Агрономічний факультет Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва — провідний і один із найстаріших структурних підрозділів Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, а також серед агрономічних факультетів інших аграрних ЗВО України та зарубіжжя. Заснований одночасно з університетом у 1816 році. Здійснює підготовку здобувачів денної та заочної форми навчання за напрямом «Агрономія» за спеціальностями 201 «Агрономія», 203 «Садівництво і виноградарство».
Агрономічний факультет Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва | |
---|---|
| |
Основні дані | |
Засновано | 1816 |
Заклад | Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва |
Декан | Романов Олексій Васильович |
Кількість кафедр | 11 |
Доктори наук | 11 |
Кандидати наук | 61 |
Професори | 11 |
Контакти | |
Адреса | 62483, с. Докучаєвське, Харківського району, Харківської області |
Історія
Факультет створено в 1816 році, одночасно із заснуванням Інституту, в передмісті Варшави — м. Маримонті (Польща). У когорті фундаторів — видатні діячі вітчизняної агрономічної науки й освіти, вчені-рослинники, селекціонери, організатори вищої школи: професор П. В. Будрін — піонер сидерального землеробства та системи сівозмін; академік АН України М. М. Кулєшов — основоположник насіннєзнавства; професор Г. В. Пилипець — видатний учений-рослинник, один із піонерів розроблення високоефективних технологій вирощування цукрових буряків; професор В. С. Цибулько — провідний науковець у галузі рослинництва та біології розвитку рослин, заслужений працівник сільського господарства України.
Значний внесок у розвиток і становлення факультету зробили: вчені-рослинники — професори Т. В. Локоть, С. І. Воробйов, Л. М. Делоне, О. П. Якименко, Г. Ф. Наумов, Л. О. Марченко, доцент О. Г. Литовченко; вчені-селекціонери — М. А. Ільїнська-Центилович, К. Г. Тетерятченко; вчені-ґрунтознавці — О. Н. Соколовський, О. М. Грінченко; вчені-лісівники — професори Г. М. Висоцький, С. С. П’ятницький, Д. В. Воробйов, І. Д. Барановський; вчений-фізіолог — член-кореспондент АН України Ф. П. Мацков; ботанік А. Д. Алексєєв; науковці в галузі плодівництва, овочівництва і технології переробки продукції рослинництва — професори М. К. Поляков, О. А. Ільїнський, Б. І. Бєляк, Г. Г. Скробанський.
У різні роки факультет очолювали: професори Л. М. Делоне (1936—1939), Ф. П. Мацков (1939), М. Д. Рижутін (1939—1942), О. М. Можейко (1947—1953), Г. В. Коренєв (1955—1960), В. С. Цибулько (1961—1973), доценти В. Д. Рождественський (1953—1955), В. Т. Бортовий (1960—1961), Д. І. Фурсов (1973—2003), Є. М. Огурцов (2003—2008), В. В. Леус (2008—2012). Із 2012 року посаду декана факультету обіймає доцент О. В. Романов.
Із 2016 року до складу агрономічного факультету ввійшов факультет агрохімії та ґрунтознавства (нині — ННІ ґрунтознавства і агросервісу). Цей факультет створено в 1946 році з ініціативи академіка О. Н. Соколовського. Перший набір ґрунтознавців-агрохіміків здійснено в 1946 році. Деканом призначено доктора с.-г. наук, професора О. М. Грінченка, який 20 років завідував кафедрою ґрунтознавства (1959—1979) і одночасно був ректором ХСГІ (1959—1969). Згодом факультет очолювали: доцент С. С. Кружанов (1954—1959), професори А. Ф. Яровенко (1959—1961), В. В. Милий (1961—1974), Д. Г. Тихоненко (1974—1997), доцент М. А. Щуковський (1997—2001), професор В. В. Дегтярьов (2001—2013). У 2013 році деканом факультету став С. В. Крохін, а після реорганізації факультету в 2017 році він обіймає посаду директора ННІ ґрунтознавства і агросервісу при агрономічному факультеті.
За час існування факультету підготовлено 20 000 вчених агрономів, 370 кандидатів і докторів наук, 550 магістрів для 70 зарубіжних країн: найбільше для Польщі — 49; Ефіопії — 41; Конго — 32; Угорщини — 29; Нігерії — 21; Болівії — 21; Нікарагуа — 18; Мадагаскару — 18.
Сьогодні агрономічний факультет готує фахівців трьох рівнів вищої освіти: першого (бакалаврського) за спеціальностями 201 «Агрономія», 208 «Агроінженерія», 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», 103 «Науки про землю», 015.37 «Професійна освіта»; другого (магістерського) за спеціальностями 201 «Агрономія», 203 «Садівництво та виноградарство»; третього (наукового) за спеціальністю 201 «Агрономія». На факультеті навчаються понад 1200 студентів денної та заочної форм навчання.
Наукові школи
Наукова школа агрономічного ґрунтознавства (засновник — академік О. Н. Соколовський). Послідовники — професори О. М. Грінченко, М. І. Лактіонов, Д. Г. Тихоненко. Ученими вивчається широке коло питань з теорії ґрунтоутворення в орних ґрунтах і практичні заходи підвищення родючості ґрунтів різних природних зон України.
Наукова школа «Сучасні шляхи удосконалення системи землеробства в Лісостепу України» (засновники — академік Б. М. Рожественский, професори П. Ф. Бараков, О. М. Можейко, В. В. Милий). Послідовник — професор Ю. В. Будьонний. Основним напрямом наукової діяльності є розробка і практичне впровадження комплексу заходів розширеного відтворення родючості ґрунтів, зберігання екологічної рівноваги, підвищення врожайності польових культур на основі мінералізації обробітку ґрунту, оптимізації структури посівних площ; розробка і впровадження раціональних схем сівозмін.
Кафедри
До складу агрономічного факультету входять 11 кафедр:
- Кафедра агрохімії
Кафедру агрономічної хімії засновано 1934 року. Першим її завідувачем став учений-агрохімік, професор М. А. Єгоров. Наукова діяльність кафедри була спрямована на вивчення взаємозв’язку структури ґрунту і ефективності добрив, а також можливості використання фосфоритів Ізюмського родовища. Також виконували урядові завдання з вивчення ефективності нових хімічних меліорантів і комплексних добрив; проводили дослідження за програмою «Географічної мережі дослідів з добривами щодо ґрунтово-кліматичних умов Лісостепу. У різні роки кафедру очолювали: професор М. К. Крупський (1942—1968), доцент М. С. Літовченко (1969—1972), доцент М. М. Сирий (1972—1979), професор М. М. Кулешов (1979—2007), доктор біол. наук М. М. Мірошниченко (2007—2010), професор В. І. Філон (із 2010 р.)
Сьогодні до структури кафедри входять дві науково-дослідні лабораторії: діагностики та управління живленням рослин; вегетаційних методів досліджень. На кафедрі викладають навчальні дисципліни: «Агрохімія», «Система застосування добрив», «Агрохімсервіс», «Управління якістю культур», «Оцінка якості ґрунтів», «Програмування врожаю», «Біохімія сільськогосподарських рослин», «Радіобіологія», «Фізико-хімічні методи досліджень», «Агрохімічне картографування», «Екологічні основи застосування добрив», «Утилізація відходів».
Досягненнями кафедри є впровадження комп’ютерної томографії у практику ґрунтово-агрохімічних досліджень, удосконалення класифікації мінеральних добрив, використання хімічної термодинаміки під час проведення еколого-агрохімічної оцінки ґрунтів, розроблення практичних заходів щодо управління гумусовим станом ґрунтів шляхом застосування різних форм мінеральних добрив.
- Кафедра генетики, селекції та насінництва
Кафедра є провідною у підготовці фахівців із селекції та генетики в Україні. У 1937 році було організовано самостійну кафедру селекції та насінництва під керівництвом професора Л. М. Делоне. У різні роки кафедру очолювали: академік В. Я. Юр’єв (1937—1962), професор М. А. Іллінська-Центилович (1962—1972), професор Г. Ф. Наумов (1972—1996), професор М. В. Проскурнін (1996—2010), професор В. В. Кириченко (2010—2016), професор Т. І. Гопцій (із 2016 р.).
На кафедрі проводять системні дослідження з вивчення генетичних та фізіологічних особливостей донорно-акцепторної системи в сучасних генотипів пшениці та обґрунтування принципів їх використання при підборі батьківських пар для гібридизації. На кафедрі створено сорти ячменю: Докучаєвський 15, Козак, Мономах; квасолі: Докучаєвська, Харківська штамбова, Первомайська, Зіронька; сорти амаранта: Харківський 1, Ультра, Сем. Лера, Роганський, Вогняна кулька, Надія, Студентський. Науково-дослідна лабораторія з насінництва при кафедрі генетики, селекції та насінництва вирощує добазове та базове насіння цих сортів і впроваджує їх у виробництво.
На кафедрі викладають дисципліни: генетика та лісова селекція, генетика рослин, цитологія, селекція та насінництво, загальна селекція та сортознавство, спеціальна селекція кормових і овочевих культур, генетичні ресурси рослин тощо.
- Кафедра ґрунтознавства
Кафедра ґрунтознавства є першою в світі кафедрою з вивчення ґрунтів. ЇЇ створено в 1894 році з ініціативи засновника науки про ґрунт В. В. Докучаєва в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва. Першим завідувачем кафедри став його учень професор М. М. Сибірцев (1894–1899). У різні роки кафедру ґрунтознавства очолювали: академік К. Д. Глінка (1899—1911), ад’юнкт-професор В. П. Смирнов-Логінов (1911—1921), професор C. M. Муравлянський (1921—1923), професор Г. Г. Махов (1924), О. Н. Соколовський (1924—1959), професор О. М. Грінченко (1959—1979), професор М. І. Лактіонов (1979—2005), професор Д. Г. Тихоненко (2005—2012), професор В. В. Дегтярьов (із 2012 р.)
Під керівництвом академіка О. Н. Соколовського створено наукову школу з агроґрунтознавства («Наукова школа академіка Соколовського», потім «Харківська школа ґрунтознавців», «Українська школа ґрунтознавців»). У 1956 році на базі кафедри ґрунтознавства під керівництвом О. Н. Соколовського засновано НДІ ґрунтознавства (нині – ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»). Професор Г. Г. Махов був організатором Першого з’їзду ґрунтознавців України (1923), учасником першої сільськогосподарської виставки у м. Москві (1923), на якій демонструвалися зразки ґрунтів дослідних станцій України, карта ґрунтів України, а також колекція ґрунтів України. Професор М. І. Лактіонов створив власну наукову школу дослідників органічної частини ґрунту, розглядаючи її як складний і динамічний за хімічним складом комплекс органічних і органо-мінеральних сполук зі стійкими властивостями.
Кафедра має чотири навчальні та дві лекційні лабораторії, дві вагові кімнати, кабінет-музей геології і мінералогії, кабінет-музей генезису і картографії ґрунтів, який нараховує більше 150 монолітів ґрунтів глибиною від 1 до 3 м. На кафедрі діє студентський науковий гурток «Ґрунтознавець».
Напрями наукової роботи кафедри орієнтовані на реалізацію державної політики в галузі охорони і підвищення родючості ґрунтів України різного походження, їх агровиробничої характеристики і класифікації. На кафедрі викладають дисципліни: агрохімічний моніторинг, землеустрій і землепроектування, сучасні методи оцінки ґрунтів, рекультивація земель, картографування ґрунтів і дешифрування ґрунтового покриву, зональні системи землеробства, основи охорони земель, бонітування і якісна оцінка ґрунтів, органічне землеробство, радіоекологія, утилізація і знешкодження відходів агросфери та ін.
- Кафедра загальної хімії
Кафедру загальної хімії створено у 1882 році. Першим її завідувачем став Є. Є. Вагнер, учень О. М. Бутлерова. Після створення в 1914 році кафедри органічної хімії, кафедру загальної хімії було перейменовано на кафедру неорганічної та аналітичної хімії. Кафедру органічної хімії в різні роки очолювали: професор П. С. Пищимука (1914—1950), професор І. Т. Стрєлков (1950—1954), доцент Л. Ф. Шпеєр (1954—1957), професор П. С. Пищимука (1957—1965), доцент Л. Ф. Шпеєр (1965—1971). Кафедру неорганічної й аналітичної хімії в різні роки очолювали: професор І. С. Телетов (1914—1947); професор І. С. Галінкер (1947—1971). Фундаментальні теоретичні роботи школи І. С. Галінкера знайшли практичне втілення у виробництві: було запущено перший в країні цех із виробництва натрію і калію, розроблено нові методи промислового одержання водню і пероксиду водню. У 1971 році в результаті об’єднання кафедр органічної і неорганічної хімії організовано кафедру загальної хімії. У наступні роки кафедру очолювали: доцент В. П. Чиненко (1971—1978), доцент В. І. Гордієнко (1978—1983), доцент Л. А. Сисоєв (1983—1999), доцент О. М. Дубина (1999—2009), професор О. Є. Васюков (2009—2011), доцент Я. О. Свіщова (із 2011 р.).
У 2014 році в конкурсі на кращу продукцію, технологію, наукову розробку, за вагомий внесок у розвиток аграрного сектора України кафедру нагороджено золотою медаллю. На кафедрі викладають такі дисципліни: хімія, неорганічна та аналітична хімія, органічна хімія, фізична та колоїдна хімія, хімічні методи аналізу сільськогосподарської продукції, хімія з основами біогеохімії, загальна і неорганічна хімія.
- Кафедра землеробства ім. О. М. Можейка
Кафедра землеробства ім. О. М. Можейка від дня заснування навчального входила до складу кафедри сільського господарства, а як самостійний структурний підрозділ була відокремлена у 1871 році. Першим її завідувачем став доцент М. А. Гудков. У 1893 році на базі кафедри землеробства було створено три кафедри: загального землеробства, рослинництва та ґрунтознавства. У 1934 році від кафедри землеробства відокремилася кафедра агрохімії. Кафедру землеробства в різні роки очолювали: професори П. В. Будрін (1882—1894), П. Ф. Бараков (1894—1919), М. А. Єгоров (1922—1934), академік Б. М. Рожественський (1934—1948), професори О. М. Можейко (1953—1974), В. В. Милий (1974—1989), члени-кореспонденти УААН, професори Ю. В. Будьонний (1989—2006), С. Ю. Булигін (2007—2009), В. С. Зуза (2010—2015),
Напрями наукової діяльності кафедри: мінімалізації обробітку ґрунту, у тому числі No-till, короткоротаційні сівозміни, ефективні прийоми регулювання кількості бур’янів, розробляються екологобезпечні технології вирощування сільськогосподарських культур за вимогами Європейського екологічного союзу, ефективність нових форм мікроелементів. Упроваджено наукові розробки: диференційована система основного обробітку ґрунту в польових сівозмінах Лівобережного Лісостепу і Північного Степу; польові сівозміни з короткою ротацією для умов Лівобережного Лісостепу і Північного Степу; якість ґрунту: визначення повної вологоємності ґрунту методом насичення в циліндрах; якість ґрунту: визначення твердості ґрунту твердоміром Ревякіна.
На кафедрі викладають дисципліни: гербологія, землеробство, основи наукових досліджень, адаптивні системи землеробства, світове сільське господарство, основи сучасної системи землеробства, технологія раціонального землекористування, органічне землеробство, управління чисельність бур’янів, сучасні системи землеробства, технологія виробництва продукції рослинництва тощо.
- Кафедра мовних дисциплін
Кафедру створено згідно з Наказом ректора № 321 від 1 липня 2016 року на базі кафедри української та російської мов і кафедри іноземних мов, які мають давні традиції, а їхні витоки сягають 1944 року. Сьогодні кафедру очолює доцент, професор університету Л. В. Герман.
Мета роботи кафедри — мовна підготовка здобувачів І, ІІ та ІІІ рівнів вищої освіти, а також іноземних громадян на підготовчому відділенні. На кафедрі викладають дисципліни: «Українська мова за професійним спрямуванням», «Українська мова як іноземна», «Російська мова», «Психологія», «Психологія і педагогіка», «Психологія управління», «Психологія вищої школи», «Психологія працевлаштування», «Вища освіта і Болонський процес».
Напрями наукової діяльності кафедри: дослідження та опис стильових характеристик української мови професійного спрямування й особливостей її викладання в аграрному ВНЗ; вивчення та опис реальних комунікативних потреб іноземних учнів підготовчого відділення та основних факультетів. На кафедрі діють науковий, навчально-методичний семінари, а також наукові студентські гуртки з української мови та англійської мови.
- Кафедра педагогіки, психології та права
Згідно з Рішенням Вченої ради ХНАУ ім. В. В. Докучаєва від 25 жовтня 2017 року та Наказом ректора № 711 від 26 жовтня 2017 року, було створено кафедру педагогіки, психології та права. Завідувач кафедри — доцент О. Ф. Євсюков. Від початку створення на кафедрі розпочала роботу проєктна група з підготовки ліцензійної справи і відкриття спеціальності 015 «Професійна освіта» (спеціалізація 015.37 «Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології»).
На кафедрі діє студентський науковий гурток з правових дисциплін. Тема науково-дослідної тематики кафедри: Теорія і методика формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів. На кафедрі викладають дисципліни: психологія; професійна педагогіка; історія педагогіки і освіти; правове виховання; господарське право; правознавство; трудове право; фінансове право; філософія науки, психологія і педагогіка; психологія управління; аграрне і екологічне право; Contract law тощо.
- Кафедра плодоовочівництва та зберігання
Із перших років існування вишу дисципліни «Овочівництво», «Плодівництво» і «Технологія зберігання сільськогосподарських продуктів» викладали на кафедрах загального землеробства, загальної хімії і рослинництва. Після повернення інституту з евакуації в 1945 році відкрито плодоовочевий факультет. У 1950 році після перетворення плодоовочевого факультету в лісомеліоративний, дисципліни з овочівництва, плодівництва і технології сільськогосподарських продуктів викладали професори М. К. Поляков, Б. Й. Біляк, Г. Г. Скробанський, доценти Г. Н. Линник, О. П. Казанцева. У 1961 році організовано кафедру технології сільськогосподарських продуктів і плодоовочівництва, яку очолив професор Г. Г. Скробанський. Упродовж 1968—1987 років кафедрою завдував професор О. А. Ільїнський, який сформував наукову школу з плодівництва, розробив нову технологію окулірування плодових рослин із застосуванням ножа нової конструкції, якому надано ім’я О. А. Ільїнського. У 1988 році кафедру очолив учений в галузі овочівництва, один із організаторів і керівників розроблення та освоєння технологій виробництва овочів в Україні, професор О. С. Болотських. Із 2012 року кафедрою плодоовочівництва та зберігання завідує професор Г. І. Яровий.
На кафедрі викладають дисципліни: овочівництво, картоплярство, насінництво овочевих культур, грибівництво, плодівництво, розсадництво, технологію зберігання і переробки продукції рослинництва, декоративне садівництво, виноробство, товарознавство тощо.
- Кафедра рослинництва
Кафедра відома з 1891 року як самостійний науковий і навчально-методичний підрозділ вищої школи. Першим завідувачем став професор П. В. Будрін. Одночасно протягом 1902—1905 років він обіймав посаду директора Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва. Особливо важливе значення вчений надавав експериментальним дослідженням із метою поглиблення навчального процесу. У харківський період діяльності інституту спадкоємцями П. В. Будріна були професори Т. В. Локоть (із 1905 р.), М. А. Солоненко (із 1916 р.), М. М. Кулешов (із 1920 р.), С. Й. Воробйов (1926—1941). Після повернення інституту з евакуації обов’язки завідувача виконував доцент Г. В. Пилипець. Згодом кафедру очолювали: фундатор вітчизняного агрономічного насіннєзнавства, учений рослинник-еколог і насіннєзнавець, академік АН УРСР М. М. Кулешов (1946—1968); учений-рослинник Г. В. Пилипець (1968—1973); професор В. С. Цибулько (1961—1972); професор М. А. Бобро (1980—2017); професор А. О. Рожков (із 2017 р.).
Основним науковим напрямом кафедри рослинництва упродовж 130 років традиційно залишається агроекологічне обґрунтування комплексу заходів, які забезпечують одержання високих, сталих урожаїв польових культур. Серед проблемних питань — вивчення біології рослин і розроблення на цій основі найбільш досконалих прийомів агротехніки та високоефективних технологій. При кафедрі діє студентський науковий гурток «Рослинництво».
На кафедрі викладають дисципліни: рослинництво, кормовиробництво, насіннєзнавство, буряківництво, технологія сільськогосподарського виробництва, еколого-біологічне рослинництво, технологія виробництва продукції сільського господарства, світові агротехнології тощо.
- Кафедра технічного забезпечення агропромислового виробництва
Курс механіки викладали з дня організації інституту в 1816 році. У той час почалося становлення однієї з перших кафедр, яка мала назву «Учення про сільськогосподарські машини та знаряддя». У різні роки кафедру очолювали: професор А. А. Зеленський (1869—1881), доцент Н. Н. Зінін (1882—1883), професор Ф. К. фон Берг (1884—1887), канд. мат. наук Н. С. Покровський (1888—1893), доктор механіки Н. Б. Делоне (1895—1899), професор А. А. Алов (1900—1939), академік А. А. Василенко (1940—1941), доктор М. І. Медведєв (1944—1948), доцент М. Ф. Дунай (1971—1976), Г. І. Рябцев (1976—1977), доцент М. Н. Нагаєв (1978—1989), професор В. Ф. Пащенко (1989—2014).
У 1930 році професор А. А. Алов був одним із ініціаторів організації Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства, базою для створення якого стала кафедра механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва Харківського сільськогосподарського інституту.
У 2017 році назву кафедри замінено на «Технічне забезпечення агропромислового виробництва». Завідувач кафедри — доктор с.-г. наук, старший науковий співробітник С. А. Михальченко.
Навчальний процес та науково-дослідну роботу на кафедрі забезпечують 13 профільних навчальних лабораторій зі спеціальною технікою, понад 100 одиниць сільгоспмашин, причіпного та навісного обладнання, 12 колісних і гусеничних тракторів різної потужності та класу тяги. Використовується новітня та експериментальна техніка, зокрема сівалка прямого сіву «Меланія», кукурудзяна широкозахватна сівалка УПС-18, обчісувальна жатка УАС-5 «Слав’янка».
- Кафедра технології виробництва та переробки продукції тваринництва
Навчальну дисципліну «Тваринництво» почали викладати в 1882 році на трьох кафедрах: фізіології сільськогосподарських тварин, загальної та спеціальної зоотехнії. На кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин працював професор О. В. Палладін — засновник української школи біохіміків, академік і президент Академії наук УРСР, Герой Соціалістичної Праці (1916—1923). На кафедрі загальної зоотехнії професором і завідувачем працював вчений у галузі тваринництва І. І. Калугін (1894—1911), який був директором Інституту (1911—1914). У дореволюційний період на кафедрі спеціальної зоотехнії працював вчений у галузі розведення та годівлі тварин, професор І. Й. Широких.
У 1930 році зоотехнічні кафедри були ліквідовані в зв’язку перепрофілюванням навчального закладу в Інститут зернового господарства. У 1934 році в інституті відновлено роботу всіх кафедр тваринництва, які діяли до 1952 року. У цей період з ініціативи науковців і фахівців тваринництва почалося завезення високопродуктивних імпортних тварин для поліпшення місцевої малопродуктивної худоби та птиці, відбувалося розроблення основних принципів нормованої годівлі сільськогосподарських тварин, упровадження в практику годівлі силосованих кормів і відходів промислової переробки цукрового буряка. Викладачі кафедри брали активну участь у створенні мережі науково-дослідних інститутів тваринницького профілю, зокрема Інституту тваринництва НАН України. Упродовж 1952—1960 років тваринництво вивчали на кафедрах загальної та спеціальної зоотехнії. У 1962 році кафедри було об’єднано в кафедру тваринництва, яку очолив В. В. Мирось — відомий вчений у галузі розведення та селекції сільськогосподарських тварин, продовжувач наукової школи видатного науковця, професора Ф. Ф. Ейснера. Із 2021 року кафедрою завідує доцент С. А. Золотарьова.
На кафедрі розробляють методи розведення, селекції, відтворення, технології утримання сільськогосподарських тварин; удосконалюють методи заготівлі якості кормів; проводять дослідження в галузі бджільництва на науково-навчальній пасіці університету. Викладаються дисципліни: морфологія і фізіологія тварин, розведення тварин, біохімія, годівля тварин і технологія кормів, технологія переробки продукції тваринництва, економіка аграрного виробництва, машини і механізми виробничих процесів тощо.
Досягнення
До найбільш значних наукових досягнень факультету за роки існування належать: розроблення глибинної концепції засолення ґрунтів (О. Н. Соколовський, Г. С. Гринь, А. Ф. Яровенко); проведення великомасштабної ґрунтової зйомки України (керівники — О. Н. Соколовський, Г. С. Гринь, О. М. Грінченко, О. М. Можейко, В. Д. Кисіль, А. Ф. Яровенко); розроблення теорії галогенезу лесів і ґрунтів (Г. С. Гринь), їх кріогенезу (О. О. Киреєв), гіпсування солонців і внесення дефекату (О. М. Грінченко, О. М. Можейко, М. С. Литовченко, В. О. Пилипець), вивчення культурного ґрунтотворного процесу (О. М. Грінченко, В. Д. Муха), розроблення колоїдно-хімічної теорії гумусоутворення (М. І. Лактіонов, В. В. Дегтярьов, С. В. Крохін, О. Ю. Чекар); розроблення теорії еволюції ґрунтів України (Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін, К. Б. Новосад, Д. В. Гавва, А. О. Казюта, Ю. В Дегтярьов); розроблення заходів підвищення родючості ґрунтів Полісся (О. М. Грінченко, Д. Г. Тихоненко, Л. Л. Величко, В. С. Тіщенко, М. А. Щуковський) і заплавних ґрунтів (М. О. Горін, О. М. Казюта), а також заходів для охорони ґрунтів від водної ерозії, ґрунтово-екологічне районування та картографія ерозійно небезпечних регіонів України (С. Ю. Булигін, А. Б. Ачасов, А. О. Ачасова); створення засобів підвищення ефективності добрив та використання поживних речовин ґрунту (В. І. Філон, М. М. Сирий, Г. Ф. Ольховський, В. С. Залізовський, С. О. Садовий, М. К. Клочко); розроблення системи землеробства в Лівобережному Лісостепу (Ю. В. Будьонний, Р. С. Литвинюк, О. М. Заєць, Ю. М. Шевяков, С. І. Кудря, М. В. Шевченко, В. Д. Синявін).
На міжнародних агропромислових виставках «Агро — 2013» і «Агро — 2014» за свої розробки співробітники факультету отримали п’ять золотих медалей.
Підрозділи факультету
Музей генезису і картографії ґрунтів існує з 1950-х років. Нині він є єдиним в Україні музеєм ґрунтів, де зібрано колекцію (півтораметрові моноліти) ґрунтів різних природних (ландшафтних) зон нашої країни: Полісся, Лісостепу, Степу (північного, звичайного, південного і сухого), гірських масивів: Карпат, Криму; давнього орогена – Донбасу. Усього в музеї представлено 156 монолітів ґрунтів від 1 до 3 м глибиною, які охоплюють основні типи, підтипи, роди, види, різновиди і розряди ґрунтів України.
Музей геології та мінералогії почав формуватися в 1946 році як кабінет мінералогії та петрографії. Різноманітне зібрання мінералів і гірських порід музею умовно поділяється на п’ять колекцій: 1) форми виділення; 2) мінерали; 3) гірські породи; 4) агрономічні руди; 5) зразки мінералів і порід, подаровані музею.
На факультеті функціонують лабораторії мікробіології ґрунтів, рентгенодифрактометрії ґрунтових мінералів, охорони і відтворення родючості ґрунтів; комп’ютерний клас. У кабінетах-музеях представлено близько 200 монолітів різних видів ґрунтів, зразки 150 мінералів, 100 гірських порід, 15 основних представників ґрунтотворних порід. Навчальні лабораторії обладнано сушильними шафами, фотоелектроколориметрами, потенціометрами, полуменевими фотоколориметрами.
Основною експериментальною базою науково-дослідної роботи агрономічних кафедр є навчально-науково-виробничий центр «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, який створено в 1946 році з ініціативи академіків О. Н. Соколовського та М. М. Кулєшова.
Випускники
Відомі вчені, визначні діячі науки і вищої школи: Лауреати Ленінської премії: академіки Б. П. Соколов, М. І. Хаджинов. Лауреати Державної премії: академіки О. Д. Алпатьєв, І. Є. Глущенко, М. І. Єльніков, А. О. Омельяненко, В. П. Пономарьов, І. Д. Прохожай, Б. П. Соколов, В. Я. Юр’єв. Герой Радянського Союзу П. Л. Василевський. Двічі Герой Соціалістичної Праці В. Я. Юр’єв. Герої Соціалістичної Праці: О. В. Алпатьєв, П. Т. Бойко, М. П. Борисенко, І. І. Кубрак, І. П. Ломако, Є. П. Лисенко, Ф. С. Муратов, А. А. Носальський, В. Г. Прокоф’єв, П. І. Рубель, Б. П. Соколов, А. Б. Сорокін, О. М. Супрун, М. І. Хаджинов. Герої України: І. М. Гулий, А. П. Криворучко. Академіки та члени-кореспонденти: О. В. Алпатьєв, С. А. Балюк, М. А. Бобро, Ю. В. Будьонний, І. Є. Глущенко, В. С. Голік, Б. П. Гур’єв, А. Ю. Коварський, М. М. Кулєшов, В. В. Кириченко, M. I. Лактіонов, М. А. Литвиненко, Ф. П. Мацков, Г. К. Мейстер, В. Д. Муха, Г. Ф. Нікітенко, А. О. Омельяненко, В. К. Пузік, Б. П. Соколов, Д. Г. Тихоненко, М. І. Хаджинов.
Полянський Дмитро Степанович — видатний державний діяч, працював заступником голови Ради Міністрів СРСР, міністром сільського господарства
Слаута Віктор Андрійович — державний діяч, віце-прем’єр, міністр сільського господарства, депутат Верховної Ради України
Сядристий Микола Сергійович — всесвітньо відомий майстер мікромініатюр, персональні виставки якого відбулися у 65 країнах світу
Література та джерела
- Докучаєвці [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / В. К. Пузік, А. І. Кравцов, О. М. Голікова [та ін.] / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Харків, 2016. – 288 с.
- Історія Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] / О. М. Голікова, А. І. Кравцов, Р. І. Киричок [та ін.] / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Харків, 2011.— 544 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва. 1816—2006 : нарис [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]. – Харків, 2006. – 367 с. : іл.
Посилання
- Офіційний сайт Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва [ 17 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційна вебсторінка агрономічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва [ 7 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agronomichnij fakultet Harkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu im V V Dokuchayeva providnij i odin iz najstarishih strukturnih pidrozdiliv Harkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu im V V Dokuchayeva a takozh sered agronomichnih fakultetiv inshih agrarnih ZVO Ukrayini ta zarubizhzhya Zasnovanij odnochasno z universitetom u 1816 roci Zdijsnyuye pidgotovku zdobuvachiv dennoyi ta zaochnoyi formi navchannya za napryamom Agronomiya za specialnostyami 201 Agronomiya 203 Sadivnictvo i vinogradarstvo Agronomichnij fakultet Harkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu im V V Dokuchayeva Osnovni dani Zasnovano 1816 Zaklad Harkivskij nacionalnij agrarnij universitet im V V Dokuchayeva Dekan Romanov Oleksij Vasilovich Kilkist kafedr 11 Doktori nauk 11 Kandidati nauk 61 Profesori 11 Kontakti Adresa 62483 s Dokuchayevske Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblastiIstoriyaFakultet stvoreno v 1816 roci odnochasno iz zasnuvannyam Institutu v peredmisti Varshavi m Marimonti Polsha U kogorti fundatoriv vidatni diyachi vitchiznyanoyi agronomichnoyi nauki j osviti vcheni roslinniki selekcioneri organizatori vishoyi shkoli profesor P V Budrin pioner sideralnogo zemlerobstva ta sistemi sivozmin akademik AN Ukrayini M M Kulyeshov osnovopolozhnik nasinnyeznavstva profesor G V Pilipec vidatnij uchenij roslinnik odin iz pioneriv rozroblennya visokoefektivnih tehnologij viroshuvannya cukrovih buryakiv profesor V S Cibulko providnij naukovec u galuzi roslinnictva ta biologiyi rozvitku roslin zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Znachnij vnesok u rozvitok i stanovlennya fakultetu zrobili vcheni roslinniki profesori T V Lokot S I Vorobjov L M Delone O P Yakimenko G F Naumov L O Marchenko docent O G Litovchenko vcheni selekcioneri M A Ilyinska Centilovich K G Teteryatchenko vcheni gruntoznavci O N Sokolovskij O M Grinchenko vcheni lisivniki profesori G M Visockij S S P yatnickij D V Vorobjov I D Baranovskij vchenij fiziolog chlen korespondent AN Ukrayini F P Mackov botanik A D Aleksyeyev naukovci v galuzi plodivnictva ovochivnictva i tehnologiyi pererobki produkciyi roslinnictva profesori M K Polyakov O A Ilyinskij B I Byelyak G G Skrobanskij U rizni roki fakultet ocholyuvali profesori L M Delone 1936 1939 F P Mackov 1939 M D Rizhutin 1939 1942 O M Mozhejko 1947 1953 G V Korenyev 1955 1960 V S Cibulko 1961 1973 docenti V D Rozhdestvenskij 1953 1955 V T Bortovij 1960 1961 D I Fursov 1973 2003 Ye M Ogurcov 2003 2008 V V Leus 2008 2012 Iz 2012 roku posadu dekana fakultetu obijmaye docent O V Romanov Iz 2016 roku do skladu agronomichnogo fakultetu vvijshov fakultet agrohimiyi ta gruntoznavstva nini NNI gruntoznavstva i agroservisu Cej fakultet stvoreno v 1946 roci z iniciativi akademika O N Sokolovskogo Pershij nabir gruntoznavciv agrohimikiv zdijsneno v 1946 roci Dekanom priznacheno doktora s g nauk profesora O M Grinchenka yakij 20 rokiv zaviduvav kafedroyu gruntoznavstva 1959 1979 i odnochasno buv rektorom HSGI 1959 1969 Zgodom fakultet ocholyuvali docent S S Kruzhanov 1954 1959 profesori A F Yarovenko 1959 1961 V V Milij 1961 1974 D G Tihonenko 1974 1997 docent M A Shukovskij 1997 2001 profesor V V Degtyarov 2001 2013 U 2013 roci dekanom fakultetu stav S V Krohin a pislya reorganizaciyi fakultetu v 2017 roci vin obijmaye posadu direktora NNI gruntoznavstva i agroservisu pri agronomichnomu fakulteti Za chas isnuvannya fakultetu pidgotovleno 20 000 vchenih agronomiv 370 kandidativ i doktoriv nauk 550 magistriv dlya 70 zarubizhnih krayin najbilshe dlya Polshi 49 Efiopiyi 41 Kongo 32 Ugorshini 29 Nigeriyi 21 Boliviyi 21 Nikaragua 18 Madagaskaru 18 Sogodni agronomichnij fakultet gotuye fahivciv troh rivniv vishoyi osviti pershogo bakalavrskogo za specialnostyami 201 Agronomiya 208 Agroinzheneriya 204 Tehnologiya virobnictva i pererobki produkciyi tvarinnictva 103 Nauki pro zemlyu 015 37 Profesijna osvita drugogo magisterskogo za specialnostyami 201 Agronomiya 203 Sadivnictvo ta vinogradarstvo tretogo naukovogo za specialnistyu 201 Agronomiya Na fakulteti navchayutsya ponad 1200 studentiv dennoyi ta zaochnoyi form navchannya Naukovi shkoliNaukova shkola agronomichnogo gruntoznavstva zasnovnik akademik O N Sokolovskij Poslidovniki profesori O M Grinchenko M I Laktionov D G Tihonenko Uchenimi vivchayetsya shiroke kolo pitan z teoriyi gruntoutvorennya v ornih gruntah i praktichni zahodi pidvishennya rodyuchosti gruntiv riznih prirodnih zon Ukrayini Naukova shkola Suchasni shlyahi udoskonalennya sistemi zemlerobstva v Lisostepu Ukrayini zasnovniki akademik B M Rozhestvenskij profesori P F Barakov O M Mozhejko V V Milij Poslidovnik profesor Yu V Budonnij Osnovnim napryamom naukovoyi diyalnosti ye rozrobka i praktichne vprovadzhennya kompleksu zahodiv rozshirenogo vidtvorennya rodyuchosti gruntiv zberigannya ekologichnoyi rivnovagi pidvishennya vrozhajnosti polovih kultur na osnovi mineralizaciyi obrobitku gruntu optimizaciyi strukturi posivnih plosh rozrobka i vprovadzhennya racionalnih shem sivozmin KafedriDo skladu agronomichnogo fakultetu vhodyat 11 kafedr Kafedra agrohimiyi Kafedru agronomichnoyi himiyi zasnovano 1934 roku Pershim yiyi zaviduvachem stav uchenij agrohimik profesor M A Yegorov Naukova diyalnist kafedri bula spryamovana na vivchennya vzayemozv yazku strukturi gruntu i efektivnosti dobriv a takozh mozhlivosti vikoristannya fosforitiv Izyumskogo rodovisha Takozh vikonuvali uryadovi zavdannya z vivchennya efektivnosti novih himichnih meliorantiv i kompleksnih dobriv provodili doslidzhennya za programoyu Geografichnoyi merezhi doslidiv z dobrivami shodo gruntovo klimatichnih umov Lisostepu U rizni roki kafedru ocholyuvali profesor M K Krupskij 1942 1968 docent M S Litovchenko 1969 1972 docent M M Sirij 1972 1979 profesor M M Kuleshov 1979 2007 doktor biol nauk M M Miroshnichenko 2007 2010 profesor V I Filon iz 2010 r Sogodni do strukturi kafedri vhodyat dvi naukovo doslidni laboratoriyi diagnostiki ta upravlinnya zhivlennyam roslin vegetacijnih metodiv doslidzhen Na kafedri vikladayut navchalni disciplini Agrohimiya Sistema zastosuvannya dobriv Agrohimservis Upravlinnya yakistyu kultur Ocinka yakosti gruntiv Programuvannya vrozhayu Biohimiya silskogospodarskih roslin Radiobiologiya Fiziko himichni metodi doslidzhen Agrohimichne kartografuvannya Ekologichni osnovi zastosuvannya dobriv Utilizaciya vidhodiv Dosyagnennyami kafedri ye vprovadzhennya komp yuternoyi tomografiyi u praktiku gruntovo agrohimichnih doslidzhen udoskonalennya klasifikaciyi mineralnih dobriv vikoristannya himichnoyi termodinamiki pid chas provedennya ekologo agrohimichnoyi ocinki gruntiv rozroblennya praktichnih zahodiv shodo upravlinnya gumusovim stanom gruntiv shlyahom zastosuvannya riznih form mineralnih dobriv Kafedra genetiki selekciyi ta nasinnictva Kafedra ye providnoyu u pidgotovci fahivciv iz selekciyi ta genetiki v Ukrayini U 1937 roci bulo organizovano samostijnu kafedru selekciyi ta nasinnictva pid kerivnictvom profesora L M Delone U rizni roki kafedru ocholyuvali akademik V Ya Yur yev 1937 1962 profesor M A Illinska Centilovich 1962 1972 profesor G F Naumov 1972 1996 profesor M V Proskurnin 1996 2010 profesor V V Kirichenko 2010 2016 profesor T I Gopcij iz 2016 r Na kafedri provodyat sistemni doslidzhennya z vivchennya genetichnih ta fiziologichnih osoblivostej donorno akceptornoyi sistemi v suchasnih genotipiv pshenici ta obgruntuvannya principiv yih vikoristannya pri pidbori batkivskih par dlya gibridizaciyi Na kafedri stvoreno sorti yachmenyu Dokuchayevskij 15 Kozak Monomah kvasoli Dokuchayevska Harkivska shtambova Pervomajska Zironka sorti amaranta Harkivskij 1 Ultra Sem Lera Roganskij Vognyana kulka Nadiya Studentskij Naukovo doslidna laboratoriya z nasinnictva pri kafedri genetiki selekciyi ta nasinnictva viroshuye dobazove ta bazove nasinnya cih sortiv i vprovadzhuye yih u virobnictvo Na kafedri vikladayut disciplini genetika ta lisova selekciya genetika roslin citologiya selekciya ta nasinnictvo zagalna selekciya ta sortoznavstvo specialna selekciya kormovih i ovochevih kultur genetichni resursi roslin tosho Kafedra gruntoznavstva Kafedra gruntoznavstva ye pershoyu v sviti kafedroyu z vivchennya gruntiv YiYi stvoreno v 1894 roci z iniciativi zasnovnika nauki pro grunt V V Dokuchayeva v Novo Oleksandrijskomu instituti silskogo gospodarstva i lisivnictva Pershim zaviduvachem kafedri stav jogo uchen profesor M M Sibircev 1894 1899 U rizni roki kafedru gruntoznavstva ocholyuvali akademik K D Glinka 1899 1911 ad yunkt profesor V P Smirnov Loginov 1911 1921 profesor C M Muravlyanskij 1921 1923 profesor G G Mahov 1924 O N Sokolovskij 1924 1959 profesor O M Grinchenko 1959 1979 profesor M I Laktionov 1979 2005 profesor D G Tihonenko 2005 2012 profesor V V Degtyarov iz 2012 r Pid kerivnictvom akademika O N Sokolovskogo stvoreno naukovu shkolu z agrogruntoznavstva Naukova shkola akademika Sokolovskogo potim Harkivska shkola gruntoznavciv Ukrayinska shkola gruntoznavciv U 1956 roci na bazi kafedri gruntoznavstva pid kerivnictvom O N Sokolovskogo zasnovano NDI gruntoznavstva nini NNC Institut gruntoznavstva ta agrohimiyi imeni O N Sokolovskogo Profesor G G Mahov buv organizatorom Pershogo z yizdu gruntoznavciv Ukrayini 1923 uchasnikom pershoyi silskogospodarskoyi vistavki u m Moskvi 1923 na yakij demonstruvalisya zrazki gruntiv doslidnih stancij Ukrayini karta gruntiv Ukrayini a takozh kolekciya gruntiv Ukrayini Profesor M I Laktionov stvoriv vlasnu naukovu shkolu doslidnikiv organichnoyi chastini gruntu rozglyadayuchi yiyi yak skladnij i dinamichnij za himichnim skladom kompleks organichnih i organo mineralnih spoluk zi stijkimi vlastivostyami Kafedra maye chotiri navchalni ta dvi lekcijni laboratoriyi dvi vagovi kimnati kabinet muzej geologiyi i mineralogiyi kabinet muzej genezisu i kartografiyi gruntiv yakij narahovuye bilshe 150 monolitiv gruntiv glibinoyu vid 1 do 3 m Na kafedri diye studentskij naukovij gurtok Gruntoznavec Napryami naukovoyi roboti kafedri oriyentovani na realizaciyu derzhavnoyi politiki v galuzi ohoroni i pidvishennya rodyuchosti gruntiv Ukrayini riznogo pohodzhennya yih agrovirobnichoyi harakteristiki i klasifikaciyi Na kafedri vikladayut disciplini agrohimichnij monitoring zemleustrij i zemleproektuvannya suchasni metodi ocinki gruntiv rekultivaciya zemel kartografuvannya gruntiv i deshifruvannya gruntovogo pokrivu zonalni sistemi zemlerobstva osnovi ohoroni zemel bonituvannya i yakisna ocinka gruntiv organichne zemlerobstvo radioekologiya utilizaciya i zneshkodzhennya vidhodiv agrosferi ta in Kafedra zagalnoyi himiyi Kafedru zagalnoyi himiyi stvoreno u 1882 roci Pershim yiyi zaviduvachem stav Ye Ye Vagner uchen O M Butlerova Pislya stvorennya v 1914 roci kafedri organichnoyi himiyi kafedru zagalnoyi himiyi bulo perejmenovano na kafedru neorganichnoyi ta analitichnoyi himiyi Kafedru organichnoyi himiyi v rizni roki ocholyuvali profesor P S Pishimuka 1914 1950 profesor I T Stryelkov 1950 1954 docent L F Shpeyer 1954 1957 profesor P S Pishimuka 1957 1965 docent L F Shpeyer 1965 1971 Kafedru neorganichnoyi j analitichnoyi himiyi v rizni roki ocholyuvali profesor I S Teletov 1914 1947 profesor I S Galinker 1947 1971 Fundamentalni teoretichni roboti shkoli I S Galinkera znajshli praktichne vtilennya u virobnictvi bulo zapusheno pershij v krayini ceh iz virobnictva natriyu i kaliyu rozrobleno novi metodi promislovogo oderzhannya vodnyu i peroksidu vodnyu U 1971 roci v rezultati ob yednannya kafedr organichnoyi i neorganichnoyi himiyi organizovano kafedru zagalnoyi himiyi U nastupni roki kafedru ocholyuvali docent V P Chinenko 1971 1978 docent V I Gordiyenko 1978 1983 docent L A Sisoyev 1983 1999 docent O M Dubina 1999 2009 profesor O Ye Vasyukov 2009 2011 docent Ya O Svishova iz 2011 r U 2014 roci v konkursi na krashu produkciyu tehnologiyu naukovu rozrobku za vagomij vnesok u rozvitok agrarnogo sektora Ukrayini kafedru nagorodzheno zolotoyu medallyu Na kafedri vikladayut taki disciplini himiya neorganichna ta analitichna himiya organichna himiya fizichna ta koloyidna himiya himichni metodi analizu silskogospodarskoyi produkciyi himiya z osnovami biogeohimiyi zagalna i neorganichna himiya Kafedra zemlerobstva im O M Mozhejka Kafedra zemlerobstva im O M Mozhejka vid dnya zasnuvannya navchalnogo vhodila do skladu kafedri silskogo gospodarstva a yak samostijnij strukturnij pidrozdil bula vidokremlena u 1871 roci Pershim yiyi zaviduvachem stav docent M A Gudkov U 1893 roci na bazi kafedri zemlerobstva bulo stvoreno tri kafedri zagalnogo zemlerobstva roslinnictva ta gruntoznavstva U 1934 roci vid kafedri zemlerobstva vidokremilasya kafedra agrohimiyi Kafedru zemlerobstva v rizni roki ocholyuvali profesori P V Budrin 1882 1894 P F Barakov 1894 1919 M A Yegorov 1922 1934 akademik B M Rozhestvenskij 1934 1948 profesori O M Mozhejko 1953 1974 V V Milij 1974 1989 chleni korespondenti UAAN profesori Yu V Budonnij 1989 2006 S Yu Buligin 2007 2009 V S Zuza 2010 2015 Napryami naukovoyi diyalnosti kafedri minimalizaciyi obrobitku gruntu u tomu chisli No till korotkorotacijni sivozmini efektivni prijomi regulyuvannya kilkosti bur yaniv rozroblyayutsya ekologobezpechni tehnologiyi viroshuvannya silskogospodarskih kultur za vimogami Yevropejskogo ekologichnogo soyuzu efektivnist novih form mikroelementiv Uprovadzheno naukovi rozrobki diferencijovana sistema osnovnogo obrobitku gruntu v polovih sivozminah Livoberezhnogo Lisostepu i Pivnichnogo Stepu polovi sivozmini z korotkoyu rotaciyeyu dlya umov Livoberezhnogo Lisostepu i Pivnichnogo Stepu yakist gruntu viznachennya povnoyi vologoyemnosti gruntu metodom nasichennya v cilindrah yakist gruntu viznachennya tverdosti gruntu tverdomirom Revyakina Na kafedri vikladayut disciplini gerbologiya zemlerobstvo osnovi naukovih doslidzhen adaptivni sistemi zemlerobstva svitove silske gospodarstvo osnovi suchasnoyi sistemi zemlerobstva tehnologiya racionalnogo zemlekoristuvannya organichne zemlerobstvo upravlinnya chiselnist bur yaniv suchasni sistemi zemlerobstva tehnologiya virobnictva produkciyi roslinnictva tosho Kafedra movnih disciplin Kafedru stvoreno zgidno z Nakazom rektora 321 vid 1 lipnya 2016 roku na bazi kafedri ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov i kafedri inozemnih mov yaki mayut davni tradiciyi a yihni vitoki syagayut 1944 roku Sogodni kafedru ocholyuye docent profesor universitetu L V German Meta roboti kafedri movna pidgotovka zdobuvachiv I II ta III rivniv vishoyi osviti a takozh inozemnih gromadyan na pidgotovchomu viddilenni Na kafedri vikladayut disciplini Ukrayinska mova za profesijnim spryamuvannyam Ukrayinska mova yak inozemna Rosijska mova Psihologiya Psihologiya i pedagogika Psihologiya upravlinnya Psihologiya vishoyi shkoli Psihologiya pracevlashtuvannya Visha osvita i Bolonskij proces Napryami naukovoyi diyalnosti kafedri doslidzhennya ta opis stilovih harakteristik ukrayinskoyi movi profesijnogo spryamuvannya j osoblivostej yiyi vikladannya v agrarnomu VNZ vivchennya ta opis realnih komunikativnih potreb inozemnih uchniv pidgotovchogo viddilennya ta osnovnih fakultetiv Na kafedri diyut naukovij navchalno metodichnij seminari a takozh naukovi studentski gurtki z ukrayinskoyi movi ta anglijskoyi movi Kafedra pedagogiki psihologiyi ta prava Zgidno z Rishennyam Vchenoyi radi HNAU im V V Dokuchayeva vid 25 zhovtnya 2017 roku ta Nakazom rektora 711 vid 26 zhovtnya 2017 roku bulo stvoreno kafedru pedagogiki psihologiyi ta prava Zaviduvach kafedri docent O F Yevsyukov Vid pochatku stvorennya na kafedri rozpochala robotu proyektna grupa z pidgotovki licenzijnoyi spravi i vidkrittya specialnosti 015 Profesijna osvita specializaciya 015 37 Agrarne virobnictvo pererobka silskogospodarskoyi produkciyi ta harchovi tehnologiyi Na kafedri diye studentskij naukovij gurtok z pravovih disciplin Tema naukovo doslidnoyi tematiki kafedri Teoriya i metodika formuvannya profesijno pedagogichnoyi kompetentnosti majbutnih vikladachiv vishih agrarnih navchalnih zakladiv Na kafedri vikladayut disciplini psihologiya profesijna pedagogika istoriya pedagogiki i osviti pravove vihovannya gospodarske pravo pravoznavstvo trudove pravo finansove pravo filosofiya nauki psihologiya i pedagogika psihologiya upravlinnya agrarne i ekologichne pravo Contract law tosho Kafedra plodoovochivnictva ta zberigannya Iz pershih rokiv isnuvannya vishu disciplini Ovochivnictvo Plodivnictvo i Tehnologiya zberigannya silskogospodarskih produktiv vikladali na kafedrah zagalnogo zemlerobstva zagalnoyi himiyi i roslinnictva Pislya povernennya institutu z evakuaciyi v 1945 roci vidkrito plodoovochevij fakultet U 1950 roci pislya peretvorennya plodoovochevogo fakultetu v lisomeliorativnij disciplini z ovochivnictva plodivnictva i tehnologiyi silskogospodarskih produktiv vikladali profesori M K Polyakov B J Bilyak G G Skrobanskij docenti G N Linnik O P Kazanceva U 1961 roci organizovano kafedru tehnologiyi silskogospodarskih produktiv i plodoovochivnictva yaku ocholiv profesor G G Skrobanskij Uprodovzh 1968 1987 rokiv kafedroyu zavduvav profesor O A Ilyinskij yakij sformuvav naukovu shkolu z plodivnictva rozrobiv novu tehnologiyu okuliruvannya plodovih roslin iz zastosuvannyam nozha novoyi konstrukciyi yakomu nadano im ya O A Ilyinskogo U 1988 roci kafedru ocholiv uchenij v galuzi ovochivnictva odin iz organizatoriv i kerivnikiv rozroblennya ta osvoyennya tehnologij virobnictva ovochiv v Ukrayini profesor O S Bolotskih Iz 2012 roku kafedroyu plodoovochivnictva ta zberigannya zaviduye profesor G I Yarovij Na kafedri vikladayut disciplini ovochivnictvo kartoplyarstvo nasinnictvo ovochevih kultur gribivnictvo plodivnictvo rozsadnictvo tehnologiyu zberigannya i pererobki produkciyi roslinnictva dekorativne sadivnictvo vinorobstvo tovaroznavstvo tosho Kafedra roslinnictva Kafedra vidoma z 1891 roku yak samostijnij naukovij i navchalno metodichnij pidrozdil vishoyi shkoli Pershim zaviduvachem stav profesor P V Budrin Odnochasno protyagom 1902 1905 rokiv vin obijmav posadu direktora Novo Oleksandrijskogo institutu silskogo gospodarstva i lisivnictva Osoblivo vazhlive znachennya vchenij nadavav eksperimentalnim doslidzhennyam iz metoyu pogliblennya navchalnogo procesu U harkivskij period diyalnosti institutu spadkoyemcyami P V Budrina buli profesori T V Lokot iz 1905 r M A Solonenko iz 1916 r M M Kuleshov iz 1920 r S J Vorobjov 1926 1941 Pislya povernennya institutu z evakuaciyi obov yazki zaviduvacha vikonuvav docent G V Pilipec Zgodom kafedru ocholyuvali fundator vitchiznyanogo agronomichnogo nasinnyeznavstva uchenij roslinnik ekolog i nasinnyeznavec akademik AN URSR M M Kuleshov 1946 1968 uchenij roslinnik G V Pilipec 1968 1973 profesor V S Cibulko 1961 1972 profesor M A Bobro 1980 2017 profesor A O Rozhkov iz 2017 r Osnovnim naukovim napryamom kafedri roslinnictva uprodovzh 130 rokiv tradicijno zalishayetsya agroekologichne obgruntuvannya kompleksu zahodiv yaki zabezpechuyut oderzhannya visokih stalih urozhayiv polovih kultur Sered problemnih pitan vivchennya biologiyi roslin i rozroblennya na cij osnovi najbilsh doskonalih prijomiv agrotehniki ta visokoefektivnih tehnologij Pri kafedri diye studentskij naukovij gurtok Roslinnictvo Na kafedri vikladayut disciplini roslinnictvo kormovirobnictvo nasinnyeznavstvo buryakivnictvo tehnologiya silskogospodarskogo virobnictva ekologo biologichne roslinnictvo tehnologiya virobnictva produkciyi silskogo gospodarstva svitovi agrotehnologiyi tosho Kafedra tehnichnogo zabezpechennya agropromislovogo virobnictva Kurs mehaniki vikladali z dnya organizaciyi institutu v 1816 roci U toj chas pochalosya stanovlennya odniyeyi z pershih kafedr yaka mala nazvu Uchennya pro silskogospodarski mashini ta znaryaddya U rizni roki kafedru ocholyuvali profesor A A Zelenskij 1869 1881 docent N N Zinin 1882 1883 profesor F K fon Berg 1884 1887 kand mat nauk N S Pokrovskij 1888 1893 doktor mehaniki N B Delone 1895 1899 profesor A A Alov 1900 1939 akademik A A Vasilenko 1940 1941 doktor M I Medvedyev 1944 1948 docent M F Dunaj 1971 1976 G I Ryabcev 1976 1977 docent M N Nagayev 1978 1989 profesor V F Pashenko 1989 2014 U 1930 roci profesor A A Alov buv odnim iz iniciatoriv organizaciyi Harkivskogo institutu mehanizaciyi ta elektrifikaciyi silskogo gospodarstva bazoyu dlya stvorennya yakogo stala kafedra mehanizaciyi ta elektrifikaciyi silskogospodarskogo virobnictva Harkivskogo silskogospodarskogo institutu U 2017 roci nazvu kafedri zamineno na Tehnichne zabezpechennya agropromislovogo virobnictva Zaviduvach kafedri doktor s g nauk starshij naukovij spivrobitnik S A Mihalchenko Navchalnij proces ta naukovo doslidnu robotu na kafedri zabezpechuyut 13 profilnih navchalnih laboratorij zi specialnoyu tehnikoyu ponad 100 odinic silgospmashin prichipnogo ta navisnogo obladnannya 12 kolisnih i gusenichnih traktoriv riznoyi potuzhnosti ta klasu tyagi Vikoristovuyetsya novitnya ta eksperimentalna tehnika zokrema sivalka pryamogo sivu Melaniya kukurudzyana shirokozahvatna sivalka UPS 18 obchisuvalna zhatka UAS 5 Slav yanka Kafedra tehnologiyi virobnictva ta pererobki produkciyi tvarinnictva Navchalnu disciplinu Tvarinnictvo pochali vikladati v 1882 roci na troh kafedrah fiziologiyi silskogospodarskih tvarin zagalnoyi ta specialnoyi zootehniyi Na kafedri fiziologiyi silskogospodarskih tvarin pracyuvav profesor O V Palladin zasnovnik ukrayinskoyi shkoli biohimikiv akademik i prezident Akademiyi nauk URSR Geroj Socialistichnoyi Praci 1916 1923 Na kafedri zagalnoyi zootehniyi profesorom i zaviduvachem pracyuvav vchenij u galuzi tvarinnictva I I Kalugin 1894 1911 yakij buv direktorom Institutu 1911 1914 U dorevolyucijnij period na kafedri specialnoyi zootehniyi pracyuvav vchenij u galuzi rozvedennya ta godivli tvarin profesor I J Shirokih U 1930 roci zootehnichni kafedri buli likvidovani v zv yazku pereprofilyuvannyam navchalnogo zakladu v Institut zernovogo gospodarstva U 1934 roci v instituti vidnovleno robotu vsih kafedr tvarinnictva yaki diyali do 1952 roku U cej period z iniciativi naukovciv i fahivciv tvarinnictva pochalosya zavezennya visokoproduktivnih importnih tvarin dlya polipshennya miscevoyi maloproduktivnoyi hudobi ta ptici vidbuvalosya rozroblennya osnovnih principiv normovanoyi godivli silskogospodarskih tvarin uprovadzhennya v praktiku godivli silosovanih kormiv i vidhodiv promislovoyi pererobki cukrovogo buryaka Vikladachi kafedri brali aktivnu uchast u stvorenni merezhi naukovo doslidnih institutiv tvarinnickogo profilyu zokrema Institutu tvarinnictva NAN Ukrayini Uprodovzh 1952 1960 rokiv tvarinnictvo vivchali na kafedrah zagalnoyi ta specialnoyi zootehniyi U 1962 roci kafedri bulo ob yednano v kafedru tvarinnictva yaku ocholiv V V Miros vidomij vchenij u galuzi rozvedennya ta selekciyi silskogospodarskih tvarin prodovzhuvach naukovoyi shkoli vidatnogo naukovcya profesora F F Ejsnera Iz 2021 roku kafedroyu zaviduye docent S A Zolotarova Na kafedri rozroblyayut metodi rozvedennya selekciyi vidtvorennya tehnologiyi utrimannya silskogospodarskih tvarin udoskonalyuyut metodi zagotivli yakosti kormiv provodyat doslidzhennya v galuzi bdzhilnictva na naukovo navchalnij pasici universitetu Vikladayutsya disciplini morfologiya i fiziologiya tvarin rozvedennya tvarin biohimiya godivlya tvarin i tehnologiya kormiv tehnologiya pererobki produkciyi tvarinnictva ekonomika agrarnogo virobnictva mashini i mehanizmi virobnichih procesiv tosho DosyagnennyaDo najbilsh znachnih naukovih dosyagnen fakultetu za roki isnuvannya nalezhat rozroblennya glibinnoyi koncepciyi zasolennya gruntiv O N Sokolovskij G S Grin A F Yarovenko provedennya velikomasshtabnoyi gruntovoyi zjomki Ukrayini kerivniki O N Sokolovskij G S Grin O M Grinchenko O M Mozhejko V D Kisil A F Yarovenko rozroblennya teoriyi galogenezu lesiv i gruntiv G S Grin yih kriogenezu O O Kireyev gipsuvannya solonciv i vnesennya defekatu O M Grinchenko O M Mozhejko M S Litovchenko V O Pilipec vivchennya kulturnogo gruntotvornogo procesu O M Grinchenko V D Muha rozroblennya koloyidno himichnoyi teoriyi gumusoutvorennya M I Laktionov V V Degtyarov S V Krohin O Yu Chekar rozroblennya teoriyi evolyuciyi gruntiv Ukrayini D G Tihonenko M O Gorin K B Novosad D V Gavva A O Kazyuta Yu V Degtyarov rozroblennya zahodiv pidvishennya rodyuchosti gruntiv Polissya O M Grinchenko D G Tihonenko L L Velichko V S Tishenko M A Shukovskij i zaplavnih gruntiv M O Gorin O M Kazyuta a takozh zahodiv dlya ohoroni gruntiv vid vodnoyi eroziyi gruntovo ekologichne rajonuvannya ta kartografiya erozijno nebezpechnih regioniv Ukrayini S Yu Buligin A B Achasov A O Achasova stvorennya zasobiv pidvishennya efektivnosti dobriv ta vikoristannya pozhivnih rechovin gruntu V I Filon M M Sirij G F Olhovskij V S Zalizovskij S O Sadovij M K Klochko rozroblennya sistemi zemlerobstva v Livoberezhnomu Lisostepu Yu V Budonnij R S Litvinyuk O M Zayec Yu M Shevyakov S I Kudrya M V Shevchenko V D Sinyavin Na mizhnarodnih agropromislovih vistavkah Agro 2013 i Agro 2014 za svoyi rozrobki spivrobitniki fakultetu otrimali p yat zolotih medalej Pidrozdili fakultetuMuzej genezisu i kartografiyi gruntiv isnuye z 1950 h rokiv Nini vin ye yedinim v Ukrayini muzeyem gruntiv de zibrano kolekciyu pivtorametrovi monoliti gruntiv riznih prirodnih landshaftnih zon nashoyi krayini Polissya Lisostepu Stepu pivnichnogo zvichajnogo pivdennogo i suhogo girskih masiviv Karpat Krimu davnogo orogena Donbasu Usogo v muzeyi predstavleno 156 monolitiv gruntiv vid 1 do 3 m glibinoyu yaki ohoplyuyut osnovni tipi pidtipi rodi vidi riznovidi i rozryadi gruntiv Ukrayini Muzej geologiyi ta mineralogiyi pochav formuvatisya v 1946 roci yak kabinet mineralogiyi ta petrografiyi Riznomanitne zibrannya mineraliv i girskih porid muzeyu umovno podilyayetsya na p yat kolekcij 1 formi vidilennya 2 minerali 3 girski porodi 4 agronomichni rudi 5 zrazki mineraliv i porid podarovani muzeyu Na fakulteti funkcionuyut laboratoriyi mikrobiologiyi gruntiv rentgenodifraktometriyi gruntovih mineraliv ohoroni i vidtvorennya rodyuchosti gruntiv komp yuternij klas U kabinetah muzeyah predstavleno blizko 200 monolitiv riznih vidiv gruntiv zrazki 150 mineraliv 100 girskih porid 15 osnovnih predstavnikiv gruntotvornih porid Navchalni laboratoriyi obladnano sushilnimi shafami fotoelektrokolorimetrami potenciometrami polumenevimi fotokolorimetrami Osnovnoyu eksperimentalnoyu bazoyu naukovo doslidnoyi roboti agronomichnih kafedr ye navchalno naukovo virobnichij centr Doslidne pole HNAU im V V Dokuchayeva yakij stvoreno v 1946 roci z iniciativi akademikiv O N Sokolovskogo ta M M Kulyeshova VipusknikiVidomi vcheni viznachni diyachi nauki i vishoyi shkoli Laureati Leninskoyi premiyi akademiki B P Sokolov M I Hadzhinov Laureati Derzhavnoyi premiyi akademiki O D Alpatyev I Ye Glushenko M I Yelnikov A O Omelyanenko V P Ponomarov I D Prohozhaj B P Sokolov V Ya Yur yev Geroj Radyanskogo Soyuzu P L Vasilevskij Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci V Ya Yur yev Geroyi Socialistichnoyi Praci O V Alpatyev P T Bojko M P Borisenko I I Kubrak I P Lomako Ye P Lisenko F S Muratov A A Nosalskij V G Prokof yev P I Rubel B P Sokolov A B Sorokin O M Suprun M I Hadzhinov Geroyi Ukrayini I M Gulij A P Krivoruchko Akademiki ta chleni korespondenti O V Alpatyev S A Balyuk M A Bobro Yu V Budonnij I Ye Glushenko V S Golik B P Gur yev A Yu Kovarskij M M Kulyeshov V V Kirichenko M I Laktionov M A Litvinenko F P Mackov G K Mejster V D Muha G F Nikitenko A O Omelyanenko V K Puzik B P Sokolov D G Tihonenko M I Hadzhinov Polyanskij Dmitro Stepanovich vidatnij derzhavnij diyach pracyuvav zastupnikom golovi Radi Ministriv SRSR ministrom silskogo gospodarstva Slauta Viktor Andrijovich derzhavnij diyach vice prem yer ministr silskogo gospodarstva deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini Syadristij Mikola Sergijovich vsesvitno vidomij majster mikrominiatyur personalni vistavki yakogo vidbulisya u 65 krayinah svituLiteratura ta dzherelaDokuchayevci 23 sichnya 2022 u Wayback Machine V K Puzik A I Kravcov O M Golikova ta in Hark nac agrar un t im V V Dokuchayeva Harkiv 2016 288 s Istoriya Harkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu imeni V V Dokuchayeva 20 sichnya 2021 u Wayback Machine O M Golikova A I Kravcov R I Kirichok ta in Hark nac agrar un t im V V Dokuchayeva Harkiv 2011 544 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Harkivskij nacionalnij agrarnij universitet imeni V V Dokuchayeva 1816 2006 naris 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Harkiv 2006 367 s il PosilannyaOficijnij sajt Harkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu im V V Dokuchayeva 17 lyutogo 2022 u Wayback Machine Oficijna vebstorinka agronomichnogo fakultetu Harkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu im V V Dokuchayeva 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine