Лемніската Бернуллі — геометричне місце точок, добуток відстаней від яких до двох заданих точок (фокусів) незмінна і дорівнює квадрату половини відстані між фокусами.
Лемніската Бернуллі | |
Названо на честь | Якоб Бернуллі |
---|---|
Формула | і |
Підтримується Вікіпроєктом | |
Лемніската Бернуллі у Вікісховищі |
Назва походить з античного Риму, де «лемніскатою» називали бантик, з допомогою якого прикріпляли вінок до голови переможця на . Цю лемніскату називають в честь швейцарського математика Якоба Бернуллі, який поклав початок її вивченню.
Рівняння
Розглянемо простий випадок: якщо відстань між фокусами , розташовані вони на осі , і початок координат ділить відрізок між ними навпіл, то наступні рівняння задають лемніскату:
Фокуси лемнискати — і . Візьмемо довільну точку . Добуток відстаней від фокусів до точки є
- ,
і за означенням вона дорівнює :
Піднесемо в квадрат дві частини рівності:
Розкриємо дужки в лівій частині:
Розкриємо дужки і згорнемо новий квадрат суми
Винесемо спільний множник і перенесемо:
Далі можна зробити заміну :
В даному випадку — радіус поверхні, що описує лемніскату.
- Зробивши нескладні перетворення, можна отримати рівняння у явному вигляді:
Піднесемо в квадрат і розкриємо дужки:
Приведемо до вигляду
Це квадратне рівняння відносно . Розв'язавши його, отримаємо
Взявши корінь і відкинувши варіант з від'ємною другою змінною, отримаємо:
де додатній варіант визначає верхню половину лемніскати, від'ємний — нижню.
Використовуючи формули переходу до полярної системи координат отримаємо:
Винесемо спільні множники і використаємо тригонометричну тотожність :
Використаємо ще одну тотожність: :
Поділимо на , вважаючи, що :
Як і в випадку прямокутної системи можна замінити :
- Параметричне рівняння в прямокутній системі:
- , де
Щоб задати лемніскату по двох довільних точках, можна не виводити рівняння заново, а визначити перетворення координат, при якому старий (даний) фокусний відрізок переходить в новий, і подіяти на представлені рівняння цим перетворенням.
Нехай, наприклад, — фокуси.
Існує прямокутна система координат (на малюнку — ), в якій рівняння лемніскати має вигляд
Необхідно визначити перетворення системи координат, що переводить в . Це перетворення здійснюється в два етапи: паралельне перенесення і поворот.
Середина відрізка — , значить перенос тільки на по осі :
Після переносу системи координат її потрібно повернути на деякий кут. Для визначення кута спочатку знайдемо відстань між фокусами:
значить .
Тепер із геометричних міркувань знайдемо синус і косинус кута нахилу к :
Формули перетворення:
Поєднавши обидва перетворення, отримаємо скінченні формули переходу:
Для того, щоб отримати рівняння в стандартній системі координат, підставимо ці співвідношення в вихідне рівняння кривої:
Після перетворень:
Це рівняння задає лемніскату з фокусами в стандартній прямокутній системі координат.
Властивості
- Лемніската — крива четвертого порядку.
- Вона має дві осі симетрії: пряма, на якій лежить , і серединний перпендикуляр цього відрізка, в простішому (даному) випадку — вісь .
- Точка, де лемниската перетинає саму себе, називається вузловою чи подвійною точкою.
- Крива має 2 максимуми і 2 мінімуми. Їх координати:
- Відстань від максимуму до мінімуму, що знаходяться по одну сторону від серединного перпендикуляра (осі в даному випадку) дорівнює відстані від максимуму (чи від мінімуму) до подвійної точки.
- Дотичні в подвійній точці складають з відрізком кути .
- Лемніскату описує поверхня радіуса , тому деколи в рівняннях проводять цю заміну.
- Інверсія відносно поверхні з центром в подвійній точці, переводить леминіскату Бернуллі в .
- В полярних координатах , вірне наступне
- Площа полярного сектора , при :
- Площа кожної петлі .
- Радіус кривини лемніскати є
- Площа полярного сектора , при :
Рівняння лемніскати в полярній системі:
Формули переходу до полярної системи координат:
Виразимо :
Підставимо в рівняння лемнискати і виразимо і :
—- це параметричне рівняння відносно . Проводячи деякі тригонометричні перетворення, можна отримати рівняння відносно Формула радіуса кривизни кривої, заданої параметрично:
Знайдемо похідні по :
Підставимо в формулу радіуса:
Повернемося до рівняння лемніскати:
Підставимо цей вираз в отриману формулу радіуса і отримаємо:
Побудова
З допомогою трьох відрізків
Це один із найбільш простих і швидких способів, однак потребує наявності додаткових пристосувань.
На площині вибираються дві точки — і — наступні фокуси лемніскати. Складається спеціальна конструкція із трьох скріплених в ряд на шарнірах відрізках, щоб отримана лінія могла вільно вигинатися в двох містах (точки вигину — и ). При цьому необхідно зберігати пропорції відрізків: . Краї лінії закріплюються до фокусів. При відрізків навколо фокусів середина центрального відрізка описує лемніскату Бернуллі.
За допомогою січних (спосіб Маклорена)
Будується поверхня радіуса з центром в одному із фокусів. Із середини фокусного відрізка будується довільна січна ( i — точки перетину з поверхнею), і на ній в обидві сторони відкладуються відрізки і , рівні хорді . Точки , лежать на різних петлях лемніскати.
Див. також
Джерела
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2200+ с.(укр.)
Це незавершена стаття з математики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lemniskata Bernulli geometrichne misce tochok dobutok vidstanej vid yakih do dvoh zadanih tochok fokusiv nezminna i dorivnyuye kvadratu polovini vidstani mizh fokusami Lemniskata i yiyi fokusi Lemniskata Bernulli Nazvano na chestYakob Bernulli Formular 2 2 c 2 cos 2 f displaystyle rho 2 2c 2 cos 2 varphi i x 2 y 2 2 2 c 2 x 2 y 2 displaystyle x 2 y 2 2 2c 2 x 2 y 2 Pidtrimuyetsya VikiproyektomVikipediya Proyekt Matematika Lemniskata Bernulli u Vikishovishi Nazva pohodit z antichnogo Rimu de lemniskatoyu nazivali bantik z dopomogoyu yakogo prikriplyali vinok do golovi peremozhcya na Cyu lemniskatu nazivayut v chest shvejcarskogo matematika Yakoba Bernulli yakij poklav pochatok yiyi vivchennyu RivnyannyaRozglyanemo prostij vipadok yaksho vidstan mizh fokusami 2 c displaystyle 2c roztashovani voni na osi O X displaystyle OX i pochatok koordinat dilit vidrizok mizh nimi navpil to nastupni rivnyannya zadayut lemniskatu v pryamokutnih koordinatah x 2 y 2 2 2 c 2 x 2 y 2 displaystyle textstyle x 2 y 2 2 2c 2 x 2 y 2 Vivid Fokusi lemniskati F 1 c 0 displaystyle F 1 c 0 i F 2 c 0 displaystyle F 2 c 0 Vizmemo dovilnu tochku M x y displaystyle M x y Dobutok vidstanej vid fokusiv do tochki M displaystyle M ye x c 2 y 2 x c 2 y 2 displaystyle sqrt x c 2 y 2 cdot sqrt x c 2 y 2 i za oznachennyam vona dorivnyuye c 2 displaystyle c 2 x c 2 y 2 x c 2 y 2 c 2 displaystyle sqrt x c 2 y 2 cdot sqrt x c 2 y 2 c 2 Pidnesemo v kvadrat dvi chastini rivnosti x c 2 y 2 x c 2 y 2 c 4 displaystyle textstyle Big x c 2 y 2 Big cdot Big x c 2 y 2 Big c 4 Rozkriyemo duzhki v livij chastini x 2 c 2 2 y 4 2 y 2 x 2 c 2 c 4 displaystyle textstyle x 2 c 2 2 y 4 2y 2 x 2 c 2 c 4 Rozkriyemo duzhki i zgornemo novij kvadrat sumi x 2 y 2 2 2 x 2 c 2 2 y 2 c 2 0 displaystyle textstyle x 2 y 2 2 2x 2 c 2 2y 2 c 2 0 Vinesemo spilnij mnozhnik i perenesemo x 2 y 2 2 2 c 2 x 2 y 2 displaystyle textstyle x 2 y 2 2 2c 2 x 2 y 2 Dali mozhna zrobiti zaminu a 2 2 c 2 displaystyle a 2 2c 2 x 2 y 2 2 a 2 x 2 y 2 displaystyle textstyle x 2 y 2 2 a 2 x 2 y 2 V danomu vipadku a displaystyle a radius poverhni sho opisuye lemniskatu Zrobivshi neskladni peretvorennya mozhna otrimati rivnyannya u yavnomu viglyadi y c 4 4 x 2 c 2 x 2 c 2 displaystyle textstyle y pm sqrt sqrt c 4 4x 2 c 2 x 2 c 2 Vivid x 2 y 2 2 2 c 2 x 2 y 2 displaystyle textstyle x 2 y 2 2 2c 2 x 2 y 2 Pidnesemo v kvadrat i rozkriyemo duzhki x 4 2 x 2 y 2 y 4 2 c 2 x 2 2 c 2 y 2 displaystyle textstyle x 4 2x 2 y 2 y 4 2c 2 x 2 2c 2 y 2 Privedemo do viglyadu y 4 2 y 2 x 2 c 2 x 4 2 c 2 x 2 0 displaystyle textstyle y 4 2y 2 x 2 c 2 x 4 2c 2 x 2 0 Ce kvadratne rivnyannya vidnosno y 2 displaystyle y 2 Rozv yazavshi jogo otrimayemo y 2 x 2 c 2 c 4 2 x 2 c 2 displaystyle textstyle y 2 x 2 c 2 pm sqrt c 4 2x 2 c 2 Vzyavshi korin i vidkinuvshi variant z vid yemnoyu drugoyu zminnoyu otrimayemo y c 4 4 x 2 c 2 x 2 c 2 displaystyle textstyle y pm sqrt sqrt c 4 4x 2 c 2 x 2 c 2 de dodatnij variant viznachaye verhnyu polovinu lemniskati vid yemnij nizhnyu v polyarnih koordinatah r 2 2 c 2 cos 2 f displaystyle textstyle rho 2 2c 2 cos 2 varphi Vivid x 2 y 2 2 2 c 2 x 2 y 2 displaystyle textstyle x 2 y 2 2 2c 2 x 2 y 2 Vikoristovuyuchi formuli perehodu do polyarnoyi sistemi koordinat x r cos f y r sin f displaystyle x rho cos varphi y rho sin varphi otrimayemo r 2 cos 2 f r 2 sin 2 f 2 2 c 2 r 2 cos 2 f r 2 sin 2 f displaystyle Big rho 2 cos 2 varphi rho 2 sin 2 varphi Big 2 2c 2 Big rho 2 cos 2 varphi rho 2 sin 2 varphi Big Vinesemo spilni mnozhniki i vikoristayemo trigonometrichnu totozhnist sin 2 a cos 2 a 1 displaystyle sin 2 alpha cos 2 alpha 1 r 4 2 c 2 r 2 c o s 2 f sin 2 f displaystyle textstyle rho 4 2c 2 rho 2 cos 2 varphi sin 2 varphi Vikoristayemo she odnu totozhnist cos 2 a sin 2 a c o s 2 a displaystyle cos 2 alpha sin 2 alpha cos2 alpha r 4 2 c 2 r 2 cos 2 f displaystyle textstyle rho 4 2c 2 rho 2 cos 2 varphi Podilimo na r 2 displaystyle rho 2 vvazhayuchi sho r 0 displaystyle rho neq 0 r 2 2 c 2 cos 2 f displaystyle textstyle rho 2 2c 2 cos 2 varphi Yak i v vipadku pryamokutnoyi sistemi mozhna zaminiti a 2 2 c 2 displaystyle a 2 2c 2 r 2 a 2 cos 2 f displaystyle textstyle rho 2 a 2 cos 2 varphi Parametrichne rivnyannya v pryamokutnij sistemi x c 2 p p 3 1 p 4 y c 2 p p 3 1 p 4 displaystyle begin cases x c sqrt 2 frac p p 3 1 p 4 y c sqrt 2 frac p p 3 1 p 4 end cases de p 2 tg p 4 f displaystyle p 2 operatorname tg Big frac pi 4 varphi Big Vivid Shob zadati lemniskatu po dvoh dovilnih tochkah mozhna ne vivoditi rivnyannya zanovo a viznachiti peretvorennya koordinat pri yakomu starij danij fokusnij vidrizok perehodit v novij i podiyati na predstavleni rivnyannya cim peretvorennyam Priklad Nehaj napriklad F 1 1 2 F 2 2 2 displaystyle F 1 1 2 F 2 2 2 fokusi Isnuye pryamokutna sistema koordinat na malyunku x O y displaystyle textstyle x Oy v yakij rivnyannya lemniskati maye viglyad x 2 y 2 2 2 c 2 x 2 y 2 0 displaystyle textstyle Big x 2 y 2 Big 2 2c 2 Big x 2 y 2 Big 0 Neobhidno viznachiti peretvorennya sistemi koordinat sho perevodit x O y displaystyle textstyle xOy v x O y displaystyle textstyle x Oy Ce peretvorennya zdijsnyuyetsya v dva etapi paralelne perenesennya i povorot Seredina vidrizka F 1 F 2 displaystyle F 1 F 2 F 1 2 0 displaystyle textstyle F left frac 1 2 0 right znachit perenos tilki na 1 2 displaystyle textstyle frac 1 2 po osi O X displaystyle OX x x x 0 y y y 0 x x 1 2 y y displaystyle begin cases x x x 0 y y y 0 end cases begin cases x x frac 1 2 y y end cases Pislya perenosu sistemi koordinat yiyi potribno povernuti na deyakij kut Dlya viznachennya kuta spochatku znajdemo vidstan mizh fokusami 2 c F 1 F 2 2 1 2 2 2 2 5 displaystyle 2c F 1 F 2 sqrt 2 1 2 2 2 2 5 znachit c 5 2 2 c 2 25 2 displaystyle c frac 5 2 2c 2 frac 25 2 Teper iz geometrichnih mirkuvan znajdemo sinus i kosinus kuta nahilu F 1 F 2 displaystyle F 1 F 2 k O X displaystyle OX sin a 2 2 5 4 5 a 53 displaystyle sin alpha frac 2 2 5 frac 4 5 alpha approx 53 circ cos a 2 1 5 3 5 displaystyle cos alpha frac 2 1 5 frac 3 5 Formuli peretvorennya x x cos a y sin a y x sin a y cos a x 3 5 x 4 5 y y 4 5 x 3 5 y displaystyle begin cases x x cos alpha y sin alpha y x sin alpha y cos alpha end cases begin cases x frac 3 5 x frac 4 5 y y frac 4 5 x frac 3 5 y end cases Poyednavshi obidva peretvorennya otrimayemo skinchenni formuli perehodu x 3 5 x 1 2 4 5 y y 4 5 x 1 2 3 5 y displaystyle begin cases x frac 3 5 x frac 1 2 frac 4 5 y y frac 4 5 x frac 1 2 frac 3 5 y end cases Dlya togo shob otrimati rivnyannya v standartnij sistemi koordinat pidstavimo ci spivvidnoshennya v vihidne rivnyannya krivoyi 3 5 x 1 2 4 5 y 2 4 5 x 1 2 3 5 y 2 2 2 c 2 3 5 x 1 2 4 5 y 2 4 5 x 1 2 3 5 y 2 0 displaystyle textstyle bigg Big frac 3 5 x frac 1 2 frac 4 5 y Big 2 Big frac 4 5 x frac 1 2 frac 3 5 y Big 2 bigg 2 2c 2 bigg Big frac 3 5 x frac 1 2 frac 4 5 y Big 2 Big frac 4 5 x frac 1 2 frac 3 5 y Big 2 bigg 0 Pislya peretvoren x 4 y 4 24 x y 2 x y 2 2 x 2 y 2 2 x 3 5 x 2 4 x 3 y 2 12 y 15 16 0 displaystyle x 4 y 4 24xy 2xy 2 2x 2 y 2 2x 3 5x 2 4x 3y 2 12y frac 15 16 0 Ce rivnyannya zadaye lemniskatu z fokusami F 1 1 2 F 2 2 2 displaystyle F 1 1 2 F 2 2 2 v standartnij pryamokutnij sistemi koordinat VlastivostiLemniskata vpisana v kolo Lemniskata kriva chetvertogo poryadku Vona maye dvi osi simetriyi pryama na yakij lezhit F 1 F 2 displaystyle F 1 F 2 i seredinnij perpendikulyar cogo vidrizka v prostishomu danomu vipadku vis O Y displaystyle OY Tochka de lemniskata peretinaye samu sebe nazivayetsya vuzlovoyu chi podvijnoyu tochkoyu Kriva maye 2 maksimumi i 2 minimumi Yih koordinati x 3 2 c y c 2 displaystyle begin cases x pm frac sqrt 3 2 c y pm frac c 2 end cases Vidstan vid maksimumu do minimumu sho znahodyatsya po odnu storonu vid seredinnogo perpendikulyara osi O Y displaystyle OY v danomu vipadku dorivnyuye vidstani vid maksimumu chi vid minimumu do podvijnoyi tochki Dotichni v podvijnij tochci skladayut z vidrizkom F 1 F 2 displaystyle F 1 F 2 kuti p 4 displaystyle textstyle pm frac pi 4 Lemniskatu opisuye poverhnya radiusa a c 2 displaystyle textstyle a c sqrt 2 tomu dekoli v rivnyannyah provodyat cyu zaminu Inversiya vidnosno poverhni z centrom v podvijnij tochci perevodit leminiskatu Bernulli v V polyarnih koordinatah r 2 2 c 2 cos 2 f displaystyle textstyle rho 2 2c 2 cos 2 varphi virne nastupne Plosha polyarnogo sektora f 0 a displaystyle varphi in 0 alpha pri 0 a p 4 displaystyle textstyle 0 leq alpha leq frac pi 4 S a c 2 2 sin 2 a displaystyle textstyle S alpha frac c 2 2 sin 2 alpha Plosha kozhnoyi petli 2 S p 4 c 2 displaystyle textstyle 2S left frac pi 4 right c 2 Radius krivini lemniskati ye R 2 c 2 3 r displaystyle textstyle R frac 2c 2 3 rho Vivid Rivnyannya lemniskati v polyarnij sistemi r 2 2 c 2 cos 2 f displaystyle rho 2 2c 2 cos 2 varphi Formuli perehodu do polyarnoyi sistemi koordinat x r cos f y r sin f displaystyle begin cases x rho cos varphi y rho sin varphi end cases Virazimo r displaystyle textstyle rho r x cos f r y sin f displaystyle begin cases rho frac x cos varphi rho frac y sin varphi end cases Pidstavimo v rivnyannya lemniskati i virazimo x displaystyle x i y displaystyle y x 2 c o s 2 f 2 c 2 cos 2 f y 2 s i n 2 f 2 c 2 cos 2 f x c 2 cos f cos 2 f y c 2 sin f cos 2 f displaystyle begin cases frac x 2 cos 2 varphi 2c 2 cos 2 varphi frac y 2 sin 2 varphi 2c 2 cos 2 varphi end cases begin cases x c sqrt 2 cos varphi sqrt cos 2 varphi y c sqrt 2 sin varphi sqrt cos 2 varphi end cases ce parametrichne rivnyannya vidnosno f displaystyle varphi Provodyachi deyaki trigonometrichni peretvorennya mozhna otrimati rivnyannya vidnosno p displaystyle textstyle p Formula radiusa krivizni krivoyi zadanoyi parametrichno R x 2 y 2 3 2 x y x y displaystyle R frac Big x 2 y 2 Big 3 2 x y x y Znajdemo pohidni po f displaystyle varphi x c 2 sin f cos 2 f cos f sin 2 f cos 2 f c 2 sin 3 f cos 2 f displaystyle x c sqrt 2 left sin varphi sqrt cos 2 varphi cos varphi frac sin 2 varphi sqrt cos 2 varphi right c sqrt 2 frac sin 3 varphi sqrt cos 2 varphi x c 2 3 cos 3 f cos 2 f sin 2 f cos 2 f sin 3 f cos 2 f c 2 2 cos f cos 5 f cos 2 f 3 2 displaystyle x c sqrt 2 frac 3 cos 3 varphi sqrt cos 2 varphi frac sin 2 varphi sqrt cos 2 varphi sin 3 varphi cos 2 varphi ldots c sqrt 2 frac 2 cos varphi cos 5 varphi cos 2 varphi 3 2 y c 2 cos f cos 2 f sin f sin 2 f cos 2 f c 2 cos 3 f cos 2 f displaystyle y c sqrt 2 left cos varphi sqrt cos 2 varphi sin varphi frac sin 2 varphi sqrt cos 2 varphi right c sqrt 2 frac cos 3 varphi sqrt cos 2 varphi y c 2 3 sin 3 f cos 2 f sin 2 f cos 2 f cos 3 f cos 2 f c 2 2 sin f sin 5 f cos 2 f 3 2 displaystyle y c sqrt 2 frac 3 sin 3 varphi sqrt cos 2 varphi frac sin 2 varphi sqrt cos 2 varphi cos 3 varphi cos 2 varphi ldots c sqrt 2 frac 2 sin varphi sin 5 varphi cos 2 varphi 3 2 Pidstavimo v formulu radiusa R 2 c 2 c o s 2 f 3 2 6 c 2 cos 2 f c 2 3 cos 2 f displaystyle R ldots frac left frac 2c 2 cos 2 varphi right 3 2 frac 6c 2 cos 2 varphi frac c sqrt 2 3 sqrt cos 2 varphi Povernemosya do rivnyannya lemniskati r 2 2 c 2 cos 2 f cos 2 f r c 2 displaystyle rho 2 2c 2 cos 2 varphi Rightarrow sqrt cos 2 varphi frac rho c sqrt 2 Pidstavimo cej viraz v otrimanu formulu radiusa i otrimayemo R 2 c 2 3 r displaystyle R frac 2c 2 3 rho PobudovaPobudova lemniskati z dopomogoyu troh vidrizkiv Z dopomogoyu troh vidrizkiv Ce odin iz najbilsh prostih i shvidkih sposobiv odnak potrebuye nayavnosti dodatkovih pristosuvan Na ploshini vibirayutsya dvi tochki A displaystyle A i B displaystyle B nastupni fokusi lemniskati Skladayetsya specialna konstrukciya iz troh skriplenih v ryad na sharnirah vidrizkah shob otrimana liniya mogla vilno viginatisya v dvoh mistah tochki viginu C displaystyle C i D displaystyle D Pri comu neobhidno zberigati proporciyi vidrizkiv A C B D A B 2 C D A B displaystyle textstyle AC BD frac AB sqrt 2 CD AB Krayi liniyi zakriplyuyutsya do fokusiv Pri vidrizkiv navkolo fokusiv seredina centralnogo vidrizka opisuye lemniskatu Bernulli Za dopomogoyu sichnih sposib Maklorena Buduyetsya poverhnya radiusa c 2 displaystyle textstyle frac c sqrt 2 z centrom v odnomu iz fokusiv Iz seredini O displaystyle O fokusnogo vidrizka buduyetsya dovilna sichna O P S displaystyle OPS P displaystyle P i S displaystyle S tochki peretinu z poverhneyu i na nij v obidvi storoni vidkladuyutsya vidrizki O M 1 displaystyle OM 1 i O M 2 displaystyle OM 2 rivni hordi P S displaystyle PS Tochki M 1 displaystyle M 1 M 2 displaystyle M 2 lezhat na riznih petlyah lemniskati Div takozhLemniskata Oval KassiniDzherelaGrigorij Mihajlovich Fihtengolc Kurs diferencialnogo ta integralnogo chislennya 2024 2200 s ukr Ce nezavershena stattya z matematiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi