Іоанн Дамаскін

Іоа́н (Іва́н) Дамаски́н (бл. 675, Дамаск — між 749 і 753, монастир Сави Освяченого, Аббасидський халіфат) — знаменитий богослов і філософ, церковний письменник, шанований у більшості православних спільнот по всьому світу, християнський святий.^[]

Іван Дамаскин
грец. Ἰωάννης ὁ Δαμασκηνός лат. Ioannes Damascenus араб. يوحنا الدمشقي‎
Народився	675^[2] Дамаск, Омеядський халіфат
Помер	4 грудня 749^[1] Лавра Сави Освяченого, Вифлеєм, Палестинська держава
Країна	Омеядський халіфат
Діяльність	богослов, письменник, клерик, філософ, астроном, композитор
Галузь	богослів'я і Іконошанування
Знання мов	середньогрецька, арабська і давньогрецька^[3]
Magnum opus	Троєручиця
Конфесія	католицтво і православ'я
Батько	^d
Родичі	^d
Брати, сестри	Косма Маюмський
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн.

Життєпис

Іван Дамаскин народився близько 675 року в Дамаску, в християнській арабській сім'ї. Був міністром Дамаського халіфа. Отримав енциклопедичну освіту в грецькому дусі. Дамаскин залишив Єрусалим, щоб стати ченцем в монастирі Сави Освяченого, де він зайнявся поезією і філософією. Помер у монастирі близько 753 року.
У 754 р. іконоборчий собор піддав Івана Дамаскина анафемі як «мислячого по-сарацинськи, автора брехні, який зводив наклепи на Христа, зробив замах проти імперії, вчителя зла, що перекрутив Писання», але собор у Нікеї (787) реабілітував і прославив його. При візантійському імператорові Андроніку II його святі мощі було перенесено до Константинополя.

Основні праці

Ioannis Damasceni Opera, 1603

Один з отців Церкви й засновник православного віровчення. Широко відома його праця «Точний виклад православної віри», в якій послідовно викладені основи християнського віровчення в тому вигляді, який визнає православна церква.

Активно виступав проти іконоборства. Найважливіший твір — «Джерело знання» у трьох частинах. Частково перекладений в Болгарії у X ст. Пізніше був відомий у повному перекладі в Україні. Вплинув на українську термінологію, зокрема граматичну. Дамаскін у своїх працях одним з перших висловив ідею про те, що філософія (пошук істини) має бути служницею богослов'я, оскільки згідно з християнським ученням Бог (Боже Слово) це і є єдина Істина (Софія) в усій повноті.

Іван Дамаскін прагнув підпорядкувати науку під егідою церковної догми й на основі аристотелівської логіки, він створив основи схоластичного методу, що пізніше отримав розвиток у середньовічних теологів Заходу.

Головний твір — «Джерело знання»; це компендіум філософських і богословських відомостей, що передбачають «суми» західних схоластів. Праці Дамаскіна набули поширення в східно-християнських країнах: Грузії, Болгарії, Київській державі та інших. В історію літератури Дамаскін увійшов як видатний поет, який створив низку знаменитих церковних співів.

Образи

Див. також

• Дамаскини

Джерела

1. BeWeB
   d:Track:Q77541206
2. http://digitale.beic.it/primo_library/libweb/action/search.do?fn=search&vid=BEIC&vl%283134987UI0%29=creator&vl%28freeText0%29=Ioannes%20Damascenus%20
3. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
4. Життя преподобного отця нашого Івана Дамаскина. Духовний Дзвін. 4 листопада 2013. Процитовано 1 червня 2022. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |2= ()
5. Іоан Дамаскин. Українська Релігієзнавча Енциклопедія. 10.03.2015. Процитовано 27 липня 2022.

Література

• Дамаскін, Йоан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

• Преподобний Іоан Дамаскин. Точний виклад православної віри [ 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Иоанн Дамаскин. Три слова в защиту иконопочитания [Архівовано 24 серпня 2011 у WebCite](рос.)
• А.Васильев. Арабское житие св. Иоанна Дамаскина [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• преподобный Иоанн Дамаскин. Беседа сарацина с христианином. Православная библиотека «Азбука веры».(рос.) [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]