Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зніт вузьколи́стий, іван-чай звичайний (Epilobium angustifolium, syn. Chamerion angustifolium) — багаторічна рослина родини онагрових. Медоносна, харчова, лікарська, танідоносна, волокниста, олійна, кормова, фітомеліоративна і декоративна культура.
| Зніт вузьколистий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Знітові (Onagraceae) |
| Рід: | |
| Вид: | Зніт вузьколистий (C. angustifolium) |
| Біноміальна назва | |
| Chamaenerion angustifolium | |
Назва
Наукова латинська назва Epilobium angustifolium походить від грецьких слів «epi» — «на», «lobium» — «стручок», та латинських «angus» — вузький і «folium» — «листок». У 1980-х роках українську назву «іван-чай» було замінено на хаменерій та хамерій як транслітерацію встановленої латинської родової назви Chamaenerium та Chamerium відповідно. Ю. Кобів у 2004 році повернув у науковий обіг «іван-чай вузьколистий». Однак у подальшому Flora Europaea перейшла на Epilobium angustifolium, залишивши Chamaenerion angustifolium (L.) Scop. та Chamerion angustifolium у статусі синонімів (L.) Holub, тому прийнятою українською назвою виду стала «зніт вузьколистий».
Місцеві назви — босятник, вербличка, густівник, дикий льон, димник, дремуха, знітинник, кипрій, кирпиць, низелоза, плакун, сирнячка, хвостач, юрик та ін..
Опис
Трав'яниста рослина заввишки 50-150 см, з товстим повзучим кореневищем, що має додаткові бруньки. Кореневища сягають 1 метра в довжину і більше, особливо в затінених місцях, де він менше цвіте.Стебло прямостояче, циліндричне, слаборозгалужене, голе, густо улиснене. Листки чергові, сидячі або на дуже коротких чершках, ланцетні, середніх розмірів (50-120 мм завдовжки, 7-20 мм завширшки), загострені, майже цілокраї, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені, матові. Жилки добре помітні.
Суцвіття — верхівкова китиця завдовжки 10-15 см. Квітки великі, пурпурові, неправильні, роздільнопелюсткові, з подвійною оцвітиною. Чашечка глибокочотирироздільна, трохи темніша від віночка. Віночок великий, пелюсток 4-5, вони пурпурово-червоні, рідше блідо-рожеві або білі, оберненояйцеподібні, 12-15 мм завдовжки, при основі звужені в нігтик. Тичинок 8 (4 з них короткі, а 4 довгі). Маточка 1: зав'язь нижня, стовпчик дугоподібнозагнутий донизу, приймочка чотирироздільна, з довгими відхиленими лопатями.
Плід — довгаста, стручкоподібна, коротко запушена коробочка, 90 мм завдовжки, що розкривається чотирма стулками. В ній містяться численні довгасто-овальними насінини, що мають чубок з довгих білих волосків.
Цвітіння триває з червня по вересень. Розмножується насінням та вегетативно: додатковими бруньками, що утворюються на кореневищах.
-
![image]()
Листок -
![image]()
Суцвіття -
![image]()
Квітка великим планом -
![image]()
Квітка великим планом -
![image]()
Плоди -
![image]()
Насіння
Поширення
Росте в усій Україні в листяних і мішаних лісах та на відкритих просторах. Світлолюбна рослина. Рясно поселяється і росте на лісових зрубах, згарищах, галявинах, просіках, поблизу доріг, на сухих горбах, сухих піщаних місцях.
Зніт одним з перших оселяється на вирубках. Під його пологом створюється затінок, нагромаджується волога, і тут починають рости інші рослини. Добрий медонос. Заготовляють у всій Україні.
Екологія
Суцвіття добре помітні здалеку, приваблюють комах. Але не всі вони можуть поласувати нектаром. Від мух та інших дрібних комах він надійно захищений тичинковими нитками і трьома волосинками на стовпчику маточки. Дістають нектар лише бджоли, які й запилюють рослину. Квітки у суцвітті розкриваються поступово, починаючи знизу. Уночі і на дощ вони закриваються і поникають, захищаючи пиляки і маточку від зволоження.
Зніт вузьколистий — рослина-годинник: його квітки завжди відкриваються о 6—7-й годині ранку..
Застосування
В харчуванні
Дуже добрий літній медонос, у Карпатах забезпечує продуктивний взяток. Нектар легко доступний для комах, містить від 12 до 72 % цукрів (в середньому 50 %), причому в ньому переважають глюкоза і фруктоза. Медопродуктивність становить 500—600 кг з гектара. Теплого погожого дня одна бджолина сім'я під час інтенсивного цвітіння іван-чаю може принести у вулик 12 кг меду. Пилконос. З оболонок пилку бджоли виробляють багато клею (прополісу). Мед з іван-чаю прозорий, трохи зеленкуватий, а закристалізований — білий, у вигляді снігових крупинок, часом у вигляді салоподібної маси; при нагріванні стає жовтим; має ніжний аромат і приємний смак, може використовуватись у якості чаю.
Листки зніту містять від 98 до 388 мг % вітаміну С. Їх споживають у їжу як капусту, роблять салат або пюре. Висушене листя йде на виготовлення сурогату чаю. Корені використовують як овочі. На Кавказі з них виготовляють борошно, яке при зброджуванні дає спиртовий напій, а також придатне для випікання хліба. Молоді кореневі паростки і пагони іван-чаю вживають відвареними, як спаржу, а також замість капусти.
Кореневища зніту солодкі, їх їдять сирими і вареними. Крім того, у насінні міститься 40-45 % жирної харчової олії. Для приготування борошна кореневище заготовляють восени, коли вжовкне й почне підсихати надземна частина рослини. Його очищають, ріжуть на невеликі шматки, які замочують у воді, щоб прибрати дубильні речовини. Потім сушать і товчуть у ступі. Борошно з кореневища додається до зернового під час випікання хліба. З нього можна виготовляти коржики та печиво.
В медицині
| Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
У народній медицині використовують листя для загоювання ран, від болю голови, золотухи, як обволікаючий і протизапальний засіб. Лікувальні властивості іван-чаю зумовлені наявністю дубильних речовин у листках (14,8-20 %), стеблах (2,7-5,7 %) і в кореневищах (4,8-5,9 %). У листках, крім того, містяться слиз (до 15 %) та алкалоїди (0,1 %).
Листя збирають у період цвітіння, сушать у тіні або на горищах з гарною вентиляцією, розстеливши шаром 5-7 см на папері або тканині.
В промисловості
Луб'яні волокна стебла можна використовувати для виготовлення мішковини, мотузок.
В озелененні
Як декоративну рослину зніт рекомендують висаджувати в парках і лісопарках на вогких місцях, на берегах водойм і струмків. Він придатний для закріплення ґрунту, укосів, ярів, залізничних і шосейних насипів.
На Придеснянській дослідній станції з боротьби з ерозією ґрунтів і в Карпатах ведуться роботи із введення іван-чаю в культуру. Досліди показали, що це цінна кормова і ґрунтозахисна рослина. В культурі на порівняно родючих орних ґрунтах іван-чай сягає 2 м заввишки і утворює на 1 га до 700 ц зеленої маси, а у посушливі роки до 300 ц, в Карпатах — 180—360, в окремі роки 580 ц. Зелену масу в фазі пуп'янків охоче їдять свині, вівці, кози, а суху масу — кролики. Великій рогатій худобі іван-чай дають у суміші із злаками і бобовими. Зелена маса придатна для виготовлення силосу й сіна. У фазі пуп'янків вона містить 89,5 — 156 мг% каротину, 12,77-14,1 % протеїну, 2,03-3,66 % жиру, 19,25-17,93 % клітковини.
Синоніми
|
|
Див. також
Примітки
- Epilobium angustifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- The Plant List [ 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (рос.)
- . Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.94
Література
- Хаменерій вузьколистий; Хамеріон вузьколистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 442. — .
- Хаменерій вузьколистий // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 94, 133.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979. (С.?)
- ХАМЕНЕРІЙ (ХАМЕРІОН) ВУЗЬКОЛИСТИЙ (ІВАН-ЧАЙ) //Фармацевтична енциклопедія [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Хаменерій: вирощування, властивості, як збирати 22 ЖОВТНЯ 2017 р.
- Іван-чай — застосування у народній медицині [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] //Бабусин сад
- Хаменерій вузьколистий (Chamaenerium angustifolium Scop.) [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- Манівчук Ю. В. Протиерозійна та лісовідновна роль хаменерію вузьколисного // Про охорону природи Карпат. — Ужгород: Карпати, 1973. — С. 60-67 [ 26 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Znit vuzkoli stij ivan chaj zvichajnij Epilobium angustifolium syn Chamerion angustifolium bagatorichna roslina rodini onagrovih Medonosna harchova likarska tanidonosna voloknista olijna kormova fitomeliorativna i dekorativna kultura Znit vuzkolistijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Mirtocviti Myrtales Rodina Znitovi Onagraceae Rid Vid Znit vuzkolistij C angustifolium Binomialna nazvaChamaenerion angustifolium L Scop U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivan chaj znachennya NazvaNaukova latinska nazva Epilobium angustifolium pohodit vid greckih sliv epi na lobium struchok ta latinskih angus vuzkij i folium listok U 1980 h rokah ukrayinsku nazvu ivan chaj bulo zamineno na hamenerij ta hamerij yak transliteraciyu vstanovlenoyi latinskoyi rodovoyi nazvi Chamaenerium ta Chamerium vidpovidno Yu Kobiv u 2004 roci povernuv u naukovij obig ivan chaj vuzkolistij Odnak u podalshomu Flora Europaea perejshla na Epilobium angustifolium zalishivshi Chamaenerion angustifolium L Scop ta Chamerion angustifolium u statusi sinonimiv L Holub tomu prijnyatoyu ukrayinskoyu nazvoyu vidu stala znit vuzkolistij Miscevi nazvi bosyatnik verblichka gustivnik dikij lon dimnik dremuha znitinnik kiprij kirpic nizeloza plakun sirnyachka hvostach yurik ta in OpisTrav yanista roslina zavvishki 50 150 sm z tovstim povzuchim korenevishem sho maye dodatkovi brunki Korenevisha syagayut 1 metra v dovzhinu i bilshe osoblivo v zatinenih miscyah de vin menshe cvite Steblo pryamostoyache cilindrichne slaborozgaluzhene gole gusto ulisnene Listki chergovi sidyachi abo na duzhe korotkih chershkah lancetni serednih rozmiriv 50 120 mm zavdovzhki 7 20 mm zavshirshki zagostreni majzhe cilokrayi zverhu temno zeleni zispodu svitlo zeleni matovi Zhilki dobre pomitni Sucvittya verhivkova kiticya zavdovzhki 10 15 sm Kvitki veliki purpurovi nepravilni rozdilnopelyustkovi z podvijnoyu ocvitinoyu Chashechka glibokochotirirozdilna trohi temnisha vid vinochka Vinochok velikij pelyustok 4 5 voni purpurovo chervoni ridshe blido rozhevi abo bili obernenoyajcepodibni 12 15 mm zavdovzhki pri osnovi zvuzheni v nigtik Tichinok 8 4 z nih korotki a 4 dovgi Matochka 1 zav yaz nizhnya stovpchik dugopodibnozagnutij donizu prijmochka chotirirozdilna z dovgimi vidhilenimi lopatyami Plid dovgasta struchkopodibna korotko zapushena korobochka 90 mm zavdovzhki sho rozkrivayetsya chotirma stulkami V nij mistyatsya chislenni dovgasto ovalnimi nasinini sho mayut chubok z dovgih bilih voloskiv Cvitinnya trivaye z chervnya po veresen Rozmnozhuyetsya nasinnyam ta vegetativno dodatkovimi brunkami sho utvoryuyutsya na korenevishah Listok Sucvittya Kvitka velikim planom Kvitka velikim planom Plodi NasinnyaPoshirennyaRoste v usij Ukrayini v listyanih i mishanih lisah ta na vidkritih prostorah Svitlolyubna roslina Ryasno poselyayetsya i roste na lisovih zrubah zgarishah galyavinah prosikah poblizu dorig na suhih gorbah suhih pishanih miscyah Znit odnim z pershih oselyayetsya na virubkah Pid jogo pologom stvoryuyetsya zatinok nagromadzhuyetsya vologa i tut pochinayut rosti inshi roslini Dobrij medonos Zagotovlyayut u vsij Ukrayini EkologiyaZnit vuzkolistij na sosnovij virubci na pivnochi Ukrayini Sucvittya dobre pomitni zdaleku privablyuyut komah Ale ne vsi voni mozhut polasuvati nektarom Vid muh ta inshih dribnih komah vin nadijno zahishenij tichinkovimi nitkami i troma volosinkami na stovpchiku matochki Distayut nektar lishe bdzholi yaki j zapilyuyut roslinu Kvitki u sucvitti rozkrivayutsya postupovo pochinayuchi znizu Unochi i na dosh voni zakrivayutsya i ponikayut zahishayuchi pilyaki i matochku vid zvolozhennya Znit vuzkolistij roslina godinnik jogo kvitki zavzhdi vidkrivayutsya o 6 7 j godini ranku ZastosuvannyaDiv takozh Ivan chaj napij V harchuvanni Duzhe dobrij litnij medonos u Karpatah zabezpechuye produktivnij vzyatok Nektar legko dostupnij dlya komah mistit vid 12 do 72 cukriv v serednomu 50 prichomu v nomu perevazhayut glyukoza i fruktoza Medoproduktivnist stanovit 500 600 kg z gektara Teplogo pogozhogo dnya odna bdzholina sim ya pid chas intensivnogo cvitinnya ivan chayu mozhe prinesti u vulik 12 kg medu Pilkonos Z obolonok pilku bdzholi viroblyayut bagato kleyu propolisu Med z ivan chayu prozorij trohi zelenkuvatij a zakristalizovanij bilij u viglyadi snigovih krupinok chasom u viglyadi salopodibnoyi masi pri nagrivanni staye zhovtim maye nizhnij aromat i priyemnij smak mozhe vikoristovuvatis u yakosti chayu Listki znitu mistyat vid 98 do 388 mg vitaminu S Yih spozhivayut u yizhu yak kapustu roblyat salat abo pyure Visushene listya jde na vigotovlennya surogatu chayu Koreni vikoristovuyut yak ovochi Na Kavkazi z nih vigotovlyayut boroshno yake pri zbrodzhuvanni daye spirtovij napij a takozh pridatne dlya vipikannya hliba Molodi korenevi parostki i pagoni ivan chayu vzhivayut vidvarenimi yak sparzhu a takozh zamist kapusti Korenevisha znitu solodki yih yidyat sirimi i varenimi Krim togo u nasinni mistitsya 40 45 zhirnoyi harchovoyi oliyi Dlya prigotuvannya boroshna korenevishe zagotovlyayut voseni koli vzhovkne j pochne pidsihati nadzemna chastina roslini Jogo ochishayut rizhut na neveliki shmatki yaki zamochuyut u vodi shob pribrati dubilni rechovini Potim sushat i tovchut u stupi Boroshno z korenevisha dodayetsya do zernovogo pid chas vipikannya hliba Z nogo mozhna vigotovlyati korzhiki ta pechivo V medicini Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya U narodnij medicini vikoristovuyut listya dlya zagoyuvannya ran vid bolyu golovi zolotuhi yak obvolikayuchij i protizapalnij zasib Likuvalni vlastivosti ivan chayu zumovleni nayavnistyu dubilnih rechovin u listkah 14 8 20 steblah 2 7 5 7 i v korenevishah 4 8 5 9 U listkah krim togo mistyatsya sliz do 15 ta alkaloyidi 0 1 Listya zbirayut u period cvitinnya sushat u tini abo na gorishah z garnoyu ventilyaciyeyu rozstelivshi sharom 5 7 sm na paperi abo tkanini V promislovosti Lub yani volokna stebla mozhna vikoristovuvati dlya vigotovlennya mishkovini motuzok V ozelenenni Yak dekorativnu roslinu znit rekomenduyut visadzhuvati v parkah i lisoparkah na vogkih miscyah na beregah vodojm i strumkiv Vin pridatnij dlya zakriplennya gruntu ukosiv yariv zaliznichnih i shosejnih nasipiv Na Pridesnyanskij doslidnij stanciyi z borotbi z eroziyeyu gruntiv i v Karpatah vedutsya roboti iz vvedennya ivan chayu v kulturu Doslidi pokazali sho ce cinna kormova i gruntozahisna roslina V kulturi na porivnyano rodyuchih ornih gruntah ivan chaj syagaye 2 m zavvishki i utvoryuye na 1 ga do 700 c zelenoyi masi a u posushlivi roki do 300 c v Karpatah 180 360 v okremi roki 580 c Zelenu masu v fazi pup yankiv ohoche yidyat svini vivci kozi a suhu masu kroliki Velikij rogatij hudobi ivan chaj dayut u sumishi iz zlakami i bobovimi Zelena masa pridatna dlya vigotovlennya silosu j sina U fazi pup yankiv vona mistit 89 5 156 mg karotinu 12 77 14 1 proteyinu 2 03 3 66 zhiru 19 25 17 93 klitkovini SinonimiChamaenerion angustifolium L Scop Chamaenerion angustifolium L Schur Chamaenerion angustifolium var abbreviatum Lunell Chamaenerion angustifolium var album Yue Zhang amp J Y Ma Chamaenerion angustifolium var canescens Alph Wood Britton Chamaenerion angustifolium f leiostylum Berlin Chamaenerion angustifolium f pubescens Hausskn Kitag Chamaenerion angustifolium var spectabile Simmons Chamaenerion denticulatum Schur Chamaenerion spicatum Lam Gray Chamaenerion spicatum f alba Cockerell Chamerion angustifolium L Holub Chamerion angustifolium var canescens Alph Wood N H Holmgren amp P K Holmgren Chamerion angustifolium f pleniflorum Nakai Yonek Epilobium angustifolium var abbreviatum Lunell Munz Epilobium angustifolium subsp albiflorum Dumort Epilobium angustifolium f albiflorum E L Rand amp Redfield Epilobium angustifolium subsp angustifolium Epilobium angustifolium var angustifolium Epilobium angustifolium f angustifolium Epilobium angustifolium var canescens Alph Wood Epilobium angustifolium var macrophyllum Fernald Epilobium angustifolium var pleniflorum Nakai Epilobium angustifolium f spectabile Simmons Fernald Epilobium antonianum Pers Epilobium brachycarpum Leight Epilobium difforme Gilib Epilobium elatum Munro ex Hausskn Epilobium gesneri Vill Epilobium gracile Brugger Epilobium latifolium Matt Epilobium latifolium F W Schmidt Epilobium leiostylon Peterm Epilobium macrocarpum Steph Epilobium montanum Hacq Epilobium neriifolium H Lev Epilobium persicifolium Vill Epilobium rubrum Luce Epilobium salicifolium Stokes Epilobium spicatum Lam Epilobium spicatum f albiflorumBritton Epilobium variabile Luce Epilobium verticillatum Ten Pyrogennema angustifolium LunellDiv takozhSpisok vidiv rodu znit Chaj roslina Chajne derevoPrimitkiEpilobium angustifolium Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 The Plant List 8 kvitnya 2018 u Wayback Machine angl Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s ros Arhiv originalu za 27 lipnya 2021 Procitovano 27 lipnya 2021 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 94LiteraturaHamenerij vuzkolistij Hamerion vuzkolistij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 442 ISBN 5 88500 055 7 Hamenerij vuzkolistij Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 94 133 Yelin Yu Ya Zerova M Ya Lushpa V I Shabrova S I Dari lisiv K Urozhaj 1979 S HAMENERIJ HAMERION VUZKOLISTIJ IVAN ChAJ Farmacevtichna enciklopediya 3 serpnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaHamenerij viroshuvannya vlastivosti yak zbirati 22 ZhOVTNYa 2017 r Ivan chaj zastosuvannya u narodnij medicini 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Babusin sad Hamenerij vuzkolistij Chamaenerium angustifolium Scop 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya Manivchuk Yu V Protierozijna ta lisovidnovna rol hameneriyu vuzkolisnogo Pro ohoronu prirodi Karpat Uzhgorod Karpati 1973 S 60 67 26 bereznya 2017 u Wayback Machine