Імадеддін Насімі (повне та справжнє ім'я: Сеїд Алі ібн Сеїд Мохаммед, азерб. Seyid Əli İmadəddin Nəsimi عمادالدین نسیمی, араб. عمادالدین نسیمی (1369-ий рік, Шамахи — 1417-ий рік, Алеппо) — азербайджанський поет, мислитель. Відомий за ім'ям «Імадеддін Насімі». Він отримав першу освіту в Шамасі, вивчав науки того часу, історію релігій, логіку, математику та астрономію.
Імадеддін Насімі | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. İmadəddin Nəsimi | ||||
Народився | 1369 Шемаха, Тебриз, Іран, Багдад, Алеппо, Сирія, Шираз, Іран або Діярбакир, Туреччина | |||
Помер | 1419 Алеппо, Сирія | |||
Діяльність | поет, письменник, Shaykh | |||
Мова творів | азербайджанська, арабська і перська | |||
Magnum opus | Q120736317? і Q120736356? | |||
| ||||
Імадеддін Насімі у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Широкої інформації про життя Насімі не існує. Більшість джерел вказують на його ім'я як Імадеддін, проте також існують джерела, у яких справжнє ім'я Насімі зазначено як Алі й Омар. Багато дослідників стверджують, що він народився у Шамасі, інші ― в Бурсі, Табризі, Баку, Діярбакирі і навіть у Ширазі. Батько поета, Сеїд Мохаммед, був одним із відомих особистостей міста Ширвана. У Насімі також був і брат. Відомо, що він жив у Шамасі, писав вірші під псевдонімом Шах Хандан і був похований на старовинному кладовищі, відомому під цим ім'ям. У пост-ісламський період Шамахи перетворився на один із найбільших культурних центрів. Тут діяло багато шкіл, медресе, популярні на усьому Сході поетичні та музичні ради, були наявні багаті громадські та приватні бібліотеки. Трохи за межами столиці, у місці під назвою Малхам, діяла медична академія Дар-уш-шафа, заснована дядьком відомого поета Хагані Ширвані, ученим і лікарем Кафіаддіном. Шкільні роки Насімі пройшли у такому середовищі.
Насімі, отримавши освіту від видатних учених з відповідних наук свого періоду, вступив на службу до хуруфіста Фазлуллаха Наімі та отримав користь від його виховання й учіння. Він був супутником свого шейха-наставника Наімі у всіх його подорожах і одружився з його донькою. Аналіз творів поета показує, що Насімі зміг здобути прекрасну освіту у Шамасі, що відповідала вимогам кращих університетів того часу. Він освоїв класичну східну і давньогрецьку філософії, а також глибоко освоїв їхню літературу, був тісно знайомий з основами ісламу та християнства, глибоко освоїв науки: медицину, астрономію, астрологію, математику і логіку. Він настільки гарно вивчив мови, що вмів писати однаково красиві вірші азербайджанською, перською та арабською мовами. Мова його віршів, написаних азербайджанською мовою, вирізняється як багатством, так і близькістю до народного мовлення, велику кількість тут складають прислів'я, приказки, слова мудрості. Рубаї Насімі дуже близькі до баятів, які є зразками азербайджанської народної поезії.
У поезії Насімі часто згадуються імена відомих вчених і поетів як Азербайджану, так і інших країн Сходу. Серед них Ібн Сіна, Хагані, Нізамі, Фалак, Мансур Халладж, Фазлуллах Наімі, Шейх Махмуд Шабустарі, Овхаді Марагай та інші. У час, коли хуруфісти опинилися під серйозним тиском Теймурланга, Насімі покинув батьківщину, він був змушений жити в Іраку, Туреччині, Сирії. Він був страчений у місті Алеппо за висунуті ним пантеїстичні ідеї, засновані на вченні . Ібн аль-Імад Ханбалі пише про страту Насімі: «Він, шейх хуруфістів, проживав у Алеппо, його прихильники розмножилися, його новаторство зросло, справи дійшли до того, що султан наказав його вбити, йому відтяли голову, здерли з нього шкіру, його розіп'яли». Насімі не виклав свої ідеї у повній системі в окремих трактатах як професійний філософ тому, що після широкомасштабних суфійських філософських праць Міянаджі та Ібн Арабі не було необхідності писати трактати в цьому контексті. Що стосується теоретичних основ хуруфізму, то вони вже були розроблені у творах Насімі.
Творчість
Насімі, з присутньою йому майстерністю, використовує багатство мови у своїх газелях. Іноді поет будує вірші лише на зверненнях і виразних повторах. Наприклад: У мене вмістяться обидва світи, але в цей світ я не вміщусь.
Gövhər-i lâ-məkan mənəm, kövn ü məkana sığmazam. |
Поезія філософа-поета дуже скоро набирає популярності серед народів Середньої Азії, Туреччини та Ірану. За його переконання його ім'я, разом з Мансуром Халладжем, стає символом незвичайної вірності та мужності. Його твори перекладаються багатьма мовами, а письменники, які пишуть на цих мовах, наслідують його. Багато хто зазнав страждань, навіть був позбавлений життя, за виразне читання серед народу віршів Насімі та поширення його хуруфістських ідей. У перші роки своєї творчості Насімі, як і його вчитель Наімі, стоїть на позиції суфізму та продовжує викладати вчення відомого суфійського шейха Шіблі. На цьому етапі поет пише свої твори під псевдонімами «Хусейні», «Сеїд Хусейні» і «Сеїд». Проте ближче до духу Насімі було вчення суфійського іранського філософа-поета Х століття Мансура Халладжа. Саме він уперше сказав: «Я Бог!» За такі богохульні думки Мансур Халладж постійно піддавався переслідуванням і, урешті, закінчив своє життя на шибениці. Насімі, який також був готовий зробити таку пожертву заради своїх переконань, захоплювався Мансуром і оспівував його у своїх творах. Цікаво те, що Насімі, навіть після прийняття хуруфістського вчення, продовжував захоплюватися Халладжем. Ці слова у певному сенсі також можна сказати про суфійську філософію, якій був вірний Насімі довгий час. У зв'язку з цим Зумруд Гулузаде пише: «У центрі творчості Насімі є прекрасний, потопаючий у власному світлі, Бог, який закоханий у ліричного героя, возвеличує і вдосконалює його. Найвищим, піднесеним почуттям для людини є дорости до бажання цієї любові, приєднатися до неї, розчинитися у ній. Поет пише, що, незважаючи на слова тих, хто називає кохання гріхом, воно не зійде з цього шляху. Тому що тільки цей шлях може привести людей до Бога, до істини.» Пізніше читаємо: «Однак поступово у світогляді Насімі суфізм замінюється хуруфізмом. Це передусім відображається у зміні у пантеїстичних поглядах поета. У основі цих поглядів починають стояти вже не любов і сп'яніння, а літера і розум. З того часу у філософії Насімі поклоняється створеному Наімі хуруфізму та проповідує його основні положення. Проте хуруфізм, що проповідує Насімі, не тотожний з ученням, що створив Наімі.»
Слід зазначити, що диван Насімі був виданий Гамідом Мохаммедзаде у 1972 році в Азербайджані та один раз у Ірані під назвою «Сімург у темряві ночі» за ініціативою Сеїда Алі Салеха, у 1968 році був опублікований Гусейном Ахі, у 1980 році видавництвом Форугі та у 1972 році видавництвом Нашрі Неі, зусиллями Джалала Пандарі. Заступник директора Інституту рукописів імені Мохаммеда Фізулі НАН Азербайджану, доктор філологічних наук Паша Карімов у придбав копії двох примірників дивана великого азербайджанського поета Імадеддіна Насімі, написаних рідною мовою. Перший диван, що складається з 83 аркушів було переписано чітким зрозумілим почерком. Другий диван, що складається з 308 аркушів, також був переписаний охайним і гарним почерком. Слід зазначити, що цей диван є одним з наймісткіших серед рукописів Насімі. На початку дивану написані такі слова: «Divani-həzrəti-Seyyid Nəsimi qəddəsə sirülhül-əziz» («Диван великого Сеїда Насімі (за очищення душі*)»).
Сюди входять 711 газелів, 6 тарджибандів, 3 двовірша, 9 мустазадів, 5 мухаммасів, 603 рубаї, 3 гіти. Цікавим є те, що у цьому примірнику є ряд віршів, які ми не знайшли у рукописних та друкованих диванах Насімі. Хоча у джерелах ми не зустріли жодного мухаммаса, тут подається п'ять його мухаммасів. Це вказує на те, що ці вірші можуть належати й хуруфістам, які, використовуючи авторитет Насімі, писали від його імені з метою поширення хуруфізму.
Українською мовою окремі твори Насімі перекладали Павло Мовчан, Станіслав Тельнюк, Микола Мірошниченко, Дмитро Чистяк. Ці переклади увійшли до видання «І шляхом Істини постав я сам…», упорядкованого та прокоментованого П.Ахундовою і Д.Чистяком, опублікованого до 650-річчя поета (К: Саміт-Книга, 2019) за підтримки Державного центру перекладу Азербайджану.
Пам'ять
Після здобуття незалежності Азербайджанської Республіки Інститут мовознавства Національної академії наук Азербайджану був названий на честь Насімі. 15 листопада 2018 року Президент Азербайджану підписав розпорядження про відзначення 650-річного ювілею Імадеддіна Насімі у наступному році. 19 листопада 2018 року в Московському державному інституті міжнародних відносин відбулася церемонія відкриття бюста Насімі.
Озвучені вірші
- Расім Балаєв — «Де ти» («Hardasan»)
- Расім Балаєв та інші — «У мене вмістяться обидва світи» («Məndə sığar iki cahan»)
- Нураддін Мехдіханли — «У мене вмістяться обидва світи» («Məndə sığar iki cahan»)
- Музичні твори, написані на його вірші
- Пісня дервішів «Не бажай» («İstəmə») із фільму «Насімі» — музика: Тофік Кулієв
- Пісня дервішів «Різко прокинься» («Qafil oyan») із фільму «Насімі» — музика: Тофік Кулієв
- Зейнаб Ханларова — «Що зробив» («Neynədi»)
- Камала Набієва — народна ритмічна мелодія Катар («Qatar təsnifi») («У руїнах своєї душі я знайшла скарбницю таємниць») («Könlümün viranəsində gənci-pünhan bulmuşam»)
Музичні твори, присвячені Насімі
- Сказання про Насімі («Nəsimi dastanı») — балет Фікрета Амірова.
Фільмографія
- Насімі (фільм, 1971)
- Насімі (фільм, 1973)
- Імадеддін Насімі (фільм, 1973)
- У мене вмістяться обидва світи… (фільм, 1973)
- У ісламській суфійській літературі молитва, яка читається померлим предкам.
У літературі
Павло Загребельний у романі «Роксолана» наводить один диван Насімі «В мені живуть обидва світи, та я в світах цих не вміщусь», який раб читає Роксолані.
Примітки
- Encyclopaedia Iranica. Azeri Turkish [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
The oldest poet of the Azeri literature known so far (and indubitably of Azeri, not of East Anatolian of Khorasani, origin) is ʿEmād-al-dīn Nasīmī (about 1369—1404, q.v.).
- Baldick, Julian (2000). Mystical Islam: An Introduction to Sufism. I. B. Tauris. с. 103. ISBN .
- Burrill, Kathleen R.F. (1972). The Quatrains of Nesimi Fourteenth-Century Turkic Hurufi. Walter de Gruyter GmbH & Co. KG. ISBN .
- Lambton, Ann K. S.; Holt, Peter Malcolm; Lewis, Bernard (1970). The Cambridge History of Islam. Cambridge University Press. с. 689. ISBN .
- Jo-Ann Gross, Muslims in Central Asia: expressions of identity and change, (Duke University Press, 1992), 172.
Andalib also wrote several mathnavis, the most famous of which is about the life of the fourteenth-century Azerbaijani mystic Nesimi.
- The Celestial Sphere, the Wheel of Fortune, and Fate in the Gazels of Naili and Baki, Walter Feldman, International Journal of Middle East Studies, Vol. 28, No. 2 (May, 1996), 197.
- Walter G. Andrews, Najaat Black, Mehmet Kalpaklı, Ottoman lyric poetry: An Anthology, (University of Washington Press, 2006), 211.
- Průšek, Jaroslav (1974). Dictionary of Oriental Literatures. Basic Books. с. 138.
- Safra, Jacob E. (2003). The New Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica. с. 60. ISBN .
The second tradition centred on Azeri, the literary language of the eastern Oğuz in western Persia, Iraq, and eastern Anatolia before the Ottoman conquest.
- Babinger, Franz (2008). Nesīmī, Seyyid ʿImād al-Dīn. Encyclopaedia of Islam. Brill Online. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2008.
- . Encyclopædia Britannica. 2008. Архів оригіналу за 18 січня 2008. Процитовано 1 вересня 2008.
- Andrews, Walter G.; Black, Najaat; Kalpakli, Mehmet (1997). Ottoman Lyric Poetry: An Anthology. University of Texas Press. с. 211—212. ISBN .
- Devellioğlu, Ferit (1993). Osmanlıca-Türkçe ansiklopedik lûgat: eski ve yeni harflerle. Ankara: Aydın Kitabevi. с. 823—824. ISBN .
- Mélikoff, Irène (1992). Sur les Traces du Soufisme Turc: Recherches sur l'Islam Populaire en Anatolie. Editions Isis. с. 163–174. ISBN .
- Насімі, Сеїд Імадеддін (2019). І шляхом Істини постав я сам... / упор., передм., прим. П.Ахундової і Д.Чистяка; пер.з азерб. М.Мірошниченка, П.Мовчана, С.Тельнюка, Д.Чистяка. Київ: Саміт-Книга. с. 208 с. ISBN .
- Turner, Bryan S. (2003). Islam: Critical Concepts in Sociology. Routledge. с. 284. ISBN .
- Aslanoğlu, İbrahim (1992). Şah İsmail Hatayî: Divan, Dehnâme, ve Anadolu Hatayîleri. Der Yayınları. с. 523.
- . State News Agency of Azerbaijan (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
Посилання
- Насімі, Сеййід Імадеддін // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 251. — . В іншому мовному розділі є повніша стаття Imadaddin Nasimi(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
- Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
- Докладні рекомендації: див. .
Це незавершена стаття про . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imadeddin Nasimi povne ta spravzhnye im ya Seyid Ali ibn Seyid Mohammed azerb Seyid Eli Imadeddin Nesimi عمادالدین نسیمی arab عمادالدین نسیمی 1369 ij rik Shamahi 1417 ij rik Aleppo azerbajdzhanskij poet mislitel Vidomij za im yam Imadeddin Nasimi Vin otrimav pershu osvitu v Shamasi vivchav nauki togo chasu istoriyu religij logiku matematiku ta astronomiyu Imadeddin Nasimiazerb Imadeddin NesimiNarodivsya1369 Shemaha Tebriz Iran Bagdad Aleppo Siriya Shiraz Iran abo Diyarbakir TurechchinaPomer1419 Aleppo SiriyaDiyalnistpoet pismennik ShaykhMova tvorivazerbajdzhanska arabska i perskaMagnum opusQ120736317 i Q120736356 Imadeddin Nasimi u VikishovishiZhittyepisShirokoyi informaciyi pro zhittya Nasimi ne isnuye Bilshist dzherel vkazuyut na jogo im ya yak Imadeddin prote takozh isnuyut dzherela u yakih spravzhnye im ya Nasimi zaznacheno yak Ali j Omar Bagato doslidnikiv stverdzhuyut sho vin narodivsya u Shamasi inshi v Bursi Tabrizi Baku Diyarbakiri i navit u Shirazi Batko poeta Seyid Mohammed buv odnim iz vidomih osobistostej mista Shirvana U Nasimi takozh buv i brat Vidomo sho vin zhiv u Shamasi pisav virshi pid psevdonimom Shah Handan i buv pohovanij na starovinnomu kladovishi vidomomu pid cim im yam U post islamskij period Shamahi peretvorivsya na odin iz najbilshih kulturnih centriv Tut diyalo bagato shkil medrese populyarni na usomu Shodi poetichni ta muzichni radi buli nayavni bagati gromadski ta privatni biblioteki Trohi za mezhami stolici u misci pid nazvoyu Malham diyala medichna akademiya Dar ush shafa zasnovana dyadkom vidomogo poeta Hagani Shirvani uchenim i likarem Kafiaddinom Shkilni roki Nasimi projshli u takomu seredovishi Smert Nesimi Azimom Azimzade Nasimi otrimavshi osvitu vid vidatnih uchenih z vidpovidnih nauk svogo periodu vstupiv na sluzhbu do hurufista Fazlullaha Naimi ta otrimav korist vid jogo vihovannya j uchinnya Vin buv suputnikom svogo shejha nastavnika Naimi u vsih jogo podorozhah i odruzhivsya z jogo donkoyu Analiz tvoriv poeta pokazuye sho Nasimi zmig zdobuti prekrasnu osvitu u Shamasi sho vidpovidala vimogam krashih universitetiv togo chasu Vin osvoyiv klasichnu shidnu i davnogrecku filosofiyi a takozh gliboko osvoyiv yihnyu literaturu buv tisno znajomij z osnovami islamu ta hristiyanstva gliboko osvoyiv nauki medicinu astronomiyu astrologiyu matematiku i logiku Vin nastilki garno vivchiv movi sho vmiv pisati odnakovo krasivi virshi azerbajdzhanskoyu perskoyu ta arabskoyu movami Mova jogo virshiv napisanih azerbajdzhanskoyu movoyu viriznyayetsya yak bagatstvom tak i blizkistyu do narodnogo movlennya veliku kilkist tut skladayut prisliv ya prikazki slova mudrosti Rubayi Nasimi duzhe blizki do bayativ yaki ye zrazkami azerbajdzhanskoyi narodnoyi poeziyi U poeziyi Nasimi chasto zgaduyutsya imena vidomih vchenih i poetiv yak Azerbajdzhanu tak i inshih krayin Shodu Sered nih Ibn Sina Hagani Nizami Falak Mansur Halladzh Fazlullah Naimi Shejh Mahmud Shabustari Ovhadi Maragaj ta inshi U chas koli hurufisti opinilisya pid serjoznim tiskom Tejmurlanga Nasimi pokinuv batkivshinu vin buv zmushenij zhiti v Iraku Turechchini Siriyi Vin buv strachenij u misti Aleppo za visunuti nim panteyistichni ideyi zasnovani na vchenni Ibn al Imad Hanbali pishe pro stratu Nasimi Vin shejh hurufistiv prozhivav u Aleppo jogo prihilniki rozmnozhilisya jogo novatorstvo zroslo spravi dijshli do togo sho sultan nakazav jogo vbiti jomu vidtyali golovu zderli z nogo shkiru jogo rozip yali Nasimi ne viklav svoyi ideyi u povnij sistemi v okremih traktatah yak profesijnij filosof tomu sho pislya shirokomasshtabnih sufijskih filosofskih prac Miyanadzhi ta Ibn Arabi ne bulo neobhidnosti pisati traktati v comu konteksti Sho stosuyetsya teoretichnih osnov hurufizmu to voni vzhe buli rozrobleni u tvorah Nasimi TvorchistNasimi z prisutnoyu jomu majsternistyu vikoristovuye bagatstvo movi u svoyih gazelyah Inodi poet buduye virshi lishe na zvernennyah i viraznih povtorah Napriklad U mene vmistyatsya obidva sviti ale v cej svit ya ne vmishus Govher i la mekan menem kovn u mekana sigmazam Poeziya filosofa poeta duzhe skoro nabiraye populyarnosti sered narodiv Serednoyi Aziyi Turechchini ta Iranu Za jogo perekonannya jogo im ya razom z Mansurom Halladzhem staye simvolom nezvichajnoyi virnosti ta muzhnosti Jogo tvori perekladayutsya bagatma movami a pismenniki yaki pishut na cih movah nasliduyut jogo Bagato hto zaznav strazhdan navit buv pozbavlenij zhittya za virazne chitannya sered narodu virshiv Nasimi ta poshirennya jogo hurufistskih idej U pershi roki svoyeyi tvorchosti Nasimi yak i jogo vchitel Naimi stoyit na poziciyi sufizmu ta prodovzhuye vikladati vchennya vidomogo sufijskogo shejha Shibli Na comu etapi poet pishe svoyi tvori pid psevdonimami Husejni Seyid Husejni i Seyid Prote blizhche do duhu Nasimi bulo vchennya sufijskogo iranskogo filosofa poeta H stolittya Mansura Halladzha Same vin upershe skazav Ya Bog Za taki bogohulni dumki Mansur Halladzh postijno piddavavsya peresliduvannyam i ureshti zakinchiv svoye zhittya na shibenici Nasimi yakij takozh buv gotovij zrobiti taku pozhertvu zaradi svoyih perekonan zahoplyuvavsya Mansurom i ospivuvav jogo u svoyih tvorah Cikavo te sho Nasimi navit pislya prijnyattya hurufistskogo vchennya prodovzhuvav zahoplyuvatisya Halladzhem Ci slova u pevnomu sensi takozh mozhna skazati pro sufijsku filosofiyu yakij buv virnij Nasimi dovgij chas U zv yazku z cim Zumrud Guluzade pishe U centri tvorchosti Nasimi ye prekrasnij potopayuchij u vlasnomu svitli Bog yakij zakohanij u lirichnogo geroya vozvelichuye i vdoskonalyuye jogo Najvishim pidnesenim pochuttyam dlya lyudini ye dorosti do bazhannya ciyeyi lyubovi priyednatisya do neyi rozchinitisya u nij Poet pishe sho nezvazhayuchi na slova tih hto nazivaye kohannya grihom vono ne zijde z cogo shlyahu Tomu sho tilki cej shlyah mozhe privesti lyudej do Boga do istini Piznishe chitayemo Odnak postupovo u svitoglyadi Nasimi sufizm zaminyuyetsya hurufizmom Ce peredusim vidobrazhayetsya u zmini u panteyistichnih poglyadah poeta U osnovi cih poglyadiv pochinayut stoyati vzhe ne lyubov i sp yaninnya a litera i rozum Z togo chasu u filosofiyi Nasimi poklonyayetsya stvorenomu Naimi hurufizmu ta propoviduye jogo osnovni polozhennya Prote hurufizm sho propoviduye Nasimi ne totozhnij z uchennyam sho stvoriv Naimi Slid zaznachiti sho divan Nasimi buv vidanij Gamidom Mohammedzade u 1972 roci v Azerbajdzhani ta odin raz u Irani pid nazvoyu Simurg u temryavi nochi za iniciativoyu Seyida Ali Saleha u 1968 roci buv opublikovanij Gusejnom Ahi u 1980 roci vidavnictvom Forugi ta u 1972 roci vidavnictvom Nashri Nei zusillyami Dzhalala Pandari Zastupnik direktora Institutu rukopisiv imeni Mohammeda Fizuli NAN Azerbajdzhanu doktor filologichnih nauk Pasha Karimov u pridbav kopiyi dvoh primirnikiv divana velikogo azerbajdzhanskogo poeta Imadeddina Nasimi napisanih ridnoyu movoyu Pershij divan sho skladayetsya z 83 arkushiv bulo perepisano chitkim zrozumilim pocherkom Drugij divan sho skladayetsya z 308 arkushiv takozh buv perepisanij ohajnim i garnim pocherkom Slid zaznachiti sho cej divan ye odnim z najmistkishih sered rukopisiv Nasimi Na pochatku divanu napisani taki slova Divani hezreti Seyyid Nesimi qeddese sirulhul eziz Divan velikogo Seyida Nasimi za ochishennya dushi Syudi vhodyat 711 gazeliv 6 tardzhibandiv 3 dvovirsha 9 mustazadiv 5 muhammasiv 603 rubayi 3 giti Cikavim ye te sho u comu primirniku ye ryad virshiv yaki mi ne znajshli u rukopisnih ta drukovanih divanah Nasimi Hocha u dzherelah mi ne zustrili zhodnogo muhammasa tut podayetsya p yat jogo muhammasiv Ce vkazuye na te sho ci virshi mozhut nalezhati j hurufistam yaki vikoristovuyuchi avtoritet Nasimi pisali vid jogo imeni z metoyu poshirennya hurufizmu Ukrayinskoyu movoyu okremi tvori Nasimi perekladali Pavlo Movchan Stanislav Telnyuk Mikola Miroshnichenko Dmitro Chistyak Ci perekladi uvijshli do vidannya I shlyahom Istini postav ya sam uporyadkovanogo ta prokomentovanogo P Ahundovoyu i D Chistyakom opublikovanogo do 650 richchya poeta K Samit Kniga 2019 za pidtrimki Derzhavnogo centru perekladu Azerbajdzhanu Pam yatPislya zdobuttya nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Respubliki Institut movoznavstva Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu buv nazvanij na chest Nasimi 15 listopada 2018 roku Prezident Azerbajdzhanu pidpisav rozporyadzhennya pro vidznachennya 650 richnogo yuvileyu Imadeddina Nasimi u nastupnomu roci 19 listopada 2018 roku v Moskovskomu derzhavnomu instituti mizhnarodnih vidnosin vidbulasya ceremoniya vidkrittya byusta Nasimi Ozvucheni virshiRasim Balayev De ti Hardasan Rasim Balayev ta inshi U mene vmistyatsya obidva sviti Mende sigar iki cahan Nuraddin Mehdihanli U mene vmistyatsya obidva sviti Mende sigar iki cahan Muzichni tvori napisani na jogo virshi Pisnya dervishiv Ne bazhaj Isteme iz filmu Nasimi muzika Tofik Kuliyev Pisnya dervishiv Rizko prokinsya Qafil oyan iz filmu Nasimi muzika Tofik Kuliyev Zejnab Hanlarova Sho zrobiv Neynedi Kamala Nabiyeva narodna ritmichna melodiya Katar Qatar tesnifi U ruyinah svoyeyi dushi ya znajshla skarbnicyu tayemnic Konlumun viranesinde genci punhan bulmusam Muzichni tvori prisvyacheni NasimiSkazannya pro Nasimi Nesimi dastani balet Fikreta Amirova FilmografiyaNasimi film 1971 Nasimi film 1973 Imadeddin Nasimi film 1973 U mene vmistyatsya obidva sviti film 1973 U islamskij sufijskij literaturi molitva yaka chitayetsya pomerlim predkam U literaturiPavlo Zagrebelnij u romani Roksolana navodit odin divan Nasimi V meni zhivut obidva sviti ta ya v svitah cih ne vmishus yakij rab chitaye Roksolani PrimitkiEncyclopaedia Iranica Azeri Turkish 24 grudnya 2018 u Wayback Machine The oldest poet of the Azeri literature known so far and indubitably of Azeri not of East Anatolian of Khorasani origin is ʿEmad al din Nasimi about 1369 1404 q v Baldick Julian 2000 Mystical Islam An Introduction to Sufism I B Tauris s 103 ISBN 1 86064 631 X Burrill Kathleen R F 1972 The Quatrains of Nesimi Fourteenth Century Turkic Hurufi Walter de Gruyter GmbH amp Co KG ISBN 90 279 2328 0 Lambton Ann K S Holt Peter Malcolm Lewis Bernard 1970 The Cambridge History of Islam Cambridge University Press s 689 ISBN 0 521 29138 0 Jo Ann Gross Muslims in Central Asia expressions of identity and change Duke University Press 1992 172 Andalib also wrote several mathnavis the most famous of which is about the life of the fourteenth century Azerbaijani mystic Nesimi The Celestial Sphere the Wheel of Fortune and Fate in the Gazels of Naili and Baki Walter Feldman International Journal of Middle East Studies Vol 28 No 2 May 1996 197 Walter G Andrews Najaat Black Mehmet Kalpakli Ottoman lyric poetry An Anthology University of Washington Press 2006 211 Prusek Jaroslav 1974 Dictionary of Oriental Literatures Basic Books s 138 Safra Jacob E 2003 The New Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica s 60 ISBN 0 85229 961 3 The second tradition centred on Azeri the literary language of the eastern Oguz in western Persia Iraq and eastern Anatolia before the Ottoman conquest Babinger Franz 2008 Nesimi Seyyid ʿImad al Din Encyclopaedia of Islam Brill Online Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 9 sichnya 2008 Encyclopaedia Britannica 2008 Arhiv originalu za 18 sichnya 2008 Procitovano 1 veresnya 2008 Andrews Walter G Black Najaat Kalpakli Mehmet 1997 Ottoman Lyric Poetry An Anthology University of Texas Press s 211 212 ISBN 0 292 70472 0 Devellioglu Ferit 1993 Osmanlica Turkce ansiklopedik lugat eski ve yeni harflerle Ankara Aydin Kitabevi s 823 824 ISBN 975 7519 02 2 Melikoff Irene 1992 Sur les Traces du Soufisme Turc Recherches sur l Islam Populaire en Anatolie Editions Isis s 163 174 ISBN 975 428 047 9 Nasimi Seyid Imadeddin 2019 I shlyahom Istini postav ya sam upor peredm prim P Ahundovoyi i D Chistyaka per z azerb M Miroshnichenka P Movchana S Telnyuka D Chistyaka Kiyiv Samit Kniga s 208 s ISBN 978 966 986 111 5 Turner Bryan S 2003 Islam Critical Concepts in Sociology Routledge s 284 ISBN 0 415 12347 X Aslanoglu Ibrahim 1992 Sah Ismail Hatayi Divan Dehname ve Anadolu Hatayileri Der Yayinlari s 523 State News Agency of Azerbaijan angl Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 PosilannyaNasimi Sejjid Imadeddin Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 251 ISBN 966 692 744 6 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Imadaddin Nasimi angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Ce nezavershena stattya pro Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi