Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сейсмічність англ seismicity схильність території до землетрусів Характеризується територіальним розподілом осередків зе

Сейсмічність України

Сейсмічність України

Сейсмічність (англ. seismicity) — схильність території до землетрусів. Характеризується територіальним розподілом осередків землетрусів різної енергії, що оцінюється магнітудою або за шкалою енергетичних класів, інтенсивністю їх прояву по поверхні в балах, частотою сейсмічних подій та іншими характеристиками землетрусів.

Загальна характеристика

В Україні силу поштовхів і коливань під час землетрусів прийнято вимірювати за 12-бальною шкалою інтенсивності), також часто використовують магнітуду (силу землетрусу) за шкалою Ріхтера або за Р-хвилями, обидві від 0 до 9,9), бо її фіксують сейсмографи, а інтенсивність визначають за силою руйнувань.

Значні сейсмічні процеси існують на заході України, зокрема в Закарпатті, де неодноразово були сильно-помірні та сильні за (шкалою інтенсивності МSK-64) землетруси інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус, який стався 15 жовтня 1834 р. (до 7 балів), охопив значну територію Закарпаття (приблизно від Сваляви до Рахова).

У центральній частині західних областей України землетруси інтенсивністю до 6 балів в епіцентрах були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках.

У межах Чернівецької області зафіксовано один землетрус інтенсивністю 5,0 балів. На Закарпаття впливають сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії. Але тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.

Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії).

Для Кримського півострову також характерна інтенсивна (до 5-6 балів) сейсмічна активність. Епіцентри кримських землетрусів, як правило, знаходяться переважно в Чорному морі (в основному між Алуштою і Форосом). Наприклад, ізосейсти землетрусу до 5 балів, який відбувся 11 листопада 1927 р., сягали крайньої північної частини півострова; ізосейсти цього ж землетрусу інтенсивністю до 8 балів оконтурили більшу частину Кримських гір.

Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва.

В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція «Львів», яку засновано 1899 року. Цифрова сейсмічна станція «Київ» організована 1994 року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.

В новітній час дослідники з Норвегії й України задокументували сейсмічну активність під час російських обстрілів Київщини й сусідніх областей України у перші тижні російського вторгнення в Україну. Дані про вибухи і їхню потужність відобразили на інтерактивній мапі журналісти The New York Times.

Сейсмічність регіонів України

Сучасна сейсмічність України пов'язана з її геологічною будовою, локальними процесами в земній корі і літосфері, а також з глобальною динамікою тектонічних плит. Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча (Румунія), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бали, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50 % забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Закарпатська сейсмоактивна зона

Карпати — порівняно молода орогенічна система. У ній ще не затихли власні тектонічні процеси. Небезпека частих землетрусів на Закарпатті обумовлена локальним впливом сейсмічних джерел, а також потужною сейсмоактивністю зони Вранча та близькості до неї регіону. На переконання фахівців Головного центру спеціального контролю ДКАУ сильні землетруси, які відчуваються в Україні, генерує саме зона Вранча. Зазначена зона належить до того ж сейсмоактивного поясу, який утворився унаслідок того, що євразійська материкова плита — це, починаючи від Азорських островів через Середземне море, протягується через зону Вранча, досягає Туреччини, Кавказу і проходить далі, де розділяється на два пояси, один з яких прямує на південь, а інший — у бік Камчатки.

Відтак, Закарпаття вважається районом з підвищеною сейсмічністю. Утім закарпатські землетруси низькоенергетичні та їх реєструють, в основному, лише інструментальними методами. Водночас в регіоні досить відчутні локальні землетруси, але тільки в епіцентрах. Це також обумовлене тим, що фіксовані закарпатські землетруси не мають великої сили.

На території Закарпаття також відбуваються більш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 р. мав потужність до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття — від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області було зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.

Землетруси в Закарпатті, Прикарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах. Вони були зафіксовані:

До XXI століття

В минулі століття було зафіксовано низку землетрусів, в тому числі:

  • 3 березня 1670 року, в районі сучасного смт Шкло Львівської області, відбувся землетрус інтенсивністю 6 балів (за 12-бальною шкалою MSK-64);
  • 7 червня 1738 року, потужний землетрус стався в м. Тернополі та на його околицях;
  • 17 серпня 1875 року, в районі сучасного м. Великі Мости Львівської області, стався землетрус інтенсивністю 6 балів, який став максимальним показником за всю історію сейсмоспостережень на Львівщині. Поштовхи були відчутні навіть у Варшаві та Чернівцях;
  • протягом 1974—1976 років, в районі сучасного м. Долини Івано-Франківської області, відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5-6, 7 лютого 1976 року — 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів (відповідно). Можливо, вони були викликані нагнітанням води в продуктивні пласти на нафтопромислах Долини;
  • 7 червня 1987 року, в районі сучасного м. Калуш Івано-Франківської області, відбувся техногенний землетрус з інтенсивністю 3-4 балів (за шкалою Ріхтера). Цей землетрус був викликаний обвалом стель старих соляних виробок.

XXI століття

2002
  • 3 січня 2002 року, в районі смт Микулинці Тернопільської області відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 км поштовхи не відчувались.
2020
2021
2022
  • 21 лютого 2022 року, було зареєстровано землетрус в районі м. Червонограда Львівської області магнітудою 2,8 балів (за шкалою Ріхтера), інтенсивністю у джерелі – 3 балів за шкалою MSK-64.
  • 22 грудня 2022 року, було зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,4 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.
  • 23 грудня 2022 року, на території Чернівецької області було зафіксовано землетруси магнітудами 3,0 та 2,2 балів (за шкалою Ріхтера).
2023
  • 3 січня 2023 року, на території Закарпатської області в районі м. Іршави стався землетрус на глибині 6 км, магнітудою 3,8 балів (за шкалою Ріхтера).
  • 21 січня 2023 року, о 05:59:59 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі села Коболчин Дністровського району Чернівецької області магнітудою 3,1 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 3 км.
  • 27 лютого 2023 року, на Закарпатті стався землетрус магнітудою 3,3 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 2 км. Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю, землетрус було зафіксовано о 03:15:39 за київським часом в районі с. Велика Добронь, яке розташоване за 19 км на захід від м. Мукачевого Закарпатської області.
  • 5 квітня 2023 року, об 11:41:05 (за київським часом), на південь від м. Мукачевого Закарпатської області стався землетрус магнітудою 2,2 балів (за шкалою Ріхтера). Землетрус відбувся на глибині 3 км та за повідомленням Головного центру спеціального контролю ДКАУ він не ніс загрози для населення та за класифікацією землетрусів відносився до невідчутних.
  • 12 квітня 2023 року, о 14:26:49 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,5 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився за 10 км на захід від м. Яремче Івано-Франківської області на глибині 6 км. За класифікацією землетрус відносився до «невідчутних». Інтенсивність коливань лежала нижче межі чутливості людей, струс землі виявлявся і реєструвався тільки сейсмографами.
  • 14 квітня 2023 року, о 04:54:50 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус інтенсивністю до 5 балів. Епіцентр землетрусу був розташований на відстані 11 км на схід від м. Іршави на глибині 4 км.
  • 27 квітня 2023 року, о 13:34 (за київським часом), на Прикарпатті стався землетрус магнітудою 2,2 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу розташовувався за 7 км на захід від м. Яремче Івано-Франківської області на глибині 3 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних». Коливання відчувалися тільки окремими людьми, які знаходилися в спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах.
  • 31 липня 2023 року, о 14:25 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,1 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу розташовувався на відстані 6 км від міста Сваляви з гіпоцентром на глибині 6 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних» та не ніс загрози для життя людей.
  • 10 серпня 2023 року, о 10:36 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,4 балів (за шкалою Ріхтера). За інформацією Головного центру спеціального контролю, епіцентр землетрусу розташовувався за 10 км на схід від м. Ужгорода на глибині 5 км. За класифікацією землетрусів, зазначений землетрус відносився до «не відчутних» та не ніс загрози для життя людей.
  • 16 серпня 2023 року, о 16:43 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,2 балів (за шкалою Ріхтера). За інформацією Головного центру спеціального контролю, епіцентр землетрусу знаходився за 23 км на схід від м. Ужгорода на глибині 3 км. За класифікацією землетрусів, зазначений землетрус відносився до «не відчутних».
  • 24 серпня 2023 року, о 22:29:34 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Балківці Дністровського району Чернівецької області, магнітудою 1,6 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 7 км. Згідно розрахунків, землетрус не ніс загрози для населення, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних.
  • 6 вересня 2023 року, о 12:56:00 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Старий Вовчинець Чернівецької області, магнітудою 3,1 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 5 км. Згідно розрахунків, землетрус не ніс загрози для населення, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних.
  • 14 вересня 2023 року, об 11:52 (за київським часом), в районі м. Виноградова Закарпатської області стався землетрус силою 2,0 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ, його епіцентр був розташований на відстані 6 км на схід від м. Виноградів на глибині 5 км. За класифікацією землетрусів належав до невідчутних і не ніс загрози для населення та об'єктів критичної інфраструктури України.
  • 23 вересня 2023 року, о 12:56:00 (за київським часом), в Мукачівському районі Закарпатської області стався землетрус магнітудою 2,0 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ, його епіцентр знаходився на глибині 2 км, а за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних.
  • 23 листопада 2023 року, о 06:39:12 (за київським часом), в Новоселицькій ТГ Чернівецької області стався землетрус магнітудою 2,0 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ епіцентр землетрусу знаходився на глибині 2 км, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних та не ніс загрози для населення.
  • 28 грудня 2023 року, о 22:59:18 (за київським часом), стався землетрус поблизу села Форнош Мукачівського району Закарпатської області. За інформацією Головного центру спеціального контролю ДКАУ, магнітуда землетрусу становила 1,5.
  • 29 грудня 2023 року, о 00:39:44 (за київським часом), стався землетрус поблизу с. Пістрялово Мукачівського району Закарпатської області. За інформацією Головного центру спеціального контролю ДКАУ, магнітуда землетрусу становила 1,4 балів.
2024
  • 6 лютого 2024 року, близько 06:00:12 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,6 балів (за шкалою Ріхтера). Джерело землетрусу знаходилося за 12 км на схід від м. Яремче Івано-Франківської області, на глибині 4 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних».
  • 14 лютого 2024 року, о 06:49:10 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ в Чернівецькій області зареєстровано землетрус магнітудою 1,9 балів (за шкалою Ріхтера).
  • 18 лютого 2024 року, о 11:07:32 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Лисівці Тернопільській області магнітудою 2,6 балів (за шкалою Ріхтера). Гіпоцентр землетрусу знаходився на глибині 5 км.
  • 4 березня 2024 року, близько 15:05:31 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі м. Надвірної Івано-Франківській області, магнітудою 1,7 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 7 км. За класифікацією землетрус відносився до ледве відчутних.
  • 20 квітня 2024 року, о 02:26:49 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ, в районі м. Коломиї Івано-Франківської області зареєстровано невідчутний землетрус магнітудою 1,4 балів (за шкалою Ріхтера). Джерело землетрусу знаходилося на глибині 5 км.
  • 3 травня 2024 року, о 02:06:32 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ, в Чернівецькій області зареєстровано невідчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 1,1 балів (за шкалою Ріхтера).
  • 3 червня 2024 року, о 13:44:00 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ, в Закарпатській області зареєстровано невідчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 1,6 балів (за шкалою Ріхтера).

