Казарка | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Казарка Rhynchites bacchus | ||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Rhynchites bacchus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
Rhynchites jeckeli Desbroshes des Loges, 1869; Rhynchites splendidus Krynicki, 1832 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Казáрка, або хоботовик хмільний (Rhynchites bacchus) — невеличкий жук із родини Ринхітид. Є шкідником плодових культур. Личинка розвивається у недозрілих плодах.
Зовнішній вигляд
Жук завдовжки 4,5-6,5 мм, пурпурно-червоного кольору з золотаво-зеленим або фіолетовим металічним блиском, вкритий густими, досить довгими темними волосками. Основні ознаки:
- голова разом з очима ширша від своєї довжини і густо вкрита дрібними точками;
- надкрила у півтора рази довші за свою ширину, їх боріздки мають вигляд точок, проміжки між боріздками слабо опуклі або зовсім не опуклі. Передостання боріздка на надкрилах вкорочена і зливається із останною біля середини. Проміжки муж боріздками вкриті дрібнесенькими точками;
- останній членик лапок помітно довший за перший, лапки широкі;
- передньоспинка приблизно квадратна, густо вкрита чималими точками, перетяжки біля основи не має, боки її закруглені.
Яйце молочно-біле, трохи жовтувате, овальне, 0,9-1,2 завдовжки і 0,6-0,8 мм завширшки. Личинка біла, трохи жовтувата, зігнута, З-9 мм завдовжки, з темно-коричневою головою. Лялечка жовтувато-біла, довжиною 4-9 мм, із хітиновою коричневою «вилочкою» на вершині.
Спосіб життя
Зимують на стадії імаго, звичайно у підстилці з рослинних рештків. Жуки з'являються у квітні, їх поява триває до початку цвітіння яблуні. Жуки активні з травня до листопада у лісах, чагарникових заростях і плодових садах. Кормові рослини дорослих жуків та личинок — Айстрові з родів Кизильник, Айва, Груша, Яблуня, Глід і Слива. Попервах вони гризуть бруньки, листки, потім переходять на м'якіть плодів, у яких вони вигризають вузькі ямки.
Парування відбувається, коли цвітіння кормовихрослин закінчується. Самка відкладає яйця в плоди, які досягли розміру лісового горіха. Для цього вона прогризає в плоді камеру глибиною 2-3 мм, на дно її відкладає одне яйце. Поруч вона вигризає ще одну додаткову камеру, яку з'єднує з основною тунелем. Коли личинка розвиваєтьтся, він поступово заповнюється екскрементами. Відклавши яйце, самка надгризає плід, від чого він в'яне і зрештою опадає. За 2-2,5 місяці вона відкладає до 200 яєць, часто-густо — по декілька в один плід.
Розвиток яйця триває 6-9, личинки — 25-38 днів. Завершивши розвиток вони виходят з опалого плоду іа заглиблюються у ґрунт. Тут личинка будує колисочку і заляльковується. Через 10-20 днів виходять жуки нового покоління. Вони харчуються на рослинах і з першими холодами ховаться — у підстилку, ґрунт, тріщини у корі. Частина личинок залишається у ґрунті у стані діапаузи до літа наступного року.
Поширення
Вид поширений майже по всій Палеарктиці, за виключенням Західного Сибіру та Далекого Сходу. В Україні зареєстрований у 19 областях: від Закарпаття до Харківщини і Донбасу і від Чернігівщини до Криму.
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших біологічних видів, казарка є невідємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у плодових садах жуки завдають чималої шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин.
Обгризачи бруньки та листки, жуки негативно впливають на ріст та фотосинтетичну активність рослин. Викликаючи опадіння плодів, казарки знижуть врожайність фруктових дерев. Вигризаючи заглиблення у плодах, самки вносять у них спори плодової гнилі. Із шкодочинністю казарки борються, оприскуючи дерева інсектицидами, звичайно через 3-5 днів після завершення цвітіння.
Примітки
- Alonso-Zarazaga, M.A.: Attelabidae, p. 134. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
- Тер-Минасян М. Е. 81. Сем. Attelabidae — Трубковёрты, с. 483—484 В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kazarka Kazarka Kazarka Rhynchites bacchus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidae Rodina Rinhitidi Rhynchitidae Rid Kazarka Vid Kazarka Binomialna nazva Rhynchites bacchus Linnaeus 1758 Sinonimi Rhynchites jeckeli Desbroshes des Loges 1869 Rhynchites splendidus Krynicki 1832 Posilannya Vikishovishe Rhynchites bacchus Vikividi Rhynchites bacchus NCBI 614234 Kazarka abo hobotovik hmilnij Rhynchites bacchus nevelichkij zhuk iz rodini Rinhitid Ye shkidnikom plodovih kultur Lichinka rozvivayetsya u nedozrilih plodah Zovnishnij viglyadZhuk zavdovzhki 4 5 6 5 mm purpurno chervonogo koloru z zolotavo zelenim abo fioletovim metalichnim bliskom vkritij gustimi dosit dovgimi temnimi voloskami Osnovni oznaki golova razom z ochima shirsha vid svoyeyi dovzhini i gusto vkrita dribnimi tochkami nadkrila u pivtora razi dovshi za svoyu shirinu yih borizdki mayut viglyad tochok promizhki mizh borizdkami slabo opukli abo zovsim ne opukli Peredostannya borizdka na nadkrilah vkorochena i zlivayetsya iz ostannoyu bilya seredini Promizhki muzh borizdkami vkriti dribnesenkimi tochkami ostannij chlenik lapok pomitno dovshij za pershij lapki shiroki perednospinka priblizno kvadratna gusto vkrita chimalimi tochkami peretyazhki bilya osnovi ne maye boki yiyi zakrugleni Yajce molochno bile trohi zhovtuvate ovalne 0 9 1 2 zavdovzhki i 0 6 0 8 mm zavshirshki Lichinka bila trohi zhovtuvata zignuta Z 9 mm zavdovzhki z temno korichnevoyu golovoyu Lyalechka zhovtuvato bila dovzhinoyu 4 9 mm iz hitinovoyu korichnevoyu vilochkoyu na vershini Sposib zhittyaZimuyut na stadiyi imago zvichajno u pidstilci z roslinnih reshtkiv Zhuki z yavlyayutsya u kvitni yih poyava trivaye do pochatku cvitinnya yabluni Zhuki aktivni z travnya do listopada u lisah chagarnikovih zarostyah i plodovih sadah Kormovi roslini doroslih zhukiv ta lichinok Ajstrovi z rodiv Kizilnik Ajva Grusha Yablunya Glid i Sliva Popervah voni grizut brunki listki potim perehodyat na m yakit plodiv u yakih voni vigrizayut vuzki yamki Paruvannya vidbuvayetsya koli cvitinnya kormovihroslin zakinchuyetsya Samka vidkladaye yajcya v plodi yaki dosyagli rozmiru lisovogo goriha Dlya cogo vona progrizaye v plodi kameru glibinoyu 2 3 mm na dno yiyi vidkladaye odne yajce Poruch vona vigrizaye she odnu dodatkovu kameru yaku z yednuye z osnovnoyu tunelem Koli lichinka rozvivayettsya vin postupovo zapovnyuyetsya ekskrementami Vidklavshi yajce samka nadgrizaye plid vid chogo vin v yane i zreshtoyu opadaye Za 2 2 5 misyaci vona vidkladaye do 200 yayec chasto gusto po dekilka v odin plid Rozvitok yajcya trivaye 6 9 lichinki 25 38 dniv Zavershivshi rozvitok voni vihodyat z opalogo plodu ia zagliblyuyutsya u grunt Tut lichinka buduye kolisochku i zalyalkovuyetsya Cherez 10 20 dniv vihodyat zhuki novogo pokolinnya Voni harchuyutsya na roslinah i z pershimi holodami hovatsya u pidstilku grunt trishini u kori Chastina lichinok zalishayetsya u grunti u stani diapauzi do lita nastupnogo roku PoshirennyaVid poshirenij majzhe po vsij Palearktici za viklyuchennyam Zahidnogo Sibiru ta Dalekogo Shodu V Ukrayini zareyestrovanij u 19 oblastyah vid Zakarpattya do Harkivshini i Donbasu i vid Chernigivshini do Krimu Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv kazarka ye nevidyemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak u plodovih sadah zhuki zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin Obgrizachi brunki ta listki zhuki negativno vplivayut na rist ta fotosintetichnu aktivnist roslin Viklikayuchi opadinnya plodiv kazarki znizhut vrozhajnist fruktovih derev Vigrizayuchi zagliblennya u plodah samki vnosyat u nih spori plodovoyi gnili Iz shkodochinnistyu kazarki boryutsya opriskuyuchi dereva insekticidami zvichajno cherez 3 5 dniv pislya zavershennya cvitinnya PrimitkiAlonso Zarazaga M A Attelabidae p 134 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Ter Minasyan M E 81 Sem Attelabidae Trubkovyorty s 483 484 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp