala Oleksandra Yagellonchika do vvedennya uniyi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Golovnoyu osoboyu v peregovorah z Rimom stav Ivan Sapiga ale intrigi Oleni Ivanivni provalili i cyu spravu Zovnishnya politika U zovnishnij politici Litovsko ruskoyi derzhavi za pravlinnya Oleksandra golovnoyu zagrozoyu stala nabirayucha sili Moskoviya yaka lishe neshodavno zvilnilas vid zolotoordinskogo yarma div Stoyannya na Ugri ta pred yavlyala pretenziyi na ruski zemli VKL U 1494 roci Oleksandr zavershiv litovsko moskovsku vijnu vnaslidok yakoyi litovci vtratili Vyazmu ta chastinu Verhovskih knyazivstv U 1495 roci mirnij dogovir buv zmicnenij shlyubom Oleksandra z Olenoyu donkoyu velikogo knyazya moskovskogo Ivana III Vasilovicha Za dopomogoyu dochki Ivan III planuvav vplivati na vnutrishni spravi u VKL a Oleksandr spodivavsya tim shlyubom zabezpechiti dovgij mir z Moskoviyeyu prote cim planam ne sudilos zbutisya Oleksandr u Senati Rosijskij istorik Ya Lur ye pisav pro Olenu Ivanivnu Sluzhebnica i devka Ivana III yak imenuvala sebe Olena Ivanivna v listah do batka viyavilasya chudovim diplomatom i politikom pered cholovikom i jogo rodinoyu vona robila viglyad sho slizno blagaye batka zalishiti bezvinnij gniv i ne voyuvati z Oleksandrom a cherez svoyih osobistih slug povidomlyala v Moskvu pro goninnya na viru zavdavanih vid dyadka arhiyepiskopa i svekruhi i radila postaviti pered nimi tverdishi umovi Pislya smerti cholovika Olena Ivanivna prodala use svoye majno i zemli i namagalasya tayemno yak inozemnij rezident pislya uspishno vikonanogo zavdannya viyihati v Moskvu 1499 roku Oleksandr Kazimirovich zmicniv soyuz Litvi z Polskim korolivstvom tak zvana Krakivsko Vilenska uniya V 1500 1503 rokah Velike knyazivstvo Litovske bulo vtyagnuto v novu vijnu z Moskovskim knyazivstvom za siverski ta smolenski zemli V hodi bojovih dij vijska Aleksandra Yagellonchika zaznali porazki vid moskovskoyi armiyi v bitvah na r Vedroshi ta pid Mstislavcem Za mirnim dogovorom ukladenim 1505 roku u Moskvi Velike knyazivstvo Litovske vtratilo majzhe 1 3 chastinu svoyih teritorij golovnim chinom Verhivski zemli ta Sivershinu z mistami Chernigovom Starodubom Novgorod Siverskim Bryanskom Gomelem ta inshimi Primirennya z Moskvoyu dozvolilo Velikomu knyazivstvu napraviti svoyi sili na borotbu z tatarami yaki osoblivo pochali doshkulyati ukrayinskim zemlyam na perelomi XV ta XVI stolit U 1506 roci litovsko ruskim vijskam vdalos zavdati serjoznoyi porazki tatarskim ordam u bitvi pid Kleckom Pered smertyu Oleksandr buv urazhenij paralichem Pomer 19 serpnya 1506 roku ta buv pohovanij u Vilnyusi TitulGerb z pechatki Oleksandra polskij orel litovska pogonya ruskij lev i prusskij orel v centri avstrijska balka povnij lat Dei gratia rex Poloniae nec non terrarum Cracoviae Sandomiriae Siradiae Lancitiae Cuyaviae magnus dux Lithwaniae Russiae Prussiaeque ac Culmensis Elbingensis et Pomeraniaeque dominus et heres Milistyu Bozhoyu korol Polshi a takozh gospodar i spadkoyemec zemel Krakova Sandomira Seradzya Lenchici Kuyaviyi velikij knyaz Litvi Rusi Prussiyi razom iz Helmnom Elblongom Pomor yam korotkij lat Dei gracia Rex Polonie Magnus Dux Lithuanie Russie Prussieque etc Dominus et heres Milistyu Bozhoyu korol Polshi velikij knyaz Litvi Rusi ta Prussiyi gospodar i spadkoyemec Sim yaDokladnishe Yagelloni Druzhina z 18 lyutogo 1495 roku Olena Ivanivna donka velikogo knyazya moskovskogo Ivana III Vasilovicha i vizantijskoyi princesi Sofiya Paleolog Ditej u shlyubi ne bulo RodovidPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119559714 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Rusina O V Oleksandr Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2010 T 7 S 563 Micik Yu A Ivan III Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2005 T 3 S 393 ISBN 966 00 0610 1 Papee A Aleksander Jagiellonczyk 1461 1506 stor 58 Papee F Aleksander Jagiellonczyk 1461 1506 S 60 Ketrzynski Wojciech Smolka Stanislaw Codex diplomaticus monasterii Tynecensi Kodeks dyplomatyczny klasztoru Tynieckiego Lwow Ossolinskich 1875 czesc 2 p 557 Doc CCXCVI lipen 1505 r Arhiv originalu za 11 veresnya 2019 Procitovano 18 kvitnya 2019 Rzyszczewski Leon Muczkowski Antoni Helcel Antoni Zygmunt Bartoszewicz Julian Boniecki Michal Jozef Bobowski Mikolaj Codex diplomaticus Poloniae Kodex Dyplomatyczny Polski Warszawa S Strabski 1847 1887 T II pars 2 p 971 Doc DCXXXVI berezen 1504 Raczynski Edward Codex diplomaticus Majoris Poloniae Poznan 1840 p 197 DzherelaRusina O V Oleksandr Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 563 ISBN 978 966 00 1061 1 Papee F Aleksander Jagiellonczyk 1461 1506 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 T 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 8304034840 stor 58 61 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oleksandr Yagellonchik

Дата публікації:
Топ