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона

Докладніше: Сейсмічність Криму

Півострів Крим належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Найпотужнішими були землетруси 1927 року з яких вересневе досягало 8 балів. Воно супроводжувалося людськими жертвами, великими руйнуваннями й нанесло значний матеріальний збиток. В результаті цього землетрусу 16 людей загинули, а більше ста отримали травми. На Південному березі не виявилося жодної будови, яка б не постраждала. Лише у Ялті більше 30 споруд виявилися зруйнованими настільки, що їх довелося повністю розбирати, а близько тисячі будинків постраждали у такій мірі, що 3/4 їх площі виявилися непридатними для життя. Майже половина сільського населення восьмибальної зони землетрусу залишилися без даху.

Дата Час Місця Найбільший прояв інтенсивності
4 ст. до нашої ери - Керченська протока Сильна руйнація
480 рік Осінь місто Херсонес та увесь Крим
1292 рік Січень Судак -
1341 рік - Крим Руйнація
1471 рік Серпень Ялта Слабка
1751 рік - Кючюк-Ламбат
1786 рік Березень Кючюк-Ламбат
1793 рік Листопад Крим 5-6 балів
1802 рік Жовтень Севастополь й інші місця 6 балів
1815 рік Травень село Аргин (Білогірськ) 3-5 балів
1823 рік Грудень Крим -
1827 рік Січень Крим -
1832 рік Січень Алушта й інші місця 5 балів
1853 рік - Севастополь, Євпаторія 5 балів
1855 рік Південний берег, Сімферополь 6 балів
1859 рік Південний берег, Лівадія 3-4 бали
1861 рік Севастополь, Балаклава 4-5 балів
1863 рік Ялта й Південний берег 5 балів
1869 рік Масандра та Південний берег 4-5 балів
1869 рік Судак та весь Крим 7 балів
1872 рік Ялта, Південний берег, Бахчисарай 5 балів
1872 рік Феодосія та інші місця 6 балів
1875 рік Алушта та інші місця 4 бали
1875 рік Севастополь та весь Крим 7 балів
1875 рік Алушта, Південний берег, Сімферополь 5 балів
1875 рік Алушта та Південний берег 3 бали
1875 рік Феодосія та інші місця Криму 4-5 бали
1875 рік Феодосія та інші місця 7 балів
1875 рік Феодосія 4 бали
1881 рік Севастополь та долина річки Кача 4 бали
1885 рік Севастополь 3-4 бали
1886 рік Алушта, Гурзуф 3-4 бали
1888 рік Судак 5 балів
1890 рік Бахчисарай 5 балів
1892 рік Ялта, Південний берег, Сімферополь 5 балів
1892 рік Алушта, Сімферополь 5 балів
1893 рік Гурзуф, Сімферополь 4-5 балів
1893 рік Гурзуф, Сімферополь 4-5 балів
1897 рік Сімферополь 4 бали
1897 рік Бахчисарай 4 бали
1897 рік Феодосія, Ялта 5 балів
1899 рік Гурзуф, Алушта, Сімферополь 4 бали
1900 рік Феодосія, Алушта 5 балів
1900 рік Алушта, Партеніт й інші місця 6 балів
1902 рік Феодосія, Білогірськ, Сімферополь 6 балів
1903 рік Ялта, Алушта, Сімферополь 4-5 балів
1903 рік Алушта, Гурзуф, Ялта, Сімферополь 5 балів
1906 рік Алушта, Ялта 3-4 бали
1907 рік Алушта, Малоріченське 3-4 бали
1907 рік Ялта, Алушта 4-5 бали
1908 рік Алушта, Ялта 5 балів
1908 рік Ялта, Сімферополь 3-4 бали
1908 рік Ялта, Південний берег й інші (до Джанкоя) 6 балів
1908 рік Судак 4 бали
1910 рік Ялта, Гурзуф, Алушта, Бахчисарай 5 балів
1912 рік Ялта, Алушта тощо 4 бали
1913 рік Алушта, Сімферополь
1914 рік Алушта 3-4 бали
1918 рік Алушта, Ялта, Сімферополь 3-4 бали
1919 рік Феодосія, Південний берег 6 балів
1920 рік Кара-Даг
1923 рік Судак, Білогірськ, Сімферополь 7 балів
1923 рік Алушта 3 бали
1923 рік Бахчисарай, Сімферополь 3 бали
1924 рік Алушта, Сімферополь 3 бали

Зіставляючи число найбільш слабких землетрусів, енергія якихimage (у джоулях) оцінювалася величиноюimage по найбільш надійним спостереженням за 1951-1961 роки із зміною більш чутливої апаратури, з числом землетрусів енергетичного класу image (чотирьохбальні) за три десятиріччя інструментальних спостережень у Криму (1931-1961 роки) та враховуючи усі сильні землетруси у Криму по макроскопічним даним, можна представити картину повторюваності кримських землетрусів як функцію числа спостережених землетрусів від величини їх енергії.

image
N - середньостатистичне число землетрусів даного енергетичного рівня (lg E),ймовірного за один рік; E - енергія землетрусів

Землетруси в Кримсько-Чорноморській сейсмоактивній зоні:

  • 27 лютого 2023 року, близько 15:00 (за київським часом), в Чорному морі поблизу південного берегу Криму стався землетрус магнітудою 3,5 балів. Згідно повідомлення Алуштинської сейсмічної станції, епіцентр землетрусу залягав у морі на глибині 15 км і за 25 км від узбережжя. Поштовхи були найбільш відчутними на південному березі півострова, наприклад в м. Ялті в районі приморського парку, Массандри, вул. Московської та деяких інших.
  • 22 червня 2023 року, о 05:42 (за київським часом), поблизу тимчасово окупованого Криму стався землетрус магнітудою 4,6 за шкалою Ріхтера. Згідно повідомлення Європейсько-Середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр землетрусу знаходився за 59 км від м. Севастополя та за 51 км від житлового масиву Балаклава, глибина коливань – 10 км.
  • 3 жовтня 2023 року, о 00:14:59 (за київським часом), в північно-західній частині Чорного моря стався землетрус магнітудою 3,0 балів (за шкалою Ріхтера).
  • 28 лютого 2024 року, о 18:58:19 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус з Чорного моря з епіцентром за 17 км на південь від острова Зміїний, магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 5 км.

Вплив зони Вранча

Докладніше: Зона Вранча

Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони.

Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів.

У XX ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси 10 листопада 1940 та 4 березня 1977 мали магнітуду 7.

Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950—1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років.

  • 7 серпня 2016 року на Донеччині стався землетрус магнітудою 4,6 балів. Епіцентр землетрусу був розташований у 78 км на південь від Донецька і у 21 км на північ від смт Старий Крим Маріупольського району, глибина гіпоцентру — 10 км.
  • 15 жовтня 2018 року в Азовському морі, неподалік м. Бердянська Запорізької області, стався землетрус магнітудою 4,3 балів. Його гіпоцентр залягав на глибині 10 км та розташовувався за 58 км від міста. Повідомлень про те, що в Бердянську відчули землетрус, не було.
  • 14 січня 2024 року, о 06:52:12 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ було зафіксовано землетрус в західній частині Херсонської області магнітудою 3,2 балів (за шкалою Ріхтера).

Інші регіони

Київщина

Дата Балів за
шкалою Ріхтера
1790
1793
26.10.1802 7,4
1829
1838
1908
11.11.1940
04.03.1977
30.08.1986 5
30.05.1990 5
27.10.2004 4
26.02.2022 0,2

Полтавщина

Дата Балів за
шкалою Ріхтера
3.02.2015 4,6
3.10.2022 3,4
14.01.2023 2,7
26.05.2023 3,5
8.06.2023 3,7
23.07.2023 2,6
1.03.2024 3,6

На початку XXI ст. з'явилися чіткі ознаки можливого формування нової окремої сейсмоактивної зони України, з центром на території Полтавській області. Безпосередньо в Полтавській області від 2015 року було зареєстровано низку землетрусів, які були зафіксовані Головним центром спеціального контролю ДКАУ, а саме:

  • 3 лютого 2015 року — Гадяцький землетрус магнітудою до 4,6 балів на глибині 10 км;
  • 3 жовтня 2022 року — землетрус магнітудою 3,4 балів (за шкалою Ріхтера);
  • 14 січня 2023 року — землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера);
  • 26 травня 2023 року — землетрус о 21:38:49 (за київським часом) магнітудою 3,5 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром за 20 км на захід від м. Полтави на глибині 7 км.
  • 8 червня 2023 року — землетрус о 10:23:41 (за київським часом) магнітудою 3,7 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром за 26 км на південний схід від м. Полтави на глибині 10 км.
  • 23 липня 2023 року — землетрус о 21:42:05 (за київським часом), магнітудою 2,6 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром на захід від м. Полтави, в Решетилівському районі, на глибині 7 км. За класифікацією землетрусів віднесений до невідчутних.
  • 1 березня 2024 року — землетрус о 02:22:48 (за київським часом), магнітудою 3,6 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром на захід від м. Полтави, в Решетилівському районі, на глибині 10 км. За класифікацією землетрусів віднесений до ледве відчутних.

На думку фахівців Головного центру спеціального контролю ДКАУ, землетруси в даній місцевості відбуваються внаслідок руху тектонічних плит тому, що Полтавщина лежить саме на стику Українського кристалічного щиту та Дніпровсько-Донецької западини.

Чернігівщина

Дата Балів за
шкалою Ріхтера
7.12.2021 3,4
  • 7 грудня 2021 року — землетрус о 16.45 (за київським часом), магнітудою 3,4 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром на північ від смт Холми Корюківського району на глибині 10 км.

Донбас

На Донбасі земна кора має досить велику потужність, що є захистом від землетрусів. На початку XX ст. фіксувались слабкі сейсмічні прояви у Лисичанську та інших місцях, що не викликало помітних пошкоджень. Але в Донбасі добре відомі небезпечні прояви раптових викидів вугілля й газу в гірничі виробки, гірничі удари, інші геодинамічні явища. Періодичне зростання тектонічних напружень, викликаних землетрусами, в поєднанні з активністю гірничих робіт, приводить до катастрофічних наслідків.

Криворіжжя

Дата Балів за
шкалою Ріхтера
23.06.2013 4,6
20.02.2018 3,2
21.01.2022 3,3
22.03.2024 3,0
16.05.2024 2,7
11.06.2024 2,7
  • 23 червня 2013 року — Криворізький землетрус магнітудою до 4,6 балів (за шкалою Ріхтера).
  • 20 лютого 2018 року — в районі м. Кривий Ріг зафіксували землетрус магнітудою 3,2 балів (за шкалою Ріхтера) з гіпоцентром на глибині 5 км. Причиною землетрусу став тектонічний розлом на глибині 200 км.
  • 21 січня 2022 року — в районі м. Кривий Ріг було зафіксовано землетрус магнітудою 3,3 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 5 км.
  • 22 березня 2024 року, о 07:00:16 (за київським часом), в західній частині Дніпропетровської області стався землетрус магнітудою 3,0 балів (за шкалою Ріхтера).
  • 16 травня 2024 року, о 01:43:10 (за київським часом), в західній частині Дніпропетровської області стався землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера).
  • 11 червня 2024 року, о 07:00:16 (за київським часом), в м. Кривий Ріг на Дніпропетровщині стався землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера).

Див. також

Примітки

  1. ]
  2. Сейсмологи задокументували російські бомбардування довкола Києва – інтерактивна мапа NYT. // Автор: Вероніка Масенко. 31.08.2023, 08:59
  3. «Землетруси були, є зараз і будуть надалі»: що не так із сейсмічною активністю на Закарпатті. // Автор: Діана Костюк. 03.11.2023, 10:00
  4. На Закарпатті із початку року зафіксували 14 землетрусів. 27.09.2023, 12:24
  5. Землетрус 7 червня 1738 на Тернопільщині
  6. Чому землетрус з епіцентром у Словаччині був відчутний у Львові — пояснює директор інституту геофізики НАН України. // Автор: Наталія Карнаух. 10.10.2023, 18:16
  7. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  8. . Головний центр спеціального контролю. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  9. . Українська правда. 2.06.2020. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2.06.2020.
  10. . zaxid.net. 23.09.2021. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 23.09.2021.
  11. Землетрус у Хмельницькому
  12. Чи загрожують Україні землетруси, як у Туреччині? Відповідають сейсмологи. // Автор: Олена Барсукова. 08.02.2023
  13. В Івано-Франківській області стався землетрус. 12.04.2023, 21:21
  14. У Чернівецькій області зафіксували землетрус. 21.01.2023, 14:44
  15. На Закарпатті стався землетрус магнітудою 3,8 балів. 03.01.2023, 17:41
  16. На Закарпатті зафіксували землетрус магнітудою 3,3. 27.02.2023
  17. У Закарпатті 5 квітня зареєстрували черговий землетрус. // Олександр Кравченко. 05.04.2023, 23:34
  18. Повідомлення Головного центру спеціального контролю від 12.04.2023
  19. На Закарпатті зафіксували землетрус магнітудою 3,2. // Юлія Соколова, 14.04.2023, 09:49
  20. На Прикарпатті стався землетрус: всі подробиці. 27.04.2023
  21. В Україні стався землетрус: що відомо. // Автор: Марія Бойко. 31.07.2023, 23:35
  22. На Закарпатті стався землетрус. 10.08.2023, 16:15
  23. Зареєстровано землетрус з території Закарпатської області, район міста Ужгород, магнітудою 2,2. 15.08.23
  24. В Україні знову стався землетрус. // Автор: Катерина Кузнєцова. 16.08.2023, 11:34
  25. Зареєстровано землетрус з району Дністровського району, Чернівецької області 24.08.2023
  26. В Україні зафіксували землетрус: де саме і чи є загроза. // Автор: Катерина Сердюк. 25.08.2023, 10:34
  27. Зареєстровано землетрус з Чернівецького району, Чернівецької області 06.09.2023
  28. У Чернівецькій області стався землетрус: подробиці. // Автор: Ярослава Денькович. 06.09.2023, 14:54
  29. В Україні стався землетрус. // Автор: Олена Капнік. 14.09.2023, 14:36
  30. Сьогодні на Закарпатті вчергове стався землетрус. 23.09.2023
  31. Зареєстровано землетрус з Чернівецької області 23.11.23
  32. На Буковині стався землетрус магнітудою 2,0. // Автор: Ольга Фандоріна. 23.11.2023, 19:25
  33. Закарпаття сколихнули землетруси: епіцентр був у Мукачівській громаді. 29.12.2023, 14:07
  34. На Закарпатті уночі зафіксували два землетруси. 29.12.2023, 12:09
  35. Зареєстровано землетрус в Надвірнянському районі Івано-франківської області. 06.02.2024
  36. Земмлетрус в Чернівецькій області. 14.02.2024
  37. Повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ від 18.02.2024
  38. В Україні стався землетрус. // Автор: Анастасія Гончаренко. 18.02.2024, 14:48
  39. На Тернопільщині зафіксували землетрус. 18.02.2024, 15:43
  40. В Україні стався землетрус: де був епіцентр. // Автор: Оксана Музиченко. 05.03.2024, 10:32
  41. Зареєстровано землетрус в Коломийському районі Івано-Франківської області 20.04.24
  42. На Заході України стався землетрус. 20.04.2024, 20:15
  43. Сейсмічний моніторинг (за 3 травня 2024)
  44. Сейсмічний моніторинг (за 3 червня 2024)
  45. Геология СССР, том 8, Крым, часть 1: Геологическое описание, М. "Недра", 1969.
  46. У Чорному морі біля Криму зафіксували землетрус. 27.02.2023, 17:03
  47. Окупанти заявили про землетрус на південному узбережжі Криму: що відбувається. 27.02.2023, 17:13
  48. Біля узбережжя Криму стався землетрус магнітудою 4,6. 22.06.2023, 08:57
  49. Моніторинг України
  50. Повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ. 28.02.2024
  51. Біля острова Зміїний стався землетрус. 29.02.2024, 00:21
  52. . Українська правда. 7 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
  53. . 24 канал. 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  54. Моніторинг України
  55. . Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 23 серпня 2020.
  56. . Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 23 серпня 2020.
  57. О.Чалий, В.Ільєнко С.Щербіна. Макросейсмічні прояви землетрусу 03.02.2015 на межі Полтавської і Сумської областей. "ГЕОЛОГІЯ", № 3 (70) / 2015, стор. 49-54
  58. В Україні стався землетрус: подробиці. // Автор: Олена Кузьмич. 27.05.2023, 00:35
  59. Зареєстровано землетрус з території Полтавської області, магнітудою 3,7. 08.06.23
  60. На Полтавщині стався землетрус. 08.06.2023, 15:10
  61. Зареєстровано землетрус з території Полтавської області, магнітудою 2,6. 23.07.23
  62. В Україні стався землетрус. // Автор: Анастасія Гончаренко. 25.07.2023, 07:14
  63. Зареєстровано землетрус з території Полтавської області, магнітудою 3,6. 01.03.24
  64. У Полтавській області вночі стався землетрус магнітудою 3,6. 01.03.2024
  65. Трусить втретє за рік: чому виникають землетруси під Полтавою – експерт пояснив. // Автор: Олександр Марущак, 09.06.2023, 21:14
  66. Біля селища Холми на Корюківщині зафіксували землетрус. Чи відчули його місцеві мешканці. // Наталія Рубей. 10.12.2021, 16:47
  67. . Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  68. . Радіо Свобода. 20 лютого 2018. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  69. . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  70. Чи загрожують Україні землетруси, як у Туреччині? Відповідають сейсмологи. 27.05.2023, 01:31
  71. Сейсмічний моніторинг Головного центру спеціального контролю ДКАУ (за 22 березня 2024 року)
  72. Сейсмічний моніторинг Головного центру спеціального контролю ДКАУ (за 16 травня 2024 року)
  73. Сейсмічний моніторинг Головного центру спеціального контролю ДКАУ (за 11 червня 2024 року)

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. — Львів: Світ, 1994. — 472 с. іл.
  • Дж. А.Эйби Землетресения. — М.: Издательство «Недра», 1982, с.140-154 (переклад з англійської мови).
  • Евсеев С. В. Землетрясения Украины. К.: Изд. АН УССР, 1965, 75 с.
  • Карпатское землетрясение 4 марта 1977 г. и его последствия.- М.: АН СССР, Изд. «НЕДРА», 1980, с. 62.
  • Сейсмичность Украины. — К.: Изд. «Наукова думка», 1969.
  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .

Посилання

  • Про сейсмічність Передкарпаття
  • Новые данные о сейсмической опасности г. Одесса и Одесской области [ 2 листопада 2009 у Wayback Machine.]
  • Новые карты сейсмического районирования территории Украины. Особенности модели долговременной сейсмической опасности [ 18 листопада 2008 у Wayback Machine.]
  • Украинцев пугают землетрясением в 9 баллов [ 7 березня 2010 у Wayback Machine.]
  • Румынские ученые предрекают Украине сильнейшее землетрясение // Комсомольская правда в Украине [ 9 березня 2010 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sejsmichnist angl seismicity shilnist teritoriyi do zemletrusiv Harakterizuyetsya teritorialnim rozpodilom oseredkiv zemletrusiv riznoyi energiyi sho ocinyuyetsya magnitudoyu abo za shkaloyu energetichnih klasiv intensivnistyu yih proyavu po poverhni v balah chastotoyu sejsmichnih podij ta inshimi harakteristikami zemletrusiv Zagalna harakteristikaV Ukrayini silu poshtovhiv i kolivan pid chas zemletrusiv prijnyato vimiryuvati za 12 balnoyu shkaloyu intensivnosti takozh chasto vikoristovuyut magnitudu silu zemletrusu za shkaloyu Rihtera abo za R hvilyami obidvi vid 0 do 9 9 bo yiyi fiksuyut sejsmografi a intensivnist viznachayut za siloyu rujnuvan Znachni sejsmichni procesi isnuyut na zahodi Ukrayini zokrema v Zakarpatti de neodnorazovo buli silno pomirni ta silni za shkaloyu intensivnosti MSK 64 zemletrusi intensivnistyu 6 7 baliv za shkaloyu Rihtera Epicentri cih zemletrusiv znahodilisya v rajonah Svalyavi Dovgogo Teresvi Mukacheva Uzhgoroda Zemletrus yakij stavsya 15 zhovtnya 1834 r do 7 baliv ohopiv znachnu teritoriyu Zakarpattya priblizno vid Svalyavi do Rahova U centralnij chastini zahidnih oblastej Ukrayini zemletrusi intensivnistyu do 6 baliv v epicentrah buli zafiksovani v Kam yanci Buzkij ta Zalishikah U mezhah Cherniveckoyi oblasti zafiksovano odin zemletrus intensivnistyu 5 0 baliv Na Zakarpattya vplivayut silni zemletrusi z epicentrami v Transilvaniyi Ale tut ye dosit silni lokalni miscevi epicentri zemletrusiv Pivdennu chastinu Ternopilskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi ta shidnu chastinu Odeskoyi oblastej okonturyuyut izosejsti intensivnistyu do 6 baliv Izosejsta do 5 baliv poshiryuyetsya na pivnich azh do liniyi Berestechko Rivne Kiyiv Pereyaslav Dnipro Na krajnomu pivdni Ternopilskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi ta na zahodi Odeskoyi oblastej prohodyat izosejsti intensivnistyu 7 baliv Prichomu taki zemletrusi tut vidbuvalisya bagato raziv Bilshist zemletrusiv tut pov yazana z tektonichnimi ruhami v gorah Vrancha na mezhi Pivdennih ta Shidnih Karpat u Rumuniyi Dlya Krimskogo pivostrovu takozh harakterna intensivna do 5 6 baliv sejsmichna aktivnist Epicentri krimskih zemletrusiv yak pravilo znahodyatsya perevazhno v Chornomu mori v osnovnomu mizh Alushtoyu i Forosom Napriklad izosejsti zemletrusu do 5 baliv yakij vidbuvsya 11 listopada 1927 r syagali krajnoyi pivnichnoyi chastini pivostrova izosejsti cogo zh zemletrusu intensivnistyu do 8 baliv okonturili bilshu chastinu Krimskih gir Takim chinom velika teritoriya pivdenno zahidnoyi i pivdennoyi chastini Ukrayini nalezhit do sejsmichno nebezpechnoyi Cya obstavina povinna postijno vrahovuvatisya pri obgruntuvanni rozmishennya novogo budivnictva V Ukrayini stvoreno nacionalnu merezhu sejsmichnih sposterezhen do skladu yakoyi vhodit 18 sejsmichnih ta 14 kompleksnih geofizichnih stancij Najdavnishoyu ye sejsmichna stanciya Lviv yaku zasnovano 1899 roku Cifrova sejsmichna stanciya Kiyiv organizovana 1994 roku i vhodit do skladu Globalnoyi sejsmichnoyi merezhi V novitnij chas doslidniki z Norvegiyi j Ukrayini zadokumentuvali sejsmichnu aktivnist pid chas rosijskih obstriliv Kiyivshini j susidnih oblastej Ukrayini u pershi tizhni rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Dani pro vibuhi i yihnyu potuzhnist vidobrazili na interaktivnij mapi zhurnalisti The New York Times Sejsmichnist regioniv UkrayiniSuchasna sejsmichnist Ukrayini pov yazana z yiyi geologichnoyu budovoyu lokalnimi procesami v zemnij kori i litosferi a takozh z globalnoyu dinamikoyu tektonichnih plit Sejsmoaktivni zoni otochuyut Ukrayinu na pivdennomu zahodi i pivdni Ce zoni Zakarpatska Vrancha Rumuniya Krimsko Chornomorska ta Pivdenno Azovska U sejsmichnomu vidnoshenni najbilsh nebezpechnimi oblastyami v Ukrayini ye Zakarpatska Ivano Frankivska Chernivecka Odeska ta Avtonomna Respublika Krim Sejsmichna nebezpeka Odeskoyi oblasti zumovlena oseredkami zemletrusiv u masivi gir Vrancha ta Shidnih Karpat u Rumuniyi Pochinayuchi z 1107 roku do sogodni tam mali misce 90 zemletrusiv z intensivnistyu 7 8 baliv Karpatski zemletrusi poshiryuyutsya na znachnu teritoriyu U 1940 roci kolivannya vidchuvalisya na ploshi 2 mln km Krimsko Chornomorska sejsmoaktivna zona oginaye z pivdnya Krimskij pivostriv Vognisha silnih korovih zemletrusiv tut vinikayut na glibinah 20 40 km ta 10 12 km na vidstani 25 40 km vid uzberezhzhya z intensivnistyu 8 9 baliv Pivdenne uzberezhzhya Krimu nalezhit do regioniv duzhe sejsmonebezpechnih Za ostanni dva stolittya tut zareyestrovano majzhe 200 zemletrusiv vid 4 do 7 baliv Pivdenno Azovska sejsmoaktivna zona vidilena zovsim nedavno U 1987 roci bulo zafiksovano kilka zemletrusiv intensivnistyu 5 6 baliv Krim togo za paleosejsmotektonichnimi ta arheologichnimi danimi vstanovleno slidi davnih zemletrusiv intensivnistyu do 9 baliv z periodichnistyu blizko odnogo razu na 1000 rokiv U platformnij chastini Ukrayini vidileno ryad potencijno sejsmotektonichnih zon z intensivnistyu 4 5 5 baliv Na teritoriyi Krimskogo pivostrova zafiksovano ponad 30 zemletrusiv Tak katastrofichnij zemletrus 1927 roku mav intensivnist 8 baliv Za inzhenerno sejsmichnimi ocinkami pririst sejsmichnosti na pivdni Ukrayini perevishuye 1 5 bali i u zv yazku z cim bulo viznacheno sho v okremih rajonah 30 50 zabudovi ne vidpovidaye suchasnomu rivnyu sejsmichnogo ta inzhenernogo riziku Zakarpatska sejsmoaktivna zona Karpati porivnyano moloda orogenichna sistema U nij she ne zatihli vlasni tektonichni procesi Nebezpeka chastih zemletrusiv na Zakarpatti obumovlena lokalnim vplivom sejsmichnih dzherel a takozh potuzhnoyu sejsmoaktivnistyu zoni Vrancha ta blizkosti do neyi regionu Na perekonannya fahivciv Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU silni zemletrusi yaki vidchuvayutsya v Ukrayini generuye same zona Vrancha Zaznachena zona nalezhit do togo zh sejsmoaktivnogo poyasu yakij utvorivsya unaslidok togo sho yevrazijska materikova plita ce pochinayuchi vid Azorskih ostroviv cherez Seredzemne more protyaguyetsya cherez zonu Vrancha dosyagaye Turechchini Kavkazu i prohodit dali de rozdilyayetsya na dva poyasi odin z yakih pryamuye na pivden a inshij u bik Kamchatki Vidtak Zakarpattya vvazhayetsya rajonom z pidvishenoyu sejsmichnistyu Utim zakarpatski zemletrusi nizkoenergetichni ta yih reyestruyut v osnovnomu lishe instrumentalnimi metodami Vodnochas v regioni dosit vidchutni lokalni zemletrusi ale tilki v epicentrah Ce takozh obumovlene tim sho fiksovani zakarpatski zemletrusi ne mayut velikoyi sili Na teritoriyi Zakarpattya takozh vidbuvayutsya bilsh znachni sejsmichni podiyi tut neodnorazovo buli zafiksovani zemletrusi intensivnistyu 6 7 baliv za shkaloyu MSK 64 Epicentri cih zemletrusiv znahodilisya v rajonah Svalyavi Dovgogo Teresvi Mukacheva Uzhgoroda Zemletrus 15 zhovtnya 1834 r mav potuzhnist do 7 baliv i ohopiv znachnu teritoriyu Zakarpattya vid Svalyavi do Rahova U mezhah Cherniveckoyi oblasti bulo zafiksovano zemletrus intensivnistyu 5 baliv Na Zakarpattya vplivayut ne tilki silni zemletrusi z epicentrami v Transilvaniyi tut ye dosit silni lokalni miscevi epicentri zemletrusiv Zemletrusi v Zakarpatti Prikarpatti centralnij chastini zahidnih oblastej Ukrayini mayut intensivnist do 6 baliv v epicentrah Voni buli zafiksovani Do XXI stolittya V minuli stolittya bulo zafiksovano nizku zemletrusiv v tomu chisli 3 bereznya 1670 roku v rajoni suchasnogo smt Shklo Lvivskoyi oblasti vidbuvsya zemletrus intensivnistyu 6 baliv za 12 balnoyu shkaloyu MSK 64 7 chervnya 1738 roku potuzhnij zemletrus stavsya v m Ternopoli ta na jogo okolicyah 17 serpnya 1875 roku v rajoni suchasnogo m Veliki Mosti Lvivskoyi oblasti stavsya zemletrus intensivnistyu 6 baliv yakij stav maksimalnim pokaznikom za vsyu istoriyu sejsmosposterezhen na Lvivshini Poshtovhi buli vidchutni navit u Varshavi ta Chernivcyah protyagom 1974 1976 rokiv v rajoni suchasnogo m Dolini Ivano Frankivskoyi oblasti vidbulasya nizka zemletrusiv yaki vidchuvalisya v zoni epicentru z intensivnistyu 3 6 baliv Najsilnishi z nih vidbulisya 14 sichnya 1976 roku intensivnistyu 5 6 7 lyutogo 1976 roku 6 ta 1 bereznya 1976 roku 5 baliv vidpovidno Mozhlivo voni buli viklikani nagnitannyam vodi v produktivni plasti na naftopromislah Dolini 7 chervnya 1987 roku v rajoni suchasnogo m Kalush Ivano Frankivskoyi oblasti vidbuvsya tehnogennij zemletrus z intensivnistyu 3 4 baliv za shkaloyu Rihtera Cej zemletrus buv viklikanij obvalom stel starih solyanih virobok XXI stolittya 2002 3 sichnya 2002 roku v rajoni smt Mikulinci Ternopilskoyi oblasti vidbuvsya zemletrus z intensivnistyu 6 baliv ale cherez malu glibinu centru jogo viniknennya vzhe na vidstani 20 km poshtovhi ne vidchuvalis 2020 10 sichnya 2020 roku v rajoni m Vinogradova Zakarpatskoyi oblasti stavsya zemletrus siloyu 3 0 baliv za shkaloyu Rihtera Pro rujnuvannya abo zagiblih povidomlen ne nadhodilo Gipocentr zalyagav na glibini 3 km 1 chervnya 2020 roku v Ivano Frankivskij oblasti stalosya dva zemletrusi z epicentrom v rajoni m Dolina magnitudoyu 3 2 ta 2 7 baliv za shkaloyu Rihtera vidpovidno Postrazhdalih ne bulo 2021 23 veresnya 2021 roku na mezhi Ternopilskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej stavsya zemletrus magnitudoyu 4 3 baliv za shkaloyu Rihtera Rujnuvan ta postrazhdalih ne bulo Jogo vidgoloski lyudi vidchuli takozh v m Hmelnickomu 2022 21 lyutogo 2022 roku bulo zareyestrovano zemletrus v rajoni m Chervonograda Lvivskoyi oblasti magnitudoyu 2 8 baliv za shkaloyu Rihtera intensivnistyu u dzhereli 3 baliv za shkaloyu MSK 64 22 grudnya 2022 roku bulo zareyestrovano zemletrus na Prikarpatti magnitudoyu 2 4 baliv za shkaloyu Rihtera Epicentr zemletrusu znahodivsya v Nadvirnyanskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti 23 grudnya 2022 roku na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti bulo zafiksovano zemletrusi magnitudami 3 0 ta 2 2 baliv za shkaloyu Rihtera 2023 3 sichnya 2023 roku na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti v rajoni m Irshavi stavsya zemletrus na glibini 6 km magnitudoyu 3 8 baliv za shkaloyu Rihtera 21 sichnya 2023 roku o 05 59 59 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus v rajoni sela Kobolchin Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti magnitudoyu 3 1 baliv za shkaloyu Rihtera na glibini 3 km 27 lyutogo 2023 roku na Zakarpatti stavsya zemletrus magnitudoyu 3 3 baliv za shkaloyu Rihtera na glibini 2 km Zgidno povidomlennya Golovnogo centru specialnogo kontrolyu zemletrus bulo zafiksovano o 03 15 39 za kiyivskim chasom v rajoni s Velika Dobron yake roztashovane za 19 km na zahid vid m Mukachevogo Zakarpatskoyi oblasti 5 kvitnya 2023 roku ob 11 41 05 za kiyivskim chasom na pivden vid m Mukachevogo Zakarpatskoyi oblasti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 2 baliv za shkaloyu Rihtera Zemletrus vidbuvsya na glibini 3 km ta za povidomlennyam Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU vin ne nis zagrozi dlya naselennya ta za klasifikaciyeyu zemletrusiv vidnosivsya do nevidchutnih 12 kvitnya 2023 roku o 14 26 49 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus na Prikarpatti magnitudoyu 2 5 baliv za shkaloyu Rihtera Epicentr zemletrusu znahodivsya za 10 km na zahid vid m Yaremche Ivano Frankivskoyi oblasti na glibini 6 km Za klasifikaciyeyu zemletrus vidnosivsya do nevidchutnih Intensivnist kolivan lezhala nizhche mezhi chutlivosti lyudej strus zemli viyavlyavsya i reyestruvavsya tilki sejsmografami 14 kvitnya 2023 roku o 04 54 50 za kiyivskim chasom na Zakarpatti stavsya zemletrus intensivnistyu do 5 baliv Epicentr zemletrusu buv roztashovanij na vidstani 11 km na shid vid m Irshavi na glibini 4 km 27 kvitnya 2023 roku o 13 34 za kiyivskim chasom na Prikarpatti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 2 baliv za shkaloyu Rihtera Epicentr zemletrusu roztashovuvavsya za 7 km na zahid vid m Yaremche Ivano Frankivskoyi oblasti na glibini 3 km Za klasifikaciyeyu zemletrus vidnosivsya do ledve vidchutnih Kolivannya vidchuvalisya tilki okremimi lyudmi yaki znahodilisya v spokijnomu stani vseredini primishennya osoblivo na verhnih poverhah 31 lipnya 2023 roku o 14 25 za kiyivskim chasom na Zakarpatti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 1 baliv za shkaloyu Rihtera Epicentr zemletrusu roztashovuvavsya na vidstani 6 km vid mista Svalyavi z gipocentrom na glibini 6 km Za klasifikaciyeyu zemletrus vidnosivsya do ledve vidchutnih ta ne nis zagrozi dlya zhittya lyudej 10 serpnya 2023 roku o 10 36 za kiyivskim chasom na Zakarpatti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 4 baliv za shkaloyu Rihtera Za informaciyeyu Golovnogo centru specialnogo kontrolyu epicentr zemletrusu roztashovuvavsya za 10 km na shid vid m Uzhgoroda na glibini 5 km Za klasifikaciyeyu zemletrusiv zaznachenij zemletrus vidnosivsya do ne vidchutnih ta ne nis zagrozi dlya zhittya lyudej 16 serpnya 2023 roku o 16 43 za kiyivskim chasom na Zakarpatti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 2 baliv za shkaloyu Rihtera Za informaciyeyu Golovnogo centru specialnogo kontrolyu epicentr zemletrusu znahodivsya za 23 km na shid vid m Uzhgoroda na glibini 3 km Za klasifikaciyeyu zemletrusiv zaznachenij zemletrus vidnosivsya do ne vidchutnih 24 serpnya 2023 roku o 22 29 34 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus v rajoni s Balkivci Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti magnitudoyu 1 6 baliv za shkaloyu Rihtera na glibini 7 km Zgidno rozrahunkiv zemletrus ne nis zagrozi dlya naselennya za klasifikaciyeyu zemletrusiv vin vidnosivsya do nevidchutnih 6 veresnya 2023 roku o 12 56 00 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus v rajoni s Starij Vovchinec Cherniveckoyi oblasti magnitudoyu 3 1 baliv za shkaloyu Rihtera na glibini 5 km Zgidno rozrahunkiv zemletrus ne nis zagrozi dlya naselennya za klasifikaciyeyu zemletrusiv vin vidnosivsya do nevidchutnih 14 veresnya 2023 roku ob 11 52 za kiyivskim chasom v rajoni m Vinogradova Zakarpatskoyi oblasti stavsya zemletrus siloyu 2 0 baliv za shkaloyu Rihtera Zgidno povidomlennya Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU jogo epicentr buv roztashovanij na vidstani 6 km na shid vid m Vinogradiv na glibini 5 km Za klasifikaciyeyu zemletrusiv nalezhav do nevidchutnih i ne nis zagrozi dlya naselennya ta ob yektiv kritichnoyi infrastrukturi Ukrayini 23 veresnya 2023 roku o 12 56 00 za kiyivskim chasom v Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 0 baliv za shkaloyu Rihtera Zgidno povidomlennya Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU jogo epicentr znahodivsya na glibini 2 km a za klasifikaciyeyu zemletrusiv vin vidnosivsya do nevidchutnih 23 listopada 2023 roku o 06 39 12 za kiyivskim chasom v Novoselickij TG Cherniveckoyi oblasti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 0 baliv za shkaloyu Rihtera Zgidno povidomlennya Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU epicentr zemletrusu znahodivsya na glibini 2 km za klasifikaciyeyu zemletrusiv vin vidnosivsya do nevidchutnih ta ne nis zagrozi dlya naselennya 28 grudnya 2023 roku o 22 59 18 za kiyivskim chasom stavsya zemletrus poblizu sela Fornosh Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Za informaciyeyu Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU magnituda zemletrusu stanovila 1 5 29 grudnya 2023 roku o 00 39 44 za kiyivskim chasom stavsya zemletrus poblizu s Pistryalovo Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Za informaciyeyu Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU magnituda zemletrusu stanovila 1 4 baliv 2024 6 lyutogo 2024 roku blizko 06 00 12 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus na Prikarpatti magnitudoyu 2 6 baliv za shkaloyu Rihtera Dzherelo zemletrusu znahodilosya za 12 km na shid vid m Yaremche Ivano Frankivskoyi oblasti na glibini 4 km Za klasifikaciyeyu zemletrus vidnosivsya do ledve vidchutnih 14 lyutogo 2024 roku o 06 49 10 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU v Cherniveckij oblasti zareyestrovano zemletrus magnitudoyu 1 9 baliv za shkaloyu Rihtera 18 lyutogo 2024 roku o 11 07 32 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus v rajoni s Lisivci Ternopilskij oblasti magnitudoyu 2 6 baliv za shkaloyu Rihtera Gipocentr zemletrusu znahodivsya na glibini 5 km 4 bereznya 2024 roku blizko 15 05 31 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus v rajoni m Nadvirnoyi Ivano Frankivskij oblasti magnitudoyu 1 7 baliv za shkaloyu Rihtera na glibini 7 km Za klasifikaciyeyu zemletrus vidnosivsya do ledve vidchutnih 20 kvitnya 2024 roku o 02 26 49 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU v rajoni m Kolomiyi Ivano Frankivskoyi oblasti zareyestrovano nevidchutnij zemletrus magnitudoyu 1 4 baliv za shkaloyu Rihtera Dzherelo zemletrusu znahodilosya na glibini 5 km 3 travnya 2024 roku o 02 06 32 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU v Cherniveckij oblasti zareyestrovano nevidchutnij za shkaloyu intensivnosti MSK 64 zemletrus magnitudoyu 1 1 baliv za shkaloyu Rihtera 3 chervnya 2024 roku o 13 44 00 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU v Zakarpatskij oblasti zareyestrovano nevidchutnij za shkaloyu intensivnosti MSK 64 zemletrus magnitudoyu 1 6 baliv za shkaloyu Rihtera Krimsko Chornomorska sejsmoaktivna zona Dokladnishe Sejsmichnist Krimu Pivostriv Krim nalezhit do sejsmonebezpechnih regioniv Krimsko Chornomorska sejsmoaktivna zona oginaye z pivdnya Krimskij pivostriv Vognisha silnih korovih zemletrusiv tut vinikayut na glibinah 20 40 km ta 10 12 km na vidstani 25 40 km vid uzberezhzhya v osnovnomu mizh Alushtoyu i Forosom z intensivnistyu 8 9 baliv Za ostanni dva stolittya tut zareyestrovano majzhe 200 zemletrusiv vid 4 do 7 baliv Najpotuzhnishimi buli zemletrusi 1927 roku z yakih veresneve dosyagalo 8 baliv Vono suprovodzhuvalosya lyudskimi zhertvami velikimi rujnuvannyami j naneslo znachnij materialnij zbitok V rezultati cogo zemletrusu 16 lyudej zaginuli a bilshe sta otrimali travmi Na Pivdennomu berezi ne viyavilosya zhodnoyi budovi yaka b ne postrazhdala Lishe u Yalti bilshe 30 sporud viyavilisya zrujnovanimi nastilki sho yih dovelosya povnistyu rozbirati a blizko tisyachi budinkiv postrazhdali u takij miri sho 3 4 yih ploshi viyavilisya nepridatnimi dlya zhittya Majzhe polovina silskogo naselennya vosmibalnoyi zoni zemletrusu zalishilisya bez dahu Data Chas Miscya Najbilshij proyav intensivnosti 4 st do nashoyi eri Kerchenska protoka Silna rujnaciya 480 rik Osin misto Hersones ta uves Krim 1292 rik Sichen Sudak 1341 rik Krim Rujnaciya 1471 rik Serpen Yalta Slabka 1751 rik Kyuchyuk Lambat 1786 rik Berezen Kyuchyuk Lambat 1793 rik Listopad Krim 5 6 baliv 1802 rik Zhovten Sevastopol j inshi miscya 6 baliv 1815 rik Traven selo Argin Bilogirsk 3 5 baliv 1823 rik Gruden Krim 1827 rik Sichen Krim 1832 rik Sichen Alushta j inshi miscya 5 baliv 1853 rik Sevastopol Yevpatoriya 5 baliv 1855 rik Pivdennij bereg Simferopol 6 baliv 1859 rik Pivdennij bereg Livadiya 3 4 bali 1861 rik Sevastopol Balaklava 4 5 baliv 1863 rik Yalta j Pivdennij bereg 5 baliv 1869 rik Masandra ta Pivdennij bereg 4 5 baliv 1869 rik Sudak ta ves Krim 7 baliv 1872 rik Yalta Pivdennij bereg Bahchisaraj 5 baliv 1872 rik Feodosiya ta inshi miscya 6 baliv 1875 rik Alushta ta inshi miscya 4 bali 1875 rik Sevastopol ta ves Krim 7 baliv 1875 rik Alushta Pivdennij bereg Simferopol 5 baliv 1875 rik Alushta ta Pivdennij bereg 3 bali 1875 rik Feodosiya ta inshi miscya Krimu 4 5 bali 1875 rik Feodosiya ta inshi miscya 7 baliv 1875 rik Feodosiya 4 bali 1881 rik Sevastopol ta dolina richki Kacha 4 bali 1885 rik Sevastopol 3 4 bali 1886 rik Alushta Gurzuf 3 4 bali 1888 rik Sudak 5 baliv 1890 rik Bahchisaraj 5 baliv 1892 rik Yalta Pivdennij bereg Simferopol 5 baliv 1892 rik Alushta Simferopol 5 baliv 1893 rik Gurzuf Simferopol 4 5 baliv 1893 rik Gurzuf Simferopol 4 5 baliv 1897 rik Simferopol 4 bali 1897 rik Bahchisaraj 4 bali 1897 rik Feodosiya Yalta 5 baliv 1899 rik Gurzuf Alushta Simferopol 4 bali 1900 rik Feodosiya Alushta 5 baliv 1900 rik Alushta Partenit j inshi miscya 6 baliv 1902 rik Feodosiya Bilogirsk Simferopol 6 baliv 1903 rik Yalta Alushta Simferopol 4 5 baliv 1903 rik Alushta Gurzuf Yalta Simferopol 5 baliv 1906 rik Alushta Yalta 3 4 bali 1907 rik Alushta Malorichenske 3 4 bali 1907 rik Yalta Alushta 4 5 bali 1908 rik Alushta Yalta 5 baliv 1908 rik Yalta Simferopol 3 4 bali 1908 rik Yalta Pivdennij bereg j inshi do Dzhankoya 6 baliv 1908 rik Sudak 4 bali 1910 rik Yalta Gurzuf Alushta Bahchisaraj 5 baliv 1912 rik Yalta Alushta tosho 4 bali 1913 rik Alushta Simferopol 1914 rik Alushta 3 4 bali 1918 rik Alushta Yalta Simferopol 3 4 bali 1919 rik Feodosiya Pivdennij bereg 6 baliv 1920 rik Kara Dag 1923 rik Sudak Bilogirsk Simferopol 7 baliv 1923 rik Alushta 3 bali 1923 rik Bahchisaraj Simferopol 3 bali 1924 rik Alushta Simferopol 3 bali Zistavlyayuchi chislo najbilsh slabkih zemletrusiv energiya yakihE displaystyle E u dzhoulyah ocinyuvalasya velichinoyulg E 8 10 displaystyle lg E 8 10 po najbilsh nadijnim sposterezhennyam za 1951 1961 roki iz zminoyu bilsh chutlivoyi aparaturi z chislom zemletrusiv energetichnogo klasu lg E 11 displaystyle lg E 11 chotirohbalni za tri desyatirichchya instrumentalnih sposterezhen u Krimu 1931 1961 roki ta vrahovuyuchi usi silni zemletrusi u Krimu po makroskopichnim danim mozhna predstaviti kartinu povtoryuvanosti krimskih zemletrusiv yak funkciyu chisla sposterezhenih zemletrusiv vid velichini yih energiyi N serednostatistichne chislo zemletrusiv danogo energetichnogo rivnya lg E jmovirnogo za odin rik E energiya zemletrusiv Zemletrusi v Krimsko Chornomorskij sejsmoaktivnij zoni 27 lyutogo 2023 roku blizko 15 00 za kiyivskim chasom v Chornomu mori poblizu pivdennogo beregu Krimu stavsya zemletrus magnitudoyu 3 5 baliv Zgidno povidomlennya Alushtinskoyi sejsmichnoyi stanciyi epicentr zemletrusu zalyagav u mori na glibini 15 km i za 25 km vid uzberezhzhya Poshtovhi buli najbilsh vidchutnimi na pivdennomu berezi pivostrova napriklad v m Yalti v rajoni primorskogo parku Massandri vul Moskovskoyi ta deyakih inshih 22 chervnya 2023 roku o 05 42 za kiyivskim chasom poblizu timchasovo okupovanogo Krimu stavsya zemletrus magnitudoyu 4 6 za shkaloyu Rihtera Zgidno povidomlennya Yevropejsko Seredzemnomorskogo sejsmologichnogo centru epicentr zemletrusu znahodivsya za 59 km vid m Sevastopolya ta za 51 km vid zhitlovogo masivu Balaklava glibina kolivan 10 km 3 zhovtnya 2023 roku o 00 14 59 za kiyivskim chasom v pivnichno zahidnij chastini Chornogo morya stavsya zemletrus magnitudoyu 3 0 baliv za shkaloyu Rihtera 28 lyutogo 2024 roku o 18 58 19 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU zareyestrovano zemletrus z Chornogo morya z epicentrom za 17 km na pivden vid ostrova Zmiyinij magnitudoyu 2 7 baliv za shkaloyu Rihtera na glibini 5 km Vpliv zoni Vrancha Dokladnishe Zona Vrancha Unikalna na Yevropejskomu kontinenti sejsmoaktivna zona Vrancha roztashovana na dilyanci stikuvannya Pivdennih Rumuniya ta Shidnih Ukrayinskih Karpat V yiyi mezhah oseredki zemletrusiv roztashovani v konsolidovanij kori a takozh u verhnij mantiyi na glibinah 80 160 km Najbilshu nebezpeku stanovlyat taki sho vinikayut na velikih glibinah Voni sprichinyayut strusi gruntiv do 8 9 baliv v epicentri v Rumuniyi Bolgariyi Moldovi Glibokofokusnist zemletrusiv zoni Vrancha obumovlyuye yih slabke zatuhannya z vidstannyu tomu bilsha chastina Ukrayini perebuvaye v 4 6 balnij dilyanci vplivu ciyeyi zoni Pivdennu chastinu Ternopilskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi ta shidnu chastinu Odeskoyi oblastej okonturyuyut izosejsti intensivnistyu do 6 baliv Izosejsta do 5 baliv poshiryuyetsya na pivnich azh do liniyi Berestechko Rivne Kiyiv Pereyaslav Dnipro Na krajnomu pivdni Ternopilskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi ta na zahodi Odeskoyi oblastej prohodyat izosejsti intensivnistyu 7 baliv U XX st v zoni Vrancha stalosya 30 zemletrusiv z magnitudoyu 6 5 baliv Katastrofichni zemletrusi 10 listopada 1940 ta 4 bereznya 1977 mali magnitudu 7 Pivdenno zahidna chastina Ukrayini sho pidpadaye pid bezposerednij vpliv zoni Vrancha potencijno mozhe buti vidnesena do 8 balnoyi zoni Potencijno sejsmichno nebezpechnoyu teritoriyeyu mozhna vvazhati takozh Bukovinu de v 1950 1976 rr zafiksovano 4 zemletrusi intensivnistyu 5 6 baliv Pivdenno Azovska sejsmoaktivna zona Pivdenno Azovska sejsmoaktivna zona vidilena nedavno U 1987 roci bulo zafiksovano kilka zemletrusiv intensivnistyu 5 6 baliv Krim togo za paleosejsmotektonichnimi ta arheologichnimi danimi vstanovleno slidi davnih zemletrusiv intensivnistyu do 9 baliv z periodichnistyu blizko odnogo razu na 1000 rokiv 7 serpnya 2016 roku na Donechchini stavsya zemletrus magnitudoyu 4 6 baliv Epicentr zemletrusu buv roztashovanij u 78 km na pivden vid Donecka i u 21 km na pivnich vid smt Starij Krim Mariupolskogo rajonu glibina gipocentru 10 km 15 zhovtnya 2018 roku v Azovskomu mori nepodalik m Berdyanska Zaporizkoyi oblasti stavsya zemletrus magnitudoyu 4 3 baliv Jogo gipocentr zalyagav na glibini 10 km ta roztashovuvavsya za 58 km vid mista Povidomlen pro te sho v Berdyansku vidchuli zemletrus ne bulo 14 sichnya 2024 roku o 06 52 12 za kiyivskim chasom Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU bulo zafiksovano zemletrus v zahidnij chastini Hersonskoyi oblasti magnitudoyu 3 2 baliv za shkaloyu Rihtera Inshi regioni Kiyivshina Data Baliv za shkaloyu Rihtera 1790 1793 26 10 1802 7 4 1829 1838 1908 11 11 1940 04 03 1977 30 08 1986 5 30 05 1990 5 27 10 2004 4 26 02 2022 0 2 Poltavshina Data Baliv za shkaloyu Rihtera 3 02 2015 4 6 3 10 2022 3 4 14 01 2023 2 7 26 05 2023 3 5 8 06 2023 3 7 23 07 2023 2 6 1 03 2024 3 6 Na pochatku XXI st z yavilisya chitki oznaki mozhlivogo formuvannya novoyi okremoyi sejsmoaktivnoyi zoni Ukrayini z centrom na teritoriyi Poltavskij oblasti Bezposeredno v Poltavskij oblasti vid 2015 roku bulo zareyestrovano nizku zemletrusiv yaki buli zafiksovani Golovnim centrom specialnogo kontrolyu DKAU a same 3 lyutogo 2015 roku Gadyackij zemletrus magnitudoyu do 4 6 baliv na glibini 10 km 3 zhovtnya 2022 roku zemletrus magnitudoyu 3 4 baliv za shkaloyu Rihtera 14 sichnya 2023 roku zemletrus magnitudoyu 2 7 baliv za shkaloyu Rihtera 26 travnya 2023 roku zemletrus o 21 38 49 za kiyivskim chasom magnitudoyu 3 5 baliv za shkaloyu Rihtera z epicentrom za 20 km na zahid vid m Poltavi na glibini 7 km 8 chervnya 2023 roku zemletrus o 10 23 41 za kiyivskim chasom magnitudoyu 3 7 baliv za shkaloyu Rihtera z epicentrom za 26 km na pivdennij shid vid m Poltavi na glibini 10 km 23 lipnya 2023 roku zemletrus o 21 42 05 za kiyivskim chasom magnitudoyu 2 6 baliv za shkaloyu Rihtera z epicentrom na zahid vid m Poltavi v Reshetilivskomu rajoni na glibini 7 km Za klasifikaciyeyu zemletrusiv vidnesenij do nevidchutnih 1 bereznya 2024 roku zemletrus o 02 22 48 za kiyivskim chasom magnitudoyu 3 6 baliv za shkaloyu Rihtera z epicentrom na zahid vid m Poltavi v Reshetilivskomu rajoni na glibini 10 km Za klasifikaciyeyu zemletrusiv vidnesenij do ledve vidchutnih Na dumku fahivciv Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU zemletrusi v danij miscevosti vidbuvayutsya vnaslidok ruhu tektonichnih plit tomu sho Poltavshina lezhit same na stiku Ukrayinskogo kristalichnogo shitu ta Dniprovsko Doneckoyi zapadini Chernigivshina Data Baliv za shkaloyu Rihtera 7 12 2021 3 4 7 grudnya 2021 roku zemletrus o 16 45 za kiyivskim chasom magnitudoyu 3 4 baliv za shkaloyu Rihtera z epicentrom na pivnich vid smt Holmi Koryukivskogo rajonu na glibini 10 km Donbas Na Donbasi zemna kora maye dosit veliku potuzhnist sho ye zahistom vid zemletrusiv Na pochatku XX st fiksuvalis slabki sejsmichni proyavi u Lisichansku ta inshih miscyah sho ne viklikalo pomitnih poshkodzhen Ale v Donbasi dobre vidomi nebezpechni proyavi raptovih vikidiv vugillya j gazu v girnichi virobki girnichi udari inshi geodinamichni yavisha Periodichne zrostannya tektonichnih napruzhen viklikanih zemletrusami v poyednanni z aktivnistyu girnichih robit privodit do katastrofichnih naslidkiv Krivorizhzhya Data Baliv za shkaloyu Rihtera 23 06 2013 4 6 20 02 2018 3 2 21 01 2022 3 3 22 03 2024 3 0 16 05 2024 2 7 11 06 2024 2 7 23 chervnya 2013 roku Krivorizkij zemletrus magnitudoyu do 4 6 baliv za shkaloyu Rihtera 20 lyutogo 2018 roku v rajoni m Krivij Rig zafiksuvali zemletrus magnitudoyu 3 2 baliv za shkaloyu Rihtera z gipocentrom na glibini 5 km Prichinoyu zemletrusu stav tektonichnij rozlom na glibini 200 km 21 sichnya 2022 roku v rajoni m Krivij Rig bulo zafiksovano zemletrus magnitudoyu 3 3 baliv za shkaloyu Rihtera na glibini 5 km 22 bereznya 2024 roku o 07 00 16 za kiyivskim chasom v zahidnij chastini Dnipropetrovskoyi oblasti stavsya zemletrus magnitudoyu 3 0 baliv za shkaloyu Rihtera 16 travnya 2024 roku o 01 43 10 za kiyivskim chasom v zahidnij chastini Dnipropetrovskoyi oblasti stavsya zemletrus magnitudoyu 2 7 baliv za shkaloyu Rihtera 11 chervnya 2024 roku o 07 00 16 za kiyivskim chasom v m Krivij Rig na Dnipropetrovshini stavsya zemletrus magnitudoyu 2 7 baliv za shkaloyu Rihtera Div takozhGeologiya Ukrayini Zemletrus Navedena sejsmichna aktivnist Sejsmichnist Sejsmichnist Moldovi Gadyackij zemletrus Zemletrus u Mariupoli 2016 Zemletrus u Rumuniyi 2014 Zona Vrancha Karpatskij zemletrus 1940 Krivorizkij zemletrus Krimski zemletrusi 1927 Primitki Sejsmologi zadokumentuvali rosijski bombarduvannya dovkola Kiyeva interaktivna mapa NYT Avtor Veronika Masenko 31 08 2023 08 59 Zemletrusi buli ye zaraz i budut nadali sho ne tak iz sejsmichnoyu aktivnistyu na Zakarpatti Avtor Diana Kostyuk 03 11 2023 10 00 Na Zakarpatti iz pochatku roku zafiksuvali 14 zemletrusiv 27 09 2023 12 24 Zemletrus 7 chervnya 1738 na Ternopilshini Chomu zemletrus z epicentrom u Slovachchini buv vidchutnij u Lvovi poyasnyuye direktor institutu geofiziki NAN Ukrayini Avtor Nataliya Karnauh 10 10 2023 18 16 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 4 serpnya 2020 Golovnij centr specialnogo kontrolyu Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 4 serpnya 2020 Ukrayinska pravda 2 06 2020 Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 2 06 2020 zaxid net 23 09 2021 Arhiv originalu za 23 veresnya 2021 Procitovano 23 09 2021 Zemletrus u Hmelnickomu Chi zagrozhuyut Ukrayini zemletrusi yak u Turechchini Vidpovidayut sejsmologi Avtor Olena Barsukova 08 02 2023 V Ivano Frankivskij oblasti stavsya zemletrus 12 04 2023 21 21 U Cherniveckij oblasti zafiksuvali zemletrus 21 01 2023 14 44 Na Zakarpatti stavsya zemletrus magnitudoyu 3 8 baliv 03 01 2023 17 41 Na Zakarpatti zafiksuvali zemletrus magnitudoyu 3 3 27 02 2023 U Zakarpatti 5 kvitnya zareyestruvali chergovij zemletrus Oleksandr Kravchenko 05 04 2023 23 34 Povidomlennya Golovnogo centru specialnogo kontrolyu vid 12 04 2023 Na Zakarpatti zafiksuvali zemletrus magnitudoyu 3 2 Yuliya Sokolova 14 04 2023 09 49 Na Prikarpatti stavsya zemletrus vsi podrobici 27 04 2023 V Ukrayini stavsya zemletrus sho vidomo Avtor Mariya Bojko 31 07 2023 23 35 Na Zakarpatti stavsya zemletrus 10 08 2023 16 15 Zareyestrovano zemletrus z teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti rajon mista Uzhgorod magnitudoyu 2 2 15 08 23 V Ukrayini znovu stavsya zemletrus Avtor Katerina Kuznyecova 16 08 2023 11 34 Zareyestrovano zemletrus z rajonu Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 24 08 2023 V Ukrayini zafiksuvali zemletrus de same i chi ye zagroza Avtor Katerina Serdyuk 25 08 2023 10 34 Zareyestrovano zemletrus z Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 06 09 2023 U Cherniveckij oblasti stavsya zemletrus podrobici Avtor Yaroslava Denkovich 06 09 2023 14 54 V Ukrayini stavsya zemletrus Avtor Olena Kapnik 14 09 2023 14 36 Sogodni na Zakarpatti vchergove stavsya zemletrus 23 09 2023 Zareyestrovano zemletrus z Cherniveckoyi oblasti 23 11 23 Na Bukovini stavsya zemletrus magnitudoyu 2 0 Avtor Olga Fandorina 23 11 2023 19 25 Zakarpattya skolihnuli zemletrusi epicentr buv u Mukachivskij gromadi 29 12 2023 14 07 Na Zakarpatti unochi zafiksuvali dva zemletrusi 29 12 2023 12 09 Zareyestrovano zemletrus v Nadvirnyanskomu rajoni Ivano frankivskoyi oblasti 06 02 2024 Zemmletrus v Cherniveckij oblasti 14 02 2024 Povidomlennya Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU vid 18 02 2024 V Ukrayini stavsya zemletrus Avtor Anastasiya Goncharenko 18 02 2024 14 48 Na Ternopilshini zafiksuvali zemletrus 18 02 2024 15 43 V Ukrayini stavsya zemletrus de buv epicentr Avtor Oksana Muzichenko 05 03 2024 10 32 Zareyestrovano zemletrus v Kolomijskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti 20 04 24 Na Zahodi Ukrayini stavsya zemletrus 20 04 2024 20 15 Sejsmichnij monitoring za 3 travnya 2024 Sejsmichnij monitoring za 3 chervnya 2024 Geologiya SSSR tom 8 Krym chast 1 Geologicheskoe opisanie M Nedra 1969 U Chornomu mori bilya Krimu zafiksuvali zemletrus 27 02 2023 17 03 Okupanti zayavili pro zemletrus na pivdennomu uzberezhzhi Krimu sho vidbuvayetsya 27 02 2023 17 13 Bilya uzberezhzhya Krimu stavsya zemletrus magnitudoyu 4 6 22 06 2023 08 57 Monitoring Ukrayini Povidomlennya Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU 28 02 2024 Bilya ostrova Zmiyinij stavsya zemletrus 29 02 2024 00 21 Ukrayinska pravda 7 serpnya 2016 Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 7 serpnya 2016 24 kanal 15 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 Monitoring Ukrayini Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2020 Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 23 serpnya 2020 O Chalij V Ilyenko S Sherbina Makrosejsmichni proyavi zemletrusu 03 02 2015 na mezhi Poltavskoyi i Sumskoyi oblastej GEOLOGIYa 3 70 2015 stor 49 54 V Ukrayini stavsya zemletrus podrobici Avtor Olena Kuzmich 27 05 2023 00 35 Zareyestrovano zemletrus z teritoriyi Poltavskoyi oblasti magnitudoyu 3 7 08 06 23 Na Poltavshini stavsya zemletrus 08 06 2023 15 10 Zareyestrovano zemletrus z teritoriyi Poltavskoyi oblasti magnitudoyu 2 6 23 07 23 V Ukrayini stavsya zemletrus Avtor Anastasiya Goncharenko 25 07 2023 07 14 Zareyestrovano zemletrus z teritoriyi Poltavskoyi oblasti magnitudoyu 3 6 01 03 24 U Poltavskij oblasti vnochi stavsya zemletrus magnitudoyu 3 6 01 03 2024 Trusit vtretye za rik chomu vinikayut zemletrusi pid Poltavoyu ekspert poyasniv Avtor Oleksandr Marushak 09 06 2023 21 14 Bilya selisha Holmi na Koryukivshini zafiksuvali zemletrus Chi vidchuli jogo miscevi meshkanci Nataliya Rubej 10 12 2021 16 47 Arhiv originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 9 grudnya 2021 Radio Svoboda 20 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 20 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Chi zagrozhuyut Ukrayini zemletrusi yak u Turechchini Vidpovidayut sejsmologi 27 05 2023 01 31 Sejsmichnij monitoring Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU za 22 bereznya 2024 roku Sejsmichnij monitoring Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU za 16 travnya 2024 roku Sejsmichnij monitoring Golovnogo centru specialnogo kontrolyu DKAU za 11 chervnya 2024 roku LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h knigah Lviv Svit 1994 472 s il Dzh A Ejbi Zemletreseniya M Izdatelstvo Nedra 1982 s 140 154 pereklad z anglijskoyi movi Evseev S V Zemletryaseniya Ukrainy K Izd AN USSR 1965 75 s Karpatskoe zemletryasenie 4 marta 1977 g i ego posledstviya M AN SSSR Izd NEDRA 1980 s 62 Sejsmichnost Ukrainy K Izd Naukova dumka 1969 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X PosilannyaPro sejsmichnist Peredkarpattya Novye dannye o sejsmicheskoj opasnosti g Odessa i Odesskoj oblasti 2 listopada 2009 u Wayback Machine Novye karty sejsmicheskogo rajonirovaniya territorii Ukrainy Osobennosti modeli dolgovremennoj sejsmicheskoj opasnosti 18 listopada 2008 u Wayback Machine Ukraincev pugayut zemletryaseniem v 9 ballov 7 bereznya 2010 u Wayback Machine Rumynskie uchenye predrekayut Ukraine silnejshee zemletryasenie Komsomolskaya pravda v Ukraine 9 bereznya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