ДріофторидиДовгоносик з роду Metamasius Еквадор Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animali

Дріофториди

Довгоносик з роду Metamasius (Еквадор)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera)
Надродина:	Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина:	Дріофториди (Dryophthoridae) (Schönherr, 1825)

Посилання

Вікісховище:	Dryophthoridae
Віківиди:	Dryophthoridae
EOL:	5239
ITIS:	616720
Fossilworks:	209817

Дріофтори́ди (Dryophthoridae Schönherr, 1825), або ж трубконосики — родина жуків надродини довгоносикоподібних (на думку частини ентомологів — це підродина у родині довгоносиків (Curculionidae). Ці комахи — середнього та великого розміру, рослинноїдні, личинки їх харчуються рослинними тканинами і інколи завдають шкоди господарству.

Зовнішній вигляд

Основні ознаки:

тіло не циліндричне, сплощене;
вусики колінчасті або з видовженим першим члеником, котрий довший за другий та третій членики, узяті разом.
вусики прикріплені у задній половині головотрубки, здебільшого — у трикутних ямках з боків слабо або сильно розширеної основи;
булава вусиків видовжена, конусоподібна, зворотньогрушовидна або овальна, її перший членик трохи опушений або голий, збільшений, решта члеників зрослися між собою;
головотрубка добре виражена і, звичайно, довга (якщо вона коротка, то передні гомілки без зубців);
ротові органи глибоко занурені в ротову порожнину спереду;
передньоспинка не має бічної облямівки.

Личинки дріофторид безногі, С-подібні, м'ясисті, білі або кремові, із рідкими волосками і щетинками, що стирчать.

Фотографії див. на.

Спосіб життя

Дорослі жуки харчуються рослинними тканинами. Личинки проходять розвиток у корінні, стеблах, деревині дерев, що всихають або гниють, у насінинах злаків.

Географічне поширення

Представників цієї групи знайдено на всіх континентах, крім Антарктиди. Переважна більшість видів дріофторид мешкають у субтропіках і тропіках. У фауні України вісім видів з чотирьох родів дріофторид.

Класифікація

Таксон поділяється на 150 родів, об'єднаних у 5 підродин:

Значення у природі та житті людини

Подібно до інших видів, дріофториди є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і самі стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Деякі види завдають відчутної шкоди культивованим рослинам (зокрема, пальмам — жуки роду Rhynchophorus) і різноманітним сухим рослинним продуктам, що перебувають на зберіганні — крупи, зерно тощо (наприклад, рисовий довгоносик Sitophilus oryzae). Деякі види останньої групи поширюються внаслідок транспортування цих продуктів і мають карантинне значення. В тропіках великих личинок дріофторид — мешканців деревини — їдять смаженими і запеченими.

Примітки

Lyal C. H. S.: Dryophtoridae, p. 185—192. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 7. — Leiden: Brill, 2011. — 373 pp.
M.A. Alonso-Zarazaga, H. Barrios, R. Borovec, P. Bouchard, R. Caldara, E. Colonnelli, L. Gültekin, P. Hlavác, B. Korotyaev, C.H.C. Lyal, A. Machado, M. Meregalli, H. Pierotti, L. Ren, M. Sánchez-Ruiz, A. Sforzi, H. Silfverberg, J. Skuhrovec, M. Trýzna, A.J. Velázquez de Castro & N.N. Yunakov. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. Monografías electrónicas S.E.A., vol. 8, 729 pp. http://sea-entomologia.org/monoelec.html [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.])
Егоров А. Б., Жерихин В. В. 1996. Сем. Dryophthoridae (Rhynchophoridae) // П. А. Лер (ред.). Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т.3. Жесткокрылые или жуки. Часть 3. Владивосток: Дальнаука. С.158, 161
UkrBIN: Ukrainian Biodiversity Information Network [public project & web application]. UkrBIN, Database on Biodiversity Information. Available: http://ukrbin.com/index.php?id=2264 [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[1] Lyal C. H. S.: Dryophtoridae, p. 185—192. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 7. — Leiden: Brill, 2011. — 373 pp.

[2] M.A. Alonso-Zarazaga, H. Barrios, R. Borovec, P. Bouchard, R. Caldara, E. Colonnelli, L. Gültekin, P. Hlavác, B. Korotyaev, C.H.C. Lyal, A. Machado, M. Meregalli, H. Pierotti, L. Ren, M. Sánchez-Ruiz, A. Sforzi, H. Silfverberg, J. Skuhrovec, M. Trýzna, A.J. Velázquez de Castro & N.N. Yunakov. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. Monografías electrónicas S.E.A., vol. 8, 729 pp. http://sea-entomologia.org/monoelec.html [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.])

[dv-3] Егоров А. Б., Жерихин В. В. 1996. Сем. Dryophthoridae (Rhynchophoridae) // П. А. Лер (ред.). Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т.3. Жесткокрылые или жуки. Часть 3. Владивосток: Дальнаука. С.158, 161

[4] UkrBIN: Ukrainian Biodiversity Information Network [public project & web application]. UkrBIN, Database on Biodiversity Information. Available: http://ukrbin.com/index.php?id=2264 [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]

[5] Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.

[6] . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()