Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маргари та Єрва ндівна Тер Мінася н вірм Մարգարիտ Տեր Մինասյան 6 червня 1910 19100606 Лейпциг Німеччина 9 квітня 1995 Са

Тер-Мінасян Маргарита Єрвандівна

Тер-Мінасян Маргарита Єрвандівна

Маргари́та Єрва́ндівна Тер-Мінася́н (вірм. Մարգարիտ Տեր-Մինասյան; 6 червня 1910(19100606), Лейпциг, Німеччина — 9 квітня 1995, Санкт-Петербург, Росія) — одна з найвідоміших радянських та російських ентомологів, спеціаліст із жуків надродини довгоносикоподібних та зернівок. Доктор біологічних наук (1944), професор (1949).

Маргарита Єрвандівна Тер-Мінасян
вірм. Մարգարիտ Տեր-Մինասյան
рос. Маргарита Ервандовна Тер-Минасян
image
Народилася 6 червня 1910(1910-06-06)[1] або 16 травня 1910(1910-05-16)
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький Райх
Померла 9 квітня 1995(1995-04-09)[3][1][4] (84 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Країна image СРСР
image Росія
Діяльність ентомологиня, викладачка університету, біолог, зоолог, науковиця
Alma mater Єреванський державний університет
Галузь ентомологія
Заклад Зоологічний інститут Академії наук Вірменської РСР,
Зоологічний інститут Російської академії наук
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук (1944) і професор (1949)
Партія КПРС
Відома завдяки: роботам із всебічного вивчення низки родин твердокрилих
Батько d
Брати, сестри d
У шлюбі з d
Діти d
Нагороди
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мінасян.

Біографія

Народилася у вірменській родині у Німеччині, де її батько, російський підданий, навчався у Лейпцизькому університеті.
Закінчила середню школу в Ечміадзині і біологічне відділення педагогічного факультету Єреванського університету.

У 1932 році поступила до аспірантури Зоологічного інституту Академії Наук СРСР. В 1935 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену степовій та напівпустельній фауні жуків-довгоносиків Вірменії та Нахічевані і стала старшим науковим співробітником Зоологічного інституту.

В 1938 році разом з чоловіком переїхала до Єревану. Після заснування Академії наук Вірменської РСР (1943) очолила Зоологічний інститут в системі цієї академії. Одночасно М. Є. Тер-Мінасян декілька років викладала зоологію безхребетних та зоогеографію на біологічному факультеті Єреванського державного університету. У 1944 році вона захистила докторськую дисертацію, присвячену жукам-трубкокрутам.

У 1950 році Маргарита Єрвандівна повернулася до Ленінграду, де понад 40 років працювала у Зоологічному інституті в лабораторії систематики комах — старшим науковим співробітником, згодом — старшим науковим співробітником-консультантом. Після виходу на пенсію у 1986 році вона активно і плідно працювала на громадських засадах до кінця життя і померла 9 квітня 1995 року.

Родина

  • Батько — Єрванд Галустович Тер-Мінасян (1879—1974), східнознавець та вірменознавець, відомий працями у галузі історії, філософії, філології, історії релігії та церков, перекладач.
  • Мати — Сірануш Мкртичівна Тер-Мінасян, уроджена Іоаннісіан (1881—1958), учитель російської мови, сестра вірменського поета-класика І. М. Іоаннісіана.
  • Брат — Мінас Єрвандович Тер-Мінасян (1911—1988).
  • Брат — Левон Єрвандович Тер-Мінасян (1918—2001).
  • Сестра — Лілі Єрвандівна Туманян (Тер-Мінасян) (1921—1998).
  • Чоловік — Ріхтер Андрій Андрійович (1911—1950), радянський ентомолог, знаний у царині , доктор біологічних наук, професор.
  • Донька — Ріхтер Віра Андріївна (1936—2015) — ентомолог, доктор біологічних наук, професор.
  • Донька — Ріхтер (Козінцева) Наталія Андріївна (1945—2001) — доктор філологічних наук.

Наукова діяльність

М. Є. Тер-Мінасян — фахівець світового рівня з систематики та фауністики декількох родин твердокрилих: довгоносиків, апіонід, трубкокрутів, . Нею описані як нові для науки три роди жуків (Pseudisomerus, Afghanocleonus, Mongolocleonus), 8 підродів та понад 180 видів..

Серцевину її наукового спадку становить капітальне вивчення підродини ліксин (Lixinae), що відіграють особливо помітну роль в аридних екосистемах Євразії, а деякі види — у господарстві. Виконану нею протягом двох десятиріч таксономічну розробку роду Stephanocleonus (понад 100 видів) професор Л. В. Арнольді назвав науковим подвигом за складність, обсяг та важливість роботи. У 1933 році вона досліджувала жуків у заповіднику Асканія-Нова.

Протягом багатьох років вона разом з учнями формувала у лабораторії наукову колекцію довгоносикоподібних жуків, яка стала однією з найбагатших у світі.

Під керівництвом М. Є. Тер-Мінасян підготовлено декілька кандидатських дисертацій, присвячених довгоносикоподібним жукам різних регіонів СРСР — Північно-Східної Азії (Б. О. Коротяєв), Далекого Сходу (А. Б. Єгоров), Ростовської області та Калмикії (Ю. Г. Арзанов), Грузії (А. О. Чолокава), Південного Таджикистану (Х. А. Насреддінов). Завдячуючи її щирій допомозі вдалося виконати цикл робіт з вивчення ліксин України. Серед її учнів — професор Е. Е. Барріос (Hector E. Barrios Velazco, Panama).

М. Є. Тер-Мінасян — автор понад 170 наукових публікацій, серед яких шість монографій. Вона підготувала до друку рукописи вчених, що пішли з життя дочасно — Ф. К. Лук'яновича, якого не стало під час блокади Ленінграду, та свого чоловіка А. А. Ріхтера, який помер від лейкемії.

Вона приділяла увагу також і суто прикладним аспектам ентомології. М. Є. Тер-Мінасян написала чималі розділи в колективних монографіях «Вредители леса» (1955) та «Насекомые и клещи — вредители сельскохозяйственных культур» (1974), а також низку статей до «Великої радянської енциклопедії».

Маргарита Ервандівна входила до складу Ради та Президії Всесоюзного ентомологічного товариства (ВЕТ), спеціалізованої ради з захисту докторських дисертацій при Зоологічному інституті. Чималу роботу виконувала як член редакційно-видавничої ради ЗІН та редколегії видань «Фауна СРСР», «Визначники по фауні СРСР», журналу «Энтомологическое обозрение». Вона очолювала науковий семінар лабораторії систематики комах, брала активну участь у підготовці й проведенні з'їздів ВЕТ, XIII Міжнародного ентомологічного конгресу (1967).

За заслуги у розвиткові науки М. Є. Тер-Мінасян нагороджено орденом Знак Пошани (1975) та орденом Дружби народів (1985).

«Маргарита Єрвандівна Тер-Мінасян — сама мудрість: так соковито й розумно, інколи категорично, але завжди вірно, мені здається, ніхто на вчених радах та інститутських зборах не виступав. Бездоганно вірна літературна мова із ледь відчутним вірменським акцентом надавала її виступам особливої привабливості. Після неї на цю саму тему навіть і казати щось не мало сенсу».
Софія Давидівна Степаньянц, кандидат біологічних наук, Зоологічний інститут РАН

.

«…усі, кому довелося звертатися до неї за допомогою, консультаціями або порадою, назавжди підпадали під її чарівність і вважали її своєю доброю й мудрою наставницею…
За 84 роки М. Є. Тер-Мінасян знала й бачила чимало горя и страждань і навчилася переносити їх і співчувати іншим. Мужність і почуття гумору у неї були чоловічими…
Небагато хто ризикував сперечатися з нею всерйоз, розум і мову Маргарита Єрвандівна мала однаково гострі, и битих нею у суперечках було чимало. При цьому кожне слово вона зважувала і завжди думала про те, щоби не образити співрозмовника…
Дуже важливим Маргарита Єрвандівна вважала розуміння того, що наука є частиною культури, і головне у ній — не забезпечення конкретних практичних потреб, а формування загальної картини світу. Вона сама була помітною часткою російської культури…
Душевні якості в людях вона цінувала дуже високо й сама вона являла собою неабиякий сплав мужності й сумнівів, відповідальності й скептицизму».
Борис Олександрович Коротяєв, провідний науковий співробітник Зоологічного інституту РАН

.

Основні наукові праці

  • Тер-Минасян М. Е. Определитель жуков-долгоносиков (Curculionidae) Армении. Ереван: Изд-во АН Арм ССР, 1946. — 162 с. (Зоол. сб. Зоол. ин-та АН Арм ССР, вип. 6).
  • Тер-Минасян М. Е. Долгоносики-трубковерты (Attelabidae). // Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые. Т.27. Вып.2. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. 231 с.
  • Лукьянович Ф. К., Тер-Минасян М. Е. 1957. Жуки-зерновки (Bruchidae). // Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые. Т. 24, вып. 1. М.-Л. Изд-во АН СССР. 208 с.
  • Тер-Минасян M. E. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР: Цветожилы и стеблееды (триба Lixini. Л.: Наука. Ленингр. отд., 1967. — 142 с. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоол. ин-том АН СССР, 95). (Перевидано англійською мовою у Делі, 1978).
  • Егоров А. Б., Тер-Минасян М. Е. Жуки-зерновки Восточной Сибири и Дальнего Востока СССР. Определитель. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1983. — 105 с.
  • Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Корневые долгоносики (триба Cleonini). // Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. Вып. 155. Л.: Наука, 1988. — 234 с.

Пам'ять

  • На честь М. Є. Тер-Мінасян названо понад 10 видів та 1 рід жуків (Terminasiania).
  • 100-річчю з дня народження М. Є. Тер-Мінасян присвячений один з випусків «Кавказского энтомологического бюллетеня» (2011, т. 7, вип. 2).

Примітки

  1. https://viaf.org/processed/LIH%7CLNB:C_h_B_z_;=B3
  2. Тертерян А. Е. Маргарита Ервандовна Тер-Минасян. К 80-летию со дня рождения // Биологический журнал Армении — 1990. — Т. 43, вып. 12. — С. 1036–1037. — ISSN 0366-5119
    d:Track:Q55073181d:Track:Q126811605d:Track:Q126811596
  3. https://www.zin.ru/ANIMALIA/COLEOPTERA/eng/terminas.htm
  4. http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=12883
  5. (not translated to mul) Віківиди — 2004.
    d:Track:Q181d:Track:Q41546637d:Track:Q13679
  6. Мірзоян Т. У истоков зоологии Армении //Голос Армении, 13 июля 2010 г. — [[https://web.archive.org/web/20150620182533/http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/Rus/terminga.htm Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.] PDF]
  7. Тер-Минасян, Ерванд. —PDF [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.].
  8. Ю. Г. Арзанов, Б. А. Коротяев.Список таксонов отряда Coleoptera, описанных М. Е. Тер-Минасян //Кавказский энтомол. бюллетень, 2011, 7(2), с. 177−187
  9. Маргарита Ервандовна Тер-Минасян. — PDF [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  10. Тер-Минасян М. Е. К познанию фауны жуков, связанных с флорой сложноцветных растений в государственном степном заповеднике Чапли (Аскания-Нова) // Тр. ЗИН АН СССР, 1936, т. 3, с. 429—438
  11. Дивись, наприклад: Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии. — 1984, № 6. — С. 39-43.
  12. О. Г. Кірейчук. Повний список публікацій М. Є. Тер-Мінасян. — PDF [ 20 червня 2015 у Wayback Machine.].
  13. Степаньянц С. Д. Они жили на острове ЗИН // Природа. — № 2, 2008. — с. 45. — PDF [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.].
  14. Памяти М.Е. Тер-Минасян...//Энтомологическое обозрение, 2010, т. 89, вип. 2. — [[https://web.archive.org/web/20150620162529/http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/Rus/terminer.htm Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.] PDF]
  15. Alonso-Zarazaga M.A. & Lyal C.H.C. A world catalogue of families and genera of Curculionoidea (Insecta: Coleoptera) (Excepting Scolytidae and Platypodidae). Barcelona: Entomopraxis SC.P., 1999, p. 193
  16. 100 лет со дня рождения Маргариты Ервандовны Тер-Минасян. — PDF [ 20 червня 2015 у Wayback Machine.]

Література

  • Крыжановский О. Л. К 60-летию Маргариты Ервандовны Тер-Минасян. Энтомол. обозр., 1970, т. 49, с. 700—701.
  • Тертерян А. Е. Маргарита Ервандовна Тер-Минасян. К 80-летию со дня рождения. Հայաստանի կենսաբանական հանդես Biological Journal of Armenia Биологический журнал Армении, 1990, т. 43, вип. 12, с. 1036—1037. ISSN 0366-5119. — PDF [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.].
  • Медведев Г. С., Коротяев Б. А. Памяти М. Е. Тер-Минасян (1910—1995) // Энтомол. обозр., 1995, т. 74, вип. 4, с. 923—931.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Margari ta Yerva ndivna Ter Minasya n virm Մարգարիտ Տեր Մինասյան 6 chervnya 1910 19100606 Lejpcig Nimechchina 9 kvitnya 1995 Sankt Peterburg Rosiya odna z najvidomishih radyanskih ta rosijskih entomologiv specialist iz zhukiv nadrodini dovgonosikopodibnih ta zernivok Doktor biologichnih nauk 1944 profesor 1949 Margarita Yervandivna Ter Minasyanvirm Մարգարիտ Տեր Մինասյան ros Margarita Ervandovna Ter MinasyanNarodilasya 6 chervnya 1910 1910 06 06 1 abo 16 travnya 1910 1910 05 16 Lejpcig Korolivstvo Saksoniya Nimeckij RajhPomerla 9 kvitnya 1995 1995 04 09 3 1 4 84 roki Sankt Peterburg RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnist entomologinya vikladachka universitetu biolog zoolog naukovicyaAlma mater Yerevanskij derzhavnij universitetGaluz entomologiyaZaklad Zoologichnij institut Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR Zoologichnij institut Rosijskoyi akademiyi naukVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor biologichnih nauk 1944 i profesor 1949 Partiya KPRSVidoma zavdyaki robotam iz vsebichnogo vivchennya nizki rodin tverdokrilihBatko dBrati sestri dU shlyubi z dDiti dNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Minasyan BiografiyaNarodilasya u virmenskij rodini u Nimechchini de yiyi batko rosijskij piddanij navchavsya u Lejpcizkomu universiteti Zakinchila serednyu shkolu v Echmiadzini i biologichne viddilennya pedagogichnogo fakultetu Yerevanskogo universitetu U 1932 roci postupila do aspiranturi Zoologichnogo institutu Akademiyi Nauk SRSR V 1935 roci zahistila kandidatsku disertaciyu prisvyachenu stepovij ta napivpustelnij fauni zhukiv dovgonosikiv Virmeniyi ta Nahichevani i stala starshim naukovim spivrobitnikom Zoologichnogo institutu V 1938 roci razom z cholovikom pereyihala do Yerevanu Pislya zasnuvannya Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR 1943 ocholila Zoologichnij institut v sistemi ciyeyi akademiyi Odnochasno M Ye Ter Minasyan dekilka rokiv vikladala zoologiyu bezhrebetnih ta zoogeografiyu na biologichnomu fakulteti Yerevanskogo derzhavnogo universitetu U 1944 roci vona zahistila doktorskuyu disertaciyu prisvyachenu zhukam trubkokrutam U 1950 roci Margarita Yervandivna povernulasya do Leningradu de ponad 40 rokiv pracyuvala u Zoologichnomu instituti v laboratoriyi sistematiki komah starshim naukovim spivrobitnikom zgodom starshim naukovim spivrobitnikom konsultantom Pislya vihodu na pensiyu u 1986 roci vona aktivno i plidno pracyuvala na gromadskih zasadah do kincya zhittya i pomerla 9 kvitnya 1995 roku Rodina Batko Yervand Galustovich Ter Minasyan 1879 1974 shidnoznavec ta virmenoznavec vidomij pracyami u galuzi istoriyi filosofiyi filologiyi istoriyi religiyi ta cerkov perekladach Mati Siranush Mkrtichivna Ter Minasyan urodzhena Ioannisian 1881 1958 uchitel rosijskoyi movi sestra virmenskogo poeta klasika I M Ioannisiana Brat Minas Yervandovich Ter Minasyan 1911 1988 Brat Levon Yervandovich Ter Minasyan 1918 2001 Sestra Lili Yervandivna Tumanyan Ter Minasyan 1921 1998 Cholovik Rihter Andrij Andrijovich 1911 1950 radyanskij entomolog znanij u carini doktor biologichnih nauk profesor Donka Rihter Vira Andriyivna 1936 2015 entomolog doktor biologichnih nauk profesor Donka Rihter Kozinceva Nataliya Andriyivna 1945 2001 doktor filologichnih nauk Naukova diyalnistM Ye Ter Minasyan fahivec svitovogo rivnya z sistematiki ta faunistiki dekilkoh rodin tverdokrilih dovgonosikiv apionid trubkokrutiv Neyu opisani yak novi dlya nauki tri rodi zhukiv Pseudisomerus Afghanocleonus Mongolocleonus 8 pidrodiv ta ponad 180 vidiv Sercevinu yiyi naukovogo spadku stanovit kapitalne vivchennya pidrodini liksin Lixinae sho vidigrayut osoblivo pomitnu rol v aridnih ekosistemah Yevraziyi a deyaki vidi u gospodarstvi Vikonanu neyu protyagom dvoh desyatirich taksonomichnu rozrobku rodu Stephanocleonus ponad 100 vidiv profesor L V Arnoldi nazvav naukovim podvigom za skladnist obsyag ta vazhlivist roboti U 1933 roci vona doslidzhuvala zhukiv u zapovidniku Askaniya Nova Protyagom bagatoh rokiv vona razom z uchnyami formuvala u laboratoriyi naukovu kolekciyu dovgonosikopodibnih zhukiv yaka stala odniyeyu z najbagatshih u sviti Pid kerivnictvom M Ye Ter Minasyan pidgotovleno dekilka kandidatskih disertacij prisvyachenih dovgonosikopodibnim zhukam riznih regioniv SRSR Pivnichno Shidnoyi Aziyi B O Korotyayev Dalekogo Shodu A B Yegorov Rostovskoyi oblasti ta Kalmikiyi Yu G Arzanov Gruziyi A O Cholokava Pivdennogo Tadzhikistanu H A Nasreddinov Zavdyachuyuchi yiyi shirij dopomozi vdalosya vikonati cikl robit z vivchennya liksin Ukrayini Sered yiyi uchniv profesor E E Barrios Hector E Barrios Velazco Panama M Ye Ter Minasyan avtor ponad 170 naukovih publikacij sered yakih shist monografij Vona pidgotuvala do druku rukopisi vchenih sho pishli z zhittya dochasno F K Luk yanovicha yakogo ne stalo pid chas blokadi Leningradu ta svogo cholovika A A Rihtera yakij pomer vid lejkemiyi Vona pridilyala uvagu takozh i suto prikladnim aspektam entomologiyi M Ye Ter Minasyan napisala chimali rozdili v kolektivnih monografiyah Vrediteli lesa 1955 ta Nasekomye i kleshi vrediteli selskohozyajstvennyh kultur 1974 a takozh nizku statej do Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Margarita Ervandivna vhodila do skladu Radi ta Prezidiyi Vsesoyuznogo entomologichnogo tovaristva VET specializovanoyi radi z zahistu doktorskih disertacij pri Zoologichnomu instituti Chimalu robotu vikonuvala yak chlen redakcijno vidavnichoyi radi ZIN ta redkolegiyi vidan Fauna SRSR Viznachniki po fauni SRSR zhurnalu Entomologicheskoe obozrenie Vona ocholyuvala naukovij seminar laboratoriyi sistematiki komah brala aktivnu uchast u pidgotovci j provedenni z yizdiv VET XIII Mizhnarodnogo entomologichnogo kongresu 1967 Za zaslugi u rozvitkovi nauki M Ye Ter Minasyan nagorodzheno ordenom Znak Poshani 1975 ta ordenom Druzhbi narodiv 1985 Margarita Yervandivna Ter Minasyan sama mudrist tak sokovito j rozumno inkoli kategorichno ale zavzhdi virno meni zdayetsya nihto na vchenih radah ta institutskih zborah ne vistupav Bezdoganno virna literaturna mova iz led vidchutnim virmenskim akcentom nadavala yiyi vistupam osoblivoyi privablivosti Pislya neyi na cyu samu temu navit i kazati shos ne malo sensu Sofiya Davidivna Stepanyanc kandidat biologichnih nauk Zoologichnij institut RAN usi komu dovelosya zvertatisya do neyi za dopomogoyu konsultaciyami abo poradoyu nazavzhdi pidpadali pid yiyi charivnist i vvazhali yiyi svoyeyu dobroyu j mudroyu nastavniceyu Za 84 roki M Ye Ter Minasyan znala j bachila chimalo gorya i strazhdan i navchilasya perenositi yih i spivchuvati inshim Muzhnist i pochuttya gumoru u neyi buli cholovichimi Nebagato hto rizikuvav sperechatisya z neyu vserjoz rozum i movu Margarita Yervandivna mala odnakovo gostri i bitih neyu u superechkah bulo chimalo Pri comu kozhne slovo vona zvazhuvala i zavzhdi dumala pro te shobi ne obraziti spivrozmovnika Duzhe vazhlivim Margarita Yervandivna vvazhala rozuminnya togo sho nauka ye chastinoyu kulturi i golovne u nij ne zabezpechennya konkretnih praktichnih potreb a formuvannya zagalnoyi kartini svitu Vona sama bula pomitnoyu chastkoyu rosijskoyi kulturi Dushevni yakosti v lyudyah vona cinuvala duzhe visoko j sama vona yavlyala soboyu neabiyakij splav muzhnosti j sumniviv vidpovidalnosti j skepticizmu Boris Oleksandrovich Korotyayev providnij naukovij spivrobitnik Zoologichnogo institutu RAN Osnovni naukovi praciTer Minasyan M E Opredelitel zhukov dolgonosikov Curculionidae Armenii Erevan Izd vo AN Arm SSR 1946 162 s Zool sb Zool in ta AN Arm SSR vip 6 Ter Minasyan M E Dolgonosiki trubkoverty Attelabidae Fauna SSSR Nasekomye zhestkokrylye T 27 Vyp 2 M L Izd vo AN SSSR 1950 231 s Lukyanovich F K Ter Minasyan M E 1957 Zhuki zernovki Bruchidae Fauna SSSR Nasekomye zhestkokrylye T 24 vyp 1 M L Izd vo AN SSSR 208 s Ter Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR Cvetozhily i stebleedy triba Lixini L Nauka Leningr otd 1967 142 s Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zool in tom AN SSSR 95 Perevidano anglijskoyu movoyu u Deli 1978 Egorov A B Ter Minasyan M E Zhuki zernovki Vostochnoj Sibiri i Dalnego Vostoka SSSR Opredelitel Vladivostok DVNC AN SSSR 1983 105 s Ter Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR Kornevye dolgonosiki triba Cleonini Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR Vyp 155 L Nauka 1988 234 s Pam yatNa chest M Ye Ter Minasyan nazvano ponad 10 vidiv ta 1 rid zhukiv Terminasiania 100 richchyu z dnya narodzhennya M Ye Ter Minasyan prisvyachenij odin z vipuskiv Kavkazskogo entomologicheskogo byulletenya 2011 t 7 vip 2 Primitkihttps viaf org processed LIH 7CLNB C h B z B3 Terteryan A E Margarita Ervandovna Ter Minasyan K 80 letiyu so dnya rozhdeniya Biologicheskij zhurnal Armenii 1990 T 43 vyp 12 S 1036 1037 ISSN 0366 5119 d Track Q55073181d Track Q126811605d Track Q126811596 https www zin ru ANIMALIA COLEOPTERA eng terminas htm http sdei senckenberg de biographies information php id 12883 not translated to mul Vikividi 2004 d Track Q181d Track Q41546637d Track Q13679 Mirzoyan T U istokov zoologii Armenii Golos Armenii 13 iyulya 2010 g https web archive org web 20150620182533 http www zin ru Animalia Coleoptera Rus terminga htm Arhivovano20 chervnya 2015 u Wayback Machine PDF Ter Minasyan Ervand PDF 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine Yu G Arzanov B A Korotyaev Spisok taksonov otryada Coleoptera opisannyh M E Ter Minasyan Kavkazskij entomol byulleten 2011 7 2 s 177 187 Margarita Ervandovna Ter Minasyan PDF 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ter Minasyan M E K poznaniyu fauny zhukov svyazannyh s floroj slozhnocvetnyh rastenij v gosudarstvennom stepnom zapovednike Chapli Askaniya Nova Tr ZIN AN SSSR 1936 t 3 s 429 438 Divis napriklad Volovnik S V Vidovoj sostav i rasprostranenie kleonin Coleoptera Curculionidae Cleoninae stepnoj zony Ukrainy Vestnik zoologii 1984 6 S 39 43 O G Kirejchuk Povnij spisok publikacij M Ye Ter Minasyan PDF 20 chervnya 2015 u Wayback Machine Stepanyanc S D Oni zhili na ostrove ZIN Priroda 2 2008 s 45 PDF 21 chervnya 2015 u Wayback Machine Pamyati M E Ter Minasyan Entomologicheskoe obozrenie 2010 t 89 vip 2 https web archive org web 20150620162529 http www zin ru Animalia Coleoptera Rus terminer htm Arhivovano20 chervnya 2015 u Wayback Machine PDF Alonso Zarazaga M A amp Lyal C H C A world catalogue of families and genera of Curculionoidea Insecta Coleoptera Excepting Scolytidae and Platypodidae Barcelona Entomopraxis SC P 1999 p 193 100 let so dnya rozhdeniya Margarity Ervandovny Ter Minasyan PDF 20 chervnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaKryzhanovskij O L K 60 letiyu Margarity Ervandovny Ter Minasyan Entomol obozr 1970 t 49 s 700 701 Terteryan A E Margarita Ervandovna Ter Minasyan K 80 letiyu so dnya rozhdeniya Հայաստանի կենսաբանական հանդես Biological Journal of Armenia Biologicheskij zhurnal Armenii 1990 t 43 vip 12 s 1036 1037 ISSN 0366 5119 PDF 21 chervnya 2015 u Wayback Machine Medvedev G S Korotyaev B A Pamyati M E Ter Minasyan 1910 1995 Entomol obozr 1995 t 74 vip 4 s 923 931

Дата публікації:
Топ