Каветчина

Каве́тчина — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Каветчина
Бернівський острів поблизу села Каветчина Бернівський острів поблизу села Каветчина
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Жванецька сільська громада
Основні дані
Населення	120
Площа	0,371 км²
Густота населення	323,45 осіб/км²
Поштовий індекс	32377
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°29′55″ пн. ш. 26°39′28″ сх. д. / 48.49861° пн. ш. 26.65778° сх. д. / 48.49861; 26.65778Координати: 48°29′55″ пн. ш. 26°39′28″ сх. д. / 48.49861° пн. ш. 26.65778° сх. д. / 48.49861; 26.65778
Місцева влада
Адреса ради	32377, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с.Сокіл
Карта
Каветчина
Каветчина
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Каветчина (археологічна пам'ятка).

Назва

Село засноване паном Кавецьким звідси і походить назва населеного пункту. Історично зафіксовано такі назви: «Кавечина», «Кавчинці», «Соколецька Слобідка», «Слобідка Кавецька».

Географія

Наддністрянське село Каветчина розкинулося на півострові на лівому березі Дністра, за 27 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 13,8 кілометри від автошляху національного значення Н03. Селом тече потік Безіменний, який на півдні села впадає в річку Дністер. Умовно село ділиться на нову та стару частини, які розділяє яр.

Клімат

Каветчина знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

Село засноване у другій половині XVIII століття, у писемних джерелах 1789 року поселення зустрічається під назвою «Slobudka Kaweckiego», а у 1800 році – «Каветчина».

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу». Про це свідчить розповідь старожили села Марії Ткачук, родину якої під час сталінських репресій вислали в Казахстан тільки через те, що батьків товариш втік через Дністер в сусідню Румунію. Якщо він втік, то і батько може втекти. Оте «може» і стало вирішальним у долі Ткачуків. Лише у 1942 році повернулась Марія Ткачук у рідне село.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Каветчина затоплено в долині річки Дністер.

З 1991 року в складі незалежної України.

2003 року селі Каветчина, подружжя Павлій придбало стару хату і вирішило збудувати виноробню. У 2019 році винороби добудували винарню, де можна переробляти до 40 тонн винограду і на винарню «Bohdan's Winery» почали приїжджати туристичні групи на дегустації.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду створила умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.

Пам'ятки

Поблизу села знаходилося одне з найраніших поселень склавинів (празько-корчацької культури) (докладніше див. Каветчина (археологічна пам'ятка)).

Населення

Населення за переписом 2001 року становило 120 осіб.

Мова

У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Економіка

Розпайовані землі довкола села обробляє філія «Мрія» ТОВ СП «Нібулон». Також у Каветчині аграрії тримають свиноферму.

Охорона природи

Біля села у південно-східному напрямку розташований іхтіологічний заказник «Бернівський острів». Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди

Проживали, перебували

• Приходнюк Олег Михайлович — український археолог, доктор історичних наук, професор. Керував археологічними експедиціями з досліджень празьких старожитностей V—VII ст. у Середньому Подністров'ї — Бакота, Каветчина.

Світлини

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Посилання

• Усе пережила, тепер доживає [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] — Кам’янецький часопис КлюЧ. 2016-09-23

Примітки

1. . zhvanecka-gromada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
2. Поділля в бокалі: як вирощують виноград на Хмельниччині
3. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
4. . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2014.