Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блох Не плутати з композитором Ернестом Блохом Ернст Сімон Блох нім Er

Ернст Блох

Ернст Блох
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блох.
Не плутати з композитором Ернестом Блохом.

Ернст Сімон Блох (нім. Ernst Simon Bloch; (8 липня 1885(1885-07-08), Людвігсгафен-на-Рейні — 4 серпня 1977(1977-08-04), Тюбінген, Баден-Вюртемберг); Псевдоніми: Карл Яраус, Якоб Кнерц) — німецький марксистський філософ.

Ернст Блох
нім. Ernst Bloch
image
Народження8 липня 1885(1885-07-08)[1][2][…]
Людвігсгафен-на-Рейні, Німеччина[1]
Смерть4 серпня 1977(1977-08-04)[1][2][…] (92 роки)
Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
ПохованняБерґфрідгоф (Тюбінген)
Громадянство (підданство)image Німеччина
Знання мов
  • німецька[2][4]
    • Діяльність
  • викладач університету, богослов
    • ВикладавЛейпцизький університет і Тюбінгенський університет
    ЧленАкадемія наук НДР
    Alma materJMU і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
    Літературний напрямсюрреалізм
    Визначний твір
  • d[5], d і d
    • Конфесіяатеїзм
    У шлюбі зd
    Нагороди
    image Ернст Блох у Вікісховищі

    Біографія

    Походження, юність, освіта

    image
    Камінь спотикання Блоха в його рідному місті Людвіґсгафені перед будинком за адресою Rheinblock 54b

    Ернст Блох народився в єврейській родині з Пфальца. Його батьками були Маркус (пізніше Макс) Блох (1853—1926) і Барбара (Берта), нар. Фейтель (1861—1935). Батько Блоха піднявся з робітника до службовця на Пфальцькій залізниці.

    За словами Блоха, контраст між робітничим містом Людвіґсгафен-на-Рейні та буржуазним містом Мангаймом був визначальним для його розвитку. Змалку Ернст цікавився філософією та літературою. Після закінчення гуманістичної гімназії в Людвіґсгафені, з 1905 року він вивчав філософію в Мюнхенському університеті у Теодора Ліппса, вивчав також фізику, німецьку мову та музику як другорядні предмети. Потім він переїхав до Вюрцбурзького університету до Освальда Кюльпе. У 1908 році здобув ступінь доктора наук за роботу «Критичні дискусії про Рікерта та проблема сучасної епістемології». Вже в цьому есеї він розвивав ідеї утопічного мислення, маючи справу з тим, що «ще не сталося».

    До і під час Першої світової війни: поворот до соціалізму

    Після захисту докторської дисертації Блох переїхав до Берліна. Під час колоквіуму з Георгом Зіммелем він потоваришував з ним та з Георгом Лукачем. Дружба із Зіммелем припинилася через його палку підтримку німецьких військових зусиль у Першій світовій війні.

    З 1911 року Ернст Блох жив разом зі скульпторкою Ельзою фон Стріцкі на півдні Німеччини. Вони одружилися в 1913 році. Після поїздки до Італії він зустрів у Гейдельберзі Макса Вебера. На відміну від радше тверезомислячого кола навколо Вебера, Блох, під впливом буржуазного руху Вандерфогеля, був експресивним у своїй мові та неспокійним у своєму способі життя. Як зауважив Макс Вебер, молодий філософ мав величезну самовпевненість. Ба більше, Блох бачив себе пророком нового месії.

    Як переконаний противник війни, він одержав замовлення написати про пацифістські утопії у Швейцарії. Малося на увазі пацифістське поселення Монте Веріта у швейцарській Асконі. Навесні 1917 року він разом з дружиною переїхав до Локарно-Монті в Швейцарію. Там він закінчив свою працю «Дух утопії» та написав есе «Про морального та духовного лідера», у якому описав себе як «духовного лідера» поряд із «моральним лідером» Ґусто Ґрезером, «братом, що прагне до освячення» (Вюсте 99), який «хотів жити по-францисканськи, а не на боці Господа» (Вюсте 143). У той час Блох поділяв критику поселенцями модернізму, їхню «утопічну тенденцію», але не міг прийняти «Дао» і «Амулет оголеного серця», тобто «Євангеліє ненасильства» (KK 234) Ґрезера. Віра у його власне месіанське покликання зруйнувалася, натомість Блох звернувся до політики та ленінізму. Проте його повага до «первісного релігійного прагення» поселенців і його пристрасний інтерес до утопічних починань залишилися.

    Ваймарська республіка

    Після закінчення війни, коли Німеччина стала республікою, Блох покинув Швейцарію та поїхав до Мюнхена. У 1920-х роках він знову жив у Берліні як вільний журналіст без постійної роботи та час від часу вирушав у поїздки до Італії, Парижа та в Санарі-сюр-Мер. У 1925/26 роках Блох перебував у Тунісі, а в 1929 році — у Відні. Його друзями на той час були Бертольт Брехт, Курт Вайль, Теодор В. Адорно та Вальтер Беньямін.

    У 1922 році, після смерті першої дружини, він одружився з художницею Ліндою Оппенгаймер. Цей шлюб також залишився бездітним, але 1928 року Блох розлучився. Його дочка Мір'ям, народжена в 1928 році, походить від його стосунків з Фрідою Абель. ПІзніше вона вийшла заміж за швейцарського скульптора Ганса Йозефсона.

    image
    Меморіальна дошка на будинку за адресою Kreuznacher Strasse 52 у Берлінській художній колонії Берлін-Вільмерсдорф

    У цей час з'явилися дослідження Блоха про Томаса Мюнцера, новий варіант «Духу утопії», переписаний у сенсі марксистської філософії, а також есе, оповідання та афоризми. Він також писав статті для Frankfurter Zeitung, для тижневика про політику, мистецтва та бізнес Die Weltbühne та для інших періодичних видань. У політичному плані Блок був дуже активним і доволі рано почав боротьбу з дедалі сильнішою НСДАП.

    Час націонал-соціалізму: вигнання

    Невдовзі після приходу Гітлера до влади Блох був позбавлений громадянства та емігрував до Швейцарії разом зі своєю супутницею Каролою Піотровською, яка також була єврейкою. Там у вересні 1934 року його заарештували як «спільника» «агента Комінтерну» і вислали з країни. Пара залишилася у Відні, де одружилася в 1934 році. Піотровська була архітекторкою польського походження. Їхній зв'язок тривав аж до смерті Блоха. Після того, як у 1935 році Блох у Цюриху опублікував антинацистську книгу «Спадок цього часу», 1936—1938 роки подружжя провело в Празі. У 1937 році народився їхній єдиний син Ян Роберт Блох. Блох працював у відродженому часописі Weltbühne, яким після політичних розбіжностей керував Герман Будзіславський, водночас Блох писав про проблему матеріалізму у філософії та брав участь у дискусіях щодо ролі народного фронту в боротьбі проти націонал-соціалізму. Це призвело до гарячих «експресіоністських дебатів» з його другом Георгом Лукачем.

    З середини 1930-х років Блох публічно виступав на підтримку так званих сталінських чисток, зокрема захищав Московський процес. Таке ставлення дуже обтяжило деякі його дружні стосунки, включно з довірчими стосунками з Адорно. Лише значно пізніше він публічно визнав помилковість своєї оцінки московських процесів і сталінізму. У зв'язку з публікацією Блохом його творів, у 1968/69 роках ця тема знову на якийсь час стала актуальною, коли Блох не включив відповідну статтю до тому Political Measurements, Pestzeit, Vormärz. Після різкої критики такого підходу Блох погодився опублікувати всі політичні статті з Weltbühne в окремому томі поза багатотомним виданням. Проте навіть на початку існування НДР він вихваляв Сталіна як «справжнього провідника до щастя».

    Після Мюнхенської угоди, незадовго до того, як німецькі війська увійшли до Праги, 9 березня 1939 року Блох з родиною зміг вийхати до США. Там Блох, як і багато німецьких авторів-вигнанців, страждав від фінансових труднощів через незнання англійської мови. Його дружина Карола могла працювати архітекторкою. В американському вигнанні він написав важливі тексти, включно з книгою «Принцип надії», яку часто називають його основною працею. Блох був одним із тих емігрантів, які продовжували писати німецькою мовою. 1944 року разом з іншими відомими німецькими авторами та художниками, які втекли з Німеччини, він брав участь у заснуванні невеликого видавництва «Аврора» в Нью-Йорку, яке діяло майже виключно як видавництво самвидаву.

    НДР 1948—1961

    image
    Меморіальна дошка на будинку Ернста Блоха в Лейпцигу-Шлейсігу, вул. Вільгельма-Вільда. 8 (дизайн лейпцизького художника Ульфа Пудера)

    У 1948 році Блоху запропонували очолити кафедру філософії в Лейпцизькому університеті після того, як в попередніх переговорах Герберт Маркузе відхилив пропозицію про своє призначення на цю кафедру. Наступного року, коли Блоху було 64 роки, він переїхав до Лейпцига. У 1955 році йому була присуджена Національна премія НДР. Крім того, він став членом Німецької академії наук у Берліні (DAW). Загалом Блох за короткий час став державним філософом НДР. До його численних студентів того часу належав і його асистент Манфред Бур, який здобув докторський ступінь у 1957 році, згодом став професором у Грайфсвальді, а потім директором Центрального інституту філософії Академії наук (AdW) у Берліні. Проте з часом Бур розвинувся в одного з найсуворіших критиків Блоха, ще одним критиком Блоха був Герд Іррліц.

    Угорське повстання 1956 року підштовхнуло переконаного марксиста Блоха до курсу, протилежного режиму СЄПН: його остання лекція 17 грудня 1956 р. стосувалася «проблем подальшого розвитку марксизму після Маркса», однак для партії історичний і діалектичний матеріалізм вважався незмінним і завершеним. Через те, що Блох викладав свої гуманістичні ідеї свободи, 1957 року його було відправлено на пенсію. Це відбулося насамперед з політичних причин, а не через вік (на той час йому було 72 роки). Ціла низка науковців виступила проти виступили проти цього примусового виходу на пенсію, зокрема його відомий колега-професор Еміль Фукс та його онук Клаус Фукс-Кіттовський, який навчався у Блоха. Водночас Ругард Отто Гропп, колега з Лейпцига, опублікував 19 грудня 1956 року статтю в Neues Deutschland, якою розпочав політичну кампанію проти Блока та його послідовників, яких викривали як ідеалістів. За словами Арно Мюнстера, Ґропп написав статтю за наказом вищого начальства і мав використати її для підготовки звинувачення проти Блоха в ревізіонізмі. Після будівництва Берлінської стіни в 1961 році Блох після поїздки на Захід не повернувся до НДР.

    Федеративна республіка і студентський рух

    image
    Ернст Блох на семінарі «Привиди та попередні роботи в мистецтві», Тюбінгенський університет, лютий 1971 р.

    У Федеративній Республіці Німеччини Блох, уже дуже старий, прийняв посаду запрошеного професора в Університеті Ебергарда Карла в Тюбінгені. У 1967 році він отримав Премію миру німецьких книгарів, у 1970 році став почесним громадянином у своєму рідному місті Людвіґсгафені. Згодом він одержав також почесні докторські ступені Загребського університету, Сорбонни та Тюбінгенського університету. Блох критично доброзичливо супроводжував студентський рух кінця 1960-х років. Частина руху 1968 року посилалися на його твори. У 1970-х роках між Блохом і Руді Дучке зав'язалася батьківська дружба. У постаті Дучке Блох бачив можливого продовжувача своїх ідей. У 1971 році разом з Каролою Блох заснував асоціацію «Допомога для самодопомоги», яка працювала з правопорушниками.

    Смерть

    image
    Ернст Блох, малюнок олівцем Ганса Нойберта, 1977 рік
    image
    Посмертна маска Ернста Блоха, зроблена Герхардом Галбріттером 5 серпня 1977 року
    image
    Могила Блоха в Тюбінгенськомуцвинтарі Бергфрідгоф. Напис: Мислення означає перевищення — Принцип надії — Ернст Блох 08.07.1885 — 04.08.1977

    4 серпня 1977 року, на 92 році життя, Ернст Блох помер. Близько 3000 студентів зібралися на смолоскипну ходу у день його похорону. Свій останній спочинок він знайшов на Тюбінгенському цвинтарі Берґфрідгоф.

    Філософія Блоха

    Ернст Блох — філософ «конкретних утопій», мрій, принципу надії. У центрі його системи є людина, яка мислить поза собою. Свідомість людини є не тільки продуктом її буття, вона радше наділена «надлишком». Цей «надлишок» знаходить своє вираження в соціальних, економічних і релігійних утопіях, в образотворчому мистецтві, музиці та мріях.

    Як марксист, Блок бачить у соціалізмі та комунізмі знаряддя застосування цього «надлишку» на практиці. Нехарактерним для марксиста є його сильна прихильність до метафізики. У центрі його міркувань було «те, що ще не стало» і що є характерним для нашого «тепер». Людина та суспільство «ще не прийшли до якоїсь мети», тому що ми все ще відчуваємо нестачу. Проте все, що існує, оточує «двір значень» своїх нереалізованих можливостей, які можуть «наставити нас на шлях», перетворюючи «ще не мати» в мати, «ще не бути» в буття і «все ще несвідоме» у свідоме.

    Ернст Блох є не лише «німецьким філософом російської Жовтневої революції» (Оскар Негт), він також розвинув самовпевнену філософію «tertium», тобто третьої ситуації між тим, що більше не є, і тим, що ще не є, становище: яке досі майже не розглядалося з погляду соціальних наук і методології; Концепція Блоха відрізняється історично та методологічно від інших підходів філософів-марксистів тим, що Блок бачив тісний зв'язок між соціалістичними та християнськими ідеями.

    Концепції неодночасності Ернста Блоха, як він формулював їх у 1930-х і 1960-х роках, також мають небияке значення. У «Спадку цього часу» (1934) він пояснював привабливість націонал-соціалізму неодночасними суперечностями в капіталізмі, які «криво» доходили до одночасної суперечності між власниками капіталу та найманими робітниками. Через відсутність революцій у Німеччині певні класи («дрібні фермери», «дрібні виробники», «дрібні торговці» та службовці як окремий випадок дрібної буржуазії) є не лише відсталими («помилкова неодночасність»), але й також перепліталися у своїх анахронічних способах виробництва («справжня неодночасність») капіталу. Марксистський аналіз повинен не тільки холодно аналізувати одночасну суперечність, але також повинен брати до уваги потік невирішеної боротьби та утопій. У «Тюбінгенському вступі до філософії» на початку 1960-х років Блох пов'язав неодночасність з різним прогресом. Тут він дистанціювався від «теорії реакційної культурної групи», оскільки всі культури у своєму розвитку підкоряються одним і тим же діалектичним законам і переслідують той самий цільовий зміст людства (об'єднуючи «конкретно-утопічний humanum») у «царстві свободи». Блох говорить тут про «мультивсесвіт» : "Концепція прогресу не терпить «культурних кіл», у яких час реакційно прикутий до простору, адже замість монотонності йому потрібен широкий, еластичний, повністю динамічний мультивсесвіт, постійний і часто заплутаний. контрапункт до історичних голосів.

    Ернст Блох мав великий вплив на теологію другої половини 20 століття завдяки своїм інтелектуальним і оригінальним поясненням релігійних тем, особливо юдаїзму та християнства, а також атеїзму. Цей вплив помітний зокрема в доробку Юргена Мольтмана та Доротеї Зелле. Як приклад тут можна згадати відповідні назви «Принцип надії» Ернста Блоха та «Теологія надії» Юргена Мольтмана, а також «Атеїзм у християнстві» Ернста Блоха та «Атеїстична віра в Бога» Доротеї Зелле. У 1979 році релігійний філософ Ганс Йонас програмно назвав свою етику технічної цивілізації «Принципом відповідальності» .

