Олег Анатолійович Бичковський (нар. 8 листопада 1923 — пом. 8 жовтня 1943) — лейтенант РСЧА часів Другої світової війни, командир 2-ї батареї 130-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 254-ї стрілецької дивізії, 52-ї армії Герой Радянського Союзу (1944, посмертно).
Бичковський Олег Анатолійович | |
---|---|
Народження | 8 листопада 1923 с-ще Кодима, Крутянський район, Балтська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР |
Смерть | 8 жовтня 1943 (19 років) Черкаський район, Київська область |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1941—1943 |
Звання | Лейтенант |
Формування | 130 окремий винищувально-протитанковий дивізіон |
Командування | 254-та стрілецька дивізія, 52-га армія |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Бичковський Олег Анатолійович у Вікісховищі |
Життепис
Народився 8 листопада 1923 року у с-щі Кодима (Балтська округа, Одеська губернія) в родині залізничників (батько — телеграфіст, мати — діловод вантажної контори на залізниці). Українець. Разом з сім'єю переїхав у с. Крижопіль Вінницької області, де закінчив середню школу № 1. У Червоній армії з 1941 року. У 1942 році закінчив Київське артилерійське училище.
Друга світова війна
З січня 1943 року учасних боїв з німецькими військами. Воював на Калінінському та Степовому фронтах. Кілька разів був поранений. Особливо відзначився при відбитті контратаки супротивника в районі міста Черкаси. Його батарея підбила два ворожі танки та знищила кілька десятків супротивників. В ході бою особисто став до гармати. Підбив два танки, був двічі поранений, але продовжував керувати боєм. При відбитті четвертої контратаки супротивника лейтенант Бичковський загинув. Похований на центральній площі в селі Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування та проявлені при цьому мужність та героїзм, лейтенанту Бичковському Олегу Анатолійовичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Також нагороджений Орденом Леніна та Орденом Червоної зірки.
Пам'ять
Іменем Героя названо Крижопільську середню школу № 1, де він навчався. У 1968 році у дворі школи встановлено його бюст.
Примітки
- Бичковський Олег Анатолійович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 18 вересня 2019 року.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [ 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
- Сайт МО РФ «Подвиг народа»: [ 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт МО РФ «Подвиг народа»: [ 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.);
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bichkovskij znachennya Oleg Anatolijovich Bichkovskij nar 8 listopada 1923 pom 8 zhovtnya 1943 lejtenant RSChA chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir 2 yi batareyi 130 go okremogo vinishuvalno protitankovogo divizionu 254 yi strileckoyi diviziyi 52 yi armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 posmertno Bichkovskij Oleg AnatolijovichNarodzhennya8 listopada 1923 1923 11 08 s she Kodima Krutyanskij rajon Baltska okruga Odeska guberniya Ukrayinska SRR SRSRSmert8 zhovtnya 1943 1943 10 08 19 rokiv Cherkaskij rajon Kiyivska oblastKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1941 1943Zvannya LejtenantFormuvannya130 okremij vinishuvalno protitankovij divizionKomanduvannya254 ta strilecka diviziya 52 ga armiyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Bichkovskij Oleg Anatolijovich u VikishovishiZhittepisNarodivsya 8 listopada 1923 roku u s shi Kodima Baltska okruga Odeska guberniya v rodini zaliznichnikiv batko telegrafist mati dilovod vantazhnoyi kontori na zaliznici Ukrayinec Razom z sim yeyu pereyihav u s Krizhopil Vinnickoyi oblasti de zakinchiv serednyu shkolu 1 U Chervonij armiyi z 1941 roku U 1942 roci zakinchiv Kiyivske artilerijske uchilishe Druga svitova vijnaZ sichnya 1943 roku uchasnih boyiv z nimeckimi vijskami Voyuvav na Kalininskomu ta Stepovomu frontah Kilka raziv buv poranenij Osoblivo vidznachivsya pri vidbitti kontrataki suprotivnika v rajoni mista Cherkasi Jogo batareya pidbila dva vorozhi tanki ta znishila kilka desyatkiv suprotivnikiv V hodi boyu osobisto stav do garmati Pidbiv dva tanki buv dvichi poranenij ale prodovzhuvav keruvati boyem Pri vidbitti chetvertoyi kontrataki suprotivnika lejtenant Bichkovskij zaginuv Pohovanij na centralnij ploshi v seli Bubnivska Slobidka Zolotoniskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya ta proyavleni pri comu muzhnist ta geroyizm lejtenantu Bichkovskomu Olegu Anatolijovichu prisvoyeno zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Takozh nagorodzhenij Ordenom Lenina ta Ordenom Chervonoyi zirki Pam yatByust bilya shkoli Imenem Geroya nazvano Krizhopilsku serednyu shkolu 1 de vin navchavsya U 1968 roci u dvori shkoli vstanovleno jogo byust PrimitkiBichkovskij Oleg Anatolijovich Sajt Geroi strany ros Procitovano 18 veresnya 2019 roku Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 22 fevralya 1944 goda 3 lyutogo 2022 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 5 marta 13 273 S 1 Sajt MO RF Podvig naroda 1 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Sajt MO RF Podvig naroda 1 sichnya 2021 u Wayback Machine ros PosilannyaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros