Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Stephanocleonus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Stephanocleonus tetragrammus (Pallas, 1781) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Stephanocleónus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae). У вивченні цього роду неабияку роль відіграла М. Є. Тер-Мінасян.
Зовнішній вигляд
Жуки цього роду мають середні або досить великі розмір: 9.5-14.2 мм у довжину. Основні ознаки:
- головотрубка звичайно вигнута донизу і паралельнобічна, посередині зверху з поздовжніми 1-3 кілями або опуклостями;
- 1-й членик джгутика вусиків довший за 2-й;
- ширина передньоспинки більша, ніж її довжина, біля переднього краю з перетяжкою по боках, за якою основа її опукла з боків; є лопаті за очима;
- задньогруди між передніми та заднімитазиками коротші за діаметр середніх тазиків;
- надкрила за серединою розширені й опуклі, від основи до вершини — з поздовжними крапковими борозенками, проміжки між якими трохи опуклі; крил немає;
- 1-й та 2-й членики задніх лапок звичайно видовжені, 2-й довший за 3-й, а 3-й має хоча б рудиментарну губчасту підошву; лапки знизу вкриті товстими шипами.
Фотографії видів цього роду дивись на.
Спосіб життя
Не вивчений, ймовірно він подібний до способу життя інших Cleonini. Мешканці рівнинних та гірських степів, на висоті до 4000 м. Личинки Stephanocleonus fossulatus розвиваються у корінні полину. Кормові рослини личинок решти видів невідомі, але дорослі жуки живилися на реомюрії (родина Тамариксові), цибулях (Лілійні), полину й брахантемумі (Айстрові), злаках (Тонконогові), імаго знаходили також на віниччі сланкому (родина Капустяні).
Географічне поширення
Ареал роду лежить в основному у межіх Східної Палеарктики — в Середній Азії, Казахстані, Сибіру, Туві, Монголії .
В фауні України зареєстровані два види цього роду. На захід вони поширюються лише до межі колишніх степів (Молдова, Угорщина).
Класифікація
За кількістю видів рід Stephanocleonus набагато більший, ніж решта родів Cleonini, а у підродині Lixinae він за цим показником поступається лише роду Lixus. Найвагоміший внесок у таксономію роду внесла М. Є. Тер-Минасян, яка розділила рід на підроди та описала 37 видів як нових для науки (три — у співавторстві). Загалом у роді Stephanocleonus]] описано понад 120 видів, два з яких мають по два підвиди. Всі види розподілені на п'ять підродів. Перелік їх наведено нижче, види української фауни виділено кольором:
| subgenus Deracanthopsis Voss, 1967
subgenus Eremocleonus Ter-Minasian, 1974
subgenus Sanzia Alonso-Zarazaga & Lyal, 1999
subgenus Stephanocleonus Motschulsky, 1860
|
subgenus Taeniocleonus Ter-Minasian, 1974
|
Практичне значення
Вид Stephanocleonus tetragrammus занесений до Червоної книги Російської Федерації і, відповідно, до низки регіональних Червоних книг Росії (див., наприклад,). До Червоної книги Ростовської області, крім цього виду, внесений також Stephanocleonus microgrammus.
Примітки
- Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 99-164
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 449–450. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
- Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 451–442. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Красная книга Саратовской области. Грибы. Лишайники. Растения. Животные. 2006. — 528 с.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Красная книга Ростовской области. http://минприродыро.рф/upload/iblock/758/Volume1.pdf [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stephanocleonus Stephanocleonus tetragrammus Pallas 1781 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Cleonini Rid Stephanocleonus Motschulsky 1860 Posilannya Vikividi Stephanocleonus ITIS 617048 NCBI 2899308 Stephanocleonus rid zhukiv rodini Dovgonosiki Curculionidae U vivchenni cogo rodu neabiyaku rol vidigrala M Ye Ter Minasyan Zovnishnij viglyadZhuki cogo rodu mayut seredni abo dosit veliki rozmir 9 5 14 2 mm u dovzhinu Osnovni oznaki golovotrubka zvichajno vignuta donizu i paralelnobichna poseredini zverhu z pozdovzhnimi 1 3 kilyami abo opuklostyami 1 j chlenik dzhgutika vusikiv dovshij za 2 j shirina perednospinki bilsha nizh yiyi dovzhina bilya perednogo krayu z peretyazhkoyu po bokah za yakoyu osnova yiyi opukla z bokiv ye lopati za ochima zadnogrudi mizh perednimi ta zadnimitazikami korotshi za diametr serednih tazikiv nadkrila za seredinoyu rozshireni j opukli vid osnovi do vershini z pozdovzhnimi krapkovimi borozenkami promizhki mizh yakimi trohi opukli kril nemaye 1 j ta 2 j chleniki zadnih lapok zvichajno vidovzheni 2 j dovshij za 3 j a 3 j maye hocha b rudimentarnu gubchastu pidoshvu lapki znizu vkriti tovstimi shipami Fotografiyi vidiv cogo rodu divis na Sposib zhittyaNe vivchenij jmovirno vin podibnij do sposobu zhittya inshih Cleonini Meshkanci rivninnih ta girskih stepiv na visoti do 4000 m Lichinki Stephanocleonus fossulatus rozvivayutsya u korinni polinu Kormovi roslini lichinok reshti vidiv nevidomi ale dorosli zhuki zhivilisya na reomyuriyi rodina Tamariksovi cibulyah Lilijni polinu j brahantemumi Ajstrovi zlakah Tonkonogovi imago znahodili takozh na vinichchi slankomu rodina Kapustyani Geografichne poshirennyaAreal rodu lezhit v osnovnomu u mezhih Shidnoyi Palearktiki v Serednij Aziyi Kazahstani Sibiru Tuvi Mongoliyi V fauni Ukrayini zareyestrovani dva vidi cogo rodu Na zahid voni poshiryuyutsya lishe do mezhi kolishnih stepiv Moldova Ugorshina KlasifikaciyaDovgonosik Goeze 1777 Dovgonosik Fischer von Waldheim 1835 Za kilkistyu vidiv rid Stephanocleonus nabagato bilshij nizh reshta rodiv Cleonini a u pidrodini Lixinae vin za cim pokaznikom postupayetsya lishe rodu Lixus Najvagomishij vnesok u taksonomiyu rodu vnesla M Ye Ter Minasyan yaka rozdilila rid na pidrodi ta opisala 37 vidiv yak novih dlya nauki tri u spivavtorstvi Zagalom u rodi Stephanocleonus opisano ponad 120 vidiv dva z yakih mayut po dva pidvidi Vsi vidi rozpodileni na p yat pidrodiv Perelik yih navedeno nizhche vidi ukrayinskoyi fauni vidileno kolorom subgenus Deracanthopsis Voss 1967 Ter Minasian 1978 Voss 1967 Voss 1967 subgenus Eremocleonus Ter Minasian 1974 Suvorov 1915 Gebler 1832 Gebler 1833 Faust 1883 Suvorov 1912 Faust 1904 Faust I890 Ter Minasian 1988 Gebler 1832 subgenus Sanzia Alonso Zarazaga amp Lyal 1999 Petri 1915 Petri 1914 Gyllenhal 1834 Stephanocleonus tetragrammus Pallas 1781 subgenus Stephanocleonus Motschulsky 1860 Reitter 1895 Ter Minasian 1972 Ter Minasian 1976 Chevrolat 1873 Faust 1883 Ter Minasian 1979 Ter Minasian 1979 Faust 1904 Gebler 1830 Faust 1883 Faust 1904 Faust 1883 Faust 1904 Faust 1904 Faust 1904 Voss 1967 Faust 1883 Chevrolat 1873 Gebler 1830 Marshall 1936 Faust 1904 Reitter 1895 Ter Minasian amp Korotyaev 1978 Ter Minasian 1976 Faust 1890 Faust 1904 Faust 1884 Reitter 1895 Pallas 1781 Fischer von Waldheim 1823 Chevrolat 1873 Suvorov 1915 Faust 1890 Fahraeus 1842 Fahraeus 1842 Chevrolat 1873 Faust 1883 Fahraeus 1842 Faust 1904 Ter Minasian 1972 Ter Minasian 1990 Ter Minasian 1979 Ter Minasian 1972 Suvorov 1912 Reitter 1895 Faust 1893 Ter Minasian 1978 Reitter 1895 Faust 1890 Suvorov 1915 Fahraeus 1842 Suvorov 1912 Faust 1895 Fischer von Waldheim 1823 Suvorov 1912 Ter Minasian amp Korotyaev 1978 Ter Minasian 1975 Chevrolat 1873 Fischer von Waldheim 1823 Ter Minasian 1989 Ter Minasian 1990 Ter Minasian 1990 Goeze 1777 Fischer von Waldheim 1823 Ter Minasian 1978 Fahraeus 1842 Faust 1890 Ter Minasian 1978 Voss 1967 Fahraeus 1842 Ter Minasian 1979 Faust 1883 Faust 1904 Faust 1883 Ter Minasian 1970 Voss 1967 Ter Minasian 1990 Faust 1887 Gebler 1848 Suvorov 1912 Faust 1890 Faust 1883 Faust 1890 Ter Minasian 1978 Faust 1883 Legalov 1999 Faust 1904 Ter Minasian 1972 Faust 1904 Faust 1904 Faust 1904 Suvorov 1915 Faust 1887 Fischer von Waldheim 1823 Faust 1891 Suvorov 1912 Ter Minasian 1978 Suvorov 1912 Faust 1904 subgenus Taeniocleonus Ter Minasian 1974 Ter Minasian 1972 Ter Minasian amp Korotyaev 1978 Ter Minasian 1989 Faldermann 1835 Ter Minasian 1989 Faust 1890 Reitter 1895 Ter Minasian 1970 Suvorov 1912 Suvorov 1912 Ter Minasian 1972 Suvorov 1912 Faust 1904 Faust 1904 Ter Minasian 1979 Faust 1895 Voss 1967 Ter Minasian 1972 Ter Minasian 1990 Ter Minasian 1970 Legalov 1999 Fischer von Waldheim 1835 Faust 1904Praktichne znachennyaVid Stephanocleonus tetragrammus zanesenij do Chervonoyi knigi Rosijskoyi Federaciyi i vidpovidno do nizki regionalnih Chervonih knig Rosiyi div napriklad Do Chervonoyi knigi Rostovskoyi oblasti krim cogo vidu vnesenij takozh Stephanocleonus microgrammus PrimitkiTer Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 99 164 Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 1 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Meregalli M amp Fremuth J Cleonini p 449 450 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 700 pp Volovnik S V Vidovoj sostav i rasprostranenie kleonin Coleoptera Curculionidae Cleoninae stepnoj zony Ukrainy Vestnik zoologii 1984 6 S 39 43 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf12 htm Meregalli M amp Fremuth J Cleonini p 451 442 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 700 pp Arhiv originalu za 29 kvitnya 2015 Procitovano 1 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Krasnaya kniga Saratovskoj oblasti Griby Lishajniki Rasteniya Zhivotnye 2006 528 s PDF Arhiv originalu PDF za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Krasnaya kniga Rostovskoj oblasti http minprirodyro rf upload iblock 758 Volume1 pdf 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine