Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати зі Кодемою селом у Донецькій області України У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кодима знач

Кодима (місто)

Кодима (місто)
Не плутати зі Кодемою — селом у Донецькій області України.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кодима (значення).

Ко́дима — місто в Україні, у Подільському районі Одеської області. До 17 липня 2020 р. — районний центр колишнього Кодимського району, тепер — центр Кодимської міської громади.

Кодима
image image
Герб Кодими
image
Спасо-Хресто-Воздвиженська церква в місті Кодима
Основні дані
Країна image Україна
Область Одеська область
Район image Подільський район
Громада Кодимська міська громада
Код КАТОТТГ: UA51120090010012317
Засноване 1754
Облікова картка Кодима
Статус міста з 1979 року
Населення ▼ 8404 (на 01.01.2022)
Площа 10.53 км²
Густота населення 835 осіб/км²
Поштові індекси 66000—66003
Телефонний код +380-4867
Координати 48°05′36″ пн. ш. 29°07′30″ сх. д. / 48.09333° пн. ш. 29.12500° сх. д. / 48.09333; 29.12500Координати: 48°05′36″ пн. ш. 29°07′30″ сх. д. / 48.09333° пн. ш. 29.12500° сх. д. / 48.09333; 29.12500
Висота над рівнем моря 266 м
Водойма р. Кодима
Назва мешканців кодимча́нин, кодимча́нка, кодимча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Кодима
До обл./респ. центру
 - залізницею 242 км
 - автошляхами 248 км
До Києва
 - залізницею 412 км
 - автошляхами 340 км
Міська влада
Адреса 66000, Одеська обл., Подільський р-н, м. Кодима, вул. Соборна, 110
Вебсторінка Кодимська міська рада
Міський голова Лупашко Сергій Іванович

image Кодима у Вікісховищі

Карта
image
image
Кодима
image
image
Кодима

Загальні відомості

image
Залізничний вокзал Кодими

Кодима — адміністративний, господарський і культурний центр району, розташована на крайньому північному заході Одеської області в долині річки Кодима, яка є притокою Південного Бугу. Місто розташоване на залізничній магістралі Одеса-Київ, є залізничною станцією і знаходиться за 242 кілометри залізницею від Одеси. Автостанція міста забезпечує автобусні зв'язки з Балтою, Вінницею, Одесою, Подільськом, Чечельником, Ольгополем, Рибницею. Діє міський автотранспорт (автобуси та таксі). Районного поділу місто не має.

Історія

Історія Кодими цікава в першу чергу тим, що її власна назва пов'язана із однойменною назвою річки, на якій вона розташована, і яка мала кілька назв, починаючи з описів Геродота.

Саме слово «кодима» було відомо ще половцям і означало схід, а через те, що воно стосувалося назви річки, яка мала свою дорогу, то це звучало, як «річка, що тече на схід».

Більшість фахівців вбачає в назві Кодими тюркське походження, як і в більшості гідронімів Південної України, але при цьому розкрити тюркську етимологію назви, окрім М. Фасмера, ніхто не намагався.

Є понад 80 пам'яток археології району, 10 кодимських, які переконливо засвідчують, що місцевість в кордонах населеного пункту заселялась в далекі часи, коли на ній були і поселення, і стоянки. Таких поселень три, а стоянок сім. Час їх різний (35-12 тисяч років тому). Були поселення пізньої бронзи Черняхівської культури.

Певне, що в пізніші часи, зокрема у VIII—XII століттях, коли господарем цієї території була Київська Русь і у подальші, коли тут володарювали Велике князівство Литовське, Королівство Польща, Османська імперія, теж жили пращури кодимчан.

Войовничі кочові племена, піддані Османської імперії неодноразово проводили у цьому краю грабіжницькі напади, і поселення, яке було прикордонним між двома імперіями Польщею та Османською імперією, зазнавало руйнувань.

В кінці 17 століття Кодима була відома як хутір, господарями якого були поляки.

У 1754 році князь (див. Любомирські) дав розпорядження, щоб хутір, який відноситься до церковного приходу села Писарівки, перенесли в інше місце, а на його місці було побудоване поселення. З цього року і веде своє літочислення Кодима. Проте господарями до магната Любомирського у цім краю були великі землевласники Конецпольські та Варвара Замойська і при них була «стара Кодима».

Перша дерев'яна церква в Кодимі була збудована в 1780 році і була зруйнована після різних перебудов у 30-ті роки двадцятого віку більшовиками. У 1850 році у Кодимі було побудовано костел, у якому після Другої світової війни стала діяти православна церква.

З давнього часу Кодима славилась садами і пасіками. Саме її звали «медовим хутором», коли вона починалася. За легендою (є і така версія) сучасна назва міста пов'язана із поселенням запорізького козака Кодимки (швидше за все це було його прізвисько, яке він отримав від того, що оселився на річці Кодимі, яка бере свій початок саме у долині, над якою і зросло місто).

Ще із 60-х років XIX сторіччя при Христо-Воздвиженському храмі була школа грамоти, яка у 1888 році стала церковноприходською школою.

Коли цей край захопила Російська імперія, місцевість в районі Кодими інтенсивно стала заселятися із центральних і навіть північних країв (Чернігівщина: село Будеї) переселенцями України.

І Кодима, яка спочатку своєї історії була «на чумацькій дорозі», а пізніше на торговельному шляху із Поділля в Південну Україну, Крим і Молдавію вже у кінці 17 століття мала понад 600 жителів, серед яких уже були ремісники, торговельники, купці, дворяни. Менше, ніж через сторіччя в Кодимі проживало вже понад 2 тисячі жителів.

Це не було дивним, бо у цей період майже половину його населення становили євреї, і Кодима поряд із іншими містечками Поділля була відомим районом їхнього розселення.

Ще більше зросла роль Кодими, коли у 1870 році вона стала залізничною станцією і могла транспортувати у великій кількості хліб і худобу із навколишніх сіл Молдови та Вінниччини.

У 1893 році Кодима стала містечком у Балтському повіті Подільської губернії і кількість жителів зросла ще на півтисячі (2500).

Під час Радянсько-української війни внаслідок свого географічного положення Кодима постійно перебувала під владою майже всіх тих основних політичних сил, які діяли в Україні, а в лютому 1918 року в Кодимі проголошено радянську владу, яка через два роки врешті-решт була встановлена. У травні 1919 року на містечко розповсюдилося антибільшовицьке Григор'ївське повстання.

В період НЕПу Кодима стала економічно міцніти. Працювало багато дрібних напівкустарних підприємств, діяло чимало промартілей. Особливий внесок в її пожвавлене економічне життя вносила єврейська община, старожили якої свідчать, що кодимське «містечко» (район Кодими) в ті часи мало навіть назву «мала Одеса».

Кінець 1920-х, початок 1930-х років Кодима пройшла період становлення і перемоги колективного ладу, яке болісно відбилося на долі багатьох кодимчан, які були депортовані до Сибіру та у райони Півночі колишнього Радянського Союзу.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 9 жителів міста.

У 1930 році Кодима, яка попереднє п'ятиріччя знаходилася в Крутянському районі, який був підпорядкований Молдавській автономії, сама стала районним центром. Із автономії вона вийшла в серпні 1940 року і вже була райцентром у складі Одеської області. За два роки до цього, 20 жовтня 1938 р., вона була віднесена до розряду селищ міського типу.

Новий статус Кодими визначив покращення її економічного стану. Певних успіхів у передвоєнний час досяг місцевий колгосп «Комунар», який став крупним багатогалузевим господарством, як засвідчили ряд довоєнних районних сільськогосподарських виставок. Мало успіхи селище в промисловому і культурному розвитку: були збудовані цегельно-черепичний, вапняковий заводи, фабрика з виробництва повидла (нині консервний завод). Перед Другою Світовою війною працювала районна стаціонарна лікарня, діяли районний Будинок культури ім. Т. Г. Шевченка, Будинок колективіста.

Під час Другої Світової війни 22 липня 1941 року Кодима була окупована румунами, які господарювали у ній до 22 березня 1944 року. Наказом губернаторства «Трансністрія» від 6 вересня 1941 р. було оголошено, що «до проведення аграрної реформи колгоспи і радгоспи залишаться у колишньому функціонуванні», і Кодима у вирішенні сільськогосподарських проблем діяла, як і при попередній владі. В період румунської окупації Кодима пережила два масові розстріли євреїв (30 серпня 1941 та 12 січня 1942 років), погроми єврейського населення.

22 березня 1944 року після запеклих боїв війська 2-го Українського фронту під командуванням командувача генерала армії Івана Конєва відбили місто у румун. У період боїв за Дністер і його форсування КП фронту розміщався в населеному пункті Кодима, а потім коли форсували Прут, для керівництва операціями штаб фронту перемістився в Молдову.

Із фронтів Другої Світової війни із 2295 кодимчан, учасників бойових дій до рідного міста не повернулося 317 кодимчан.

Післявоєнні десятиріччя — це становлення і зростання промисловості міста, у першу чергу, збільшення потужностей консервного заводу, продукція якого стала знаною в цілому ряді районів колишнього Союзу, особливо в Сибіру, на Крайній Півночі. Вагомий внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва довгі роки вносив місцевий колгосп «Комунар».

13 квітня 1957 р. с-ще Залізничне включено в смугу смт Кодима.

5 листопада 1979 року Кодима стала містом районного підпорядкування.

3 лютого 2015 року у місті було демонтовано «пам'ятник Леніну».

Вулиці міста

12 лютого 2016 року, розпорядженням голови міської ради за № 29 «Про перейменування вулиць, провулків, алей, розташованих на території міста Кодима», користуючись законами «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи пропозиції депутатів міської ради, голови Кодимської РДА, мешканців міста Кодима було перейменовано 1 алея, 4 провулки і 29 вулиць в місті Кодима. Нові назви надавалися вулицям, які носили імена комуністичних діячів, та пам'ятних дат радянської епохи.

В основному вулиці міста носять імена людей, які боролися за самостійність України, за її добробут та славу. Прикладами таких вулиць є вулиці Сагайдачного, Шарля де Голля, Героїв АТО, Визволителів України, Володимира Великого, Петра Григоренка, а також провулки Романа Шухевича та Героїв Небесної сотні. Деякі вулиці названі нейтральними іменами, як приклад — Вишнева, Промислова, тощо.

Населення

Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
6855 8929 10 919 11 531 9634 8796
Мовний склад населення (2001)
українська мова російська румунська
92,95 % 6,32 % 0,33 %
Національний склад населення (2001)
українці росіяни молдавани
91 % 4,7 % 2,7 %

Відомі люди

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кодима
  1. Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
  2. Кодима. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  3. Вимоги Закону України про декомунізацію - виконано! Маємо нові назви вулиць. kodima-rda.odessa.gov.ua. Процитовано 22 квітня 2016.

Джерела та література

Посилання

  • Інформаційний портал міста Кодима [ 2 Вересня 2010 у Wayback Machine.]
  • Петро Надутик «Дума про Кодиму» [ 16 Квітня 2010 у Wayback Machine.]
  • Кодима — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 28 Вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
  • Банк даних Державної служби статистики України [ 31 Липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Cities & towns of Ukraine [ 19 Квітня 2012 у Wayback Machine.]
  • Кодима — Енциклопедія Сучасної України [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati zi Kodemoyu selom u Doneckij oblasti Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kodima znachennya Ko dima misto v Ukrayini u Podilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Do 17 lipnya 2020 r rajonnij centr kolishnogo Kodimskogo rajonu teper centr Kodimskoyi miskoyi gromadi Kodima Gerb Kodimi Spaso Hresto Vozdvizhenska cerkva v misti Kodima Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Podilskij rajon Gromada Kodimska miska gromada Kod KATOTTG UA51120090010012317 Zasnovane 1754 Oblikova kartka Kodima Status mista z 1979 roku Naselennya 8404 na 01 01 2022 Plosha 10 53 km Gustota naselennya 835 osib km Poshtovi indeksi 66000 66003 Telefonnij kod 380 4867 Koordinati 48 05 36 pn sh 29 07 30 sh d 48 09333 pn sh 29 12500 sh d 48 09333 29 12500 Koordinati 48 05 36 pn sh 29 07 30 sh d 48 09333 pn sh 29 12500 sh d 48 09333 29 12500 Visota nad rivnem morya 266 m Vodojma r Kodima Nazva meshkanciv kodimcha nin kodimcha nka kodimcha ni Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kodima Do obl resp centru zalizniceyu 242 km avtoshlyahami 248 km Do Kiyeva zalizniceyu 412 km avtoshlyahami 340 km Miska vlada Adresa 66000 Odeska obl Podilskij r n m Kodima vul Soborna 110 Vebstorinka Kodimska miska rada Miskij golova Lupashko Sergij Ivanovich Kodima u Vikishovishi Karta Kodima KodimaZagalni vidomostiZaliznichnij vokzal Kodimi Kodima administrativnij gospodarskij i kulturnij centr rajonu roztashovana na krajnomu pivnichnomu zahodi Odeskoyi oblasti v dolini richki Kodima yaka ye pritokoyu Pivdennogo Bugu Misto roztashovane na zaliznichnij magistrali Odesa Kiyiv ye zaliznichnoyu stanciyeyu i znahoditsya za 242 kilometri zalizniceyu vid Odesi Avtostanciya mista zabezpechuye avtobusni zv yazki z Baltoyu Vinniceyu Odesoyu Podilskom Chechelnikom Olgopolem Ribniceyu Diye miskij avtotransport avtobusi ta taksi Rajonnogo podilu misto ne maye IstoriyaIstoriya Kodimi cikava v pershu chergu tim sho yiyi vlasna nazva pov yazana iz odnojmennoyu nazvoyu richki na yakij vona roztashovana i yaka mala kilka nazv pochinayuchi z opisiv Gerodota Same slovo kodima bulo vidomo she polovcyam i oznachalo shid a cherez te sho vono stosuvalosya nazvi richki yaka mala svoyu dorogu to ce zvuchalo yak richka sho teche na shid Bilshist fahivciv vbachaye v nazvi Kodimi tyurkske pohodzhennya yak i v bilshosti gidronimiv Pivdennoyi Ukrayini ale pri comu rozkriti tyurksku etimologiyu nazvi okrim M Fasmera nihto ne namagavsya Ye ponad 80 pam yatok arheologiyi rajonu 10 kodimskih yaki perekonlivo zasvidchuyut sho miscevist v kordonah naselenogo punktu zaselyalas v daleki chasi koli na nij buli i poselennya i stoyanki Takih poselen tri a stoyanok sim Chas yih riznij 35 12 tisyach rokiv tomu Buli poselennya piznoyi bronzi Chernyahivskoyi kulturi Pevne sho v piznishi chasi zokrema u VIII XII stolittyah koli gospodarem ciyeyi teritoriyi bula Kiyivska Rus i u podalshi koli tut volodaryuvali Velike knyazivstvo Litovske Korolivstvo Polsha Osmanska imperiya tezh zhili prashuri kodimchan Vojovnichi kochovi plemena piddani Osmanskoyi imperiyi neodnorazovo provodili u comu krayu grabizhnicki napadi i poselennya yake bulo prikordonnim mizh dvoma imperiyami Polsheyu ta Osmanskoyu imperiyeyu zaznavalo rujnuvan V kinci 17 stolittya Kodima bula vidoma yak hutir gospodaryami yakogo buli polyaki U 1754 roci knyaz div Lyubomirski dav rozporyadzhennya shob hutir yakij vidnositsya do cerkovnogo prihodu sela Pisarivki perenesli v inshe misce a na jogo misci bulo pobudovane poselennya Z cogo roku i vede svoye litochislennya Kodima Prote gospodaryami do magnata Lyubomirskogo u cim krayu buli veliki zemlevlasniki Konecpolski ta Varvara Zamojska i pri nih bula stara Kodima Persha derev yana cerkva v Kodimi bula zbudovana v 1780 roci i bula zrujnovana pislya riznih perebudov u 30 ti roki dvadcyatogo viku bilshovikami U 1850 roci u Kodimi bulo pobudovano kostel u yakomu pislya Drugoyi svitovoyi vijni stala diyati pravoslavna cerkva Z davnogo chasu Kodima slavilas sadami i pasikami Same yiyi zvali medovim hutorom koli vona pochinalasya Za legendoyu ye i taka versiya suchasna nazva mista pov yazana iz poselennyam zaporizkogo kozaka Kodimki shvidshe za vse ce bulo jogo prizvisko yake vin otrimav vid togo sho oselivsya na richci Kodimi yaka bere svij pochatok same u dolini nad yakoyu i zroslo misto She iz 60 h rokiv XIX storichchya pri Hristo Vozdvizhenskomu hrami bula shkola gramoti yaka u 1888 roci stala cerkovnoprihodskoyu shkoloyu Koli cej kraj zahopila Rosijska imperiya miscevist v rajoni Kodimi intensivno stala zaselyatisya iz centralnih i navit pivnichnih krayiv Chernigivshina selo Budeyi pereselencyami Ukrayini I Kodima yaka spochatku svoyeyi istoriyi bula na chumackij dorozi a piznishe na torgovelnomu shlyahu iz Podillya v Pivdennu Ukrayinu Krim i Moldaviyu vzhe u kinci 17 stolittya mala ponad 600 zhiteliv sered yakih uzhe buli remisniki torgovelniki kupci dvoryani Menshe nizh cherez storichchya v Kodimi prozhivalo vzhe ponad 2 tisyachi zhiteliv Ce ne bulo divnim bo u cej period majzhe polovinu jogo naselennya stanovili yevreyi i Kodima poryad iz inshimi mistechkami Podillya bula vidomim rajonom yihnogo rozselennya She bilshe zrosla rol Kodimi koli u 1870 roci vona stala zaliznichnoyu stanciyeyu i mogla transportuvati u velikij kilkosti hlib i hudobu iz navkolishnih sil Moldovi ta Vinnichchini U 1893 roci Kodima stala mistechkom u Baltskomu poviti Podilskoyi guberniyi i kilkist zhiteliv zrosla she na pivtisyachi 2500 Pid chas Radyansko ukrayinskoyi vijni vnaslidok svogo geografichnogo polozhennya Kodima postijno perebuvala pid vladoyu majzhe vsih tih osnovnih politichnih sil yaki diyali v Ukrayini a v lyutomu 1918 roku v Kodimi progolosheno radyansku vladu yaka cherez dva roki vreshti resht bula vstanovlena U travni 1919 roku na mistechko rozpovsyudilosya antibilshovicke Grigor yivske povstannya V period NEPu Kodima stala ekonomichno micniti Pracyuvalo bagato dribnih napivkustarnih pidpriyemstv diyalo chimalo promartilej Osoblivij vnesok v yiyi pozhvavlene ekonomichne zhittya vnosila yevrejska obshina starozhili yakoyi svidchat sho kodimske mistechko rajon Kodimi v ti chasi malo navit nazvu mala Odesa Kinec 1920 h pochatok 1930 h rokiv Kodima projshla period stanovlennya i peremogi kolektivnogo ladu yake bolisno vidbilosya na doli bagatoh kodimchan yaki buli deportovani do Sibiru ta u rajoni Pivnochi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 9 zhiteliv mista U 1930 roci Kodima yaka poperednye p yatirichchya znahodilasya v Krutyanskomu rajoni yakij buv pidporyadkovanij Moldavskij avtonomiyi sama stala rajonnim centrom Iz avtonomiyi vona vijshla v serpni 1940 roku i vzhe bula rajcentrom u skladi Odeskoyi oblasti Za dva roki do cogo 20 zhovtnya 1938 r vona bula vidnesena do rozryadu selish miskogo tipu Novij status Kodimi viznachiv pokrashennya yiyi ekonomichnogo stanu Pevnih uspihiv u peredvoyennij chas dosyag miscevij kolgosp Komunar yakij stav krupnim bagatogaluzevim gospodarstvom yak zasvidchili ryad dovoyennih rajonnih silskogospodarskih vistavok Malo uspihi selishe v promislovomu i kulturnomu rozvitku buli zbudovani cegelno cherepichnij vapnyakovij zavodi fabrika z virobnictva povidla nini konservnij zavod Pered Drugoyu Svitovoyu vijnoyu pracyuvala rajonna stacionarna likarnya diyali rajonnij Budinok kulturi im T G Shevchenka Budinok kolektivista Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni 22 lipnya 1941 roku Kodima bula okupovana rumunami yaki gospodaryuvali u nij do 22 bereznya 1944 roku Nakazom gubernatorstva Transnistriya vid 6 veresnya 1941 r bulo ogolosheno sho do provedennya agrarnoyi reformi kolgospi i radgospi zalishatsya u kolishnomu funkcionuvanni i Kodima u virishenni silskogospodarskih problem diyala yak i pri poperednij vladi V period rumunskoyi okupaciyi Kodima perezhila dva masovi rozstrili yevreyiv 30 serpnya 1941 ta 12 sichnya 1942 rokiv pogromi yevrejskogo naselennya 22 bereznya 1944 roku pislya zapeklih boyiv vijska 2 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam komanduvacha generala armiyi Ivana Konyeva vidbili misto u rumun U period boyiv za Dnister i jogo forsuvannya KP frontu rozmishavsya v naselenomu punkti Kodima a potim koli forsuvali Prut dlya kerivnictva operaciyami shtab frontu peremistivsya v Moldovu Iz frontiv Drugoyi Svitovoyi vijni iz 2295 kodimchan uchasnikiv bojovih dij do ridnogo mista ne povernulosya 317 kodimchan Pislyavoyenni desyatirichchya ce stanovlennya i zrostannya promislovosti mista u pershu chergu zbilshennya potuzhnostej konservnogo zavodu produkciya yakogo stala znanoyu v cilomu ryadi rajoniv kolishnogo Soyuzu osoblivo v Sibiru na Krajnij Pivnochi Vagomij vnesok u rozvitok silskogospodarskogo virobnictva dovgi roki vnosiv miscevij kolgosp Komunar 13 kvitnya 1957 r s she Zaliznichne vklyucheno v smugu smt Kodima 5 listopada 1979 roku Kodima stala mistom rajonnogo pidporyadkuvannya 3 lyutogo 2015 roku u misti bulo demontovano pam yatnik Leninu Vulici mista12 lyutogo 2016 roku rozporyadzhennyam golovi miskoyi radi za 29 Pro perejmenuvannya vulic provulkiv alej roztashovanih na teritoriyi mista Kodima koristuyuchis zakonami Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki ta Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini vrahovuyuchi propoziciyi deputativ miskoyi radi golovi Kodimskoyi RDA meshkanciv mista Kodima bulo perejmenovano 1 aleya 4 provulki i 29 vulic v misti Kodima Novi nazvi nadavalisya vulicyam yaki nosili imena komunistichnih diyachiv ta pam yatnih dat radyanskoyi epohi V osnovnomu vulici mista nosyat imena lyudej yaki borolisya za samostijnist Ukrayini za yiyi dobrobut ta slavu Prikladami takih vulic ye vulici Sagajdachnogo Sharlya de Gollya Geroyiv ATO Vizvoliteliv Ukrayini Volodimira Velikogo Petra Grigorenka a takozh provulki Romana Shuhevicha ta Geroyiv Nebesnoyi sotni Deyaki vulici nazvani nejtralnimi imenami yak priklad Vishneva Promislova tosho NaselennyaTablicya zmini chiselnosti naselennya 1959 1970 1979 1989 2001 2016 6855 8929 10 919 11 531 9634 8796 Movnij sklad naselennya 2001 ukrayinska mova rosijska rumunska 92 95 6 32 0 33 Nacionalnij sklad naselennya 2001 ukrayinci rosiyani moldavani 91 4 7 2 7 Vidomi lyudi 1949 zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Bedrij Sergij Leontijovich starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv pid Krasnogorivkoyu Bichkovskij Oleg Anatolijovich 1923 Geroj Radyanskogo Soyuzu Ikonnikov Volodimir Mikolajovich 1946 2011 ukrayinskij prozayik ta perekladach chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Maksimishin Sergij Yakovich 1964 rosijskij fotozhurnalist ukrayinskogo pohodzhennya Pushnyakov Anatolij Savvatijovich General lejtenant Komandir ukrayinskogo mirotvorchogo kontingentu v Iraku Z 2014 roku v o Komanduvacha suhoputnih vijsk Zbrojnih sil Ukrayini ru 1958 radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino narodnij artist RF 2012 Sobol Naum Fedorovich 1898 1967 Harkiv ukrayinskij teatralnij dekorator Shuhov Boris Habalovich 1947 r n olimpijskij chempion na Litnih Igrah v 1972 roci v Myunheni Zasluzhenij majster sportu 1972 Div takozhPodillya Shidne Podillya Kodimiya Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kodima Odeshina stend 27 Vizvolna borotba Lviv 2021 2 30 S 204 Kodima Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vimogi Zakonu Ukrayini pro dekomunizaciyu vikonano Mayemo novi nazvi vulic kodima rda odessa gov ua Procitovano 22 kvitnya 2016 Dzherela ta literaturaS S Argatyuk V G Kushnir Krutyanskij klyuch naris z istoriyi Kodimskogo rajonu Odes nac un t im I I Mechnikova Istorichnij fak Odes spilka krayeznavciv Odesa KP OMD 2010 254 s il karti Ya V Vermenich Kodima 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 396 ISBN 978 966 00 0692 8 P P Nadutik Z V Sevastyanova Kodima 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaInformacijnij portal mista Kodima 2 Veresnya 2010 u Wayback Machine Petro Nadutik Duma pro Kodimu 16 Kvitnya 2010 u Wayback Machine Kodima Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 28 Veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 Lipnya 2014 u Wayback Machine Cities amp towns of Ukraine 19 Kvitnya 2012 u Wayback Machine Kodima Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