Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тро́їцький райо́н — колишній район України, розташований у північно-західній частині Луганської області. Адміністративний центр — смт Троїцьке, розташований на відстані 220 км від м. Луганська і 2 км від залізничної станції Лантратівка, на лінії Валуйки—Старобільськ. Населення становить 20 818 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1600 км². Утворено 1926 року, ліквідований 2020 року шляхом включення до Сватівського району.
| Троїцький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Луганська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УРСР),  Україна | ||||
| Область: | Луганська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 4425400000 | ||||
| Утворений: | 1926 р. | ||||
| Населення: | ▼ 19 286 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1600 км² | ||||
| Густота: | 13.3 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6456 | ||||
| Поштові індекси: | 92100—92145 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Троїцьке | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 17 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 57 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Терещенко Сергій Іванович | ||||
| Голова РДА: | Сліпець Олег Володимирович | ||||
| Вебсторінка: | Троїцька РДА | ||||
| Адреса: | 92100, Луганська обл., Троїцький р-н, смт. Троїцьке, пр. Перемоги, 60 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Розташування
На півночі межує з Вейделєвським і Валуйським районами Білгородської області, на півдні і сході — з Білокуракинським і Сватівським районами Луганської області. На заході — із Дворічанським і Куп'янським районами Харківської області.
Рельєф
Поверхня району є хвилястою піднесеною рівниною, сильнорозчлененованою ярами і балками. На території району виділяються два типу рельєфу: водно-ерозійний і водно-акумулятивний. Район розташований в області поширення пліоценових терас і є системою межирічних вододілів р. Красна і р. Лозна.
Ярово-балкова система району сильно дренує місцевість, знижує рівень ґрунтових вод, викликає розвиток ерозійних процесів, що негативно позначається на обробці ґрунту, догляді за посівами, збиранні, транспортуванні врожаю.
Ґрунти
Троїцький район розташований у степовій чорноземній зоні України і входить до складу Придонецького агроґрунтового району, де переважають чорноземи звичайні середньосуглинисті, глинистого і суглинного механічного складу.
Головне природне багатство району — родючі чорноземи, що займають 83,6 % ріллі. Є незначні запаси глини, піску і крейди, а також джерело мінеральної води, яке має промислове значення.
Гідрологія
Територією району протікають річки Уразова, Красна, Гнила. Клімат району континентальний із спекотним сухим літом, вологою й іноді дуже холодною зимою. Максимальна температура +38,6 °C, мінімальна температура −33 °C. Опади нерівномірні, район відноситься до зони ризикованого землеробства. Троїцький район відрізняється порівняно низькою відносною вологістю (40-50 %), що негативно позначається на вегетації рослин і перезимівлі озимих культур.
Флора
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України:
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця, Новочервоне;
- ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
- півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), Привілля, поблизу Новониканорівки Сватівського району;
- полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), Покровське, Новочервоне;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides);
- сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla), байрачні ліси;
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.
Фауна
Тваринний світ району представлений головним чином степовими і деякими лісовими тваринами: вовк, лисиця, куниця, лось, дика свиня. Промислового значення тваринний світ не має.
Історія
Заселення краю почалося в 17-18 столітті. У 40-50-х роках 18 сторіччя на річці Уразова виникла слобода Кальнівка, названа так на честь першого поселенця, селянина Калини. У 1820 році в слободі Кальнівка була побудована церква на честь Святої Трійці, і з моменту її освячення село Кальнівка було перейменоване в с. Троїцьке. На честь освячення церкви в селі Троїцьке день Сходження Св. Духа на апостолів (Пресвятої Трійці) став щорічним престольним святом.
9 травня 1926 року Валуйського повіту Воронезької губернії Російської імперії, яка була населена переважно українцями, увійшла до складу Куп'янської округи Української РСР. Відтоді слобода стала називатися селом Троїцьким і одночасно була адміністративним центром новоствореного Троїцького району.
У 1927 році п'ятнадцять селянських господарств об'єднались в товариство по спільній обробці землі (ТОЗ) «Бідняцька сила», якому було виділено 120 десятин землі, молотилку, трактор, за кермо якого сів місцевий селянин В. І. Попов. Члени ТОЗу вчасно збирали хороший врожай зернових. Наприкінці 1929 року почався масовий вступ селян до колгоспів. Значну роль в цьому зіграла допомога міст Харкова та Куп'янська. В село прибули двадцятип'ятитисячники.
З 8 липня 1942 р. по 18 січня 1943 р. Троїцький район був окупований нацистською Німеччиною. За цей час окупантами було розстріляно 25 мирних жителів, 139 юнаків та дівчат відправлено на примусові роботи.
У вересні 1958 року село Троїцьке стало районним центром (був приєднаний ), а в 1961 році отримало статус селища міського типу.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 17 сільських рад, які об'єднують 58 населених пунктів і підпорядковані . Адміністративний центр — смт Троїцьке.
Населення
Населення — 24 тис. осіб, у тому числі сільського населення — 17,3 тис. осіб, з них зайнятих у сільськогосподарському виробництві — 4 тис. осіб. У демографічному плані 55,1 % населення — чоловіки і 44,9 % — жінки.
Станом на 01.01.2005 р. населення — 24 004 осіб, або 1 % від населення області, у тому числі:
- міського — 8241 осіб
- сільського — 15763 осіб
Населення станом на 1 серпня 2013 становить 20 818 осіб.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
| українська | російська | білоруська | вірменська | |
|---|---|---|---|---|
| Троїцький район | 62,8 | 36,9 | 0,1 | 0,1 |
| смт Троїцьке | 72,4 | 27,5 | 0,0 | 0,1 |
| Арапівська сільрада | 86,2 | 10,1 | 0,6 | |
| Богатьковська сільрада | 92,2 | 7,1 | 0,1 | |
| Воєводська сільрада | 89,3 | 10,0 | 0,1 | |
| Демино-Олександрівська сільрада | 51,4 | 48,5 | 0,1 | |
| Лантратівська сільрада | 93,7 | 6,1 | 0,1 | |
| Новоолександрівська сільрада | 26,0 | 72,6 | ||
| Новознам'янська сільрада | 2,9 | 96,8 | ||
| Новочервоненська сільрада | 95,4 | 4,3 | ||
| Вівчарівська сільрада | 90,3 | 9,4 | 0,1 | |
| Покровська сільрада | 9,1 | 90,7 | 0,1 | |
| Привільська сільрада | 86,9 | 13,0 | ||
| Розпасіївська сільрада | 90,6 | 9,0 | 0,1 | |
| Розсипненська сільрада | 19,1 | 80,9 | ||
| Тарасівська сільрада | 95,6 | 4,0 | 0,2 | |
| Тимонівська сільрада | 34,6 | 65,1 | 0,1 | |
| Тополівська сільрада | 9,2 | 90,1 | 0,1 | 0,3 |
| Ямненська сільрада | 13,0 | 86,3 | 0,6 |
Список сіл району
Економіка
Промисловість
У районі функціонують 4 великих промислових підприємства:
- ЗАТ (олійнопресовий завод) — спеціалізується на виробництві соняшникової олії, макухи, соняшникового борошна для кондитерської фабрики. Виробничі потужності — до 24 тис. тонн на рік і відповідна кількість суміжної продукції. Підприємство є основним платником податків у районі.
- ЗАТ — спеціалізується на виробництві вершкового масла, твердого сиру, замінника незбираного молока. Виробнича потужність дозволяє за добу переробити 150 тонн молока. Сировинна зона заводу охоплює весь Троїцький район, частину Білокуракинського і Сватівського районів.
- ТОВ — має великі можливості по виробництву мінеральної лікувальної столової води хлоридно-натрієвого складу «Світлана». Вода рекомендована до лікувального використання Одеським науково-дослідним інститутом курортології і медичної реабілітації. Рекомендації з лікувального використання: хронічні гастрити, коліти, хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, хвороби обміну речовин. Глибина свердловини — 715 м. Усі промислові центри віддалені не менш ніж на 200 км.
- ТОВ — спеціалізується на ремонті сільськогосподарської техніки.
Сільське господарство
Земельний фонд району — 163,3 тис. га, в тому числі:
- сільгоспугідь — 144,8 тис. га;
- з них рілля — 105,3 тис. га.
Сільськогосподарське виробництво представлене 30 реформованими агроформуваннями і 97 селянсько-фермерськими господарствами. На долю сільгосппідприємств району приходиться близько 10 % внутрішнього валового продукту області.
Територію району перетинають автодороги регіонального значення Троїцьке—Луганськ (через Сватове) і Троїцьке—Луганськ (через Білокуракине), є автомобільний зв'язок із Вейделєвським районом Бєлгородської області.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Троїцького району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 20,02 % (проголосували 3 117 із 15 571 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 30,13 % (939 виборців); Сергій Тігіпко — 20,76 % (647 виборців), Михайло Добкін — 11,13 % (347 виборців), Петро Симоненко та Юлія Тимошенко — по 8,18 % (по 255 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,65 %.
Примітки
- Голова ради [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.] old.tr.loga.gov.ua
- Розпорядження Президента України від 25 травня 2020 року № 339/2020-рп «Про призначення О.Сліпця головою Троїцької районної державної адміністрації Луганської області»
- (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409–410.
- Адміністративно-територіальний устрій Троїцького району на сайті Верховної Ради України
- Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 20 серпня 2015.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 квітня 2016.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Троїцький район (Луганська область) |
 Росія | Росія | Росія |
| Харківська область (Дворічанський район) |  | Білокуракинський район |
| Харківська область (Куп'янський район) | Сватівський район | Білокуракинський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Troyickij rajon znachennya Tro yickij rajo n kolishnij rajon Ukrayini roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini Luganskoyi oblasti Administrativnij centr smt Troyicke roztashovanij na vidstani 220 km vid m Luganska i 2 km vid zaliznichnoyi stanciyi Lantrativka na liniyi Valujki Starobilsk Naselennya stanovit 20 818 osib na 1 serpnya 2013 Plosha rajonu 1600 km Utvoreno 1926 roku likvidovanij 2020 roku shlyahom vklyuchennya do Svativskogo rajonu Troyickij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Luganska oblast Osnovni dani Krayina SRSR URSR Ukrayina Oblast Luganska oblast Kod KOATUU 4425400000 Utvorenij 1926 r Naselennya 19 286 na 1 01 2019 Plosha 1600 km Gustota 13 3 osib km Tel kod 380 6456 Poshtovi indeksi 92100 92145 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Troyicke Selishni radi 1 Silski radi 17 Smt 1 Sela 57 Selisha 1 Rajonna vlada Golova radi Tereshenko Sergij Ivanovich Golova RDA Slipec Oleg Volodimirovich Vebstorinka Troyicka RDA Adresa 92100 Luganska obl Troyickij r n smt Troyicke pr Peremogi 60 Mapa Troyickij rajon u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Na pivnochi mezhuye z Vejdelyevskim i Valujskim rajonami Bilgorodskoyi oblasti na pivdni i shodi z Bilokurakinskim i Svativskim rajonami Luganskoyi oblasti Na zahodi iz Dvorichanskim i Kup yanskim rajonami Harkivskoyi oblasti Relyef Poverhnya rajonu ye hvilyastoyu pidnesenoyu rivninoyu silnorozchlenenovanoyu yarami i balkami Na teritoriyi rajonu vidilyayutsya dva tipu relyefu vodno erozijnij i vodno akumulyativnij