Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Старе Місто (Підгаєцький район)

Старе Місто (Підгаєцький район)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2016)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (травень 2016)

Старе́ Мі́сто — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на півдні району. До 2020 року - адміністративний центр колишньої однойменної сільради, якій були підпорядковано села Голендра і Загайці. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Старе Місто
image
Церква святого Юрія і дзвіниця (1931, мурована).
Церква святого Юрія і дзвіниця (1931, мурована).
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Підгаєцька міська громада
Облікова картка с Старе Місто Тернопільська область, Підгаєцький район 
Основні дані
Засноване 1547
Населення 1 094
Територія 29.961 км²
Густота населення 36.51 осіб/км²
Поштовий індекс 48005
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°16′37″ пн. ш. 25°08′40″ сх. д. / 49.27694° пн. ш. 25.14444° сх. д. / 49.27694; 25.14444Координати: 49°16′37″ пн. ш. 25°08′40″ сх. д. / 49.27694° пн. ш. 25.14444° сх. д. / 49.27694; 25.14444
Середня висота
над рівнем моря 		380 м
Водойми Коропець
Відстань до
районного центру 		1 км
Найближча залізнична станція Потутори
Відстань до
залізничної станції 		22 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
image
image
Старе Місто
image
image
Старе Місто
Мапа

image Старе Місто у Вікісховищі

image
Церква св. Юрія уночі.
image
Церква св. Юрія. Вид збоку.
image
Дзвіниця церкви св. Юрія.

Населення — 1107 осіб (2007).

Історія

За даними церковних хронік, які не дійшли до нас, на території села Старе Місто у XIV столітті існувало поселення з церквою і костелом. Його було знищено татарами, і в середині XV ст. на сусідній дільниці на березі річки Коропець збудовано новий костел і замок, навколо яких розвинулося місто Підгайці. На давній дільниці продовжувало існувати село.

Про історичність Старого Міста свідчить оборонний вал та ознаки згарищ, які можна ще й сьогодні знайти на місцевих городах.

Згідно з записом в 1-му тому збірника середньовічних документів «Akta Grodzkie i Ziemskie…» про Підгайці згадано у 1397 році. У 18-му томі документального збірника «Źródła Dziejowe» вказано, що у 1469 році було переведено на тевтонське (німецьке) право село Підгайці і одночасно засновано поряд місто Підгайці. У цьому ж томі в документі за 1578 рік згадуються поряд із містом Підгайці ще й село Старі Підгайці. З усього можна зробити висновок, що мова йде про село Старе Місто, яке виникло раніше від 1397 р., очевидно, на руському праві, і називалося Підгайці, а після заснування а сусідній дільниці нового міста на магдебурзькому праві, село продовжувало існувати і в 1469 році було переведене на тевтонське право; а ним тривалий час закріпилася назва Старі Підгайці.

У 1498 і 1509 р. всю околицю було зруйновано молдаванами. Відомі напади татар у 1516, 1620, 1621, 1633 роках, польської шляхти у 1618 р., козаків у 1648, 1653, 1655 роках. На полях поблизу Старого Міста 1667 відбулася битва між військами Петра Дорошенка та Яна Собеського.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Рідна школа» та інші, кооператива.

Коли Старе Місто перейшло під австрійську владу, воно вже було досить відбудоване, нараховуючи 1785 року 116 хат. Як на ті часи це було досить велике поселення. Найбільшого розвитку село досягло в дев'ятнадцятому сторіччі; чималий вплив це мало знесення панщини 1848 року.

Щодо населення, то за переписом з 1910 року, Старе Місто нараховувало 1329 осіб, а 1931 року в селі жило 1550 осіб в 253 хатах.

3 економічного погляду Старе Місто належало до середньо-заможних сіл повіту. Поля, розташовані на північний захід від села, відзначаються лиш середньою урожайністю. Сусідство з Підгайцями, одначе, давало змогу селянам додатково заробляти, або займатися торгівлею.

Наприкінці XIX-го століття діяли «Просвіта», «Січ», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива. Матірне Товариство «Просвіта» у Львові своєю розгалуженою працею в містах і селах Східної Галичини збуджувало національну свідомість широких мас українського народу. Дуже позитивно діяли кличі Радикальної Партії, а особливо організування молоді в товаристві «Січ» в перших роках ХХ-го століття. Також новозаснована Українська Націонал-демократична Партія своїми гаслами сприяла розвиткові національної свідомості населення.

Громада Старого Міста, як передова в повіті, заснувала читальню «Просвіти» у 1901 році. Головою був Юрко Гусак, місто головою Василь Черевко, скарбником Іван Цебрій. Читальня спершу приміщувалася у хаті Олекси Ярника, а згодом перенесено її до Василя Брика. Ні один з них не вимагав ніякої заплати за приміщення.

Ще перед 1900 роком зорганізовано хор, що його диригентом був Антін Фецак, а у 1905 році засновано товариство «Січ», відтак драматичний гурток. Керівником був Кадельський, урядовець староства. Згодом Петро Кінасевич, учитель. Поширення та пожвавлення праці читальні «Просвіти» висунули потребу власного, а головно більшого приміщення. З тою ціллю у 1911 році вибрано новий виділ читальні і притуплено до будови власного дому. Виділ читальні та будівельну акцію очолив Іван Цебрій. Будинок збудовано на краю площі, оподалік цвинтаря «Тудинка», при дорозі, що вела з Підгаєць до Бекерсдорфу. Це був дім критий бляхою, мурований з цегли, з просторою залою в середині та сценою. Дім простояв до 1938 року, коли його розвалено і на тому місці збудовано новий, більш модерний Народний Дім, з просторою залою, сценою та з кімнатами на наради чи невеликі зібрання.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Пам'ятки

Є церкви святої Покрови (1854, дерев'яна) та святого Юрія (1931, мурована), капличка святої Покрови (1995), «фіґури» Ісуса Христа (1991) і св. Анни (1992).

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1994).

Однією з найбільших пам'яток є церква святої Покрови, а також капличка святої Покрови. Церква святої Покрови знаходиться на цвинтарі «Тудинка».

Церква збудована 1854, важливим є те, що вона є дерев'яною. У наш час тут проходять відправи Служб Божих на Великдень. Також пам'яткою Старого Міста є церква св. Юрія і дзвіниця.

  • image
    Церква святої Покрови і кладовище на Тудинці (1854, дерев'яна).
  • image
    Каплиця Святої Покрови (1995).

Соціальна сфера

Працюють клуб, бібліотека, ФАП, ТзОВ «Нива», МП «Будівельник», відділення зв'язку, торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

  • Роман Голіят — журналіст ,
  • Тарас Гунчак — український історик, політолог
  • бібліотекар, диригент, громадський діяч М. Кормелюк.
  • Орися Гунчак (Паславська) — мати Марка Паславського, який загинув під Іловайськом у серпні 2014 р., чиїм іменем названо гімназію в Підгайцях.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  2. . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
  3. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

Джерела

  • Дерев'яні храми України. Старе Місто

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni traven 2016 Stare Mi sto selo v Ukrayini u Pidgayeckij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Koropec na pivdni rajonu Do 2020 roku administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silradi yakij buli pidporyadkovano sela Golendra i Zagajci Do 1990 roku nalezhalo do Berezhanskogo rajonu selo Stare Misto Cerkva svyatogo Yuriya i dzvinicya 1931 murovana Cerkva svyatogo Yuriya i dzvinicya 1931 murovana Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Pidgayecka miska gromada Oblikova kartka s Stare Misto Ternopilska oblast Pidgayeckij rajon Osnovni dani Zasnovane 1547 Naselennya 1 094 Teritoriya 29 961 km Gustota naselennya 36 51 osib km Poshtovij indeks 48005 Telefonnij kod 380 3542 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 16 37 pn sh 25 08 40 sh d 49 27694 pn sh 25 14444 sh d 49 27694 25 14444 Koordinati 49 16 37 pn sh 25 08 40 sh d 49 27694 pn sh 25 14444 sh d 49 27694 25 14444 Serednya visota nad rivnem morya 380 m Vodojmi Koropec Vidstan do rajonnogo centru 1 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Potutori Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 km Misceva vlada Adresa radi 48000 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Pidgajci vul Shevchenka bud 39 Karta Stare Misto Stare Misto Mapa Stare Misto u Vikishovishi Cerkva sv Yuriya unochi Cerkva sv Yuriya Vid zboku Dzvinicya cerkvi sv Yuriya Naselennya 1107 osib 2007 IstoriyaZa danimi cerkovnih hronik yaki ne dijshli do nas na teritoriyi sela Stare Misto u XIV stolitti isnuvalo poselennya z cerkvoyu i kostelom Jogo bulo znisheno tatarami i v seredini XV st na susidnij dilnici na berezi richki Koropec zbudovano novij kostel i zamok navkolo yakih rozvinulosya misto Pidgajci Na davnij dilnici prodovzhuvalo isnuvati selo Pro istorichnist Starogo Mista svidchit oboronnij val ta oznaki zgarish yaki mozhna she j sogodni znajti na miscevih gorodah Zgidno z zapisom v 1 mu tomu zbirnika serednovichnih dokumentiv Akta Grodzkie i Ziemskie pro Pidgajci zgadano u 1397 roci U 18 mu tomi dokumentalnogo zbirnika Zrodla Dziejowe vkazano sho u 1469 roci bulo perevedeno na tevtonske nimecke pravo selo Pidgajci i odnochasno zasnovano poryad misto Pidgajci U comu zh tomi v dokumenti za 1578 rik zgaduyutsya poryad iz mistom Pidgajci she j selo Stari Pidgajci Z usogo mozhna zrobiti visnovok sho mova jde pro selo Stare Misto yake viniklo ranishe vid 1397 r ochevidno na ruskomu pravi i nazivalosya Pidgajci a pislya zasnuvannya a susidnij dilnici novogo mista na magdeburzkomu pravi selo prodovzhuvalo isnuvati i v 1469 roci bulo perevedene na tevtonske pravo a nim trivalij chas zakripilasya nazva Stari Pidgajci U 1498 i 1509 r vsyu okolicyu bulo zrujnovano moldavanami Vidomi napadi tatar u 1516 1620 1621 1633 rokah polskoyi shlyahti u 1618 r kozakiv u 1648 1653 1655 rokah Na polyah poblizu Starogo Mista 1667 vidbulasya bitva mizh vijskami Petra Doroshenka ta Yana Sobeskogo Diyali ukrayinski tovaristva Prosvita Sich Ridna shkola ta inshi kooperativa Koli Stare Misto perejshlo pid avstrijsku vladu vono vzhe bulo dosit vidbudovane narahovuyuchi 1785 roku 116 hat Yak na ti chasi ce bulo dosit velike poselennya Najbilshogo rozvitku selo dosyaglo v dev yatnadcyatomu storichchi chimalij vpliv ce malo znesennya panshini 1848 roku Shodo naselennya to za perepisom z 1910 roku Stare Misto narahovuvalo 1329 osib a 1931 roku v seli zhilo 1550 osib v 253 hatah 3 ekonomichnogo poglyadu Stare Misto nalezhalo do seredno zamozhnih sil povitu Polya roztashovani na pivnichnij zahid vid sela vidznachayutsya lish serednoyu urozhajnistyu Susidstvo z Pidgajcyami odnache davalo zmogu selyanam dodatkovo zaroblyati abo zajmatisya torgivleyu Naprikinci XIX go stolittya diyali Prosvita Sich Ridna shkola ta inshi tovaristva kooperativa Matirne Tovaristvo Prosvita u Lvovi svoyeyu rozgaluzhenoyu praceyu v mistah i selah Shidnoyi Galichini zbudzhuvalo nacionalnu svidomist shirokih mas ukrayinskogo narodu Duzhe pozitivno diyali klichi Radikalnoyi Partiyi a osoblivo organizuvannya molodi v tovaristvi Sich v pershih rokah HH go stolittya Takozh novozasnovana Ukrayinska Nacional demokratichna Partiya svoyimi gaslami spriyala rozvitkovi nacionalnoyi svidomosti naselennya Gromada Starogo Mista yak peredova v poviti zasnuvala chitalnyu Prosviti u 1901 roci Golovoyu buv Yurko Gusak misto golovoyu Vasil Cherevko skarbnikom Ivan Cebrij Chitalnya spershu primishuvalasya u hati Oleksi Yarnika a zgodom pereneseno yiyi do Vasilya Brika Ni odin z nih ne vimagav niyakoyi zaplati za primishennya She pered 1900 rokom zorganizovano hor sho jogo dirigentom buv Antin Fecak a u 1905 roci zasnovano tovaristvo Sich vidtak dramatichnij gurtok Kerivnikom buv Kadelskij uryadovec starostva Zgodom Petro Kinasevich uchitel Poshirennya ta pozhvavlennya praci chitalni Prosviti visunuli potrebu vlasnogo a golovno bilshogo primishennya Z toyu cillyu u 1911 roci vibrano novij vidil chitalni i pritupleno do budovi vlasnogo domu Vidil chitalni ta budivelnu akciyu ocholiv Ivan Cebrij Budinok zbudovano na krayu ploshi opodalik cvintarya Tudinka pri dorozi sho vela z Pidgayec do Bekersdorfu Ce buv dim kritij blyahoyu murovanij z cegli z prostoroyu zaloyu v seredini ta scenoyu Dim prostoyav do 1938 roku koli jogo rozvaleno i na tomu misci zbudovano novij bilsh modernij Narodnij Dim z prostoroyu zaloyu scenoyu ta z kimnatami na naradi chi neveliki zibrannya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Pidgayeckoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pidgayeckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu Pam yatkiYe cerkvi svyatoyi Pokrovi 1854 derev yana ta svyatogo Yuriya 1931 murovana kaplichka svyatoyi Pokrovi 1995 figuri Isusa Hrista 1991 i sv Anni 1992 Vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini vidnovleno 1991 nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1994 Odniyeyu z najbilshih pam yatok ye cerkva svyatoyi Pokrovi a takozh kaplichka svyatoyi Pokrovi Cerkva svyatoyi Pokrovi znahoditsya na cvintari Tudinka Cerkva zbudovana 1854 vazhlivim ye te sho vona ye derev yanoyu U nash chas tut prohodyat vidpravi Sluzhb Bozhih na Velikden Takozh pam yatkoyu Starogo Mista ye cerkva sv Yuriya i dzvinicya Cerkva svyatoyi Pokrovi i kladovishe na Tudinci 1854 derev yana Kaplicya Svyatoyi Pokrovi 1995 Socialna sferaPracyuyut klub biblioteka FAP TzOV Niva MP Budivelnik viddilennya zv yazku torgovi zakladi Vidomi lyudiNarodilisya Roman Goliyat zhurnalist Taras Gunchak ukrayinskij istorik politolog bibliotekar dirigent gromadskij diyach M Kormelyuk Orisya Gunchak Paslavska mati Marka Paslavskogo yakij zaginuv pid Ilovajskom u serpni 2014 r chiyim imenem nazvano gimnaziyu v Pidgajcyah Div takozhStare mistoPrimitki Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2014 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaUniyat V Stare Misto Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 331 ISBN 978 966 528 279 2 DzherelaPortal Ternopilshina Derev yani hrami Ukrayini Stare Misto

Дата публікації:
Топ