Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марі Бракмон (фр. Marie Bracquemond; 1 грудня, 1840, Аржантан — 17 січня, 1916, Севр) — французька художниця, одна з трьох уславлених жінок, зарахованих до уславлених французьких імпресіоністів. Зустрічається прочитання її прізвища як Бракемон.
| Марі Бракмон | ||||
|---|---|---|---|---|
| Marie Bracquemond | ||||
|
| ||||
| Автопортрет, офорт. | ||||
| При народженні | Марі Куворон | |||
| Народження | 1 грудня 1840 Аржантан | |||
| Смерть | 17 січня 1916 (75 років) | |||
| Севр | ||||
| Поховання | d | |||
| Національність | француженка | |||
| Країна |  Франція | |||
| Жанр | жанрові картини, портрети | |||
| Діяльність | художниця, porcelain painter, художниця-граверка, керамістка | |||
| Напрямок | реалізм, імпресіонізм | |||
| Роки творчості | 1860—1890 | |||
| Вплив | французький імпресіонізм | |||
| Вчитель | Жан-Огюст-Домінік Енгр | |||
| Твори | жанрові картини, портрети | |||
| У шлюбі з | Фелікс Бракмон | |||
| Діти | d[1] | |||
| Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, Музей мистецтва Метрополітен[2], d, d, Музей д'Орсе і Музей Фабра | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Марі Бракмон у Вікісховищі | ||||
Життєпис. Ранні роки
Походить з родини моряка в Бретані. Батько був капітаном. Невдовзі після народження доньки, капітан Куворон помер. Мати невдовзі вийшла заміж вдруге за М. Паску́ і народила нову доньку Луїзу. Родина Паску часто переїжджала і мешкала то в Бретані, то в французькій частині Швейцарії. Нарешті родина оселилась в містечку Етамп неподалік від Парижу.
Опановування живопису
Художнє навчання Марі Куворон почала опановувати під керівництвом місцевого художника-реставратора. Потім працювала сама. 1857 року вона ризикнула і показала власну картину «Мати з Луїзою та вчителем» журі паризького Салона. Там здивувались майстерності дівчини і прийняли твір на виставку. Це було її перше визнання як художниці. На майстриню звернув увагу і художник Альфред Стевенс, що походив з Бельгії. Він навчався в студії Енгра і роками працював в Парижі. Стевенс і познайомив Марі Куворон з немолодим вже тоді Енгром, представником пізнього французького класицизму, що перероджувався в холодний, анемічний академізм. Енгр привітав дівчину і вона почала брати уроки в його студії. Навчання в престижній майстерні портретиста сприяло отриманню художницею перших замов, одна з яких була від імператриці Євгенії. Отримала художниця і першу державну замову: копії картин Лувра. В дні копіювання картин в музеї Лувр вона і познайомилась з художником-графіком Феліксом Бракмоном (1833—1914). Фелікс вже зробив кар'єру офортиста і гравера, тому після 1869 року остаточно покинув олійний живопис. Консервативний в звичках Бракмон тим не менше підтримував знайомство з декількома імпресіоністами, хоча не ставився ні до них, ні до їх (скандальної на той час) творчості прихильно. Він працював художником на мануфактурі Ліможа, де робив ескізи до розпису місцевої порцеляни. 1871 року його призначають головним художнім керівником Севрської порцелянової мануфактури.
Шлюб і нове прізвище
Дівчина сподобалась Бракмону і 5 серпня 1869 року він узяв з нею шлюб. Мати була проти художника-зятя, але Марі стала дружиною Бракмона. Через рік Марі народила сина П'єра, але недужала. Невдовзі (1871 року) вони перебралися на життя в Севр, куди отримав нове призначеня її чоловік. Марі допомагала чоловіку в створені ескізів, а він навчив її техніці створення офортів. Так в творчому доробку майстрині з'явились офорти, котрі ще за життя художниці братимуть на виставки. Марі, на відміну від чоловіка, не покидала олійний живопис і почала створювати пейзажі і натюрморти.
Підтримка Дега і Гогена
В 1874–1875 роках Марі давала власні картини в Паризький Салон, що було офіційним визнанням її як художниці. На її твори звернув увагу Едґар Деґа. Він сам напросився в її знайомі і в свою чергу представив молодій пані художників Клода Моне та Ренуара. Марі дотримувалась стилістики пізнього класицизму, яку засвоїла в майстерні Енгра. Тепер доля познайомила її з яскравими творами скандальних і невизнаних художників. Перелом в художній свідомості майстрині проходив поступово — зі змінами поглядів на працю на пленері, на вживання яскравіших фарб, на засвоєння більш ескізної техніки. Феліксу не подобались ні скандальні імпресіоністи, ні їх впливи на Марі. Тим не менше він надав притулок Полю Гогену, що покинув і буржуазну посаду, і буржуазну дружину — заради долі вільного художника і богемного побуту. Поль Гоген давав Марі поради, як ґрунтувати полотна, аби фарби були яскравішими. Він вже виборов собі якесь ім'я як голова Понт — Авенської школи. А невдовзі відбув на Таїті, де розпочався новий період його злиденного і хворобливого, але творчо напруженого життя. Ймовірно, Фелікс Бракмон жалкував, що надав притулок Гогену, бо помітив «скандальні» риси в її нових творах. Тим не менше Марі Бракмон брала участь в трьох виставках імпресіоністів в Парижі — четвертій (1879 року), п'ятій (1880 року) та восьмій (1886 року). А ще в 1976 вона показала власні твори на Виставці декоративного мистецтва, 1879 року — в Салоні, 1881 року в Лондоні.
Вплив чоловіка
Чим більшим було визнання Марі Бракмон як художниці, тим напруженішими ставали її стосунки з чоловіком. Він ревнував і не терпів визнання дружини, забороняв давати її твори на виставки. Про це свідчать і знайомі, і син художниці, що, навпаки, підтримував матір. Постійний примус з боку чоловіка спонукав Марі облишити олійний живопис. Вона непомітно мешкала в Севрі, іноді бралась за пензлі, виконуючи дрібні приватні замовлення чи влаштовуючи музичні вечори. З 1890 року Марі практично припинила участь у виставках, хоча її картини тепліші за почуттями, ніж картини Берти Морізо чи Ренуара. Серед останніх картин художниці — «Сестра Луїза та П'єр в садку». Відтепер вона зосередилась на ескізах для Севрської мануфактури.
Смерть
Марі Бракмон пережила чоловіка на два роки і померла в Севрі. Там же відбулося і її поховання.
-
![image]()
«Севр. На терасі », 1880, Женева. -
![image]()
«За столом біля лампи », 1887
Вибрані твори
- «Автопортрет», 1870
- «Меланхолія»
- «Фелікс Бракмон в студії»
- «Син П'єр»
- «Пані з червоною парасолькою», 1880
- «Три паньонки з парасольками»
- фаянсове панно «Муза»
- «Пані в саду»
- «Зимовий пейзаж»
- «Післяобідній чай», 1880
- «Севр. На терасі», 1880
- «Пані в білій сукні»
- «За столом біля лампи», 1887
- Ескізи розпису севрської порцеляни
- «Сестра Луїза та П'єр в садку»
Див. також
Джерела
- Speiss, Dominique. Encyclopedia of Impressionists: From the Precursors to the Heirs, Edita, 1992.
- Sophie Monneret, L'Impressionnisme et son époque, vol. 2, t. 1, Paris, Robert Laffont, 1987, 997 p. ()
- Jean-Paul Bouillon, Félix Bracquemond, graveur et céramiste, Vevey, Cabinet cantonal des estampes, Musée Jenisch, 2003 ()
- Philippe Burty, Les Ateliers, Paris, la Renaissance Littéraire, 1872
- Jean-Paul Bouillon, Marie Bracquemond, la «dame» de l'impressionnisme, in L'Estampille/L'Objet d'Art, n°458, juin 2010, pages 60 à 67.
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2008.
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/388447
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марі Бракмон
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari Brakmon fr Marie Bracquemond 1 grudnya 1840 Arzhantan 17 sichnya 1916 Sevr francuzka hudozhnicya odna z troh uslavlenih zhinok zarahovanih do uslavlenih francuzkih impresionistiv Zustrichayetsya prochitannya yiyi prizvisha yak Brakemon Mari BrakmonMarie BracquemondAvtoportret ofort Pri narodzhenni Mari KuvoronNarodzhennya 1 grudnya 1840 1840 12 01 ArzhantanSmert 17 sichnya 1916 1916 01 17 75 rokiv SevrPohovannya dNacionalnist francuzhenkaKrayina FranciyaZhanr zhanrovi kartini portretiDiyalnist hudozhnicya porcelain painter hudozhnicya graverka keramistkaNapryamok realizm impresionizmRoki tvorchosti 1860 1890Vpliv francuzkij impresionizmVchitel Zhan Ogyust Dominik EngrTvori zhanrovi kartini portretiU shlyubi z Feliks BrakmonDiti d 1 Roboti v kolekciyi Hudozhnij institut Chikago Muzej mistectva Metropoliten 2 d d Muzej d Orse i Muzej FabraAvtograf Mari Brakmon u Vikishovishi Div takozh Brakmon znachennya Zhittyepis Ranni rokiPohodit z rodini moryaka v Bretani Batko buv kapitanom Nevdovzi pislya narodzhennya donki kapitan Kuvoron pomer Mati nevdovzi vijshla zamizh vdruge za M Pasku i narodila novu donku Luyizu Rodina Pasku chasto pereyizhdzhala i meshkala to v Bretani to v francuzkij chastini Shvejcariyi Nareshti rodina oselilas v mistechku Etamp nepodalik vid Parizhu Opanovuvannya zhivopisuHudozhnye navchannya Mari Kuvoron pochala opanovuvati pid kerivnictvom miscevogo hudozhnika restavratora Potim pracyuvala sama 1857 roku vona riziknula i pokazala vlasnu kartinu Mati z Luyizoyu ta vchitelem zhuri parizkogo Salona Tam zdivuvalis majsternosti divchini i prijnyali tvir na vistavku Ce bulo yiyi pershe viznannya yak hudozhnici Na majstrinyu zvernuv uvagu i hudozhnik Alfred Stevens sho pohodiv z Belgiyi Vin navchavsya v studiyi Engra i rokami pracyuvav v Parizhi Stevens i poznajomiv Mari Kuvoron z nemolodim vzhe todi Engrom predstavnikom piznogo francuzkogo klasicizmu sho pererodzhuvavsya v holodnij anemichnij akademizm Engr privitav divchinu i vona pochala brati uroki v jogo studiyi Navchannya v prestizhnij majsterni portretista spriyalo otrimannyu hudozhniceyu pershih zamov odna z yakih bula vid imperatrici Yevgeniyi Otrimala hudozhnicya i pershu derzhavnu zamovu kopiyi kartin Luvra V dni kopiyuvannya kartin v muzeyi Luvr vona i poznajomilas z hudozhnikom grafikom Feliksom Brakmonom 1833 1914 Feliks vzhe zrobiv kar yeru ofortista i gravera tomu pislya 1869 roku ostatochno pokinuv olijnij zhivopis Konservativnij v zvichkah Brakmon tim ne menshe pidtrimuvav znajomstvo z dekilkoma impresionistami hocha ne stavivsya ni do nih ni do yih skandalnoyi na toj chas tvorchosti prihilno Vin pracyuvav hudozhnikom na manufakturi Limozha de robiv eskizi do rozpisu miscevoyi porcelyani 1871 roku jogo priznachayut golovnim hudozhnim kerivnikom Sevrskoyi porcelyanovoyi manufakturi Shlyub i nove prizvisheDivchina spodobalas Brakmonu i 5 serpnya 1869 roku vin uzyav z neyu shlyub Mati bula proti hudozhnika zyatya ale Mari stala druzhinoyu Brakmona Cherez rik Mari narodila sina P yera ale neduzhala Nevdovzi 1871 roku voni perebralisya na zhittya v Sevr kudi otrimav nove priznachenya yiyi cholovik Mari dopomagala choloviku v stvoreni eskiziv a vin navchiv yiyi tehnici stvorennya ofortiv Tak v tvorchomu dorobku majstrini z yavilis oforti kotri she za zhittya hudozhnici bratimut na vistavki Mari na vidminu vid cholovika ne pokidala olijnij zhivopis i pochala stvoryuvati pejzazhi i natyurmorti Pidtrimka Dega i GogenaV 1874 1875 rokah Mari davala vlasni kartini v Parizkij Salon sho bulo oficijnim viznannyam yiyi yak hudozhnici Na yiyi tvori zvernuv uvagu Edgar Dega Vin sam naprosivsya v yiyi znajomi i v svoyu chergu predstaviv molodij pani hudozhnikiv Kloda Mone ta Renuara Mari dotrimuvalas stilistiki piznogo klasicizmu yaku zasvoyila v majsterni Engra Teper dolya poznajomila yiyi z yaskravimi tvorami skandalnih i neviznanih hudozhnikiv Perelom v hudozhnij svidomosti majstrini prohodiv postupovo zi zminami poglyadiv na pracyu na pleneri na vzhivannya yaskravishih farb na zasvoyennya bilsh eskiznoyi tehniki Feliksu ne podobalis ni skandalni impresionisti ni yih vplivi na Mari Tim ne menshe vin nadav pritulok Polyu Gogenu sho pokinuv i burzhuaznu posadu i burzhuaznu druzhinu zaradi doli vilnogo hudozhnika i bogemnogo pobutu Pol Gogen davav Mari poradi yak gruntuvati polotna abi farbi buli yaskravishimi Vin vzhe viborov sobi yakes im ya yak golova Pont Avenskoyi shkoli A nevdovzi vidbuv na Tayiti de rozpochavsya novij period jogo zlidennogo i hvoroblivogo ale tvorcho napruzhenogo zhittya Jmovirno Feliks Brakmon zhalkuvav sho nadav pritulok Gogenu bo pomitiv skandalni risi v yiyi novih tvorah Tim ne menshe Mari Brakmon brala uchast v troh vistavkah impresionistiv v Parizhi chetvertij 1879 roku p yatij 1880 roku ta vosmij 1886 roku A she v 1976 vona pokazala vlasni tvori na Vistavci dekorativnogo mistectva 1879 roku v Saloni 1881 roku v Londoni Vpliv cholovikaChim bilshim bulo viznannya Mari Brakmon yak hudozhnici tim napruzhenishimi stavali yiyi stosunki z cholovikom Vin revnuvav i ne terpiv viznannya druzhini zaboronyav davati yiyi tvori na vistavki Pro ce svidchat i znajomi i sin hudozhnici sho navpaki pidtrimuvav matir Postijnij primus z boku cholovika sponukav Mari oblishiti olijnij zhivopis Vona nepomitno meshkala v Sevri inodi bralas za penzli vikonuyuchi dribni privatni zamovlennya chi vlashtovuyuchi muzichni vechori Z 1890 roku Mari praktichno pripinila uchast u vistavkah hocha yiyi kartini teplishi za pochuttyami nizh kartini Berti Morizo chi Renuara Sered ostannih kartin hudozhnici Sestra Luyiza ta P yer v sadku Vidteper vona zoseredilas na eskizah dlya Sevrskoyi manufakturi SmertMari Brakmon perezhila cholovika na dva roki i pomerla v Sevri Tam zhe vidbulosya i yiyi pohovannya Sevr Na terasi 1880 Zheneva Za stolom bilya lampi 1887Vibrani tvori Sestra Luyiza ta P yer v sadku Avtoportret 1870 Melanholiya Feliks Brakmon v studiyi Sin P yer Pani z chervonoyu parasolkoyu 1880 Tri panonki z parasolkami fayansove panno Muza Pani v sadu Zimovij pejzazh Pislyaobidnij chaj 1880 Sevr Na terasi 1880 Pani v bilij sukni Za stolom bilya lampi 1887 Eskizi rozpisu sevrskoyi porcelyani Sestra Luyiza ta P yer v sadku Div takozhKlasicizm Realizm Impresionizm Zazdrist Feliks Brakmon Zhan Ogyust Dominik Engr Pol Gogen Edgar Dega Ofort Sevrska porcelyanova manufakturaDzherelaSpeiss Dominique Encyclopedia of Impressionists From the Precursors to the Heirs Edita 1992 ISBN 2880012899 Sophie Monneret L Impressionnisme et son epoque vol 2 t 1 Paris Robert Laffont 1987 997 p ISBN 2 22105412 1 Jean Paul Bouillon Felix Bracquemond graveur et ceramiste Vevey Cabinet cantonal des estampes Musee Jenisch 2003 ISBN 2 88428 039 6 Philippe Burty Les Ateliers Paris la Renaissance Litteraire 1872 Jean Paul Bouillon Marie Bracquemond la dame de l impressionnisme in L Estampille L Objet d Art n 458 juin 2010 pages 60 a 67 PrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2008 d Track Q110250907d Track Q2494649 https www metmuseum org art collection search 388447PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mari Brakmon