Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імпресіоні зм від фр impression враження мистецька течія у живописі а також у літературі та музиці яка виникла в 1860 х

Імпресіоніст

Імпресіоніст

Імпресіоні́зм (від фр. impression — враження) — мистецька течія у живописі, а також у літературі та музиці, яка виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму, та експресіонізму — діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла, проте, на відміну від неокласицизму не мають на меті об'єктивно відображати реальність, а ставлять за ціль поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього. Термін уперше використали в негативному значенні у критичній оцінці твору Моне «Враження, схід сонця», (1872).

image
Клод Моне: «Враження, схід сонця (фр. Impression, soleil levant)» (1872)
Ця картина надала назву стилю

Історія

Закладена за часів Людовика XIV, Королівська академія живопису і скульптури з самого початку робила акцент на вишколі майстерності згідно з чітко окресленою академічною доктриною. Одним з чинників, що підготували революційні зміни у ставленні імпресіоністів до живопису, був розвиток науки і техніки.

У XIX столітті з'явилися нові види пензлів: тверді, пласкі, зміцнені сталевою оправою (раніше застосовували лише круглі пензлі з м'якого волосу), що давали змогу робити сміливіші мазки. У продажу з'явилися також значно дешевші синтетичні барви — стали частіше використовувати блакитний колір, який доти був дуже дорогим (виготовляли з лазуриту). Почали використовувати пленерні мольберти та переносні коробки для фарб і пензлів — це полегшило вихід на природу.

Поступ у науковій теорії та практиці приніс більше знань стосовно структури білого світла. Відкриття структури світла завдяки застосуванню призми зробив Ньютон. Наступні важливі кроки в цій галузі здійснив Буффон. Завдяки працям французького хіміка Шеврола 1839 року сформулювали та описали явище одночасного кольорового контрасту: око, бачачи якусь барву, завжди відтворює барву доповнювальну, а наслідком цього явища є те, що покладені на малюнку поруч дві довільні барви око бачить як взаємно максимально розрізнені. Іншим наслідком є практична настанова: якщо на малюнку поруч подано дві протилежні барви, то вони відрізнятимуться більше від усіх інших поданих поруч барв. Імпресіоністи використовували лише сім барв кольорового спектра і першими стали змішувати їх безпосередньо на полотні, а не на палітрі, як їх попередники.

Великий вплив на імпресіоністів мав винахід і поширення фотографії. Оглядаючи фотознімки, вони почали подібно компонувати свої малюнки: їхні композиції були відкритими, часто справляли враження випадкових фрагментів цілості. Люди чи дерева, усічені посередині, викликали справжню революцію на салонах. Цей новаторський прорив можна було також приписати впливові японського мистецтва, яке раніше зважилося на такий прорив. З'явившись в образотворчому мистецтві, імпресіонізм заклав фундамент і для аналогічних течій в інших видах мистецтв — музиці, літературі.

Хронологія по художниках

Імпресіоністи

image


Назва

Французький імпресіонізм історично походить від художньої виставки навесні 1874 року, що відкрилася в майстерні фотографа Надара. А вже 25 квітня 1874 р. маловідомий нині репортер Леруа надрукував в гумористичному виданні «Шаріварі» статтю з назвою «Виставка імпресіоністів». Осудлива назва Леруа набула популярності, а пізніше стала історичною.

Назва «імпресіонізм» досить беззмістовна на відміну від назв «Барбізонська школа» чи «Школа Фонтенбло», де хоча б є позначка географічного розташування художнього угрупування. Ще менше ясності з кількома художниками, які формально не входили в коло перших імпресіоністів, хоча їх технічні прийоми і засоби цілком «імпресіоністичні» — (Вістлер, Едуар Мане, Ежен Буден тощо.) До того ж технічні засоби імпресіоністів були відомі задовго до 19 століття і їх (частково, обмежено) використовували ще Тиціан і Веласкес, не пориваючи з панівними ідеями своєї доби.

Була ще одна стаття (автор Еміль Кардон) і ще одна назва — «Виставка бунтівників», цілком лайлива і несхвальна. Саме вона точно відтворювала несхвальне ставлення буржуазної публіки і критики до художників (імпресіоністів), яке панувало протягом років. Імпресіоністів одразу звинуватили в аморальності, бунтівних настроях, неспроможності бути добропорядними. Зараз це викликає здивування, бо незрозуміло, що аморального в пейзажах Каміля Піссарро, Альфреда Сіслея, побутових сценах Едгара Дега, натюрмортах Моне і Ренуара.

Пройшли десятиліття. І нова генерація художників прийде до справжнього розвалу форм і зубожіння змісту. Тоді і критика, і публіка побачила в засуджених імпресіоністах — реалістів, а трохи згодом і класиків французького мистецтва.

Недоліки імпресіонізму

Французький імпресіонізм не підіймав філософських проблем і навіть не намагався проникати під кольорову поверхню буденності. Натомість імпресіонізм зосереджується на поверхневості, плинності миті, настрою, освітленні чи куті зору.

Як і мистецтво Ренесансу (Відродження), імпресіонізм будується на особливостях і навичках сприйняття перспективи. Разом з тим ренесансне бачення підривається доведеною суб'єктивністю і відносністю людського сприйняття, що робить колір і форму автономними складовими образу. Для імпресіонізму не так важливо, що зображено на малюнку, але важливо як зображено.

Їх картини представляли лише позитивні сторони життя, не порушували суспільних проблем, оминали й такі проблеми як голод, хвороби, смерть. Це призвело пізніше до розколу серед самих імпресіоністів.

Переваги

До переваг імпресіонізму як течії відноситься і демократизм. За інерцією, мистецтво і в 19 столітті вважалося монополією аристократів, вищих верств населення. Саме вони виступали головними замовниками на стінописи, монументи, саме вони — головні покупці картин і скульптур. Сюжети з важкою працею селян, трагічні сторінки сучасності, ганебні сторони війн, бідності, суспільних негараздів засуджувались, не схвалювались, не купувались. Критика блюзнірської моралі суспільства в картинах Теодора Жеріко, Франсуа Мілле знаходила відгук лише у прихильників художників і небагатьох знавців.

Імпресіоністи в цьому питанні займали досить компромісні, проміжні позиції. Були відкинуті біблійні, літературні, міфологічні, історичні сюжети, притаманні офіційному академізму .З другого боку вони палко бажали визнання, поваги, навіть нагород. Показовою є діяльність Едуара Мане, що роками домагався визнання і нагород від офіційного Салона і його адміністрації.

Замість того з'явилося бачення буденності і сучасності. Художники часто малювали людей у русі, під час забави чи відпочинку, представляли вигляд даного місця при даному освітленні, мотивом їх робіт була також природа. Бралися сюжети флірту, танців, перебувань в кафе і театрі, прогулянок на човнах, на пляжах і в садах. Якщо судити за картинами імпресіоністів, то життя — це черга маленьких свят, вечірок, приємних часів за містом чи в приятельському оточенні (низка картин Ренуара, Мане і Клода Моне). Імпресіоністи одні з перших почали малювати на повітрі, не допрацьовуючи своїх робіт у майстерні.

Дивізіонізм

Генеральним творчим прийомом імпресіоністів був дивізіонізм — накладання різних барв з таким розрахунком, щоб з певної відстані барви сприймалися злитими в певний колір. Тіні також малювали за допомогою основних кольорів, без ужиття чорного. Дивізіонізм не став однак обов'язковим правилом, як і жодне інше правило. Тому ця засада застосовувалася більшою чи меншою мірою.

Головні представники в живописі

Відомими піонерами імпресіонізму стали чоловіки-художники:

Відомі також :

Імпресіонізм вплинув на багатьох живописців інших країн (М. Ліберман, Л. Корінт у Німеччині; Костянтин Коровін, Серов Валентин, Е. Грабарь, ранній М. В. Ларіонов у Росії, Володимир Литвиненко в Україні й ін.), що проявлялося в освоєнні інших сторін реальності, оволодінні ефектами пленеру, висвітлюванні палітри, ескізності манери, засвоєнні окремих технічних прийомів.

Натюрморти

  • image
    Клод Моне. «Натюрморт з порцеляною, динею та фруктами», 1872. Музей Калуста Гульбенкяна, Лісабон
  • image
    Клод Моне. «Весняні квіти», 1864
  • image
    Каміль Піссарро. «Хрізантеми в китайській вазі», 1873
  • image
    П'єр-Огюст Ренуар. «Фазан і куріпка», 1881

Малюнки художників-імпресіоністів

Імпресіонізм в скульптурі

Деякі принципи імпресіонізму — передача миттєвого руху, плинність форми — у різному ступені позначилися в скульптурі 1880-1910-х рр. (у Едгара Дега й Огюста Родена у Франції, М. Россо в Італії, П. П. Трубецького й А. С. Голубкіної у Росії); у той же час підвищена мальовничість імпресіоністичної скульптури суперечила чутливості й тілесності, притаманними самій природі скульптурного образу.

Музика

Одним із натхненників музичного імпресіонізму вважається французький композитор Ерік Саті, причому запозичення ним імпресіоністичної естетики у художників було усвідомленим, зокрема у своїх спогадах композитор писав:

Я… пояснював Дебюссі необхідність для француза звільнитися від впливу вагнерівських принципів, які не відповідають нашим природним прагненням. Я сказав також, що хоча я жодною мірою не є антивагнеристом, але все-таки вважаю, що ми повинні мати свою власну музику й по можливості, без «кислої німецької капусти». Але чому б для цих цілей не скористатися такими ж образотворчими засобами, які ми бачимо в Клода Моне, Сезанна, Тулуз-Лотрека й інших? Чому не перенести ці засоби на музику? Немає нічого простішого. Чи не це і є дійсна виразність?

В свою чергу Малларме писав, що композитори-імпресіоністи вчилися «чути світло», передавати у звуках рух води, коливання листя, подув вітру й заломлення сонячних променів у вечірнім повітрі.

Найяскравіше музичний імпресіонізм знайшов своє втілення у творчості К. Дебюссі та М. Равеля. Музику імпресіонізму зближує з імпресіонізмом у живописі барвистість, прагнення до втілення швидкоплинних вражень, до одухотвореної пейзажності (наприклад «Післяполудневий відпочинок фавна», «Море» для оркестру, «Острів радості» для фортепіано К. Дебюссі, «Гра води», «Відображення» для фортепіано М. Равеля й ін.), до створення колоритних жанрових замальовок і музичних портретів («Перервана серенада», «Менестрелі», «Дівчина з волоссям кольору льону» для фортепіано Дебюссі).

Навколишній світ розкривається в імпресіонізмі крізь призму найтонших психологічних рефлексів, ледь вловимих відчуттів, породжених його спогляданням. Ці риси зближують імпресіонізм з іншою художньою течією — літературним символізмом, творчістю Поля Верлена, Стефана Малларме, П'єра Луї, Моріса Метерлінка, твори яких знайшли перетворення в музиці К. Дебюссі і його послідовників.

При всій новизні музичної мови в імпресіонізмі нерідко відтворюються деякі прийоми, характерні для мистецтва попереднього часу, зокрема музики французьких клавесиністів XVIII століття. У сфері барвистої фантастики й екзотики (інтерес до Іспанії, країн Сходу) імпресіоністи продовжили традиції романтизму, відмовившись при цьому від гострих драматичних колізій, соціальних тем. Сильний вплив на музику Дебюссі і Равеля справила також творчість М. П. Мусоргського.

У жанровому відношенні імпресіоністи віддавали перевагу програмним мініатюрам та сюїтним циклам, в яких панувало мальовниче начало. Гармонія імпресіоністів характеризується підвищенням колористичності, зокрема під впливом французького музичного фольклору й нових для Європи XIX століття систем музичного мислення (вплив російської музики, григоріанського хоралу і ренесансної поліфонії, музики країн Сходу, негритянського менестрельного театру США). Це виявилося, зокрема, у використанні натуральних й ангемітонних ладів, елементів модальної гармонії, в акордових паралелізмах. Інструментовці імпресіоністів властиві диференційованість оркестрового звучання, деталізації фактури, використання чистих тембрів.

Крім Франції, де послідовниками Дебюссі були М. Равель, Поль Дюка, Флоран Шмітт та інші, на рубежі XIX—XX століть елементи імпресіонізму отримали розвиток й в інших композиторських школах, своєрідно поєднавшись з національними особливостями (М. де Фалья в Іспанії, О. Респігі в Італії, у Великій Британії, К. Шимановський у Польщі, рання творчість І. Ф. Стравінського в Росії).

Імпресіонізм у літературі

Майже одночасно з художниками-імпресіоністами з'явилися романісти й новелісти, поети, чия творчість базувалася на миттєвих враженнях від побаченого.

Стосовно до літератури імпресіонізм розглядається широко — як стильове явище, що виникло в останній третині 19 століття і охопило письменників різних переконань і методів, і вузько — як течія з певним методом і світовідчуванням, що тяжіли до декадентства, що склалося на рубежі 19-20 ст. Ознаки «імпресіоністичного стилю» — відсутність чітко заданої форми й прагнення передати предмет в уривчастих, миттєво фіксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, однак, при огляді цілого, свою єдність і зв'язок. Як особливий стиль імпресіонізм із його принципом цінності першого враження давав можливості вести оповідання через такі, ніби схоплені навмання, деталі, що порушували строгу погодженість оповідального плану й принцип відбору істотного, але своєю «бічною» правдою надавали розповіді надзвичайну яскравість і свіжість, а художній ідеї — несподівану розгалуженість і багатоликість.

До початку 20 ст. виникло кілька стильових різновидів імпресіонізму на загальній реалістичній основі. Родоначальниками «психологічного імпресіонізму» вважають братів Ж. й Е. Гонкурів («поети нервів», «цінителі непомітних відчуттів»), цей напрямок продовжений у творчості К. Гамсуна («Голод»), раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, Ф. Анненського. Трепетні мальовничі описи зустрічаються в творчості Е.Золя («Сторінка любові»), Е. П. Якобсена (у новелі «Могенс»). Екзотичні барвисті особливості імпресіонізму проступають у творчості Р. Л. Стівенсона і Дж. Конрад, пізніше у С. Моема і Поля Верлена, його вірш «Поетичне мистецтво» (1874, опубліковано 1882) звучить одночасно і як поетичний маніфест імпресіонізму, і як передвістя поетики символізму.

В українській літературі поетика імпресіонізму відбилася у творчості М.Коцюбинського, B.Стефаника, М.Черемшини, частково О.Кобилянської, а також Г.Михайличенка, М.Хвильового, Є.Плужника, М.Яцківа, Н.Кобринської та ін.

Див. також

Примітки

  1. Erik Satie Ecrits. — Paris: Editions champ Libre, 1977. — P. 69.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імпресіонізм

