Володи́мир Васи́льович Різниче́нко (18 жовтня 1870, Валентіїв — †1 квітня 1932, Київ) — український вчений у галузі четвертинної геології, геоморфології, тектоніки, гляціології, географії, один із перших керівників Українського відділення Геологічного комітету, директор Інституту геологічних наук (1930—1932), художник-карикатурист, поет і перекладач, член Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка у Львові, академік Всеукраїнської академії наук (з 1929 року).
Володимир Васильович Різниченко | |
---|---|
Народився | 18 жовтня 1870 хутір Валентієвий (тепер Чернігівська область) |
Помер | 1 квітня 1932 (61 рік) Київ |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | геолог |
Alma mater | Харківський університет |
Галузь | геологія |
Заклад | Інституту геологічних наук |
Членство | НАН України Наукове товариство імені Шевченка |
Діти | d |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Народився 6 [18] жовтня 1870 року на хуторі Валентієвому (тепер село Ніжинського району Чернігівської області). Після закінчення початкової школи навчався у Ніжинській гімназії. У 1891 році поступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського університету. Тут він прилучився до революційного руху і став членом «Союзної ради об'єднаних нелегальних студентських організацій Харкова».
У 1896 році успішно закінчив університет, отримавши вільний диплом. Деякий час мешкав у Москві. У 1901—1902 роках працював статистом і завідувачем статистичного відділу Херсонської повітової земської управи.
До 1916 року провадив геологічні дослідження у Середній Азії та Казахстані, зокрема у гірських масивах Тарбагатаю, Тянь-Шаню, Південного Алтаю, склав першу геологічну і тектонічну карту Південного Алтаю, відкрив низку нових льодовиків. Результати наукових досліджень Володимира Васильовича одержали високу оцінку дослідників азійської частини Російської імперії В. А. Обручева й . Російське Географічне товариство вшанувало науковий подвиг ученого почесною нагородою — золотою медаллю ім. М. М. Пржевальського.
Другий період наукової, науково-організаційної та громадської діяльності В. В. Різниченка пов'язаний з Україною. У 1916—1917 роках займався вивченням геології, тектоніки й гідрогеології Волині. З часу проголошення Української Народної Республіки і організації у 1918 році Українського Геологічного комітету В. В. Різниченко працює спочатку позаштатним, а потім штатним старшим геологом. Після В. І. Лучицького і Б. Л. Лічкова він з 1927 по 1928 рік очолював Українське відділення Геолкому, був одним із перших організаторів проведення в Україні геологічної зйомки.
З 1929 року дійсний член АН УРСР і НТШ, академік. У 1930 році очолив науково-дослідний геологічний інститут АН УРСР. Ґрунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров'я, особливо Канівських гір. 1931 року організував і очолив першу комплексну експедицію в район Дніпробуду.
Жив в Києві по вулиці Золотоворітській, 4.
Помер в Києві 1 квітня 1932. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-2, ряд 14, місце 13).
Криптоніми
Різниченко відомий в українських літературно-мистецьких колах під псевдонімами Резниченко, Велентій, Гайд, криптонімами Р-ко, В-й тощо.
Наукові праці
Володимир Різниченко опублікував понад 70 наукових праць, присвячених переважно геологічній будові й тектоніці України та Середньої Азії. Найважливіші:
- «Природа Канівських дислокацій». Вісник Укр. Відділу Геол. Комітету, випуск 4, 1924;
- «До питання про час і умови утворення укр. лесу». Труди Укр. Н.-Д. Геол. Інституту, т. 3. 1929;
- «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра». Записки Фізико-матем. Відділу ВУАН, 1931.
Творчість
Володимир Різниченко відомий також як поет і художник-карикатурист (псевдонім Велентій — дошлюбне прізвище матері):
- поезії і етюди друкував у Літературно-науковому віснику. У 1901 році з'являються його перші вірші: «Зірка на землі», «На чужині далекій», публікації у збірнику-альманаху «Перша ластівка» (1905), «Розваги» (1905, 1908), «Терновий вінок» (1908), «На вічну пам'ять Тарасові Шевченкові» (1910).
- як художник працював у галузі політичної карикатури («Геть з царатом! Хай живе революція!», «Після скасування кріпацтва», «Обніміте, брати мої, найстаршого брата!», «Біля пам'ятника Шевченкові»). Карикатури друкував у журналі «Шершень» (1906) і газетах «Искра» (1902). «Рада» (1909—1912). Із 1913 року не друкувався.
Переклав українською мовою пісню про буревісника Максима Горького.
Природоохоронна діяльність
В. В. Різниченко є ініціатором створення Канівського заповідника. 27 липня 1923 р. він подав доповідну записку в секцію охорони природи Сільськогосподарського наукового комітету України, в якій обґрунтував необхідність створення заповідника на берегових кручах Дніпра площею близько 10 кв. верст. 30 липня 1923 р. колегія наркомату землеробства УСР, розглянувши записку В. В. Різниченка, приступила до створення Канівського заповідника. Брав також вчений участь і в дослідницькій роботі заповідника Асканія-Нова.
Примітки
- history.org.ua
- Зикун Наталія Іванівна. : дис. … д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.04 // Класич. приват. ун-т. — Запоріжжя , 2016. — 482 с.
- // Іван Немченко. Шевченкова офіра: ст. та дослідження; ред. М. О. Василенко. — К. ; Херсон: Просвіта, 2008. — 179 с.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 495. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 196.
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
Джерела та література
- Т. І. Лазанська. Різниченко Володимир Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 221. — .
- Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005. -С.276.
- І. М. Блюміна. «В. В. Різниченко (Велентій) — художник і поет», 1972.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Різниченко Володимир Васильович // Українська радянська енциклопедія: в 12 т. Т. 9. — 2е вид. — К., 1983. — С. 391.
- Різниченко Володимир Васильович // Український радянський енциклопедичний словник / редкол. А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. Т. 3. — 2ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. — С.103.
- Шаталов М. М. АКАДЕМІК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ РІЗНИЧЕНКО — ВИДАТНИЙ ГЕОЛОГ, ХУДОЖНИК І ПОЕТ (до 150-річчя від дня народження) // Геологічний журнал, 2021. № 1. С. 86-92.
Посилання
- Різниченко Володимир Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 487-488.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Vasi lovich Rizniche nko 18 zhovtnya 1870 Valentiyiv 1 kvitnya 1932 Kiyiv ukrayinskij vchenij u galuzi chetvertinnoyi geologiyi geomorfologiyi tektoniki glyaciologiyi geografiyi odin iz pershih kerivnikiv Ukrayinskogo viddilennya Geologichnogo komitetu direktor Institutu geologichnih nauk 1930 1932 hudozhnik karikaturist poet i perekladach chlen Naukovogo tovaristva imeni T G Shevchenka u Lvovi akademik Vseukrayinskoyi akademiyi nauk z 1929 roku Volodimir Vasilovich RiznichenkoNarodivsya18 zhovtnya 1870 1870 10 18 hutir Valentiyevij teper Chernigivska oblast Pomer1 kvitnya 1932 1932 04 01 61 rik KiyivPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistgeologAlma materHarkivskij universitetGaluzgeologiyaZakladInstitutu geologichnih naukChlenstvoNAN Ukrayini Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaDitidRoboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Riznichenko Titulna storinka Prirodi kanivskih dislokacij 1924 r Persha storinka Prirodi kanivskih dislokacij 1924 r Darchij napis V V Riznichenka Yu A Gaponovu z privatnoyi kolekciyi BiografiyaNarodivsya 6 18 zhovtnya 1870 18701018 roku na hutori Valentiyevomu teper selo Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli navchavsya u Nizhinskij gimnaziyi U 1891 roci postupiv na prirodnichij viddil fiziko matematichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Tut vin priluchivsya do revolyucijnogo ruhu i stav chlenom Soyuznoyi radi ob yednanih nelegalnih studentskih organizacij Harkova U 1896 roci uspishno zakinchiv universitet otrimavshi vilnij diplom Deyakij chas meshkav u Moskvi U 1901 1902 rokah pracyuvav statistom i zaviduvachem statistichnogo viddilu Hersonskoyi povitovoyi zemskoyi upravi Do 1916 roku provadiv geologichni doslidzhennya u Serednij Aziyi ta Kazahstani zokrema u girskih masivah Tarbagatayu Tyan Shanyu Pivdennogo Altayu sklav pershu geologichnu i tektonichnu kartu Pivdennogo Altayu vidkriv nizku novih lodovikiv Rezultati naukovih doslidzhen Volodimira Vasilovicha oderzhali visoku ocinku doslidnikiv azijskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi V A Obrucheva j Rosijske Geografichne tovaristvo vshanuvalo naukovij podvig uchenogo pochesnoyu nagorodoyu zolotoyu medallyu im M M Przhevalskogo Drugij period naukovoyi naukovo organizacijnoyi ta gromadskoyi diyalnosti V V Riznichenka pov yazanij z Ukrayinoyu U 1916 1917 rokah zajmavsya vivchennyam geologiyi tektoniki j gidrogeologiyi Volini Z chasu progoloshennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i organizaciyi u 1918 roci Ukrayinskogo Geologichnogo komitetu V V Riznichenko pracyuye spochatku pozashtatnim a potim shtatnim starshim geologom Pislya V I Luchickogo i B L Lichkova vin z 1927 po 1928 rik ocholyuvav Ukrayinske viddilennya Geolkomu buv odnim iz pershih organizatoriv provedennya v Ukrayini geologichnoyi zjomki Z 1929 roku dijsnij chlen AN URSR i NTSh akademik U 1930 roci ocholiv naukovo doslidnij geologichnij institut AN URSR Gruntovno visvitliv stratigrafiyu ta tektoniku Serednogo Pridniprov ya osoblivo Kanivskih gir 1931 roku organizuvav i ocholiv pershu kompleksnu ekspediciyu v rajon Dniprobudu Mogila Volodimira Riznichenka Zhiv v Kiyevi po vulici Zolotovoritskij 4 Pomer v Kiyevi 1 kvitnya 1932 Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 13 2 ryad 14 misce 13 KriptonimiRiznichenko vidomij v ukrayinskih literaturno misteckih kolah pid psevdonimami Reznichenko Velentij Gajd kriptonimami R ko V j tosho Naukovi praciVolodimir Riznichenko opublikuvav ponad 70 naukovih prac prisvyachenih perevazhno geologichnij budovi j tektonici Ukrayini ta Serednoyi Aziyi Najvazhlivishi Priroda Kanivskih dislokacij Visnik Ukr Viddilu Geol Komitetu vipusk 4 1924 Do pitannya pro chas i umovi utvorennya ukr lesu Trudi Ukr N D Geol Institutu t 3 1929 Pro chetvertinni ruhi zemnoyi kori v rajoni ser Dnipra Zapiski Fiziko matem Viddilu VUAN 1931 TvorchistVolodimir Riznichenko vidomij takozh yak poet i hudozhnik karikaturist psevdonim Velentij doshlyubne prizvishe materi poeziyi i etyudi drukuvav u Literaturno naukovomu visniku U 1901 roci z yavlyayutsya jogo pershi virshi Zirka na zemli Na chuzhini dalekij publikaciyi u zbirniku almanahu Persha lastivka 1905 Rozvagi 1905 1908 Ternovij vinok 1908 Na vichnu pam yat Tarasovi Shevchenkovi 1910 yak hudozhnik pracyuvav u galuzi politichnoyi karikaturi Get z caratom Haj zhive revolyuciya Pislya skasuvannya kripactva Obnimite brati moyi najstarshogo brata Bilya pam yatnika Shevchenkovi Karikaturi drukuvav u zhurnali Shershen 1906 i gazetah Iskra 1902 Rada 1909 1912 Iz 1913 roku ne drukuvavsya Pereklav ukrayinskoyu movoyu pisnyu pro burevisnika Maksima Gorkogo Prirodoohoronna diyalnistV V Riznichenko ye iniciatorom stvorennya Kanivskogo zapovidnika 27 lipnya 1923 r vin podav dopovidnu zapisku v sekciyu ohoroni prirodi Silskogospodarskogo naukovogo komitetu Ukrayini v yakij obgruntuvav neobhidnist stvorennya zapovidnika na beregovih kruchah Dnipra plosheyu blizko 10 kv verst 30 lipnya 1923 r kolegiya narkomatu zemlerobstva USR rozglyanuvshi zapisku V V Riznichenka pristupila do stvorennya Kanivskogo zapovidnika Brav takozh vchenij uchast i v doslidnickij roboti zapovidnika Askaniya Nova Primitkihistory org ua Zikun Nataliya Ivanivna dis d ra nauk iz soc komunikacij 27 00 04 Klasich privat un t Zaporizhzhya 2016 482 s Ivan Nemchenko Shevchenkova ofira st ta doslidzhennya red M O Vasilenko K Herson Prosvita 2008 179 s Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 495 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 196 Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s Dzherela ta literaturaT I Lazanska Riznichenko Volodimir Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 221 ISBN 978 966 00 1290 5 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 276 I M Blyumina V V Riznichenko Velentij hudozhnik i poet 1972 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Riznichenko Volodimir Vasilovich Ukrayinska radyanska enciklopediya v 12 t T 9 2e vid K 1983 S 391 Riznichenko Volodimir Vasilovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik redkol A V Kudrickij vidp red ta in T 3 2ge vid K Golov red URE 1986 S 103 Shatalov M M AKADEMIK VOLODIMIR VASILOVICh RIZNIChENKO VIDATNIJ GEOLOG HUDOZhNIK I POET do 150 richchya vid dnya narodzhennya Geologichnij zhurnal 2021 1 S 86 92 PosilannyaRiznichenko Volodimir Vasilovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 487 488