Бе́керсдо́рф (нім. Beckersdorf) — сільське поселення, яке нині належить до с. Новосілка Підгаєцького району Тернопільської області.
село Бекерсдорф | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Підгаєцький |
Рада | Новосілківська |
Основні дані | |
Засноване | 1784 |
Населення | |
Поштовий індекс | 48012 |
Телефонний код | +380 3542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′12″ пн. ш. 25°10′56″ сх. д. / 49.30333° пн. ш. 25.18222° сх. д.Координати: 49°18′12″ пн. ш. 25°10′56″ сх. д. / 49.30333° пн. ш. 25.18222° сх. д. |
Водойми | Коропець |
Відстань до районного центру | 7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48012, с. Новосілка |
Карта | |
Бекерсдорф | |
Бекерсдорф | |
Бекерсдорф у Вікісховищі |
Заснування
Створили німецькі колоністи 1784. До 1787 — назва Фелькенштайн.
Населений пункт виник у результаті прохання дідички Підгайців К. Рогалінської до австрійського уряду поселити на її землях 60 родин. Перші поселенці були протестантами, невдовзі їх замінили католики з німецької провінції Пфальц.
Історія
У Географічному словнику Королівства Польського вказано, що колоністам належало 1449 моргів орної землі, 49 моргів лук та городів, 189 моргів пасовиськ. Тоді ж в селі проживало 610 німців. Всі з них були католиками і належали до римо-католицької парафії у Підгайцях. В селі була філіальна школа.
Там вже вказано, що «колоністи працьовиті, хазяйновиті, займаються рільництвом і розведенням коней по урядових стайнях. На торгах дуже цінується картопля колоністів з Бекерсдорфу».
У міжвоєнний період колонія Бекерсдофр становила окрему сільську гміну у Підгаєцькому повіті. 1 серпня 1934 року в рамках реформи самоврядування на підставі гміна Бекерсдорф увійшла до нової сільської гміни Новосілка (Підгаєцький повіт Тернопільського воєводства).
Перед Другою світовою війною в колонії проживали 490 німців, 60 поляків та 40 українців.
Колонія припинила існування 1940, коли згідно з договором між Німеччиною та СРСР її мешканцям дозволили виїхати на історичну батьківщину. Житлові будинки в Бекерсдорфі заселили українці, депортовані з Польщі. Бекерсдорф утратив статус села, у 1946 р. числився хутором Бенерів Новосілківської сільради. Тепер це правобережна частина Новосілок.
Примітки
- Bekersorf // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 125. (пол.) (пол.)
- Dz.U. 1934 nr 68 poz. 634. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 28 березня 2012.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Отто Гаррассовіц, 1983. — С. 113. — .
Література
- Б. Пиндус. Бекерсдорф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 99. — .
- Geschichte der Deutschen in den Karpathenländern
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Be kersdo rf nim Beckersdorf silske poselennya yake nini nalezhit do s Novosilka Pidgayeckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo Bekersdorf Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Pidgayeckij Rada Novosilkivska Osnovni dani Zasnovane 1784 Naselennya Poshtovij indeks 48012 Telefonnij kod 380 3542 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 18 12 pn sh 25 10 56 sh d 49 30333 pn sh 25 18222 sh d 49 30333 25 18222 Koordinati 49 18 12 pn sh 25 10 56 sh d 49 30333 pn sh 25 18222 sh d 49 30333 25 18222 Vodojmi Koropec Vidstan do rajonnogo centru 7 km Misceva vlada Adresa radi 48012 s Novosilka Karta Bekersdorf Bekersdorf Bekersdorf u VikishovishiZasnuvannyaStvorili nimecki kolonisti 1784 Do 1787 nazva Felkenshtajn Naselenij punkt vinik u rezultati prohannya didichki Pidgajciv K Rogalinskoyi do avstrijskogo uryadu poseliti na yiyi zemlyah 60 rodin Pershi poselenci buli protestantami nevdovzi yih zaminili katoliki z nimeckoyi provinciyi Pfalc IstoriyaU Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo vkazano sho kolonistam nalezhalo 1449 morgiv ornoyi zemli 49 morgiv luk ta gorodiv 189 morgiv pasovisk Todi zh v seli prozhivalo 610 nimciv Vsi z nih buli katolikami i nalezhali do rimo katolickoyi parafiyi u Pidgajcyah V seli bula filialna shkola Tam vzhe vkazano sho kolonisti pracoviti hazyajnoviti zajmayutsya rilnictvom i rozvedennyam konej po uryadovih stajnyah Na torgah duzhe cinuyetsya kartoplya kolonistiv z Bekersdorfu U mizhvoyennij period koloniya Bekersdofr stanovila okremu silsku gminu u Pidgayeckomu poviti 1 serpnya 1934 roku v ramkah reformi samovryaduvannya na pidstavi gmina Bekersdorf uvijshla do novoyi silskoyi gmini Novosilka Pidgayeckij povit Ternopilskogo voyevodstva Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v koloniyi prozhivali 490 nimciv 60 polyakiv ta 40 ukrayinciv Koloniya pripinila isnuvannya 1940 koli zgidno z dogovorom mizh Nimechchinoyu ta SRSR yiyi meshkancyam dozvolili viyihati na istorichnu batkivshinu Zhitlovi budinki v Bekersdorfi zaselili ukrayinci deportovani z Polshi Bekersdorf utrativ status sela u 1946 r chislivsya hutorom Beneriv Novosilkivskoyi silradi Teper ce pravoberezhna chastina Novosilok PrimitkiBekersorf Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 125 pol pol Dz U 1934 nr 68 poz 634 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu podhajeckiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie 20 listopada 2015 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 24 travnya 2014 Procitovano 28 bereznya 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden Otto Garrassovic 1983 S 113 ISBN 3 447 02376 7 LiteraturaB Pindus Bekersdorf Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 99 ISBN 966 528 197 6 Geschichte der Deutschen in den Karpathenlandern