Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Бі́лик (справжнє ім'я Іва́н Я́кович Ру́дченко; 21 серпня (2 вересня) 1845, Миргород — 18 вересня (1 жовтня) 1905, Петербург) — український фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, літературний критик, старший брат і співавтор Панаса Мирного.
| Іван Білик | ||||
|---|---|---|---|---|
 Іван Білик (ліворуч) та Панас Мирний. 1881 рік. | ||||
| Ім'я при народженні | Рудченко Іван Якович | |||
| Псевдонім | , , Іван Білик | |||
| Народився | 21 серпня (2 вересня) 1845 Миргород | |||
| Помер | 18 вересня (1 жовтня) 1905 (60 років) Петербург | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, перекладач | |||
| Сфера роботи | фольклористика[1][1], етнографія[1][1], d[1][1], літературна критика[1][1] і перекладацтво[d][1][1] | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | (Хіба ревуть воли, як ясла повні?) | |||
| Брати, сестри | Панас Мирний | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився 2 вересня 1845 року у Миргороді в сім'ї бухгалтера повітового казначейства. Навчався спершу в приходській школі, потім у повітовому трикласному училищі, яке успішно закінчив в 1857 році. Вступити до гімназії не було матеріальної змоги, і батько взяв хлопця привчати до служби в казначействі (того року батька перевели до Гадяча на посаду казначея). Та служба не задовольняла юнака, він поривався до освіти. Це бажання підсилювало спілкування з молодим товариством із сім'ї Драгоманових. Читання книжок, розмови про долю народу, захоплення українським фольклором — все це сприяло зростанню свідомості й народолюбства.
Іван Якович почав записувати пісні, прислів'я й приказки, , а одночасно й писати власні твори. У 1860 році деякі його записи друкуються в «Полтавських губернських відомостях», а з 1861 року — в журналі «Основа» під псевдонімом Іван Кивайголова. 1862 року він опублікував народні перекази, записані в Миргороді, «Про зозуль, посмітюх і гадюк» (псевдонім — Іван Руїна). З 1867 р. розміщував поезії, переклади і літературно-критичні статті та рецензії у львівській «Правді».
1863 року Іван Рудченко стає чиновником Казенної палати в Полтаві. Тут він знайомиться з «освіченим провідцем українолюбства» Д. П. Пильчиковим і ще глибше усвідомлює потребу служити своєму народові. А для цього треба було вчитись, і в 1864 році Іван Якович їде в Київ, щоб підготуватися до вступу в Київський університет (1865 р.) й відвідував лекції на історико-філологичному факультеті, як вільний слухач. Будучи слухачем університету, Ів. Рудченко продовжував свої етнографичні праці. Там він пристає до гурту народолюбців (Антонович, Драгоманов, Житецький, Лисенко та ін.), займається громадсько-культурною роботою, співпрацює з редакцією «Киевлянина». В лютому 1867 року Рудченко одержав посаду в системі державного контролю, який був виділений в окреме міністерство. Попрощавшись із мрією про університетську освіту, він їде в Житомир на службу в контрольну палату, якою керував полтавець Матвій Симонов (Номис), відомий етнограф і фольклорист. З того часу і до смерті Іван Якович працював на різних урядових посадах — у Вітебську, Херсоні, Петербурзі, де був членом Ради Міністерства фінансів. Він став видатним фахівцем податкової справи і мав друковані праці в цій галузі.
Іван Рудченко зробив значний внесок у фольклористику. Він видав збірку «Народные южнорусские сказки» у 2 випусках (1869 і 1870 рр.), збірки «Чумацкие народные песни» (1874), опублікував етнографічні розвідки «О чумаках и чумачестве», «Чумаки в народных песнях» та «Этнографические работы в Западном крае в 1866 году». Цими працями дослідник поклав початок публікаціям українського фольклору за жанровим і тематичним принципом.
Велика заслуга Івана Білика як літературного критика. Його естетичні погляди розвивалися під впливом творчості Т. Г. Шевченка. В статті «Тривога над свіжою могилою Т. Г. Шевченка» (1886) він називав Кобзаря одним із найбільших народних поетів. А в збірнику «Чумацкие народньїе песни» (1874) вмістив чотири пісні з Шевченкового рукописного збірника пісень, почутих у Сквирському повіті.
Крім того, Білик відомий і як перекладач на українську мову творів І. Тургенєва, А. Міцкевича, Г. Гейне, Дж. Байрона та інших. Писав він і ліричні вірші, щоправда, переважно для себе та близьких людей.
Вплив на становлення Панаса Мирного
Леонід Ушкалов зазначає, що духовне зростання Панаса Мирного від початку 1860-х до середини 1880-х рр., тобто якраз тоді, коли він найактивніше виступав як письменник, відбувалося під вирішальним впливом Івана Білика. Саме Білик прищепив Мирному ідеї народницького українофільства, зазнайомив із соціалістичними ідеалами в їх драгоманівській версії, із засадами «реальної» естетики, виступив у ролі критика, редактора та співавтора цілої низки творів — словом, як казав Єфремов, «був його вірним alter ego». Це аж ніяк не означає, що Панас Мирний є «творивом» Івана Білика, але навряд чи без Білика Мирний став би таким, яким ми його знаємо. Принаймні не підлягає сумніву, що саме старший брат підштовхнув молодшого до літературної праці, підкреслює Ушкалов.
У 1872 році Панас Мирний послав братові щойно закінчену повість «Чіпка». Іван Якович уважно поставився до твору, вдосконалив його, написавши кілька нових розділів, поглибив соціальні мотиви твору.
Панас Мирний спільно з Іваном Біликом збирали народну творчість і писали один з найвизначніших романів нашої класичної літератури («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Саме на цій основі між братами зав'язалася міцна творча співдружність, так звана «братська спілка». І хоч пізніше їхні творчі шляхи розійшлися в різні боки, та значення тієї співдружності, тієї «спілки» ніщо не могло затьмарити чи бодай применшити. Після того, як 1880 року роман вийшов у Женеві, брати сфотографувались на згадку про «братську спілку», внаслідок якої з'явився цей визначний твір української літератури. Панас Мирний відзначив у брата «чулу до правди душу» й «сповнене народолюбством серце».
Розрив з українським рухом
З розвитком чиновницької кар'єри і переведенням у Петербург відійшов від українофільства. 1885 року, після переїзду до Санкт-Петербурга, він зрікся ідеалів юності, зокрема й українофільства. Коли під час його служби у Варшаві до нього звернувся один земляк з рекомендацією від Олександра Кониського, Рудченко холодно й зверхньо відповів: «Скажите Конисскому и прочим украинофилам, что мой пост не позволяет мне иметь с ними ничего общего». Він зробив блискучу кар’єру, став членом ради Міністерства фінансів, переконаним монархістом, друкував статті в суворінській газеті «Новое время», яка посідала виразну антиукраїнську позицію. Рудченко розгубив увесь свій юнацький радикалізм.
Незадовго до смерті, у лютому 1905 року, під враженням від початку Першої російської революції, він писав Мирному: «Теперішній напівбезумний лібералізм, якщо його не загнуздає Земський Собор, може довести Росію до пугачовщини й коліївщини… Не знаю — кому від цього краще буде. А мені — помирати пора… Повернення в дотатарські часи навряд чи приємне Богу й корисне для цивілізації, на якій би мові вона не відбувалася. Пам’ятайте про це!».
На українську літературу він тепер дивився з неабияким скепсисом. У цьому ж таки листі він напише: «Я, на жаль, і раніше, і тепер не вірив і не вірю у всебічний розвиток малоруської літератури: її межі та значення — для «хатнього вжитку»…».
Є підстави припускати, що Мирний з ним полемізував. Приблизно у 1905—1906 роках він писав: є «чимало своїх-таки мудраків, що, забувши, якого вони роду і плоду, негують своєю рідною мовою, пророкуючи їй короткий вік, доки прості люди просвітяться наукою і одкинуть тоді свою мову як нікчемну…».
Найвідоміші твори
- («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») (у співавторстві з Панасом Мирним)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Ткаченко, Іван (1924). Літературна спілка Панаса Мирного та Івана Білика. ostromir.xyz. Процитовано 20 вересня 2023.
- Ушкалов, Леонід (2012). Панас Мирний. Харків: Фоліо.
Джерела
- Рудченко Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2633. — .
- Малик М. Славетні імена: 165 років від дня народження письменника,етнографа, фольклориста Рудченка Івана Яковича (Іван Білик, а ще Іван Кивайголова, Іван Руїна, Іван Яковенко) // Край. — 2010. — №77.
- Рудченко Іван Якович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 579-580.
- Рудченко Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1636. — 1000 екз.
- Народныя южнорусскія сказки. Издалъ И. Рудченко. Вып. 1-2. Кіевъ 1869—1870
- Чумацкія народныя пѣсни. И. Я. Рудченка. Кіевъ, 1874
- Рудченко, И. Я. Чумацкие народные песни / И. Я. Рудченка. — Киев : Тип. М. П. Фрица, 1874. — VII, XIII, 257, 8 с.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Bi lik spravzhnye im ya Iva n Ya kovich Ru dchenko 21 serpnya 2 veresnya 1845 18450902 Mirgorod 18 veresnya 1 zhovtnya 1905 Peterburg ukrayinskij folklorist etnograf pismennik perekladach literaturnij kritik starshij brat i spivavtor Panasa Mirnogo Ivan BilikIvan Bilik livoruch ta Panas Mirnij 1881 rik Im ya pri narodzhenniRudchenko Ivan YakovichPsevdonim Ivan BilikNarodivsya21 serpnya 2 veresnya 1845 1845 09 02 MirgorodPomer18 veresnya 1 zhovtnya 1905 1905 10 01 60 rokiv PeterburgGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistpismennik perekladachSfera robotifolkloristika 1 1 etnografiya 1 1 d 1 1 literaturna kritika 1 1 i perekladactvo d 1 1 Mova tvorivukrayinskaMagnum opusHiba revut voli yak yasla povni Brati sestriPanas Mirnij Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudchenko prizvishe Ne plutati z Ivanom Bilikom pismennikom XX stolittya ZhittyepisReklama knizhok dlya ditej ukrayinska shodenna gazeta Svoboda SShA 210 10 veresnya 1937 roku Narodivsya 2 veresnya 1845 roku u Mirgorodi v sim yi buhgaltera povitovogo kaznachejstva Navchavsya spershu v prihodskij shkoli potim u povitovomu triklasnomu uchilishi yake uspishno zakinchiv v 1857 roci Vstupiti do gimnaziyi ne bulo materialnoyi zmogi i batko vzyav hlopcya privchati do sluzhbi v kaznachejstvi togo roku batka pereveli do Gadyacha na posadu kaznacheya Ta sluzhba ne zadovolnyala yunaka vin porivavsya do osviti Ce bazhannya pidsilyuvalo spilkuvannya z molodim tovaristvom iz sim yi Dragomanovih Chitannya knizhok rozmovi pro dolyu narodu zahoplennya ukrayinskim folklorom vse ce spriyalo zrostannyu svidomosti j narodolyubstva Ivan Yakovich pochav zapisuvati pisni prisliv ya j prikazki a odnochasno j pisati vlasni tvori U 1860 roci deyaki jogo zapisi drukuyutsya v Poltavskih gubernskih vidomostyah a z 1861 roku v zhurnali Osnova pid psevdonimom Ivan Kivajgolova 1862 roku vin opublikuvav narodni perekazi zapisani v Mirgorodi Pro zozul posmityuh i gadyuk psevdonim Ivan Ruyina Z 1867 r rozmishuvav poeziyi perekladi i literaturno kritichni statti ta recenziyi u lvivskij Pravdi 1863 roku Ivan Rudchenko staye chinovnikom Kazennoyi palati v Poltavi Tut vin znajomitsya z osvichenim providcem ukrayinolyubstva D P Pilchikovim i she glibshe usvidomlyuye potrebu sluzhiti svoyemu narodovi A dlya cogo treba bulo vchitis i v 1864 roci Ivan Yakovich yide v Kiyiv shob pidgotuvatisya do vstupu v Kiyivskij universitet 1865 r j vidviduvav lekciyi na istoriko filologichnomu fakulteti yak vilnij sluhach Buduchi sluhachem universitetu Iv Rudchenko prodovzhuvav svoyi etnografichni praci Tam vin pristaye do gurtu narodolyubciv Antonovich Dragomanov Zhiteckij Lisenko ta in zajmayetsya gromadsko kulturnoyu robotoyu spivpracyuye z redakciyeyu Kievlyanina V lyutomu 1867 roku Rudchenko oderzhav posadu v sistemi derzhavnogo kontrolyu yakij buv vidilenij v okreme ministerstvo Poproshavshis iz mriyeyu pro universitetsku osvitu vin yide v Zhitomir na sluzhbu v kontrolnu palatu yakoyu keruvav poltavec Matvij Simonov Nomis vidomij etnograf i folklorist Z togo chasu i do smerti Ivan Yakovich pracyuvav na riznih uryadovih posadah u Vitebsku Hersoni Peterburzi de buv chlenom Radi Ministerstva finansiv Vin stav vidatnim fahivcem podatkovoyi spravi i mav drukovani praci v cij galuzi Ivan Rudchenko zrobiv znachnij vnesok u folkloristiku Vin vidav zbirku Narodnye yuzhnorusskie skazki u 2 vipuskah 1869 i 1870 rr zbirki Chumackie narodnye pesni 1874 opublikuvav etnografichni rozvidki O chumakah i chumachestve Chumaki v narodnyh pesnyah ta Etnograficheskie raboty v Zapadnom krae v 1866 godu Cimi pracyami doslidnik poklav pochatok publikaciyam ukrayinskogo folkloru za zhanrovim i tematichnim principom Velika zasluga Ivana Bilika yak literaturnogo kritika Jogo estetichni poglyadi rozvivalisya pid vplivom tvorchosti T G Shevchenka V statti Trivoga nad svizhoyu mogiloyu T G Shevchenka 1886 vin nazivav Kobzarya odnim iz najbilshih narodnih poetiv A v zbirniku Chumackie narodnyie pesni 1874 vmistiv chotiri pisni z Shevchenkovogo rukopisnogo zbirnika pisen pochutih u Skvirskomu poviti Krim togo Bilik vidomij i yak perekladach na ukrayinsku movu tvoriv I Turgenyeva A Mickevicha G Gejne Dzh Bajrona ta inshih Pisav vin i lirichni virshi shopravda perevazhno dlya sebe ta blizkih lyudej Vpliv na stanovlennya Panasa Mirnogo Leonid Ushkalov zaznachaye sho duhovne zrostannya Panasa Mirnogo vid pochatku 1860 h do seredini 1880 h rr tobto yakraz todi koli vin najaktivnishe vistupav yak pismennik vidbuvalosya pid virishalnim vplivom Ivana Bilika Same Bilik prishepiv Mirnomu ideyi narodnickogo ukrayinofilstva zaznajomiv iz socialistichnimi idealami v yih dragomanivskij versiyi iz zasadami realnoyi estetiki vistupiv u roli kritika redaktora ta spivavtora ciloyi nizki tvoriv slovom yak kazav Yefremov buv jogo virnim alter ego Ce azh niyak ne oznachaye sho Panas Mirnij ye tvorivom Ivana Bilika ale navryad chi bez Bilika Mirnij stav bi takim yakim mi jogo znayemo Prinajmni ne pidlyagaye sumnivu sho same starshij brat pidshtovhnuv molodshogo do literaturnoyi praci pidkreslyuye Ushkalov U 1872 roci Panas Mirnij poslav bratovi shojno zakinchenu povist Chipka Ivan Yakovich uvazhno postavivsya do tvoru vdoskonaliv jogo napisavshi kilka novih rozdiliv poglibiv socialni motivi tvoru Panas Mirnij spilno z Ivanom Bilikom zbirali narodnu tvorchist i pisali odin z najviznachnishih romaniv nashoyi klasichnoyi literaturi Hiba revut voli yak yasla povni Same na cij osnovi mizh bratami zav yazalasya micna tvorcha spivdruzhnist tak zvana bratska spilka I hoch piznishe yihni tvorchi shlyahi rozijshlisya v rizni boki ta znachennya tiyeyi spivdruzhnosti tiyeyi spilki nisho ne moglo zatmariti chi bodaj primenshiti Pislya togo yak 1880 roku roman vijshov u Zhenevi brati sfotografuvalis na zgadku pro bratsku spilku vnaslidok yakoyi z yavivsya cej viznachnij tvir ukrayinskoyi literaturi Panas Mirnij vidznachiv u brata chulu do pravdi dushu j spovnene narodolyubstvom serce Rozriv z ukrayinskim ruhom Z rozvitkom chinovnickoyi kar yeri i perevedennyam u Peterburg vidijshov vid ukrayinofilstva 1885 roku pislya pereyizdu do Sankt Peterburga vin zriksya idealiv yunosti zokrema j ukrayinofilstva Koli pid chas jogo sluzhbi u Varshavi do nogo zvernuvsya odin zemlyak z rekomendaciyeyu vid Oleksandra Koniskogo Rudchenko holodno j zverhno vidpoviv Skazhite Konisskomu i prochim ukrainofilam chto moj post ne pozvolyaet mne imet s nimi nichego obshego Vin zrobiv bliskuchu kar yeru stav chlenom radi Ministerstva finansiv perekonanim monarhistom drukuvav statti v suvorinskij gazeti Novoe vremya yaka posidala viraznu antiukrayinsku poziciyu Rudchenko rozgubiv uves svij yunackij radikalizm Nezadovgo do smerti u lyutomu 1905 roku pid vrazhennyam vid pochatku Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi vin pisav Mirnomu Teperishnij napivbezumnij liberalizm yaksho jogo ne zagnuzdaye Zemskij Sobor mozhe dovesti Rosiyu do pugachovshini j koliyivshini Ne znayu komu vid cogo krashe bude A meni pomirati pora Povernennya v dotatarski chasi navryad chi priyemne Bogu j korisne dlya civilizaciyi na yakij bi movi vona ne vidbuvalasya Pam yatajte pro ce Na ukrayinsku literaturu vin teper divivsya z neabiyakim skepsisom U comu zh taki listi vin napishe Ya na zhal i ranishe i teper ne viriv i ne viryu u vsebichnij rozvitok maloruskoyi literaturi yiyi mezhi ta znachennya dlya hatnogo vzhitku Ye pidstavi pripuskati sho Mirnij z nim polemizuvav Priblizno u 1905 1906 rokah vin pisav ye chimalo svoyih taki mudrakiv sho zabuvshi yakogo voni rodu i plodu neguyut svoyeyu ridnoyu movoyu prorokuyuchi yij korotkij vik doki prosti lyudi prosvityatsya naukoyu i odkinut todi svoyu movu yak nikchemnu Najvidomishi tvori Hiba revut voli yak yasla povni u spivavtorstvi z Panasom Mirnim PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Tkachenko Ivan 1924 Literaturna spilka Panasa Mirnogo ta Ivana Bilika ostromir xyz Procitovano 20 veresnya 2023 Ushkalov Leonid 2012 Panas Mirnij Harkiv Folio DzherelaRudchenko Ivan Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir S 2633 ISBN 5 7707 4049 3 Malik M Slavetni imena 165 rokiv vid dnya narodzhennya pismennika etnografa folklorista Rudchenka Ivana Yakovicha Ivan Bilik a she Ivan Kivajgolova Ivan Ruyina Ivan Yakovenko Kraj 2010 77 Rudchenko Ivan Yakovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 579 580 Rudchenko Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1636 1000 ekz Portal Poltavshina Narodnyya yuzhnorusskiya skazki Izdal I Rudchenko Vyp 1 2 Kiev 1869 1870 Chumackiya narodnyya pѣsni I Ya Rudchenka Kiev 1874 Rudchenko I Ya Chumackie narodnye pesni I Ya Rudchenka Kiev Tip M P Frica 1874 VII XIII 257 8 s Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela