Лисівці село в Україні у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області Розташоване на правом

Лисівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради.

село Лисівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський
Громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370110086434
Облікова картка	Лисівці
Основні дані
Засноване	1418
Населення	1 943
Територія	19.790 км²
Густота населення	98.18 осіб/км²
Поштовий індекс	48631
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028Координати: 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028
Водойми	Серет, струмок Біла Криниця
Відстань до районного центру	27 км
Найближча залізнична станція	Товсте
Відстань до залізничної станції	7 км


Місцева влада
Адреса ради	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Лисівці
Лисівці
Мапа

Лисівці у Вікісховищі

Населення — 1943 особи (2001).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.

Географія

Селом тече струмок Біла Криниця.

Історія

Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Знайдено два срібних динарії імператорів Адріана і Марка Аврелія (161—180). Давньоруське поселення виявлене випадково під час земляних робіт. Також є давньоруський могильник із підплитовими похованнями.

Перша писемна згадка — 1418.

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565—1566 років власником села був шляхтич Миколай Язловецький-Монастирський, у селі була православна церква.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,85%
російська	0,15%

Релігія

церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1911, кам'яна; збережена ікона Покрови Пречистої Діви Марії 17 ст.);
капличка з «фігурою» Матері Божої з рельєфами св. Іоана й Антонія (1990),
руїни костьолу Пресвятого Серця Господа Ісуса (1887).

Пам'ятки

На околиці Лисівців споруджено 2 братські могили воїнів РА, які загинули в боях за село під час німецько-радянської війни (1966). У селі похований радянський воїн Василь Петрович Клименко, який 11 квітня 1944 р. загинув у боротьбі проти гітлерівців за визволення села. На могилі встановлений пам'ятник — прямокутний обеліск, у нижній частині якого меморіальна дошка у вигляді прапора. На ній напис. Вище — фото воїна.

Також є пам'ятники полеглим ІІ світовій війні воїнам-односельцям та І. Франку (обидва — 1967), могила поручника УГА К. Утриска, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), від природних стихій (1929), насипана символічна могила УСС (1991).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, торговельні заклади.

Відомі люди

Народилися

Конет Іван Михайлович (* 1951) — доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член АНВШ України.
Михайло Николайчук — художник
Петро Пастух (1908—1941) — священник УГКЦ, жертва радянських репресій, слуга Божий.
Євген Храпливий — доктор економічних наук
Зіновій Храпливий — вчений у галузі фізики
Юрчишин Ганна Степанівна (нар. 1941) — депутат Верховної Ради УРСР у 1975—1990 роках (9-го, та 11-го скликання), Герой соціалістичної праці.

Проживали, перебували

Микола Бойчук — заможний селянин, посол Галицького сейму 3-го скликання.

Галерея

Панорама села
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1911)
Костел (1887)

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012.— С. 142. ISSN 0130-5247
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19
. Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 121.

Література

Бігус М., Дубецький І., Олійник В. Лисівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 363. — .

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[2] Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.

[3] Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012.— С. 142. ISSN 0130-5247

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[5] Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19

[6] . Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

[7] Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 121.