Ма лий Жва нчик до 1921 року Гута Жванчицька село в Україні у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам янець Поді

Ма́лий Жва́нчик (до 1921 року — Гута Жванчицька) — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Малий Жванчик
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Дунаєвецька міська громада
Основні дані
Населення	38
Площа	1,121 км²
Густота населення	132,92 осіб/км²
Поштовий індекс	32473
Телефонний код	+380 3858
Географічні дані
Географічні координати	48°43′43″ пн. ш. 26°59′17″ сх. д. / 48.72861° пн. ш. 26.98806° сх. д. / 48.72861; 26.98806Координати: 48°43′43″ пн. ш. 26°59′17″ сх. д. / 48.72861° пн. ш. 26.98806° сх. д. / 48.72861; 26.98806
Середня висота над рівнем моря	244 м


Місцева влада
Адреса ради	32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50
Карта
Малий Жванчик
Малий Жванчик
Мапа

Назва

Історична назва Гута Жванчицька походить від фільварку. Слово «Гута» виходить від фільварку по виробництву скла. Тоді такі підприємства називали «гутами». Слово запозичене через польську мову з німецької, у перекладі на українську означає «плавильний».

Географія

Подільське село Малий Жванчик розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 46 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський, неподалік проходить шосе Т 2303. Через село протікає річка Бродок.

Клімат

Малий Жванчик знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Наприкінці XVIII – на початку XIX столітть родина Ліпінських збудували в околицях Жванчика низку фільварків з досить прибутковим, як на той час, скляними заводами. Після Ліпінських Жванчик належав родині Хелмінських, яка продовжила будівництво фільварків.

Фільварок «Гута Жванчицька», існував від середини XIX століття.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

У 1906 році відбувся селянський виступ, центром якого стала Трибухівка.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

У 1921 році Жванчик перейменовано на Великий Жванчик, а хутір за 4,5 кілометра з однойменною назвою, колишній фільварок «Гута Жванчицька» – на Малий Жванчик.

В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.

Згідно перепису 2015 року в селі проживало 102 особи.

Тепер населення становить 38 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	86,58 %
молдавська	12,75 %
російська	0,67 %

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.
Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

А. Л. Кузема. Коротка історична довідка на панський маєток (палац) (1868-1877 рр.) в с. Великий Жванчик.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Погода в селі Малий Жванчик [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] А. Л. Кузема. Коротка історична довідка на панський маєток (палац) (1868-1877 рр.) в с. Великий Жванчик.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[2] ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.