Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Довгоносикоподібні | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Червоний пальмовий рінхофорус Rhynchophorus ferrugineus (Olivier, 1790) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Довгоносикоподібні (Curculionoidea)— надродина жуків, ймовірно — найбільша серед усіх надродин комах. Описано понад 65 000 видів, більшість яких утворює родину довгоносиків. Завдяки різноманіттю у будові та способах життя, опанували практично весь суходіл, окремі види мешкають у прісних водоймах. Рослинноїдні, ймовірно немає рослинних таксонів, з якими б не був пов'язаний харчуванням і/або циклом розвитку хоча б один вид цих комах. Вони використовують усі органи й тканини живих і мертвих рослин. Серед цієї групи значна кількість видів є економічно важливим — як шкідники культивованих рослин або гербіфаги. У вивчення довгоносикоподібних вагомий внесок зробили Ф. К. Лук'янович, М. Є. Тер-Мінасян, К. Пенеке, Лотар Дикманн, М. Ф. Алонсо-Сарасага, Дж. Андерсон, Б. О. Коротяєв, М. Мерегаллі, Г. Цвольфер та інші.
У фауні України - 1453 види довгоносикоподібних .
Історія таксона
Групу з 80 довгоносикоподібних видів комах першим виокремив серед інших тварин Карл Лінней, творець першої наукової класифікації організмів. Усім видам групи він дав родову назву . Завдяки швидкому зростанню кількості нових видів, що описувались, виникла потреба в упорядкуванні таксона. У 1820 р. шведський ботанік і зоолог Густав Біллберг розділив групу на сім підрозділів. Класифікуючи жуків в цілому, шведський ентомолог збільшив кількість підрозділів до шістнадцяти, ґрунтуючись на відмінах у будові вусиків. Це заклало підвалини сучасної системи, хоча кількість, обсяг і ранг таксонів всередині групи значно змінилися. У 1999 році англійський ентомолог запропонував укрупнити таксони жуків, зменшивши кількість довгоносикоподібних до дев'яти. Але загалом тенденція до подрібнення збереглася, деякі системи налічували до 22 родин довгоносикоподібних. Наприкінці XX — на початку XXI століття у систематиці набули популярності спроби пов'язати традиційне детальне вивчення морфології із даними про походження та еволюцію таксонів (філогенетику). Для цього дедалі ширше використовують підходи біохімії, молекулярної біології, генетики, комп'ютерне моделювання. Результатом стала перебудова системи Довгоносикоподібних. За останніми даними ранг родин зберігають шість–сім найкрупніших філогенетичних гілок, решту пропоновано вважати підродинами. Проте, ця система лишається предметом дискусій і подальших досліджень.
Особливості будови
Найхарактерніша ознака, притаманна усім куркуліоноїдним — витягнута у вигляді головотрубки передня частина голови. Ступінь подовженості може бути невеликою, але вона завжди помітна. У багатьох видів добре виражений статевий диморфізм, зокрема самки мають довшу головотрубку та відмінності у будові останніх члеників черевця.
Серед інших ознак:
- кожен членик вусиків добре відокремлений від попереднього і наступних, членики більш або менш потовщені до одного з кінців і вкладаються у ямки або канавки;
- шви при основі нижньої частини голови майже завжди редуковані або зливаються;
- тазикові западинки середніх ніг майже завжди прикриті зверху виростами грудей;
- черевні частини принаймні двох члеників черевця біль або менш зрослися.
Спосіб життя
Всі довгоносикоподібні, за поодинокими виключеннями, є рослиноїдними (фітофагами). Життєві цикли більшості з них пов'язані з покритонасінними, хоча чимало видів харчуються і розвиваються за рахунок голонасінних, а також папоротеподібних і мохоподібних. Самка відкладає яйця у певний субстрат (рослинні тканини, ґрунт), готуючи у ньому заглиблення за допомогою головотрубки. личинки харчуються рослинними тканинами. Звичайно, це рослини, стійкість яких послаблена віком та стресовими факторами (хвороби, брак води, несприятлива температура тощо). Личинки деяких видів харчуються мертвою або гнилою деревиною, але тільки такою, яка зазнала часткового розкладу завдяки грибкам. Чимало є й видів, личинки котрих харчуються цілком здоровими тканинами. Загалом довгоносикоподібні харчуються всіма частинами рослин — коренями, стеблом, листками, пилком, квітами, плодами і насінням.
Серед довгоносикоподібних є комахи, чий спосіб життя є вкрай спеціалізованим і досить незвичайний для таксона в цілому. Зокрема, одні види розвиваються у гної сумчастих, інші все життя проводять у гніздах мурашок або є хижаками, що полюють на червеців та яйця коників, відкладені у стебла, або їдять личинок короїдів, проникаючи у їхні ходи попід корою. Є й паразити, що проникають у личиночні «хатинки», створені трубкокрутами з листків, і їдять ті ж самі листки.