    У третьому томі «Принципу надії» Блох особливо докладно пояснює свою філософію релігії: "Справжнє Буття не на початку, а в кінці, і воно починається лише тоді, коли суспільство та існування стають радикальними, тобто осягають коріння. Але корінь історії — це людина, яка працює, творить, перетворює та перемагає обставини. Після того, як людина осягнула свій розум і заснувала те, що їй належить без відчуження, у справжній демократії, у світі виникає те, що, здається, було в дитинстві кожного і де ніхто ніколи не був: батьківщина. Далі в книзі «Атеїзм у християнстві» сказано: «Лише атеїст може бути хорошим християнином, але, звичайно, також: лише християнин може бути хорошим атеїстом».

    Блох критикує традиційні ієрархічні структури християнства, похідні від бога, який є «вищим», нагадуючи в цьому таких богів, як Мардук чи Птах, богів вавилонян і єгиптян, але не Ягве, бога Виходу, який веде до звільнення.

    Блох закидає атеїзму наявність порожнечі, «порожнечі», що залишається після усунення релігії. Згідно з Блохом, у ці порожнини потрапляє новий, темний зміст. Як приклад він наводить час націонал-соціалізму.

    Праці

    • Kritische Erörterungen über Heinrich Rickert und das Problem der Erkenntnistheorie, Dissertation, 1909.
    • Geist der Utopie, München, 1918.
    • Thomas Müntzer als Theologe der Revolution, München 1921.
    • Durch die Wüste — Kritische Essays, Paul Cassirer Verlag, Berlin 1923.
    • Geist der Utopie, endgültige Fassung, Paul Cassirer Verlag, Berlin 1923.
    • Spuren, Paul Cassirer Verlag, Berlin, 1930.
    • Erbschaft dieser Zeit, Zürich, 1935.
    • Freiheit und Ordnung, Berlin, Aufbau-Verlag, 1947.
    • Subjekt — Objekt, 1949.
    • Christian Thomasius, 1949.
    • Avicenna und die aristotelische Linke, (Leipzig 1949) Rütten & Loening, Berlin 1952.
    • Принцип надії / Das Prinzip Hoffnung, 3 Bände, 1954—1959, .
    • Widerstand und Friede. Aufsätze zur Politik, Suhrkamp Verlag, 1968, Neuausgabe 2008, mit DVD: Ernst und Karola Bloch. Die Tübinger Zeit, .
    • Spuren, Suhrkamp Verlag, 1959, .
    • Naturrecht und menschliche Würde, 1961.
    • Tübinger Einleitung in die Philosophie, Suhrkamp Verlag, 1963, .
    • Atheismus im Christentum, Suhrkamp Verlag, 1968, .
    • Politische Messungen, Pestzeit, Vormärz Suhrkamp Verlag, 1970, .
    • Das Materialismusproblem, seine Geschichte und Substanz, Suhrkamp Verlag, 1972, .
    • Experimentum Mundi. Frage, Kategorien des Herausbringens, Praxis, Suhrkamp Verlag, 1975, .
    • Fabelnd Denken. Essayistische Texte aus der «Frankfurter Zeitung», Klöpfer und Meyer, 1997, .
    • Logos der Materie. Eine Logik im Werden. Aus dem Nachlass 1923—1949, Suhrkamp Verlag, 2000, .

    Література

    • Richard Albrecht: «Zerstörte Sprache — Zerstörte Kultur». Ernst Blochs Exil-Vortrag vor siebzig Jahren: Geschichtliches und Aktuelles. In: Bloch-Jahrbuch. Band 13, 2009, , S. 223–240.
    • Richard Albrecht: Zum 125. von Ernst Bloch. In: soziologie heute. Band 3, 2010, Nr. 11, S. 24–26.
    • Richard Albrecht: Die Entschädigungsakte Bloch. In: soziologie heute. Band 5, 2012, Nr. 24, S. 34–35. Netzfassung: Die Entschädigungsakte Bloch.
    • Alexander Amberger: Ernst Bloch in der DDR. Hoffnung — Utopie — Marxismus. In: Deutsche Zeitschrift für Philosophie. Band 61, Heft 4, Oktober 201, S. 561—576.
    • Alexander Amberger: Ernst Bloch in der DDR — zwischen politischem Opportunismus und philosophischer Diskrepanz. In: Hans-Christoph Rauh, Alexander Amberger, Andreas Heyer, Michael Eckardt (Hrsg.): Anfang und Ende der ostdeutschen Philosophie. Studien zum Wirken von Ernst Bloch, Wolfgang Harich, Georg Klaus und weiteren Philosophen in der DDR. Helle Panke, Berlin 2017, S. 18–31.
    • Hermann Deuser, Peter Steinacker (Hrsg.): Ernst Blochs Vermittlungen zur Theologie. München/Mainz 1983.
    • Beat Dietschy, Doris Zeilinger, Rainer Zimmermann (Hrsg.): Bloch-Wörterbuch. Leitbegriffe der Philosophie Ernst Blochs. De Gruyter, Berlin 2012, .
    • Michael Eckert: Transzendieren und immanente Transzendenz — Die Transformation der traditionellen Zweiweltenheorie von Transzendenz und Immanenz in Ernst Blochs Zweiseitentheorie. Wien 1981.
    • «Hoffnung kann enttäuscht werden». Ernst Bloch in Leipzig. Dokumentiert und kommentiert von Volker Caysa, Petra Caysa, Elke Uhl und Klaus-Dieter Eichler. Hain, Frankfurt am Main 1992, .
    • Gvozden Flego, Wolfdietrich Schmied-Kowarzik (Hrsg.): Ernst Bloch, utopische Ontologie. Germinal, Bochum 1986, .
    • Vincent Geoghegan: Ernst Bloch. Routledge, London 1996, .
    • Hanna Gekle: Der Fall des Philosophen. Eine Archäologie des Denkens am Beispiel von Ernst Bloch. Vittorio Klostermann, Frankfurt am Main 2019, .
    • Hans-Joachim Gerhards: Utopie als innergeschichtlicher Aspekt der Eschatologie. Die konkrete Utopie Ernst Blochs unter dem eschatologischen Vorbehalt der Theologie Paul Tillichs. Gütersloher Verlagshaus Mohn, 1973.
    • Ruth Großmaß: Ernst Bloch. In: Heinz Kimmerle (Hrsg.): Modelle der materialistischen Dialektik — Beiträge der Bochumer Dialektikarbeitsgemeinschaft. Den Haag 1978, S. 161—184, (online auf trend.infopartisan.net)
    • Rugard Otto Gropp (Hrsg.) Festschrift Ernst Bloch zum 70. Geburtstag. Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1955.
    • Jürgen Habermas: Ernst Bloch. Ein marxistischer Schelling. (1960) In: Jürgen Habermas: Politik, Kunst und Religion. Essays über zeitgenössische Philosophen. Reclam, Stuttgart 1978; Neuauflage ebenda 2006, , S. 11–32.
    • Rudolf Hiller von Gaertringen (Hrsg.): Denken ist Überschreiten — Ernst Bloch in Leipzig. (Begleitband zur Ausstellung der Kustodie der Universität Leipzig vom 13. Mai bis 17. Juli 2004). Kustodie der Universität, Leipzig 2004, .
    • Rainer Hoffmann: Montage im Hohlraum. Zu Ernst Blochs «Spuren». Bouvier Verlag, Bonn 1977, .
    • Hans Heinz Holz: Ernst Bloch: System und Fragment. (zusammen mit Silvia Markun.) Projekte-Verlag Cornelius, Halle 2010, .
    • Johannes Heinz (Hrsg.): Ernst Blochs Revision des Marxismus. Kritische Auseinandersetzungen marxistischer Wissenschaftler mit der Blochschen Philosophie. Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1957.
    • Detlef Horster, Thomas Leithäuser, Oskar Negt, Joachim Perels, Jürgen Peters: Ernst Bloch zum 90. Geburtstag: Es muss nicht immer Marmor sein. Verlag Klaus Wagenbach, Berlin 1975, .
    • Detlef Horster: Ernst Bloch: Eine Einführung. (Nachdruck) Panorama, Wiesbaden 2005, .
    • [Архівна копія на сайті Wayback Machine. Ernst Bloch] (PDF). J.B. Metzler. 1989. с. 106—111. ISBN .
    • Heinz Kimmerle: Die Zukunftsbedeutung der Hoffnung. Auseinandersetzung mit Ernst Blochs «Prinzip Hoffnung» aus philosophischer und theologischer Sicht. Bonn 1966; 2. Auflage ebenda 1974.
    • Kurt Lenk: Ernst Bloch und der SED-Revisionismus. Darin auch behandelt die laut Kurt Lenk die «ihrem Gehalt nach anspruchsvollste Blochkritik von seiten der DDR-Philosophie» des Manfred Buhr
    • Martin Korol (Hrsg.): Ernst Bloch. Kampf, nicht Krieg. Politische Schriften 1917—1919. edition suhrkamp, Frankfurt am Main 1985, .
    • Volker Michels (Hrsg.): Ernst Bloch. Vom Hasard zur Katastrophe. Politische Aufsätze aus den Jahren 1934—1939. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1972.
    • Arno Münster: Ernst Bloch. Eine politische Biographie. Philo & Philo Fine Arts, Berlin/Wien 2004, , Inhaltsverzeichnis.
    • Dieter Schiller: «Erbschaft dieser Zeit». Ernst Bloch und seine Moskauer Kontrahenten 1935/36. In: Pankower Vorträge. Heft 182. Hrsg. Helle Panke e.V., Rosa-Luxemburg-Stiftung Berlin 2013.
    • Hans-Ernst Schiller (Hrsg.): Staat und Politik bei Ernst Bloch. Nomos, Baden-Baden 2016, .
    • Burghart Schmidt: Seminar: Zur Philosophie Ernst Blochs. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1983, .
    • Burghart Schmidt: Ernst Bloch. Metzler, Stuttgart 1985, .
    • Eberhard Simons: Das expressive Denken Ernst Blochs: Kategorien und Logik künstlerischer Produktion und Imagination. Alber, München 1983, .
    • Gert Ueding: «Utopie in dürftiger Zeit» — Studien über Ernst Bloch. Königshausen & Neumann, Würzburg 2009, .
    • Gert Ueding: Wo noch niemand war. Erinnerungen an Ernst Bloch. Klöpfer & Meyer, Tübingen 2016, .
    • Christina Ujma: Ernst Blochs Konstruktion der Moderne aus Messianismus und Marxismus. Erörterungen mit Berücksichtigung von Lukács und Benjamin. Dissertation der Universität Marburg, 1993. M und P, Verlag für wissenschaftliche Forschung, Metzlersche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1995, .
    • Rainer E. Zimmermann (Hrsg.): Naturallianz. Von der Physik zur Politik in der Philosophie Ernst Blochs. Kovac, Hamburg 2006, .
    • Peter Zudeick: Der Hintern des Teufels. Ernst Bloch — Leben und Werk. Elster, Baden-Baden 1985, .

    Посилання

    • Велика українська енциклопедія: Блох, Ернст
    • Енциклопедія політичної думки: Ернст Блох
    • Центр Ернста Блоха в Людвіґсгафені
    • Асоціація Ернста Блоха зі словником Блоха
    • Матеріал Ернста Блоха. В: Ініціатива для практичної філософії та конкретної науки
    • Валентин Бушанський: УТОПІЇ Й АНТИУТОПІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ КУЛЬТУРІ

    Біографія та бібліографія

    • Бібліографія. Ернст Блох // Німецька національна бібліотека
    • Роботи про Ернст Блох // Цифрова бібліотека Німеччини
    • Susanne Eckelmann: Ernst Bloch. Tabellarischer Lebenslauf im LeMO (DHM und HdG)
    • Ernst Bloch im Professorenkatalog der Universität Leipzig
    • Ernst Bloch, Professoren der Universität Leipzig 1945—1993 (abgerufen am 18. November 2017)
    • Bloch, Ernst. Hessische Biografie. (Stand: 10. Mai 2020). In: Landesgeschichtliches Informationssystem Hessen (LAGIS).
    • Eintrag zu Ernst Bloch in der Rheinland-Pfälzischen Personendatenbank

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118511742 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    4. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    5. MIT Press — 1932.
      d:Track:Q73820
    6. (unspecified title) —
    8. Bernhard Kukatzki: Die pfälzischen Vorfahren des Philosophen Ernst Bloch. In: Arbeitsgemeinschaft Alemannia Judaica, 6. März 2009, (PDF; 6 S., 66,5 kB).
    9. Biographische Daten. In: bloch.de, aufgerufen am 17. August 2017.
    10. Cornelius Tittel: Die Stein-Strategie. In: Die Welt, 15. September 2013.
    11. Jörg Später: Siegfried Kracauer. Eine Biografie. Suhrkamp, Berlin 2016, S. 333.
    12. Theodor Bergmann, Weggefährten, VSA Verlag, Hamburg 2010, S. 25.
    13. Arno Münster: Ernst Bloch. Eine politische Biographie. Philo & Philo Fine Arts GmbH, Berlin/Wien 2004, , S. 212f.
    14. Ernst Bloch. Exkommunisiert. In: Der Spiegel, 17. August 1960, Nr. 34.
    15. Karola Bloch, Aus meinem Leben, .
    16. laut einem Bericht der Zeitschrift Information Philosophie. Anfang der 1990er Jahre.
    17. Nach Ingrid Zwerenz: Blochs letzte Vorlesung in Leipzig. In: Leipzig-Lese, 9. Juni 2012, aufgerufen am 17. August 2017.
    18. Vgl.: Arno Münster, Ernst Bloch. Eine politische Biographie, Europäische Verlagsanstalt, Hamburg 2012, , S. 280.
    19. Пор.: Arno Münster, Ernst Bloch, 2012, , S. 281.
    20. : 1967 Ernst Bloch. In: , Laudatio, (PDF, 16 S., 190 kB).
    21. Пор. Paul Nellen: «Neue Jugend, neuer Vormärz» — Ernst Bloch und die Studentenbewegung. [ 2021-08-04 у Wayback Machine.] In: Sozialistische Zeitschrift für Kunst und Gesellschaft, 1977, Nr. 3–4, Heft: Ernst Bloch — Aktualität und konkrete Utopie, hrsg. von der Vereinigung Sozialistischer Kulturschaffender (VSK), (PDF; 13 S., 162 kB).
    22. Manfred Papst: Plädoyer für Ernst Bloch. In: NZZ, 13. Mai 2007.
    23. Nachwort zu: Ernst Bloch, Vom Hasard zur Katastrophe. Politische Aufsätze aus den Jahren 1934—1939, edition suhrkamp 534, 1972, S. 429 ff.
    24. Vgl. jedoch die soziologischen Fortführungen der mehrwertigen Logik von Gotthard Günther.
    25. Ernst Bloch, Tübinger Einleitung in die Philosophie, Frankfurt am Main 1977, S. 146.
    26. Bloch, Das Prinzip Hoffnung, 1954–59, S. 1628.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bloh Ne plutati z kompozitorom Ernestom Blohom Ernst Simon Bloh nim Ernst Simon Bloch 8 lipnya 1885 1885 07 08 Lyudvigsgafen na Rejni 4 serpnya 1977 1977 08 04 Tyubingen Baden Vyurtemberg Psevdonimi Karl Yaraus Yakob Knerc nimeckij marksistskij filosof Ernst Blohnim Ernst BlochNarodzhennya8 lipnya 1885 1885 07 08 1 2 Lyudvigsgafen na Rejni Nimechchina 1 Smert4 serpnya 1977 1977 08 04 1 2 92 roki Tyubingen Baden Vyurtemberg FRN 1 PohovannyaBergfridgof Tyubingen Gromadyanstvo piddanstvo NimechchinaZnannya movnimecka 2 4 Diyalnistvikladach universitetu bogoslovVikladavLejpcizkij universitet i Tyubingenskij universitetChlenAkademiya nauk NDRAlma materJMU i Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaLiteraturnij napryamsyurrealizmViznachnij tvird 5 d i dKonfesiyaateyizmU shlyubi zdNagorodiPremiya miru nimeckih knigariv 15 zhovtnya 1967 premiya Zigmunda Frejda za naukovu prozu 1975 d Ernst Bloh u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya yunist osvita Kamin spotikannya Bloha v jogo ridnomu misti Lyudvigsgafeni pered budinkom za adresoyu Rheinblock 54b Ernst Bloh narodivsya v yevrejskij rodini z Pfalca Jogo batkami buli Markus piznishe Maks Bloh 1853 1926 i Barbara Berta nar Fejtel 1861 1935 Batko Bloha pidnyavsya z robitnika do sluzhbovcya na Pfalckij zaliznici Za slovami Bloha kontrast mizh robitnichim mistom Lyudvigsgafen na Rejni ta burzhuaznim mistom Mangajmom buv viznachalnim dlya jogo rozvitku Zmalku Ernst cikavivsya filosofiyeyu ta literaturoyu Pislya zakinchennya gumanistichnoyi gimnaziyi v Lyudvigsgafeni z 1905 roku vin vivchav filosofiyu v Myunhenskomu universiteti u Teodora Lippsa vivchav takozh fiziku nimecku movu ta muziku yak drugoryadni predmeti Potim vin pereyihav do Vyurcburzkogo universitetu do Osvalda Kyulpe U 1908 roci zdobuv stupin doktora nauk za robotu Kritichni diskusiyi pro Rikerta ta problema suchasnoyi epistemologiyi Vzhe v comu eseyi vin rozvivav ideyi utopichnogo mislennya mayuchi spravu z tim sho she ne stalosya Do i pid chas Pershoyi svitovoyi vijni povorot do socializmu Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi Bloh pereyihav do Berlina Pid chas kolokviumu z Georgom Zimmelem vin potovarishuvav z nim ta z Georgom Lukachem Druzhba iz Zimmelem pripinilasya cherez jogo palku pidtrimku nimeckih vijskovih zusil u Pershij svitovij vijni Z 1911 roku Ernst Bloh zhiv razom zi skulptorkoyu Elzoyu fon Stricki na pivdni Nimechchini Voni odruzhilisya v 1913 roci Pislya poyizdki do Italiyi vin zustriv u Gejdelberzi Maksa Vebera Na vidminu vid radshe tverezomislyachogo kola navkolo Vebera Bloh pid vplivom burzhuaznogo ruhu Vanderfogelya buv ekspresivnim u svoyij movi ta nespokijnim u svoyemu sposobi zhittya Yak zauvazhiv Maks Veber molodij filosof mav velicheznu samovpevnenist Ba bilshe Bloh bachiv sebe prorokom novogo mesiyi Yak perekonanij protivnik vijni vin oderzhav zamovlennya napisati pro pacifistski utopiyi u Shvejcariyi Malosya na uvazi pacifistske poselennya Monte Verita u shvejcarskij Askoni Navesni 1917 roku vin razom z druzhinoyu pereyihav do Lokarno Monti v Shvejcariyu Tam vin zakinchiv svoyu pracyu Duh utopiyi ta napisav ese Pro moralnogo ta duhovnogo lidera u yakomu opisav sebe yak duhovnogo lidera poryad iz moralnim liderom Gusto Grezerom bratom sho pragne do osvyachennya Vyuste 99 yakij hotiv zhiti po franciskanski a ne na boci Gospoda Vyuste 143 U toj chas Bloh podilyav kritiku poselencyami modernizmu yihnyu utopichnu tendenciyu ale ne mig prijnyati Dao i Amulet ogolenogo sercya tobto Yevangeliye nenasilstva KK 234 Grezera Vira u jogo vlasne mesianske poklikannya zrujnuvalasya natomist Bloh zvernuvsya do politiki ta leninizmu Prote jogo povaga do pervisnogo religijnogo pragennya poselenciv i jogo pristrasnij interes do utopichnih pochinan zalishilisya Vajmarska respublika Pislya zakinchennya vijni koli Nimechchina stala respublikoyu Bloh pokinuv Shvejcariyu ta poyihav do Myunhena U 1920 h rokah vin znovu zhiv u Berlini yak vilnij zhurnalist bez postijnoyi roboti ta chas vid chasu virushav u poyizdki do Italiyi Parizha ta v Sanari syur Mer U 1925 26 rokah Bloh perebuvav u Tunisi a v 1929 roci u Vidni Jogo druzyami na toj chas buli Bertolt Breht Kurt Vajl Teodor V Adorno ta Valter Benyamin U 1922 roci pislya smerti pershoyi druzhini vin odruzhivsya z hudozhniceyu Lindoyu Oppengajmer Cej shlyub takozh zalishivsya bezditnim ale 1928 roku Bloh rozluchivsya Jogo dochka Mir yam narodzhena v 1928 roci pohodit vid jogo stosunkiv z Fridoyu Abel PIznishe vona vijshla zamizh za shvejcarskogo skulptora Gansa Jozefsona Memorialna doshka na budinku za adresoyu Kreuznacher Strasse 52 u Berlinskij hudozhnij koloniyi Berlin Vilmersdorf U cej chas z yavilisya doslidzhennya Bloha pro Tomasa Myuncera novij variant Duhu utopiyi perepisanij u sensi marksistskoyi filosofiyi a takozh ese opovidannya ta aforizmi Vin takozh pisav statti dlya Frankfurter Zeitung dlya tizhnevika pro politiku mistectva ta biznes Die Weltbuhne ta dlya inshih periodichnih vidan U politichnomu plani Blok buv duzhe aktivnim i dovoli rano pochav borotbu z dedali silnishoyu NSDAP Chas nacional socializmu vignannya Nevdovzi pislya prihodu Gitlera do vladi Bloh buv pozbavlenij gromadyanstva ta emigruvav do Shvejcariyi razom zi svoyeyu suputniceyu Karoloyu Piotrovskoyu yaka takozh bula yevrejkoyu Tam u veresni 1934 roku jogo zaareshtuvali yak spilnika agenta Kominternu i vislali z krayini Para zalishilasya u Vidni de odruzhilasya v 1934 roci Piotrovska bula arhitektorkoyu polskogo pohodzhennya Yihnij zv yazok trivav azh do smerti Bloha Pislya togo yak u 1935 roci Bloh u Cyurihu opublikuvav antinacistsku knigu Spadok cogo chasu 1936 1938 roki podruzhzhya provelo v Prazi U 1937 roci narodivsya yihnij yedinij sin Yan Robert Bloh Bloh pracyuvav u vidrodzhenomu chasopisi Weltbuhne yakim pislya politichnih rozbizhnostej keruvav German Budzislavskij vodnochas Bloh pisav pro problemu materializmu u filosofiyi ta brav uchast u diskusiyah shodo roli narodnogo frontu v borotbi proti nacional socializmu Ce prizvelo do garyachih ekspresionistskih debativ z jogo drugom Georgom Lukachem Z seredini 1930 h rokiv Bloh publichno vistupav na pidtrimku tak zvanih stalinskih chistok zokrema zahishav Moskovskij proces Take stavlennya duzhe obtyazhilo deyaki jogo druzhni stosunki vklyuchno z dovirchimi stosunkami z Adorno Lishe znachno piznishe vin publichno viznav pomilkovist svoyeyi ocinki moskovskih procesiv i stalinizmu U zv yazku z publikaciyeyu Blohom jogo tvoriv u 1968 69 rokah cya tema znovu na yakijs chas stala aktualnoyu koli Bloh ne vklyuchiv vidpovidnu stattyu do tomu Political Measurements Pestzeit Vormarz Pislya rizkoyi kritiki takogo pidhodu Bloh pogodivsya opublikuvati vsi politichni statti z Weltbuhne v okremomu tomi poza bagatotomnim vidannyam Prote navit na pochatku isnuvannya NDR vin vihvalyav Stalina yak spravzhnogo providnika do shastya Pislya Myunhenskoyi ugodi nezadovgo do togo yak nimecki vijska uvijshli do Pragi 9 bereznya 1939 roku Bloh z rodinoyu zmig vijhati do SShA Tam Bloh yak i bagato nimeckih avtoriv vignanciv strazhdav vid finansovih trudnoshiv cherez neznannya anglijskoyi movi Jogo druzhina Karola mogla pracyuvati arhitektorkoyu V amerikanskomu vignanni vin napisav vazhlivi teksti vklyuchno z knigoyu Princip nadiyi yaku chasto nazivayut jogo osnovnoyu praceyu Bloh buv odnim iz tih emigrantiv yaki prodovzhuvali pisati nimeckoyu movoyu 1944 roku razom z inshimi vidomimi nimeckimi avtorami ta hudozhnikami yaki vtekli z Nimechchini vin brav uchast u zasnuvanni nevelikogo vidavnictva Avrora v Nyu Jorku yake diyalo majzhe viklyuchno yak vidavnictvo samvidavu NDR 1948 1961 Memorialna doshka na budinku Ernsta Bloha v Lejpcigu Shlejsigu vul Vilgelma Vilda 8 dizajn lejpcizkogo hudozhnika Ulfa Pudera U 1948 roci Blohu zaproponuvali ocholiti kafedru filosofiyi v Lejpcizkomu universiteti pislya togo yak v poperednih peregovorah Gerbert Markuze vidhiliv propoziciyu pro svoye priznachennya na cyu kafedru Nastupnogo roku koli Blohu bulo 64 roki vin pereyihav do Lejpciga U 1955 roci jomu bula prisudzhena Nacionalna premiya NDR Krim togo vin stav chlenom Nimeckoyi akademiyi nauk u Berlini DAW Zagalom Bloh za korotkij chas stav derzhavnim filosofom NDR Do jogo chislennih studentiv togo chasu nalezhav i jogo asistent Manfred Bur yakij zdobuv doktorskij stupin u 1957 roci zgodom stav profesorom u Grajfsvaldi a potim direktorom Centralnogo institutu filosofiyi Akademiyi nauk AdW u Berlini Prote z chasom Bur rozvinuvsya v odnogo z najsuvorishih kritikiv Bloha she odnim kritikom Bloha buv Gerd Irrlic Ugorske povstannya 1956 roku pidshtovhnulo perekonanogo marksista Bloha do kursu protilezhnogo rezhimu SYePN jogo ostannya lekciya 17 grudnya 1956 r stosuvalasya problem podalshogo rozvitku marksizmu pislya Marksa odnak dlya partiyi istorichnij i dialektichnij materializm vvazhavsya nezminnim i zavershenim Cherez te sho Bloh vikladav svoyi gumanistichni ideyi svobodi 1957 roku jogo bulo vidpravleno na pensiyu Ce vidbulosya nasampered z politichnih prichin a ne cherez vik na toj chas jomu bulo 72 roki Cila nizka naukovciv vistupila proti vistupili proti cogo primusovogo vihodu na pensiyu zokrema jogo vidomij kolega profesor Emil Fuks ta jogo onuk Klaus Fuks Kittovskij yakij navchavsya u Bloha Vodnochas Rugard Otto Gropp kolega z Lejpciga opublikuvav 19 grudnya 1956 roku stattyu v Neues Deutschland yakoyu rozpochav politichnu kampaniyu proti Bloka ta jogo poslidovnikiv yakih vikrivali yak idealistiv Za slovami Arno Myunstera Gropp napisav stattyu za nakazom vishogo nachalstva i mav vikoristati yiyi dlya pidgotovki zvinuvachennya proti Bloha v revizionizmi Pislya budivnictva Berlinskoyi stini v 1961 roci Bloh pislya poyizdki na Zahid ne povernuvsya do NDR Federativna respublika i studentskij ruh Ernst Bloh na seminari Prividi ta poperedni roboti v mistectvi Tyubingenskij universitet lyutij 1971 r U Federativnij Respublici Nimechchini Bloh uzhe duzhe starij prijnyav posadu zaproshenogo profesora v Universiteti Ebergarda Karla v Tyubingeni U 1967 roci vin otrimav Premiyu miru nimeckih knigariv u 1970 roci stav pochesnim gromadyaninom u svoyemu ridnomu misti Lyudvigsgafeni Zgodom vin oderzhav takozh pochesni doktorski stupeni Zagrebskogo universitetu Sorbonni ta Tyubingenskogo universitetu Bloh kritichno dobrozichlivo suprovodzhuvav studentskij ruh kincya 1960 h rokiv Chastina ruhu 1968 roku posilalisya na jogo tvori U 1970 h rokah mizh Blohom i Rudi Duchke zav yazalasya batkivska druzhba U postati Duchke Bloh bachiv mozhlivogo prodovzhuvacha svoyih idej U 1971 roci razom z Karoloyu Bloh zasnuvav asociaciyu Dopomoga dlya samodopomogi yaka pracyuvala z pravoporushnikami Smert Ernst Bloh malyunok olivcem Gansa Nojberta 1977 rik Posmertna maska Ernsta Bloha zroblena Gerhardom Galbritterom 5 serpnya 1977 roku Mogila Bloha v Tyubingenskomucvintari Bergfridgof Napis Mislennya oznachaye perevishennya Princip nadiyi Ernst Bloh 08 07 1885 04 08 1977 4 serpnya 1977 roku na 92 roci zhittya Ernst Bloh pomer Blizko 3000 studentiv zibralisya na smoloskipnu hodu u den jogo pohoronu Svij ostannij spochinok vin znajshov na Tyubingenskomu cvintari Bergfridgof Filosofiya BlohaErnst Bloh filosof konkretnih utopij mrij principu nadiyi U centri jogo sistemi ye lyudina yaka mislit poza soboyu Svidomist lyudini ye ne tilki produktom yiyi buttya vona radshe nadilena nadlishkom Cej nadlishok znahodit svoye virazhennya v socialnih ekonomichnih i religijnih utopiyah v obrazotvorchomu mistectvi muzici ta mriyah Yak marksist Blok bachit u socializmi ta komunizmi znaryaddya zastosuvannya cogo nadlishku na praktici Neharakternim dlya marksista ye jogo silna prihilnist do metafiziki U centri jogo mirkuvan bulo te sho she ne stalo i sho ye harakternim dlya nashogo teper Lyudina ta suspilstvo she ne prijshli do yakoyis meti tomu sho mi vse she vidchuvayemo nestachu Prote vse sho isnuye otochuye dvir znachen svoyih nerealizovanih mozhlivostej yaki mozhut nastaviti nas na shlyah peretvoryuyuchi she ne mati v mati she ne buti v buttya i vse she nesvidome u svidome Ernst Bloh ye ne lishe nimeckim filosofom rosijskoyi Zhovtnevoyi revolyuciyi Oskar Negt vin takozh rozvinuv samovpevnenu filosofiyu tertium tobto tretoyi situaciyi mizh tim sho bilshe ne ye i tim sho she ne ye stanovishe yake dosi majzhe ne rozglyadalosya z poglyadu socialnih nauk i metodologiyi Koncepciya Bloha vidriznyayetsya istorichno ta metodologichno vid inshih pidhodiv filosofiv marksistiv tim sho Blok bachiv tisnij zv yazok mizh socialistichnimi ta hristiyanskimi ideyami Koncepciyi neodnochasnosti Ernsta Bloha yak vin formulyuvav yih u 1930 h i 1960 h rokah takozh mayut nebiyake znachennya U Spadku cogo chasu 1934 vin poyasnyuvav privablivist nacional socializmu neodnochasnimi superechnostyami v kapitalizmi yaki krivo dohodili do odnochasnoyi superechnosti mizh vlasnikami kapitalu ta najmanimi robitnikami Cherez vidsutnist revolyucij u Nimechchini pevni klasi dribni fermeri dribni virobniki dribni torgovci ta sluzhbovci yak okremij vipadok dribnoyi burzhuaziyi ye ne lishe vidstalimi pomilkova neodnochasnist ale j takozh pereplitalisya u svoyih anahronichnih sposobah virobnictva spravzhnya neodnochasnist kapitalu Marksistskij analiz povinen ne tilki holodno analizuvati odnochasnu superechnist ale takozh povinen brati do uvagi potik nevirishenoyi borotbi ta utopij U Tyubingenskomu vstupi do filosofiyi na pochatku 1960 h rokiv Bloh pov yazav neodnochasnist z riznim progresom Tut vin distanciyuvavsya vid teoriyi reakcijnoyi kulturnoyi grupi oskilki vsi kulturi u svoyemu rozvitku pidkoryayutsya odnim i tim zhe dialektichnim zakonam i peresliduyut toj samij cilovij zmist lyudstva ob yednuyuchi konkretno utopichnij humanum u carstvi svobodi Bloh govorit tut pro multivsesvit Koncepciya progresu ne terpit kulturnih kil u yakih chas reakcijno prikutij do prostoru adzhe zamist monotonnosti jomu potriben shirokij elastichnij povnistyu dinamichnij multivsesvit postijnij i chasto zaplutanij kontrapunkt do istorichnih golosiv Ernst Bloh mav velikij vpliv na teologiyu drugoyi polovini 20 stolittya zavdyaki svoyim intelektualnim i originalnim poyasnennyam religijnih tem osoblivo yudayizmu ta hristiyanstva a takozh ateyizmu Cej vpliv pomitnij zokrema v dorobku Yurgena Moltmana ta Doroteyi Zelle Yak priklad tut mozhna zgadati vidpovidni nazvi Princip nadiyi Ernsta Bloha ta Teologiya nadiyi Yurgena Moltmana a takozh Ateyizm u hristiyanstvi Ernsta Bloha ta Ateyistichna vira v Boga Doroteyi Zelle U 1979 roci religijnij filosof Gans Jonas programno nazvav svoyu etiku tehnichnoyi civilizaciyi Principom vidpovidalnosti U tretomu tomi Principu nadiyi Bloh osoblivo dokladno poyasnyuye svoyu filosofiyu religiyi Spravzhnye Buttya ne na pochatku a v kinci i vono pochinayetsya lishe todi koli suspilstvo ta isnuvannya stayut radikalnimi tobto osyagayut korinnya Ale korin istoriyi ce lyudina yaka pracyuye tvorit peretvoryuye ta peremagaye obstavini Pislya togo yak lyudina osyagnula svij rozum i zasnuvala te sho yij nalezhit bez vidchuzhennya u spravzhnij demokratiyi u sviti vinikaye te sho zdayetsya bulo v ditinstvi kozhnogo i de nihto nikoli ne buv batkivshina Dali v knizi Ateyizm u hristiyanstvi skazano Lishe ateyist mozhe buti horoshim hristiyaninom ale zvichajno takozh lishe hristiyanin mozhe buti horoshim ateyistom Bloh kritikuye tradicijni iyerarhichni strukturi hristiyanstva pohidni vid boga yakij ye vishim nagaduyuchi v comu takih bogiv yak Marduk chi Ptah bogiv vavilonyan i yegiptyan ale ne Yagve boga Vihodu yakij vede do zvilnennya Bloh zakidaye ateyizmu nayavnist porozhnechi porozhnechi sho zalishayetsya pislya usunennya religiyi Zgidno z Blohom u ci porozhnini potraplyaye novij temnij zmist Yak priklad vin navodit chas nacional socializmu PraciKritische Erorterungen uber Heinrich Rickert und das Problem der Erkenntnistheorie Dissertation 1909 Geist der Utopie Munchen 1918 Thomas Muntzer als Theologe der Revolution Munchen 1921 Durch die Wuste Kritische Essays Paul Cassirer Verlag Berlin 1923 Geist der Utopie endgultige Fassung Paul Cassirer Verlag Berlin 1923 Spuren Paul Cassirer Verlag Berlin 1930 Erbschaft dieser Zeit Zurich 1935 Freiheit und Ordnung Berlin Aufbau Verlag 1947 Subjekt Objekt 1949 Christian Thomasius 1949 Avicenna und die aristotelische Linke Leipzig 1949 Rutten amp Loening Berlin 1952 Princip nadiyi Das Prinzip Hoffnung 3 Bande 1954 1959 ISBN 3 518 28154 2 Widerstand und Friede Aufsatze zur Politik Suhrkamp Verlag 1968 Neuausgabe 2008 mit DVD Ernst und Karola Bloch Die Tubinger Zeit ISBN 978 3 518 41981 6 Spuren Suhrkamp Verlag 1959 ISBN 3 518 28150 X Naturrecht und menschliche Wurde 1961 Tubinger Einleitung in die Philosophie Suhrkamp Verlag 1963 ISBN 3 518 10011 4 Atheismus im Christentum Suhrkamp Verlag 1968 ISBN 3 518 28163 1 Politische Messungen Pestzeit Vormarz Suhrkamp Verlag 1970 ISBN 3 518 28160 7 Das Materialismusproblem seine Geschichte und Substanz Suhrkamp Verlag 1972 ISBN 3 518 28156 9 Experimentum Mundi Frage Kategorien des Herausbringens Praxis Suhrkamp Verlag 1975 ISBN 3 518 28164 X Fabelnd Denken Essayistische Texte aus der Frankfurter Zeitung Klopfer und Meyer 1997 ISBN 3 931402 19 3 Logos der Materie Eine Logik im Werden Aus dem Nachlass 1923 1949 Suhrkamp Verlag 2000 ISBN 3 518 58278 X LiteraturaRichard Albrecht Zerstorte Sprache Zerstorte Kultur Ernst Blochs Exil Vortrag vor siebzig Jahren Geschichtliches und Aktuelles In Bloch Jahrbuch Band 13 2009 ISBN 978 3 89376 130 2 S 223 240 Richard Albrecht Zum 125 von Ernst Bloch In soziologie heute Band 3 2010 Nr 11 S 24 26 Richard Albrecht Die Entschadigungsakte Bloch In soziologie heute Band 5 2012 Nr 24 S 34 35 Netzfassung Die Entschadigungsakte Bloch Alexander Amberger Ernst Bloch in der DDR Hoffnung Utopie Marxismus In Deutsche Zeitschrift fur Philosophie Band 61 Heft 4 Oktober 201 S 561 576 Alexander Amberger Ernst Bloch in der DDR zwischen politischem Opportunismus und philosophischer Diskrepanz In Hans Christoph Rauh Alexander Amberger Andreas Heyer Michael Eckardt Hrsg Anfang und Ende der ostdeutschen Philosophie Studien zum Wirken von Ernst Bloch Wolfgang Harich Georg Klaus und weiteren Philosophen in der DDR Helle Panke Berlin 2017 S 18 31 Hermann Deuser Peter Steinacker Hrsg Ernst Blochs Vermittlungen zur Theologie Munchen Mainz 1983 Beat Dietschy Doris Zeilinger Rainer Zimmermann Hrsg Bloch Worterbuch Leitbegriffe der Philosophie Ernst Blochs De Gruyter Berlin 2012 ISBN 978 3 11 020572 5 Michael Eckert Transzendieren und immanente Transzendenz Die Transformation der traditionellen Zweiweltenheorie von Transzendenz und Immanenz in Ernst Blochs Zweiseitentheorie Wien 1981 Hoffnung kann enttauscht werden Ernst Bloch in Leipzig Dokumentiert und kommentiert von Volker Caysa Petra Caysa Elke Uhl und Klaus Dieter Eichler Hain Frankfurt am Main 1992 ISBN 3 445 08573 0 Gvozden Flego Wolfdietrich Schmied Kowarzik Hrsg Ernst Bloch utopische Ontologie Germinal Bochum 1986 ISBN 3 88663 512 0 Vincent Geoghegan Ernst Bloch Routledge London 1996 ISBN 978 0 415 04903 0 Hanna Gekle Der Fall des Philosophen Eine Archaologie des Denkens am Beispiel von Ernst Bloch Vittorio Klostermann Frankfurt am Main 2019 ISBN 978 3 465 04364 5 Hans Joachim Gerhards Utopie als innergeschichtlicher Aspekt der Eschatologie Die konkrete Utopie Ernst Blochs unter dem eschatologischen Vorbehalt der Theologie Paul Tillichs Gutersloher Verlagshaus Mohn 1973 Ruth Grossmass Ernst Bloch In Heinz Kimmerle Hrsg Modelle der materialistischen Dialektik Beitrage der Bochumer Dialektikarbeitsgemeinschaft Den Haag 1978 S 161 184 online auf trend infopartisan net Rugard Otto Gropp Hrsg Festschrift Ernst Bloch zum 70 Geburtstag Deutscher Verlag der Wissenschaften Berlin 1955 Jurgen Habermas Ernst Bloch Ein marxistischer Schelling 1960 In Jurgen Habermas Politik Kunst und Religion Essays uber zeitgenossische Philosophen Reclam Stuttgart 1978 Neuauflage ebenda 2006 ISBN 3 15 009902 1 S 11 32 Rudolf Hiller von Gaertringen Hrsg Denken ist Uberschreiten Ernst Bloch in Leipzig Begleitband zur Ausstellung der Kustodie der Universitat Leipzig vom 13 Mai bis 17 Juli 2004 Kustodie der Universitat Leipzig 2004 ISBN 3 934178 34 0 Rainer Hoffmann Montage im Hohlraum Zu Ernst Blochs Spuren Bouvier Verlag Bonn 1977 ISBN 3 416 01285 2 Hans Heinz Holz Ernst Bloch System und Fragment zusammen mit Silvia Markun Projekte Verlag Cornelius Halle 2010 ISBN 978 3 86237 073 3 Johannes Heinz Hrsg Ernst Blochs Revision des Marxismus Kritische Auseinandersetzungen marxistischer Wissenschaftler mit der Blochschen Philosophie Deutscher Verlag der Wissenschaften Berlin 1957 Detlef Horster Thomas Leithauser Oskar Negt Joachim Perels Jurgen Peters Ernst Bloch zum 90 Geburtstag Es muss nicht immer Marmor sein Verlag Klaus Wagenbach Berlin 1975 ISBN 3 8031 1068 8 Detlef Horster Ernst Bloch Eine Einfuhrung Nachdruck Panorama Wiesbaden 2005 ISBN 3 926642 52 1 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Ernst Bloch PDF J B Metzler 1989 s 106 111 ISBN 3 476 00639 5 Heinz Kimmerle Die Zukunftsbedeutung der Hoffnung Auseinandersetzung mit Ernst Blochs Prinzip Hoffnung aus philosophischer und theologischer Sicht Bonn 1966 2 Auflage ebenda 1974 Kurt Lenk Ernst Bloch und der SED Revisionismus Darin auch behandelt die laut Kurt Lenk die ihrem Gehalt nach anspruchsvollste Blochkritik von seiten der DDR Philosophie des Manfred Buhr Martin Korol Hrsg Ernst Bloch Kampf nicht Krieg Politische Schriften 1917 1919 edition suhrkamp Frankfurt am Main 1985 ISBN 3 518 11167 1 Volker Michels Hrsg Ernst Bloch Vom Hasard zur Katastrophe Politische Aufsatze aus den Jahren 1934 1939 Suhrkamp Frankfurt am Main 1972 Arno Munster Ernst Bloch Eine politische Biographie Philo amp Philo Fine Arts Berlin Wien 2004 ISBN 3 8257 0357 6 Inhaltsverzeichnis Dieter Schiller Erbschaft dieser Zeit Ernst Bloch und seine Moskauer Kontrahenten 1935 36 In Pankower Vortrage Heft 182 Hrsg Helle Panke e V Rosa Luxemburg Stiftung Berlin 2013 Hans Ernst Schiller Hrsg Staat und Politik bei Ernst Bloch Nomos Baden Baden 2016 ISBN 978 3 8487 3365 1 Burghart Schmidt Seminar Zur Philosophie Ernst Blochs Suhrkamp Frankfurt am Main 1983 ISBN 978 3 518 27868 0 Burghart Schmidt Ernst Bloch Metzler Stuttgart 1985 ISBN 3 476 10222 X Eberhard Simons Das expressive Denken Ernst Blochs Kategorien und Logik kunstlerischer Produktion und Imagination Alber Munchen 1983 ISBN 3 495 47533 8 Gert Ueding Utopie in durftiger Zeit Studien uber Ernst Bloch Konigshausen amp Neumann Wurzburg 2009 ISBN 978 3 8260 3989 8 Gert Ueding Wo noch niemand war Erinnerungen an Ernst Bloch Klopfer amp Meyer Tubingen 2016 ISBN 978 3 86351 415 0 Christina Ujma Ernst Blochs Konstruktion der Moderne aus Messianismus und Marxismus Erorterungen mit Berucksichtigung von Lukacs und Benjamin Dissertation der Universitat Marburg 1993 M und P Verlag fur wissenschaftliche Forschung Metzlersche Verlagsbuchhandlung Stuttgart 1995 ISBN 978 3 476 45141 5 Rainer E Zimmermann Hrsg Naturallianz Von der Physik zur Politik in der Philosophie Ernst Blochs Kovac Hamburg 2006 ISBN 3 8300 2111 9 Peter Zudeick Der Hintern des Teufels Ernst Bloch Leben und Werk Elster Baden Baden 1985 ISBN 3 89151 004 7 PosilannyaVelika ukrayinska enciklopediya Bloh Ernst Enciklopediya politichnoyi dumki Ernst Bloh Centr Ernsta Bloha v Lyudvigsgafeni Asociaciya Ernsta Bloha zi slovnikom Bloha Material Ernsta Bloha V Iniciativa dlya praktichnoyi filosofiyi ta konkretnoyi nauki Valentin Bushanskij UTOPIYi J ANTIUTOPIYi V YeVROPEJSKIJ KULTURI Biografiya ta bibliografiya Bibliografiya Ernst Bloh Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Ernst Bloh Cifrova biblioteka Nimechchini Susanne Eckelmann Ernst Bloch Tabellarischer Lebenslauf im LeMO DHM und HdG Ernst Bloch im Professorenkatalog der Universitat Leipzig Ernst Bloch Professoren der Universitat Leipzig 1945 1993 abgerufen am 18 November 2017 Bloch Ernst Hessische Biografie Stand 10 Mai 2020 In Landesgeschichtliches Informationssystem Hessen LAGIS Eintrag zu Ernst Bloch in der Rheinland Pfalzischen PersonendatenbankPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118511742 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 MIT Press 1932 d Track Q73820 unspecified title ISBN 0 415 04904 0 Bernhard Kukatzki Die pfalzischen Vorfahren des Philosophen Ernst Bloch In Arbeitsgemeinschaft Alemannia Judaica 6 Marz 2009 PDF 6 S 66 5 kB Biographische Daten In bloch de aufgerufen am 17 August 2017 Cornelius Tittel Die Stein Strategie In Die Welt 15 September 2013 Jorg Spater Siegfried Kracauer Eine Biografie Suhrkamp Berlin 2016 S 333 Theodor Bergmann Weggefahrten VSA Verlag Hamburg 2010 S 25 Arno Munster Ernst Bloch Eine politische Biographie Philo amp Philo Fine Arts GmbH Berlin Wien 2004 ISBN 3 8257 0357 6 S 212f Ernst Bloch Exkommunisiert In Der Spiegel 17 August 1960 Nr 34 Karola Bloch Aus meinem Leben ISBN 3 7885 0240 1 laut einem Bericht der Zeitschrift Information Philosophie Anfang der 1990er Jahre Nach Ingrid Zwerenz Blochs letzte Vorlesung in Leipzig In Leipzig Lese 9 Juni 2012 aufgerufen am 17 August 2017 Vgl Arno Munster Ernst Bloch Eine politische Biographie Europaische Verlagsanstalt Hamburg 2012 ISBN 978 3 434 46240 8 S 280 Por Arno Munster Ernst Bloch 2012 ISBN 978 3 434 46240 8 S 281 1967 Ernst Bloch In Laudatio PDF 16 S 190 kB Por Paul Nellen Neue Jugend neuer Vormarz Ernst Bloch und die Studentenbewegung 2021 08 04 u Wayback Machine In Sozialistische Zeitschrift fur Kunst und Gesellschaft 1977 Nr 3 4 Heft Ernst Bloch Aktualitat und konkrete Utopie hrsg von der Vereinigung Sozialistischer Kulturschaffender VSK PDF 13 S 162 kB Manfred Papst Pladoyer fur Ernst Bloch In NZZ 13 Mai 2007 Nachwort zu Ernst Bloch Vom Hasard zur Katastrophe Politische Aufsatze aus den Jahren 1934 1939 edition suhrkamp 534 1972 S 429 ff Vgl jedoch die soziologischen Fortfuhrungen der mehrwertigen Logik von Gotthard Gunther Ernst Bloch Tubinger Einleitung in die Philosophie Frankfurt am Main 1977 S 146 Bloch Das Prinzip Hoffnung 1954 59 S 1628

    Дата публікації:
    Топ