Максиміліа́н (Максимиля́н) Олександрович Волошин (справжнє прізвище — Кирієнко-Волошин; 16 (28) травня 1877, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 11 серпня 1932, Коктебель, Кримська АРСР, РСФРР) — російський письменник-поет та маляр українського походження, перекладач; жив у Криму, представник символізму й акмеїзму; в поезії та малярстві відобразив історію та природу Криму.
Максиміліан Олександрович Волошин | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 16 (28) травня 1877[1][2] або 28 травня 1877[3][2] Київ, Російська імперія | |||
Помер | 11 серпня 1932[1][4][…](55 років) Коктебель, Кримська АРСР, Російська СФРР, СРСР ·інсульт | |||
Поховання | Могила поета і художника М. О. Волошина | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | поет, маляр | |||
Alma mater | d (червень 1897) і d (1899)[1] | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | поезія | |||
Членство | Q4127538? | |||
У шлюбі з | d і Заболоцька Марія Степанівна | |||
| ||||
Волошин Максиміліан Олександрович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Ранні роки
Народився 16 (28 — за новим стилем) травня 1877 року в Києві в родині юриста, колезького радника Олександра Максимовича Кирієнка-Волошина (1838—1881) і Олени Оттобальдівни (1850—1923), у дівоцтві Глазер. Київський будинок зберігся до наших часів (нині бульвар Шевченка / вул. Пирогова, 24/9).
У своїй автобіографії Волошин вказував, що Кирієнки-Волошини за походженням козаки із Запоріжжя, а мати походила з обрусілих у XVIII столітті німців.
Невдовзі сім'я переїхала до Таганрога, а після смерті чоловіка Олена Оттобальдівна вирішила переселитися з чотирирічним сином у Москву, де вони прожили понад десять років. У 1893 році переїхали до Коктебеля.
Студентські часи
1897 року вступив на юридичний факультет Московського університету, а в 1899 році за дієву участь у Всеросійському студентському страйку виключений із нього на рік і висланий у Феодосію під таємний нагляд поліції. Звідси разом із матір'ю майже на півроку виїхав у свою першу закордонну подорож до Європи.
Повернувшись до Москви, екстерном склав екзамени в університеті, а в травні 1900 році знову вирушив з друзями у двомісячну подорож Європою за розробленим ним маршрутом. При поверненні в Російську імперію його несподівано для всіх заарештували й етапували до Москви, після двох тижнів перебування в «одиночці» вислали без права в'їзду в Москву і Санкт-Петербург. Волошин приймає пропозицію інженера О. В. Вяземського і їде до Середньої Азії, на той час — добровільне заслання.
У Парижі
У Ташкенті Волошин приймає рішення не повертатися до університету, а їхати до Європи, займатись самоосвітою. У 1901 році він приїжджає до Парижа, де малює в ательє художниці Є. С. Круглікової, навчається живопису в академії Колароссі, вивчає французьку літературу й культуру. Його рецензії на французькі події і критичні статті друкуються в періодичних виданнях Росії.
У Парижі Волошин спілкується з французькими:
- поетами та письменниками — М. Леклерком, Анрі де Реньє, Ж. Леметром, , О. Мірбо, Е. Верхарном, Г. Аполлінером, Р. Гілем, А. Франсом, , М. Метерлінком, Р. Ролланом;
- художниками — Оділоном Редоном, , А. Матіссом, Ф. Леже, А. Модільяні, П. Пікассо, Д. Ріверою, ;
- скульпторами — А. Бурделем, , , а також з , Г. Брандесом, хамбо-ламою Тибету Агваном Доржієвим, теософами , А. Безант, , антропософом Р. Штейнером, окультистом Папюсом…
У 1925 році 48-річний майстер згадував цей період свого життя:
...В ці роки — я тільки всмоктуюча губка, я весь — очі, я весь — вуха. Мандрую країнами, музеями, бібліотеками… Крім техніки слова опановую техніку мазка і олівця… Етапи блукання духа: буддизм, католицизм, магія, масонство, окультизм, теософія, Р. Штейнер. Період великих особистих переживань романтичного і містичного характеру… |
Там він зустрів свою майбутню дружину Маргариту Сабашникову, яка була дочкою багатого торговця чаєм. Маргарита вчилася живопису. Паризький роман продовжився в Росії, і в квітні 1906 р. вони одружилися. У першому шлюбі Максиміліан прожив два роки.
Останні роки життя
Останні 10 років життя Волошин майже безвиїзно жив у своєму будинку в Коктебелі. Це місце було популярним серед радянських літераторів, що любили відпочивати в Криму; до Волошина навідувалися друзі-письменники. Волошин нарешті мав спокійне сімейне життя: одружився з доброю, працелюбною медсестрою Марусею, яка доглядала матір. Дружина всіляко допомагала йому, опікувалася гостями.
У 1924 році зі схвалення Наркомпроса Волошин перетворює свій будинок у Коктебелі в безкоштовний будинок творчості (згодом — Будинок творчості Літфонду СРСР).
З 1929 році здоров'я Максиміліана Волошина різко погіршилося, душевний стан пригнічувало загострене почуття подій у країні — дедалі частіше приходили звістки про загибель чи арешти знайомих.
Помер Волошин від запалення легень 11 серпня 1932 року в Коктебелі. Похований, як він заповідав, на вершині приморського пагорба Кучук-Янишар.
Твори
Поезія
- Іверії (збірка, 1918)
- Демони глухонімі (збірка, 1919)
- Неопалима Купина (книга віршів)
- Поема «Росія» (1924)
Живописні праці
- «Іспанія. Біля моря» (1914)
- «Париж. Площа Згоди вночі» (1914)
- «Дерево і круча» (1920)
- «Два дерева в долині. Коктебель» (1921)
- «Пейзаж з озером і горами» (1921)
- «Рожеві сутінки» (1925)
- «Пагорби, висушені спекою» (1925)
- «Бухта під Карадагом» (1925)
- «Місячний вихор» (1926)
- «Свинцеве світло» (1926)
- «З Меганома» (1926)
- «Топрак-Кая» (1926)
- «Мій будинок під місяцем» (1927)
- «Зубчаті береги» (1927)
- «Вид на Коктебель» (1931)
Ушанування пам'яті
- в 1908 році польський скульптор Едвард Віттіг створив великий скульптурний портрет М. О. Волошина, який був виставлений в Осінньому салоні і придбаний мерією Парижа та в тому ж році встановлений на бульварі Ексельман, 66, де стоїть донині;
- в 1924 році російський художник Кустодієв написав портрет Волошина;
- в Коктебелі з 1984 року діє Будинок-музей Максиміліана Волошина;
- в 2007 році на будинку в Києві, де провів свої перші роки Волошин, з нагоди 130-річчя від дня народження поета, була встановлена пам'ятна дошка;
- щовересня в Коктебелі проходить Міжнародний літературний фестиваль імені Максиміліана Волошина, а з 2008 року встановлена , яка вперше була вручена 11 вересня.
Примітки
- Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 419–423. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- (укр.). 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
Джерела та література
- О. Д. Кузьминська. Волошин Максиміліан Олександрович [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 627. — .
- М. О. Кобзев. Волошин Максиміліан Олександрович [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волошин Максиміліан Олександрович
- Вірші Волошина [ 23 січня 2020 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Волошин Максиміліан Олександрович. Сайт художника [ 4 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Максиміліан Волошин. Коктебель [ 5 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Максиміліан Волошин. Світлини [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Зоя Чегусова. До 135-річчя від дня народження Максиміліана Волошина[недоступне посилання з червня 2019] // Art Ukraine, 12 березня 2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voloshin Maksimilia n Maksimilya n Oleksandrovich Voloshin spravzhnye prizvishe Kiriyenko Voloshin 16 28 travnya 1877 18770528 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 11 serpnya 1932 Koktebel Krimska ARSR RSFRR rosijskij pismennik poet ta malyar ukrayinskogo pohodzhennya perekladach zhiv u Krimu predstavnik simvolizmu j akmeyizmu v poeziyi ta malyarstvi vidobraziv istoriyu ta prirodu Krimu Maksimilian Oleksandrovich VoloshinNarodivsya 16 28 travnya 1877 1 2 abo 28 travnya 1877 1877 05 28 3 2 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer 11 serpnya 1932 1932 08 11 1 4 55 rokiv Koktebel Krimska ARSR Rosijska SFRR SRSR insultPohovannya Mogila poeta i hudozhnika M O VoloshinaKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist poet malyarAlma mater d cherven 1897 i d 1899 1 Mova tvoriv rosijskaZhanr poeziyaChlenstvo Q4127538 U shlyubi z d i Zabolocka Mariya Stepanivna Voloshin Maksimilian Oleksandrovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisRanni roki Narodivsya 16 28 za novim stilem travnya 1877 roku v Kiyevi v rodini yurista kolezkogo radnika Oleksandra Maksimovicha Kiriyenka Voloshina 1838 1881 i Oleni Ottobaldivni 1850 1923 u divoctvi Glazer Kiyivskij budinok zberigsya do nashih chasiv nini bulvar Shevchenka vul Pirogova 24 9 U svoyij avtobiografiyi Voloshin vkazuvav sho Kiriyenki Voloshini za pohodzhennyam kozaki iz Zaporizhzhya a mati pohodila z obrusilih u XVIII stolitti nimciv Nevdovzi sim ya pereyihala do Taganroga a pislya smerti cholovika Olena Ottobaldivna virishila pereselitisya z chotiririchnim sinom u Moskvu de voni prozhili ponad desyat rokiv U 1893 roci pereyihali do Koktebelya Studentski chasi Foto Voloshina v 1900 1897 roku vstupiv na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu a v 1899 roci za diyevu uchast u Vserosijskomu studentskomu strajku viklyuchenij iz nogo na rik i vislanij u Feodosiyu pid tayemnij naglyad policiyi Zvidsi razom iz matir yu majzhe na pivroku viyihav u svoyu pershu zakordonnu podorozh do Yevropi Povernuvshis do Moskvi eksternom sklav ekzameni v universiteti a v travni 1900 roci znovu virushiv z druzyami u dvomisyachnu podorozh Yevropoyu za rozroblenim nim marshrutom Pri povernenni v Rosijsku imperiyu jogo nespodivano dlya vsih zaareshtuvali j etapuvali do Moskvi pislya dvoh tizhniv perebuvannya v odinochci vislali bez prava v yizdu v Moskvu i Sankt Peterburg Voloshin prijmaye propoziciyu inzhenera O V Vyazemskogo i yide do Serednoyi Aziyi na toj chas dobrovilne zaslannya U Parizhi U Tashkenti Voloshin prijmaye rishennya ne povertatisya do universitetu a yihati do Yevropi zajmatis samoosvitoyu U 1901 roci vin priyizhdzhaye do Parizha de malyuye v atelye hudozhnici Ye S Kruglikovoyi navchayetsya zhivopisu v akademiyi Kolarossi vivchaye francuzku literaturu j kulturu Jogo recenziyi na francuzki podiyi i kritichni statti drukuyutsya v periodichnih vidannyah Rosiyi U Parizhi Voloshin spilkuyetsya z francuzkimi poetami ta pismennikami M Leklerkom Anri de Renye Zh Lemetrom O Mirbo E Verharnom G Apollinerom R Gilem A Fransom M Meterlinkom R Rollanom hudozhnikami Odilonom Redonom A Matissom F Lezhe A Modilyani P Pikasso D Riveroyu skulptorami A Burdelem a takozh z G Brandesom hambo lamoyu Tibetu Agvanom Dorzhiyevim teosofami A Bezant antroposofom R Shtejnerom okultistom Papyusom Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 100 richchyu Budinku M Voloshina U 1925 roci 48 richnij majster zgaduvav cej period svogo zhittya V ci roki ya tilki vsmoktuyucha gubka ya ves ochi ya ves vuha Mandruyu krayinami muzeyami bibliotekami Krim tehniki slova opanovuyu tehniku mazka i olivcya Etapi blukannya duha buddizm katolicizm magiya masonstvo okultizm teosofiya R Shtejner Period velikih osobistih perezhivan romantichnogo i mistichnogo harakteru Tam vin zustriv svoyu majbutnyu druzhinu Margaritu Sabashnikovu yaka bula dochkoyu bagatogo torgovcya chayem Margarita vchilasya zhivopisu Parizkij roman prodovzhivsya v Rosiyi i v kvitni 1906 r voni odruzhilisya U pershomu shlyubi Maksimilian prozhiv dva roki Ostanni roki zhittya Mogila Voloshina na pagorbi Kuchuk YanisharShili Karadagu utvoryuyut slavetnij Profil M Voloshina Ostanni 10 rokiv zhittya Voloshin majzhe bezviyizno zhiv u svoyemu budinku v Koktebeli Ce misce bulo populyarnim sered radyanskih literatoriv sho lyubili vidpochivati v Krimu do Voloshina naviduvalisya druzi pismenniki Voloshin nareshti mav spokijne simejne zhittya odruzhivsya z dobroyu pracelyubnoyu medsestroyu Maruseyu yaka doglyadala matir Druzhina vsilyako dopomagala jomu opikuvalasya gostyami U 1924 roci zi shvalennya Narkomprosa Voloshin peretvoryuye svij budinok u Koktebeli v bezkoshtovnij budinok tvorchosti zgodom Budinok tvorchosti Litfondu SRSR Z 1929 roci zdorov ya Maksimiliana Voloshina rizko pogirshilosya dushevnij stan prignichuvalo zagostrene pochuttya podij u krayini dedali chastishe prihodili zvistki pro zagibel chi areshti znajomih Pomer Voloshin vid zapalennya legen 11 serpnya 1932 roku v Koktebeli Pohovanij yak vin zapovidav na vershini primorskogo pagorba Kuchuk Yanishar TvoriPoeziya Iveriyi zbirka 1918 Demoni gluhonimi zbirka 1919 Neopalima Kupina kniga virshiv Poema Rosiya 1924 Zhivopisni praci Z Meganoma 1926 Vid na Koktebel 1931 Ispaniya Bilya morya 1914 Parizh Plosha Zgodi vnochi 1914 Derevo i krucha 1920 Dva dereva v dolini Koktebel 1921 Pejzazh z ozerom i gorami 1921 Rozhevi sutinki 1925 Pagorbi visusheni spekoyu 1925 Buhta pid Karadagom 1925 Misyachnij vihor 1926 Svinceve svitlo 1926 Z Meganoma 1926 Toprak Kaya 1926 Mij budinok pid misyacem 1927 Zubchati beregi 1927 Vid na Koktebel 1931 Ushanuvannya pam yatiBudinok muzej Maksimiliana VoloshinaMemorialna doshka v Kiyeviv 1908 roci polskij skulptor Edvard Vittig stvoriv velikij skulpturnij portret M O Voloshina yakij buv vistavlenij v Osinnomu saloni i pridbanij meriyeyu Parizha ta v tomu zh roci vstanovlenij na bulvari Ekselman 66 de stoyit donini v 1924 roci rosijskij hudozhnik Kustodiyev napisav portret Voloshina v Koktebeli z 1984 roku diye Budinok muzej Maksimiliana Voloshina v 2007 roci na budinku v Kiyevi de proviv svoyi pershi roki Voloshin z nagodi 130 richchya vid dnya narodzhennya poeta bula vstanovlena pam yatna doshka shoveresnya v Koktebeli prohodit Mizhnarodnij literaturnij festival imeni Maksimiliana Voloshina a z 2008 roku vstanovlena yaka vpershe bula vruchena 11 veresnya Pam yatnik M Voloshinu u Koktebeli PrimitkiKratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 1 d Track Q4239850d Track Q649 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 419 423 ISBN 5 94848 245 6 d Track Q124467367d Track Q124510026d Track Q4421639 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 ukr 12 serpnya 2016 Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 13 serpnya 2016 Dzherela ta literaturaO D Kuzminska Voloshin Maksimilian Oleksandrovich 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 627 ISBN 966 00 0734 5 M O Kobzev Voloshin Maksimilian Oleksandrovich 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Voloshin Maksimilian Oleksandrovich Virshi Voloshina 23 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Voloshin Maksimilian Oleksandrovich Sajt hudozhnika 4 lipnya 2007 u Wayback Machine Maksimilian Voloshin Koktebel 5 listopada 2015 u Wayback Machine Maksimilian Voloshin Svitlini 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Zoya Chegusova Do 135 richchya vid dnya narodzhennya Maksimiliana Voloshina nedostupne posilannya z chervnya 2019 Art Ukraine 12 bereznya 2012