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Impresioni zm vid fr impression vrazhennya mistecka techiya u zhivopisi a takozh u literaturi ta muzici yaka vinikla v 1860 h rokah ta ostatochno sformuvalasya na pochatku XX stolittya u Franciyi Zasnovniki impresionizmu yak i simvolizmu ta ekspresionizmu diyali na protivagu realizmu osoblivo neoklasicizmu a takozh i naturalizmu Impresionisti u svoyih tvorah namagayutsya vidtvoriti shlyahetni vitoncheni osobisti vrazhennya ta sposterezhennya minlivih mittyevih vidchuttiv i perezhivan prirodu shopiti minlivi efekti svitla prote na vidminu vid neoklasicizmu ne mayut na meti ob yektivno vidobrazhati realnist a stavlyat za cil podilitisya vlasnimi pochuttyami zi sposterigachem tvoru vplinuti na nogo Termin upershe vikoristali v negativnomu znachenni u kritichnij ocinci tvoru Mone Vrazhennya shid soncya 1872 Klod Mone Vrazhennya shid soncya fr Impression soleil levant 1872 Cya kartina nadala nazvu stilyuIstoriyaZakladena za chasiv Lyudovika XIV Korolivska akademiya zhivopisu i skulpturi z samogo pochatku robila akcent na vishkoli majsternosti zgidno z chitko okreslenoyu akademichnoyu doktrinoyu Odnim z chinnikiv sho pidgotuvali revolyucijni zmini u stavlenni impresionistiv do zhivopisu buv rozvitok nauki i tehniki U XIX stolitti z yavilisya novi vidi penzliv tverdi plaski zmicneni stalevoyu opravoyu ranishe zastosovuvali lishe krugli penzli z m yakogo volosu sho davali zmogu robiti smilivishi mazki U prodazhu z yavilisya takozh znachno deshevshi sintetichni barvi stali chastishe vikoristovuvati blakitnij kolir yakij doti buv duzhe dorogim vigotovlyali z lazuritu Pochali vikoristovuvati plenerni molberti ta perenosni korobki dlya farb i penzliv ce polegshilo vihid na prirodu Postup u naukovij teoriyi ta praktici prinis bilshe znan stosovno strukturi bilogo svitla Vidkrittya strukturi svitla zavdyaki zastosuvannyu prizmi zrobiv Nyuton Nastupni vazhlivi kroki v cij galuzi zdijsniv Buffon Zavdyaki pracyam francuzkogo himika Shevrola 1839 roku sformulyuvali ta opisali yavishe odnochasnogo kolorovogo kontrastu oko bachachi yakus barvu zavzhdi vidtvoryuye barvu dopovnyuvalnu a naslidkom cogo yavisha ye te sho pokladeni na malyunku poruch dvi dovilni barvi oko bachit yak vzayemno maksimalno rozrizneni Inshim naslidkom ye praktichna nastanova yaksho na malyunku poruch podano dvi protilezhni barvi to voni vidriznyatimutsya bilshe vid usih inshih podanih poruch barv Impresionisti vikoristovuvali lishe sim barv kolorovogo spektra i pershimi stali zmishuvati yih bezposeredno na polotni a ne na palitri yak yih poperedniki Velikij vpliv na impresionistiv mav vinahid i poshirennya fotografiyi Oglyadayuchi fotoznimki voni pochali podibno komponuvati svoyi malyunki yihni kompoziciyi buli vidkritimi chasto spravlyali vrazhennya vipadkovih fragmentiv cilosti Lyudi chi dereva usicheni poseredini viklikali spravzhnyu revolyuciyu na salonah Cej novatorskij proriv mozhna bulo takozh pripisati vplivovi yaponskogo mistectva yake ranishe zvazhilosya na takij proriv Z yavivshis v obrazotvorchomu mistectvi impresionizm zaklav fundament i dlya analogichnih techij v inshih vidah mistectv muzici literaturi Hronologiya po hudozhnikah Impresionisti Nazva Francuzkij impresionizm istorichno pohodit vid hudozhnoyi vistavki navesni 1874 roku sho vidkrilasya v majsterni fotografa Nadara A vzhe 25 kvitnya 1874 r malovidomij nini reporter Lerua nadrukuvav v gumoristichnomu vidanni Sharivari stattyu z nazvoyu Vistavka impresionistiv Osudliva nazva Lerua nabula populyarnosti a piznishe stala istorichnoyu Nazva impresionizm dosit bezzmistovna na vidminu vid nazv Barbizonska shkola chi Shkola Fontenblo de hocha b ye poznachka geografichnogo roztashuvannya hudozhnogo ugrupuvannya She menshe yasnosti z kilkoma hudozhnikami yaki formalno ne vhodili v kolo pershih impresionistiv hocha yih tehnichni prijomi i zasobi cilkom impresionistichni Vistler Eduar Mane Ezhen Buden tosho Do togo zh tehnichni zasobi impresionistiv buli vidomi zadovgo do 19 stolittya i yih chastkovo obmezheno vikoristovuvali she Tician i Velaskes ne porivayuchi z panivnimi ideyami svoyeyi dobi Bula she odna stattya avtor Emil Kardon i she odna nazva Vistavka buntivnikiv cilkom lajliva i neshvalna Same vona tochno vidtvoryuvala neshvalne stavlennya burzhuaznoyi publiki i kritiki do hudozhnikiv impresionistiv yake panuvalo protyagom rokiv Impresionistiv odrazu zvinuvatili v amoralnosti buntivnih nastroyah nespromozhnosti buti dobroporyadnimi Zaraz ce viklikaye zdivuvannya bo nezrozumilo sho amoralnogo v pejzazhah Kamilya Pissarro Alfreda Sisleya pobutovih scenah Edgara Dega natyurmortah Mone i Renuara Projshli desyatilittya I nova generaciya hudozhnikiv prijde do spravzhnogo rozvalu form i zubozhinnya zmistu Todi i kritika i publika pobachila v zasudzhenih impresionistah realistiv a trohi zgodom i klasikiv francuzkogo mistectva Nedoliki impresionizmu Francuzkij impresionizm ne pidijmav filosofskih problem i navit ne namagavsya pronikati pid kolorovu poverhnyu budennosti Natomist impresionizm zoseredzhuyetsya na poverhnevosti plinnosti miti nastroyu osvitlenni chi kuti zoru Yak i mistectvo Renesansu Vidrodzhennya impresionizm buduyetsya na osoblivostyah i navichkah sprijnyattya perspektivi Razom z tim renesansne bachennya pidrivayetsya dovedenoyu sub yektivnistyu i vidnosnistyu lyudskogo sprijnyattya sho robit kolir i formu avtonomnimi skladovimi obrazu Dlya impresionizmu ne tak vazhlivo sho zobrazheno na malyunku ale vazhlivo yak zobrazheno Yih kartini predstavlyali lishe pozitivni storoni zhittya ne porushuvali suspilnih problem ominali j taki problemi yak golod hvorobi smert Ce prizvelo piznishe do rozkolu sered samih impresionistiv Perevagi Do perevag impresionizmu yak techiyi vidnositsya i demokratizm Za inerciyeyu mistectvo i v 19 stolitti vvazhalosya monopoliyeyu aristokrativ vishih verstv naselennya Same voni vistupali golovnimi zamovnikami na stinopisi monumenti same voni golovni pokupci kartin i skulptur Syuzheti z vazhkoyu praceyu selyan tragichni storinki suchasnosti ganebni storoni vijn bidnosti suspilnih negarazdiv zasudzhuvalis ne shvalyuvalis ne kupuvalis Kritika blyuznirskoyi morali suspilstva v kartinah Teodora Zheriko Fransua Mille znahodila vidguk lishe u prihilnikiv hudozhnikiv i nebagatoh znavciv Impresionisti v comu pitanni zajmali dosit kompromisni promizhni poziciyi Buli vidkinuti biblijni literaturni mifologichni istorichni syuzheti pritamanni oficijnomu akademizmu Z drugogo boku voni palko bazhali viznannya povagi navit nagorod Pokazovoyu ye diyalnist Eduara Mane sho rokami domagavsya viznannya i nagorod vid oficijnogo Salona i jogo administraciyi Zamist togo z yavilosya bachennya budennosti i suchasnosti Hudozhniki chasto malyuvali lyudej u rusi pid chas zabavi chi vidpochinku predstavlyali viglyad danogo miscya pri danomu osvitlenni motivom yih robit bula takozh priroda Bralisya syuzheti flirtu tanciv perebuvan v kafe i teatri progulyanok na chovnah na plyazhah i v sadah Yaksho suditi za kartinami impresionistiv to zhittya ce cherga malenkih svyat vechirok priyemnih chasiv za mistom chi v priyatelskomu otochenni nizka kartin Renuara Mane i Kloda Mone Impresionisti odni z pershih pochali malyuvati na povitri ne dopracovuyuchi svoyih robit u majsterni Divizionizm Generalnim tvorchim prijomom impresionistiv buv divizionizm nakladannya riznih barv z takim rozrahunkom shob z pevnoyi vidstani barvi sprijmalisya zlitimi v pevnij kolir Tini takozh malyuvali za dopomogoyu osnovnih koloriv bez uzhittya chornogo Divizionizm ne stav odnak obov yazkovim pravilom yak i zhodne inshe pravilo Tomu cya zasada zastosovuvalasya bilshoyu chi menshoyu miroyu Golovni predstavniki v zhivopisi Vidomimi pionerami impresionizmu stali choloviki hudozhniki Eduar Mane Kamil Pissarro Klod Mone P yer Ogyust Renuar Alfred Sislej Dega Edgar Pol Sezann Arman Gijomen Fransis Pikabia Gyustav Kajbott ta inshi Vidomi takozh Mari Brakmon Yeva Gonzales Meri Kassat Berta Morizo Impresionizm vplinuv na bagatoh zhivopisciv inshih krayin M Liberman L Korint u Nimechchini Kostyantin Korovin Serov Valentin E Grabar rannij M V Larionov u Rosiyi Volodimir Litvinenko v Ukrayini j in sho proyavlyalosya v osvoyenni inshih storin realnosti ovolodinni efektami pleneru visvitlyuvanni palitri eskiznosti maneri zasvoyenni okremih tehnichnih prijomiv Kamil Pissarro Selo Vuazen Kamil Pissarro Mist u Ruani Doshovij den Kamil Pissarro Ruan vulicya Episeri Efekt sonyachnogo osvitlennya Klod Mone Grand kanal 1908 Gyustav Kajbott Na mostu Yevropi Skulptor Ogyust Roden Pocilunok Alfred Sislej Richka Sena bilya Buzhivalya P yer Ogyust Renuar Tanok pid chas perebuvannya v seli P yer Ogyust Renuar Snidanok veslyariv Eduar Mane Progulyanka v chovni Natyurmorti Klod Mone Natyurmort z porcelyanoyu dineyu ta fruktami 1872 Muzej Kalusta Gulbenkyana Lisabon Klod Mone Vesnyani kviti 1864 Kamil Pissarro Hrizantemi v kitajskij vazi 1873 P yer Ogyust Renuar Fazan i kuripka 1881 Malyunki hudozhnikiv impresionistiv Eduar Mane Portret pani Giyeme 1861 Kamil Pissarro Skirduvannya 1900 Klod Mone Choven na uzberezhzhi 1916 P yer Ogyust Renuar Ogolena model 1906 Dzhon Piter Rassel Mij priyatel Polit 1900 Impresionizm v skulpturi Deyaki principi impresionizmu peredacha mittyevogo ruhu plinnist formi u riznomu stupeni poznachilisya v skulpturi 1880 1910 h rr u Edgara Dega j Ogyusta Rodena u Franciyi M Rosso v Italiyi P P Trubeckogo j A S Golubkinoyi u Rosiyi u toj zhe chas pidvishena malovnichist impresionistichnoyi skulpturi superechila chutlivosti j tilesnosti pritamannimi samij prirodi skulpturnogo obrazu MuzikaOdnim iz nathnennikiv muzichnogo impresionizmu vvazhayetsya francuzkij kompozitor Erik Sati prichomu zapozichennya nim impresionistichnoyi estetiki u hudozhnikiv bulo usvidomlenim zokrema u svoyih spogadah kompozitor pisav Ya poyasnyuvav Debyussi neobhidnist dlya francuza zvilnitisya vid vplivu vagnerivskih principiv yaki ne vidpovidayut nashim prirodnim pragnennyam Ya skazav takozh sho hocha ya zhodnoyu miroyu ne ye antivagneristom ale vse taki vvazhayu sho mi povinni mati svoyu vlasnu muziku j po mozhlivosti bez kisloyi nimeckoyi kapusti Ale chomu b dlya cih cilej ne skoristatisya takimi zh obrazotvorchimi zasobami yaki mi bachimo v Kloda Mone Sezanna Tuluz Lotreka j inshih Chomu ne perenesti ci zasobi na muziku Nemaye nichogo prostishogo Chi ne ce i ye dijsna viraznist V svoyu chergu Mallarme pisav sho kompozitori impresionisti vchilisya chuti svitlo peredavati u zvukah ruh vodi kolivannya listya poduv vitru j zalomlennya sonyachnih promeniv u vechirnim povitri Najyaskravishe muzichnij impresionizm znajshov svoye vtilennya u tvorchosti K Debyussi ta M Ravelya Muziku impresionizmu zblizhuye z impresionizmom u zhivopisi barvistist pragnennya do vtilennya shvidkoplinnih vrazhen do oduhotvorenoyi pejzazhnosti napriklad Pislyapoludnevij vidpochinok favna More dlya orkestru Ostriv radosti dlya fortepiano K Debyussi Gra vodi Vidobrazhennya dlya fortepiano M Ravelya j in do stvorennya koloritnih zhanrovih zamalovok i muzichnih portretiv Perervana serenada Menestreli Divchina z volossyam koloru lonu dlya fortepiano Debyussi Navkolishnij svit rozkrivayetsya v impresionizmi kriz prizmu najtonshih psihologichnih refleksiv led vlovimih vidchuttiv porodzhenih jogo spoglyadannyam Ci risi zblizhuyut impresionizm z inshoyu hudozhnoyu techiyeyu literaturnim simvolizmom tvorchistyu Polya Verlena Stefana Mallarme P yera Luyi Morisa Meterlinka tvori yakih znajshli peretvorennya v muzici K Debyussi i jogo poslidovnikiv Pri vsij novizni muzichnoyi movi v impresionizmi neridko vidtvoryuyutsya deyaki prijomi harakterni dlya mistectva poperednogo chasu zokrema muziki francuzkih klavesinistiv XVIII stolittya U sferi barvistoyi fantastiki j ekzotiki interes do Ispaniyi krayin Shodu impresionisti prodovzhili tradiciyi romantizmu vidmovivshis pri comu vid gostrih dramatichnih kolizij socialnih tem Silnij vpliv na muziku Debyussi i Ravelya spravila takozh tvorchist M P Musorgskogo U zhanrovomu vidnoshenni impresionisti viddavali perevagu programnim miniatyuram ta syuyitnim ciklam v yakih panuvalo malovniche nachalo Garmoniya impresionistiv harakterizuyetsya pidvishennyam koloristichnosti zokrema pid vplivom francuzkogo muzichnogo folkloru j novih dlya Yevropi XIX stolittya sistem muzichnogo mislennya vpliv rosijskoyi muziki grigorianskogo horalu i renesansnoyi polifoniyi muziki krayin Shodu negrityanskogo menestrelnogo teatru SShA Ce viyavilosya zokrema u vikoristanni naturalnih j angemitonnih ladiv elementiv modalnoyi garmoniyi v akordovih paralelizmah Instrumentovci impresionistiv vlastivi diferencijovanist orkestrovogo zvuchannya detalizaciyi fakturi vikoristannya chistih tembriv Krim Franciyi de poslidovnikami Debyussi buli M Ravel Pol Dyuka Floran Shmitt ta inshi na rubezhi XIX XX stolit elementi impresionizmu otrimali rozvitok j v inshih kompozitorskih shkolah svoyeridno poyednavshis z nacionalnimi osoblivostyami M de Falya v Ispaniyi O Respigi v Italiyi u Velikij Britaniyi K Shimanovskij u Polshi rannya tvorchist I F Stravinskogo v Rosiyi Impresionizm u literaturiMajzhe odnochasno z hudozhnikami impresionistami z yavilisya romanisti j novelisti poeti chiya tvorchist bazuvalasya na mittyevih vrazhennyah vid pobachenogo Stosovno do literaturi impresionizm rozglyadayetsya shiroko yak stilove yavishe sho viniklo v ostannij tretini 19 stolittya i ohopilo pismennikiv riznih perekonan i metodiv i vuzko yak techiya z pevnim metodom i svitovidchuvannyam sho tyazhili do dekadentstva sho sklalosya na rubezhi 19 20 st Oznaki impresionistichnogo stilyu vidsutnist chitko zadanoyi formi j pragnennya peredati predmet v urivchastih mittyevo fiksuyuchih kozhne vrazhennya shtrihah sho viyavlyali odnak pri oglyadi cilogo svoyu yednist i zv yazok Yak osoblivij stil impresionizm iz jogo principom cinnosti pershogo vrazhennya davav mozhlivosti vesti opovidannya cherez taki nibi shopleni navmannya detali sho porushuvali strogu pogodzhenist opovidalnogo planu j princip vidboru istotnogo ale svoyeyu bichnoyu pravdoyu nadavali rozpovidi nadzvichajnu yaskravist i svizhist a hudozhnij ideyi nespodivanu rozgaluzhenist i bagatolikist Do pochatku 20 st viniklo kilka stilovih riznovidiv impresionizmu na zagalnij realistichnij osnovi Rodonachalnikami psihologichnogo impresionizmu vvazhayut brativ Zh j E Gonkuriv poeti nerviv ciniteli nepomitnih vidchuttiv cej napryamok prodovzhenij u tvorchosti K Gamsuna Golod rannogo T Manna u novelah S Cvejga F Annenskogo Trepetni malovnichi opisi zustrichayutsya v tvorchosti E Zolya Storinka lyubovi E P Yakobsena u noveli Mogens Ekzotichni barvisti osoblivosti impresionizmu prostupayut u tvorchosti R L Stivensona i Dzh Konrad piznishe u S Moema i Polya Verlena jogo virsh Poetichne mistectvo 1874 opublikovano 1882 zvuchit odnochasno i yak poetichnij manifest impresionizmu i yak peredvistya poetiki simvolizmu V ukrayinskij literaturi poetika impresionizmu vidbilasya u tvorchosti M Kocyubinskogo B Stefanika M Cheremshini chastkovo O Kobilyanskoyi a takozh G Mihajlichenka M Hvilovogo Ye Pluzhnika M Yackiva N Kobrinskoyi ta in Div takozhPiktorealizm Luminizm Postimpresionizm Rosijskij impresionizm Impresionizm v Spoluchenih ShtatahPrimitkiErik Satie Ecrits Paris Editions champ Libre 1977 P 69 DzherelaEnciklopediya literaturnih napryamiv i techij 10 sichnya 2009 u Wayback Machine Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Zdzislaw Kepinski Impresjonizm Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe Warszawa 1982r PosilannyaImpresionizm 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 536 537 1000 ekz Impresionizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 415 418 Impresionizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 223 225 634 s Portal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Impresionizm

Дата публікації:
Топ