Вірменська абетка (вірм. Հայոց այբուբեն) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови. Письмо створене Месропом Маштоцом у 405-406 роках за зразком грецького алфавіту й деяких давніх вірменських систем письма. Доповнене в XII столітті двома буквами (Օ та Ֆ), письмо і сьогодні використовують вірмени. Внаслідок орфографічної реформи 1920-х років було додано нову букву և (великі букви: ԵՎ), яка перед тим була лігатурою ե+ւ. Також з абетки забрали букву Ւ ւ, і створено нову букву ՈՒ ու (яка перед тим була диграфом; буква Ւ ւ стала частиною цієї новоствореної букви).
Вірменська абетка Հայոց այբուբեն | |
---|---|
Вид | абетка |
Мови | вірменська, тюркські (історично), курдська (історично, впродовж 1921—1928 років) |
Творець | Месроп Маштоц |
Період | 405 — сьогодення |
Походження | змодельована на основі грецької абетки
|
Сестринські системи | латинська абетка коптська абетка грузинська абетка кирилиця |
Напрям | зліва направо |
U+0530–U+058F | |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Історія вірменської мови |
---|
Дописемний період |
|
Писемний період |
Давньовірменська мова (V–XI століття) (XI–XVII століття) Сучасна вірменська мова (з XVII століття) |
Вірменська писемність |
Вірменська абетка Історія створення абетки Даниїлові письмена |
Інше |
Вірменістика Вірменська література |
Абетка
Літера | Назва літери | Вимова (МФА) | Транслітерація | Число- ве значе- ння | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тра- диц. орфо- гра- фія | Ре- форм. орфо- гра- фія | Вимова | Українська | Класич- на вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | Класич- на | Кири- лиця | |||||
Класич- на вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | |||||||||||
Ա ա | այբ | [aɪb] | [aɪpʰ] | айб | [ɑ] | a | а | 1 | |||||
Բբ | բեն | [bɛn] | [pʰɛn] | бен | [b] | [pʰ] | b | б | 2 | ||||
Գգ | գիմ | [ɡim] | [kʰim] | ґім | [ɡ] | [kʰ] | g | ґ | 3 | ||||
Դ դ | դա | [dɑ] | [tʰɑ] | да | [d] | [tʰ] | d | д | 4 | ||||
Եե | եչ | [jɛt͡ʃʰ] | єч | [ɛ], на початку слова [jɛ] | e | е (є) | 5 | ||||||
Զ զ | զա | [zɑ] | за | [z] | z | з | 6 | ||||||
Էէ | է | [ɛː] | [ɛ] | е | [ɛː] | [ɛ] | ē | ê | е | 7 | |||
Ըը | ըթ | [ətʰ] | ет | [ə] | ə | ë | и (е) | 8 | |||||
Թթ | թօ | թո | [tʰo] | то | [tʰ] | t‘ | т | 9 | |||||
Ժ ժ | ժէ | ժե | [ʒɛː] | [ʒɛ] | же | [ʒ] | ž | ж | 10 | ||||
Իի | ինի | [ini] | іні | [i] | i | і | 20 | ||||||
Լլ | լիւն | լյուն | [lʏn] | люн | [l] | l | л | 30 | |||||
Խ խ | խէ | խե | [χɛː] | [χɛ] | хе | [χ] | x | х | 40 | ||||
Ծծ | ծա | [t͡sɑ] | [t͡sʼɑ] | [d͡zɑ] | ца | [t͡s] | [t͡sʼ] | [d͡z] | c | ç | ц | 50 | |
Կկ | կեն | [kɛn] | [kʼɛn] | [ɡɛn] | кен | [k] | [kʼ] | [ɡ] | k | к | 60 | ||
Հհ | հօ | հո | [ho] | го | [h] | h | г | 70 | |||||
Ձձ | ձա | [d͡zɑ] | [t͡sʰɑ] | дза | [d͡z] | [t͡sʰ] | j | дз | 80 | ||||
Ղ ղ | ղատ | [ɫɑt] | [ʁɑtʼ] | [ʁɑd] | гат | [l], або [ɫ] | [ʁ] | ł | ġ | г | 90 | ||
Ճ ճ | ճէ | ճե | [t͡ʃɛː] | [t͡ʃʼɛ] | [d͡ʒɛ] | че | [t͡ʃ] | [t͡ʃʼ] | [d͡ʒ] | č | č̣ | ч | 100 |
Մմ | մեն | [mɛn] | мен | [m] | m | м | 200 | ||||||
Յյ | յի | հի | [ji] | [hi] | ї | [j] | [h], [j] | y | й | 300 | |||
Նն | նու | [nu] | ну | [n] | n | н | 400 | ||||||
Շշ | շա | [ʃɑ] | ша | [ʃ] | š | ш | 500 | ||||||
Ոո | ո | [o] | [vo] | во | [o], на початку слова [vo] | o | о (во) | 600 | |||||
Չչ | չա | [t͡ʃʰɑ] | ча | [t͡ʃʰ] | č‘ | č | ч | 700 | |||||
Պպ | պէ | պե | [pɛː] | [pʼɛ] | [bɛ] | пе | [p] | [pʼ] | [b] | p | п | 800 | |
Ջջ | ջէ | ջե | [d͡ʒɛː] | [d͡ʒɛ] | [t͡ʃʰɛ] | дже | [d͡ʒ] | [t͡ʃʰ] | ǰ | дж | 900 | ||
Ռռ | ռա | [rɑ] | [ɾɑ] | ра | [r] | [ɾ] | r̄ | ṙ | р | 1000 | |||
Սս | սէ | սե | [sɛː] | [sɛ] | се | [s] | s | с | 2000 | ||||
Վվ | վեւ | վեվ | [vɛv] | вев | [v] | v | в | 3000 | |||||
Տտ | տիւն | տյուն | [tʏn] | [tʼʏn] | [dʏn] | тюн | [t] | [tʼ] | [d] | t | т | 4000 | |
Րր | րէ | րե | [ɹɛː] | [ɹɛ] | [ɾɛ] | ре | [ɹ] | [ɾ] | r | р | 5000 | ||
Ցց | ցօ | ցո | [t͡sʰo] | цо | [t͡sʰ] | c‘ | ц | 6000 | |||||
Ււ | հիւն | — | [hʏn] | гюн | [w] | [v] | w | в | 7000 | ||||
Փփ | փիւր | փյուր | [pʰʏɹ] | [pʰʏɾ] | пюр | [pʰ] | p‘ | п | 8000 | ||||
Քք | քէ | քե | [kʰɛː] | [kʰɛ] | ке | [kʰ] | k‘ | к | 9000 | ||||
Օօ | օ | [o] | о | [o] | ô | ò | о | — | |||||
Ֆֆ | ֆէ | ֆե | [fɛː] | [fɛ] | фе | [f] | f | ф | — | ||||
և | [jev] | єв | [ev], на початку слова [jev] | ew | ев (єв) | — | |||||||
— | ու | [u] | у | [u] | u | ow | у | — | |||||
Літера | Тра- диц. орфо- гра- фія | Ре- форм. орфо- гра- фія | Класич- не вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | Українська | Класич- на вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | Класич- на | Кири- лиця | Число- ве значе- ння | |
Вимова | |||||||||||||
Назва букви | Вимова (МФА) | Транслітерація |
В західновірменській мові використовуються диграфи էօ для звука [œ] та իւ для звука [ʏ]
Транслітерація
Особливо проблемною є передача вірменської голосної фонеми [ə] (ը), яка у вірменській ортографії зазвичай не позначається літерою, за винятком початку, кінця слова та при поділі слова для перенесення на новий рядок, але обов'язково вимовляється при збігу кількох приголосних. Тож поширена передача вірменських прізвищ Մկրտչյան, Բդոյան, Տրդատյան як Мкртчян, , є некоректною з точки зору оригінальної вимови та незручна для мови-акцептора. У таких випадках рекомендовано вставляти епентетичний голосний [ɪ], цебто літеру И (Микиртич'ян тощо).
Традиційно в більшості вірменських прізвищ перед суфіксом -ян, попри вимову, не використовується розділовий знак м'якшення або апостроф. Проте після шиплячих, аби уникнути спотворення, рекомендовано ставити розділовий знак: , тощо.
Використання для інших мов
Впродовж 250-ти років, починаючи з початку 18 століття і до 1950-го року, було надруковано більше 2000 книг турецькою мовою з використанням вірменської абетки. Вірменська абетка використовувалась також турецькомовними вірменами впродовж 1840 — 1890 років . В ті часи у Стамбулі виходила преса турецькою мовою вірменським письмом. Вірменським письмом користувались кипчацькомовні вірмени впродовж 1524 — 1669 років, що проживали на Поділлі та на Галичині (Україна). Вірменська абетка була офіційним письмом курдської мови в 1921 — 1928 роках у Радянській Вірменії.
Посилання
- вірмено-англійський онлайн-переклад [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- (transliteration.eki.ee)
Примітки
- Herouni P. M. Armenians and Old Armenia. Archaeoastronomy. Linguistics. Oldest History. — 2004. — С. 81—87.
- Хачатрян Амалия. Фонемная система армянского языка и некоторые вопросы транскрипции (PDF) // Լրաբեր հասարակական գիտությունների. — 1973. — Т. 5. — С. 31-40. з джерела 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
- Тошьян С. Б. Н. А. Вартапетян. Справочник по русской транскрипции армянских имен, фамилий и географических названий (PDF) // Известия Академии Наук Армянской ССР. — 1962. — № 12. — С. 117-121. з джерела 9 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
- Kharatian, A. A. (1995). "Հայատառ թուրքերեն մամուլը (1840—1890-ական թթ.) [Armenian periodicals in Turkish letters (1840-1890s)]". Lraber Hasarakakan Gitutyunneri (in Armenian) (2): 72–85.
- Гаркавец А. Н. Кыпчакские языки: куманский и армяно-кыпчакский. — Алма-Ата : «Наука» АН КазССР, 1987. — 223 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2004
- Гаркавец А. Н. 1. Из истории кыпчакоязычных армян // [1] — 2003. з джерела 26 липня 2015
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virmenska abetka virm Հայոց այբուբեն zvukove pismo sho zastosovuyetsya dlya zapisu virmenskoyi movi Pismo stvorene Mesropom Mashtocom u 405 406 rokah za zrazkom greckogo alfavitu j deyakih davnih virmenskih sistem pisma Dopovnene v XII stolitti dvoma bukvami Օ ta Ֆ pismo i sogodni vikoristovuyut virmeni Vnaslidok orfografichnoyi reformi 1920 h rokiv bulo dodano novu bukvu և veliki bukvi ԵՎ yaka pered tim bula ligaturoyu ե ւ Takozh z abetki zabrali bukvu Ւ ւ i stvoreno novu bukvu ՈՒ ու yaka pered tim bula digrafom bukva Ւ ւ stala chastinoyu ciyeyi novostvorenoyi bukvi Virmenska abetka Հայոց այբուբենVid abetkaMovi virmenska tyurkski istorichno kurdska istorichno vprodovzh 1921 1928 rokiv Tvorec Mesrop MashtocPeriod 405 sogodennyaPohodzhennya zmodelovana na osnovi greckoyi abetkina stvorennya vplinuli pahlavi sirijska abetkaVirmenska abetkaSestrinski sistemi latinska abetka koptska abetka gruzinska abetka kirilicyaNapryam zliva napravoYunikod U 0530 U 058FCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Istoriya virmenskoyi movi Dopisemnij period Pisemnij period Davnovirmenska mova V XI stolittya XI XVII stolittya Suchasna virmenska mova z XVII stolittya Virmenska pisemnist Virmenska abetka Istoriya stvorennya abetki Daniyilovi pismena Inshe Virmenistika Virmenska literatura porAbetkaLitera Nazva literi Vimova MFA Transliteraciya Chislo ve znache nnya Tra dic orfo gra fiya Re form orfo gra fiya Vimova Ukrayinska Klasich na virm Sh virm Zah virm Klasich na Kiri licya Klasich na virm Sh virm Zah virm Ա ա այբ aɪb aɪpʰ ajb ɑ a a 1 Բբ բեն bɛn pʰɛn ben b pʰ b b 2 Գգ գիմ ɡim kʰim gim ɡ kʰ g g 3 Դ դ դա dɑ tʰɑ da d tʰ d d 4 Եե եչ jɛt ʃʰ yech ɛ na pochatku slova jɛ e e ye 5 Զ զ զա zɑ za z z z 6 Էէ է ɛː ɛ e ɛː ɛ e e e 7 Ըը ըթ etʰ et e e e i e 8 Թթ թօ թո tʰo to tʰ t t 9 Ժ ժ ժէ ժե ʒɛː ʒɛ zhe ʒ z zh 10 Իի ինի ini ini i i i 20 Լլ լիւն լյուն lʏn lyun l l l 30 Խ խ խէ խե xɛː xɛ he x x h 40 Ծծ ծա t sɑ t sʼɑ d zɑ ca t s t sʼ d z c c c 50 Կկ կեն kɛn kʼɛn ɡɛn ken k kʼ ɡ k k 60 Հհ հօ հո ho go h h g 70 Ձձ ձա d zɑ t sʰɑ dza d z t sʰ j dz 80 Ղ ղ ղատ ɫɑt ʁɑtʼ ʁɑd gat l abo ɫ ʁ l ġ g 90 Ճ ճ ճէ ճե t ʃɛː t ʃʼɛ d ʒɛ che t ʃ t ʃʼ d ʒ c c ch 100 Մմ մեն mɛn men m m m 200 Յյ յի հի ji hi yi j h j y j 300 Նն նու nu nu n n n 400 Շշ շա ʃɑ sha ʃ s sh 500 Ոո ո o vo vo o na pochatku slova vo o o vo 600 Չչ չա t ʃʰɑ cha t ʃʰ c c ch 700 Պպ պէ պե pɛː pʼɛ bɛ pe p pʼ b p p 800 Ջջ ջէ ջե d ʒɛː d ʒɛ t ʃʰɛ dzhe d ʒ t ʃʰ ǰ dzh 900 Ռռ ռա rɑ ɾɑ ra r ɾ r ṙ r 1000 Սս սէ սե sɛː sɛ se s s s 2000 Վվ վեւ վեվ vɛv vev v v v 3000 Տտ տիւն տյուն tʏn tʼʏn dʏn tyun t tʼ d t t 4000 Րր րէ րե ɹɛː ɹɛ ɾɛ re ɹ ɾ r r 5000 Ցց ցօ ցո t sʰo co t sʰ c c 6000 Ււ հիւն hʏn gyun w v w v 7000 Փփ փիւր փյուր pʰʏɹ pʰʏɾ pyur pʰ p p 8000 Քք քէ քե kʰɛː kʰɛ ke kʰ k k 9000 Օօ օ o o o o o o Ֆֆ ֆէ ֆե fɛː fɛ fe f f f և jev yev ev na pochatku slova jev ew ev yev ու u u u u ow u Litera Tra dic orfo gra fiya Re form orfo gra fiya Klasich ne virm Sh virm Zah virm Ukrayinska Klasich na virm Sh virm Zah virm Klasich na Kiri licya Chislo ve znache nnya Vimova Nazva bukvi Vimova MFA Transliteraciya V zahidnovirmenskij movi vikoristovuyutsya digrafi էօ dlya zvuka œ ta իւ dlya zvuka ʏ TransliteraciyaOsoblivo problemnoyu ye peredacha virmenskoyi golosnoyi fonemi e ը yaka u virmenskij ortografiyi zazvichaj ne poznachayetsya literoyu za vinyatkom pochatku kincya slova ta pri podili slova dlya perenesennya na novij ryadok ale obov yazkovo vimovlyayetsya pri zbigu kilkoh prigolosnih Tozh poshirena peredacha virmenskih prizvish Մկրտչյան Բդոյան Տրդատյան yak Mkrtchyan ye nekorektnoyu z tochki zoru originalnoyi vimovi ta nezruchna dlya movi akceptora U takih vipadkah rekomendovano vstavlyati epentetichnij golosnij ɪ cebto literu I Mikirtich yan tosho Tradicijno v bilshosti virmenskih prizvish pered sufiksom yan popri vimovu ne vikoristovuyetsya rozdilovij znak m yakshennya abo apostrof Prote pislya shiplyachih abi uniknuti spotvorennya rekomendovano staviti rozdilovij znak tosho Vikoristannya dlya inshih movKurdska abetka 1921 1928 rokiv na osnovi virmenskoyi Vprodovzh 250 ti rokiv pochinayuchi z pochatku 18 stolittya i do 1950 go roku bulo nadrukovano bilshe 2000 knig tureckoyu movoyu z vikoristannyam virmenskoyi abetki Virmenska abetka vikoristovuvalas takozh tureckomovnimi virmenami vprodovzh 1840 1890 rokiv V ti chasi u Stambuli vihodila presa tureckoyu movoyu virmenskim pismom Virmenskim pismom koristuvalis kipchackomovni virmeni vprodovzh 1524 1669 rokiv sho prozhivali na Podilli ta na Galichini Ukrayina Virmenska abetka bula oficijnim pismom kurdskoyi movi v 1921 1928 rokah u Radyanskij Virmeniyi Posilannyavirmeno anglijskij onlajn pereklad 6 kvitnya 2022 u Wayback Machine transliteration eki ee PrimitkiHerouni P M Armenians and Old Armenia Archaeoastronomy Linguistics Oldest History 2004 S 81 87 Hachatryan Amaliya Fonemnaya sistema armyanskogo yazyka i nekotorye voprosy transkripcii PDF Լրաբեր հասարակական գիտությունների 1973 T 5 S 31 40 z dzherela 10 bereznya 2018 Procitovano 9 bereznya 2018 Toshyan S B N A Vartapetyan Spravochnik po russkoj transkripcii armyanskih imen familij i geograficheskih nazvanij PDF Izvestiya Akademii Nauk Armyanskoj SSR 1962 12 S 117 121 z dzherela 9 bereznya 2018 Procitovano 9 bereznya 2018 Kharatian A A 1995 Հայատառ թուրքերեն մամուլը 1840 1890 ական թթ Armenian periodicals in Turkish letters 1840 1890s Lraber Hasarakakan Gitutyunneri in Armenian 2 72 85 Garkavec A N Kypchakskie yazyki kumanskij i armyano kypchakskij Alma Ata Nauka AN KazSSR 1987 223 s Arhivovano z dzherela 21 zhovtnya 2004 Garkavec A N 1 Iz istorii kypchakoyazychnyh armyan 1 2003 z dzherela 26 lipnya 2015