Rajon roztashovanij v oblasti poshirennya pliocenovih teras i ye sistemoyu mezhirichnih vododiliv r Krasna i r Lozna Yarovo balkova sistema rajonu silno drenuye miscevist znizhuye riven gruntovih vod viklikaye rozvitok erozijnih procesiv sho negativno poznachayetsya na obrobci gruntu doglyadi za posivami zbiranni transportuvanni vrozhayu Grunti Troyickij rajon roztashovanij u stepovij chornozemnij zoni Ukrayini i vhodit do skladu Pridoneckogo agrogruntovogo rajonu de perevazhayut chornozemi zvichajni serednosuglinisti glinistogo i suglinnogo mehanichnogo skladu Golovne prirodne bagatstvo rajonu rodyuchi chornozemi sho zajmayut 83 6 rilli Ye neznachni zapasi glini pisku i krejdi a takozh dzherelo mineralnoyi vodi yake maye promislove znachennya Gidrologiya Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Urazova Krasna Gnila Klimat rajonu kontinentalnij iz spekotnim suhim litom vologoyu j inodi duzhe holodnoyu zimoyu Maksimalna temperatura 38 6 C minimalna temperatura 33 C Opadi nerivnomirni rajon vidnositsya do zoni rizikovanogo zemlerobstva Troyickij rajon vidriznyayetsya porivnyano nizkoyu vidnosnoyu vologistyu 40 50 sho negativno poznachayetsya na vegetaciyi roslin i perezimivli ozimih kultur Flora Na teritoriyi rajonu traplyayutsya roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini keleriya Taliyeva Koeleria talievii endemik serednoyi techiyi Siverskogo Dincya Novochervone kovila volosista Stipa capillata vuzkolista Stipa tirsa dniprovska Stipa borysthenica Zaleskogo Stipa zalesskii Lessinga Stipa lessingiana najkrasivisha Stipa pulcherrima puhnastolista Stipa dasyphylla i ukrayinska Stipa ucrainica chislenni populyaciyi v stepu pirij kovilolistij Elytrigia stipifolia pivoniya tonkolista Paeonia tenuifolia Privillya poblizu Novonikanorivki Svativskogo rajonu polin sucilnobilij Artemisia hololeuca Pokrovske Novochervone ryabchik malij Fritillaria meleagroides son chorniyuchij Pulsatilla pratensis tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum i zmiyelistij Tulipa ophiophylla bajrachni lisi shafran sitchastij Crocus reticulatus zvichajna roslina dibrov Fauna Tvarinnij svit rajonu predstavlenij golovnim chinom stepovimi i deyakimi lisovimi tvarinami vovk lisicya kunicya los dika svinya Promislovogo znachennya tvarinnij svit ne maye IstoriyaZaselennya krayu pochalosya v 17 18 stolitti U 40 50 h rokah 18 storichchya na richci Urazova vinikla sloboda Kalnivka nazvana tak na chest pershogo poselencya selyanina Kalini U 1820 roci v slobodi Kalnivka bula pobudovana cerkva na chest Svyatoyi Trijci i z momentu yiyi osvyachennya selo Kalnivka bulo perejmenovane v s Troyicke Na chest osvyachennya cerkvi v seli Troyicke den Shodzhennya Sv Duha na apostoliv Presvyatoyi Trijci stav shorichnim prestolnim svyatom 9 travnya 1926 roku Valujskogo povitu Voronezkoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi yaka bula naselena perevazhno ukrayincyami uvijshla do skladu Kup yanskoyi okrugi Ukrayinskoyi RSR Vidtodi sloboda stala nazivatisya selom Troyickim i odnochasno bula administrativnim centrom novostvorenogo Troyickogo rajonu U 1927 roci p yatnadcyat selyanskih gospodarstv ob yednalis v tovaristvo po spilnij obrobci zemli TOZ Bidnyacka sila yakomu bulo vidileno 120 desyatin zemli molotilku traktor za kermo yakogo siv miscevij selyanin V I Popov Chleni TOZu vchasno zbirali horoshij vrozhaj zernovih Naprikinci 1929 roku pochavsya masovij vstup selyan do kolgospiv Znachnu rol v comu zigrala dopomoga mist Harkova ta Kup yanska V selo pribuli dvadcyatip yatitisyachniki Z 8 lipnya 1942 r po 18 sichnya 1943 r Troyickij rajon buv okupovanij nacistskoyu Nimechchinoyu Za cej chas okupantami bulo rozstrilyano 25 mirnih zhiteliv 139 yunakiv ta divchat vidpravleno na primusovi roboti U veresni 1958 roku selo Troyicke stalo rajonnim centrom buv priyednanij a v 1961 roci otrimalo status selisha miskogo tipu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Troyickogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 17 silskih rad yaki ob yednuyut 58 naselenih punktiv i pidporyadkovani Administrativnij centr smt Troyicke NaselennyaNaselennya 24 tis osib u tomu chisli silskogo naselennya 17 3 tis osib z nih zajnyatih u silskogospodarskomu virobnictvi 4 tis osib U demografichnomu plani 55 1 naselennya choloviki i 44 9 zhinki Stanom na 01 01 2005 r naselennya 24 004 osib abo 1 vid naselennya oblasti u tomu chisli miskogo 8241 osib silskogo 15763 osib Naselennya stanom na 1 serpnya 2013 stanovit 20 818 osib Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 68 rosiyani 31 1 bilorusi 0 3 inshi nacionalnosti 0 6 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku ukrayinska rosijska biloruska virmenska Troyickij rajon 62 8 36 9 0 1 0 1 smt Troyicke 72 4 27 5 0 0 0 1 Arapivska silrada 86 2 10 1 0 6 Bogatkovska silrada 92 2 7 1 0 1 Voyevodska silrada 89 3 10 0 0 1 Demino Oleksandrivska silrada 51 4 48 5 0 1 Lantrativska silrada 93 7 6 1 0 1 Novooleksandrivska silrada 26 0 72 6 Novoznam yanska silrada 2 9 96 8 Novochervonenska silrada 95 4 4 3 Vivcharivska silrada 90 3 9 4 0 1 Pokrovska silrada 9 1 90 7 0 1 Privilska silrada 86 9 13 0 Rozpasiyivska silrada 90 6 9 0 0 1 Rozsipnenska silrada 19 1 80 9 Tarasivska silrada 95 6 4 0 0 2 Timonivska silrada 34 6 65 1 0 1 Topolivska silrada 9 2 90 1 0 1 0 3 Yamnenska silrada 13 0 86 3 0 6 Spisok sil rajonu Nazva Vhodzhennya Anoshkine Topolivska silska rada Arapivka Arapivska silska rada Babicheve Lantrativska silska rada Bagachka Bagachanska silska rada Baranicheve Arapivska silska rada Berezivka Privilska silska rada Bogorodicke Pokrovska silska rada Visoke Topolivska silska rada Vivcharove Vivcharivska silska rada Vilshani Privilska silska rada Voyevodske Voyevodska silska rada Glotivka Novooleksandrivska silska rada Golovkove Privilska silska rada Davidivka Pokrovska silska rada Demino Oleksandrivka Demino Oleksandrivska silska rada Duvanka Vivcharivska silska rada Zhovtneve Topolivska silska rada Zagir ya Voyevodska silska rada Illinka Novooleksandrivska silska rada Illichivka Voyevodska silska rada Kalinine Bagachanska silska rada Karayichne Yamenska silska rada Kashkarne Novoznam yanska silska rada Klinuvatka Yamenska silska rada Kozarik Topolivska silska rada Kochenove Yamenska silska rada Koshelivka Arapivska silska rada Krasnogrigorivka Timonivska silska rada Lantrativka Lantrativska silska rada Lugove Privilska silska rada Maksimivka Bagachanska silska rada Malooleksandrivka Timonivska silska rada Maslakove Vivcharivska silska rada Maslivka Voyevodska silska rada Mihajlivka Timonivska silska rada Novoznam yanka Novoznam yanska silska rada Novooleksandrivka Novooleksandrivska silska rada Novochervone Novochervonenska silska rada Ozero Voyevodska silska rada Pokrovske Pokrovska silska rada Poltavske Voyevodska silska rada Rodnichki Bagachanska silska rada Rozpasiyivka Rozpasiyivska silska rada Rozsipne Rozsipnenska silska rada Sirotine Demino Oleksandrivska silska rada Solonci Novoznam yanska silska rada Sudbinka Voyevodska silska rada Tarasivka Tarasivska silska rada Timonove Timonivska silska rada Topoli Topolivska silska rada Trudroditelske Vivcharivska silska rada Fedosiyivka Rozpasiyivska silska rada Carivka Rozpasiyivska silska rada Chapliyivka Privilska silska rada Shatkivka Rozsipnenska silska rada Shahove Privilska silska rada Yami Yamenska silska radaEkonomikaPromislovist U rajoni funkcionuyut 4 velikih promislovih pidpriyemstva ZAT olijnopresovij zavod specializuyetsya na virobnictvi sonyashnikovoyi oliyi makuhi sonyashnikovogo boroshna dlya konditerskoyi fabriki Virobnichi potuzhnosti do 24 tis tonn na rik i vidpovidna kilkist sumizhnoyi produkciyi Pidpriyemstvo ye osnovnim platnikom podatkiv u rajoni ZAT specializuyetsya na virobnictvi vershkovogo masla tverdogo siru zaminnika nezbiranogo moloka Virobnicha potuzhnist dozvolyaye za dobu pererobiti 150 tonn moloka Sirovinna zona zavodu ohoplyuye ves Troyickij rajon chastinu Bilokurakinskogo i Svativskogo rajoniv TOV maye veliki mozhlivosti po virobnictvu mineralnoyi likuvalnoyi stolovoyi vodi hloridno natriyevogo skladu Svitlana Voda rekomendovana do likuvalnogo vikoristannya Odeskim naukovo doslidnim institutom kurortologiyi i medichnoyi reabilitaciyi Rekomendaciyi z likuvalnogo vikoristannya hronichni gastriti koliti hronichni zahvoryuvannya pechinki i zhovchovividnih shlyahiv hvorobi obminu rechovin Glibina sverdlovini 715 m Usi promislovi centri viddaleni ne mensh nizh na 200 km TOV specializuyetsya na remonti silskogospodarskoyi tehniki Silske gospodarstvo Zemelnij fond rajonu 163 3 tis ga v tomu chisli silgospugid 144 8 tis ga z nih rillya 105 3 tis ga Silskogospodarske virobnictvo predstavlene 30 reformovanimi agroformuvannyami i 97 selyansko fermerskimi gospodarstvami Na dolyu silgosppidpriyemstv rajonu prihoditsya blizko 10 vnutrishnogo valovogo produktu oblasti Teritoriyu rajonu peretinayut avtodorogi regionalnogo znachennya Troyicke Lugansk cherez Svatove i Troyicke Lugansk cherez Bilokurakine ye avtomobilnij zv yazok iz Vejdelyevskim rajonom Byelgorodskoyi oblasti Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Vibori Prezidenta Ukrayini U mezhah Troyickogo rajonu bulo stvoreno 30 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 20 02 progolosuvali 3 117 iz 15 571 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 30 13 939 viborciv Sergij Tigipko 20 76 647 viborciv Mihajlo Dobkin 11 13 347 viborciv Petro Simonenko ta Yuliya Timoshenko po 8 18 po 255 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 4 65 PrimitkiGolova radi 23 lipnya 2019 u Wayback Machine old tr loga gov ua Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 travnya 2020 roku 339 2020 rp Pro priznachennya O Slipcya golovoyu Troyickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Luganskoyi oblasti ros Organizaciya ohrany rastenij Luganskoj oblasti zanesennyh v Krasnuyu knigu Ukrainy Metodicheskie ukazaniya Lugansk 1992 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 409 410 Administrativno teritorialnij ustrij Troyickogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Dnistryanskij M S Etnopolitichna geografiya Ukrayini Lviv Litopis 2006 S 465 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2015 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 18 kvitnya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Troyickij rajon Luganska oblast Rosiya Rosiya Rosiya Harkivska oblast Dvorichanskij rajon Bilokurakinskij rajon Harkivska oblast Kup yanskij rajon Svativskij rajon Bilokurakinskij rajon