Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Присмерк Європи» (нім. Der Untergang des Abendlandes) — філософська праця історика та філософа Освальда Шпенґлера, опублікована у 1918 (І том) і 1922 (ІІ том) роках. Автор пропонує в ній новий підхід до аналізу історичного процесу, в основі якого лежить метод аналогії.
 Обкладинка другого тому, перше видання 1922р. | |
| Автор | Освальд Шпенґлер |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Der Untergang des Abendlandes |
| Мова | німецька |
| Тема | філософія історії |
| Жанр | філософія |
| Видано | 1918 (І том), 1922 (ІІ том) |
Одним із висновків книги, якому вона завдячує своєю назвою, є перехід Заходу від стадії культури до стадії цивілізації в 19 — на початку 20 ст. Цей процес аналогічний, на думку Шпенґлера, переходу від грецької культури до римської цивілізації в античності, з чого можна передбачити майбутній занепад Європи.
Назва
Фактично, точного перекладу оригінальної, німецької назви цього твору — «Der Untergang des Abendlandes» немає і не може бути в жодній мові світу. Німецькою мовою Untergang — це одночасно занепад, сутінки, згасання (дня), знищення і вмирання (людини), а Abendlandes (Західні землі) — охоплюють США і Канаду, але не містять Балкан (включно з Грецією), Румунії, Угорщини, Росії, Білорусі, і України (навіть Польща вся не входить), тому переклад слова Abendlandes як Європа є абсолютно неправильним. Сам Шпенґлер дуже критично ставився до перекладів назви його книжки. Російський переклад назви — «Закат Европы» є одним з найточніших, навіть сам Шпенґлер кілька разів прихильно про нього висловився, попри те, що там вживається слово «Європа», проти чого він завжди категорично виступав. Але за словами самого ж Шпенґлера, в Росії завжди чітко відділяли Європу від Росії. Щодо українського перекладу, то найчастіше використовується «Занепад Європи», хоча такий переклад є абсолютно неправильним. Також є точніші варіанти «Сутінки Європи», «Присмерк Європи», «Згасання Заходу».
Зміст
Перший том. На початку Шпенґлер ставить питання про те, що таке історія. Слідом за німецькою філософією XIX століття, він розрізняє науки про природу і науки про дух. Він стверджує, що «Засіб для пізнання мертвих форм — закон. Засіб для розуміння живих форм — аналогія». Тому, — визнає Шпенґлер, — тільки природничі науки можуть називатися науками. Історія — це не наука.
Шпенґлер відмовляється сприймати історію людства лінійно. Як він пише, «Стародавній світ — Середні віки — Новий час: ось неймовірно убога і безглузда схема». Альтернативою лінійної історії він називає опис окремих культур, причому подібна позиція призводить Шпенґлера до , а саме до припущення про існування «кількох однаково правильних культур», з-поміж яких культура Західної Європи, попри поширені уявлення, не краща за інші.
Шпенґлер стверджує, що європейське сприйняття історії зумовлене особливостями культури Європи. Кожна культура бачить історію по-своєму, прикладом чого слугує античне світосприйняття, що рахувало час за циклами-олімпіадами. Мислитель пропонує розрізняти античну Аполлонівську культуру та сучасну йому Фаустівську, для яких визначальним є різне ставлення до нескінченності, що реалізується в релігії, архітектурі, політиці. Їхнє порівняння автор доповнює коментарями щодо арабської культури, яка розвивалася на межі Аполлонівської та Фаустівської.
Другий том. Автор міркує над тим, що робить культуру суто людським явищем, перелічуючи абстрактні поняття, мову, мету життя, що виходить за межі інстинктів. Далі Шпенґлер описує історію розвитку культур, їхні відмінності, та як ці культури стали цивілізаціями. На думку автора, за етапом цивілізації настає занепад, що підтверджує історичними прикладами.
Шпенґлер пропонує термін «псевдоморфоза» щодо молодих культур, які під впливом старших уподібнюються їм. Він розглядає їх приклади та сліди псевдоморфоз у європейській культурі, зокрема в релігії, архітектурі, літературі.
Розглядаючи як у Європі виникала ідея громадянина, Шпенґлер робить висновок, що цивілізація завжди супроводжується занепадом влади аристократії. Він підкріплює це прикладами з історії стародавніх цивілізацій та прогнозує, що Західна Європа також близька до занепаду. Шпенґлер заперечує, що існують «більш здібні» політично народи — насправді політичні успіхи зумовлені тільки довірою народу до своєї влади. Грошові відносини сприяють виродженню демократії, що притиставляється аристократії — це історична закономірність. Адже гроші сприяють сприйняттю людей як предметів і тоді цивілізація перестає бути життєздатною. Наступна велика культура піднімається з верств селянства, якщо там зберігається первісна цінність людини.
Головні ідеї
Головною метою цієї книги Шпенґлер вказував передбачення майбутнього Західної Європи. Передумовою своїх висновків він вбачав те, що всі культури проходять ті самі стадії розвитку: зароджуються, розквітають і занепадають. Культура Західної Європи, отже, не відрізняється суттєво від будь-якої іншої, а поширені твердження про її «вищість» — це вигадка. Шпенґлер критикував європоцентризм, заперечуючи думку, що європейський погляд на світову історію єдиний правильний. Навпаки, схема «Стародавній світ — середньовіччя — Новий час» проходиться не людством у цілому, а кожною культурою. Історія насправді не має якої-небудь мети і не є розвитком від гіршого до кращого.
Мислитель стверджував, що матеріальний розвиток визначається культурою, котра включає сприйняття простору та часу, розуміння чисел і кількісних вимірів, ставлення до життя та смерті. Культура формує певну етику та естетику, визначає релігію та державний устрій. Тому культура — це головний зміст історії. Наприклад, відокремленість давньогрецьких колоній зумовила розуміння світу як суми окремих конкретних речей, сприяла розвитку математики та страху перед відкритими просторами, що відображено в мистецтві. Кожна культура повторює в своєму розвитку вікові етапи окремої людини: дитинство, юність, змужнілість і старість. Тому культуру Шпенґлер називав «людською індивідуальністю вищого ступеня».
Шпенґлер виділяв 7 головних культур: єгипетську, вавилонську, китайську, індійську, античну, майя, арабську (арабо-візантійську) та сучасну йому європейську. За його спостереженням, кожна існувала приблизно 1000 років. Деякі занепадали різко, інші століттями, але зрештою всі вони втратили здатність до розвитку та самостійний вплив. Європейська культура, як вважав Шпенґлер, занепадає приблизно з 1800-го року і цей процес триватиме до приблизно 2000-го.
За висновком Шпенґлера, найпізнішою стадією розвитку кожної культури є цивілізація. Ознаками цивілізації він вказує імперіалізм, соціалізм та урбанізацію. Своєю чергою урбанізація є основою для раціоналізму, скептицизму та атеїзму, які Шпенґлер спостерігав у культурі свого часу. В культурі реальну владу має аристократія, в цивілізації — натовп.
Античну культуру Шпенґлер називав Аполлонівською — культурою тіла, де абстрактні ідеї більшу частину історії відкидалися, де в центрі уваги перебуває те, що можна сприймати безпосередньо. Аполлонівська культура схильна розділяти світ на окремі частини, вона продукувала міста-поліси, численних богів. Культуру Європи свого часу мислитель називав Фаустівською, вона навпаки схильна об'єднувати, продукуючи дедалі більші держави, єдинобожжя. Фаустівська культура не має страху перед далечінню, нескінченністю, тому її символом слугує Фауст. Вона з'явилася в 1000 р. і пройшла ряд стадій — романіка, готика, ренесанс, бароко, рококо — перш ніж розвинулася в європейську цивілізацію в XIX столітті.
Головною ознакою наближення занепаду Шпенґлер вказував появу класу люмпенів. В їхньому впливі на політику видно виродження ідеї демократичних виборів, і Європа напевне перейде до диктатури, як це сталося з Римською Республікою. На його думку, в майбутньому ще виникне російська культура, проте вона буде зовсім іншою, порівняно з західноєвропейською; спроби європеїзувати Росію зачепили тільки еліту, але відторгаються селянством, яке складає основну масу населення.
Вплив
Книга «Присмерк Європи» швидко здобула популярність у німецьких інтелектуалів. Праця Шпенґлера посилила відчуття кризи в Німеччині після закінчення Першої світової війни. Американський критик Джордж Стайнер припустив, що «Присмерк Європи» можна розглядати як одну з тих книг, які стали результатом кризи німецької культури після поразки Німеччини в Першій світовій війні. В цьому плані вона стоїть поряд із «Духом утопії» (1918) філософа Ернста Блоха (1918), «Зорею відкуплення» (1921) теолога , «Посланням до римлян» (1922) теолога Карла Барта, «Моєю боротьбою» (1925) лідера нацистської партії Адольфа Гітлера, та «Буттям і часом» (1927) філософа Мартіна Гайдеггера.
Філософ Теодор Адорно вважав, що Шпенґлер не лише передбачив новий авторитарний цезаризм, а й спонукав бажати його. Бо, згідно зі Шпенґлером, це неминучий і необхідний процес.
Крах європейського колоніалізму після Другої світової війни та зростання впливу США переорієнтували тезу про занепад Заходу з Європи на Америку. Так, американський історик Роберт Каган прогнозував у 2012 році, що за аналогією з Британською імперією США лишатиметься світовим гегемоном (постійно слабнучи) ще щонайбільше 20 років.
Див. також
Примітки
- Burke, James (1995). The day the universe changed (вид. Rev. ed). Boston: Little, Brown. с. 332. ISBN . OCLC 32469617.
- Steiner, George (1991). Martin Heidegger. Chicago, Ill.: University of Chicago Press. с. vii—viii. ISBN . OCLC 23648749.
- . gegneranalyse.de (de-DE) . Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
- Kupchan, Charles A. (20 березня 2012). . The Atlantic (амер.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
Посилання
- Віталій Черноіваненко. Європа Освальда Шпенґлера [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Сучасність. — 2007, № 1-2. — С. 150—156.
- Decline of the West: Volume I [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Decline of the West: Volume II [ 6 квітня 2009 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (грудень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prismerk Yevropi nim Der Untergang des Abendlandes filosofska pracya istorika ta filosofa Osvalda Shpenglera opublikovana u 1918 I tom i 1922 II tom rokah Avtor proponuye v nij novij pidhid do analizu istorichnogo procesu v osnovi yakogo lezhit metod analogiyi Prismerk Yevropi Obkladinka drugogo tomu pershe vidannya 1922r AvtorOsvald ShpenglerNazva movoyu originaluDer Untergang des AbendlandesMovanimeckaTemafilosofiya istoriyiZhanrfilosofiyaVidano1918 I tom 1922 II tom Odnim iz visnovkiv knigi yakomu vona zavdyachuye svoyeyu nazvoyu ye perehid Zahodu vid stadiyi kulturi do stadiyi civilizaciyi v 19 na pochatku 20 st Cej proces analogichnij na dumku Shpenglera perehodu vid greckoyi kulturi do rimskoyi civilizaciyi v antichnosti z chogo mozhna peredbachiti majbutnij zanepad Yevropi NazvaFaktichno tochnogo perekladu originalnoyi nimeckoyi nazvi cogo tvoru Der Untergang des Abendlandes nemaye i ne mozhe buti v zhodnij movi svitu Nimeckoyu movoyu Untergang ce odnochasno zanepad sutinki zgasannya dnya znishennya i vmirannya lyudini a Abendlandes Zahidni zemli ohoplyuyut SShA i Kanadu ale ne mistyat Balkan vklyuchno z Greciyeyu Rumuniyi Ugorshini Rosiyi Bilorusi i Ukrayini navit Polsha vsya ne vhodit tomu pereklad slova Abendlandes yak Yevropa ye absolyutno nepravilnim Sam Shpengler duzhe kritichno stavivsya do perekladiv nazvi jogo knizhki Rosijskij pereklad nazvi Zakat Evropy ye odnim z najtochnishih navit sam Shpengler kilka raziv prihilno pro nogo vislovivsya popri te sho tam vzhivayetsya slovo Yevropa proti chogo vin zavzhdi kategorichno vistupav Ale za slovami samogo zh Shpenglera v Rosiyi zavzhdi chitko viddilyali Yevropu vid Rosiyi Shodo ukrayinskogo perekladu to najchastishe vikoristovuyetsya Zanepad Yevropi hocha takij pereklad ye absolyutno nepravilnim Takozh ye tochnishi varianti Sutinki Yevropi Prismerk Yevropi Zgasannya Zahodu ZmistPershij tom Na pochatku Shpengler stavit pitannya pro te sho take istoriya Slidom za nimeckoyu filosofiyeyu XIX stolittya vin rozriznyaye nauki pro prirodu i nauki pro duh Vin stverdzhuye sho Zasib dlya piznannya mertvih form zakon Zasib dlya rozuminnya zhivih form analogiya Tomu viznaye Shpengler tilki prirodnichi nauki mozhut nazivatisya naukami Istoriya ce ne nauka Shpengler vidmovlyayetsya sprijmati istoriyu lyudstva linijno Yak vin pishe Starodavnij svit Seredni viki Novij chas os nejmovirno uboga i bezgluzda shema Alternativoyu linijnoyi istoriyi vin nazivaye opis okremih kultur prichomu podibna poziciya prizvodit Shpenglera do a same do pripushennya pro isnuvannya kilkoh odnakovo pravilnih kultur z pomizh yakih kultura Zahidnoyi Yevropi popri poshireni uyavlennya ne krasha za inshi Shpengler stverdzhuye sho yevropejske sprijnyattya istoriyi zumovlene osoblivostyami kulturi Yevropi Kozhna kultura bachit istoriyu po svoyemu prikladom chogo sluguye antichne svitosprijnyattya sho rahuvalo chas za ciklami olimpiadami Mislitel proponuye rozriznyati antichnu Apollonivsku kulturu ta suchasnu jomu Faustivsku dlya yakih viznachalnim ye rizne stavlennya do neskinchennosti sho realizuyetsya v religiyi arhitekturi politici Yihnye porivnyannya avtor dopovnyuye komentaryami shodo arabskoyi kulturi yaka rozvivalasya na mezhi Apollonivskoyi ta Faustivskoyi Drugij tom Avtor mirkuye nad tim sho robit kulturu suto lyudskim yavishem perelichuyuchi abstraktni ponyattya movu metu zhittya sho vihodit za mezhi instinktiv Dali Shpengler opisuye istoriyu rozvitku kultur yihni vidminnosti ta yak ci kulturi stali civilizaciyami Na dumku avtora za etapom civilizaciyi nastaye zanepad sho pidtverdzhuye istorichnimi prikladami Shpengler proponuye termin psevdomorfoza shodo molodih kultur yaki pid vplivom starshih upodibnyuyutsya yim Vin rozglyadaye yih prikladi ta slidi psevdomorfoz u yevropejskij kulturi zokrema v religiyi arhitekturi literaturi Rozglyadayuchi yak u Yevropi vinikala ideya gromadyanina Shpengler robit visnovok sho civilizaciya zavzhdi suprovodzhuyetsya zanepadom vladi aristokratiyi Vin pidkriplyuye ce prikladami z istoriyi starodavnih civilizacij ta prognozuye sho Zahidna Yevropa takozh blizka do zanepadu Shpengler zaperechuye sho isnuyut bilsh zdibni politichno narodi naspravdi politichni uspihi zumovleni tilki doviroyu narodu do svoyeyi vladi Groshovi vidnosini spriyayut virodzhennyu demokratiyi sho pritistavlyayetsya aristokratiyi ce istorichna zakonomirnist Adzhe groshi spriyayut sprijnyattyu lyudej yak predmetiv i todi civilizaciya perestaye buti zhittyezdatnoyu Nastupna velika kultura pidnimayetsya z verstv selyanstva yaksho tam zberigayetsya pervisna cinnist lyudini Golovni ideyiGolovnoyu metoyu ciyeyi knigi Shpengler vkazuvav peredbachennya majbutnogo Zahidnoyi Yevropi Peredumovoyu svoyih visnovkiv vin vbachav te sho vsi kulturi prohodyat ti sami stadiyi rozvitku zarodzhuyutsya rozkvitayut i zanepadayut Kultura Zahidnoyi Yevropi otzhe ne vidriznyayetsya suttyevo vid bud yakoyi inshoyi a poshireni tverdzhennya pro yiyi vishist ce vigadka Shpengler kritikuvav yevropocentrizm zaperechuyuchi dumku sho yevropejskij poglyad na svitovu istoriyu yedinij pravilnij Navpaki shema Starodavnij svit serednovichchya Novij chas prohoditsya ne lyudstvom u cilomu a kozhnoyu kulturoyu Istoriya naspravdi ne maye yakoyi nebud meti i ne ye rozvitkom vid girshogo do krashogo Mislitel stverdzhuvav sho materialnij rozvitok viznachayetsya kulturoyu kotra vklyuchaye sprijnyattya prostoru ta chasu rozuminnya chisel i kilkisnih vimiriv stavlennya do zhittya ta smerti Kultura formuye pevnu etiku ta estetiku viznachaye religiyu ta derzhavnij ustrij Tomu kultura ce golovnij zmist istoriyi Napriklad vidokremlenist davnogreckih kolonij zumovila rozuminnya svitu yak sumi okremih konkretnih rechej spriyala rozvitku matematiki ta strahu pered vidkritimi prostorami sho vidobrazheno v mistectvi Kozhna kultura povtoryuye v svoyemu rozvitku vikovi etapi okremoyi lyudini ditinstvo yunist zmuzhnilist i starist Tomu kulturu Shpengler nazivav lyudskoyu individualnistyu vishogo stupenya Shpengler vidilyav 7 golovnih kultur yegipetsku vavilonsku kitajsku indijsku antichnu majya arabsku arabo vizantijsku ta suchasnu jomu yevropejsku Za jogo sposterezhennyam kozhna isnuvala priblizno 1000 rokiv Deyaki zanepadali rizko inshi stolittyami ale zreshtoyu vsi voni vtratili zdatnist do rozvitku ta samostijnij vpliv Yevropejska kultura yak vvazhav Shpengler zanepadaye priblizno z 1800 go roku i cej proces trivatime do priblizno 2000 go Za visnovkom Shpenglera najpiznishoyu stadiyeyu rozvitku kozhnoyi kulturi ye civilizaciya Oznakami civilizaciyi vin vkazuye imperializm socializm ta urbanizaciyu Svoyeyu chergoyu urbanizaciya ye osnovoyu dlya racionalizmu skepticizmu ta ateyizmu yaki Shpengler sposterigav u kulturi svogo chasu V kulturi realnu vladu maye aristokratiya v civilizaciyi natovp Antichnu kulturu Shpengler nazivav Apollonivskoyu kulturoyu tila de abstraktni ideyi bilshu chastinu istoriyi vidkidalisya de v centri uvagi perebuvaye te sho mozhna sprijmati bezposeredno Apollonivska kultura shilna rozdilyati svit na okremi chastini vona produkuvala mista polisi chislennih bogiv Kulturu Yevropi svogo chasu mislitel nazivav Faustivskoyu vona navpaki shilna ob yednuvati produkuyuchi dedali bilshi derzhavi yedinobozhzhya Faustivska kultura ne maye strahu pered dalechinnyu neskinchennistyu tomu yiyi simvolom sluguye Faust Vona z yavilasya v 1000 r i projshla ryad stadij romanika gotika renesans baroko rokoko persh nizh rozvinulasya v yevropejsku civilizaciyu v XIX stolitti Golovnoyu oznakoyu nablizhennya zanepadu Shpengler vkazuvav poyavu klasu lyumpeniv V yihnomu vplivi na politiku vidno virodzhennya ideyi demokratichnih viboriv i Yevropa napevne perejde do diktaturi yak ce stalosya z Rimskoyu Respublikoyu Na jogo dumku v majbutnomu she vinikne rosijska kultura prote vona bude zovsim inshoyu porivnyano z zahidnoyevropejskoyu sprobi yevropeyizuvati Rosiyu zachepili tilki elitu ale vidtorgayutsya selyanstvom yake skladaye osnovnu masu naselennya VplivKniga Prismerk Yevropi shvidko zdobula populyarnist u nimeckih intelektualiv Pracya Shpenglera posilila vidchuttya krizi v Nimechchini pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Amerikanskij kritik Dzhordzh Stajner pripustiv sho Prismerk Yevropi mozhna rozglyadati yak odnu z tih knig yaki stali rezultatom krizi nimeckoyi kulturi pislya porazki Nimechchini v Pershij svitovij vijni V comu plani vona stoyit poryad iz Duhom utopiyi 1918 filosofa Ernsta Bloha 1918 Zoreyu vidkuplennya 1921 teologa Poslannyam do rimlyan 1922 teologa Karla Barta Moyeyu borotboyu 1925 lidera nacistskoyi partiyi Adolfa Gitlera ta Buttyam i chasom 1927 filosofa Martina Gajdeggera Filosof Teodor Adorno vvazhav sho Shpengler ne lishe peredbachiv novij avtoritarnij cezarizm a j sponukav bazhati jogo Bo zgidno zi Shpenglerom ce neminuchij i neobhidnij proces Krah yevropejskogo kolonializmu pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta zrostannya vplivu SShA pereoriyentuvali tezu pro zanepad Zahodu z Yevropi na Ameriku Tak amerikanskij istorik Robert Kagan prognozuvav u 2012 roci sho za analogiyeyu z Britanskoyu imperiyeyu SShA lishatimetsya svitovim gegemonom postijno slabnuchi she shonajbilshe 20 rokiv Div takozhZitknennya civilizacij Bunt masPrimitkiBurke James 1995 The day the universe changed vid Rev ed Boston Little Brown s 332 ISBN 0 316 11704 8 OCLC 32469617 Steiner George 1991 Martin Heidegger Chicago Ill University of Chicago Press s vii viii ISBN 0 226 77232 2 OCLC 23648749 gegneranalyse de de DE Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 Kupchan Charles A 20 bereznya 2012 The Atlantic amer Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 PosilannyaPortal Knigi Vitalij Chernoivanenko Yevropa Osvalda Shpenglera 9 grudnya 2018 u Wayback Machine Suchasnist 2007 1 2 S 150 156 Decline of the West Volume I 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine Decline of the West Volume II 6 kvitnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki gruden 2018