Торгівля зерном, або ринок зерна (охоплює зернову сільськогосподарську продукцію аграрного ринку) — означає місцеву та міжнародну торгівлю зерновими та іншими продовольчими культурами, такими як пшениця, ячмінь, кукурудза та рис. Зерно є важливим товаром торгівлі, тому що воно легко зберігається і транспортується з обмеженим псуванням, на відміну від інших сільськогосподарських продуктів. Здорове постачання зерна та торгівля ним є важливими для багатьох суспільств, забезпечуючи калорійну основу для більшості систем харчування, а також важливу роль у для тваринництва.
Торгівля зерном є такою ж старою, як і землеробські поселення, що було виявлено в багатьох ранніх культурах, які перейняли осіле землеробство. Великі суспільні зміни були безпосередньо пов'язані з торгівлею зерном, наприклад з падінням Римської імперії. Починаючи з раннього Нового часу, торгівля зерном була важливою частиною колоніальної експансії та динаміки міжнародної влади. Геополітичне домінування таких країн, як Австралія, Сполучені Штати, Канада та Радянський Союз протягом 20 століття було пов'язане з їхнім статусом країн із надлишком зерна.
Останнім часом міжнародні товарні ринки були важливою частиною динаміки і . Спекуляція, а також інші чинники виробництва та пропозиції, що призвели до фінансової кризи 2007-2008 років, спричинили швидке зростання цін на зерно під час . Зовсім недавно домінування України та Росії на ринках зерна, наприклад пшениці, означало, що російське вторгнення в Україну в 2022 році викликало посилення побоювань щодо глобальної продовольчої кризи в 2022 році. Очікувані зміни, що сільське господарство, викликане зміною клімату, матиме каскадний вплив на світові ринки зерна.
Історія
Торгівля зерном, ймовірно, така ж стара, як і вирощування зерна починаючи з часів неолітичної революції (близько 11 500 р. до н.е.). Скрізь, де є дефіцит землі (наприклад, у містах), люди змушені привозити їжу ззовні, щоб підтримувати себе, або силою, або торгівлею. Однак багато фермерів протягом історії (і сьогодні) працювали на рівні , тобто вони виробляли для домашніх потреб і мали небагато залишків для торгівлі. Мета таких фермерів — не спеціалізуватися на одній культурі та вирощувати її в надлишок, а скоріше виробляти все, що потрібно його родині, і стати самодостатнім. Лише в місцях і епохах, де виробництво спрямоване на виробництво надлишку для торгівлі (комерційне сільське господарство), чи не стає можливою велика торгівля зерном.
Вирощування зерна в Україні
В Україні вже в добу неоліту складається той тип матеріальної культури, який відтоді в певних своїх рисах ((осадництво), хліборобство, скотарство, ремесло і т.д.) історично стає вихідною базою для розвитку матеріальної культури наступних епох. Вирощування зернових культур відоме на Україні ще з неоліту; в трипільську добу це було підставою прохарчування населення. До зернових культур належали тоді: просо, яра пшениця і ячмінь; за гальштатської доби (1000 — 500 років до н.е.) появилося жито, в I столітті нашої ери — гречка, ще пізніше овес.
За слов'янської доби найважливішим збіжжям було просо, але були відомі і інші злаки пшениця, ячмінь і жито. До відомих в Україні зернових культур ще з неоліту (з Трипільської доби) належать: просо, яра пшениця і ячмінь; за гальштатської доби (1000 — 500 років до н.е.) появилося жито, в I столітті нашої ери — гречка, ще пізніше овес. В другій половині I тисячоліття нашої ери поширилася культура жита, яке разом з пшеницею й ячменем стало головними зерновими культурами. Запровадження озимих дозволяло частковий перехід до дворічної і навіть трирічної сівозміни. Зернове господарство за княжих часів служило для покриття власних потреб та на вивіз: на південь до Криму й Візантії, на північ до Новгороду. Хліборобство, високо розвинене за , в слов'янський період (VI—IX ст.) дуже деґрадує. Спустошення в століття великого переселення народів, зумовили знелюднення, зростання лісової площі, загальний занепад рівня матеріальної культури, так звана Роменська культура, отже й занепад хліборобства. Змінилася система хліборобства; замість орного хліборобства прийшло безорне й безтяглове лісове підсічне хліборобство, яке стало панівним. Посівні ділянки були розкидані на значній відстані одна від одної. Землеробське господарство тих часів було важким: щоб підготувати землю для посіву, спочатку треба було вирубати ділянку в лісі. Зимовий місяць, протягом якого рубали ліс, називався «січень» (від слова «сечь» — рубати). Далі слідували місяці «сухий» і «березол», під час яких ліс сушили і спалювали. Сіяли прямо в золу, злегка розрихлену дерев'яною сохою або оралом. Таке землегосподарство називається «вогневим», або «підсічним». Ця система лісового хліборобства, не потребуючи ні застосування тяглової сили худоби, ані знаряддя для оранки, при низькому рівні техніки потребувала натомість застосування чималої кількості фізичної сили людини, наявності "великої родини", що на Поліссі зберігалася до початку XX століття. В XI — XIII століттях безорне і безтяглове хліборобство поступилося орному й тягловому. Татарські спустошення в XIII ст. і спричинене ними збільшення площі лісів, спустошення XIII — XIV століть і зменшення числа людності в Україні в цей час також і в наслідок "чорної чуми", спричинилися до зростання в XV — XVI століттях лісової площі, отже й до поширення лісового підсічного хліборобства, яке затрималося на Волині і в XIX столітті.
Для XIV — XV століть характерним є дальше поширення культури вівса, що ним платили данину державі, яка потребувала його для війська (харч для коней). В кінці XV століття відроджувалося значення України як житниці у зв'язку з експортом збіжжя з Литовсько-Польської держави до Західної Європи, в основному до Нідерландів; шляхта почала закладати нові фільварки, поширювати ріллю й збільшувати панщину. Збіжжя вивозили водними шляхами до Балтики. Експорт його охопив насамперед Західну Україну, що тяжіла до сточища рік Бугу і Сяну, а згодом у XVI — XVII столітях Побужжя і Придніпров'я. Одночасно з колонізаційною акцією на Лівобережжі й Слобожанщині XVII століття там поширювалися площі зернових культур, але зернове господарство ще не мало товарового характеру.
Новий розвиток зернового господарства почався в кінця XVIII століття, коли Російська Імперія дійшла до берегів Чорного моря і почалося швидке залюднення чорноморських степів. Посівна площа півдня незабаром зросла (з 0,8 млн десятин на початок XVIII століття, до 6 млн в 1860 роках, тобто з 4,5 до 34% всієї площі, і Україна стала важливим експортером хліба до Туреччини, Греції та до Західної Європи (в Російській Імперії вона посідала тоді друге місце після Центральної Чорноземної області). Значення зернового господарства в Україні особливо зросло з 1860-их роках, коли побудова залізниць полегшила вивіз збіжжя через чорноморські порти, а одночасно зріс на нього попит в промислових країнах Західної Європи (Великобританія, Німеччина, Голандія). У зв'язку з цим зросла площа зернових культур (на Центральних і Східних Землях з 16,5 млн десятин в 1881 році до 20,7 млн в 1913; на Передкавказзі з 3,4 млн в 1898 році до 6,7 млн в 1913 році), збільшилася участь товарних видів збіжжя — пшениці (з 35% збіжжевої площі 1881 року на 38% в 1913 році), а ще більше ячменю (16 і 25%), головним коштом жита (26 і 18%). Ці зміни відбулися в основному в південній Україні, яку характеризували такі процеси: повне розорання степів і перехід від переліжного господарства до безпар'я, однобічне зернове господарство (збіжжя займали 96% посівної площі), з перевагою ярої пшениці й ячменю (разом 75% зернової площі), заведення механізованої обробки землі і сільськогосподарських машин, низька урожайність, висока товарність (половина збору йшла на експорт). Інтенсивнішим було зернове господарство на Правобережжі, яке характеризували перехід від трипілля до чотирипілля, участь усіх зернових культур з перевагою озимої пшениці й жита, вища урожайність, майже інше завдяки заведенню культури цукрового буряка, та стабілізація, а навіть деяке зменшення зернових культур (на 5% за 1881 — 1913 роки), завдяки великій густоті населення вивіз хліба становив ледве 20% загального збору. Зернове господарство Галичини було подібне до зернового господарства на Правобережжі (з тією різницею, що тут панувала сівозміна і тому було багато кормових, натомість не відігравало ролі буряківництво), Передкавказзя — до зернового господарства півдня України, а Лівобережжя було проміжним між Правобережжям і Степом; північна Україна виявляла перевагу жита й вівса, переходила від трипілля до багатопільних сівозмін і відчувала недостачу хліба.
Урожайність зернових культур в Україні становила в 1909 — 1913 роках в середньому річно 9 центнерів з га, тобто порівняно з 1860-ими роками подвоїлася.
В наслідок зростання площі під зерновими культурами і урожайності збільшився також їхній загальний збір, і то швидше, ніж зростання населення, так що збіжжеві лишки ставали все більшими.
Всі укр. землі | В тому ч. в сучасних межах УССР | |
---|---|---|
Пшениця | 10,1 | 6,5 |
Жито | 5,8 | 5,3 |
Ячмінь | 6,4 | 5,0 |
Овес | 4,0 | 3,4 |
Кукурудза | 1,0 | 0,8 |
Просо | 0,7 | 0,6 |
Гречка | 0,7 | 0,5 |
Разом | 28,7 | 22,1 |
Після забезпечення збіжжям населення (споживання пшениці й жита на душу становило 230 кг щороку, всіх зернових 290 кг) і худоби та засівного фонду залишалося на вивіз з усіх українських земель в Росії в 1909 — 1913 роках в середньому щороку 8,6 млн т збіжжя, або 1/3 загального збору, що становило 80% вивозу з Російської Імперії та 21% світового; з того числа 6,7 млн т давало 9 українське губернство (в тому числі 3,9 млн т степова Україна), а 1,4 млн т Кубань. У вивозі пшениці (4,3 млн т) українські землі посідали перше місце в світі (20% світового експорту), перед ЗДА (2,7), Арґентиною (2,6) і Канадою (2,5); вивіз ячменю (2,7 млн т) становив 43% світового; експорт інших зернових (0,6 млн т) не мав великого значення; 20% збіжжевих продуктів йшло до інших країн Російської Імперії — до Польщі, Білорусі, Прибалтики (головним чином у вигляді борошна), 80% за кордони Росії, головним чином до Німеччини (ячмінь, пшениця), Італії (пшениця), Англії, Франції, Греції та ін., майже все у вигляді зерна.
1913 млн га | % | 1928 млн га | % | 1940 млн га | % | 1955 млн га | % | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Озима пшениця | 3,09 | 12,5 | 1,97 | 9,8 | 6,28 | 29,6 | 8,45 | 39,0 |
Яра пшениця | 5,77 | 23,4 | 3,12 | 15,6 | 0,90 | 4,3 | 0,17 | 0,8 |
Жито | 4,52 | 18,3 | 3,55 | 17,6 | 3,66 | 17,2 | 2,64 | 12,2 |
Ячмінь | 5,84 | 23,6 | 3,80 | 18,9 | 4,10 | 19,3 | 2,41 | 11,1 |
Овес | 2,92 | 11,8 | 2,33 | 11,6 | 2,25 | 10,6 | 1,15 | 5,3 |
Кукурудза | 0,85 | 3,5 | 2,30 | 11,5 | 1,51 | 7,1 | 4,77 | 22,0 |
Гречка | 0,70 | 2,8 | 1,00 | 5,0 | 0,72 | 3,4 | 0,63 | 2,9 |
Просо | 0,52 | 2,1 | 1,59 | 7,9 | 0,96 | 4,5 | 0,84 | 3,9 |
Бобові | 0,44 | 1,8 | 0,23 | 1,1 | 0,53 | 2,5 | 0,34 | 1,6 |
Інші | 0,05 | 0,2 | 0,21 | 1,0 | 0,32 | 1,5 | 0,28 | 1,2 |
Всі зернові | 24,7 | 100,0 | 20,1 | 100,0 | 21,23 | 100,0 | 21,68 | 100,0 |
За Г. Кривченком, вивіз збіжжя і борошна з самих 9 українських губерній становив в 1909 — 1911 роках щороку в середньому вартість 368 млн карбованців, або 46,5% всього вивозу.
Столипінська аграрна реформа 1906-1914 років, Продрозверстка, Воєнний комунізм
Роки 1915 — 1922 були періодом занепаду сільського господарства і зернового господарства зокрема. Воєнні події, революція й зміна земельного устрою на Центральних і Східних Землях, припинення експорту, а за радянської окупації примусове відбирання збіжжя від селян спричинилися до скорочення площі під зернові культури, бо селяни продукували його лише для власних потреб (з 20,7 млн т в 1913 році до 19,6 млн в 1916 і 15,6 млн т в 1921 — 1922 роках). Через зменшення урожайності ще більше впав загальний збір зернових: до половини довоєнного в 1920 році, в 1921 навіть до 35%, в наслідок чого постав голод.
Під час НЕП-у почалося відновлення зернового господарства й під кінінець НЕП-у площа під зерновими культурами дійшла до довоєнних розмірів, але урожайність відставала від довоєнної (1924 — 1928 — 8,1 центнерів з га), а тим самим загальний збір всіх зернових культур був на 17% менший (за 1924 — 1928 роках — 15,2 млн т — числа для УССР в границях з 1938 року). Відсоток зернових культур у посівній площі зменшився з 90,5% в 1913 році до 78,9% в 1923 році у зв'язку з переходом на чотирипільні й п'ятипільні сівозміни. Серед зернових в наслідок зменшення експорту за кордон знизилася посівна площа ячменю, а посів озимої пшениці збільшився за рахунок меншої врожайної ярої та кукурудзи.
Перші роки колективізації сільського господарства призвели до занепаду зернового господарства. Тільки з 1936 році дійшло до поступового піднесення зернового господарства (перерваного війною 1941 — 45) в наслідок механізації й підвищеної аґротехніки. В роки колективізації мали місце процеси: 1) дальшого витиснення зернових культур кормовими та технічними; 2) збільшення озимих, зокрема заміна маловрожайної ярої пшениці озимою; 3) сильного збільшення посівів кукурудзи, яка чимраз більше заміняє менш урожайні кормові збіжжя — овес і ячмінь. Подробиці видно з таблиці (вище), яка показує відносини в УССР в сучасних межах (в млн га і у % всіх зернових).
1955 року скоротилася площа зернових культур в УССР до 19,6 млн га, 1957 — до 17,8 млн га (55,1% всієї посівної площі), з чого на озиму пшеницю припадало 8,1 млн га (45,4% зернових), на кукурудзу 2,7 млн га (15,2%).
Питома вага окремих зернових культур підлягає нетривалим змінам з року на рік, головним чином залежно від метеорологічних факторів (наприклад, 1956 впала площа озимої пшениці до 3,8 млн га, натомість ячменю — виросла до 4,2 млн га в наслідок того, що більшість озимої пшениці вимерзла). Головним збіжжям України є пшениця і кукурудза, на які припадає (1957) — 62% площі зернових (1913 лише 38%).
Урожайність зернових культур становила за офіційними даними в 1932 — 1935 роках — 8,7 центнера з 1 га, в 1936 — 1939 — 12,5, 1950 — 1953 — 15,6, в дійсності (за В. Голубничим) лише 6,7, 9,2 і 10,9, за останні роки (1955 — 1958) зросла майже до 16, головним чином завдяки поширенню більш врожайної кукурудзи і озимої пшениці. Пересічний річний збір зернових підлягає таким змінам (в млн т для років 1955 — 1958 — приблизно) по УССР:
Роки: | 1909 — 13 | 1924 — 28 | 1936 — 39 | 1955 — 58 |
---|---|---|---|---|
Всі зернові | 22,1 | 19,0 | 20,5 | 30,5 |
В тому ч.: Пшениця | 6,5 | 5,9 | 7,7 | 13,0 |
Жито | 5,3 | 5,2 | 4,3 | 3,5 |
Ячмінь | 5,0 | 3,1 | 3,6 | 3,0 |
Овес | 3,4 | 2,1 | 2,2 | 1,5 |
Кукурудза | 0,8 | 1,7 | 1,7 | 7,5 |
Збір зернових культур в УССР становить близько 1/4 збору СССР; УССР продукує більш половини кукурудзи СССР, понад 1/4 ячменю, близько 1/5 пшениці й жита.
Висота збіжжевих лишків і вивозу хліба за радянських часів докладніше не відома. Вони впали в 1920-их роках через зменшення загального збору при рівночасному зростанні населення; в 1932 — 1934 роках становили 3,6 млн т (до війни 8,6 млн т, числа для всіх українських етнографічних земель в СССР). Вивіз хліба з УССР зменшився в світлі статистики транспорту до 1,6 млн т — 1927 — 1928 роках, 1,2 — 1932; мав становити 3,3 млн т 1940 році, 2,8 — 1950 році, 0,7 — 1955 році. Одночасно змінився напрям вивозу; до війни він йшов на 80% за кордони Росії, 1932 — 1934 лише на половину; згодом вивіз скерований насамперед на внутрішні радянські ринки (центр. пром. р-н, Ленінград тощо). Значення України як житниці зменшилося, а вартість експорту збіжжя становить менше 10% (?) всього експорту УССР. Причиною цього процесу є перехід до інтенсивніших галузей сільського господарства — тваринництва, технічних культур, садівництва й городництва, тим більше, що країнами СССР, наставленими насамперед на зернове господарство, мають бути краї цілинних земель — Казахстан, південний Сибір, Уральщина і Поволжя. Все ж таки сама лише УССР, при достатньому прохарчуванні свого населення і при врожайності 15 центнерів з га, може дати 4 — 5 млн т збіжжя на вивіз.
Примітки
- Pei, Qing; Zhang, David Dian; Xu, Jingjing (August 2014). "Price responses of grain market under climate change in pre-industrial Western Europe by ARX modelling". 2014 4th International Conference on Simulation and Modeling Methodologies, Technologies and Applications (SIMULTECH): 811–817. doi:10.5220/0005025208110817. . S2CID 8045747.
- "Climate Change Is Likely to Devastate the Global Food Supply". Time. Retrieved 2022-04-02.
- "CLIMATE CHANGE LINKED TO GLOBAL RISE IN FOOD PRICES – Climate Change [ 2022-10-18 у Wayback Machine.]"
- Lustgarten, Abrahm (2020-12-16). "How Russia Wins the Climate Crisis". The New York Times. ISSN 0362-4331
- В. Петров. Матеріяльна культура. Пережитки передісторичної матеріяльної культури. Скотарство (200). Хліборобство (200). Ремесло. Оброблення металю (201). Осадництво (201) // Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 200-228. Доступ
- В. Кубійович. Зернове господарство // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 805-808. Доступ
Первинні джерела, на які посилається В.М. Кубійович:
• Социалистическое сельское хозяйство Советской Украины. К. 1939;
• Карнаухова Е. Размещение сельского хозяйства России в период капитализма (1860 — 1914). М. 1951;
• Очерки развития народного хозяйства Украинской ССР. М. 1954;
• Гуржій І. Розклад февдально-кріпосницької системи в сіль. госп-ві України першої пол. XIX ст. К. 1954;
• Архімович О. Зернові культури в Україні. Укр. збірник, кн. 4. Ін-т для вивчення СССР. Мюнхен 1955;
• Посевные площади СССР. Статистический сборник, т. І. М. 1957.) - Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В.А. Варсанофьева, Б.А.Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С.Д. Сказкин, М.В. Нечкина, Н.П. Кузин, А.В. Ефимов, А.И. Стражев, А.Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:215)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torgivlya zernom abo rinok zerna ohoplyuye zernovu silskogospodarsku produkciyu agrarnogo rinku oznachaye miscevu ta mizhnarodnu torgivlyu zernovimi ta inshimi prodovolchimi kulturami takimi yak pshenicya yachmin kukurudza ta ris Zerno ye vazhlivim tovarom torgivli tomu sho vono legko zberigayetsya i transportuyetsya z obmezhenim psuvannyam na vidminu vid inshih silskogospodarskih produktiv Zdorove postachannya zerna ta torgivlya nim ye vazhlivimi dlya bagatoh suspilstv zabezpechuyuchi kalorijnu osnovu dlya bilshosti sistem harchuvannya a takozh vazhlivu rol u dlya tvarinnictva Torgivlya zernom ye takoyu zh staroyu yak i zemlerobski poselennya sho bulo viyavleno v bagatoh rannih kulturah yaki perejnyali osile zemlerobstvo Veliki suspilni zmini buli bezposeredno pov yazani z torgivleyu zernom napriklad z padinnyam Rimskoyi imperiyi Pochinayuchi z rannogo Novogo chasu torgivlya zernom bula vazhlivoyu chastinoyu kolonialnoyi ekspansiyi ta dinamiki mizhnarodnoyi vladi Geopolitichne dominuvannya takih krayin yak Avstraliya Spolucheni Shtati Kanada ta Radyanskij Soyuz protyagom 20 stolittya bulo pov yazane z yihnim statusom krayin iz nadlishkom zerna Ostannim chasom mizhnarodni tovarni rinki buli vazhlivoyu chastinoyu dinamiki i Spekulyaciya a takozh inshi chinniki virobnictva ta propoziciyi sho prizveli do finansovoyi krizi 2007 2008 rokiv sprichinili shvidke zrostannya cin na zerno pid chas Zovsim nedavno dominuvannya Ukrayini ta Rosiyi na rinkah zerna napriklad pshenici oznachalo sho rosijske vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci viklikalo posilennya poboyuvan shodo globalnoyi prodovolchoyi krizi v 2022 roci Ochikuvani zmini sho silske gospodarstvo viklikane zminoyu klimatu matime kaskadnij vpliv na svitovi rinki zerna IstoriyaTorgivlya zernom jmovirno taka zh stara yak i viroshuvannya zerna pochinayuchi z chasiv neolitichnoyi revolyuciyi blizko 11 500 r do n e Skriz de ye deficit zemli napriklad u mistah lyudi zmusheni privoziti yizhu zzovni shob pidtrimuvati sebe abo siloyu abo torgivleyu Odnak bagato fermeriv protyagom istoriyi i sogodni pracyuvali na rivni tobto voni viroblyali dlya domashnih potreb i mali nebagato zalishkiv dlya torgivli Meta takih fermeriv ne specializuvatisya na odnij kulturi ta viroshuvati yiyi v nadlishok a skorishe viroblyati vse sho potribno jogo rodini i stati samodostatnim Lishe v miscyah i epohah de virobnictvo spryamovane na virobnictvo nadlishku dlya torgivli komercijne silske gospodarstvo chi ne staye mozhlivoyu velika torgivlya zernom Viroshuvannya zerna v Ukrayini V Ukrayini vzhe v dobu neolitu skladayetsya toj tip materialnoyi kulturi yakij vidtodi v pevnih svoyih risah osadnictvo hliborobstvo skotarstvo remeslo i t d istorichno staye vihidnoyu bazoyu dlya rozvitku materialnoyi kulturi nastupnih epoh Viroshuvannya zernovih kultur vidome na Ukrayini she z neolitu v tripilsku dobu ce bulo pidstavoyu proharchuvannya naselennya Do zernovih kultur nalezhali todi proso yara pshenicya i yachmin za galshtatskoyi dobi 1000 500 rokiv do n e poyavilosya zhito v I stolitti nashoyi eri grechka she piznishe oves Za slov yanskoyi dobi najvazhlivishim zbizhzhyam bulo proso ale buli vidomi i inshi zlaki pshenicya yachmin i zhito Do vidomih v Ukrayini zernovih kultur she z neolitu z Tripilskoyi dobi nalezhat proso yara pshenicya i yachmin za galshtatskoyi dobi 1000 500 rokiv do n e poyavilosya zhito v I stolitti nashoyi eri grechka she piznishe oves V drugij polovini I tisyacholittya nashoyi eri poshirilasya kultura zhita yake razom z psheniceyu j yachmenem stalo golovnimi zernovimi kulturami Zaprovadzhennya ozimih dozvolyalo chastkovij perehid do dvorichnoyi i navit tririchnoyi sivozmini Zernove gospodarstvo za knyazhih chasiv sluzhilo dlya pokrittya vlasnih potreb ta na viviz na pivden do Krimu j Vizantiyi na pivnich do Novgorodu Hliborobstvo visoko rozvinene za v slov yanskij period VI IX st duzhe degraduye Spustoshennya v stolittya velikogo pereselennya narodiv zumovili znelyudnennya zrostannya lisovoyi ploshi zagalnij zanepad rivnya materialnoyi kulturi tak zvana Romenska kultura otzhe j zanepad hliborobstva Zminilasya sistema hliborobstva zamist ornogo hliborobstva prijshlo bezorne j beztyaglove lisove pidsichne hliborobstvo yake stalo panivnim Posivni dilyanki buli rozkidani na znachnij vidstani odna vid odnoyi Zemlerobske gospodarstvo tih chasiv bulo vazhkim shob pidgotuvati zemlyu dlya posivu spochatku treba bulo virubati dilyanku v lisi Zimovij misyac protyagom yakogo rubali lis nazivavsya sichen vid slova sech rubati Dali sliduvali misyaci suhij i berezol pid chas yakih lis sushili i spalyuvali Siyali pryamo v zolu zlegka rozrihlenu derev yanoyu sohoyu abo oralom Take zemlegospodarstvo nazivayetsya vognevim abo pidsichnim Cya sistema lisovogo hliborobstva ne potrebuyuchi ni zastosuvannya tyaglovoyi sili hudobi ani znaryaddya dlya oranki pri nizkomu rivni tehniki potrebuvala natomist zastosuvannya chimaloyi kilkosti fizichnoyi sili lyudini nayavnosti velikoyi rodini sho na Polissi zberigalasya do pochatku XX stolittya V XI XIII stolittyah bezorne i beztyaglove hliborobstvo postupilosya ornomu j tyaglovomu Tatarski spustoshennya v XIII st i sprichinene nimi zbilshennya ploshi lisiv spustoshennya XIII XIV stolit i zmenshennya chisla lyudnosti v Ukrayini v cej chas takozh i v naslidok chornoyi chumi sprichinilisya do zrostannya v XV XVI stolittyah lisovoyi ploshi otzhe j do poshirennya lisovogo pidsichnogo hliborobstva yake zatrimalosya na Volini i v XIX stolitti Dlya XIV XV stolit harakternim ye dalshe poshirennya kulturi vivsa sho nim platili daninu derzhavi yaka potrebuvala jogo dlya vijska harch dlya konej V kinci XV stolittya vidrodzhuvalosya znachennya Ukrayini yak zhitnici u zv yazku z eksportom zbizhzhya z Litovsko Polskoyi derzhavi do Zahidnoyi Yevropi v osnovnomu do Niderlandiv shlyahta pochala zakladati novi filvarki poshiryuvati rillyu j zbilshuvati panshinu Zbizhzhya vivozili vodnimi shlyahami do Baltiki Eksport jogo ohopiv nasampered Zahidnu Ukrayinu sho tyazhila do stochisha rik Bugu i Syanu a zgodom u XVI XVII stolityah Pobuzhzhya i Pridniprov ya Odnochasno z kolonizacijnoyu akciyeyu na Livoberezhzhi j Slobozhanshini XVII stolittya tam poshiryuvalisya ploshi zernovih kultur ale zernove gospodarstvo she ne malo tovarovogo harakteru Novij rozvitok zernovogo gospodarstva pochavsya v kincya XVIII stolittya koli Rosijska Imperiya dijshla do beregiv Chornogo morya i pochalosya shvidke zalyudnennya chornomorskih stepiv Posivna plosha pivdnya nezabarom zrosla z 0 8 mln desyatin na pochatok XVIII stolittya do 6 mln v 1860 rokah tobto z 4 5 do 34 vsiyeyi ploshi i Ukrayina stala vazhlivim eksporterom hliba do Turechchini Greciyi ta do Zahidnoyi Yevropi v Rosijskij Imperiyi vona posidala todi druge misce pislya Centralnoyi Chornozemnoyi oblasti Znachennya zernovogo gospodarstva v Ukrayini osoblivo zroslo z 1860 ih rokah koli pobudova zaliznic polegshila viviz zbizhzhya cherez chornomorski porti a odnochasno zris na nogo popit v promislovih krayinah Zahidnoyi Yevropi Velikobritaniya Nimechchina Golandiya U zv yazku z cim zrosla plosha zernovih kultur na Centralnih i Shidnih Zemlyah z 16 5 mln desyatin v 1881 roci do 20 7 mln v 1913 na Peredkavkazzi z 3 4 mln v 1898 roci do 6 7 mln v 1913 roci zbilshilasya uchast tovarnih vidiv zbizhzhya pshenici z 35 zbizhzhevoyi ploshi 1881 roku na 38 v 1913 roci a she bilshe yachmenyu 16 i 25 golovnim koshtom zhita 26 i 18 Ci zmini vidbulisya v osnovnomu v pivdennij Ukrayini yaku harakterizuvali taki procesi povne rozorannya stepiv i perehid vid perelizhnogo gospodarstva do bezpar ya odnobichne zernove gospodarstvo zbizhzhya zajmali 96 posivnoyi ploshi z perevagoyu yaroyi pshenici j yachmenyu razom 75 zernovoyi ploshi zavedennya mehanizovanoyi obrobki zemli i silskogospodarskih mashin nizka urozhajnist visoka tovarnist polovina zboru jshla na eksport Intensivnishim bulo zernove gospodarstvo na Pravoberezhzhi yake harakterizuvali perehid vid tripillya do chotiripillya uchast usih zernovih kultur z perevagoyu ozimoyi pshenici j zhita visha urozhajnist majzhe inshe zavdyaki zavedennyu kulturi cukrovogo buryaka ta stabilizaciya a navit deyake zmenshennya zernovih kultur na 5 za 1881 1913 roki zavdyaki velikij gustoti naselennya viviz hliba stanoviv ledve 20 zagalnogo zboru Zernove gospodarstvo Galichini bulo podibne do zernovogo gospodarstva na Pravoberezhzhi z tiyeyu rizniceyu sho tut panuvala sivozmina i tomu bulo bagato kormovih natomist ne vidigravalo roli buryakivnictvo Peredkavkazzya do zernovogo gospodarstva pivdnya Ukrayini a Livoberezhzhya bulo promizhnim mizh Pravoberezhzhyam i Stepom pivnichna Ukrayina viyavlyala perevagu zhita j vivsa perehodila vid tripillya do bagatopilnih sivozmin i vidchuvala nedostachu hliba Urozhajnist zernovih kultur v Ukrayini stanovila v 1909 1913 rokah v serednomu richno 9 centneriv z ga tobto porivnyano z 1860 imi rokami podvoyilasya V naslidok zrostannya ploshi pid zernovimi kulturami i urozhajnosti zbilshivsya takozh yihnij zagalnij zbir i to shvidshe nizh zrostannya naselennya tak sho zbizhzhevi lishki stavali vse bilshimi Kukurudza pshenicya risZag zbir zbizhzhya dlya vsih ukr etnogr zemel i dlya USSR peresichnij richnij zbir za 1909 13 pp v mln t Vsi ukr zemli V tomu ch v suchasnih mezhah USSRPshenicya 10 1 6 5Zhito 5 8 5 3Yachmin 6 4 5 0Oves 4 0 3 4Kukurudza 1 0 0 8Proso 0 7 0 6Grechka 0 7 0 5Razom 28 7 22 1 Pislya zabezpechennya zbizhzhyam naselennya spozhivannya pshenici j zhita na dushu stanovilo 230 kg shoroku vsih zernovih 290 kg i hudobi ta zasivnogo fondu zalishalosya na viviz z usih ukrayinskih zemel v Rosiyi v 1909 1913 rokah v serednomu shoroku 8 6 mln t zbizhzhya abo 1 3 zagalnogo zboru sho stanovilo 80 vivozu z Rosijskoyi Imperiyi ta 21 svitovogo z togo chisla 6 7 mln t davalo 9 ukrayinske gubernstvo v tomu chisli 3 9 mln t stepova Ukrayina a 1 4 mln t Kuban U vivozi pshenici 4 3 mln t ukrayinski zemli posidali pershe misce v sviti 20 svitovogo eksportu pered ZDA 2 7 Argentinoyu 2 6 i Kanadoyu 2 5 viviz yachmenyu 2 7 mln t stanoviv 43 svitovogo eksport inshih zernovih 0 6 mln t ne mav velikogo znachennya 20 zbizhzhevih produktiv jshlo do inshih krayin Rosijskoyi Imperiyi do Polshi Bilorusi Pribaltiki golovnim chinom u viglyadi boroshna 80 za kordoni Rosiyi golovnim chinom do Nimechchini yachmin pshenicya Italiyi pshenicya Angliyi Franciyi Greciyi ta in majzhe vse u viglyadi zerna 1913 mln ga 1928 mln ga 1940 mln ga 1955 mln ga Ozima pshenicya 3 09 12 5 1 97 9 8 6 28 29 6 8 45 39 0Yara pshenicya 5 77 23 4 3 12 15 6 0 90 4 3 0 17 0 8Zhito 4 52 18 3 3 55 17 6 3 66 17 2 2 64 12 2Yachmin 5 84 23 6 3 80 18 9 4 10 19 3 2 41 11 1Oves 2 92 11 8 2 33 11 6 2 25 10 6 1 15 5 3Kukurudza 0 85 3 5 2 30 11 5 1 51 7 1 4 77 22 0Grechka 0 70 2 8 1 00 5 0 0 72 3 4 0 63 2 9Proso 0 52 2 1 1 59 7 9 0 96 4 5 0 84 3 9Bobovi 0 44 1 8 0 23 1 1 0 53 2 5 0 34 1 6Inshi 0 05 0 2 0 21 1 0 0 32 1 5 0 28 1 2Vsi zernovi 24 7 100 0 20 1 100 0 21 23 100 0 21 68 100 0 Za G Krivchenkom viviz zbizhzhya i boroshna z samih 9 ukrayinskih gubernij stanoviv v 1909 1911 rokah shoroku v serednomu vartist 368 mln karbovanciv abo 46 5 vsogo vivozu Stolipinska agrarna reforma 1906 1914 rokiv Prodrozverstka Voyennij komunizm Roki 1915 1922 buli periodom zanepadu silskogo gospodarstva i zernovogo gospodarstva zokrema Voyenni podiyi revolyuciya j zmina zemelnogo ustroyu na Centralnih i Shidnih Zemlyah pripinennya eksportu a za radyanskoyi okupaciyi primusove vidbirannya zbizhzhya vid selyan sprichinilisya do skorochennya ploshi pid zernovi kulturi bo selyani produkuvali jogo lishe dlya vlasnih potreb z 20 7 mln t v 1913 roci do 19 6 mln v 1916 i 15 6 mln t v 1921 1922 rokah Cherez zmenshennya urozhajnosti she bilshe vpav zagalnij zbir zernovih do polovini dovoyennogo v 1920 roci v 1921 navit do 35 v naslidok chogo postav golod Dokladnishe Golodomor v Ukrayini 1921 1923 NEP Pid chas NEP u pochalosya vidnovlennya zernovogo gospodarstva j pid kininec NEP u plosha pid zernovimi kulturami dijshla do dovoyennih rozmiriv ale urozhajnist vidstavala vid dovoyennoyi 1924 1928 8 1 centneriv z ga a tim samim zagalnij zbir vsih zernovih kultur buv na 17 menshij za 1924 1928 rokah 15 2 mln t chisla dlya USSR v granicyah z 1938 roku Vidsotok zernovih kultur u posivnij ploshi zmenshivsya z 90 5 v 1913 roci do 78 9 v 1923 roci u zv yazku z perehodom na chotiripilni j p yatipilni sivozmini Sered zernovih v naslidok zmenshennya eksportu za kordon znizilasya posivna plosha yachmenyu a posiv ozimoyi pshenici zbilshivsya za rahunok menshoyi vrozhajnoyi yaroyi ta kukurudzi Kolektivizaciya v URSR Pershi roki kolektivizaciyi silskogo gospodarstva prizveli do zanepadu zernovogo gospodarstva Tilki z 1936 roci dijshlo do postupovogo pidnesennya zernovogo gospodarstva perervanogo vijnoyu 1941 45 v naslidok mehanizaciyi j pidvishenoyi agrotehniki V roki kolektivizaciyi mali misce procesi 1 dalshogo vitisnennya zernovih kultur kormovimi ta tehnichnimi 2 zbilshennya ozimih zokrema zamina malovrozhajnoyi yaroyi pshenici ozimoyu 3 silnogo zbilshennya posiviv kukurudzi yaka chimraz bilshe zaminyaye mensh urozhajni kormovi zbizhzhya oves i yachmin Podrobici vidno z tablici vishe yaka pokazuye vidnosini v USSR v suchasnih mezhah v mln ga i u vsih zernovih 1955 roku skorotilasya plosha zernovih kultur v USSR do 19 6 mln ga 1957 do 17 8 mln ga 55 1 vsiyeyi posivnoyi ploshi z chogo na ozimu pshenicyu pripadalo 8 1 mln ga 45 4 zernovih na kukurudzu 2 7 mln ga 15 2 Pitoma vaga okremih zernovih kultur pidlyagaye netrivalim zminam z roku na rik golovnim chinom zalezhno vid meteorologichnih faktoriv napriklad 1956 vpala plosha ozimoyi pshenici do 3 8 mln ga natomist yachmenyu virosla do 4 2 mln ga v naslidok togo sho bilshist ozimoyi pshenici vimerzla Golovnim zbizhzhyam Ukrayini ye pshenicya i kukurudza na yaki pripadaye 1957 62 ploshi zernovih 1913 lishe 38 Urozhajnist zernovih kultur stanovila za oficijnimi danimi v 1932 1935 rokah 8 7 centnera z 1 ga v 1936 1939 12 5 1950 1953 15 6 v dijsnosti za V Golubnichim lishe 6 7 9 2 i 10 9 za ostanni roki 1955 1958 zrosla majzhe do 16 golovnim chinom zavdyaki poshirennyu bilsh vrozhajnoyi kukurudzi i ozimoyi pshenici Peresichnij richnij zbir zernovih pidlyagaye takim zminam v mln t dlya rokiv 1955 1958 priblizno po USSR Roki 1909 13 1924 28 1936 39 1955 58Vsi zernovi 22 1 19 0 20 5 30 5V tomu ch Pshenicya 6 5 5 9 7 7 13 0Zhito 5 3 5 2 4 3 3 5Yachmin 5 0 3 1 3 6 3 0Oves 3 4 2 1 2 2 1 5Kukurudza 0 8 1 7 1 7 7 5 Zbir zernovih kultur v USSR stanovit blizko 1 4 zboru SSSR USSR produkuye bilsh polovini kukurudzi SSSR ponad 1 4 yachmenyu blizko 1 5 pshenici j zhita Visota zbizhzhevih lishkiv i vivozu hliba za radyanskih chasiv dokladnishe ne vidoma Voni vpali v 1920 ih rokah cherez zmenshennya zagalnogo zboru pri rivnochasnomu zrostanni naselennya v 1932 1934 rokah stanovili 3 6 mln t do vijni 8 6 mln t chisla dlya vsih ukrayinskih etnografichnih zemel v SSSR Viviz hliba z USSR zmenshivsya v svitli statistiki transportu do 1 6 mln t 1927 1928 rokah 1 2 1932 mav stanoviti 3 3 mln t 1940 roci 2 8 1950 roci 0 7 1955 roci Odnochasno zminivsya napryam vivozu do vijni vin jshov na 80 za kordoni Rosiyi 1932 1934 lishe na polovinu zgodom viviz skerovanij nasampered na vnutrishni radyanski rinki centr prom r n Leningrad tosho Znachennya Ukrayini yak zhitnici zmenshilosya a vartist eksportu zbizhzhya stanovit menshe 10 vsogo eksportu USSR Prichinoyu cogo procesu ye perehid do intensivnishih galuzej silskogo gospodarstva tvarinnictva tehnichnih kultur sadivnictva j gorodnictva tim bilshe sho krayinami SSSR nastavlenimi nasampered na zernove gospodarstvo mayut buti krayi cilinnih zemel Kazahstan pivdennij Sibir Uralshina i Povolzhya Vse zh taki sama lishe USSR pri dostatnomu proharchuvanni svogo naselennya i pri vrozhajnosti 15 centneriv z ga mozhe dati 4 5 mln t zbizhzhya na viviz PrimitkiPei Qing Zhang David Dian Xu Jingjing August 2014 Price responses of grain market under climate change in pre industrial Western Europe by ARX modelling 2014 4th International Conference on Simulation and Modeling Methodologies Technologies and Applications SIMULTECH 811 817 doi 10 5220 0005025208110817 ISBN 978 989 758 038 3 S2CID 8045747 Climate Change Is Likely to Devastate the Global Food Supply Time Retrieved 2022 04 02 CLIMATE CHANGE LINKED TO GLOBAL RISE IN FOOD PRICES Climate Change 2022 10 18 u Wayback Machine Lustgarten Abrahm 2020 12 16 How Russia Wins the Climate Crisis The New York Times ISSN 0362 4331 V Petrov Materiyalna kultura Perezhitki peredistorichnoyi materiyalnoyi kulturi Skotarstvo 200 Hliborobstvo 200 Remeslo Obroblennya metalyu 201 Osadnictvo 201 Enciklopediya ukrayinoznavstva Zagalna chastina EU I Myunhen Nyu Jork 1949 T 1 S 200 228 Dostup V Kubijovich Zernove gospodarstvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1959 T 3 S 805 808 Dostup Pervinni dzherela na yaki posilayetsya V M Kubijovich Socialisticheskoe selskoe hozyajstvo Sovetskoj Ukrainy K 1939 Karnauhova E Razmeshenie selskogo hozyajstva Rossii v period kapitalizma 1860 1914 M 1951 Ocherki razvitiya narodnogo hozyajstva Ukrainskoj SSR M 1954 Gurzhij I Rozklad fevdalno kriposnickoyi sistemi v sil gosp vi Ukrayini pershoyi pol XIX st K 1954 Arhimovich O Zernovi kulturi v Ukrayini Ukr zbirnik kn 4 In t dlya vivchennya SSSR Myunhen 1955 Posevnye ploshadi SSSR Statisticheskij sbornik t I M 1957 Detskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 215