Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слобі дка Малинове цька село в Україні у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмель

Слобідка-Малиновецька

Слобідка-Малиновецька

Слобі́дка-Малинове́цька — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Слобідка-Малиновецька
image
Сільська оселя с. Слобідка-Малиновецька
Сільська оселя с. Слобідка-Малиновецька
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Жванецька сільська громада
Основні дані
Населення 42
Площа 0,312 км²
Густота населення 153,85 осіб/км²
Поштовий індекс 32378
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°30′52″ пн. ш. 26°36′30″ сх. д. / 48.51444° пн. ш. 26.60833° сх. д. / 48.51444; 26.60833Координати: 48°30′52″ пн. ш. 26°36′30″ сх. д. / 48.51444° пн. ш. 26.60833° сх. д. / 48.51444; 26.60833
Місцева влада
Адреса ради 32377, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Сокіл
Карта
image
image
Слобідка-Малиновецька
image
image
Слобідка-Малиновецька
Мапа

image Слобідка-Малиновецька у Вікісховищі

Назва

Первісно відоме під назвою «Бернавка» (Бернадка). У літописних джерелах поселення також зустрічається за назвою «Вітрянка», пов’язаною з місцевим географічним об’єктом. Сучасна назва закріпилась в кінці ХХ століття. Перша його частина – Слобідка, вказує на тип поселення у часи його заснування, друга – Малиновецька, на те, що воно було приписано до Малинівець.

Розташування

image
Розріз цвиклiвської свити малиновецької серії, поблизу с. Слобідка Малинiвецька

Наддністрянське село Слобідка-Малиновецька лежить на півдні Кам'янець-Подільського району та всієї Хмельницької області. Воно розташувалося на лівому березі річки, де річка Рудка впадає в Дністер, нижче від села Малинівці та вище від села Каветчина. На протилежному березі розташоване село Бернове Чернівецької області.

Через Слобідку-Малиновецьку проходить місцевий автобусний маршрут Кам'янець-Подільський — Каветчина. Маршрутний транспорт курсує чотири рази на день (за даними на лютий 2011 року).

Клімат

Слобідка-Малиновецька знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

Місцевість де знаходиться село, заселялось з сивої давнини, про що свідчать виявлені археологами курган і сліди давньоруського поселення.

XVIII—XIX століття

Село виникло в середині XVIII століття, коли Поділля належало Речі Посполитій (Польщі). Тоді воно мало назву Берна́вка. У XIX столітті це була Малинове́цька Слобі́дка або Вітря́нка.

Малиновецька Слобідка та сусідні Малинівці становили єдиний маєток, який у XVIII столітті входив до складу Кам'янецького староства. 1793 року, коли Поділля увійшло до складу Російської імперії, села староства спочатку відійшли державі, проте невдовзі Катерина II подарувала Кам'янецьке староство (12 сіл із 1142 душами; серед них Малиновецьку Слобідку ти Малинівці) таємному радникові та членові колегії чужоземних справ Аркадієві Моркову, згодом графові та російському посланцеві в Парижі . Це сталося 2(13) вересня 1793 року — в день урочистостей з нагоди укладення миру з Османською імперією, а 18(29) серпня 1795 року Катерина II видала Указ, в якому звеліла генерал-губернаторові Тимофію Тутолміну, віддаючи зазначені села з усім наявним господарством нинішнім власникам, віддати їм і зібрані під час державного правління поміщицькі доходи, які ще не надійшли до скарбниці .

image
Граф Аркадій Морков

У часи Російської імперії село адміністративно входило до Гавриловецької волості (з центром у селі Гаврилівці) Кам'янецького повіту Подільської губернії.

29 січня (10 лютого за новим стилем) 1827 року 80-річний граф Аркадій Морков, який так і не одружився, помер. Села колишнього Кам'янецького староства перейшли до спадкоємців його рідного брата — генерал-майора Миколи Моркова, який помер ще раніше — 9(21) травня 1811 року. Зокрема, Малиновецька Слобідка та Малинівці стали належати князям Оболенським, які малиновецькі землі приєднали до гринчуцьких. Першим серед цих князів-землевласників був генерал-майор Андрій Михайлович Оболенський (1765—1830), одружений із Парасковією Миколаївною Морковою (померла 1832 року) .

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

1885 року «Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських земель» зафіксував у Малиновецькій Слобідці 88 десятин селянської землі, 33 двори, де мешкало 150 осіб .

1894 року в Малиновецькій Слобідці відкрили школу грамоти, для якої винаймали будинок.

За даними, опублікованими 1895 року , в Малиновецькій Слобідці було 88 десятин селянської землі, 59 дворів, де мешкало 332 особи.

Церкви в Слобідці Малиновецькій не було. Слобідка була приписана до парафії села Малинівці.

У XIX столітті на Кам'янеччині діяло чимало поромних переправ через Дністер. Одна з них була біля Малиновецької Слобідки .

XX—XXI століття

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету в Україні було ліквідовано повіти та волості, а натомість створено округи та райони. Слобідка-Малиновецька увійшла до складу Жванецького району Кам'янецького округу. Невдовзі, 20 травня 1923 року, розпорядженням Кам'янецького окружного виконавчого комітету в Жванецькому районі було утворено 14 сільських рад, серед них і Малиновецьку, але до її складу Слобідка-Малиновецька не увійшла. Її разом із селами Сокіл, Каветчина, Межигір включили до складу Сокільської (у тодішньому написанні — Соколецької ) сільської ради .

За даними, наведеними в статистичному збірнику «Населені місця Поділля» (Вінниця, 1925), в селі було 84 господарства, 375 мешканців. У документі село зазначено як Малинівська Слобода (Вітрянка) . Під схожою назвою — Слобода-Малинівська — позначено якірну стоянку на Дністрі біля села на сучасній топографічній карті .

4 грудня 1928 року Жванецький район було ліквідовано, а його територію приєднано до Довжоцького району (після низки перетурбацій він 10 липня 1944 року остаточно сформувався як Кам'янець-Подільський район) .

30 грудня 1930 року постановою президії Кам'янець-Подільського райвиконкому Слобідку-Малиновецьку підпорядкували Малиновецькій сільській раді .

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор, який забрав життя багатьох односельчан.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Від літа 1941 року до весни 1944 року село перебувало під німецькою окупацією. 2 квітня 1944 року внаслідок наступу радянських військ німці покинули Слобідку-Малиновецьку та сусідні з нею села (Сокіл, Межигір, Каветчина, Малинівці, Гринчук, Бабшин, Брага) . Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

11 серпня 1954 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР було укрупнено сільські ради, внаслідок чого Слобідка-Малиновецька увійшла до складу Гринчуцької сільської ради, що поповнилася селами ліквідованих Бабшинської та Малиновецької сільських рад . Центр сільської ради двічі змінювався: ухвалами Хмельницького облвиконкому від 15 серпня 1959 року його перенесли в Малинівці (внаслідок чого рада стала Малиновецькою), а від 1 березня 1963 року — повернули в Гринчук (відповідно і сільська рада знову стала Гринчуцькою) . Проте «Історія міст і сіл Української РСР» (1971) пише про Малинівці як центр Гринчуцької сільської ради .

1965 року в селі відкрито пам'ятник землякам, які загинули під час німецько-радянської війни .

1970 року за східною околицею Слобідки-Малиновецької проводилося археолого-петрографічне рекогносцирування. Тут виявлено залишки енеолітичної гірничої виробки — навісоподібне заглиблення завдовжки в декілька метрів, заввишки до 1,5 метра та завглибшки 1 метр, штучно врізане в зону контакту сеноманських порід із відкладами неогенового віку, що їх перекривали. За назвою села виявлена сировина отримала умовну назву «малиновецька» .

З 1991 року в складі незалежної України.

2000 року жителі сіл Слобідка-Малиновецька та Малинівці вступили в сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Мрія», який 8 лютого того ж року було реформовано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю — виробничу фірму «Мрія».

11 лютого 2001 року мешканці села на референдумі висловилися за перехід із Гринчуцької сільської ради до Сокільської . 3 липня того ж року Хмельницька обласна рада ухвалила підпорядкувати Слобідку-Малиновецьку Сокільській сільській раді . Внаслідок цього Сокільська сільська рада повернулася до первісного вигляду, який мала 1923 року під час її створення у складі чотирьох сіл (Сокіл, Каветчина, Межигір, Слобідка-Малиновецька). Досі Слобідка-Малиновецька залишається єдиним селом Кам'янець-Подільського району, в якому було проведено місцевий референдум.

Як засвідчують дані паспорту територіальної громади Сокільської сільської ради площа села — 44,2 гектара (з них під забудовою та присадибними ділянками — 34,8 гектара), дворів — 30.

2010 року всі земельні наділи, які раніше були в оренді ТОВ ВФ «Мрія», перейшли до ТОВ СП «Нібулон» (у Соколі розташувалася філія цієї агрокомпанії).

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду створило умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.

Населення

За даними на 1998 рік у селі було: дворів — 39, мешканців — 57 .

Станом на 1 січня 2010 року в Слобідці-Малиновецькій було 42 мешканці (за рік до того — 49), з них одна дитина шкільного віку (за рік до того — дошкільного), 31 пенсіонер (за рік до того — 30), 10 громадян (як і рік тому) працювало.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Інфраструктура

У селі залишилися приміщення від колишнього клубу та колишньої крамниці. Вціліло також приміщення ферми колишнього колгоспу. Оскільки передбачається газифікація села Сокіл та найближчих сіл, 2010 року в Слобідці-Малиновецькій створено кооператив із газифікації, який очолила Людмила Сіркізюк. У селі є власний водогін. Багатьох домогосподарств з'явилися водоносні сверловини. Також, у Слобідці-Малиновецькій є капличка, зведена зусиллями громади.

Цікаві факти

Слобідка-Малиновецька потрапила до «Статиграфічного словника СРСР», де йде мова про малиновецький горизонт верхнього силуру на лівому березі Дністра біля сіл Малинівці та Малиновецька Слобідка .

Приватне підприємство «Редакція газети „Подолянин“» зареєстровано за адресою: Слобідка-Малиновецька, вулиця Карла Маркса, 40 . Сама ж редакція найтиражнішої на Кам'янеччині приватної газети «Подолянин» розташована в центрі Кам'янця-Подільського.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Неподалік села знаходиться розріз цвиклівської свити малиновецької серії.

Світлини

  • image
    Автобусна зупинка
  • image
    Сільська оселя
  • image
    Цілюще джерело
  • image
    Пам'ятний хрест

Див. також

Примітки

  1. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский: Историческое описание. — Киев, 1895. — С. 86.
  2. Материалы для истории Подольской губернии: Прибавление к № 5 «Подольских губернских ведомостей». — Каменец-Подольский, 1885. — С. 209, 211—212.
  3. Російське генеалогічне дерево [ 26 вересня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Tom VI. — Warszawa, 1885. — S. 17.
  5. Край Кам'янецький. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 2 лютого 2011.
  6. Населені місця Поділля. — Вінниця, 1925. — С. 148.
  7. Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 17, 42.
  8. Населені місця Поділля. — Вінниця, 1925. — С. 148—149.
  9. Хмельницкая область: Топографическая карта. — Киев: Военно-топографическая фабрика топографической службы Вооруженных Сил Украины, 2003.
  10. Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 19, 21.
  11. Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 19, 42.
  12. Кам'янецький календар // Кам'янець-Подільський вісник. — 1996. — 30 березня. — С. 4.
  13. Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 22, 32.
  14. Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 26, 28, 32.
  15. Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К. 1971. — С. 361.
  16. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 549.
  17. . Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 2 лютого 2011.
  18. Хоче село «Мрії»: Кам'янеччина // Подолянин. — 2001. — 16 лютого. — С. 1.
  19. Верховна Рада України. Картка постанови Хмельницької обласної ради від 3 липня 2000 року[недоступне посилання з липня 2019]
  20. Паспорт територіальної громади Сокільської сільської ради[недоступне посилання з липня 2019]
  21. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  22. Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 10.
  23. Занина И. Е., Лихарев Б. К. и др. Стратиграфический словарь СССР. Кембрий, ордовик, силур, девон. — Недра, Ленинградское отделение, 1975. — С. 288.
  24. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2011.

Література

  • Malinowiecka słobódka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Tom VI. — Warszawa, 1885. — S. 17.
  • Малиновецкая Слободка // Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольск, 1895. — С. 302.
  • Малиновцы // Приходы и церкви Подольской епархии. — Біла Церква, 2009. — С. 379. — (Перше видання: Каменец-Подольк, 1901).
  • Населені місця Поділля. — Вінниця, 1925.
  • Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник / Уклали Н. І. Томчишина, С. Л. Коваленко. — Кам'янець-Подільський, 1998.
  • Край Кам'янецький: Документально-публіцистичне видання. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006.
  • Любінська Л. Г. Знахідка Centaurea iberica Trev. на Поділлі // Український ботанічний журнал. — 2009. — № 5. — С. 656—659.
  • Сокальський Сергій, Яцемірська Наталія. Власність дипломата і пуповина «Подолянина»: Моє село // Подолянин. — 2011. — 11 лютого. — С. 5.
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Slobi dka Malinove cka selo v Ukrayini u Zhvaneckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Slobidka Malinovecka Silska oselya s Slobidka MalinoveckaSilska oselya s Slobidka Malinovecka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Zhvanecka silska gromada Osnovni dani Naselennya 42 Plosha 0 312 km Gustota naselennya 153 85 osib km Poshtovij indeks 32378 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 30 52 pn sh 26 36 30 sh d 48 51444 pn sh 26 60833 sh d 48 51444 26 60833 Koordinati 48 30 52 pn sh 26 36 30 sh d 48 51444 pn sh 26 60833 sh d 48 51444 26 60833 Misceva vlada Adresa radi 32377 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Sokil Karta Slobidka Malinovecka Slobidka Malinovecka Mapa Slobidka Malinovecka u VikishovishiNazvaPervisno vidome pid nazvoyu Bernavka Bernadka U litopisnih dzherelah poselennya takozh zustrichayetsya za nazvoyu Vitryanka pov yazanoyu z miscevim geografichnim ob yektom Suchasna nazva zakripilas v kinci HH stolittya Persha jogo chastina Slobidka vkazuye na tip poselennya u chasi jogo zasnuvannya druga Malinovecka na te sho vono bulo pripisano do Malinivec RoztashuvannyaRozriz cviklivskoyi sviti malinoveckoyi seriyi poblizu s Slobidka Malinivecka Naddnistryanske selo Slobidka Malinovecka lezhit na pivdni Kam yanec Podilskogo rajonu ta vsiyeyi Hmelnickoyi oblasti Vono roztashuvalosya na livomu berezi richki de richka Rudka vpadaye v Dnister nizhche vid sela Malinivci ta vishe vid sela Kavetchina Na protilezhnomu berezi roztashovane selo Bernove Cherniveckoyi oblasti Cherez Slobidku Malinovecku prohodit miscevij avtobusnij marshrut Kam yanec Podilskij Kavetchina Marshrutnij transport kursuye chotiri razi na den za danimi na lyutij 2011 roku Klimat Slobidka Malinovecka znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya IstoriyaMiscevist de znahoditsya selo zaselyalos z sivoyi davnini pro sho svidchat viyavleni arheologami kurgan i slidi davnoruskogo poselennya XVIII XIX stolittya Selo viniklo v seredini XVIII stolittya koli Podillya nalezhalo Rechi Pospolitij Polshi Todi vono malo nazvu Berna vka U XIX stolitti ce bula Malinove cka Slobi dka abo Vitrya nka Malinovecka Slobidka ta susidni Malinivci stanovili yedinij mayetok yakij u XVIII stolitti vhodiv do skladu Kam yaneckogo starostva 1793 roku koli Podillya uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi sela starostva spochatku vidijshli derzhavi prote nevdovzi Katerina II podaruvala Kam yanecke starostvo 12 sil iz 1142 dushami sered nih Malinovecku Slobidku ti Malinivci tayemnomu radnikovi ta chlenovi kolegiyi chuzhozemnih sprav Arkadiyevi Morkovu zgodom grafovi ta rosijskomu poslancevi v Parizhi Ce stalosya 2 13 veresnya 1793 roku v den urochistostej z nagodi ukladennya miru z Osmanskoyu imperiyeyu a 18 29 serpnya 1795 roku Katerina II vidala Ukaz v yakomu zvelila general gubernatorovi Timofiyu Tutolminu viddayuchi zaznacheni sela z usim nayavnim gospodarstvom ninishnim vlasnikam viddati yim i zibrani pid chas derzhavnogo pravlinnya pomishicki dohodi yaki she ne nadijshli do skarbnici Graf Arkadij Morkov U chasi Rosijskoyi imperiyi selo administrativno vhodilo do Gavriloveckoyi volosti z centrom u seli Gavrilivci Kam yaneckogo povitu Podilskoyi guberniyi 29 sichnya 10 lyutogo za novim stilem 1827 roku 80 richnij graf Arkadij Morkov yakij tak i ne odruzhivsya pomer Sela kolishnogo Kam yaneckogo starostva perejshli do spadkoyemciv jogo ridnogo brata general majora Mikoli Morkova yakij pomer she ranishe 9 21 travnya 1811 roku Zokrema Malinovecka Slobidka ta Malinivci stali nalezhati knyazyam Obolenskim yaki malinovecki zemli priyednali do grinchuckih Pershim sered cih knyaziv zemlevlasnikiv buv general major Andrij Mihajlovich Obolenskij 1765 1830 odruzhenij iz Paraskoviyeyu Mikolayivnoyu Morkovoyu pomerla 1832 roku Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom 1885 roku Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih zemel zafiksuvav u Malinoveckij Slobidci 88 desyatin selyanskoyi zemli 33 dvori de meshkalo 150 osib 1894 roku v Malinoveckij Slobidci vidkrili shkolu gramoti dlya yakoyi vinajmali budinok Za danimi opublikovanimi 1895 roku v Malinoveckij Slobidci bulo 88 desyatin selyanskoyi zemli 59 dvoriv de meshkalo 332 osobi Cerkvi v Slobidci Malinoveckij ne bulo Slobidka bula pripisana do parafiyi sela Malinivci U XIX stolitti na Kam yanechchini diyalo chimalo poromnih pereprav cherez Dnister Odna z nih bula bilya Malinoveckoyi Slobidki XX XXI stolittya Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij 7 bereznya 1923 roku postanovoyu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu v Ukrayini bulo likvidovano poviti ta volosti a natomist stvoreno okrugi ta rajoni Slobidka Malinovecka uvijshla do skladu Zhvaneckogo rajonu Kam yaneckogo okrugu Nevdovzi 20 travnya 1923 roku rozporyadzhennyam Kam yaneckogo okruzhnogo vikonavchogo komitetu v Zhvaneckomu rajoni bulo utvoreno 14 silskih rad sered nih i Malinovecku ale do yiyi skladu Slobidka Malinovecka ne uvijshla Yiyi razom iz selami Sokil Kavetchina Mezhigir vklyuchili do skladu Sokilskoyi u todishnomu napisanni Sokoleckoyi silskoyi radi Za danimi navedenimi v statistichnomu zbirniku Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 v seli bulo 84 gospodarstva 375 meshkanciv U dokumenti selo zaznacheno yak Malinivska Sloboda Vitryanka Pid shozhoyu nazvoyu Sloboda Malinivska poznacheno yakirnu stoyanku na Dnistri bilya sela na suchasnij topografichnij karti 4 grudnya 1928 roku Zhvaneckij rajon bulo likvidovano a jogo teritoriyu priyednano do Dovzhockogo rajonu pislya nizki pereturbacij vin 10 lipnya 1944 roku ostatochno sformuvavsya yak Kam yanec Podilskij rajon 30 grudnya 1930 roku postanovoyu prezidiyi Kam yanec Podilskogo rajvikonkomu Slobidku Malinovecku pidporyadkuvali Malinoveckij silskij radi V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor yakij zabrav zhittya bagatoh odnoselchan Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Vid lita 1941 roku do vesni 1944 roku selo perebuvalo pid nimeckoyu okupaciyeyu 2 kvitnya 1944 roku vnaslidok nastupu radyanskih vijsk nimci pokinuli Slobidku Malinovecku ta susidni z neyu sela Sokil Mezhigir Kavetchina Malinivci Grinchuk Babshin Braga Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah selo vchergove perezhilo golod 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR bulo ukrupneno silski radi vnaslidok chogo Slobidka Malinovecka uvijshla do skladu Grinchuckoyi silskoyi radi sho popovnilasya selami likvidovanih Babshinskoyi ta Malinoveckoyi silskih rad Centr silskoyi radi dvichi zminyuvavsya uhvalami Hmelnickogo oblvikonkomu vid 15 serpnya 1959 roku jogo perenesli v Malinivci vnaslidok chogo rada stala Malinoveckoyu a vid 1 bereznya 1963 roku povernuli v Grinchuk vidpovidno i silska rada znovu stala Grinchuckoyu Prote Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1971 pishe pro Malinivci yak centr Grinchuckoyi silskoyi radi 1965 roku v seli vidkrito pam yatnik zemlyakam yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1970 roku za shidnoyu okoliceyu Slobidki Malinoveckoyi provodilosya arheologo petrografichne rekognosciruvannya Tut viyavleno zalishki eneolitichnoyi girnichoyi virobki navisopodibne zagliblennya zavdovzhki v dekilka metriv zavvishki do 1 5 metra ta zavglibshki 1 metr shtuchno vrizane v zonu kontaktu senomanskih porid iz vidkladami neogenovogo viku sho yih perekrivali Za nazvoyu sela viyavlena sirovina otrimala umovnu nazvu malinovecka Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 2000 roku zhiteli sil Slobidka Malinovecka ta Malinivci vstupili v silskogospodarskij bagatofunkcionalnij kooperativ Mriya yakij 8 lyutogo togo zh roku bulo reformovano v silskogospodarske tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu virobnichu firmu Mriya 11 lyutogo 2001 roku meshkanci sela na referendumi vislovilisya za perehid iz Grinchuckoyi silskoyi radi do Sokilskoyi 3 lipnya togo zh roku Hmelnicka oblasna rada uhvalila pidporyadkuvati Slobidku Malinovecku Sokilskij silskij radi Vnaslidok cogo Sokilska silska rada povernulasya do pervisnogo viglyadu yakij mala 1923 roku pid chas yiyi stvorennya u skladi chotiroh sil Sokil Kavetchina Mezhigir Slobidka Malinovecka Dosi Slobidka Malinovecka zalishayetsya yedinim selom Kam yanec Podilskogo rajonu v yakomu bulo provedeno miscevij referendum Yak zasvidchuyut dani pasportu teritorialnoyi gromadi Sokilskoyi silskoyi radi plosha sela 44 2 gektara z nih pid zabudovoyu ta prisadibnimi dilyankami 34 8 gektara dvoriv 30 2010 roku vsi zemelni nadili yaki ranishe buli v orendi TOV VF Mriya perejshli do TOV SP Nibulon u Sokoli roztashuvalasya filiya ciyeyi agrokompaniyi 8 veresnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Zhvaneckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu stvorilo umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka maye zabezpechiti komfortne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa danimi na 1998 rik u seli bulo dvoriv 39 meshkanciv 57 Stanom na 1 sichnya 2010 roku v Slobidci Malinoveckij bulo 42 meshkanci za rik do togo 49 z nih odna ditina shkilnogo viku za rik do togo doshkilnogo 31 pensioner za rik do togo 30 10 gromadyan yak i rik tomu pracyuvalo Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu InfrastrukturaU seli zalishilisya primishennya vid kolishnogo klubu ta kolishnoyi kramnici Vcililo takozh primishennya fermi kolishnogo kolgospu Oskilki peredbachayetsya gazifikaciya sela Sokil ta najblizhchih sil 2010 roku v Slobidci Malinoveckij stvoreno kooperativ iz gazifikaciyi yakij ocholila Lyudmila Sirkizyuk U seli ye vlasnij vodogin Bagatoh domogospodarstv z yavilisya vodonosni sverlovini Takozh u Slobidci Malinoveckij ye kaplichka zvedena zusillyami gromadi Cikavi faktiSlobidka Malinovecka potrapila do Statigrafichnogo slovnika SRSR de jde mova pro malinoveckij gorizont verhnogo siluru na livomu berezi Dnistra bilya sil Malinivci ta Malinovecka Slobidka Privatne pidpriyemstvo Redakciya gazeti Podolyanin zareyestrovano za adresoyu Slobidka Malinovecka vulicya Karla Marksa 40 Sama zh redakciya najtirazhnishoyi na Kam yanechchini privatnoyi gazeti Podolyanin roztashovana v centri Kam yancya Podilskogo Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Nepodalik sela znahoditsya rozriz cviklivskoyi sviti malinoveckoyi seriyi SvitliniAvtobusna zupinka Silska oselya Cilyushe dzherelo Pam yatnij hrestDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiSecinskij E Gorod Kamenec Podolskij Istoricheskoe opisanie Kiev 1895 S 86 Materialy dlya istorii Podolskoj gubernii Pribavlenie k 5 Podolskih gubernskih vedomostej Kamenec Podolskij 1885 S 209 211 212 Rosijske genealogichne derevo 26 veresnya 2012 u Wayback Machine ros Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VI Warszawa 1885 S 17 Kraj Kam yaneckij Kam yanec Podilskij Oiyum 2006 Arhiv originalu za 14 veresnya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2011 Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 S 148 Kam yanec Podilskij rajon 1923 1998 rr Informacijnij dovidnik Kam yanec Podilskij 1998 S 17 42 Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 S 148 149 Hmelnickaya oblast Topograficheskaya karta Kiev Voenno topograficheskaya fabrika topograficheskoj sluzhby Vooruzhennyh Sil Ukrainy 2003 Kam yanec Podilskij rajon 1923 1998 rr Informacijnij dovidnik Kam yanec Podilskij 1998 S 19 21 Kam yanec Podilskij rajon 1923 1998 rr Informacijnij dovidnik Kam yanec Podilskij 1998 S 19 42 Kam yaneckij kalendar Kam yanec Podilskij visnik 1996 30 bereznya S 4 Kam yanec Podilskij rajon 1923 1998 rr Informacijnij dovidnik Kam yanec Podilskij 1998 S 22 32 Kam yanec Podilskij rajon 1923 1998 rr Informacijnij dovidnik Kam yanec Podilskij 1998 S 26 28 32 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 S 361 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Katalog spravochnik K Naukova dumka 1987 S 549 Arhiv originalu za 13 sichnya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2011 Hoche selo Mriyi Kam yanechchina Podolyanin 2001 16 lyutogo S 1 Verhovna Rada Ukrayini Kartka postanovi Hmelnickoyi oblasnoyi radi vid 3 lipnya 2000 roku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pasport teritorialnoyi gromadi Sokilskoyi silskoyi radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 VVRU 2017 46 stor 11 Kam yanec Podilskij rajon 1923 1998 rr Informacijnij dovidnik Kam yanec Podilskij 1998 S 10 Zanina I E Liharev B K i dr Stratigraficheskij slovar SSSR Kembrij ordovik silur devon Nedra Leningradskoe otdelenie 1975 S 288 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2011 LiteraturaMalinowiecka slobodka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VI Warszawa 1885 S 17 Malinoveckaya Slobodka Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvyah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Kamenec Podolsk 1895 S 302 Malinovcy Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Bila Cerkva 2009 S 379 Pershe vidannya Kamenec Podolk 1901 Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 Kam yanec Podilskij rajon 1923 1998 rr Informacijnij dovidnik Uklali N I Tomchishina S L Kovalenko Kam yanec Podilskij 1998 Kraj Kam yaneckij Dokumentalno publicistichne vidannya Kam yanec Podilskij Oiyum 2006 Lyubinska L G Znahidka Centaurea iberica Trev na Podilli Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2009 5 S 656 659 Sokalskij Sergij Yacemirska Nataliya Vlasnist diplomata i pupovina Podolyanina Moye selo Podolyanin 2011 11 lyutogo S 5 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