Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анні Безант (англ. Annie Besant; 1 жовтня 1847, Ламбет, Англія, Британська імперія — 20 вересня 1933, Ад'яр, Британська Індія) — британська теософиня, борчиня за права жінок, письменниця і ораторка, борчиня за незалежність Індії.
| Анні Безант англ. Annie Besant | |
 | |
| Ім'я при народженні: | англ. Annie Wood[1] |
|---|---|
| Народження: | 1 жовтня 1847 Ламбет, Англія, Британська імперія |
| Смерть: | 20 вересня 1933 (85 років) Ад'яр, Британська Індія |
| Країна: | Сполучене Королівство і Велика Британія[2] |
| Релігія: | індуїзм і теософія |
| Освіта: | d |
| Партія: | Індійський національний конгрес[3] |
| Діти: | d[3] і Джідду Крішнамурті |
| Нагороди: | |
| | |
|
| |
Життєпис
У двадцятирічному віці одружилася з Франком Безантом, однак незабаром розлучилася через релігійні переконання. Живучи у Лондоні, стала відомою ораторкою у секуляристському товаристві, подругою письменника Чарлза Бредлоу. Довгий час разом з Чарлзом Бредлоу зазнавала переслідувань за публікацію книги, присвяченої веденню контролю за народжуваністю. Через скандал навколо цієї прогресивної книги Бредлоу та Безант набули популярності, у 1880 році Бредлоу обрано до парламенту Нортгемптона.
Діяльність
Брала участь в організації гучних політичних акцій, включно з демонстрацією У 1887 році та страйку робітниць лондонської сірникової фабрики у Лондоні у 1888 році. Була активною учасницею Фабіанського товариства та маркситської соціал-демократичної федерації, також обрана до Шкільного комітету Лондона, незважаючи на те, що переважна більшість жінок у той час не мала права голосу. 1889 року після знайомства з Оленою Блаватською зацікавилася теософією. Подорожувала Індією, у 1898 році приєдналася до організації .
У 1902 році Анні Безант заснувала в Англії і впродовж кількох наступних років — масонські ложі у різних частинах Британської імперії.
У 1907 році стала президентом Теософського товариства й почала його переорієнтацію з буддизму в індуїзм. Брала активну участь у політичному житті Індії, згодом увійшла в Індійський національний конгрес. З початком Першої світової війни 1914 року стала однією з організаторів , яка почала кампанію за демократизацію Індії та визнання її статусу домініона Британської імперії. Кульмінацією кампанії стало обрання Анні Безант президентом національного конгресу Індії наприкінці 1917 року. Отож, з того часу і до самої смерті 1933 року очолювала кампанію за незалежність Індії.
Співпраця із Чарльзом Ледбітером
У 1894 році Безант познайомилася з Чарльзом Ледбітером, у минулому — англіканським священником, котрий незабаром став «відомим екстрасенсом Теософського товариства». З 1884 по 1888 рік Ледбітер пройшов курс медитативної практики, яка «пробудила у ньому ясновидіння». Співпрацюючи з Ледбітером, Безант розвивала своє особисте «психічне бачення позаземних світів та реінкарнація минулих життів». Для неї ця співпраця була надзвичайно важливою, адже вона могла таким чаном емпірично довести недопустимість атеїзму. До зустрічі з Ледбітером Безант не помічала у собі жодних здібностей до яснобачення, але вони з'явилися, тому з 1895 року теософські журнали почали друкувати звіти їх спільних досліджень астрального та планів, життя після смерті та реінкарнації. У серпні 1895 року Безант запропонувала Ледбітеру переїхати до Лондонської штаб-квартири Теософського товариства, і він отримав посаду помічника секретаря Європейської секції Т. Т. Починаючи з 1895 року, Безант і Ледбітер досліджували реінкарнацію минулих життів теософів і «тонку матерію всесвіту», опублікуваши книгу [ru]. З 1895 по 1899 Ледбітер у співавторстві з Безант опублікував серію статей, які й були покладені в основу книги «Окультна хімія», що вийшла друком у 1908 році та «Мислеформи»..
На думку , книга мала великий вплив на сучасне мистецтво. Адже «тонкі енергетичні структури», породжені різним почуттями та емоціями, в інтерпетації дослідників-ясновидців через яскраві кольорові ілюстрації.
Результати своїх досліджень Безант і Ледбітер опублікували у книзі [ru]. Шість останніх розділів книги Ледбітер написав без співавтора, хоча існує думка, що Анні була лише номінальною співавторкою. Персони, про яких йшла мова у книгах, за твердженням авторів, належали до «групи служителів», які виконували накази Окультної ієрархії адептів і втілювались у потрібних місцях у різні періоди історії, щоб «сприяти прогресу людства». Безант обрала для себе псевдонім «Геракл» з метою наштовхнути читача на думку про величезну «внутрішню силу», яку вона виявляє через свої перевтілення. Безант вважала, що у IV столітті нашої ери вона була Гіпатією — філософинею-неоплатоніком з Александрії, що загинула від рук натовпу фанатів-християн. Також вона вважала, що наступною після реінкарації Гіпатії була Джордано Бруно, домінікамським монахом, котрого за його «пантеїзм» спалили на вогнищі у 1600 році.
Боротьба за права жінок
Анні Безант активно брала участь у боротьбі за права жінок, і спрямувала інтерес до масонства і подальше керівництво і активність в ньому на феміністичну боротьбу. Вона брала участь у масонстві з однаковою енергією, але коли очолила , то направила зусилля на «спийняття жінок нарівні з чоловіками». Безант бачила масонство, зокрема співмасонтство, як розширення інтересу до прав жінок, а також вбачала співмасонство як «рух, який практикує справжнє братерство, у якому чоловіки та жінки працюють спільно для удосконалення людства».
Участь у масонстві
Теософиня , що супроводжувала Безант до Парижа у 1902 році разом із шістьома друзями, підтвердила, що «всі вони були посвячені, пройшли підвищення у перші три градуси, й Анні повернулася до Англії, маючи хартію для заснування там першої масонської ложі». За досить короткий час Безант створила нові масонські ложі: три у Лондоні, три на півдні Англії, три на Півночі та Північному Заході, а також одну у Шотландії. Подорожуючи у 1904 році зі своїми братами і сестрами, вона зустріла у Голландії інших братів-послушників, які співпрацювали з нею у рамках розширення «Ордена Право людини». Безант продовжувала працювати із таким завзяттям, що найближчим часом заснувала усе нові ложі у Великій Британії, Аідденній Америці, Канаді, Індії, Цейлоні, Австралії та Новій Зеландії. Ложі були об'єднані під іменем «Британської федерації» Безант не лише заснувала Британську федерацію Ордену Право людини, але й стала Великим командором Ордену, маючи ключовий вплив на міжнародний розвиток Ордену..
Англійські масони під впливом теософських ідей, розповсюджених провідними членами ордену, відтворювали деякі види масонської практики, що не зобов'язували до Віри в Бога. Дозвіл на це буі поняттям, відомим як «Погодження Анні Безант» У 1904 році надруковано новий Англійський устав, який затвердив цю вимогу як основну. Цей устав отримав назву «Обряд Драхми», який відомий, як «Обряд Безант-Летбітера». В «Обряді Драхми» було здійснено спробу відновити важливість екзотеричних та містичних аспектів, які теософи вважали серцем масонства, внаслідок чого він перетворився у духовно-зорієнтовану організацію, тому спів-масонство вважається окультним масонством.
Праці
- The Political Status of Women (1874)
- My Path to Atheism (1877)
- The Law Of Population (1877)
- Marriage, As It Was, As It Is, And As It Should Be: A Plea For Reform (1878)
- Autobiographical Sketches (1885)
- «Why I became a Theosophist» (1889)
- Annie Besant by Annie Wood Besant у проєкті «Гутенберг» (1893)
- Death — And After? (1893)
- The Building of the Kosmos and Other Lectures. (1894)
- [ru] (1897)
- Thought Forms (спільно з ) (1901)
- Bhagavad Gita (переклад) (1905)
- Introduction to Yoga (1908)
- Australian Lectures (1908)
- [ru] (спільно з ) (1908)
- [ru] (спільно з ) (1913)
- Initiation: The Perfecting of Man (1923)
- The Doctrine of the Heart (1920)
- Esoteric Christianity
- The Future of Indian Politics (booklet), Theosophical Publishing House, Adyar, 1922
- The Case for India by Annie Wood Besant у проєкті «Гутенберг» The Presidential Address Delivered by Annie Besant at the Thirty-Second Indian National Congress Held at Calcutta 26 December 1917
- Besant, Annie. Man and his bodies. Theosophical Publishing House, London, 1911.
- Besant, Annie. Man's life in this and other worlds. Theosophical Publishing House, Adyar, 1913.
- Besant, Annie. Study in Consciousness — A contribution to the science of psychology. Theosophical Publishing House, Madras, ca 1907.
- Besant, Annie. The Life and Teaching of Muhammad, Madras, 1932
- Besant, Annie and Blavatsky, H P — «Memory and Its Nature», Theosophical Publishing House, Madras, ca 1935.
Примітки
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 89.
- WeChangEd
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Britannica, 2014.
- Wessinger, 2012.
- The Matchgirls Strike [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] .
- Tillett, 1986, с. 205.
- Ellwood, 2012.
- Godwin, 2011, с. 98.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2007. Процитовано 19 квітня 2016.
- Міжнародний бюлетень, 20 вересня 1933 року, Міжнародним орденом співробітництва масонства, Le Droit Humain
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Анні Безант |
- Annie Besant, British social reformer // Encyclopædia Britannica : сайт. — Encyclopædia Britannica, Inc, 2014. Процитовано 2016-05-05.[недоступне посилання]
- Ellwood R. S. Leadbeater, Charles Webster // Theosopedia : сайт. — Manila : Theosophical Publishing House, 2012. з джерела 4 березня 2016. Процитовано 2016-05-04.
- Godwin J. Atlantis and the Cycles of Time: Prophecies, Traditions, and Occult Revelations. — Rochester, Vt : Inner Traditions, 2011. — 436 p. — .
- Tillett G. J. Charles Webster Leadbeater (1854—1934), a biographical study. — Sydney : University of Sydney, 1986. — 1169 p.
- Wessinger C. L. Besant, Annie // Theosopedia : сайт. — Manila : Theosophical Publishing House, 2012. з джерела 24 квітня 2016. Процитовано 2016-05-04.
Посилання
- Безант, Анні. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- The Matchgirls Strike [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anni Bezant angl Annie Besant 1 zhovtnya 1847 Lambet Angliya Britanska imperiya 20 veresnya 1933 Ad yar Britanska Indiya britanska teosofinya borchinya za prava zhinok pismennicya i oratorka borchinya za nezalezhnist Indiyi Anni Bezant angl Annie BesantAnni Bezant Im ya pri narodzhenni angl Annie Wood 1 Narodzhennya 1 zhovtnya 1847 1847 10 01 Lambet Angliya Britanska imperiyaSmert 20 veresnya 1933 1933 09 20 85 rokiv Ad yar Britanska IndiyaKrayina Spoluchene Korolivstvo i Velika Britaniya 2 Religiya induyizm i teosofiyaOsvita dPartiya Indijskij nacionalnij kongres 3 Diti d 3 i Dzhiddu Krishnamurti Nagorodi d 1895 d 1933 Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisU dvadcyatirichnomu vici odruzhilasya z Frankom Bezantom odnak nezabarom rozluchilasya cherez religijni perekonannya Zhivuchi u Londoni stala vidomoyu oratorkoyu u sekulyaristskomu tovaristvi podrugoyu pismennika Charlza Bredlou Dovgij chas razom z Charlzom Bredlou zaznavala peresliduvan za publikaciyu knigi prisvyachenoyi vedennyu kontrolyu za narodzhuvanistyu Cherez skandal navkolo ciyeyi progresivnoyi knigi Bredlou ta Bezant nabuli populyarnosti u 1880 roci Bredlou obrano do parlamentu Nortgemptona DiyalnistBrala uchast v organizaciyi guchnih politichnih akcij vklyuchno z demonstraciyeyu U 1887 roci ta strajku robitnic londonskoyi sirnikovoyi fabriki u Londoni u 1888 roci Bula aktivnoyu uchasniceyu Fabianskogo tovaristva ta marksitskoyi social demokratichnoyi federaciyi takozh obrana do Shkilnogo komitetu Londona nezvazhayuchi na te sho perevazhna bilshist zhinok u toj chas ne mala prava golosu 1889 roku pislya znajomstva z Olenoyu Blavatskoyu zacikavilasya teosofiyeyu Podorozhuvala Indiyeyu u 1898 roci priyednalasya do organizaciyi U 1902 roci Anni Bezant zasnuvala v Angliyi i vprodovzh kilkoh nastupnih rokiv masonski lozhi u riznih chastinah Britanskoyi imperiyi U 1907 roci stala prezidentom Teosofskogo tovaristva j pochala jogo pereoriyentaciyu z buddizmu v induyizm Brala aktivnu uchast u politichnomu zhitti Indiyi zgodom uvijshla v Indijskij nacionalnij kongres Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku stala odniyeyu z organizatoriv yaka pochala kampaniyu za demokratizaciyu Indiyi ta viznannya yiyi statusu dominiona Britanskoyi imperiyi Kulminaciyeyu kampaniyi stalo obrannya Anni Bezant prezidentom nacionalnogo kongresu Indiyi naprikinci 1917 roku Otozh z togo chasu i do samoyi smerti 1933 roku ocholyuvala kampaniyu za nezalezhnist Indiyi Spivpracya iz Charlzom Ledbiterom Anni Bezant i Charlz Ledbiter u Londoni 1901 rik U 1894 roci Bezant poznajomilasya z Charlzom Ledbiterom u minulomu anglikanskim svyashennikom kotrij nezabarom stav vidomim ekstrasensom Teosofskogo tovaristva Z 1884 po 1888 rik Ledbiter projshov kurs meditativnoyi praktiki yaka probudila u nomu yasnovidinnya Spivpracyuyuchi z Ledbiterom Bezant rozvivala svoye osobiste psihichne bachennya pozazemnih svitiv ta reinkarnaciya minulih zhittiv Dlya neyi cya spivpracya bula nadzvichajno vazhlivoyu adzhe vona mogla takim chanom empirichno dovesti nedopustimist ateyizmu Do zustrichi z Ledbiterom Bezant ne pomichala u sobi zhodnih zdibnostej do yasnobachennya ale voni z yavilisya tomu z 1895 roku teosofski zhurnali pochali drukuvati zviti yih spilnih doslidzhen astralnogo ta planiv zhittya pislya smerti ta reinkarnaciyi U serpni 1895 roku Bezant zaproponuvala Ledbiteru pereyihati do Londonskoyi shtab kvartiri Teosofskogo tovaristva i vin otrimav posadu pomichnika sekretarya Yevropejskoyi sekciyi T T Pochinayuchi z 1895 roku Bezant i Ledbiter doslidzhuvali reinkarnaciyu minulih zhittiv teosofiv i tonku materiyu vsesvitu opublikuvashi knigu ru Z 1895 po 1899 Ledbiter u spivavtorstvi z Bezant opublikuvav seriyu statej yaki j buli pokladeni v osnovu knigi Okultna himiya sho vijshla drukom u 1908 roci ta Misleformi Na dumku kniga mala velikij vpliv na suchasne mistectvo Adzhe tonki energetichni strukturi porodzheni riznim pochuttyami ta emociyami v interpetaciyi doslidnikiv yasnovidciv cherez yaskravi kolorovi ilyustraciyi Rezultati svoyih doslidzhen Bezant i Ledbiter opublikuvali u knizi ru Shist ostannih rozdiliv knigi Ledbiter napisav bez spivavtora hocha isnuye dumka sho Anni bula lishe nominalnoyu spivavtorkoyu Personi pro yakih jshla mova u knigah za tverdzhennyam avtoriv nalezhali do grupi sluzhiteliv yaki vikonuvali nakazi Okultnoyi iyerarhiyi adeptiv i vtilyuvalis u potribnih miscyah u rizni periodi istoriyi shob spriyati progresu lyudstva Bezant obrala dlya sebe psevdonim Gerakl z metoyu nashtovhnuti chitacha na dumku pro velicheznu vnutrishnyu silu yaku vona viyavlyaye cherez svoyi perevtilennya Bezant vvazhala sho u IV stolitti nashoyi eri vona bula Gipatiyeyu filosofineyu neoplatonikom z Aleksandriyi sho zaginula vid ruk natovpu fanativ hristiyan Takozh vona vvazhala sho nastupnoyu pislya reinkaraciyi Gipatiyi bula Dzhordano Bruno dominikamskim monahom kotrogo za jogo panteyizm spalili na vognishi u 1600 roci Borotba za prava zhinok Anni Bezant u regaliyah velikogo komandora 33 Anni Bezant aktivno brala uchast u borotbi za prava zhinok i spryamuvala interes do masonstva i podalshe kerivnictvo i aktivnist v nomu na feministichnu borotbu Vona brala uchast u masonstvi z odnakovoyu energiyeyu ale koli ocholila to napravila zusillya na spijnyattya zhinok narivni z cholovikami Bezant bachila masonstvo zokrema spivmasontstvo yak rozshirennya interesu do prav zhinok a takozh vbachala spivmasonstvo yak ruh yakij praktikuye spravzhnye braterstvo u yakomu choloviki ta zhinki pracyuyut spilno dlya udoskonalennya lyudstva Uchast u masonstvi Teosofinya sho suprovodzhuvala Bezant do Parizha u 1902 roci razom iz shistoma druzyami pidtverdila sho vsi voni buli posvyacheni projshli pidvishennya u pershi tri gradusi j Anni povernulasya do Angliyi mayuchi hartiyu dlya zasnuvannya tam pershoyi masonskoyi lozhi Za dosit korotkij chas Bezant stvorila novi masonski lozhi tri u Londoni tri na pivdni Angliyi tri na Pivnochi ta Pivnichnomu Zahodi a takozh odnu u Shotlandiyi Podorozhuyuchi u 1904 roci zi svoyimi bratami i sestrami vona zustrila u Gollandiyi inshih brativ poslushnikiv yaki spivpracyuvali z neyu u ramkah rozshirennya Ordena Pravo lyudini Bezant prodovzhuvala pracyuvati iz takim zavzyattyam sho najblizhchim chasom zasnuvala use novi lozhi u Velikij Britaniyi Aiddennij Americi Kanadi Indiyi Cejloni Avstraliyi ta Novij Zelandiyi Lozhi buli ob yednani pid imenem Britanskoyi federaciyi Bezant ne lishe zasnuvala Britansku federaciyu Ordenu Pravo lyudini ale j stala Velikim komandorom Ordenu mayuchi klyuchovij vpliv na mizhnarodnij rozvitok Ordenu Anglijski masoni pid vplivom teosofskih idej rozpovsyudzhenih providnimi chlenami ordenu vidtvoryuvali deyaki vidi masonskoyi praktiki sho ne zobov yazuvali do Viri v Boga Dozvil na ce bui ponyattyam vidomim yak Pogodzhennya Anni Bezant U 1904 roci nadrukovano novij Anglijskij ustav yakij zatverdiv cyu vimogu yak osnovnu Cej ustav otrimav nazvu Obryad Drahmi yakij vidomij yak Obryad Bezant Letbitera V Obryadi Drahmi bulo zdijsneno sprobu vidnoviti vazhlivist ekzoterichnih ta mistichnih aspektiv yaki teosofi vvazhali sercem masonstva vnaslidok chogo vin peretvorivsya u duhovno zoriyentovanu organizaciyu tomu spiv masonstvo vvazhayetsya okultnim masonstvom PraciThe Political Status of Women 1874 My Path to Atheism 1877 The Law Of Population 1877 Marriage As It Was As It Is And As It Should Be A Plea For Reform 1878 Autobiographical Sketches 1885 Why I became a Theosophist 1889 Annie Besant by Annie Wood Besant u proyekti Gutenberg 1893 Death And After 1893 The Building of the Kosmos and Other Lectures 1894 ru 1897 Thought Forms spilno z 1901 Bhagavad Gita pereklad 1905 Introduction to Yoga 1908 Australian Lectures 1908 ru spilno z 1908 ru spilno z 1913 Initiation The Perfecting of Man 1923 The Doctrine of the Heart 1920 Esoteric Christianity The Future of Indian Politics booklet Theosophical Publishing House Adyar 1922 The Case for India by Annie Wood Besant u proyekti Gutenberg The Presidential Address Delivered by Annie Besant at the Thirty Second Indian National Congress Held at Calcutta 26 December 1917 Besant Annie Man and his bodies Theosophical Publishing House London 1911 Besant Annie Man s life in this and other worlds Theosophical Publishing House Adyar 1913 Besant Annie Study in Consciousness A contribution to the science of psychology Theosophical Publishing House Madras ca 1907 Besant Annie The Life and Teaching of Muhammad Madras 1932 Besant Annie and Blavatsky H P Memory and Its Nature Theosophical Publishing House Madras ca 1935 PrimitkiBlain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 89 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 WeChangEd d Track Q86999151 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Britannica 2014 Wessinger 2012 The Matchgirls Strike 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Tillett 1986 s 205 Ellwood 2012 Godwin 2011 s 98 Arhiv originalu za 31 grudnya 2007 Procitovano 19 kvitnya 2016 Mizhnarodnij byuleten 20 veresnya 1933 roku Mizhnarodnim ordenom spivrobitnictva masonstva Le Droit HumainDzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Anni Bezant Annie Besant British social reformer Encyclopaedia Britannica sajt Encyclopaedia Britannica Inc 2014 Procitovano 2016 05 05 nedostupne posilannya Ellwood R S Leadbeater Charles Webster Theosopedia sajt Manila Theosophical Publishing House 2012 z dzherela 4 bereznya 2016 Procitovano 2016 05 04 Godwin J Atlantis and the Cycles of Time Prophecies Traditions and Occult Revelations Rochester Vt Inner Traditions 2011 436 p ISBN 978 1 59477 857 5 Tillett G J Charles Webster Leadbeater 1854 1934 a biographical study Sydney University of Sydney 1986 1169 p Wessinger C L Besant Annie Theosopedia sajt Manila Theosophical Publishing House 2012 z dzherela 24 kvitnya 2016 Procitovano 2016 05 04 PosilannyaBezant Anni Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr The Matchgirls Strike 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine