Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Буряковий довгоносик-стеблоїд | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lixus subtilis Sturm. | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Буряковий або амарантовий довгоносик-стеблоїд (Lixus subtilis Sturm) — небезпечний шкідник фабричних та насіннєвих посівів цукрових буряків. Належить до родини Довгоносикоподібних (Curculionideae), ряду твердокрилих або жуків (Coleoptera).
Морфологія
Дорослу особину — жука — важко сплутати з іншими довгоносиками, адже він помітно вирізняється серед них своїм видовженим, вузьким, струнким тілом завдовжки до 12 мм. Вигнута циліндрична головотрубка з тонким вкороченим кілем посередині коротша за передньоспинку.
На відміну від інших довгоносиків, що пошкоджують цукрові буряки, у представників роду Lixus голова витягнута у більш довгу головотрубку, яка виконує функцію прогризання каналів у щільному харчовому субстраті і для проштовхування у канал відкладеного яйця. Тому у самців вона, зазвичай, розвинута менше, ніж у самиць. Досить мініатюрні щелепи знаходяться на кінці головотрубки, тому ці жуки, на відміну від бурякових довгоносиків, не можуть так грубо пошкоджувати листя. Вусики розташовані перед серединою головотрубки, лоб плаский, з округлим поглибленням. У комах немає чітко вираженого статевого диморфізму, хіба що самці дещо дрібніші від самиць і не перевищують 9 мм.
Личинка, як і годиться для довгоносиків, безнога, струнка, циліндрична, дугоподібно вигнута, завдовжки 12,5 мм. Тіло біле, головна капсула з рудуватим відтінком.
Лялечка — видовжена, вузька, з двохлопатевим додатком на кінці черевця і з шипиками на VI i VII члениках позаду.
Яйце — овальне, жовтувато-помаранчеве до 1 мм в діаметрі.
Біологія
В умовах України шкідник зимує у стадії жука, хоча окремі вчені не виключають можливості, що можуть зимувати і личинки, в садах, лісосмугах, на узліссях, багаторічних травах та інших неорних землях у рослинній підстилці. Після перезимівлі перші, найбільш активні жуки з'являються на поверхні ґрунту за умов підвищення температури на поверхні ґрунту до 11 — 14°С. Це, зазвичай, відбувається наприкінці квітня. Спочатку вони концентруються на молодих рослинах бур'янів, а згодом, на початку травня, з'являються на фабричних посівах цукрових буряків та їх насінниках. Спочатку жуки об'їдають листя з країв, надаючи перевагу верхівковим, гризуть поверхню черешків, а на висадках — живляться суцвіттями.
Розмножуватись довгоносики починають з кінця травня — початку червня. Самиця вигризає заглиблення у черешку листка або у верхній частині стебла і відкладає туди яйце, закриваючи при цьому отвір екскрементами чи огризками рослинних тканин, які вона перед цим розминає щелепами. Місце яйцекладки можна легко виявити за невеликою темною плямою, яка згодом перетворюється в наріст, що згодом тріскається. В один черешок чи стебло самиця може відкласти до 8 яєць, але, оскільки листок з черешком від цього засихає, то личинки, що вийшли з яйця, зазвичай, не закінчують свій розвиток і гинуть. Разом з тим, у стеблах висадків буряків можуть успішно розвиватись декілька десятків личинок.
Личинки, що вийшли з яйця, проточують в стеблах і черешках ходи, спрямовані до їх основи, спочатку під шкіркою, а згодом — і у серцевині. Довжина таких ходів може коливатись від 1 — 3 см до 9 і, навіть, до 19 см. Личинки живляться соковитою тканиною і за теплої погоди розвиваються впродовж 25 — 40 днів. Личинки заляльковуються в тих же ходах, але перед початком перетворення на лялечку спрямовують їх до периферії черешка чи стебла з тим, щоб майбутньому жуку було легше дістатись до поверхні і без перешкод вийти назовні. Заляльковування починається з липня і може затягнутися до серпня. Стадія лялечки триває близько 15 днів. Внаслідок розтягнутого періоду яйцекладки молоді довгоносики можуть з'являтися аж до жовтня. Перші молоді жуки виходять, зазвичай, на початку серпня. Спочатку вони мають м'які покриви каштанового забарвлення і сидять в середині стебла. Поступово жуки темніють, хітин твердішає і на поверхні елітр проступає характерне для жуків цієї групи жовте пилкоподібне нашарування. Готовий до виходу жук вигризає отвір і з'являється назовні. До настання холодів вони живляться на бур'янах і цукрових буряках, а згодом ховаються в тріщини ґрунту чи під рослинні рештки.
В умовах України буряковий стеблоїд, зазвичай, розвивається в одному поколінні і зимує у фазі дорослої комахи (жука). Проте в окремі теплі роки в південних областях, жук може факультативно розвиватися у двох генераціях і частина личинок другого покоління, що живилася в стеблах бур'янів, може перезимовувати, заляльковується навесні, і тоді молоді жуки разом із старими виходять наприкінці квітня.
Шкідливість
Бурякові культури пошкоджують як жуки, так і личинки шкідника. Жуки обгризають листя з країв, вигризають у стеблах і черешках заглиблення для відкладання яєць, але шкода від них не така відчутна, як від личинок.
Найбільш шкідливою фазою в циклі розвитку стеблоїда (про що і свідчить сама назва шкідника) є личинка, яка прогризає ходи в черешках, стеблах, спричиняючи відмирання листя і переломлювання стебел. За розвитку в стеблі і особливо в черешку значної кількості личинок рослини цукрових буряків передчасно всихають, особливо в суху, спекотну погоду. В умовах же дощового літа шкідливість фітофага суттєво обмежується внаслідок надлишкового вмісту води у черешках, що викликає інтенсивну загибель личинок. В окремі роки у другій половині вегетації пошкодження викликає адаптивну реакцію рослин, внаслідок чого спостерігається масове листкоутворення.
Пошкодження довгоносиком висадків буряків, особливо їх суцвіть у період цвітіння, не лише знижує врожай насіння, але й суттєво погіршує його якість.
Разом з тим, слід зауважити, що при заселенні агроценозів стеблоїд надає перевагу амаранту в порівнянні з цукровими буряками, а тому, за розширення площ під цією культурою, слід очікувати збільшення чисельності цього шкідника.
Заходи захисту
Для попередження шкідливості фітофага доцільним є проведення наступних захисних заходів:
- Дотримання рекомендованого чергування культур у сівозміні з поверненням буряків на попереднє місце не раніше як через 4 роки.
- Просторова ізоляція до 2 км від бурячищ минулого року та насінників цукрових буряків.
- Знищення бур'янової рослинності з родин лободових та амарантових — резервату бурякового стеблоїда.
- Внесення збалансованих відповідно до потреб поля норм органо-мінеральних добрив; якісна та своєчасна підготовка ґрунту під посів буряків; позакореневі підживлення рослин комплексом макро- та мікроелементів та інші агрозаходи, що сприяють підвищенню витривалості рослин до пошкодження шкідником.
- Сівба цукрових буряків лише кондиційним насінням обробленим композиціями захисно-стимулюючих речовин з включенням до їх складу високоефективних інсектицидів-протруйників (Круїзер FS 350 та 600, т.к.с., Пончо Бета FS 453 к.с. тощо)
- Починаючи з фази 2-3 пари листків цукрових буряків у разі перевищення стеблоїдом ЕПШ (2 жука/пог.метр), посіви слід обприскати одним з наступних препаратів: Енжіо 247 SC, к.е., Децис ф — Люкс, к.е., Ф′юрі, в.е., Діазинон, к.е., Фастак, к.е. та ін., згідно з чинним «Переліком пестицидів…».
Джерела
- Буряковий довгоносик-стеблоїд: нова загроза від «старого знайомого» / В. Федоренко, О. Половинчук // Агроексперт. — 2012. — № 7. — С. 42—44.
Література
- Добровольский Б. В. Вредные жуки / Б. В. Добровольский. — Ростов-на-Дону: Ростоблкнигиздав, 1951. — С. 193—198.
- Петруха О. Й. Свекловичный долгоносик — стеблеед. / Свекловодство, том 3. Госсельхозиздат. К — 1959., с. 151—153., 642с.
- Воловник С. В. Амарантовый стеблеед. Вредители с.-х. культур и лесных насаждений в 3-х томах. — том 2. Вредные членистоногие, позвоночные — 2-е изд. Исправ. И доп./ Под общей редакцией В. П. Васильева; К.: Урожай, 1988. — 576 с., С. 111—112.
- Воловник С.В., Писня И.В. Амарантовый стеблеед // Сахарная свёкла (Москва), 1984. № 5. С. 36-37.
- Леженіна І. П. Амарантовий стеблогриз — небезпечний шкідник насіннєвих посівів амаранту в Харківській області / І. П. Леженіна, Ю. В. Карпенко // Вісник ХНАУ. Сер. «Ентомологія та фітопатологія». — 2008. — № 8. — С. 73—79.
- Карпенко Ю. В. Біологія Lixus subtilis Sturm. (Coleoptera: Curculionidae) — шкідника амаранту / Ю. В. Карпенко, І. П. Леженіна // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: тез. доп. Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених до 190-річчя ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. — Х., 2006. — С. 238.
- Исмухамбетов, Ж. Д. Свекловичный стеблеед / Ж. Д. Исмухамбетов // Защита растений. 1988. — № 4. — С. 32—33.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buryakovij dovgonosik stebloyid Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Rodina Dovgonosiki Curculionidae Rid Lixus Vid Buryakovij dovgonosik stebloyid Binomialna nazva Lixus subtilis Sturm Posilannya Vikishovishe Lixus subtilis Buryakovij abo amarantovij dovgonosik stebloyid Lixus subtilis Sturm nebezpechnij shkidnik fabrichnih ta nasinnyevih posiviv cukrovih buryakiv Nalezhit do rodini Dovgonosikopodibnih Curculionideae ryadu tverdokrilih abo zhukiv Coleoptera MorfologiyaDoroslu osobinu zhuka vazhko splutati z inshimi dovgonosikami adzhe vin pomitno viriznyayetsya sered nih svoyim vidovzhenim vuzkim strunkim tilom zavdovzhki do 12 mm Vignuta cilindrichna golovotrubka z tonkim vkorochenim kilem poseredini korotsha za perednospinku Na vidminu vid inshih dovgonosikiv sho poshkodzhuyut cukrovi buryaki u predstavnikiv rodu Lixus golova vityagnuta u bilsh dovgu golovotrubku yaka vikonuye funkciyu progrizannya kanaliv u shilnomu harchovomu substrati i dlya proshtovhuvannya u kanal vidkladenogo yajcya Tomu u samciv vona zazvichaj rozvinuta menshe nizh u samic Dosit miniatyurni shelepi znahodyatsya na kinci golovotrubki tomu ci zhuki na vidminu vid buryakovih dovgonosikiv ne mozhut tak grubo poshkodzhuvati listya Vusiki roztashovani pered seredinoyu golovotrubki lob plaskij z okruglim pogliblennyam U komah nemaye chitko virazhenogo statevogo dimorfizmu hiba sho samci desho dribnishi vid samic i ne perevishuyut 9 mm Lichinka yak i goditsya dlya dovgonosikiv beznoga strunka cilindrichna dugopodibno vignuta zavdovzhki 12 5 mm Tilo bile golovna kapsula z ruduvatim vidtinkom Lyalechka vidovzhena vuzka z dvohlopatevim dodatkom na kinci cherevcya i z shipikami na VI i VII chlenikah pozadu Yajce ovalne zhovtuvato pomarancheve do 1 mm v diametri BiologiyaV umovah Ukrayini shkidnik zimuye u stadiyi zhuka hocha okremi vcheni ne viklyuchayut mozhlivosti sho mozhut zimuvati i lichinki v sadah lisosmugah na uzlissyah bagatorichnih travah ta inshih neornih zemlyah u roslinnij pidstilci Pislya perezimivli pershi najbilsh aktivni zhuki z yavlyayutsya na poverhni gruntu za umov pidvishennya temperaturi na poverhni gruntu do 11 14 S Ce zazvichaj vidbuvayetsya naprikinci kvitnya Spochatku voni koncentruyutsya na molodih roslinah bur yaniv a zgodom na pochatku travnya z yavlyayutsya na fabrichnih posivah cukrovih buryakiv ta yih nasinnikah Spochatku zhuki ob yidayut listya z krayiv nadayuchi perevagu verhivkovim grizut poverhnyu chereshkiv a na visadkah zhivlyatsya sucvittyami Rozmnozhuvatis dovgonosiki pochinayut z kincya travnya pochatku chervnya Samicya vigrizaye zagliblennya u chereshku listka abo u verhnij chastini stebla i vidkladaye tudi yajce zakrivayuchi pri comu otvir ekskrementami chi ogrizkami roslinnih tkanin yaki vona pered cim rozminaye shelepami Misce yajcekladki mozhna legko viyaviti za nevelikoyu temnoyu plyamoyu yaka zgodom peretvoryuyetsya v narist sho zgodom triskayetsya V odin chereshok chi steblo samicya mozhe vidklasti do 8 yayec ale oskilki listok z chereshkom vid cogo zasihaye to lichinki sho vijshli z yajcya zazvichaj ne zakinchuyut svij rozvitok i ginut Razom z tim u steblah visadkiv buryakiv mozhut uspishno rozvivatis dekilka desyatkiv lichinok Lichinki sho vijshli z yajcya protochuyut v steblah i chereshkah hodi spryamovani do yih osnovi spochatku pid shkirkoyu a zgodom i u sercevini Dovzhina takih hodiv mozhe kolivatis vid 1 3 sm do 9 i navit do 19 sm Lichinki zhivlyatsya sokovitoyu tkaninoyu i za teployi pogodi rozvivayutsya vprodovzh 25 40 dniv Lichinki zalyalkovuyutsya v tih zhe hodah ale pered pochatkom peretvorennya na lyalechku spryamovuyut yih do periferiyi chereshka chi stebla z tim shob majbutnomu zhuku bulo legshe distatis do poverhni i bez pereshkod vijti nazovni Zalyalkovuvannya pochinayetsya z lipnya i mozhe zatyagnutisya do serpnya Stadiya lyalechki trivaye blizko 15 dniv Vnaslidok roztyagnutogo periodu yajcekladki molodi dovgonosiki mozhut z yavlyatisya azh do zhovtnya Pershi molodi zhuki vihodyat zazvichaj na pochatku serpnya Spochatku voni mayut m yaki pokrivi kashtanovogo zabarvlennya i sidyat v seredini stebla Postupovo zhuki temniyut hitin tverdishaye i na poverhni elitr prostupaye harakterne dlya zhukiv ciyeyi grupi zhovte pilkopodibne nasharuvannya Gotovij do vihodu zhuk vigrizaye otvir i z yavlyayetsya nazovni Do nastannya holodiv voni zhivlyatsya na bur yanah i cukrovih buryakah a zgodom hovayutsya v trishini gruntu chi pid roslinni reshtki V umovah Ukrayini buryakovij stebloyid zazvichaj rozvivayetsya v odnomu pokolinni i zimuye u fazi dorosloyi komahi zhuka Prote v okremi tepli roki v pivdennih oblastyah zhuk mozhe fakultativno rozvivatisya u dvoh generaciyah i chastina lichinok drugogo pokolinnya sho zhivilasya v steblah bur yaniv mozhe perezimovuvati zalyalkovuyetsya navesni i todi molodi zhuki razom iz starimi vihodyat naprikinci kvitnya ShkidlivistBuryakovi kulturi poshkodzhuyut yak zhuki tak i lichinki shkidnika Zhuki obgrizayut listya z krayiv vigrizayut u steblah i chereshkah zagliblennya dlya vidkladannya yayec ale shkoda vid nih ne taka vidchutna yak vid lichinok Najbilsh shkidlivoyu fazoyu v cikli rozvitku stebloyida pro sho i svidchit sama nazva shkidnika ye lichinka yaka progrizaye hodi v chereshkah steblah sprichinyayuchi vidmirannya listya i perelomlyuvannya stebel Za rozvitku v stebli i osoblivo v chereshku znachnoyi kilkosti lichinok roslini cukrovih buryakiv peredchasno vsihayut osoblivo v suhu spekotnu pogodu V umovah zhe doshovogo lita shkidlivist fitofaga suttyevo obmezhuyetsya vnaslidok nadlishkovogo vmistu vodi u chereshkah sho viklikaye intensivnu zagibel lichinok V okremi roki u drugij polovini vegetaciyi poshkodzhennya viklikaye adaptivnu reakciyu roslin vnaslidok chogo sposterigayetsya masove listkoutvorennya Poshkodzhennya dovgonosikom visadkiv buryakiv osoblivo yih sucvit u period cvitinnya ne lishe znizhuye vrozhaj nasinnya ale j suttyevo pogirshuye jogo yakist Razom z tim slid zauvazhiti sho pri zaselenni agrocenoziv stebloyid nadaye perevagu amarantu v porivnyanni z cukrovimi buryakami a tomu za rozshirennya plosh pid ciyeyu kulturoyu slid ochikuvati zbilshennya chiselnosti cogo shkidnika Zahodi zahistuDlya poperedzhennya shkidlivosti fitofaga docilnim ye provedennya nastupnih zahisnih zahodiv Dotrimannya rekomendovanogo cherguvannya kultur u sivozmini z povernennyam buryakiv na poperednye misce ne ranishe yak cherez 4 roki Prostorova izolyaciya do 2 km vid buryachish minulogo roku ta nasinnikiv cukrovih buryakiv Znishennya bur yanovoyi roslinnosti z rodin lobodovih ta amarantovih rezervatu buryakovogo stebloyida Vnesennya zbalansovanih vidpovidno do potreb polya norm organo mineralnih dobriv yakisna ta svoyechasna pidgotovka gruntu pid posiv buryakiv pozakorenevi pidzhivlennya roslin kompleksom makro ta mikroelementiv ta inshi agrozahodi sho spriyayut pidvishennyu vitrivalosti roslin do poshkodzhennya shkidnikom Sivba cukrovih buryakiv lishe kondicijnim nasinnyam obroblenim kompoziciyami zahisno stimulyuyuchih rechovin z vklyuchennyam do yih skladu visokoefektivnih insekticidiv protrujnikiv Kruyizer FS 350 ta 600 t k s Poncho Beta FS 453 k s tosho Pochinayuchi z fazi 2 3 pari listkiv cukrovih buryakiv u razi perevishennya stebloyidom EPSh 2 zhuka pog metr posivi slid obpriskati odnim z nastupnih preparativ Enzhio 247 SC k e Decis f Lyuks k e F yuri v e Diazinon k e Fastak k e ta in zgidno z chinnim Perelikom pesticidiv DzherelaBuryakovij dovgonosik stebloyid nova zagroza vid starogo znajomogo V Fedorenko O Polovinchuk Agroekspert 2012 7 S 42 44 LiteraturaDobrovolskij B V Vrednye zhuki B V Dobrovolskij Rostov na Donu Rostoblknigizdav 1951 S 193 198 Petruha O J Sveklovichnyj dolgonosik stebleed Sveklovodstvo tom 3 Gosselhozizdat K 1959 s 151 153 642s Volovnik S V Amarantovyj stebleed Vrediteli s h kultur i lesnyh nasazhdenij v 3 h tomah tom 2 Vrednye chlenistonogie pozvonochnye 2 e izd Isprav I dop Pod obshej redakciej V P Vasileva K Urozhaj 1988 576 s S 111 112 Volovnik S V Pisnya I V Amarantovyj stebleed Saharnaya svyokla Moskva 1984 5 S 36 37 Lezhenina I P Amarantovij steblogriz nebezpechnij shkidnik nasinnyevih posiviv amarantu v Harkivskij oblasti I P Lezhenina Yu V Karpenko Visnik HNAU Ser Entomologiya ta fitopatologiya 2008 8 S 73 79 Karpenko Yu V Biologiya Lixus subtilis Sturm Coleoptera Curculionidae shkidnika amarantu Yu V Karpenko I P Lezhenina Ekologizaciya stalogo rozvitku agrosferi kulturnij gruntogenez i noosferna perspektiva informacijnogo suspilstva tez dop Mizhnar nauk konf studentiv aspirantiv i molodih vchenih do 190 richchya HNAU im V V Dokuchayeva H 2006 S 238 Ismuhambetov Zh D Sveklovichnyj stebleed Zh D Ismuhambetov Zashita rastenij 1988 4 S 32 33