Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Теофрастдав гр Θεόφραστος ἘρέσιοςЗахідна філософіяСтатуя Теофраста в ботанічному саду ПалермоНародження пр 371

Феофраст

Феофраст

Теофраст
дав.-гр. Θεόφραστος Ἐρέσιος
Західна філософія
image
Статуя Теофраста в ботанічному саду Палермо
Народження пр. 371 до Р.Х.
Смерть 287 до н. е.(-287)
Афіни
Громадянство (підданство) Стародавні Афіни
Знання мов
  • давньогрецька мова
    • Діяльність
  • ботанік, фізик, письменник
    • Школа / Традиція перипатетики
    Основні інтереси ботаніка, етика, граматика, історія, логіка, метафізика, фізика
    Значні ідеї розвивав філософію Аристотеля
    Вплинув Стратон, Александр з Афродизії, перипатетики
    Alma mater перипатетики
    Літературний напрям перипатетики
    Зазнав впливу
  • Арістотель, Платон
    • Вчителі Арістотель і Платон
    Відомі студенти Стратон Лампсакський, Біон Борисфенський, d, d, d, d, Менандр, Деметрій Фалерський і d[4]
    Визначний твір
  • d, d, d, d і d
    • Історичний період Антична філософія
    image Теофраст у Вікісховищі

    Теофра́ст (грец. Θεόφραστος; 371—287 до н. е.) — давньогрецький філософ, наступник Арістотеля в Лікеї. Приїхавши до Афін у молодому віці, він із самого початку навчався в Академії Платона. Після смерті Платона Теофраст став другом і послідовником Арістотеля. Арістотель зробив Теофраста спадкоємцем своїх праць та призначив його своїм наступником у Лікеї. Теофраст головував перипатетиками протягом 36 років. За його праці про рослини, Теофраста вважають «батьком ботаніки». Після його смерті, афіняни вшанували Теофраста публічним похороном. Стратон Лампсакський став його наступником на посаді керівника школи.

    Зацікавлення Теофраста приставлені широким спектром, що простягався від біології та фізики і аж до етики та метафізики. Збережені праці з ботаніки, такі як «Історія рослин» та «Причини рослин», мали великий вплив на науку Відродження. Є й інші збережені праці: «Етичні характери», «Про сприйняття», «Про камені», фрагменти з «Фізики» та «Метафізики». У царині філософії, він вивчав граматику та мову і продовжував роботу над логікою Арістотеля. Теофраст також розцінював простір усього лише як упорядкування та положення тіл, час як випадковість руху, а рух як необхідний наслідок усієї діяльності. Щодо етики, то він вважав, що щастя залежить від зовнішніх впливів. Теофраст говорив, що «життям керує фортуна, а не мудрість».

    Життя

    Найбільше біографічних відомостей про Теофраста надав Діоген Лаертський у своїй праці , що була написана більш ніж 400 років після смерті Теофраста. Він був уродженцем Ерессосу, що на острові Лесбос. Його справжнє ім'я Тиртамус (Τύρταμος), але він згодом став відомий своїм прізвиськом «Теофраст», що йому його дав Арістотель, щоб таким чином показати витонченість його мови.(з давньогрецької Θεός «бог» а φράζειν «формулювати, фразувати», тобто «божественний оратор»).

    image
    Арістотель, Теофраст і Стратон Лампсакський

    Одержавши деякі знання з філософії, на острові Лесбос, у якогось Алкіппа, Теофраст переїхав до Афін, де навчався під керівництвом Платона. Там він подружився з Арістотелем, адже після смерті Платона (348/7 р. до н. е.), Теофраст, скоріш за все, приєднався до Арістотеля і покинув Афіни. Згодом, цілком ймовірно, через спонукання Теофраста, Арістотель переїхав до Мітилени, що на острові Лесбос. Очевидним є й те, що саме на Лесбосі, Арістотель та Теофраст почали своє дослідження природничої науки. Арістотель вивчав тварин, в той час як Теофраст — рослини. Теофраст також супроводжував Арістотеля до Македонії, де останнього призначили приватним вчителем Александра Великого(343/2 р.до н. е.). Близько 335 року до н. е., Теофраст переїхав з Арістотелем до Афін, де Арістотель почав викладати у Лікеї. Після смерті Александра, антимакедонський настрій змусив Арістотеля покинути Афіни, тому Теофраста призначили схолархом у перипатетиків (Лікей). Він займав цю посаду й після смерті Арістотеля (322/1 до н. е.).

    Арістотель у своєму заповіті призначив його опікуном своїх дітей, у тому числі й Нікомаха, з яким Теофраст був близьким другом. Арістотель так само заповів йому свою бібліотеку, оригінали своїх праць та призначив його своїм наступником у Лікеї. Евдем Родоський теж пред'являв своє право на цю посаду, а Аристоксен, кажуть, навіть був обурений вибором Арістотеля.

    Теофраст головував Лікеєм протягом 35 років та, згідно з Діогеном, помер у віці 85 років. Йому приписують наступні слова: «Ми помираємо тоді, коли тільки починаємо жити».

    Під час його керівництва школа процвітала, адже, як стверджував Діоген, в один період там навчалося більш ніж 2000 студентів. Теофраст також заповів, щоб після його смерті, школі передали його сад з будинком та колонадою, щоб зробити там постійне місце викладання. Давньогрецький комедіограф Менандр був одним з його учнів. Теофраст був досить таки відомий, до нього з повагою ставилися басилевси Філіпп, Кассандр та Птолемей. Теофраста вшанували публічним похороном, де «всі мешканці Афін, у знак великої поваги, проводжали його в останню путь» Стратон Лампсакський змінив його на пості голови Лікеї.

    Праці

    image
    «Історія рослин»(Historia plantarum), 1549

    Від Діогена Лаертського ми дізналися, що Теофраст написав 227 праць. Справляється враження, що його діяльність була задіяна у всіх сферах тогочасної науки. Трактування тих, чи інших питань у творах Теофраста не дуже різняться від поглядів Арістотеле, але в них наявні й деякі додаткові деталі. Більшість його праць не збереглись. Таким чином, Теофраст, як й Арістотель, написав першу та другу «Аналітику» (Ἀναλυτικῶν προτέρων та Ἀναλυτικῶν ὑστέρων). Він також писав книги про «Топіку» (Ἀνηγμένων τόπων, Τοπικῶν та Τὰ πρὸ τῶν τόπων); про «Аналіз силогізму» (Περὶ ἀναλύσεως συλλογισμῶν та Περὶ συλλογισμῶν λύσεως), про «Софізм» (Σοφισμάτων) та «Про підтвердження і спростування» (Περὶ καταφάσεως καὶ ἀποφάσεως), також про «Природничу філософію» (Περὶ φύσεως, Περὶ φυσικῶν, Φυσικῶν та інші), про «Небеса» (Περὶ οὐρανοῦ) та «Метереологічні феномени» (Τῆς μεταρσιολεσχίας та Μεταρσιολογικῶν).

    image
    Фронтиспіс до ілюстрованого видання «Історії рослин»(Historia plantarum),1644

    Крім того, Теофраст писав про «Зігрівання та охолодження» (Περὶ θερμοῦ καὶ ψυχροῦ), про «Воду» (Περὶ ὕδατος), «Вогонь» (Περὶ πυρὸς), «Море» (Περὶ θαλάττης), про «Коагуляцію та плавлення» (Περὶ πήξεων καὶ τήξεων), про усілякі феномени органічного та духовного життя, а також про «Душу» (Περὶ ψυχῆς), «Про досвід» (Περὶ ἐμπειρίας) та «Про сприйняття» (Περὶ αἰσθήσεων). Так само, є згадки про монографії Теофраста(їх використовував Сімплікій), що були присвячені раннім грецьким філософам, таким як Анаксімен, Анаксагор, Емпедокл, Архелай, Діоген Аполлонійський, Демокріт ; а також монографії про Ксенократа, проти платонізму та нарис про політичне вчення Платона.

    Він також вивчав загальну історію. Праця Теофраста «Про життєписи» (Περὶ βίων), можливо, використовувалась Плутархом для написання життєписів Лікурга, Солона, Арістіда, Перікла, Нікія, Алківіада, Лісандра, Агесілая. Але найбільше зусиль Теофраст докладав для продовження вивчення природничої історії, якою займався Арістотель. Про це свідчать не тільки кількість трактатів на окремі теми з зоології, від яких, окрім назв, збереглись тільки уривки, але й його книги «Про камені», «Історія рослин», та «Причини рослин», що дійшли до нас у повному обсязі. Щодо політики, то Теофраст ступив на стезю Арістотеля. Окрім його книг про «Державу» (Πολιτικῶν та Πολιτικοῦ), нам відомі різні трактати про «Освіту» (Περὶ παιδείας βασιλέως і Περὶ παιδείας),, «Королівську владу»(Περὶ βασιλείας, Περὶ παιδείας βασιλέως та Πρὸς Κάσανδρον περὶ βασιλείας), «Найкращу державу» (Περὶ τῆς ἀρίστης πολιτείας), про «Політичну етику» (Πολιτικῶν ἐθῶν) та, особливим чином, його праці про «Закони» (Νόμων κατὰ στοιχεῖον, Νόμων ἐπιτομῆς і Περὶ νόμων), одна з яких, містячи перерахування законів Греції та різних варварських держав, мала стати супутницею «Політики» Арістотеля. Він також писав про ораторське мистецтво та поезію. Теофраст, без сумніву, пішов далі від Арістотеля у своїх етичних працях, а також у метафізичних дослідах руху, душі і Бога.

    Окрім цих праць, Теофраст ще написав декілька збірок задач. Деякі деталі з цих збірок щонайменше перекочували до «Проблем»(приписують Арістотелю), різних хронік, частково діалогів («Еротік» (Ἐρωτικός), «Мегакл» (Μεγακλῆς), «Кахлісфен» (Καλλισθένης), та «Мегарік» (Μεγαρικός),), листів, почасти книг на тему математичних наук та їхньої історії.

    Багато робіт, що збереглися, існують тільки у фрагментарному вигляді. Текст цих фрагментів та уривків часто настільки зіпсований, що історія про те, що праці Арістотеля та Теофраста животіли у підвалах Нелея Скепсіського та його нащадків, може виявитися цілком правдивою.

    Про рослини

    image
    Ладан у Дофарі

    «Історія рослин» (Περὶ φυτῶν ἱστορία) та «Причини рослин» (Περὶ φυτῶν αἰτιῶν) — два найзначніші ботанічні трактати Теофраста, що вважалися найголовнішим внеском до ботанічної науки в часи Античності та Середньовіччя. Це перша систематизація ботанічного світу. Саме через важливість цих праць, розділяючи погляд Карла Лінея, Теофраста називають «батьком ботаніки».

    Трактат «Історія рослин» первинно складався з десяти книг, проте до нас дійшло лише дев'ять. Праця упорядкована у систему, за якою рослини класифікуються у залежності від їхнього способу відтворення, місця розташування, розмірів, а також згідно з їхнім практичним застосуванням. Перша книга розглядає будову рослин; друга — репродукцію рослин; третя, четверта, п'ята присвячена деревам, тобто їхній локації, різновидам та практичним застосуванням; шоста книга має справу з чагарниками та колючими рослинами; сьома — з травами; восьма розглядає рослини, що дають їстівні насіння; дев'ята книга розповідає про рослини, що виробляють корисні соки, клеї, смоли і т. д..

    image
    Кориця(Cinnamomum verum), з «Лікувальних рослин Кьолера»(Köhler's Medicinal Plants), (1887)

    Трактат «Причини рослин» оригінально складався з восьми книг, з яких збереглось тільки шість. Праця описує ріст рослин; те, що впливає на їхню родючість; час посіву рослин та час збору врожаю; методи підготовки землі, удобрення її гноєм, використання різних пристроїв; запахи, смаки та властивості різних видів рослин. Праця розглядає економічний аспект використання рослин, радше ніж їх медичне використання.

    Незважаючи на те, що праці містять багато безглуздих та вигаданих тверджень, але вони також містять корисні та важливі спостереження щодо функцій та властивостей рослин. Теофраст виявив процес пророщування та усвідомив усю важливість для рослин клімату та ґрунту. Більшість інформації про грецькі рослини надійшли з його власних спостережень, адже Теофраст подорожував по всій Греції та навіть мав свій власний ботанічний сад. Однак, Теофраст також користувався й повідомленнями про рослини Азії, що їх привезли прихильників Александра Македонського :

    image Прибічникам Александра Теофраст був зобов'язаний розповідями про такі рослини, як бавовник, баньян, перець, кориця, мирра та ладан image
    Theophr. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Теофраст.
    Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

    Характери

    Його книга «Характери» (Ἠθικοὶ χαρακτῆρες) заслуговує окремої згадки. Збірка складається з 30 коротких нарисів про людські типи, де зображується підлесник, балакун, хвалько, гордій, буркотун і т. д., до того ж кожен з них майстерно змальований яскравими ситуаціями, в яких цей тип проявляється. Теофраст знайшов багатьох імітаторів такого стилю письма, зокрема його послідовниками були , , та Жан де Лабрюєр, який також переклав «Характери». Праця надихала й Джорджа Еліота, адже в нього є збірка сатири, що зветься «Враження від Теофраста як такого».

    Про сприйняття

    Трактат «Про сприйняття» має важливе значення як відомість про вчення інших давньогрецьких філософів щодо цього питання. У VI столітті, написав переказ та коментар до цієї праці. До такого виду роботи ми можемо віднести наступні фрагменти праць: «Про запахи», «Втома», «Запаморочення», «Потіння», «Непритомність», «Параліч» та «Насолода».

    Фізика

    Ми також маємо фрагменти з «Історії фізики»(Περὶ φυσικῶν ἱστοριῶν). З такого типу робіт, до нас дійшли й частини праць про «Вогонь» і «Вітри» й свідчення про такі праці як «Води» та «Грози». Різні малі наукові фрагменти були зібрані у виданнях , та .

    Метафізика

    «Метафізика» у 9 розділах (анахронічна грецька назва:Θεοφράστου τῶν μετὰ τὰ φυσικά) розглядалася Узенером у його виданні (Theophrastos, Metaphysica, Bonn, 1890) як частина значно більшої праці, а згідно з виданням Росса і Фобеса (Theophrastus, Metaphysica, Oxford, 1929), трактат є завершеним, хоча ця думка і не є загальноприйнятою. Немає жодної підстави приписувати працю іншому автору тільки через те, що вона буцімто не була згадана Герміппом та Андроніком Родоським, особливо коли про неї згадував Микола Дамаський.

    Про камені

    image
    Смарагд

    У його трактаті «Про камені» (Περὶ λίθων), який використовувався як джерело для інших лапідаріїв аж до періоду Відродження, Теофраст систематизував каміння та коштовності, опираючись на їхню реакцію на нагрівання, а також групував мінерали за їхніми спільними якостями (наприклад бурштин та магнетит у нього відносились до однієї ж і тої групи, адже вони мали силу притягання). Він також дає коментар, щодо впливу на мінерали високих температур та їхню відмінну твердість.

    Теофраст описує різні види мармуру; згадує вугілля, що його використовують робочі по металу; описує різні залізні руди; він знає, що пемза має вулканічне походження. Він також розглядає дорогоцінне каміння, смарагди, аметисти, онікс, яшму і т. д., та описує якийсь різновид синього «сапфіра» з золотими прожилками(очевидно лазурит).

    Він знав, що перли дістають з мушлі та те, що корали походять з Індії. Він також говорить про скам'янілі залишки органічного життя. Теофраст вперше згадав про такий феномен як піроелектрика, підмітивши, що мінерал турмалін заряджається при нагріванні. Він також обмірковує практичне використання усіляких каменів, як наприклад те, які мінерали необхідні для виробництва окулярів, для виготовлення різних пігментів фарби та для вироблення сухих будівельних матеріалів. Теофраст обговорює використання базальту для перевірки золота та золотих сплавів, важлива властивість якого була розв'язана геніальним Архімедом декілька років потому, коли його попросили розглянути підозріле зниження якості корони.

    Багато рідкісних мінералів видобували з копалень, тому Теофраст згадує відомі копальні Кіпру, Лавріонські срібні копальні та, звичайно, золоті копальні Греції. Лавріонські срібні копалини, що перебували у власності держави, здавалися в оренду під визначену суму та певний відсоток від видобутку. Наприкінці V ст. до н. е., частково через спартанську окупацію Декелеї, видуботок падає. Але копальні й надалі розробляються, хоча, Страбон зазначає, що за його життя вже всі шлами були перероблені, а Павсаній говорить про копальні як про пережиток минувшини. Теофраст написав окрему працю «Про гірництво», яка, як і більшість його праць, не збереглась.

    Пліній Старший посилається на використання праці «Про камені» у своїй «Природничій історії», але, безумовно, він модернізував та додав свою власну нову інформацію про мінерали. Не зважаючи на те, що дослідження Плінія у цій царині значно ширше аніж у Теофраста, Теофраст все-таки більш систематичний та в нього спостерігається відносно мала кількість вигадок. Саме цим двом працям ми завдячуємо появі мінералогії, а згодом й геології.

    Філософія

    image
    Теофраст. Зображення з «Нюрнберської хроніки»

    Теофраст у своїй філософії наслідував доктрини Арістотеля, але визначити наскільки він їх осягнув та розробив із своєї точки зору ми можемо тільки частково, адже левова частка його праць не збереглась. Більшість його думок відомі нам тільки з праць таких філософів, як Александр Афродизійський та Сімплікій.

    Логіка

    Теофраст розвивав граматичне підґрунтя логіки і риторики, адже у своїй книзі про частини мови, він розділяв головні частини мови від залежних частин, а також прямі висловлювання (κυρία λέξις kuria lexis) від метафоричних. Теофраст також розглядав емоційність мовлення (πάθη pathe). Згодом він почав розрізняти подвійну референцію мови (σχίσις schisis), тобто щодо речей(πράγματα pragmata) та щодо слухачів, де до останньої відносив поезію та риторику.

    Він детально писав про єдність судження, про різні види запозичень та про відмінність між умовною та безумовною потрібністю. У своєму вченні про силогізми, він висунув доказ конверсії загальних стверджувальних суджень. То там, то сям, Теофраст розходився в думках з Арістотелем, щодо укладання та упорядкування способів (modi) силогізмів, частково щодо їхнього доведення, щодо впливу способу передумови на спосіб умовиводу.

    Фізика та метафізика

    image
    Арістотель

    Етика

    image
    Погруддя з написом «Θεόφραστος Μελάντα Ἐρέσιος (Theophrastos Melanta Eresios)»

    Теофраст був проти вживання м'яса, адже він вважав, що це нечесно позбавляти життя тварин. Він казав, що нелюдські створіння теж можуть мислити, розуміти і відчувати.

    Теофраст визнавав, що щастя залежить не тільки від чеснот, але й від зовнішніх впливів. Він казав, що «життям керує фортуна, а не мудрість» (vitam regit fortuna non sapientia).

    «Портрет» Теофраста

    У популярній культурі

    У графічному романі Serenity: Leaves on the Wind («Сереніті: Листя на вітрі») світ назвали «Теофрастом», можливо, натякаючи на ботанічну кваліфікацію вченого. Світ цей покритий зеленю та приємний.

    Переклади українською

    • Алкіфрон. Листи гетер. Теофраст. Характери. Переклад з давньогрецької Дзвінки Коваль. — Львів: видавництво «Апріорі», 2020. — 92 с.

    Примітки

    1. Г. Надсон, Э. Р. Теофраст // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 915–917.
      d:Track:Q4312033d:Track:Q656d:Track:Q24489188d:Track:Q19908137d:Track:Q602358d:Track:Q23892972
    2. Любкер Ф. Theophrastus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1375.
      d:Track:Q4249594d:Track:Q45272757d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
    3. Любкер Ф. Praxiphanes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1102.
      d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q45264247d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q1459210d:Track:Q694826
    4. Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    5. Tiziano Dorandi, Chapter 2: Chronology, in Algra et al. (1999), The Cambridge History of Hellenistic Philosophy, pp. 52–3. Cambridge.
    6. Theophrastus (1916). Hort A. F. (transl.) (ред.). . Т. 1, Book I–V. New York: Loeb Classical Library/G.P. Putnam's Sons.
    7. Strabo, xiii.; Diogenes Laërtius, v. 36, etc.
    8. Strabo, xiii.; Diogenes Laërtius, v. 38
    9. «Theophrastus is said to have studied first at Eresus under Alcippus, then at Athens under Plato. The latter report is problematic.» «Theophrastus» entry in the Encyclopedia of classical philosophy (1997), page 552. Greenwood
    10. «Theophrastus» entry in the Encyclopedia of Classical Philosophy (1997), page 552. Greenwood
    11. Grene, Marjorie; Depew, David (2004). The philosophy of biology: an episodic history. Cambridge University Press. с. 11. ISBN . оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 24 жовтня 2013.
    12. Diogenes Laërtius, v. 38: in the fourth book of his treatise On Ancient Luxury asserts that he was enamoured of Aristotle's son Nicomachus» — Robert Drew Hicks translation. Cf. Suda, Nikomakhos, Theophrastos.
    13. «It may we be that we owe to Theophrastus the publication of some at least of his master's voluminous works.» (Hort)
    14. image Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
      Hugh Chisholm, ред. (1911). Theophrastus. // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)
    15. Diogenes Laërtius, v. 36, 58
    16. Diogenes Laërtius, v. 40; «He is made indeed to say in the probably spurious Preface to the Characters that he is writing in his ninety-ninth year; while St. 's [en] asserts that he lived to the age of 107» (Hort)
    17. Cicero, [en], iii. 28; Jerome, Letter to Nepotian; Diogenes Laërtius, v. 41.
    18. Diogenes Laërtius, v. 36, 37.
    19. Diogenes Laërtius, v. 37; comp. Aelian, Varia Historia, iv. 19
    20. Diogenes Laërtius, v. 41
    21. Diogenes Laërtius, v. 42
    22. Diogenes Laërtius, v. 42, 45, 50
    23. Diogenes Laërtius, v. 42, 45
    24. Diogenes Laërtius, v. 46, 50, 43, 44
    25. Diogenes Laërtius, v. 44
    26. Diogenes Laërtius, v. 45
    27. Diogenes Laërtius, v. 42, 46
    28. Diogenes Laërtius, v. 42, 43
    29. Diogenes Laërtius, v. 43
    30. Diogenes Laërtius, v. 47
    31. Diogenes Laërtius, v. 49
    32. Diogenes Laërtius, v. 42, 50
    33. Diogenes Laërtius, v. 42, 47, 45
    34. Cicero, de Finibus, v. 4.
    35. Cicero, de Invent. i. 35.
    36. Diogenes Laërtius, v. 42, 43, 44, 45, 47, 49, 50
    37. Diogenes Laërtius, v. 48
    38. Diogenes Laërtius, v. 45, 47, 48; comp. Pliny, H.N. xxviii. 6; Aristotle, Probl. xxxiii. 12
    39. Diogenes Laërtius, v. 48, 49; comp. 43
    40. Basil. Magn. Epist. 167
    41. Diogenes Laërtius, v. 43; Athenaeus, xii. 2, xiii. 2
    42. Diogenes Laërtius, v. 44; Cicero, Tusculanae Quaestiones, iii. 10; Alexander of Aphrodisius, de Anima, ii.
    43. Diogenes Laërtius, v. 46, 50
    44. Diogenes Laërtius, v. 42, 46, 48, 50
    46. «Theophrastus» entry in the of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge, edited by George Long, (1842), Volume 24, pp. 332–4
    47. IPNI,  Theophr.
    48. Probably out of the fourth book of the Meteorology («ἐν τετάρτῃ περὶ μεταρσίων») of Theophrastus: see Plutarch, Quaest. Gr. vii.
    49. (ed.), Theophrastus — On First Principles: known as His Metaphysics, Brill, 2010, p. 10.
    50. Walton, 359—364
    51. Georges Cuvier, «Lecture Ninth — Theophrastus» in Baron Cuvier's Lectures on the Natural Sciences, Edinburgh new philosophical journal, (1830), Volume 18, pp. 76–83
    52. Theophrastus (1956) [315 BC]. (PDF). translated by John F. Richards, Earle Radcliffe Caley. Columbus, Ohio: Ohio State University. с. 238. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2015.
    53. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2015.
    54. John F. Healy, (1999) Pliny the Elder on Science and Technology, pp. 17–7. Oxford University Press
    55. Simplicius, in Categ. 8
    56. Ammonius, de Interpr. 53; Schol. in Arist. p. 108, 27
    57. Alexander of Aphrodisias, in Anal. Pr. f. 128, 124; Schol. in Arist. p. 184. 24. 183, b. 2; Boethius, de Interpr.
    58. Ammonius, in Arist. de Interpr. 128; Schol. in Arist. p. 121. 18
    59. Alexander of Aphrodisias, in Anal. Pr. f. 12. 6; Schol. in Arist. p. 149. 44
    60. Alexander of Aphrodisias, in Anal. Pr. 14, 72, 73, 82. 22, b, 35; Boethius, de Syll. categ. ii. 594. 5, f. 603, 615
    61. Alexander of Aphrodisias, in Anal. Pr. 39, b
    62. Alexander of Aphrodisias, in Anal. Pr. 39, b. etc. 40, 42, 56, b. 82, 64, b. 51; John Phil. xxxii, b. etc.
    63. . Animals and Ethics. Broadview Press, p. 35.
    64. Cicero, Tusculanae Quaestiones, iii. 10; comp. Alexander of Aphrodisias, de Anima, ii.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теофраст


    Література

    Праці Теофраста

    • Metaphysics (=On First Principles).
      • Translated by M. van Raalte, 1993, Brill.
      • On First Principles. Translated by Dimitri Gutas, 2010, Brill.
    • Enquiry into Plants: Books 1-5. Translated by A. F. Hort, 1916. Loeb Classical Library. Vol 1 — Vol 2
    • Enquiry into Plants: Books 6-9; Treatise on Odours; Concerning Weather Signs. Translated by A. F. Hort, 1916. Loeb Classical Library.
    • De Causis Plantarum. Translated by B. Einarson and G. Link, 1989—1990. Loeb Classical Library. 3 volumes: , , .
    • On Characters [ 4 вересня 2015 у Wayback Machine.] (гр.)
      • Translated by R.C. Jebb [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.], 1870.
      • Translated by J. M. Edmonds, 1929, with parallel text.
      • Translated by J. Rusten, 2003. Loeb Classical Library.
    • On Sweat, On Dizziness and On Fatigue. Translated by W. Fortenbaugh, R. Sharples, M. Sollenberger. Brill 2002.
    • On Weather Signs.
      • Translated by J. G. Wood, G. J. Symons, 1894.
      • Edited by Sider David and Brunschön Carl Wolfram. Brill 2007.
    • On Stones [ 16 березня 2010 у Wayback Machine.]

    Праці про Теофраста

    • Project Theophrastus, edited by William Fortenbaugh et al. Brill.
      • Sources for His Life, Writings, Thought and Influence (two volumes), 1992.
        • I. Life, Writings, Various Reports, Logic, Physics, Metaphysics, Theology, Mathematics.
        • II. Psychology, Human Physiology, Living Creatures, Botany, Ethics, Religion, Politics, Rhetoric and Poetics, Music, Miscellanea.
      • Commentary, 9 volumes planned; published volumes:
        • 2. Logic, by Pamela Huby 26.06.2024; with contributions on the Arabic material by .
        • 3.1. Sources on Physics (Texts 137—223), by R. W. Sharples 26.06.2024.
        • 4. Psychology (Texts 265—327), by Pamela Huby 26.06.2024; with contributions on the Arabic material by Dimitri Gutas.
        • 5. Sources on Biology (Human Physiology, Living Creatures, Botany: Texts 328—435), by R. W. Sharples 26.06.2024.
        • 6.1. Sources on Ethics, by William W. Fortenbaugh; with contributions on the Arabic material by Dimitri Gutas 26.06.2024.
        • 8. Sources on Rhetoric and Poetics (Texts 666—713), by William W. Fortenbaugh 26.06.2024; with contributions on the Arabic material by Dimitri Gutas.
        • 9.2 Sources on Discoveries and Beginnings, Proverbs et al. (Texts 727—741), by William W. Fortenbaugh 26.06.2024.

    Посилання

    • «Theophrastus» entry in the Penny cyclopaedia of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge, edited by , (1842), Volume 24, pp. 332–4
    • Georges Cuvier, «Lecture Ninth — Theophrastus» in Baron Cuvier's Lectures on the Natural Sciences, Edinburgh new philosophical journal, (1830), Volume 18, pp. 76–83
    • Walton, S. A., Theophrastus on Lyngurium: medieval and early modern lore from the classical lapidary tradition, Annals of Science, Oct. 2001, 58(4):357–79, PDF on Academia.edu [ 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
    • Теофраст // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
    • Теофраст // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 635. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
    • Theophrastus and the Greek physiological psychology before Aristotle, by George Malcolm Stratton, (1917), at the Internet Archive. Contains a translation of On the Senses by Theophrastus.
    • Peripatetic Logic: The Work of Eudemus of Rhodes and Theophrastus of Eresus [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]
    • (гр.)
    • Online Galleries, University of Oklahoma Libraries [ 14 листопада 2015 у Wayback Machine.]


    image Це незавершена стаття про особу.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Teofrastdav gr 8eofrastos ἘresiosZahidna filosofiyaStatuya Teofrasta v botanichnomu sadu PalermoNarodzhennya pr 371 do R H Smert 287 do n e 287 AfiniGromadyanstvo piddanstvo Starodavni AfiniZnannya mov davnogrecka movaDiyalnist botanik fizik pismennikShkola Tradiciya peripatetikiOsnovni interesi botanika etika gramatika istoriya logika metafizika fizikaZnachni ideyi rozvivav filosofiyu AristotelyaVplinuv Straton Aleksandr z Afrodiziyi peripatetikiAlma mater peripatetikiLiteraturnij napryam peripatetikiZaznav vplivu Aristotel PlatonVchiteli Aristotel i PlatonVidomi studenti Straton Lampsakskij Bion Borisfenskij d d d d Menandr Demetrij Falerskij i d 4 Viznachnij tvir d d d d i dIstorichnij period Antichna filosofiya Teofrast u Vikishovishi Teofra st grec 8eofrastos 371 287 do n e davnogreckij filosof nastupnik Aristotelya v Likeyi Priyihavshi do Afin u molodomu vici vin iz samogo pochatku navchavsya v Akademiyi Platona Pislya smerti Platona Teofrast stav drugom i poslidovnikom Aristotelya Aristotel zrobiv Teofrasta spadkoyemcem svoyih prac ta priznachiv jogo svoyim nastupnikom u Likeyi Teofrast golovuvav peripatetikami protyagom 36 rokiv Za jogo praci pro roslini Teofrasta vvazhayut batkom botaniki Pislya jogo smerti afinyani vshanuvali Teofrasta publichnim pohoronom Straton Lampsakskij stav jogo nastupnikom na posadi kerivnika shkoli Zacikavlennya Teofrasta pristavleni shirokim spektrom sho prostyagavsya vid biologiyi ta fiziki i azh do etiki ta metafiziki Zberezheni praci z botaniki taki yak Istoriya roslin ta Prichini roslin mali velikij vpliv na nauku Vidrodzhennya Ye j inshi zberezheni praci Etichni harakteri Pro sprijnyattya Pro kameni fragmenti z Fiziki ta Metafiziki U carini filosofiyi vin vivchav gramatiku ta movu i prodovzhuvav robotu nad logikoyu Aristotelya Teofrast takozh rozcinyuvav prostir usogo lishe yak uporyadkuvannya ta polozhennya til chas yak vipadkovist ruhu a ruh yak neobhidnij naslidok usiyeyi diyalnosti Shodo etiki to vin vvazhav sho shastya zalezhit vid zovnishnih vpliviv Teofrast govoriv sho zhittyam keruye fortuna a ne mudrist ZhittyaNajbilshe biografichnih vidomostej pro Teofrasta nadav Diogen Laertskij u svoyij praci sho bula napisana bilsh nizh 400 rokiv pislya smerti Teofrasta Vin buv urodzhencem Eressosu sho na ostrovi Lesbos Jogo spravzhnye im ya Tirtamus Tyrtamos ale vin zgodom stav vidomij svoyim prizviskom Teofrast sho jomu jogo dav Aristotel shob takim chinom pokazati vitonchenist jogo movi z davnogreckoyi 8eos bog a frazein formulyuvati frazuvati tobto bozhestvennij orator Aristotel Teofrast i Straton Lampsakskij Oderzhavshi deyaki znannya z filosofiyi na ostrovi Lesbos u yakogos Alkippa Teofrast pereyihav do Afin de navchavsya pid kerivnictvom Platona Tam vin podruzhivsya z Aristotelem adzhe pislya smerti Platona 348 7 r do n e Teofrast skorish za vse priyednavsya do Aristotelya i pokinuv Afini Zgodom cilkom jmovirno cherez sponukannya Teofrasta Aristotel pereyihav do Mitileni sho na ostrovi Lesbos Ochevidnim ye j te sho same na Lesbosi Aristotel ta Teofrast pochali svoye doslidzhennya prirodnichoyi nauki Aristotel vivchav tvarin v toj chas yak Teofrast roslini Teofrast takozh suprovodzhuvav Aristotelya do Makedoniyi de ostannogo priznachili privatnim vchitelem Aleksandra Velikogo 343 2 r do n e Blizko 335 roku do n e Teofrast pereyihav z Aristotelem do Afin de Aristotel pochav vikladati u Likeyi Pislya smerti Aleksandra antimakedonskij nastrij zmusiv Aristotelya pokinuti Afini tomu Teofrasta priznachili sholarhom u peripatetikiv Likej Vin zajmav cyu posadu j pislya smerti Aristotelya 322 1 do n e Aristotel u svoyemu zapoviti priznachiv jogo opikunom svoyih ditej u tomu chisli j Nikomaha z yakim Teofrast buv blizkim drugom Aristotel tak samo zapoviv jomu svoyu biblioteku originali svoyih prac ta priznachiv jogo svoyim nastupnikom u Likeyi Evdem Rodoskij tezh pred yavlyav svoye pravo na cyu posadu a Aristoksen kazhut navit buv oburenij viborom Aristotelya Teofrast golovuvav Likeyem protyagom 35 rokiv ta zgidno z Diogenom pomer u vici 85 rokiv Jomu pripisuyut nastupni slova Mi pomirayemo todi koli tilki pochinayemo zhiti Pid chas jogo kerivnictva shkola procvitala adzhe yak stverdzhuvav Diogen v odin period tam navchalosya bilsh nizh 2000 studentiv Teofrast takozh zapoviv shob pislya jogo smerti shkoli peredali jogo sad z budinkom ta kolonadoyu shob zrobiti tam postijne misce vikladannya Davnogreckij komediograf Menandr buv odnim z jogo uchniv Teofrast buv dosit taki vidomij do nogo z povagoyu stavilisya basilevsi Filipp Kassandr ta Ptolemej Teofrasta vshanuvali publichnim pohoronom de vsi meshkanci Afin u znak velikoyi povagi provodzhali jogo v ostannyu put Straton Lampsakskij zminiv jogo na posti golovi Likeyi Praci Istoriya roslin Historia plantarum 1549 Vid Diogena Laertskogo mi diznalisya sho Teofrast napisav 227 prac Spravlyayetsya vrazhennya sho jogo diyalnist bula zadiyana u vsih sferah togochasnoyi nauki Traktuvannya tih chi inshih pitan u tvorah Teofrasta ne duzhe riznyatsya vid poglyadiv Aristotele ale v nih nayavni j deyaki dodatkovi detali Bilshist jogo prac ne zbereglis Takim chinom Teofrast yak j Aristotel napisav pershu ta drugu Analitiku Ἀnalytikῶn proterwn ta Ἀnalytikῶn ὑsterwn Vin takozh pisav knigi pro Topiku Ἀnhgmenwn topwn Topikῶn ta Tὰ prὸ tῶn topwn pro Analiz silogizmu Perὶ ἀnalysews syllogismῶn ta Perὶ syllogismῶn lysews pro Sofizm Sofismatwn ta Pro pidtverdzhennya i sprostuvannya Perὶ katafasews kaὶ ἀpofasews takozh pro Prirodnichu filosofiyu Perὶ fysews Perὶ fysikῶn Fysikῶn ta inshi pro Nebesa Perὶ oὐranoῦ ta Metereologichni fenomeni Tῆs metarsiolesxias ta Metarsiologikῶn Frontispis do ilyustrovanogo vidannya Istoriyi roslin Historia plantarum 1644 Krim togo Teofrast pisav pro Zigrivannya ta oholodzhennya Perὶ 8ermoῦ kaὶ psyxroῦ pro Vodu Perὶ ὕdatos Vogon Perὶ pyrὸs More Perὶ 8alatths pro Koagulyaciyu ta plavlennya Perὶ ph3ewn kaὶ th3ewn pro usilyaki fenomeni organichnogo ta duhovnogo zhittya a takozh pro Dushu Perὶ psyxῆs Pro dosvid Perὶ ἐmpeirias ta Pro sprijnyattya Perὶ aἰs8hsewn Tak samo ye zgadki pro monografiyi Teofrasta yih vikoristovuvav Simplikij sho buli prisvyacheni rannim greckim filosofam takim yak Anaksimen Anaksagor Empedokl Arhelaj Diogen Apollonijskij Demokrit a takozh monografiyi pro Ksenokrata proti platonizmu ta naris pro politichne vchennya Platona Vin takozh vivchav zagalnu istoriyu Pracya Teofrasta Pro zhittyepisi Perὶ biwn mozhlivo vikoristovuvalas Plutarhom dlya napisannya zhittyepisiv Likurga Solona Aristida Perikla Nikiya Alkiviada Lisandra Agesilaya Ale najbilshe zusil Teofrast dokladav dlya prodovzhennya vivchennya prirodnichoyi istoriyi yakoyu zajmavsya Aristotel Pro ce svidchat ne tilki kilkist traktativ na okremi temi z zoologiyi vid yakih okrim nazv zbereglis tilki urivki ale j jogo knigi Pro kameni Istoriya roslin ta Prichini roslin sho dijshli do nas u povnomu obsyazi Shodo politiki to Teofrast stupiv na stezyu Aristotelya Okrim jogo knig pro Derzhavu Politikῶn ta Politikoῦ nam vidomi rizni traktati pro Osvitu Perὶ paideias basilews i Perὶ paideias Korolivsku vladu Perὶ basileias Perὶ paideias basilews ta Prὸs Kasandron perὶ basileias Najkrashu derzhavu Perὶ tῆs ἀrisths politeias pro Politichnu etiku Politikῶn ἐ8ῶn ta osoblivim chinom jogo praci pro Zakoni Nomwn katὰ stoixeῖon Nomwn ἐpitomῆs i Perὶ nomwn odna z yakih mistyachi pererahuvannya zakoniv Greciyi ta riznih varvarskih derzhav mala stati suputniceyu Politiki Aristotelya Vin takozh pisav pro oratorske mistectvo ta poeziyu Teofrast bez sumnivu pishov dali vid Aristotelya u svoyih etichnih pracyah a takozh u metafizichnih doslidah ruhu dushi i Boga Okrim cih prac Teofrast she napisav dekilka zbirok zadach Deyaki detali z cih zbirok shonajmenshe perekochuvali do Problem pripisuyut Aristotelyu riznih hronik chastkovo dialogiv Erotik Ἐrwtikos Megakl Megaklῆs Kahlisfen Kallis8enhs ta Megarik Megarikos listiv pochasti knig na temu matematichnih nauk ta yihnoyi istoriyi Bagato robit sho zbereglisya isnuyut tilki u fragmentarnomu viglyadi Tekst cih fragmentiv ta urivkiv chasto nastilki zipsovanij sho istoriya pro te sho praci Aristotelya ta Teofrasta zhivotili u pidvalah Neleya Skepsiskogo ta jogo nashadkiv mozhe viyavitisya cilkom pravdivoyu Pro roslini Ladan u Dofari Istoriya roslin Perὶ fytῶn ἱstoria ta Prichini roslin Perὶ fytῶn aἰtiῶn dva najznachnishi botanichni traktati Teofrasta sho vvazhalisya najgolovnishim vneskom do botanichnoyi nauki v chasi Antichnosti ta Serednovichchya Ce persha sistematizaciya botanichnogo svitu Same cherez vazhlivist cih prac rozdilyayuchi poglyad Karla Lineya Teofrasta nazivayut batkom botaniki Traktat Istoriya roslin pervinno skladavsya z desyati knig prote do nas dijshlo lishe dev yat Pracya uporyadkovana u sistemu za yakoyu roslini klasifikuyutsya u zalezhnosti vid yihnogo sposobu vidtvorennya miscya roztashuvannya rozmiriv a takozh zgidno z yihnim praktichnim zastosuvannyam Persha kniga rozglyadaye budovu roslin druga reprodukciyu roslin tretya chetverta p yata prisvyachena derevam tobto yihnij lokaciyi riznovidam ta praktichnim zastosuvannyam shosta kniga maye spravu z chagarnikami ta kolyuchimi roslinami soma z travami vosma rozglyadaye roslini sho dayut yistivni nasinnya dev yata kniga rozpovidaye pro roslini sho viroblyayut korisni soki kleyi smoli i t d Koricya Cinnamomum verum z Likuvalnih roslin Kolera Kohler s Medicinal Plants 1887 Traktat Prichini roslin originalno skladavsya z vosmi knig z yakih zbereglos tilki shist Pracya opisuye rist roslin te sho vplivaye na yihnyu rodyuchist chas posivu roslin ta chas zboru vrozhayu metodi pidgotovki zemli udobrennya yiyi gnoyem vikoristannya riznih pristroyiv zapahi smaki ta vlastivosti riznih vidiv roslin Pracya rozglyadaye ekonomichnij aspekt vikoristannya roslin radshe nizh yih medichne vikoristannya Nezvazhayuchi na te sho praci mistyat bagato bezgluzdih ta vigadanih tverdzhen ale voni takozh mistyat korisni ta vazhlivi sposterezhennya shodo funkcij ta vlastivostej roslin Teofrast viyaviv proces proroshuvannya ta usvidomiv usyu vazhlivist dlya roslin klimatu ta gruntu Bilshist informaciyi pro grecki roslini nadijshli z jogo vlasnih sposterezhen adzhe Teofrast podorozhuvav po vsij Greciyi ta navit mav svij vlasnij botanichnij sad Odnak Teofrast takozh koristuvavsya j povidomlennyami pro roslini Aziyi sho yih privezli prihilnikiv Aleksandra Makedonskogo Pribichnikam Aleksandra Teofrast buv zobov yazanij rozpovidyami pro taki roslini yak bavovnik banyan perec koricya mirra ta ladan Theophr ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Teofrast Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Harakteri Jogo kniga Harakteri Ἠ8ikoὶ xaraktῆres zaslugovuye okremoyi zgadki Zbirka skladayetsya z 30 korotkih narisiv pro lyudski tipi de zobrazhuyetsya pidlesnik balakun hvalko gordij burkotun i t d do togo zh kozhen z nih majsterno zmalovanij yaskravimi situaciyami v yakih cej tip proyavlyayetsya Teofrast znajshov bagatoh imitatoriv takogo stilyu pisma zokrema jogo poslidovnikami buli ta Zhan de Labryuyer yakij takozh pereklav Harakteri Pracya nadihala j Dzhordzha Eliota adzhe v nogo ye zbirka satiri sho zvetsya Vrazhennya vid Teofrasta yak takogo Pro sprijnyattya Traktat Pro sprijnyattya maye vazhlive znachennya yak vidomist pro vchennya inshih davnogreckih filosofiv shodo cogo pitannya U VI stolitti napisav perekaz ta komentar do ciyeyi praci Do takogo vidu roboti mi mozhemo vidnesti nastupni fragmenti prac Pro zapahi Vtoma Zapamorochennya Potinnya Nepritomnist Paralich ta Nasoloda Fizika Mi takozh mayemo fragmenti z Istoriyi fiziki Perὶ fysikῶn ἱstoriῶn Z takogo tipu robit do nas dijshli j chastini prac pro Vogon i Vitri j svidchennya pro taki praci yak Vodi ta Grozi Rizni mali naukovi fragmenti buli zibrani u vidannyah ta Metafizika Metafizika u 9 rozdilah anahronichna grecka nazva 8eofrastoy tῶn metὰ tὰ fysika rozglyadalasya Uzenerom u jogo vidanni Theophrastos Metaphysica Bonn 1890 yak chastina znachno bilshoyi praci a zgidno z vidannyam Rossa i Fobesa Theophrastus Metaphysica Oxford 1929 traktat ye zavershenim hocha cya dumka i ne ye zagalnoprijnyatoyu Nemaye zhodnoyi pidstavi pripisuvati pracyu inshomu avtoru tilki cherez te sho vona bucimto ne bula zgadana Germippom ta Andronikom Rodoskim osoblivo koli pro neyi zgaduvav Mikola Damaskij Pro kameni Smaragd U jogo traktati Pro kameni Perὶ li8wn yakij vikoristovuvavsya yak dzherelo dlya inshih lapidariyiv azh do periodu Vidrodzhennya Teofrast sistematizuvav kaminnya ta koshtovnosti opirayuchis na yihnyu reakciyu na nagrivannya a takozh grupuvav minerali za yihnimi spilnimi yakostyami napriklad burshtin ta magnetit u nogo vidnosilis do odniyeyi zh i toyi grupi adzhe voni mali silu prityagannya Vin takozh daye komentar shodo vplivu na minerali visokih temperatur ta yihnyu vidminnu tverdist Teofrast opisuye rizni vidi marmuru zgaduye vugillya sho jogo vikoristovuyut robochi po metalu opisuye rizni zalizni rudi vin znaye sho pemza maye vulkanichne pohodzhennya Vin takozh rozglyadaye dorogocinne kaminnya smaragdi ametisti oniks yashmu i t d ta opisuye yakijs riznovid sinogo sapfira z zolotimi prozhilkami ochevidno lazurit Vin znav sho perli distayut z mushli ta te sho korali pohodyat z Indiyi Vin takozh govorit pro skam yanili zalishki organichnogo zhittya Teofrast vpershe zgadav pro takij fenomen yak piroelektrika pidmitivshi sho mineral turmalin zaryadzhayetsya pri nagrivanni Vin takozh obmirkovuye praktichne vikoristannya usilyakih kameniv yak napriklad te yaki minerali neobhidni dlya virobnictva okulyariv dlya vigotovlennya riznih pigmentiv farbi ta dlya viroblennya suhih budivelnih materialiv Teofrast obgovoryuye vikoristannya bazaltu dlya perevirki zolota ta zolotih splaviv vazhliva vlastivist yakogo bula rozv yazana genialnim Arhimedom dekilka rokiv potomu koli jogo poprosili rozglyanuti pidozrile znizhennya yakosti koroni Bagato ridkisnih mineraliv vidobuvali z kopalen tomu Teofrast zgaduye vidomi kopalni Kipru Lavrionski sribni kopalni ta zvichajno zoloti kopalni Greciyi Lavrionski sribni kopalini sho perebuvali u vlasnosti derzhavi zdavalisya v orendu pid viznachenu sumu ta pevnij vidsotok vid vidobutku Naprikinci V st do n e chastkovo cherez spartansku okupaciyu Dekeleyi vidubotok padaye Ale kopalni j nadali rozroblyayutsya hocha Strabon zaznachaye sho za jogo zhittya vzhe vsi shlami buli pererobleni a Pavsanij govorit pro kopalni yak pro perezhitok minuvshini Teofrast napisav okremu pracyu Pro girnictvo yaka yak i bilshist jogo prac ne zbereglas Plinij Starshij posilayetsya na vikoristannya praci Pro kameni u svoyij Prirodnichij istoriyi ale bezumovno vin modernizuvav ta dodav svoyu vlasnu novu informaciyu pro minerali Ne zvazhayuchi na te sho doslidzhennya Pliniya u cij carini znachno shirshe anizh u Teofrasta Teofrast vse taki bilsh sistematichnij ta v nogo sposterigayetsya vidnosno mala kilkist vigadok Same cim dvom pracyam mi zavdyachuyemo poyavi mineralogiyi a zgodom j geologiyi FilosofiyaTeofrast Zobrazhennya z Nyurnberskoyi hroniki Teofrast u svoyij filosofiyi nasliduvav doktrini Aristotelya ale viznachiti naskilki vin yih osyagnuv ta rozrobiv iz svoyeyi tochki zoru mi mozhemo tilki chastkovo adzhe levova chastka jogo prac ne zbereglas Bilshist jogo dumok vidomi nam tilki z prac takih filosofiv yak Aleksandr Afrodizijskij ta Simplikij Logika Teofrast rozvivav gramatichne pidgruntya logiki i ritoriki adzhe u svoyij knizi pro chastini movi vin rozdilyav golovni chastini movi vid zalezhnih chastin a takozh pryami vislovlyuvannya kyria le3is kuria lexis vid metaforichnih Teofrast takozh rozglyadav emocijnist movlennya pa8h pathe Zgodom vin pochav rozriznyati podvijnu referenciyu movi sxisis schisis tobto shodo rechej pragmata pragmata ta shodo sluhachiv de do ostannoyi vidnosiv poeziyu ta ritoriku Vin detalno pisav pro yednist sudzhennya pro rizni vidi zapozichen ta pro vidminnist mizh umovnoyu ta bezumovnoyu potribnistyu U svoyemu vchenni pro silogizmi vin visunuv dokaz konversiyi zagalnih stverdzhuvalnih sudzhen To tam to syam Teofrast rozhodivsya v dumkah z Aristotelem shodo ukladannya ta uporyadkuvannya sposobiv modi silogizmiv chastkovo shodo yihnogo dovedennya shodo vplivu sposobu peredumovi na sposib umovivodu Fizika ta metafizika Aristotel Etika Pogruddya z napisom 8eofrastos Melanta Ἐresios Theophrastos Melanta Eresios Teofrast buv proti vzhivannya m yasa adzhe vin vvazhav sho ce nechesno pozbavlyati zhittya tvarin Vin kazav sho nelyudski stvorinnya tezh mozhut misliti rozumiti i vidchuvati Teofrast viznavav sho shastya zalezhit ne tilki vid chesnot ale j vid zovnishnih vpliviv Vin kazav sho zhittyam keruye fortuna a ne mudrist vitam regit fortuna non sapientia Portret TeofrastaU populyarnij kulturiU grafichnomu romani Serenity Leaves on the Wind Sereniti Listya na vitri svit nazvali Teofrastom mozhlivo natyakayuchi na botanichnu kvalifikaciyu vchenogo Svit cej pokritij zelenyu ta priyemnij Perekladi ukrayinskoyuAlkifron Listi geter Teofrast Harakteri Pereklad z davnogreckoyi Dzvinki Koval Lviv vidavnictvo Apriori 2020 92 s ISBN 978 617 629 643 0PrimitkiG Nadson E R Teofrast Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIIa S 915 917 d Track Q4312033d Track Q656d Track Q24489188d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q23892972 Lyubker F Theophrastus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1375 d Track Q4249594d Track Q45272757d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Lyubker F Praxiphanes Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1102 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q45264247d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q694826 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Tiziano Dorandi Chapter 2 Chronology in Algra et al 1999 The Cambridge History of Hellenistic Philosophy pp 52 3 Cambridge Theophrastus 1916 Hort A F transl red T 1 Book I V New York Loeb Classical Library G P Putnam s Sons Strabo xiii Diogenes Laertius v 36 etc Strabo xiii Diogenes Laertius v 38 Theophrastus is said to have studied first at Eresus under Alcippus then at Athens under Plato The latter report is problematic Theophrastus entry in the Encyclopedia of classical philosophy 1997 page 552 Greenwood Theophrastus entry in the Encyclopedia of Classical Philosophy 1997 page 552 Greenwood Grene Marjorie Depew David 2004 The philosophy of biology an episodic history Cambridge University Press s 11 ISBN 978 0 521 64380 1 originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Diogenes Laertius v 38 in the fourth book of his treatise On Ancient Luxury asserts that he was enamoured of Aristotle s son Nicomachus Robert Drew Hicks translation Cf Suda Nikomakhos Theophrastos It may we be that we owe to Theophrastus the publication of some at least of his master s voluminous works Hort Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Theophrastus Encyclopaedia Britannica 11th ed T V Cambridge University Press angl Diogenes Laertius v 36 58 Diogenes Laertius v 40 He is made indeed to say in the probably spurious Preface to the Characters that he is writing in his ninety ninth year while St s en asserts that he lived to the age of 107 Hort Cicero en iii 28 Jerome Letter to Nepotian Diogenes Laertius v 41 Diogenes Laertius v 36 37 Diogenes Laertius v 37 comp Aelian Varia Historia iv 19 Diogenes Laertius v 41 Diogenes Laertius v 42 Diogenes Laertius v 42 45 50 Diogenes Laertius v 42 45 Diogenes Laertius v 46 50 43 44 Diogenes Laertius v 44 Diogenes Laertius v 45 Diogenes Laertius v 42 46 Diogenes Laertius v 42 43 Diogenes Laertius v 43 Diogenes Laertius v 47 Diogenes Laertius v 49 Diogenes Laertius v 42 50 Diogenes Laertius v 42 47 45 Cicero de Finibus v 4 Cicero de Invent i 35 Diogenes Laertius v 42 43 44 45 47 49 50 Diogenes Laertius v 48 Diogenes Laertius v 45 47 48 comp Pliny H N xxviii 6 Aristotle Probl xxxiii 12 Diogenes Laertius v 48 49 comp 43 Basil Magn Epist 167 Diogenes Laertius v 43 Athenaeus xii 2 xiii 2 Diogenes Laertius v 44 Cicero Tusculanae Quaestiones iii 10 Alexander of Aphrodisius de Anima ii Diogenes Laertius v 46 50 Diogenes Laertius v 42 46 48 50 Theophrastus entry in the of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge edited by George Long 1842 Volume 24 pp 332 4 IPNI Theophr Probably out of the fourth book of the Meteorology ἐn tetartῃ perὶ metarsiwn of Theophrastus see Plutarch Quaest Gr vii ed Theophrastus On First Principles known as His Metaphysics Brill 2010 p 10 Walton 359 364 Georges Cuvier Lecture Ninth Theophrastus in Baron Cuvier s Lectures on the Natural Sciences Edinburgh new philosophical journal 1830 Volume 18 pp 76 83 Theophrastus 1956 315 BC PDF translated by John F Richards Earle Radcliffe Caley Columbus Ohio Ohio State University s 238 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2015 John F Healy 1999 Pliny the Elder on Science and Technology pp 17 7 Oxford University Press Simplicius in Categ 8 Ammonius de Interpr 53 Schol in Arist p 108 27 Alexander of Aphrodisias in Anal Pr f 128 124 Schol in Arist p 184 24 183 b 2 Boethius de Interpr Ammonius in Arist de Interpr 128 Schol in Arist p 121 18 Alexander of Aphrodisias in Anal Pr f 12 6 Schol in Arist p 149 44 Alexander of Aphrodisias in Anal Pr 14 72 73 82 22 b 35 Boethius de Syll categ ii 594 5 f 603 615 Alexander of Aphrodisias in Anal Pr 39 b Alexander of Aphrodisias in Anal Pr 39 b etc 40 42 56 b 82 64 b 51 John Phil xxxii b etc Animals and Ethics Broadview Press p 35 Cicero Tusculanae Quaestiones iii 10 comp Alexander of Aphrodisias de Anima ii Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TeofrastLiteraturaPraci Teofrasta Metaphysics On First Principles Translated by M van Raalte 1993 Brill On First Principles Translated by Dimitri Gutas 2010 Brill Enquiry into Plants Books 1 5 Translated by A F Hort 1916 Loeb Classical Library ISBN 0 674 99077 3 Vol 1 Vol 2 Enquiry into Plants Books 6 9 Treatise on Odours Concerning Weather Signs Translated by A F Hort 1916 Loeb Classical Library ISBN 0 674 99088 9 De Causis Plantarum Translated by B Einarson and G Link 1989 1990 Loeb Classical Library 3 volumes ISBN 0 674 99519 8 ISBN 0 674 99523 6 ISBN 0 674 99524 4 On Characters 4 veresnya 2015 u Wayback Machine gr Translated by R C Jebb 31 travnya 2010 u Wayback Machine 1870 Translated by J M Edmonds 1929 with parallel text Translated by J Rusten 2003 Loeb Classical Library ISBN 0 674 99603 8 On Sweat On Dizziness and On Fatigue Translated by W Fortenbaugh R Sharples M Sollenberger Brill 2002 ISBN 90 04 12890 5 On Weather Signs Translated by J G Wood G J Symons 1894 Edited by Sider David and Brunschon Carl Wolfram Brill 2007 On Stones 16 bereznya 2010 u Wayback Machine Praci pro Teofrasta Project Theophrastus edited by William Fortenbaugh et al Brill Sources for His Life Writings Thought and Influence two volumes 1992 I Life Writings Various Reports Logic Physics Metaphysics Theology Mathematics II Psychology Human Physiology Living Creatures Botany Ethics Religion Politics Rhetoric and Poetics Music Miscellanea Commentary 9 volumes planned published volumes 2 Logic by Pamela Huby 26 06 2024 with contributions on the Arabic material by 3 1 Sources on Physics Texts 137 223 by R W Sharples 26 06 2024 4 Psychology Texts 265 327 by Pamela Huby 26 06 2024 with contributions on the Arabic material by Dimitri Gutas 5 Sources on Biology Human Physiology Living Creatures Botany Texts 328 435 by R W Sharples 26 06 2024 6 1 Sources on Ethics by William W Fortenbaugh with contributions on the Arabic material by Dimitri Gutas 26 06 2024 8 Sources on Rhetoric and Poetics Texts 666 713 by William W Fortenbaugh 26 06 2024 with contributions on the Arabic material by Dimitri Gutas 9 2 Sources on Discoveries and Beginnings Proverbs et al Texts 727 741 by William W Fortenbaugh 26 06 2024 Posilannya Theophrastus entry in the Penny cyclopaedia of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge edited by 1842 Volume 24 pp 332 4 Georges Cuvier Lecture Ninth Theophrastus in Baron Cuvier s Lectures on the Natural Sciences Edinburgh new philosophical journal 1830 Volume 18 pp 76 83 Walton S A Theophrastus on Lyngurium medieval and early modern lore from the classical lapidary tradition Annals of Science Oct 2001 58 4 357 79 PDF on Academia edu 13 sichnya 2016 u Wayback Machine Teofrast Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Teofrast Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 635 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Theophrastus and the Greek physiological psychology before Aristotle by George Malcolm Stratton 1917 at the Internet Archive Contains a translation of On the Senses by Theophrastus Peripatetic Logic The Work of Eudemus of Rhodes and Theophrastus of Eresus 14 serpnya 2011 u Wayback Machine gr Online Galleries University of Oklahoma Libraries 14 listopada 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