Neues Deutschland

«Neues Deutschland» (нім. Neues Deutschland — «Нова Німеччина», скорочено ND) — щоденна німецька газета. Поцизіонує себе як щоденна соціалістична газета.

нім. Neues Deutschland^[1]

Країна	НДР і  Німеччина
Тип	щоденна газета
Мова	німецька^[1]
Політична належність	соціалізм і соціал-демократія
Видавець	Соціалістична єдина партія Німеччини
Формат	^d
Засновано	23 квітня 1946
Засновник	Соціалістична єдина партія Німеччини
Власник	Ліві
Головний редактор	Лотар Біскі, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Головний офіс	^d і Берлін
ISSN	0323-3375
nd-aktuell.de​(нім.)
Нагороди
^d (2015)
Neues Deutschland у Вікісховищі

Будівля видавництва газети «Neues Deutschland» в Берліні

Історія

«Neues Deutschland» була допущена окупаційною владою до друку в 1946 на хвилі об'єднання в Совєцькій зоні окупації Німеччини Соціал-демократичної партії Німеччини і Комуністичної партії Німеччини в Соціалістичну єдину партію Німеччини. Перший номер центрального органу СЄПН побачив світ 23 квітня 1946 незабаром після установчого з'їзду партії. Газети СДПН «Дас Фольк» і КПН «Дойче Фольксцайтунг» припинили своє існування.

У НДР газета була одним з найбільш важливих інструментів пропаганди, що використовувалися СЄПН і Радою Міністрів НДР. Газета повністю концентрувалася на висвітленні діяльності керівництва партії і держави. Доходило до того, що в одному єдиному номері за 16 березня 1987, що висвітлював відкриття Лейпцизького ярмарку, була опублікована 41 фотографія голови Державної ради і генерального секретаря СЄПН Еріха Гонеккера. Впливову посаду головного редактора газети займали партійні і державні чиновники вищого рангу: Рудольф Ґернштадт, Ґеорг Штиб, Герман Аксен, Йоахім Герман і Ґюнтер Шабовскі. Від інших друкованих видань «Neues Deutschland» вигідно відрізнялася великим форматом і високою якістю паперу і друку.

До об'єднання Німеччини «Neues Deutschland» виходила накладом в один мільйон примірників і займала друге місце за накладом серед щоденних газет НДР після молодіжної газети «Юнге Вельт». Після падіння Берлінської стіни тираж «Neues Deutschland» поступово знизився і становить нині близько 43 тисяч. Більшості її сучасних читачів вже перевалило за шістдесят.

Посилання

• Інтернет-видання «Neues Deutschland» [ 27 березня 2021 у Wayback Machine.]

Література

• Burghard Ciesla, Dirk Külow: Zwischen den Zeilen. Geschichte der Zeitung „Neues Deutschland“. Das Neue Berlin, Berlin 2009, .
• Anke Fiedler, Michael Meyen (Hrsg.): Fiktionen für das Volk: DDR-Zeitungen als PR-Instrument, Fallstudien zu den Zentralorganen Neues Deutschland, Junge Welt, Neue Zeit und Der Morgen. Lit Verlag, Berlin 2011, .
• Christoph Marx: Politische Presse im Nachkriegsberlin 1945–1953, Erik Reger und Rudolf Herrnstadt. ibidem-Verlag, Stuttgart 2016, .
• Elmar Otto: Nachrichten in der DDR. Eine empirische Untersuchung über „Neues Deutschland“, Verlag Wissenschaft & Politik, Köln 1979 (Bibliothek Wissenschaft und Politik, Band 11), .

Посилання

• Neues Deutschland (Homepage) [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Digitales Archiv von drei DDR-Tageszeitungen einschließlich Neues Deutschland [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.] vom 23. April 1946 bis zum 3. Oktober 1990 im Portal DDR-Presse des Zeitungsinformationssystem (ZEFYS) der Staatsbibliothek zu Berlin. Kostenlos für Leser der Staatsbibliothek oder nach Online-Registrierung.
• Integriertes Online- Bildarchiv der Zeitung (frei zugänglich) [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.]
• Eine Zeitung, zwei Leben, 70 Jahre. [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.] Beiträge zum 70. Jahrestag des Neuen Deutschland
• Die Überregionale aus dem Osten [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.] Tom Strohschneider im Deutschlandfunk über das Neue Deutschland, 3. Oktober 2017 (Audiofile, 5 Min.)

1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0323-3375
   d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099