У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучацький 1 герб Абданк військове звання Міхал Бучацькийпол Michał Buc

у червні разом з генеральним руським старостою Вінцентієм з Шамотул як представники «панів Коронної Русі» без відома короля уклали перемир'я з подільським та луцьким старостами — Федьком Несвізьким та Олександром Носом (представниками Свидриґайла). (за іншими даними, разом з іншими шляхтичами Корони Польської уклав перемир'я до кінця року з Свидриґайлом).

У вересні 1434 р. визволив з ув'язнення Федора (Федька) Несвізького, якого Свидриґайло погрожував стратити, і схилив до переходу на бік короля Владислава ІІ Яґайла.

У 1438 (іноді вказують 1450) р. загинув у битві з татарами (коло Зелених свят вторгнулись на Поділля царика (хана Золотої Орди) Саїда Агмета І, онука Таш-Тимура. С. Баронч називає його «гетьманом». Припускають, був перепохований у Львові, де існувала родинна каплиця Бучацьких в Латинському соборі, закладена перед 1440 р., був надгробок з пам'ятною епітафією. Баронч С. наводить такий текст надгробної епітафії:

Incomparabilis heros Michael Buczacius; Podoliae Praefectus, hic condi sua ossa voluit. Cujus si virtutem spectes, Viator, satis vixit! Si aetetem? parum. Is siquidem profligatis toties Valachis, Tartaris, Incubatorobusque Magni Ducatus Lithvanie, quum Patriam; Avitamque horeditatem defensurus, cum Barbaris animose conflixisset, circmventus a multitudine; maluit in praelio foetiter occumbendo: egregiam sui memoriam relinquere, quam furiendo: turpiter avitae gloriae deesse.

У журналі «Lwowianin» (редактор , 1830—1840-і) вказувалось, що його надгробок у львівській катедрі був з часом перенесений до каплиці Замойських, а написи на ньому зникли під час воєн та різних несприятливих обставин. Про наявність надгробка стверджував також Ян Димітр Соліковський. Авторство надгробка приписували майстру Панкрацеві Лябенвольфу (Нюрнберг). Останні дослідження свідчать, що це — центральна частина надгробка Миколая Гербурта-Одновського, який нині вмурований у стіну презбітерію.

Посади

Перша відома посада — староста галицький (1414–1436 рр). 1433–1437 р. — каштелян галицький; староста кам'янецький, перемиський . 1434 р. — чесник галицький; з 1437 р. (до смерті) — подільський воєвода, зокрема, захищав Поділля від нападів татар. Був старостою в Долині.

Маєтності

У 1437 році став власником села Чешибіси (тепер Єзупіль) та Ганнусівки.

У літературі

Негативний персонаж роману Юліана Опільського.

Шлюб, діти

Дружина (бл. 1414 р.) — Ельжбета на Княгиничах, Підгайцях, Кукільниках Бучацька гербу Сулима (1400 — після 1441) — донька Пйотра Влодковича з Харбіновичів, Княгиничів (), сестра галицького каштеляна Яна. У подружжя народились сини:

Ян (пом. між 14 липня 1453 р./25 травня 1454 р.) — староста теребовельський
Миколай з Бучача і Чешибісів (пом. бл. 1459), також набув села Богородчани, Ямниця, Черніїв, Хриплин, місто Литвинів після смерті брата Яна
Пйотр з Чешибісів (пом. бл. 1485), у шлюбі з Малґожатою (пом. після 1489) мав двох доньок:
- Анна — дружина Яна Каменецького (каштеляна львівського)
- Зузанна (Сюзанна) — дружина Станіслава Шафранця з Пескової Скали (каштеляна сондецького)
Міхал (бл.1410 — 6 вересня 1450) — загинув у битві під містечком Красне, тепер село Мурованокуриловецького району (чи «Красним полем»), був похований у Львові, в крипті родинної каплиці Бучацьких (вхідна з костелу до захристя львівської катедри , існувала перед 1440 р. закладена Анною Бучацькою за іншими даними, ця інформація стосується батька
Якуб з Підгаєць (1430/38—1501) — воєвода подільський, каштелян галицький, староста генеральний подільський 1485 р., воєвода руський 1499 р.

Опис судового засідання руською мовою

1435 року під час розгляду справи галицьким судом українською (руською) мовою був зроблений запис в справі злочинця-втікача — рідкісна з небагатьох пам'яток права XV ст. руською мовою.

Примітки

Grobowiec Michała Buczackiego… [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — S. 116—118.
Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 278—301. (пол.)
подільського воєводи^[]
може, в Рукомиші, де був маєток батька
Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… — S. 84.
Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 749. (пол.) — S. 749. (пол.)
Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — C. 27.
Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka J. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 120.
Пламеницька О. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — C. 38. — .
Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 427.
Krupska A. Nos (Nosch, Nosek) Aleksander Iwanowicz (1. poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 208. (пол.)
Długosz J. Dziejów polskich]… — T. 4. — S. 549. (пол.)
зустрічаються варіанти імені Ахмат (або Сахмат → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 29; чи Шахмет (Шадхмат) → Див.: Długosz J. Dziejów polskich]… — T. 4. — S. 549.
Гулевич В. В. Загадковий правитель Кримського ханства (1476—1477 рр.) // Український історичний журнал. — К., 2017. — № 1 (532) (січень—лютий). — С. 5. — ISSN 0130-5247.
Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 29.
Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… — S. 85.
Gębarowicz M.PROLEGOMENA DO DZIEJÓW LWOWSKIEJ RZEŹBY ROKOKOWEJ [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — S. 5. (пол.)
Katedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 148-149. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1888. — Т. 13. — 742 s. — S. 22. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (пол.), (лат.)
Опільський Ю. // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — 444 с. — С. 144. — .
Akta grodskie i ziemskie… — t. 12. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — S. 460.
Akta grodskie i ziemskie… — t. 14. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — S. 380.
Akta grodskie i ziemskie… — t. 14. — S. 410.
Там само. — S. 83-84.
Czołowski Aleksander. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. — S. 12.
Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 13.
Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}. — S. 14.
Krasne, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 625. (пол.) — S. 625. (пол.)
Długosz J. Dziejów polskich… — t. 5. — S. 72.

Література

Банах І. Бучацькі на Підгайцях // Галицька брама. — Львів, 2006. — № 135/136.
Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
Дуда І. Бучацькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — .
Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. (лат.), (пол.)
Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 215—221. (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1905. — Cz. 1. — t. 8. — S. 276—277. (пол.)
Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. — S. 6—10. (пол.)
Długosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Kraków : Drukarnia «Czasu», 1869. — Т. 4. — 706 s. (пол.)
Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 84—85. (репринт 1989 р.) . (пол.)
Grobowiec Michała Buczackiego… // Lwowianin, czyli zbior potrzebnych i uzytecznych (w VII t.) [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — 1836. — № 15, wydawany przez Ludw. Zielinskiego (?-1873). — S. 116—118. (пол.)
Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 120-123. — całość, . (пол.)
. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Średniowiecze Polskie i Powszechne [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.]. — 2014. — T. 6 (10). — S. 74—84. (пол.)

Посилання

Родовід Міхала Бучацького [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
Michał Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.578.5) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Попередник
Пйотр Одровонж

Воєвода подільський
1437-1438

Наступник
Грицько Кердейович

[GMB68-1] Grobowiec Michała Buczackiego… [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — S. 116—118.

[2] Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 278—301. (пол.)

[3] подільського воєводи^[]

[4] може, в Рукомиші, де був маєток батька

[АД4-5] Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… — S. 84.

[6] Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 749. (пол.) — S. 749. (пол.)

[МА7-7] Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — C. 27.

[8] Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka J. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 120.

[9] Пламеницька О. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — C. 38. — .

[10] Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 427.

[11] Krupska A. Nos (Nosch, Nosek) Aleksander Iwanowicz (1. poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 208. (пол.)

[ЯД9-12] Długosz J. Dziejów polskich]… — T. 4. — S. 549. (пол.)

[13] зустрічаються варіанти імені Ахмат (або Сахмат → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 29; чи Шахмет (Шадхмат) → Див.: Długosz J. Dziejów polskich]… — T. 4. — S. 549.

[14] Гулевич В. В. Загадковий правитель Кримського ханства (1476—1477 рр.) // Український історичний журнал. — К., 2017. — № 1 (532) (січень—лютий). — С. 5. — ISSN 0130-5247.

[СБ29-15] Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 29.

[АД5-16] Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… — S. 85.

[17] Gębarowicz M.PROLEGOMENA DO DZIEJÓW LWOWSKIEJ RZEŹBY ROKOKOWEJ [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — S. 5. (пол.)

[18] Katedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 148-149. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)

[19] Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1888. — Т. 13. — 742 s. — S. 22. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (пол.), (лат.)

[20] Опільський Ю. // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — 444 с. — С. 144. — .

[21] Akta grodskie i ziemskie… — t. 12. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — S. 460.

[22] Akta grodskie i ziemskie… — t. 14. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — S. 380.

[23] Akta grodskie i ziemskie… — t. 14. — S. 410.

[24] Там само. — S. 83-84.

[25] Czołowski Aleksander. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. — S. 12.

[26] Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 13.

[27] Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}. — S. 14.

[28] Krasne, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 625. (пол.) — S. 625. (пол.)

[29] Długosz J. Dziejów polskich… — t. 5. — S. 72.