Чисельність і щільність довгоносикоподібних може досягати значних величин. Наприклад, 1903 року в маєтку Грушківка на Черкащині на площі близько 160 га зібрали понад 1,2 тонни (!) жуків бурякового довгоносика. У 1997 р. у Південній Африці, на греблі, що заросла водною папороттю, випустили 900 довгоносиків для винищення трави. Два місяці по тому облік і розрахунки показали, що на греблі вже мешкає приблизно 150 мільйонів жуків — до 15 000 на 1 м². Завдяки такому високому потенціалу розмноження, деякі довгоносики досить часто використовуються для боротьби з інвазивними бур'янами.
Географічне поширення
Довгоносикоподібні заселили практично весь суходіл — від Арктики до субантарктичних островів. Ці комахи успішно розселюються, створюючи стабільні популяції на найвіддаленіших від материків островах, наприклад, на Тристан-да-Кунья або Сокотрі.
Основна маса таксонів зосереджена у тропіках. Підрахунки розподілу кількості відомих видів найбільшої родини довгоносикоподібних — (Curculionidae) дали такі результати: Палеарктика — 8253, Неарктика — 2388, Неотропіка — 12 962, Афротропіки — 8253, Індомалая — 8579, Австралазія — 5166. Тобто, у Неарктиці мешкає лише 5,3 % видів, тоді як у Неотропіці — майже 30 %. Певна річ, це пояснюється більшим різноманіттям рослин у тропіках. За останнім зведенням у фауні України налічується 1453 види довгоносикоподібних
Класифікація
Поділ на родини і підродини
За названою вище філогенетичною класифікацією надродина Curculionoidea поділяється на сім родин і 26 підродин:
|
|
|
Кількість родів і видів
Вже за часів Ліннея довгоносикоподібні були найбільшою групою тварин: 101 вид (15,8 %) з 400 описаних. Найбільш обґрунтованими вважають такі показники: 5 800 родів и 62 000 видів. Тобто, довгоносикоподібні складають 15,5 % усіх видів жуків. Між іншим, приблизно така сама ситуація була й за часів Ліннея, коли було описано лише 100 видів цієї групи. У Палеарктиці мешкає 15 407 видів з 1611 родів. Деякі роди довгоносикоподібних містять величезну кількість видів. Приміром, у палеарктичному роді Stephanocleonus описано понад 120 видів:, а в роді Trigonopterus з Нової Гвінеї — 1000 видів! Інколи внаслідок ретельного дослідження певного регіону або скупчення рослин, кількість знайдених нових для науки видів у 5–10 і більше разів перевищувала ту, що була тут відома до того. На підставі подібних даних реальне число довгоносикодібних оцінюється мінімум у 220 000 видів, тобто три чверті їх ще нам не відомі. Щороку вчені описують в середньому 240 нових видів цього таксона.
Походження й еволюція
Вражаюче розмаїття довгоносикоподібних фахівці пояснюють такими основними факторами:
- виникненням ключової адаптації — головотрубки. Вона надала можливість відкладати яйця в глибину певного субстрату. Це надало захист зародку, що розвивається.
- виникнення й бурхливий розвиток квіткових рослин. Завдяки цьому виникала величезна кількість нових екологічних ніш, і комахи успішно опановували їх.
- розвиток личинки й лялечки не зовні, а всередині субстрату, під його захистом.
Порівняння морфології і рибосомальних генів цих комах із іншою підродиною фітофагів — хризомелоїдними (Chrysomeloidea) показало, що ці дві групи мають чимало спільного і, ймовірно, споріднені. Вважають, що вони походять від якогось спільного предка. Ця вихідна група виокремилася, мабуть, у юрському періоді і в його середині (160—175 млн років тому) від неї почали відділятися дві гілки майбутніх надродин. В цей же період інтенсивно виникали нові й нові групи рослин. Наприкінці періоду виникли перші куркуліоноїдні. Іх личинки харчувалися пилком у стробілах хвойних рослин. Формоутворення у рослин надавало нові можливості організмам, що були із ними пов'язані, і в третинному періоді довгоносикоподібні набували дедалі більшого різноманіття.
Ймовірний еволюційний розвиток групи відображає така схема:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших груп тварин, довгоносикоподібні є невід'ємною ланкою природних екосистем. Адже вони споживають рослинні тканини і стають здобиччю тварин — хижаків та паразитів. В дикій природі вони уражають, головним чином, рослини, тканини яких почали гнити або всихати. Тож, ці комахи пришвидшують мінералізацію рослинних тканин, що гинуть. Деякі види є важливим запилювачами рослин. Взаємодіючи із рослинами-господарями, комахи сприяють виробленню у рослин різноманітних захисних адаптацій
Однак пов'язаність із культивованими рослинами і неабиякий потенціал до розмноження й розселення роблять деякі види небезпечними шкідниками сільського та лісового господарств, декоративного озеленення, продуктових запасів та складованих матеріалів. До найважливіших шкідників відносяться пальмовий , , довгоносик комірний, , довгоносик буряковий звичайний, букарка, казарка, , Involvulus cupreus, Rhynchites auratus, Rhynchites giganteus, довгоносик рисовий, трубкокрут дубовий, Tanymecus palliatus, довгоносик сірий бруньковий, Byctiscus betulae, , , Hylobius abietis, , насіннєїди (Apionidae), Lixus subtilis, , Sitophilus oryzae, , , довгоносик ліщиновий, численні види з родів , , Sitona, , , , , , , короїди.
Разом з тим низка видів довгоносикоподібних виявилися ефективними гербіфагами і використовувалися для боротьби з бур'янами. Деякі види куркуліоноїдних потерпають від діяльності людини, скорочуючи свою чисельність і ареали. До Червоної книги України занесені чотири види цього таксона.
Довгоносикоподібні у масовій культурі
- Curculio — комедія Плавта, давньоримського театрального діяча, названа ім'ям одного з її центральних героїв. Латиняни словом curculio позначали «хлібного жука», а після появи комедії стали вживати слово у переносному сенсі — випивака, гуляка, похлібець — на честь комедійного персонажа.
- У 1996—1999 рр. на телеекранах України та Росії виходили українська гумористична передача — серіал Шоу довгоносиків
- Назву Weevil («Довгоносик») узяв собі британський чоловічий дует, активний у жанрі інді-рок у 1999—2007 рр.
- У молодіжному детективі «Вероніка Марс» (США, 2004—2007) одна з серій мала назву «Weevils Wobble But They Don't Go Down» («Довгоносики вагаються, але не здаються»). Прізвисько Довгоносик мав один з персонажів стрічки.
- За сценарієм ім'я «довгоносики» (Weevils) одержали від землян також інопланетні персонажі британського науково-фантастичного телесеріалу «Торчвуд».
- У місті Ентерпрайз штат Алабама, США є пам'ятник . Його спорудили у 1919 році на знак подяки цій комасі. Діяльність довгоносика призводила до величезних втрат врожаю бавовника. Це примусила місцевих фермерів перейти на вирощування арахісу, що виявився набагато прибутковішою культурою.
- Кампанія по боротьбі з буряковим довгоносиком набувала в СРСР таких масштабів, що увічнена у фольклорі тих часів — у анекдотах і байках.
Галерея
 |  |  |  |
Rhinotia haemoptera (Belidae) | Жук з роду Xylinades (Anthribidae) | Diaprepes abbreviates (Curculionidae) | Cionus hortulanus (Curculionidae) |
 |  |  |  |
Doydirhynchus austriacus (Nemonychidae) | Trachelophorus giraffa (Attelabidae) | Представник родини Brentidae | Короїд Leperisinus fraxini (Curculionidae, підродина Scolitinae) |
Примітки
- Oberprieler, R. G., Marvaldi, A.E. & Anderson R. S. Weevils, weevils, weevils everywhere //Zootaxa, 2007, 1668: 491–520
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Filimonov, R., Volovnik S.V. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) – Magnolia Press. 2018. – 494 pp. doi.org/10.11646/zootaxa.4404.1.1
- Див., наприклад, Alonso-Zarazaga, M. A. & Lyal, C.H.C.A world catalogue of families and genera of curculionoidea (Insecta Coleoptera (Excepting Scolytidae and Platypodidae). Barcelona: Entomopraxis S.C.P, 1999. 315 pp.
- Crowson R.A. Handbooks for the identification of British insects. Vol. 4, part 1. Coleoptera. Introduction and keys to families. Royal Entomological Society of London, London, 1956. — 60 pp.
- Oberprier, R.G., Anderson, R.S. & Marvaldi, N.E. 3. Curculionoidea Latreille, 1802. Introduction. Philogenie. In: Handbook of Zoology. Insecta, Coleoptera. Vol. 3. Polyphaga. Morphology and Systematics/Lesohen, R.A.B., Beutel R.G. (eds). Walter de Gruyter, 2014. — 687 pp.
- Zwölfer, H. Russelkäfer mit ungewohnlicher Lebensweise: Koprophagie, Brutparasitismus und Entomophagie in der Familie der Curculionidae Mitteilungen der Schweizerischen Entomologischen Gesellschaft. Bulletin de la Societe Entomologique Suisse,1969, 42 (3): 185—196. http://doi.org/10.5169/seals-401592
- Hill, M.P. (1999) Biological control of the red water fern, Azolla filiculoides Lamarck (Pteridophyta: Azollaceae) in South Africa. African Entomology Memoir, 1999, No. 1, 119—124
- Чернов Ю. И., Макарова О. Л., Пенев Л. Д., Хрулёва О. А. Отряд жесткокрылых (Insecta, Coleoptera) в фауне арктики. Сообщение 1. Состав фауны //Зоологический журнал, 2014, 93(1) : 7–44
- Skuhrovec J., Kresl P. A new genus and species of Rhinocartini (Coleoptera: Attelabidae: Rhynchitinae) from Socotra Island // Acta entomologica musei nationalis Pragae, 2014, 54: 283—294
- O'Brien, C.W. & Wibmer, G.J. Number of genus and species of Curculionidae (Coleoptera) // Entomological News, 1978, 89(2/3), 89–92
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Filimonov, Volovnik S. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) – Magnolia Press. 2018. – 494 pp.
- Snare, L. Pest and diseases analisis in hazelnuts. Project Number: NT05002, 2006 — https://www.dpi.nsw.gov.au/__data/assets/pdf_file/0003/117984/pest-disease-analysis-of-hazelnuts.pdf [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Alonso-Zarazaga M. A., Barrios H., Borovec R., Bouchard P., Caldara R., Colonnelli E., Gultekin L., Hlavač P., Korotyaev B., Lyal C. H. C., Machado A., Meregalli M., Pierotti H., Ren, L., Sanchez-Ruiz M., Sforzi A., Silfverberg H., Skuhrovec J., Tryzna M., Velazquez de Castro A.J. & Yunakov N.N. 2017. Cooperative Catalogue of Palaerctic Coleoptera Curculionoidea. Monografias electronicas S.E.A., vol. 8, 729 pp. DOI: 10.1649/0010-65X(2007)61[487:TGTCCE]2.0.CO;2
- Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 90-96
- Anderson, R.S. An evolutionary perspective on diversity in Curculionoidea. Memoirs of the Entomological Society of Washington, 1995,14, 103—114
- Nazarenko, V.Y., Legalov, A.A. & Perkovsky, E.E.A new species of the genus Caulophilus Woll. (Coleoptera: Curculionidae: Cossoninae) from the Rovno amber // Paleontol. J. (2011) 45: 287. — https://doi.org/10.1134/S0031030111030105
- Marvaldi A. E., Sequeira, A. S., O'Brien, C. W. & Farrell, B. D. Molecular and morphological phylogenetics of weevils (Coleoptera, Curculionidae): do niche shifts accompany diversification? Systematic Biology, 2002, |51(5): 761—785 — http://taylorandfrancis.metapress.com/openurl.asp?genre=article&doi=10.1080/10635150290102465 [ 5 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Silberbauer-Gottberger, I. Pollination And Evolution in Palms // Phyton, 1990, 30(2): 213—233
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
- Червона книга України. Том 2. Тварини. К.Ж Глобалконсалтинг, 2009, с. 131—134 — http://redbook-ua.org [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: узд-во «Русский язык»,1976. — 1096 с..
- Лобанов А. Монумент, посвященный хлопковому долгоносику Anthonomus grandis (Curculionidae) — Монумент, посвященный хлопковому долгоносику Anthonomus grandis (Curculionidae) — https://www.zin.ru/ANIMALIA/coleoptera/rus/weev_mon.htm [ 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Репин В. (2012). . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 15.01.2018.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgonosikopodibni Chervonij palmovij rinhoforus Rhynchophorus ferrugineus Olivier 1790 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Latreille 1802 Posilannya Vikishovishe Curculionoidea EOL 739 ITIS 114654 NCBI 71529 Fossilworks 69421 Dovgonosikopodibni Curculionoidea nadrodina zhukiv jmovirno najbilsha sered usih nadrodin komah Opisano ponad 65 000 vidiv bilshist yakih utvoryuye rodinu dovgonosikiv Zavdyaki riznomanittyu u budovi ta sposobah zhittya opanuvali praktichno ves suhodil okremi vidi meshkayut u prisnih vodojmah Roslinnoyidni jmovirno nemaye roslinnih taksoniv z yakimi b ne buv pov yazanij harchuvannyam i abo ciklom rozvitku hocha b odin vid cih komah Voni vikoristovuyut usi organi j tkanini zhivih i mertvih roslin Sered ciyeyi grupi znachna kilkist vidiv ye ekonomichno vazhlivim yak shkidniki kultivovanih roslin abo gerbifagi U vivchennya dovgonosikopodibnih vagomij vnesok zrobili F K Luk yanovich M Ye Ter Minasyan K Peneke Lotar Dikmann M F Alonso Sarasaga Dzh Anderson B O Korotyayev M Meregalli G Cvolfer ta inshi U fauni Ukrayini 1453 vidi dovgonosikopodibnih Istoriya taksonaGrupu z 80 dovgonosikopodibnih vidiv komah pershim viokremiv sered inshih tvarin Karl Linnej tvorec pershoyi naukovoyi klasifikaciyi organizmiv Usim vidam grupi vin dav rodovu nazvu Zavdyaki shvidkomu zrostannyu kilkosti novih vidiv sho opisuvalis vinikla potreba v uporyadkuvanni taksona U 1820 r shvedskij botanik i zoolog Gustav Billberg rozdiliv grupu na sim pidrozdiliv Klasifikuyuchi zhukiv v cilomu shvedskij entomolog zbilshiv kilkist pidrozdiliv do shistnadcyati gruntuyuchis na vidminah u budovi vusikiv Ce zaklalo pidvalini suchasnoyi sistemi hocha kilkist obsyag i rang taksoniv vseredini grupi znachno zminilisya U 1999 roci anglijskij entomolog zaproponuvav ukrupniti taksoni zhukiv zmenshivshi kilkist dovgonosikopodibnih do dev yati Ale zagalom tendenciya do podribnennya zbereglasya deyaki sistemi nalichuvali do 22 rodin dovgonosikopodibnih Naprikinci XX na pochatku XXI stolittya u sistematici nabuli populyarnosti sprobi pov yazati tradicijne detalne vivchennya morfologiyi iz danimi pro pohodzhennya ta evolyuciyu taksoniv filogenetiku Dlya cogo dedali shirshe vikoristovuyut pidhodi biohimiyi molekulyarnoyi biologiyi genetiki komp yuterne modelyuvannya Rezultatom stala perebudova sistemi Dovgonosikopodibnih Za ostannimi danimi rang rodin zberigayut shist sim najkrupnishih filogenetichnih gilok reshtu proponovano vvazhati pidrodinami Prote cya sistema lishayetsya predmetom diskusij i podalshih doslidzhen Osoblivosti budoviNajharakternisha oznaka pritamanna usim kurkulionoyidnim vityagnuta u viglyadi golovotrubki perednya chastina golovi Stupin podovzhenosti mozhe buti nevelikoyu ale vona zavzhdi pomitna U bagatoh vidiv dobre virazhenij statevij dimorfizm zokrema samki mayut dovshu golovotrubku ta vidminnosti u budovi ostannih chlenikiv cherevcya Statevij dimorfizm u dovgonosika Apion longirostre u samki bilshi rozmiri i dovzhelezna golotrubka Sered inshih oznak kozhen chlenik vusikiv dobre vidokremlenij vid poperednogo i nastupnih chleniki bilsh abo mensh potovsheni do odnogo z kinciv i vkladayutsya u yamki abo kanavki shvi pri osnovi nizhnoyi chastini golovi majzhe zavzhdi redukovani abo zlivayutsya tazikovi zapadinki serednih nig majzhe zavzhdi prikriti zverhu virostami grudej cherevni chastini prinajmni dvoh chlenikiv cherevcya bil abo mensh zroslisya Sposib zhittyaVsi dovgonosikopodibni za poodinokimi viklyuchennyami ye roslinoyidnimi fitofagami Zhittyevi cikli bilshosti z nih pov yazani z pokritonasinnimi hocha chimalo vidiv harchuyutsya i rozvivayutsya za rahunok golonasinnih a takozh paporotepodibnih i mohopodibnih Samka vidkladaye yajcya u pevnij substrat roslinni tkanini grunt gotuyuchi u nomu zagliblennya za dopomogoyu golovotrubki lichinki harchuyutsya roslinnimi tkaninami Zvichajno ce roslini stijkist yakih poslablena vikom ta stresovimi faktorami hvorobi brak vodi nespriyatliva temperatura tosho Lichinki deyakih vidiv harchuyutsya mertvoyu abo gniloyu derevinoyu ale tilki takoyu yaka zaznala chastkovogo rozkladu zavdyaki gribkam Chimalo ye j vidiv lichinki kotrih harchuyutsya cilkom zdorovimi tkaninami Zagalom dovgonosikopodibni harchuyutsya vsima chastinami roslin korenyami steblom listkami pilkom kvitami plodami i nasinnyam Lichinki dovgonosikopodibnih mayut dobre virazhenu golovnu kapsulu ale pozbavleni nig Na foto lichinka dovgonosika Trigonotarsus rugosus Sered dovgonosikopodibnih ye komahi chij sposib zhittya ye vkraj specializovanim i dosit nezvichajnij dlya taksona v cilomu Zokrema odni vidi rozvivayutsya u gnoyi sumchastih inshi vse zhittya provodyat u gnizdah murashok abo ye hizhakami sho polyuyut na cherveciv ta yajcya konikiv vidkladeni u stebla abo yidyat lichinok koroyidiv pronikayuchi u yihni hodi popid koroyu Ye j paraziti sho pronikayut u lichinochni hatinki stvoreni trubkokrutami z listkiv i yidyat ti zh sami listki Lichinka dovgonosika Hypera rumicis zalyalkovuyetsya u sitchastomu kokoni yakij sama zh i buduye Chiselnist i shilnist dovgonosikopodibnih mozhe dosyagati znachnih velichin Napriklad 1903 roku v mayetku Grushkivka na Cherkashini na ploshi blizko 160 ga zibrali ponad 1 2 tonni zhukiv buryakovogo dovgonosika U 1997 r u Pivdennij Africi na grebli sho zarosla vodnoyu paporottyu vipustili 900 dovgonosikiv dlya vinishennya travi Dva misyaci po tomu oblik i rozrahunki pokazali sho na grebli vzhe meshkaye priblizno 150 miljoniv zhukiv do 15 000 na 1 m Zavdyaki takomu visokomu potencialu rozmnozhennya deyaki dovgonosiki dosit chasto vikoristovuyutsya dlya borotbi z invazivnimi bur yanami Geografichne poshirennyaDovgonosikopodibni zaselili praktichno ves suhodil vid Arktiki do subantarktichnih ostroviv Ci komahi uspishno rozselyuyutsya stvoryuyuchi stabilni populyaciyi na najviddalenishih vid materikiv ostrovah napriklad na Tristan da Kunya abo Sokotri Osnovna masa taksoniv zoseredzhena u tropikah Pidrahunki rozpodilu kilkosti vidomih vidiv najbilshoyi rodini dovgonosikopodibnih Curculionidae dali taki rezultati Palearktika 8253 Nearktika 2388 Neotropika 12 962 Afrotropiki 8253 Indomalaya 8579 Avstralaziya 5166 Tobto u Nearktici meshkaye lishe 5 3 vidiv todi yak u Neotropici majzhe 30 Pevna rich ce poyasnyuyetsya bilshim riznomanittyam roslin u tropikah Za ostannim zvedennyam u fauni Ukrayini nalichuyetsya 1453 vidi dovgonosikopodibnihKlasifikaciyaPodil na rodini i pidrodini Avstralijskij dovgonosik Aades cultratus Schoenherr 1823 Jogo lichinki zavdayut serjoznih poshkodzhen plantaciyam gorihiv Za nazvanoyu vishe filogenetichnoyu klasifikaciyeyu nadrodina Curculionoidea podilyayetsya na sim rodin i 26 pidrodin Rodina Pidrodina Nemonychinae Pidrodina Rhinorhynchinae Pidrodina Cimberidinae dd Rodina Anthribidae Pidrodina Urodontinae Pidrodina Anthribinae Pidrodina Choraginae dd Rodina Pidrodina Belinae Pidrodina Oxycoryninae dd Rodina Attelabidae Pidrodina Rhynchitinae Pidrodina Attelabinae dd Rodina Rodina Brentidae Pidrodina Ithycerinae Pidrodina Microcerinae Pidrodina Eurhynchinae Pidrodina Brentinae Pidrodina Apioninae Pidrodina Nanophyinae dd Rodina Curculionidae Pidrodina Dryophthorinae Pidrodina Platypodinae Pidrodina Brachycerinae Pidrodina Cyclominae Pidrodina Entiminae Pidrodina Molytinae Pidrodina Lixinae Pidrodina Cossoninae Pidrodina Scolytinae Pidrodina Baridinae Pidrodina Curculioninae dd Kilkist rodiv i vidiv Vzhe za chasiv Linneya dovgonosikopodibni buli najbilshoyu grupoyu tvarin 101 vid 15 8 z 400 opisanih Najbilsh obgruntovanimi vvazhayut taki pokazniki 5 800 rodiv i 62 000 vidiv Tobto dovgonosikopodibni skladayut 15 5 usih vidiv zhukiv Mizh inshim priblizno taka sama situaciya bula j za chasiv Linneya koli bulo opisano lishe 100 vidiv ciyeyi grupi U Palearktici meshkaye 15 407 vidiv z 1611 rodiv Deyaki rodi dovgonosikopodibnih mistyat velicheznu kilkist vidiv Primirom u palearktichnomu rodi Stephanocleonus opisano ponad 120 vidiv a v rodi Trigonopterus z Novoyi Gvineyi 1000 vidiv Inkoli vnaslidok retelnogo doslidzhennya pevnogo regionu abo skupchennya roslin kilkist znajdenih novih dlya nauki vidiv u 5 10 i bilshe raziv perevishuvala tu sho bula tut vidoma do togo Na pidstavi podibnih danih realne chislo dovgonosikodibnih ocinyuyetsya minimum u 220 000 vidiv tobto tri chverti yih she nam ne vidomi Shoroku vcheni opisuyut v serednomu 240 novih vidiv cogo taksona Pohodzhennya j evolyuciyaVrazhayuche rozmayittya dovgonosikopodibnih fahivci poyasnyuyut takimi osnovnimi faktorami viniknennyam klyuchovoyi adaptaciyi golovotrubki Vona nadala mozhlivist vidkladati yajcya v glibinu pevnogo substratu Ce nadalo zahist zarodku sho rozvivayetsya viniknennya j burhlivij rozvitok kvitkovih roslin Zavdyaki comu vinikala velichezna kilkist novih ekologichnih nish i komahi uspishno opanovuvali yih rozvitok lichinki j lyalechki ne zovni a vseredini substratu pid jogo zahistom Porivnyannya morfologiyi i ribosomalnih geniv cih komah iz inshoyu pidrodinoyu fitofagiv hrizomeloyidnimi Chrysomeloidea pokazalo sho ci dvi grupi mayut chimalo spilnogo i jmovirno sporidneni Vvazhayut sho voni pohodyat vid yakogos spilnogo predka Cya vihidna grupa viokremilasya mabut u yurskomu periodi i v jogo seredini 160 175 mln rokiv tomu vid neyi pochali viddilyatisya dvi gilki majbutnih nadrodin V cej zhe period intensivno vinikali novi j novi grupi roslin Naprikinci periodu vinikli pershi kurkulionoyidni Ih lichinki harchuvalisya pilkom u strobilah hvojnih roslin Formoutvorennya u roslin nadavalo novi mozhlivosti organizmam sho buli iz nimi pov yazani i v tretinnomu periodi dovgonosikopodibni nabuvali dedali bilshogo riznomanittya Vazhlivim dzherelom vivchennya vimerlih komah ye reshtki sho zbereglisya u shmatochkah burshtinu Yak napriklad ocej nasinnyeyid Apion z baltijskogo burshtinu Chimalo dovgonosikopodibnih opisano z rivnenskogo burshtinu Jmovirnij evolyucijnij rozvitok grupi vidobrazhaye taka shema Anthribidae Attelabidae Brentidae Curculionidae Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih grup tvarin dovgonosikopodibni ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem Adzhe voni spozhivayut roslinni tkanini i stayut zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv V dikij prirodi voni urazhayut golovnim chinom roslini tkanini yakih pochali gniti abo vsihati Tozh ci komahi prishvidshuyut mineralizaciyu roslinnih tkanin sho ginut Deyaki vidi ye vazhlivim zapilyuvachami roslin Vzayemodiyuchi iz roslinami gospodaryami komahi spriyayut viroblennyu u roslin riznomanitnih zahisnih adaptacij Odnak pov yazanist iz kultivovanimi roslinami i neabiyakij potencial do rozmnozhennya j rozselennya roblyat deyaki vidi nebezpechnimi shkidnikami silskogo ta lisovogo gospodarstv dekorativnogo ozelenennya produktovih zapasiv ta skladovanih materialiv Do najvazhlivishih shkidnikiv vidnosyatsya palmovij dovgonosik komirnij dovgonosik buryakovij zvichajnij bukarka kazarka Involvulus cupreus Rhynchites auratus Rhynchites giganteus dovgonosik risovij trubkokrut dubovij Tanymecus palliatus dovgonosik sirij brunkovij Byctiscus betulae Hylobius abietis nasinnyeyidi Apionidae Lixus subtilis Sitophilus oryzae dovgonosik lishinovij chislenni vidi z rodiv Sitona koroyidi Razom z tim nizka vidiv dovgonosikopodibnih viyavilisya efektivnimi gerbifagami i vikoristovuvalisya dlya borotbi z bur yanami Deyaki vidi kurkulionoyidnih poterpayut vid diyalnosti lyudini skorochuyuchi svoyu chiselnist i areali Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni chotiri vidi cogo taksona Dovgonosikopodibni u masovij kulturiPamyatnik bavovnikovomu dovgonosiku Antonomus grandis u SShA Curculio komediya Plavta davnorimskogo teatralnogo diyacha nazvana im yam odnogo z yiyi centralnih geroyiv Latinyani slovom curculio poznachali hlibnogo zhuka a pislya poyavi komediyi stali vzhivati slovo u perenosnomu sensi vipivaka gulyaka pohlibec na chest komedijnogo personazha U 1996 1999 rr na teleekranah Ukrayini ta Rosiyi vihodili ukrayinska gumoristichna peredacha serial Shou dovgonosikiv Nazvu Weevil Dovgonosik uzyav sobi britanskij cholovichij duet aktivnij u zhanri indi rok u 1999 2007 rr U molodizhnomu detektivi Veronika Mars SShA 2004 2007 odna z serij mala nazvu Weevils Wobble But They Don t Go Down Dovgonosiki vagayutsya ale ne zdayutsya Prizvisko Dovgonosik mav odin z personazhiv strichki Za scenariyem im ya dovgonosiki Weevils oderzhali vid zemlyan takozh inoplanetni personazhi britanskogo naukovo fantastichnogo teleserialu Torchvud U misti Enterprajz shtat Alabama SShA ye pam yatnik Jogo sporudili u 1919 roci na znak podyaki cij komasi Diyalnist dovgonosika prizvodila do velicheznih vtrat vrozhayu bavovnika Ce primusila miscevih fermeriv perejti na viroshuvannya arahisu sho viyavivsya nabagato pributkovishoyu kulturoyu Kampaniya po borotbi z buryakovim dovgonosikom nabuvala v SRSR takih masshtabiv sho uvichnena u folklori tih chasiv u anekdotah i bajkah GalereyaRhinotia haemoptera Belidae Zhuk z rodu Xylinades Anthribidae Diaprepes abbreviates Curculionidae Cionus hortulanus Curculionidae Doydirhynchus austriacus Nemonychidae Trachelophorus giraffa Attelabidae Predstavnik rodini Brentidae Koroyid Leperisinus fraxini Curculionidae pidrodina Scolitinae PrimitkiOberprieler R G Marvaldi A E amp Anderson R S Weevils weevils weevils everywhere Zootaxa 2007 1668 491 520 Yunakov N Nazarenko V Filimonov R Volovnik S V A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp doi org 10 11646 zootaxa 4404 1 1 Div napriklad Alonso Zarazaga M A amp Lyal C H C A world catalogue of families and genera of curculionoidea Insecta Coleoptera Excepting Scolytidae and Platypodidae Barcelona Entomopraxis S C P 1999 315 pp Crowson R A Handbooks for the identification of British insects Vol 4 part 1 Coleoptera Introduction and keys to families Royal Entomological Society of London London 1956 60 pp Oberprier R G Anderson R S amp Marvaldi N E 3 Curculionoidea Latreille 1802 Introduction Philogenie In Handbook of Zoology Insecta Coleoptera Vol 3 Polyphaga Morphology and Systematics Lesohen R A B Beutel R G eds Walter de Gruyter 2014 687 pp Zwolfer H Russelkafer mit ungewohnlicher Lebensweise Koprophagie Brutparasitismus und Entomophagie in der Familie der Curculionidae Mitteilungen der Schweizerischen Entomologischen Gesellschaft Bulletin de la Societe Entomologique Suisse 1969 42 3 185 196 http doi org 10 5169 seals 401592 Hill M P 1999 Biological control of the red water fern Azolla filiculoides Lamarck Pteridophyta Azollaceae in South Africa African Entomology Memoir 1999 No 1 119 124 Chernov Yu I Makarova O L Penev L D Hrulyova O A Otryad zhestkokrylyh Insecta Coleoptera v faune arktiki Soobshenie 1 Sostav fauny Zoologicheskij zhurnal 2014 93 1 7 44 Skuhrovec J Kresl P A new genus and species of Rhinocartini Coleoptera Attelabidae Rhynchitinae from Socotra Island Acta entomologica musei nationalis Pragae 2014 54 283 294 O Brien C W amp Wibmer G J Number of genus and species of Curculionidae Coleoptera Entomological News 1978 89 2 3 89 92 Yunakov N Nazarenko V Filimonov Volovnik S A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Snare L Pest and diseases analisis in hazelnuts Project Number NT05002 2006 https www dpi nsw gov au data assets pdf file 0003 117984 pest disease analysis of hazelnuts pdf 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Alonso Zarazaga M A Barrios H Borovec R Bouchard P Caldara R Colonnelli E Gultekin L Hlavac P Korotyaev B Lyal C H C Machado A Meregalli M Pierotti H Ren L Sanchez Ruiz M Sforzi A Silfverberg H Skuhrovec J Tryzna M Velazquez de Castro A J amp Yunakov N N 2017 Cooperative Catalogue of Palaerctic Coleoptera Curculionoidea Monografias electronicas S E A vol 8 729 pp DOI 10 1649 0010 65X 2007 61 487 TGTCCE 2 0 CO 2 Ter Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 90 96 Anderson R S An evolutionary perspective on diversity in Curculionoidea Memoirs of the Entomological Society of Washington 1995 14 103 114 Nazarenko V Y Legalov A A amp Perkovsky E E A new species of the genus Caulophilus Woll Coleoptera Curculionidae Cossoninae from the Rovno amber Paleontol J 2011 45 287 https doi org 10 1134 S0031030111030105 Marvaldi A E Sequeira A S O Brien C W amp Farrell B D Molecular and morphological phylogenetics of weevils Coleoptera Curculionidae do niche shifts accompany diversification Systematic Biology 2002 51 5 761 785 http taylorandfrancis metapress com openurl asp genre article amp doi 10 1080 10635150290102465 5 kvitnya 2020 u Wayback Machine Silberbauer Gottberger I Pollination And Evolution in Palms Phyton 1990 30 2 213 233 Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Chervona kniga Ukrayini Tom 2 Tvarini K Zh Globalkonsalting 2009 s 131 134 http redbook ua org 13 bereznya 2022 u Wayback Machine Dvoreckij I H Latinsko russkij slovar 2 e izd pererab i dop M uzd vo Russkij yazyk 1976 1096 s Lobanov A Monument posvyashennyj hlopkovomu dolgonosiku Anthonomus grandis Curculionidae Monument posvyashennyj hlopkovomu dolgonosiku Anthonomus grandis Curculionidae https www zin ru ANIMALIA coleoptera rus weev mon htm 10 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Repin V 2012 Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 15 01 2018 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya