Підгайці — одне з найдавніших міст на Тернопільщині, нині районний центр.
Литовсько-польський період
- 1436 — перша достовірна писемна згадка про село Підгайці (тоді містилися на території села Старе Місто), власницею якого була «Ельжбєта з Підгаєць» (Ельжбєта з Княгиничів, дружина Міхала Бучацького
- 1463 — перенесення Підгайців на нове місце, будівництво замку і костьолу
- 1469 — надання містові магдебурзького права
- 1498 — зруйнування Підгайців молдаванами
- 1509 — місто взяли війська молдавського господаря Богдана ІІІ Сліпого
- 19 липня 1539 — містові надано (очевидно, повторно після відновлення міста) магдебурзьке право
- 1552 — перша згадка про євреїв як платників податків
- 1554 — перша згадка про герб міста
- 1578 — у Підгайцях налічували 133 будинки
- 1612, 1615, 1617, 1620–1621, 1633 — татарські набіги
- 1617 — під час відсутності в замку власниці міста Зофії Замєховської-Ґольської-Лянцкоронської (поїхала на Трибунал до Любліна) його здобули Чурили (подібно, як у 1614 р. здобув замок в Бучачі Іван-Юрій Радзивілл)
- 1618 — облога підгаєцького замку військом Стефана Потоцького у справі пропажі фамільного скарбу його дружини Марії Могилянки; оборону очолювала Зофія Замєховська-Ґольська-Лянцкоронська
- Початок XVII ст. (можливо, кінець XVI ) — спорудження підгаєцької синагоги
- 1632 — Підгайці вже мають міські мури
- 1634 — Зофія Замєховська — заклала новий костьол
- 1641–1667 — новий дідич Станіслав Ревера Потоцький відбудував і укріпив місто і замок
- 1650~1653 — зведено Успенську церкву на кошти однієї зі сестер Могил — Марії або Анни
- 1655 — місто здобуло російсько-козацьке військо
- 1663 — польський король Ян II Казимир кілька днів гостював у замку
- 4—19 жовтня 1667 — битва польного гетьмана Речі Посполитої Яна Собєського з об'єднаним військом Крим-Ґірея і Петра Дорошенка (Битва під Підгайцями). Підписання в місцевому костелі Св. Трійці договору, відомого в Історії України як Підгаєцька угода або
- 1668 серпень або вересень — конфлікт підгаєцького православного декана Теодора Ловецького з львівським єпископом Йосифом Шумлянським
- 19 лютого 1672 — Підгайці відвідав Ульріх фон Вердум
- 9—11 вересня 1675 — турки дощенту зруйнували місто і замок
- 1677 — внаслідок спустошення місто на 12 років звільнили від податків
- 8—9 вересня 1698 — остання в історії міста і Речі Посполитої битва з татарами
Австрійський період
- 1772 — Підгайці увійшли до складу Священної Римської імперії німецької нації;
- 1783 — втрата статусу міста (статус містечка);
- 1789 — засновано тривіальну (3-класну) школу;
- 1817—1831 — збудовано державний мурований гостинець із Бережан до Монастириськ і Бучача;
- 8 червня 1820 — декрет кайзера Франца про право міста на 11 щорічних ярмарків;
- 1820 — у місті 3805 мешканців;
- 1859 — великомасштабна пожежа в місті;
- 1863 — збудовано літній будиночок для Марцеліни Чарторийської, власниці міста;
- 1866 — відкрито телеграфну станцію;
- 1867 — Підгайці стали повітовим центром;
- 1869 — застосовують розгалужену поштову мережу;
- 1873 — виникло українське ремісниче товариство «Поміч» слідом за подібним у Львові «Побратимом» (1872), яке заснував підгайчанин М. Желехінський;
- 1875 — з'явилась ;
- 1876 — збільшення повітового шпиталю на 60 ліжок (закладений 1874 р.);
- 1878 — магістрат прийняв Регламент ради ґмінної (бургомістр Ізидор Крамарчук (†1902 р.);
- 1886 — зведено нову міську ратушу (бургомістр Міхал Боровський (†1895 р.);
- 26 травня 1889 — пожежа знищила три чверті міста, французький меценат-єврей відвідав місто і подарував 50 тис. франків 750 родинам, незважаючи на національність;
- 1890 р. староста Підгайців відмовив члену Крайової управи Галицького сейму українцю — доктору Дем'яну Савчаку надати зал для зустрічі з виборцями, справу полагодив намісник Казимир Бадені (вибачився, скасував заборону).
- 1892 — у Підгайцях виникла «Просвіта»;
- 1893 — відкрито читальню «Просвіти»;
- 1895 — у США вихідці з Підгайців створили єврейське товариство «Мишат Беньямін» («Подарунок Веніаміна»);
- 1896 — у вийшла книжка М. Нєдзвєцкі «Підгаєцький повіт під кутом зору статистики, історії та етнографії»;
- 1897 — відкрито пам'ятник Адамові Міцкевичу з нагоди 100-річчя від дня його народження;
- 1900 — у місті 600 будинків і 5646 мешканців;
- 1905 — відкрито загальну єврейську школу «Тальмуд Тора»;
- 1906 — масові селянські заворушення на Підгаєччині, зокрема у Мужилові поблизу Підгайців;
- 29 жовтня 1909 — відкрито залізницю Підгайці — Львів;
Перша світова війна і Українська революція
- 1915 — виник військовий цвинтар;
- 1917 — після повторного відступу російські війська знищили місто (згоріло понад 200 будинків);
- 1915—1918 епідемії холери, тифу, віспи забрали понад 10 % населення міста;
- 3 листопада 1918 — мітинг у Підгайцях із пагоди проголошення ЗУНРу;
- 19 листопада 1918 — відбула до Львова;
- 1920 — Галревком у Підгайцях;
Міжвоєнний період
- 1923 — повітовий з'їзд «Просвіти» у Старому Місті;
- 1930—1931 — пацифікація, закрито «Сокіл» і «Пласт»;
- 1934 — відкрито Український Народний Дім;
- 17 вересня 1939 — радянські «визволителі» в Підгайцях;
- 11 травня 1941 — «Кривава неділя» в Підгайцях;
Друга світова війна
- 4 липня 1941 — Підгайці окупували німці;
- 13 липня 1941 — мітинг у Підгайцях із нагоди проголошення незалежності України;
- липень 1941 — у Підгайцях створено «юденрат» і гетто;
- 1942—1943 — масові страти євреїв;
- березень 1944 — перший наступ ЧА;
- липень 1944 — вермахт остаточно покинув місто і знищив залізницю;
- 1945 — євреї покинули місто, а поляків переселили до Польщі;
Радянський період
- 1946 — відкрито повітряну лінію Тернопіль—Підгайці;
- 1956 — відкрито Підгаєцький харчокомбінат;
- 13 червня 1957 — найсильніша злива за всю історію України (за 12 годин випало 276 мм опадів);
- 30 грудня 1962 — ліквідовано Підгаєцький район;
- 1967 — вироби підгаєцьких майстрів-різьбярів демонстрували на виставці «Експо-67» у Монреалі;
- 1970-ті — реконструкція парку в центрі міста;
- 13 травня 1990 — відкрито пам'ятний хрест жертвам «Кривавої неділі»;
- 20 травня 1990 — відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку;
- 6 червня 1991 — Верховна Рада України проголосувала за відновлення Підгаєцького району;
Період Відновлення Української Незалежності
- 1994 — на Підгаєччину провели газ;
- 1995 — місто святкувало 550 років, освячено місце під церкву Всіх Святих Українського Народу (церкву відкрито 28 черня 2004);
- 28 серпня 2002 — після багатолітньої перерви у Підгайцях вперше святкували День міста.
- 2003 — Підгайці увійшли до Спілки з розвитку туризму та ремесел малих історичних міст .
Примітки
- Wojewodzina Golska [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».— Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с. 84
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidgajci odne z najdavnishih mist na Ternopilshini nini rajonnij centr Litovsko polskij period1436 persha dostovirna pisemna zgadka pro selo Pidgajci todi mistilisya na teritoriyi sela Stare Misto vlasniceyu yakogo bula Elzhbyeta z Pidgayec Elzhbyeta z Knyaginichiv druzhina Mihala Buchackogo 1463 perenesennya Pidgajciv na nove misce budivnictvo zamku i kostolu 1469 nadannya mistovi magdeburzkogo prava 1498 zrujnuvannya Pidgajciv moldavanami 1509 misto vzyali vijska moldavskogo gospodarya Bogdana III Slipogo 19 lipnya 1539 mistovi nadano ochevidno povtorno pislya vidnovlennya mista magdeburzke pravo 1552 persha zgadka pro yevreyiv yak platnikiv podatkiv 1554 persha zgadka pro gerb mista 1578 u Pidgajcyah nalichuvali 133 budinki 1612 1615 1617 1620 1621 1633 tatarski nabigi 1617 pid chas vidsutnosti v zamku vlasnici mista Zofiyi Zamyehovskoyi Golskoyi Lyanckoronskoyi poyihala na Tribunal do Lyublina jogo zdobuli Churili podibno yak u 1614 r zdobuv zamok v Buchachi Ivan Yurij Radzivill 1618 obloga pidgayeckogo zamku vijskom Stefana Potockogo u spravi propazhi familnogo skarbu jogo druzhini Mariyi Mogilyanki oboronu ocholyuvala Zofiya Zamyehovska Golska Lyanckoronska Pochatok XVII st mozhlivo kinec XVI sporudzhennya pidgayeckoyi sinagogi 1632 Pidgajci vzhe mayut miski muri 1634 Zofiya Zamyehovska zaklala novij kostol 1641 1667 novij didich Stanislav Revera Potockij vidbuduvav i ukripiv misto i zamok 1650 1653 zvedeno Uspensku cerkvu na koshti odniyeyi zi sester Mogil Mariyi abo Anni 1655 misto zdobulo rosijsko kozacke vijsko 1663 polskij korol Yan II Kazimir kilka dniv gostyuvav u zamku 4 19 zhovtnya 1667 bitva polnogo getmana Rechi Pospolitoyi Yana Sobyeskogo z ob yednanim vijskom Krim Gireya i Petra Doroshenka Bitva pid Pidgajcyami Pidpisannya v miscevomu kosteli Sv Trijci dogovoru vidomogo v Istoriyi Ukrayini yak Pidgayecka ugoda abo 1668 serpen abo veresen konflikt pidgayeckogo pravoslavnogo dekana Teodora Loveckogo z lvivskim yepiskopom Josifom Shumlyanskim 19 lyutogo 1672 Pidgajci vidvidav Ulrih fon Verdum 9 11 veresnya 1675 turki doshentu zrujnuvali misto i zamok 1677 vnaslidok spustoshennya misto na 12 rokiv zvilnili vid podatkiv 8 9 veresnya 1698 ostannya v istoriyi mista i Rechi Pospolitoyi bitva z tataramiAvstrijskij period1772 Pidgajci uvijshli do skladu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nimeckoyi naciyi 1783 vtrata statusu mista status mistechka 1789 zasnovano trivialnu 3 klasnu shkolu 1817 1831 zbudovano derzhavnij murovanij gostinec iz Berezhan do Monastirisk i Buchacha 8 chervnya 1820 dekret kajzera Franca pro pravo mista na 11 shorichnih yarmarkiv 1820 u misti 3805 meshkanciv 1859 velikomasshtabna pozhezha v misti 1863 zbudovano litnij budinochok dlya Marcelini Chartorijskoyi vlasnici mista 1866 vidkrito telegrafnu stanciyu 1867 Pidgajci stali povitovim centrom 1869 zastosovuyut rozgaluzhenu poshtovu merezhu 1873 viniklo ukrayinske remisniche tovaristvo Pomich slidom za podibnim u Lvovi Pobratimom 1872 yake zasnuvav pidgajchanin M Zhelehinskij 1875 z yavilas 1876 zbilshennya povitovogo shpitalyu na 60 lizhok zakladenij 1874 r 1878 magistrat prijnyav Reglament radi gminnoyi burgomistr Izidor Kramarchuk 1902 r 1886 zvedeno novu misku ratushu burgomistr Mihal Borovskij 1895 r 26 travnya 1889 pozhezha znishila tri chverti mista francuzkij mecenat yevrej vidvidav misto i podaruvav 50 tis frankiv 750 rodinam nezvazhayuchi na nacionalnist 1890 r starosta Pidgajciv vidmoviv chlenu Krajovoyi upravi Galickogo sejmu ukrayincyu doktoru Dem yanu Savchaku nadati zal dlya zustrichi z viborcyami spravu polagodiv namisnik Kazimir Badeni vibachivsya skasuvav zaboronu 1892 u Pidgajcyah vinikla Prosvita 1893 vidkrito chitalnyu Prosviti 1895 u SShA vihidci z Pidgajciv stvorili yevrejske tovaristvo Mishat Benyamin Podarunok Veniamina 1896 u vijshla knizhka M Nyedzvyecki Pidgayeckij povit pid kutom zoru statistiki istoriyi ta etnografiyi 1897 vidkrito pam yatnik Adamovi Mickevichu z nagodi 100 richchya vid dnya jogo narodzhennya 1900 u misti 600 budinkiv i 5646 meshkanciv 1905 vidkrito zagalnu yevrejsku shkolu Talmud Tora 1906 masovi selyanski zavorushennya na Pidgayechchini zokrema u Muzhilovi poblizu Pidgajciv 29 zhovtnya 1909 vidkrito zaliznicyu Pidgajci Lviv Persha svitova vijna i Ukrayinska revolyuciya1915 vinik vijskovij cvintar 1917 pislya povtornogo vidstupu rosijski vijska znishili misto zgorilo ponad 200 budinkiv 1915 1918 epidemiyi holeri tifu vispi zabrali ponad 10 naselennya mista 3 listopada 1918 miting u Pidgajcyah iz pagodi progoloshennya ZUNRu 19 listopada 1918 vidbula do Lvova 1920 Galrevkom u Pidgajcyah Mizhvoyennij period1923 povitovij z yizd Prosviti u Staromu Misti 1930 1931 pacifikaciya zakrito Sokil i Plast 1934 vidkrito Ukrayinskij Narodnij Dim 17 veresnya 1939 radyanski vizvoliteli v Pidgajcyah 11 travnya 1941 Krivava nedilya v Pidgajcyah Druga svitova vijna4 lipnya 1941 Pidgajci okupuvali nimci 13 lipnya 1941 miting u Pidgajcyah iz nagodi progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini lipen 1941 u Pidgajcyah stvoreno yudenrat i getto 1942 1943 masovi strati yevreyiv berezen 1944 pershij nastup ChA lipen 1944 vermaht ostatochno pokinuv misto i znishiv zaliznicyu 1945 yevreyi pokinuli misto a polyakiv pereselili do Polshi Radyanskij period1946 vidkrito povitryanu liniyu Ternopil Pidgajci 1956 vidkrito Pidgayeckij harchokombinat 13 chervnya 1957 najsilnisha zliva za vsyu istoriyu Ukrayini za 12 godin vipalo 276 mm opadiv 30 grudnya 1962 likvidovano Pidgayeckij rajon 1967 virobi pidgayeckih majstriv rizbyariv demonstruvali na vistavci Ekspo 67 u Monreali 1970 ti rekonstrukciya parku v centri mista 13 travnya 1990 vidkrito pam yatnij hrest zhertvam Krivavoyi nedili 20 travnya 1990 vidkrito pam yatnik Tarasovi Shevchenku 6 chervnya 1991 Verhovna Rada Ukrayini progolosuvala za vidnovlennya Pidgayeckogo rajonu Period Vidnovlennya Ukrayinskoyi Nezalezhnosti1994 na Pidgayechchinu proveli gaz 1995 misto svyatkuvalo 550 rokiv osvyacheno misce pid cerkvu Vsih Svyatih Ukrayinskogo Narodu cerkvu vidkrito 28 chernya 2004 28 serpnya 2002 pislya bagatolitnoyi perervi u Pidgajcyah vpershe svyatkuvali Den mista 2003 Pidgajci uvijshli do Spilki z rozvitku turizmu ta remesel malih istorichnih mist PrimitkiWojewodzina Golska 23 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il s 84