Єронім (Ієронім, Геронім) Радзейовський (Радзєйовський, пол. Radziejowski) гербу Юноша (нар. 1612 — пом. 8 серпня 1667, Адріанополь) — польський державний діяч, дипломат; крайчий королеви (1637–1650), Маршалок Сейму Речі Посполитої (1645), адміністратор (жупник) жупи велицької (1647–1649), великорадця краківсько-сандомирський (1647-1648), підчаший королеви (1649), підканцлер коронний (1650–1652), воєвода інфлянтський (1667); радник шведського короля Карла X Густава.
Єронім Радзейовський | |
---|---|
пол. Hieronim Radziejowski | |
Портрет Єроніма Радзейовського роботи [en], 1652 рік | |
крайчий королеви | |
1637 — 1650 | |
Монарх | Владислав IV Ваза, Ян II Казимир |
Маршалок Сейму Речі Посполитої | |
13 лютого 1645 — 27 березня 1645 | |
Монарх | Владислав IV Ваза |
Адміністратор (жупник) жупи велицької | |
1647 — 1649 | |
Великорадця краківсько-сандомирський | |
1647 — 1648 | |
Попередник | [pl] |
Наступник | [pl] |
Підканцлер коронний | |
1650 — 1652 | |
Монарх | Ян II Казимир |
Попередник | Андрій Лещинський |
Наступник | Стефан Корицінський |
Воєвода інфлянтський | |
1667 | |
Народився | 1612[1][2][…] |
Помер | 8 серпня 1667[2] Едірне, Османська імперія |
Відомий як | дипломат, державний діяч |
Країна | Річ Посполита |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | d, d і d[4] |
Діти | Августин Міхал Стефан Радзейовський, d і d |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився Єронім 1612 року, був другим сином на той час каштеляна равського [pl] і Катажини Собєської, доньки Марека Собєського. Мав старшого брата Миколая Казімєжа (бл. 1610 — бл. 1657), каштеляна ленчицького, та 3 сестер, а також, брата від другого шлюбу батька — [pl] (пом. 1685), каштеляна велюнського.
1626 року разом із старшим братом Миколаєм Казімєжем здійснили подорож до Падуї та Болоньї. Цього ж року на чолі загону з 100 козаків і 100 піхотинців брав участь у битві під Гневом.
Політична кар'єра
У жовтні 1632 року, завдяки протекції батька, Єронім Радзейовський став придворним новообраного короля Владислава IV, де швидко здобув значний вплив, отримав староство сохачевське (1634–1637). Користувався також протекцією свого дядька, коронного крайчого Якуба Собєського.
Був послом сеймику сохачевського на сейм екстраординарний 1634 року, послом сеймику ломжинського на сейми екстраординарні 1637 і 1647 років, послом на сейм екстраординарний 1635 року. Також, був послом на сейм коронаційний 1633 року, на сейм 1634 року, на сейм звичайний 1635 року, на сейм надзвичайний 1637 року, на сейми звичайні 1639, 1640, 1641, 1643, 1645, 1646 та 1647 років.
1637 року, завдяки підтримці канцлера Єжи Оссолінського, Єронім Радзейовський отримав посаду крайчого королеви Цецилії Ренати. У грудні цього ж року, після смерті батька, став старостою ломжинським (1637–1652).
1640 року був обраний послом на сейм, незважаючи на скандал щодо звинувачення його у зґвалтуванні доньки шляхтича, вкраденої з одного з варшавських кляшторів. 1642 року отримав староство кам'янське (1642–1652) та маєток Крилів із замком.
1643 року був маршалком сеймику ломжинського, 13 лютого 1645 року на сеймі звичайному у Варшаві його було обрано маршалком Ізби посольської. Від імені короля вів таємні переговори із запорозькими козаками про спільну експедицію проти турків, однак, коли справа розкрилася і шляхта на сеймі 1646 року проголосувала проти експедиції, він приєднався до опозиції. Був послом на сейм 1646 року. Того ж року здобув визнання та вплив при дворі нової королеви Марії Луїзи, виступаючи но тому ж сеймі в обороні її інтересів і зберігши уряд її крайчого.
1647 року отримав від короля уряд адміністратора (жупника) жуп велицьких (1647–1649), а у грудні того ж року став великорадцею краківським (20 грудня 1647 — 20 травня 1648).
Після початку Хмельниччини та смерті короля Владислава, Радзейовський очолив повітові загони ломжинської, візенської та вишогрудської шляхти. Був членом конфедерації генеральної, створеної 31 липня 1648 року. Був визначений комісаром до військової ради. Брав участь у битві під Пилявцями, після якої був одним із звинувачених у втечі польських військ. Потім агітував за обрання Яна Казимира королем польським і його одруження зі вдовою по Владиславу, Людвікою Марією. Був електором Яна Казимира від землі ломжинської, як депутат підписав його pacta conventa. Був послом на сейм коронаційний 1649 року, на сейм 1649/1650 років; тоді ж згадується як підчаший королеви. На останньому сеймі був призначений із посольської ізби комісаром люблінської військової комісії, яка мала дбати про виплату грошей, які заборгували армії. Посол на сейм 1650 року. Того ж року отримав уряд підканцлера коронного, проте виник черговий скандал, оскільки у своїй промові під час вручення печатки маршалок великий коронний Єжи Себастьян Любомирський прямо заявив, що Радзейовський купив цей уряд. На посаді підканцлера намагався продовжувати політику Єжи Оссолінського щодо пошуку порозуміння з козаками. Проте, виступав також за збирання чисельного війська у зв'язку із можливими майбутніми війнами з козаками та турками. Надалі підтримував зв'язки з гетьманом Хмельницьким, приєднався до таємної змови, метою якої було посадження на польський трон Юрія Ракоці. У ці часи отримав староства солецьке (1650–1663) та більське (1652).
Суперечка з королем
1651 року під час кампанії проти козаків король наказав вилучити кореспонденцію Радзейовського. Серед неї найважливішим був лист до королеви, в якому останній критикував Яна Казимира за те, як він керував експедицією, і припускав, що король мав роман з його дружиною (яка супроводжувала чоловіка під час виправи). У результаті підканцлера виключили зі складу ради. Тоді він почав поширювати чутки про ворожість короля до шляхти. Однак перед битвою під Берестечком відбулося урочисте примирення Радзейовського з королем. 9 липня підканцлер вислав до козаків листа, у якому пропонував їм здатися на милість короля та запевняв у своїй підтримці.
Проте суперечка спалахнула знову після битви, коли у захопленій канцелярії та архіві Хмельницького були виявлені листи Радзейовського, що доводили зраду останнього. Пов'язаний із Радзейовським [pl] очолив коло генеральне шляхти (таборовий сеймик), звинувативши короля в неефективному командуванні та дозволі на втечу козаків. Сам Радзейовський пропонував розпустити посполите рушення та розпочати переговори з Богданом Хмельницьким. Коли його поради не послухалися, він покинув табір і забрав із собою значну частину шляхти.
Розлучення та боротьба за маєток
Тим часом його дружина, яка покинула табір після розкриття листування, подала на розлучення. Сама вона жила в монастирі (згодом Радзейовський намагався її звідти викрасти, чому завадила королівська гвардія), водночас довірила братові [pl] відсторонення чоловіка від маєтностей. Слушка спершу викликав Радзейовського на поєдинок, а коли той відмовив, 4 січня 1652 року за відсутності господаря збройно заволодів підваршавським палацом Казановських. Радзейовський, повідомлений про напад, зібрав місцеву шляхту і 5 січня в кількагодинному бою спробував відбити палац, проте безуспішно.
Два процеси
Наступного дня Радзейовський був звинувачений перед судом маршалківським у образі величності і порушення безпеки королівської резиденції. Радзейовський переховувався від королівських посланців, не даючи йому вручити позов, завдяки чому пізніше стверджував, що не знав про суд, водночас він висунув звинувачення проти Слушки за напад перед Коронним трибуналом у Пйотркуві. 22 січня, незважаючи на процесуальні труднощі, його засудили до страти, а через втечу він був засуджений до баніції й інфамії. Суд у цій справі вів маршалок надвірний коронний Лукаш Опалінський.
Після цього вироку Радзейовський почав боятися за своє життя (вирок маршалкового суду означав, що він фактично опинився поза законом). Проте він отримав ґлейт від краківського воєводи Владислава Заславського і висунув подальші звинувачення перед Коронним Трибуналом проти посадових осіб маршалківського суду (за процесуальні недоліки) та адвокатів, які захищали його перед цим судом (за прийняття захисту без згоди обвинуваченого). Трибунал засудив Слушку до баніції та інфамії та скасував усі постанови маршалкового суду з моменту, коли до справи приєдналися непрохані адвокати. Незважаючи на такий вирок, король не збирався поступатися, і в країні з'явилися листи, які піддавали сумніву обґрунтованість ґлейту краківського воєводи. Радзєйовський, отримавши відомості про запланований на нього напад, не дочекавшись дієвої підтримки в Сеймі (на що, ймовірно, сподівався), який саме тривав, 15 лютого втік з Польщі. Він іще сподівався на касацію вироку і розраховував на вплив серед своїх прихильників. Проте перехоплення його листів, адресованих Богданові Хмельницькому й Іванові Виговському, а потім оголошення цих листів на другому сеймі у липні 1652 року, остаточно скомпрометувало його в очах шляхти. Король устами своїх прихильників розкрив зміст листів в останній день засідань, спритно використавши обурення, яке запанувало після червневого розгрому польського війська під Батогом, для остаточного пригноблення магната. Постановою Сейму екс-підканцлера визнали зрадником і ворогом батьківщини (лат. pro perduelio Reipublicae hoste patriae et perpetuo infamii autoritate Conventus Praesentis).
На шведській службі
Єронім Радзейовський спочатку втік до Відня, де його було визнано політичним авантюристом і було відмовлено у допомозі (баніт вимагав виділення армії найманців, на чолі якої хотів взяти Краків). 1652 року він прибув до Швеції, де знайшов розуміння у Стокгольмі у королеви Христини. Радзейовський розробляє план, що передбачав заміну на польському троні Яна Казимира на Христину. Головну опору його планів мають створювати литовські та польські дисиденти й українські козаки. З метою залучення останніх на свій бік Радзейовський відправляє листа Хмельницькому (який, щоправда, був перехоплений поляками). Він став співавтором союзу між Швецією, Військом Запорозьким і Семигородом. Потім перебував у Гамбурзі, де підтримував кореспонденцію з новим королем Карлом Густавом. Саме в цьому місті почалася співпраця між ними щодо вторгнення до Польщі.
1655 року у складі армії фельдмаршала Арвіда Віттенберга Радзейовський брав участь у вторгненні шведів до Речі Посполитої (Шведський потоп). У липні відіграв роль посередника між шляхтою, яка зібралася під Уйсьцем, і шведським монархом, сприяв переходу частини шляхти на бік шведів. Співпраця з Військом Запорозьким була одним з засадничих елементів агітації польської шляхти і війська на користь протекції Карла X Густава. Його становище попри цього короля ніколи не було сильним. Радзейовський, однак, уміло намагався справити враження на шляхту, його знання польської дійсності було корисним і важливим для Карла Густава, який намагався заспокоїти країну. Проте вже восени, з огляду на нову політичну та військову ситуацію, вплив Радзейовського зменшився, а водночас розбіжності між ним і королем зросли, коли плани зробити цього правителя королем Польщі зірвалися.
Інспірувавши марш українських військ з-під Кам'янця, Радзейовський у листі до Карла X Густава від 1 жовтня 1655 р. розцінив появу Хмельницького під Львовом як значний політичний успіх шведів. Довідавшись про марш, екс-підканцлер щиро вважав сам і обнадіював Карла X Густава в тому, що український гетьман прямує до Кракова, аби задекларувати там свою службу шведському королю. Проте, поява козацько-московських військ на власне коронних землях, у безпосередній близькості до польської столиці, викликали тривогу і замішання як з боку поляків, так і шведів. Уже в перших числах жовтня Радзейовський тричі пише до гетьмана «…затримуючи його і відриваючи від Москви…». Натомість Хмельницький відправив до шведського короля посла Данила Грека з інструкцією, у якій, зокрема, вчувається прагнення гетьмана «вивести» екс-підканцлера на політичний Олімп Речі Посполитої (хоч би в якості віце-короля, що правив би з мандату Карла X Густава), аби за його правління залагодити нарешті проблему українсько-польських стосунків. Проте вже в день приїзду козацького посла до Варшави Радзєйовський відправляє Хмельницькому листа, де сповіщає про те, що Карл Густав уже не потребує козацької допомоги, отож гетьман може вертати війська в Україну. Гетьман «…так сильно розгнівався, що тут же розірвав того листа на дрібні шматочки, приказуючи, що він живе не за наказами і волею Радзейовського…». 30 жовтня 1655 року й сам шведський монарх звернувся до Хмельницького, по суті, з ультимативною вимогою зняти облогу Львова.
1656 року Радзейовський був заарештований шведами у Ельблонзі за звинуваченням у зраді, його ув'язнили у Мальборкському замку. На початку 1657 року його притягнули до суду за зраду інтересів Карла Густава й ув'язнили в замку Еребру у Швеції. 1660 року, після смерті короля Карла Густава та підписання миру зі Швецією, Радзейовського випустили з в'язниці, зокрема, через заступництво короля Яна Казимира.
Реабілітація
Після «потопу» Радзейовський, за допомогою королеви Марії Луїзи, після офіційного вибачення перед королем зміг повернути 1662 року давні позиції та маєток, став старостою варецьким. Сейм після певних суперечок (брат екс-підканцлера, староста болеславський [pl], будучи послом землі сохачевської, вимагаючи його реабілітації, перешкоджав обговоренню) простив йому всі гріхи, відмінивши інфамію. Однак було застереження, що він не повинен «за почесті та диґнітарства змагатися та не бути при нашому [королівському] дворі, хіба тільки його лат. Ultro vocatus [фактично не викликано] від Нас [короля]».
Радзейовський приєднався до профранцузької партії та став слухняним реалізатором політики двору. Від свого імені він вів неоднозначну гру, намагаючись схилити конфедератів із «Священного союзу» для підтримки висунутої двором французької кандидатури на престол. Під час рокошу Любомирського (1665) був вірним прибічником короля. Однак його надія повернути собі посаду підканцлера не виправдалася. Після 1663 року він планував прийняти посвяту священника, що було пов'язано з бажанням повернутися на посаду підканцлера.
1667 року отримав уряд воєводи інфлянтського, відбув у посольство до Османської імперії. Завданням Радзейовського було відвернути можливість нападу Османської імперії на Річ Посполиту, поскаржившись на волоського господаря Раду XII Леона, який розпалює ворожнечу між державами. Незважаючи на зазнані приниження, які були передвісником майбутньої війни, він представляв Річ Посполиту. Під час посольства помер, імовірно, через інфекційне захворювання, 8 серпня 1667 року в Адріанополі.
Сім'я
Близько 1637 року одружився з Катажиною Менцінською (пом. 1641), донькою [pl] з Курозвенок, заможній удові після [pl], підстолія литовського і старости волковиського.
Близько червня 1642 року, завдяки сприянню короля, одружився з [pl] (пом. 1645), удовою по Юрію Вишневецькому. З неї мали трьох дітей:
- Анна — дружина [pl], хорунжого надвірного коронного та старости ломжинського.
- Станіслав (1643–1670) — староста кам'янський, солецький і варецький.
- Авґустин Міхал Стефан (1645—1705) — єпископ вармінський (1679–1688), підканцлер коронний (1685–1689), кардинал (з 1686), архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі та Литви (1687–1705).
У травні 1650 року одружився з [pl], володаркою великої спадщини від нещодавно померлого чоловіка Адама Казановського.
Єронім Радзейовський у літературі
1652 року віршовано-прозаїчний памфлет стосовно екс-підканцлера «Щось нове» (пол. Coś nowego) написав і видав анонімно його суддя Лукаш Опалінський. Раніше (після битви під Берестечком) по країні «гуляли» анонімні вірші:
- Radziejowskim nazwany zostajesz od rady, (Радзейовським названий залишаєшся від ради)
- A Twe w ojczyźnie rady są złośliwe zdrady… (А твої у вітчизні ради — злі зради…)
- Ej radź co, radź z onej cnoty, a nie z przewrotności, (Давай, розбирайся з цією чеснотою, а не зі збоченістю,)
- Któż taki, żeby nie rzekł, że jesteś bezecny (Хто ж таки не казав, що ти мерзенний)
- I nie życzył, byś nie był zdrajca długowieczny… (І не бажав, щоб ти був зрадником довговічним…)
Юзеф Ігнацій Крашевський змалював його постать, підступні змови та приватне життя в історичному романі «Божий гнів» (1886), використовуючи для цього важливі сучасні джерела: діаріуш Альбрехта-Станіслава Радзивілла та історію панування Яна Казимира, написану Веспасіяном Коховським.
Радзейовський також є одним із негативних героїв романів Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» і «Потоп» та роману «Стефан Чарнецький» Михайла Чайковського.
Єронім Радзейовський у кіно
- «Вогнем і мечем» / «Ogniem i mieczem» (1999; Польща), режисер — Єжи Гоффман, в ролі Радзейовського — Єжи Карашкевич.
Примітки
- NUKAT — 2002.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- MAK
- Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 118. — 377 с.
- . Internetowy Polski Słownik Biograficzny. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Franciszek Leśniak, Wielkorządcy krakowscy XVI—XVIII wieku, Kraków 1996, s. 272.
- Przemysław Paradowski, W obliczu «nagłych potrzeb Rzeczypospolitej». Sejmy ekstraordynaryjne za panowania Władysława IV Wazy, Toruń 2005, s. 255.
- Jan Dzięgielewski, Izba poselska w systemie władzy Rzeczypospolitej w czasach Władysława IV, Warszawa 1992, s. 177.
- Bożena Fabiani, Warszawski dwór Ludwiki Marii, Warszawa 1976, s. 99.
- Władysław Konopczyński, Chronologia sejmów polskich 1493—1793, Kraków 1948, s. 151.
- Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 46.
- Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 87.
- Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 79.
- Elektorów poczet, którzy niegdyś głosowali na elektów Jana Kazimierza roku 1648, Jana III roku 1674, Augusta II roku 1697, i Stanisława Augusta roku 1764, najjaśniejszych Królów Polskich, Wielkich Książąt Litewskich, i.t.d. / ułożył i wydał Oswald Zaprzaniec z Siemuszowej Pietruski, Lwów 1845, s. 297.
- Porządek na seymie walnym elekcyey między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego aktu elekcyey należące, vchwalony y postanowiony roku Pańskiego M.DC.XLVIII, dnia VI października, s. 21.
- Stefania Ochmann-Staniszewska, Sejm koronacyjny Jana Kazimierza w 1649 r., Acta Universitatis Wratislaviensis. Historia 45, Wrocław 1985, s. 249.
- Łucja Częścik, Sejm warszawski w 1649/50, 1978, s. 149.
- Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 129.
- Stefania Ochmann-Staniszewska, Zdzisław Staniszewski, Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo — doktryna — praktyka, tom II, Wrocław 2000, s. 367.
- Коляда І. А., Марченко С. А., Кирієнко О. Ю. Битва під Берестечком. — Харків: Фоліо, 2016. — С. 94.
- Volumina Legum t. IV s. 168.
- Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: Стосунки з Москвою та Варшавою, 1654—1665. — К., 2001. — с. 88-89
- Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: Стосунки з Москвою та Варшавою, 1654—1665. — К., 2001. — с. 97.
- Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: Стосунки з Москвою та Варшавою, 1654—1665. — К., 2001. — с. 97-98.
- Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: Стосунки з Москвою та Варшавою, 1654—1665. — К., 2001. — с. 98-99.
- Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: Стосунки з Москвою та Варшавою, 1654—1665. — К., 2001. — с. 100.
- Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: Стосунки з Москвою та Варшавою, 1654—1665. — К., 2001. — с. 101.
- Skrypt ad archivnm restitutionis, Urodzonego Hieronyma Radzieiowskiego, et catsationls poenam infamiae. (Volumina legum, t. 4, s. 405, f. 863.) Stefania Ochmann-Staniszewska, Sejmy lat 1661—1662: przegrana batalia o reformę ustroju Rzeczypospolitej, Wrocław 1977.
- Adam Kersten, Hieronim Radziejowski, Warszawa 1988, Państwowy Instytut Wydawniczy, , s. 542.
- Rocznik Służby Zagranicznej Rzeczypospolitej Polskiej według stanu na 1 kwietnia 1938, Warszawa 1938, s. 140.
- Григор'єва Т. Якості та функції дипломата у ранньомодерний період в уявленнях теоретиків та у практичних інструкціях послам з Речі Посполитої до Османської імперії в XVII ст. // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. Випуск 4. — С. 37.
- Dzieje trudnej misji — poselstwo Hieronima Radziejowskiego do Turcji w 1667 r., Droga posła Hieronima Radziejowskiego na dwór sułtana Mehmeda IV
- Relacya poselstwa polskiego w Turczech, to jest w Adyanopolu die 16 Augusti 1667 odprawionego przez jaśnie wielmożnego niegdy Hieronima Radziejowskiego podkanclerzego przedtym koronnego, łomżyńskiego, wareckiego, soleckiego starostę, posła wielkiego JKMości zaczętego, a przeze mnie Franciszka Kazimierza Wysockiego, cześnika sochaczewskiego JKMci y legacyi tej sekretarza dokończonego, rękopis z 1667.
- Stanisław Szenic, Pitawal Warszawski 1957 t. 1 (1524—1794), rozdział Sprawa podkanclerzego Hieronima Radziejowskiego.
Література
- Adam Kersten, Hieronim Radziejowski. Studium władzy i opozycji, Warszawa, 1988, Państwowy Instytut Wydawniczy, .
- Ludwik Kubala, Szkice historyczne, Wydawnictwo Kurpisz SA, Poznań, 2004 . seria 1, seria 2
- Karol Szajnocha, Szkice historyczne, Warszawa, 1876, tom 3.
- Stefania Ochmann-Staniszewska, Sejmy z lat 1661—1662. Przegrana batalia o reformę ustroju Rzeczypospolitej. Wrocław, 1977, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.
- Władysław Czapliński, Dwa sejmy w roku 1652 — studium z dziejów rozkładu Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII wieku. Wrocław, 1955, Ossolineum.
Посилання
- Hieronim Radziejowski h. Junosza. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Pałac Radziejowskich. Gmina Radziejowice.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radzejovskij Yeronim Iyeronim Geronim Radzejovskij Radzyejovskij pol Radziejowski gerbu Yunosha nar 1612 pom 8 serpnya 1667 Adrianopol polskij derzhavnij diyach diplomat krajchij korolevi 1637 1650 Marshalok Sejmu Rechi Pospolitoyi 1645 administrator zhupnik zhupi velickoyi 1647 1649 velikoradcya krakivsko sandomirskij 1647 1648 pidchashij korolevi 1649 pidkancler koronnij 1650 1652 voyevoda inflyantskij 1667 radnik shvedskogo korolya Karla X Gustava Yeronim Radzejovskijpol Hieronim RadziejowskiYeronim RadzejovskijPortret Yeronima Radzejovskogo roboti en 1652 rikkrajchij korolevi1637 1650MonarhVladislav IV Vaza Yan II KazimirMarshalok Sejmu Rechi Pospolitoyi13 lyutogo 1645 27 bereznya 1645MonarhVladislav IV VazaAdministrator zhupnik zhupi velickoyi1647 1649Velikoradcya krakivsko sandomirskij1647 1648Poperednik pl Nastupnik pl Pidkancler koronnij1650 1652MonarhYan II KazimirPoperednikAndrij LeshinskijNastupnikStefan KoricinskijVoyevoda inflyantskij1667Narodivsya1612 1 2 Pomer8 serpnya 1667 1667 08 08 2 Edirne Osmanska imperiyaVidomij yakdiplomat derzhavnij diyachKrayinaRich PospolitaBatkodMatidU shlyubi zd d i d 4 DitiAvgustin Mihal Stefan Radzejovskij d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Yeronim 1612 roku buv drugim sinom na toj chas kashtelyana ravskogo pl i Katazhini Sobyeskoyi donki Mareka Sobyeskogo Mav starshogo brata Mikolaya Kazimyezha bl 1610 bl 1657 kashtelyana lenchickogo ta 3 sester a takozh brata vid drugogo shlyubu batka pl pom 1685 kashtelyana velyunskogo 1626 roku razom iz starshim bratom Mikolayem Kazimyezhem zdijsnili podorozh do Paduyi ta Bolonyi Cogo zh roku na choli zagonu z 100 kozakiv i 100 pihotinciv brav uchast u bitvi pid Gnevom Politichna kar yera U zhovtni 1632 roku zavdyaki protekciyi batka Yeronim Radzejovskij stav pridvornim novoobranogo korolya Vladislava IV de shvidko zdobuv znachnij vpliv otrimav starostvo sohachevske 1634 1637 Koristuvavsya takozh protekciyeyu svogo dyadka koronnogo krajchogo Yakuba Sobyeskogo Buv poslom sejmiku sohachevskogo na sejm ekstraordinarnij 1634 roku poslom sejmiku lomzhinskogo na sejmi ekstraordinarni 1637 i 1647 rokiv poslom na sejm ekstraordinarnij 1635 roku Takozh buv poslom na sejm koronacijnij 1633 roku na sejm 1634 roku na sejm zvichajnij 1635 roku na sejm nadzvichajnij 1637 roku na sejmi zvichajni 1639 1640 1641 1643 1645 1646 ta 1647 rokiv 1637 roku zavdyaki pidtrimci kanclera Yezhi Ossolinskogo Yeronim Radzejovskij otrimav posadu krajchogo korolevi Ceciliyi Renati U grudni cogo zh roku pislya smerti batka stav starostoyu lomzhinskim 1637 1652 1640 roku buv obranij poslom na sejm nezvazhayuchi na skandal shodo zvinuvachennya jogo u zgvaltuvanni donki shlyahticha vkradenoyi z odnogo z varshavskih klyashtoriv 1642 roku otrimav starostvo kam yanske 1642 1652 ta mayetok Kriliv iz zamkom 1643 roku buv marshalkom sejmiku lomzhinskogo 13 lyutogo 1645 roku na sejmi zvichajnomu u Varshavi jogo bulo obrano marshalkom Izbi posolskoyi Vid imeni korolya viv tayemni peregovori iz zaporozkimi kozakami pro spilnu ekspediciyu proti turkiv odnak koli sprava rozkrilasya i shlyahta na sejmi 1646 roku progolosuvala proti ekspediciyi vin priyednavsya do opoziciyi Buv poslom na sejm 1646 roku Togo zh roku zdobuv viznannya ta vpliv pri dvori novoyi korolevi Mariyi Luyizi vistupayuchi no tomu zh sejmi v oboroni yiyi interesiv i zberigshi uryad yiyi krajchogo 1647 roku otrimav vid korolya uryad administratora zhupnika zhup velickih 1647 1649 a u grudni togo zh roku stav velikoradceyu krakivskim 20 grudnya 1647 20 travnya 1648 Pislya pochatku Hmelnichchini ta smerti korolya Vladislava Radzejovskij ocholiv povitovi zagoni lomzhinskoyi vizenskoyi ta vishogrudskoyi shlyahti Buv chlenom konfederaciyi generalnoyi stvorenoyi 31 lipnya 1648 roku Buv viznachenij komisarom do vijskovoyi radi Brav uchast u bitvi pid Pilyavcyami pislya yakoyi buv odnim iz zvinuvachenih u vtechi polskih vijsk Potim agituvav za obrannya Yana Kazimira korolem polskim i jogo odruzhennya zi vdovoyu po Vladislavu Lyudvikoyu Mariyeyu Buv elektorom Yana Kazimira vid zemli lomzhinskoyi yak deputat pidpisav jogo pacta conventa Buv poslom na sejm koronacijnij 1649 roku na sejm 1649 1650 rokiv todi zh zgaduyetsya yak pidchashij korolevi Na ostannomu sejmi buv priznachenij iz posolskoyi izbi komisarom lyublinskoyi vijskovoyi komisiyi yaka mala dbati pro viplatu groshej yaki zaborguvali armiyi Posol na sejm 1650 roku Togo zh roku otrimav uryad pidkanclera koronnogo prote vinik chergovij skandal oskilki u svoyij promovi pid chas vruchennya pechatki marshalok velikij koronnij Yezhi Sebastyan Lyubomirskij pryamo zayaviv sho Radzejovskij kupiv cej uryad Na posadi pidkanclera namagavsya prodovzhuvati politiku Yezhi Ossolinskogo shodo poshuku porozuminnya z kozakami Prote vistupav takozh za zbirannya chiselnogo vijska u zv yazku iz mozhlivimi majbutnimi vijnami z kozakami ta turkami Nadali pidtrimuvav zv yazki z getmanom Hmelnickim priyednavsya do tayemnoyi zmovi metoyu yakoyi bulo posadzhennya na polskij tron Yuriya Rakoci U ci chasi otrimav starostva solecke 1650 1663 ta bilske 1652 Superechka z korolem 1651 roku pid chas kampaniyi proti kozakiv korol nakazav viluchiti korespondenciyu Radzejovskogo Sered neyi najvazhlivishim buv list do korolevi v yakomu ostannij kritikuvav Yana Kazimira za te yak vin keruvav ekspediciyeyu i pripuskav sho korol mav roman z jogo druzhinoyu yaka suprovodzhuvala cholovika pid chas vipravi U rezultati pidkanclera viklyuchili zi skladu radi Todi vin pochav poshiryuvati chutki pro vorozhist korolya do shlyahti Odnak pered bitvoyu pid Berestechkom vidbulosya urochiste primirennya Radzejovskogo z korolem 9 lipnya pidkancler vislav do kozakiv lista u yakomu proponuvav yim zdatisya na milist korolya ta zapevnyav u svoyij pidtrimci Prote superechka spalahnula znovu pislya bitvi koli u zahoplenij kancelyariyi ta arhivi Hmelnickogo buli viyavleni listi Radzejovskogo sho dovodili zradu ostannogo Pov yazanij iz Radzejovskim pl ocholiv kolo generalne shlyahti taborovij sejmik zvinuvativshi korolya v neefektivnomu komanduvanni ta dozvoli na vtechu kozakiv Sam Radzejovskij proponuvav rozpustiti pospolite rushennya ta rozpochati peregovori z Bogdanom Hmelnickim Koli jogo poradi ne posluhalisya vin pokinuv tabir i zabrav iz soboyu znachnu chastinu shlyahti Rozluchennya ta borotba za mayetok Viglyad palacu Kazanovskogo Radzejovskogo u Varshavi 1696 rik Tim chasom jogo druzhina yaka pokinula tabir pislya rozkrittya listuvannya podala na rozluchennya Sama vona zhila v monastiri zgodom Radzejovskij namagavsya yiyi zvidti vikrasti chomu zavadila korolivska gvardiya vodnochas dovirila bratovi pl vidstoronennya cholovika vid mayetnostej Slushka spershu viklikav Radzejovskogo na poyedinok a koli toj vidmoviv 4 sichnya 1652 roku za vidsutnosti gospodarya zbrojno zavolodiv pidvarshavskim palacom Kazanovskih Radzejovskij povidomlenij pro napad zibrav miscevu shlyahtu i 5 sichnya v kilkagodinnomu boyu sprobuvav vidbiti palac prote bezuspishno Dva procesi Nastupnogo dnya Radzejovskij buv zvinuvachenij pered sudom marshalkivskim u obrazi velichnosti i porushennya bezpeki korolivskoyi rezidenciyi Radzejovskij perehovuvavsya vid korolivskih poslanciv ne dayuchi jomu vruchiti pozov zavdyaki chomu piznishe stverdzhuvav sho ne znav pro sud vodnochas vin visunuv zvinuvachennya proti Slushki za napad pered Koronnim tribunalom u Pjotrkuvi 22 sichnya nezvazhayuchi na procesualni trudnoshi jogo zasudili do strati a cherez vtechu vin buv zasudzhenij do baniciyi j infamiyi Sud u cij spravi viv marshalok nadvirnij koronnij Lukash Opalinskij Pislya cogo viroku Radzejovskij pochav boyatisya za svoye zhittya virok marshalkovogo sudu oznachav sho vin faktichno opinivsya poza zakonom Prote vin otrimav glejt vid krakivskogo voyevodi Vladislava Zaslavskogo i visunuv podalshi zvinuvachennya pered Koronnim Tribunalom proti posadovih osib marshalkivskogo sudu za procesualni nedoliki ta advokativ yaki zahishali jogo pered cim sudom za prijnyattya zahistu bez zgodi obvinuvachenogo Tribunal zasudiv Slushku do baniciyi ta infamiyi ta skasuvav usi postanovi marshalkovogo sudu z momentu koli do spravi priyednalisya neprohani advokati Nezvazhayuchi na takij virok korol ne zbiravsya postupatisya i v krayini z yavilisya listi yaki piddavali sumnivu obgruntovanist glejtu krakivskogo voyevodi Radzyejovskij otrimavshi vidomosti pro zaplanovanij na nogo napad ne dochekavshis diyevoyi pidtrimki v Sejmi na sho jmovirno spodivavsya yakij same trivav 15 lyutogo vtik z Polshi Vin ishe spodivavsya na kasaciyu viroku i rozrahovuvav na vpliv sered svoyih prihilnikiv Prote perehoplennya jogo listiv adresovanih Bogdanovi Hmelnickomu j Ivanovi Vigovskomu a potim ogoloshennya cih listiv na drugomu sejmi u lipni 1652 roku ostatochno skomprometuvalo jogo v ochah shlyahti Korol ustami svoyih prihilnikiv rozkriv zmist listiv v ostannij den zasidan spritno vikoristavshi oburennya yake zapanuvalo pislya chervnevogo rozgromu polskogo vijska pid Batogom dlya ostatochnogo prignoblennya magnata Postanovoyu Sejmu eks pidkanclera viznali zradnikom i vorogom batkivshini lat pro perduelio Reipublicae hoste patriae et perpetuo infamii autoritate Conventus Praesentis Na shvedskij sluzhbi Yeronim Radzejovskij spochatku vtik do Vidnya de jogo bulo viznano politichnim avantyuristom i bulo vidmovleno u dopomozi banit vimagav vidilennya armiyi najmanciv na choli yakoyi hotiv vzyati Krakiv 1652 roku vin pribuv do Shveciyi de znajshov rozuminnya u Stokgolmi u korolevi Hristini Radzejovskij rozroblyaye plan sho peredbachav zaminu na polskomu troni Yana Kazimira na Hristinu Golovnu oporu jogo planiv mayut stvoryuvati litovski ta polski disidenti j ukrayinski kozaki Z metoyu zaluchennya ostannih na svij bik Radzejovskij vidpravlyaye lista Hmelnickomu yakij shopravda buv perehoplenij polyakami Vin stav spivavtorom soyuzu mizh Shveciyeyu Vijskom Zaporozkim i Semigorodom Potim perebuvav u Gamburzi de pidtrimuvav korespondenciyu z novim korolem Karlom Gustavom Same v comu misti pochalasya spivpracya mizh nimi shodo vtorgnennya do Polshi 1655 roku u skladi armiyi feldmarshala Arvida Vittenberga Radzejovskij brav uchast u vtorgnenni shvediv do Rechi Pospolitoyi Shvedskij potop U lipni vidigrav rol poserednika mizh shlyahtoyu yaka zibralasya pid Ujscem i shvedskim monarhom spriyav perehodu chastini shlyahti na bik shvediv Spivpracya z Vijskom Zaporozkim bula odnim z zasadnichih elementiv agitaciyi polskoyi shlyahti i vijska na korist protekciyi Karla X Gustava Jogo stanovishe popri cogo korolya nikoli ne bulo silnim Radzejovskij odnak umilo namagavsya spraviti vrazhennya na shlyahtu jogo znannya polskoyi dijsnosti bulo korisnim i vazhlivim dlya Karla Gustava yakij namagavsya zaspokoyiti krayinu Prote vzhe voseni z oglyadu na novu politichnu ta vijskovu situaciyu vpliv Radzejovskogo zmenshivsya a vodnochas rozbizhnosti mizh nim i korolem zrosli koli plani zrobiti cogo pravitelya korolem Polshi zirvalisya Inspiruvavshi marsh ukrayinskih vijsk z pid Kam yancya Radzejovskij u listi do Karla X Gustava vid 1 zhovtnya 1655 r rozciniv poyavu Hmelnickogo pid Lvovom yak znachnij politichnij uspih shvediv Dovidavshis pro marsh eks pidkancler shiro vvazhav sam i obnadiyuvav Karla X Gustava v tomu sho ukrayinskij getman pryamuye do Krakova abi zadeklaruvati tam svoyu sluzhbu shvedskomu korolyu Prote poyava kozacko moskovskih vijsk na vlasne koronnih zemlyah u bezposerednij blizkosti do polskoyi stolici viklikali trivogu i zamishannya yak z boku polyakiv tak i shvediv Uzhe v pershih chislah zhovtnya Radzejovskij trichi pishe do getmana zatrimuyuchi jogo i vidrivayuchi vid Moskvi Natomist Hmelnickij vidpraviv do shvedskogo korolya posla Danila Greka z instrukciyeyu u yakij zokrema vchuvayetsya pragnennya getmana vivesti eks pidkanclera na politichnij Olimp Rechi Pospolitoyi hoch bi v yakosti vice korolya sho praviv bi z mandatu Karla X Gustava abi za jogo pravlinnya zalagoditi nareshti problemu ukrayinsko polskih stosunkiv Prote vzhe v den priyizdu kozackogo posla do Varshavi Radzyejovskij vidpravlyaye Hmelnickomu lista de spovishaye pro te sho Karl Gustav uzhe ne potrebuye kozackoyi dopomogi otozh getman mozhe vertati vijska v Ukrayinu Getman tak silno rozgnivavsya sho tut zhe rozirvav togo lista na dribni shmatochki prikazuyuchi sho vin zhive ne za nakazami i voleyu Radzejovskogo 30 zhovtnya 1655 roku j sam shvedskij monarh zvernuvsya do Hmelnickogo po suti z ultimativnoyu vimogoyu znyati oblogu Lvova 1656 roku Radzejovskij buv zaareshtovanij shvedami u Elblonzi za zvinuvachennyam u zradi jogo uv yaznili u Malborkskomu zamku Na pochatku 1657 roku jogo prityagnuli do sudu za zradu interesiv Karla Gustava j uv yaznili v zamku Erebru u Shveciyi 1660 roku pislya smerti korolya Karla Gustava ta pidpisannya miru zi Shveciyeyu Radzejovskogo vipustili z v yaznici zokrema cherez zastupnictvo korolya Yana Kazimira Reabilitaciya Pislya potopu Radzejovskij za dopomogoyu korolevi Mariyi Luyizi pislya oficijnogo vibachennya pered korolem zmig povernuti 1662 roku davni poziciyi ta mayetok stav starostoyu vareckim Sejm pislya pevnih superechok brat eks pidkanclera starosta boleslavskij pl buduchi poslom zemli sohachevskoyi vimagayuchi jogo reabilitaciyi pereshkodzhav obgovorennyu prostiv jomu vsi grihi vidminivshi infamiyu Odnak bulo zasterezhennya sho vin ne povinen za pochesti ta dignitarstva zmagatisya ta ne buti pri nashomu korolivskomu dvori hiba tilki jogo lat Ultro vocatus faktichno ne viklikano vid Nas korolya Radzejovskij priyednavsya do profrancuzkoyi partiyi ta stav sluhnyanim realizatorom politiki dvoru Vid svogo imeni vin viv neodnoznachnu gru namagayuchis shiliti konfederativ iz Svyashennogo soyuzu dlya pidtrimki visunutoyi dvorom francuzkoyi kandidaturi na prestol Pid chas rokoshu Lyubomirskogo 1665 buv virnim pribichnikom korolya Odnak jogo nadiya povernuti sobi posadu pidkanclera ne vipravdalasya Pislya 1663 roku vin planuvav prijnyati posvyatu svyashennika sho bulo pov yazano z bazhannyam povernutisya na posadu pidkanclera 1667 roku otrimav uryad voyevodi inflyantskogo vidbuv u posolstvo do Osmanskoyi imperiyi Zavdannyam Radzejovskogo bulo vidvernuti mozhlivist napadu Osmanskoyi imperiyi na Rich Pospolitu poskarzhivshis na voloskogo gospodarya Radu XII Leona yakij rozpalyuye vorozhnechu mizh derzhavami Nezvazhayuchi na zaznani prinizhennya yaki buli peredvisnikom majbutnoyi vijni vin predstavlyav Rich Pospolitu Pid chas posolstva pomer imovirno cherez infekcijne zahvoryuvannya 8 serpnya 1667 roku v Adrianopoli Sim ya Blizko 1637 roku odruzhivsya z Katazhinoyu Mencinskoyu pom 1641 donkoyu pl z Kurozvenok zamozhnij udovi pislya pl pidstoliya litovskogo i starosti volkoviskogo Blizko chervnya 1642 roku zavdyaki spriyannyu korolya odruzhivsya z pl pom 1645 udovoyu po Yuriyu Vishneveckomu Z neyi mali troh ditej Anna druzhina pl horunzhogo nadvirnogo koronnogo ta starosti lomzhinskogo Stanislav 1643 1670 starosta kam yanskij soleckij i vareckij Avgustin Mihal Stefan 1645 1705 yepiskop varminskij 1679 1688 pidkancler koronnij 1685 1689 kardinal z 1686 arhiyepiskop Gnyeznenskij i primas Polshi ta Litvi 1687 1705 U travni 1650 roku odruzhivsya z pl volodarkoyu velikoyi spadshini vid neshodavno pomerlogo cholovika Adama Kazanovskogo Yeronim Radzejovskij u literaturi1652 roku virshovano prozayichnij pamflet stosovno eks pidkanclera Shos nove pol Cos nowego napisav i vidav anonimno jogo suddya Lukash Opalinskij Ranishe pislya bitvi pid Berestechkom po krayini gulyali anonimni virshi Radziejowskim nazwany zostajesz od rady Radzejovskim nazvanij zalishayeshsya vid radi A Twe w ojczyznie rady sa zlosliwe zdrady A tvoyi u vitchizni radi zli zradi Ej radz co radz z onej cnoty a nie z przewrotnosci Davaj rozbirajsya z ciyeyu chesnotoyu a ne zi zbochenistyu Ktoz taki zeby nie rzekl ze jestes bezecny Hto zh taki ne kazav sho ti merzennij I nie zyczyl bys nie byl zdrajca dlugowieczny I ne bazhav shob ti buv zradnikom dovgovichnim Yuzef Ignacij Krashevskij zmalyuvav jogo postat pidstupni zmovi ta privatne zhittya v istorichnomu romani Bozhij gniv 1886 vikoristovuyuchi dlya cogo vazhlivi suchasni dzherela diariush Albrehta Stanislava Radzivilla ta istoriyu panuvannya Yana Kazimira napisanu Vespasiyanom Kohovskim Radzejovskij takozh ye odnim iz negativnih geroyiv romaniv Genrika Senkevicha Vognem i mechem i Potop ta romanu Stefan Charneckij Mihajla Chajkovskogo Yeronim Radzejovskij u kino Vognem i mechem Ogniem i mieczem 1999 Polsha rezhiser Yezhi Goffman v roli Radzejovskogo Yezhi Karashkevich PrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 MAK d Track Q105192847 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne za red J Wolff Petersburg 1885 S 118 377 s d Track Q124661538 Internetowy Polski Slownik Biograficzny Arhiv originalu za 19 travnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Franciszek Lesniak Wielkorzadcy krakowscy XVI XVIII wieku Krakow 1996 s 272 Przemyslaw Paradowski W obliczu naglych potrzeb Rzeczypospolitej Sejmy ekstraordynaryjne za panowania Wladyslawa IV Wazy Torun 2005 s 255 Jan Dziegielewski Izba poselska w systemie wladzy Rzeczypospolitej w czasach Wladyslawa IV Warszawa 1992 s 177 Bozena Fabiani Warszawski dwor Ludwiki Marii Warszawa 1976 s 99 Wladyslaw Konopczynski Chronologia sejmow polskich 1493 1793 Krakow 1948 s 151 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 46 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 87 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 79 Elektorow poczet ktorzy niegdys glosowali na elektow Jana Kazimierza roku 1648 Jana III roku 1674 Augusta II roku 1697 i Stanislawa Augusta roku 1764 najjasniejszych Krolow Polskich Wielkich Ksiazat Litewskich i t d ulozyl i wydal Oswald Zaprzaniec z Siemuszowej Pietruski Lwow 1845 s 297 Porzadek na seymie walnym elekcyey miedzy Warszawa a Wola przez opisane artykuly do samego aktu elekcyey nalezace vchwalony y postanowiony roku Panskiego M DC XLVIII dnia VI pazdziernika s 21 Stefania Ochmann Staniszewska Sejm koronacyjny Jana Kazimierza w 1649 r Acta Universitatis Wratislaviensis Historia 45 Wroclaw 1985 s 249 Lucja Czescik Sejm warszawski w 1649 50 1978 s 149 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 129 Stefania Ochmann Staniszewska Zdzislaw Staniszewski Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy Prawo doktryna praktyka tom II Wroclaw 2000 s 367 Kolyada I A Marchenko S A Kiriyenko O Yu Bitva pid Berestechkom Harkiv Folio 2016 S 94 Volumina Legum t IV s 168 Gorobec V Elita kozackoyi Ukrayini v poshukah politichnoyi legitimaciyi Stosunki z Moskvoyu ta Varshavoyu 1654 1665 K 2001 s 88 89 Gorobec V Elita kozackoyi Ukrayini v poshukah politichnoyi legitimaciyi Stosunki z Moskvoyu ta Varshavoyu 1654 1665 K 2001 s 97 Gorobec V Elita kozackoyi Ukrayini v poshukah politichnoyi legitimaciyi Stosunki z Moskvoyu ta Varshavoyu 1654 1665 K 2001 s 97 98 Gorobec V Elita kozackoyi Ukrayini v poshukah politichnoyi legitimaciyi Stosunki z Moskvoyu ta Varshavoyu 1654 1665 K 2001 s 98 99 Gorobec V Elita kozackoyi Ukrayini v poshukah politichnoyi legitimaciyi Stosunki z Moskvoyu ta Varshavoyu 1654 1665 K 2001 s 100 Gorobec V Elita kozackoyi Ukrayini v poshukah politichnoyi legitimaciyi Stosunki z Moskvoyu ta Varshavoyu 1654 1665 K 2001 s 101 Skrypt ad archivnm restitutionis Urodzonego Hieronyma Radzieiowskiego et catsationls poenam infamiae Volumina legum t 4 s 405 f 863 Stefania Ochmann Staniszewska Sejmy lat 1661 1662 przegrana batalia o reforme ustroju Rzeczypospolitej Wroclaw 1977 Adam Kersten Hieronim Radziejowski Warszawa 1988 Panstwowy Instytut Wydawniczy ISBN 83 06 01148 1 s 542 Rocznik Sluzby Zagranicznej Rzeczypospolitej Polskiej wedlug stanu na 1 kwietnia 1938 Warszawa 1938 s 140 Grigor yeva T Yakosti ta funkciyi diplomata u rannomodernij period v uyavlennyah teoretikiv ta u praktichnih instrukciyah poslam z Rechi Pospolitoyi do Osmanskoyi imperiyi v XVII st SOCIUM Almanah socialnoyi istoriyi Vipusk 4 S 37 Dzieje trudnej misji poselstwo Hieronima Radziejowskiego do Turcji w 1667 r Droga posla Hieronima Radziejowskiego na dwor sultana Mehmeda IV Relacya poselstwa polskiego w Turczech to jest w Adyanopolu die 16 Augusti 1667 odprawionego przez jasnie wielmoznego niegdy Hieronima Radziejowskiego podkanclerzego przedtym koronnego lomzynskiego wareckiego soleckiego staroste posla wielkiego JKMosci zaczetego a przeze mnie Franciszka Kazimierza Wysockiego czesnika sochaczewskiego JKMci y legacyi tej sekretarza dokonczonego rekopis z 1667 Stanislaw Szenic Pitawal Warszawski 1957 t 1 1524 1794 rozdzial Sprawa podkanclerzego Hieronima Radziejowskiego LiteraturaAdam Kersten Hieronim Radziejowski Studium wladzy i opozycji Warszawa 1988 Panstwowy Instytut Wydawniczy ISBN 83 06 01148 1 Ludwik Kubala Szkice historyczne Wydawnictwo Kurpisz SA Poznan 2004 ISBN 83 89738 13 9 seria 1 seria 2 Karol Szajnocha Szkice historyczne Warszawa 1876 tom 3 Stefania Ochmann Staniszewska Sejmy z lat 1661 1662 Przegrana batalia o reforme ustroju Rzeczypospolitej Wroclaw 1977 Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego Wladyslaw Czaplinski Dwa sejmy w roku 1652 studium z dziejow rozkladu Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII wieku Wroclaw 1955 Ossolineum PosilannyaHieronim Radziejowski h Junosza Internetowy Polski Slownik Biograficzny a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Palac Radziejowskich Gmina Radziejowice