Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Азербайджан топонім який у різний час застосовувався до різних територій а також назва сучасної держави у Східному Закав

Азербайджан (топонім)

Азербайджан (топонім)

Азербайджан — топонім, який у різний час застосовувався до різних територій, а також назва сучасної держави у Східному Закавказзі.

Етимологія

Топонім «Азербайджан» походить від парфянського та середньоперського Атурпатакан (Āturpātakān) — назви давньої держави Атропатена або Мідія Атропатена. Мідією Атропатеною (перс. Мад-і-Атурпаткан‎, Мідія Атропатова), або просто Атропатеною, після навали Олександра Македонського стали називати північну частину Мідії, де створив собі царство останній ахеменідський сатрап Мідії Атропат (Атурпатак). Ім'я Атропат утворене з давньоперського «Āturpāt» — жрець-вогнепоклонник (букв. «охоронець вогню»).

Інша її назва в античних авторів — Мала Мідія. Від назви «Атурпаткан» через середньоперське «Адербадган» (перс. Âzarâbâdagân‎) походить сучасна назва Азербайджан. Країну населяли іраномовні племена мідійців. Географічно історична Мідія Атропатена була розташована здебільшого на території нинішнього Іранського Азербайджану в Ірані та в південно-східних районах Азербайджанської Республіки й обмежувалася Араксом. Середньовічні арабські географи тлумачили назву інакше, виводячи її, як наслідок народної етимології, від особистого імені Адарбадор — «храм вогню» або «хранитель вогню» (від слів «адар» — вогонь і «байкан» — зберігач), тим більше що в Атропатені було справді багато зороастрійських храмів з незгасними вогнями. Так, наприклад, Якут аль-Хамаві писав: «Дехто вважає, що Азар означає „вогонь“ пехлевійською мовою, а байган — „сторож“ або „охоронець вогню“ і тому слово означає „храм вогню“ або „охоронець вогню“, що ближче до істини, бо храмів вогню в цих краях було дуже багато».

Азербайджанський історик ХІХ століття Аббас Кулі Ага Бакіханов пов'язував походження слова «Азербайджан» з ім'ям знаменитого полководця Бабека, який очолював повстання іранських хурамітів проти Арабського халіфату в цьому регіоні. Бакіханов у своїй праці [ru]» писав: «Здається, що назва Азербайджан походить від слова Азер-Бебеган, яке араби вимовляють Азербабеджан, що означає: „Вогонь Бабека“. Як би там не було, вогнепоклонство, наскільки нам відомо, отримало свій початок у краї, званому нині Азербайджан».

Поширення назви

image
Азербайджан («Adrabigan») на «Карті ісламських країн епохи Буїдів» 1877 року(нім.)

До 1918 року (проголошення Азербайджанської Демократичної Республіки на територіях Східного та Південного Закавказзя) під Азербайджаном розуміли, перш за все, територію навколо озера Урмія, що колись зайняту Атропатеною, на південь від річки Аракс.

Середньовіччя

Середньовічний арабський історик, географ і мандрівник X століття Аль-Масуді зазначав, що територія, до якої застосовувано топонім Азербайджан, розширювалася і на північ від Аракса. Муганський степ на північному сході включав у Азербайджан також Ібн Хордадбег, але не включали інші географи. Останній описує Арран та Азербайджан окремо. Історичним центром Азербайджану завжди була гірська територія на схід від озера Урмія. Таким чином, у період ранньої арабської географії Азербайджан охоплював переважно північно-західну частину Іранського плато, а його межі не дуже відрізнялися від нинішніх північних кордонів Ірану. У будь-якому разі, з боку низовин Закавказзя область ледь перевищувала русло Аракса. Відомий російський сходознавець В. Бартольд зазначає, що Аракс був межею між Азербайджаном та Арраном. Згідно з британським антропологом [en] область [ru] розташована в історичному Азербайджані.

У творі «Нузхат ал-кулуб» [az] (XIV століття) Нахічевань та Ордубад на лівому березі річки Аракс віднесено до Азербайджану.

Новий час

За Сефевідів, на деякий час, з метою отримання податкових надходжень, певні землі на північ від Араксу приєднано до провінції Азербайджан. Відповідно до енциклопедії «Іраніка», терміном «Азербайджан» за Сефевідів (XVI—XVII ст.) позначали деякі території на північ від Араксу, які адміністративно підлягали намісникам провінції Азербайджан, але після падіння Сефевідів поступово таке його застосування припинилося; азербайджанські автори XIX століття з Росії (Мірза Адігезаль-бек і Мірза Джамал Джеваншір) вживають його тільки стосовно земель на південь від Араксу. У період Сефевідів, на думку М. Аткіна, назву «Азербайджан» застосовували до всіх мусульманських ханств Східного Кавказу, а також області на південь від річки Аракс.

В офіційній хроніці Ага Мохаммеда Каджара авторства Сараві зазначено, що Каджари за походженням були з «подібної до раю провінції Сирія» (Velayat-e eram-neshan-e Sham) до того, як «перлина (племені) зупинилася й оселилася і пустила коріння в скарбниці Гянджі в Азербайджані» (in javaher ra ganjineh-ye Ganjeh-ye Azarbaijan tavaqqof va tamakkon va tavatton etefaq oftad).

За імператора Олександра III (1881—1894) європейські вчені та журналісти потроху стали використовувати термін «Азербайджан» на позначення земель Ширвану та [az], виділених у Бакинську та Єлизаветпольську губернії. У Росії цей приклад наслідували лише після 1917 року внаслідок того, що на цих землях жили споріднені перським азербайджанські тюрки.

image
Азербайджан (Azerbijan) на карті 1883 року

Генеральний консул Великої Британії в Персії Кіт Ебботт повідомляв 1863 року, що «країна, відома персам як Азербайджан, поділена між ними та Росією, при цьому останній належить близько п'яти восьмих від загальної площі, яка за грубими оцінками займає територію приблизно 80 000 квадратних миль, або приблизно відповідає розміру Великої Британії; таким чином, 50 000 квадратних миль — це частка, що належить Росії, та 30 000 залишається за Персією».

Новітній час

Термін «Азербайджан» уперше використано як офіційну назву держави 28 травня 1918 року — тоді проголошено Азербайджанську Демократичну Республіку, більша частина території якої відповідає історичним областям [az] і Ширван. Однак ще на початку 1920-х років назва «Азербайджан» у Закавказзі недостатньо усталилась.

Провідні фахівці з історії регіону І. М. Дьяконов і [ru] зазначають, що до XX століття термін «Азербайджан» уживався тільки щодо тюркомовного регіону північно-західного Ірану. На думку В. В. Бартольда, «якщо потрібно було б придумати термін для всіх областей, які об'єднує зараз Азербайджанська Республіка, то, найпевніш, можна було б прийняти назву Арран».

15—20 квітня 1917 року в Баку відбулося засідання Конгресу мусульман Кавказу, де зроблено першу спробу визначити азербайджанські прагнення в умовах нового революційного перевороту. Під час засідання Конгресу почуто відверті вимоги автономного статусу для Азербайджану. Але на пропозицію Гаджі Зейналабдіна Тагієва саму назву «Азербайджан» з остаточного тексту резолюції прибрано.

image
Карта Азербайджанської Демократичної Республіки, представлена МЗС АДР на Паризькій мирній конференції(фр.)

28 травня 1918 року мусульманська фракція Закавказького сейму на своєму засіданні прийняла рішення декларувати незалежність кавказької держави Азербайджан, оголосивши себе Тимчасовою Національною радою Азербайджану. У радіограмі міністрам закордонних справ низки держав про проголошення незалежності Азербайджану прем'єр Фаталі Хан-Хойський вважав за необхідне зробити таке пояснення: «Азербайджан, що складається зі східного та південного Закавказзя». Однак Іран відповів на цю декларацію протестом, підозрюючи нову республіку в зазіханнях на свою північно-західну провінцію. Уряд Азербайджанської Демократичної Республіки, щоб розвіяти іранські побоювання, використав у своїх документах для звернення за кордоном термін «Кавказький Азербайджан». Таким чином антиросійськи налаштовані сепаратисти вжили назву «Азербайджан» і для Аррану, однієї з історичних областей Великого Ірану, включивши території ханств, які раніше тут існували.

В. В. Бартольд, І. М. Дьяконов і В. А. Шнірельман вважають, що підозра іранської влади мала реальні підстави, оскільки при створенні Азербайджану мусаватисти вважали, що він становитиме єдине ціле з Іранським Азербайджаном. Австрійський іраніст [fr] зазначає, що вже в СРСР, відповідно до принципів радянського націоналізму, регіон Азербайджан переосмислено як «Південний Азербайджан» з метою звільнення та возз'єднання його з Азербайджанською Республікою, трактованою як «Північний Азербайджан», що Фраґнер вважає загарбницькою маніпуляцією.

Примітки

  1. Азербайджан (топонім) — стаття з Encyclopædia Iranica. M. L. Chaumont
  2. Всемирная история. — М., 1957. — Т. 3. — С. 132.
  3. Атропатены // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. , Этимологический словарь иранских языков / Институт языкознания РАН. — М. : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2000. — Т. 1 (a—ā). — С. 320. — 1000 прим. — . (в пер.)
    Оригінальний текст (рос.)
    *ātr̥-pati- ‘жрец-огнепоклонник’, букв. ‘хозяин огня’; бактр. atarobido и.с., букв. ‘хозяин огней’, где -bido < *-pati- [Dv. Baktr., 167]; см. также форму мн. ч., используемую часто для формирования топонимов и отразившуюся в *ātu/ar-patkān- ‘страна огнепоклонников, «хозяев огня»’ при изменении первой части с трансформацией интервокальной *t > δ в *āδar- > āzar- в современном названии Азербайджан.
  5. Азербайджан (топонім) — стаття з Encyclopædia Iranica. [en]
  6. Йакут-ал-Хамави. Му'джам ал-Булдан. (Сведения об Азербайджане). Хамдаллах Казвини. Нузхат-ал-кулуб. (Материалы по Азербайджану). — Баку. Элм. 1983
  7. Из истории общественной и философской мысли в Азербайджане XIX века. — Баку : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1949. — С. 107.
  8. The Paths of History — Igor M. Diakonoff, Contributor Geoffery Alan Hosking, Published in the year 1999, Cambridge University Press, pg 100.
    Оригінальний текст (англ.)
    Until the twentieth century, the term Azerbaijan (a late form of the term Atropatene derived from the name Atropates, satrap and later king of Western Media at the end of the fourth century BC) was used solely for the Turkic-speaking regions of North-Western Iran. When, in 1918—1920, the power in Eastern Transcaucasia (Shirvan, etc.) was taken over by the party of Musavatists, they gave to their state the name ‘Azerbaijan’, hoping to unite it with Iranian Azerbaijan, or Azerbaijan in the original sense of the term; that territory had much greater Turkic population; the Musavatists relied on the state of complete political disintegration of Iran at that period, and hoped to easily annex Iranian Azerbaijan into their state. Until the twentieth century, the ancestors of the present-day Azerbaijanis called themselves Turki, while the Russians called them Tatars, not distinguishing them from the Volga Tatars. The Azerbaijani language belongs to the Oghuz branch of Turkic; the Volga Tatar language belongs to the Kipchak branch of Turkic.
  9. V. V. Barthold. An Historical Geography of Iran. — Princeton University Press, 2014. — P. 227.
    Оригінальний текст (англ.)
    The Araxes river, which used to have an estuary separate from that of the Kur, also constituted the border between Azerbaijan and Arran, ancient Albania. The present-day provinces of Elisavetpol' and a portion of that of Baku used to be parts of Arran; Arran in the narrow sense of the word was understood to include the area between the Araxes and the Kur.
  10. Азербайджан (топонім) — стаття з Encyclopædia Iranica. [en]
  11. ADHARBAYDJAN / Edited by C. E. Bosworth, E. van Donzel and W. P. Heinrichs and G. Lecomte // . — Лейден, 1986. — Vol. I (16 June). — P. 191.
    Оригінальний текст (англ.)
    According to Yakut (13th century) Adharbaydjan extended down to Bardha’a (Parthav). In Nuzhat al-Kulub (730/1340), 89, Nakhicewan and Ordubad, on the left bank of the Araxes, are mentioned under Adharbaydjan.
  12. A History of Qarabagh: An Annotated Translation of Mirza Jamal Javanshir Qarabaghi's Tarikh-e Qarabagh. Mazda Publishers, 1994, p. XV:
    Оригінальний текст (англ.)
    Although Azerbaijan was a geographical entity in the eighteenth and nineteenth centuries, the term was only used to identify the province in northwest Persia. The Safavids, at one time, for revenue purposes, included some of the lands north of the Arax river as part of the province of Azerbaijan. This practice gradually fell out of use after the fall of Safavids. To Mirza Jamal and Mirza Adigozal Beg, as well as other eighteen century and nineteenth-century authors, Azerbaijan referred to the region located south of the Arax river
  13. Muriel Atkin. Росія та Іран, 1780—1828 = Russia and Iran, 1780—1828. — 2nd. ed. — Minneapolis : University of Minnesota Press, 1980. — , 9780816609246.
    Оригінальний текст (англ.)
    In Safavi times, Azerbaijan was applied to all the Muslim-ruled khanates of the eastern Caucasus as well as to the area south of the Aras River as far as the Qezel Uzan River, the latter region being approximately the same as the modern Iranian ostans of East and West Azerbaijan.
  14. K. Gledhill. The Caspian State: Regional Autonomy, International Trade, and the Rise of Qajar Iran, 1722-1797. — С. 49-50.
  15. Шнирельман В. А. Війни пам'яті: міфи, ідентичність та політика у Закавказзі = Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье / Рецензент: Л. Б. Алаев. — М. : Академкнига, 2003. — С. 33. — 2000 прим. — .
    Оригінальний текст (рос.)
    А севернее располагались земли Ширвана и Аррана. При императоре Александре III последние были выделены в Бакинскую и Елисаветпольскую губернии, и с тех пор термин «Азербайджан» стал понемногу использоваться для них европейскими учеными и журналистами. В России этому примеру последовали лишь после 1917 г. в связи с тем, что на этих землях обитали „азербайджанские тюрки“, родственные персидским.
  16. David Rumsey Historical Map Collection. оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 17 березня 2022.
  17. Оригінальний текст (англ.)
    The country known to the Persians as Azerbaijan is divided between them and Russia, the latter Power possessing about five-eighths of the whole, which may be roughly stated to cover an area of about 80,000 square miles, or about the size of Great Britain; 50,000 square miles are therefore about the extent of the division belonging to Russia, and 30,000 of that which remains to Persia.
  18. Бартольд В. В. Сочинения. Том 2/1, с. 703:
    Оригінальний текст (рос.)
    Ширван никогда не употреблялся в том смысле, чтобы он охватывал территорию теперешней Азербайджанской республики. Ширван — это небольшая часть с главным городом Шемахой, а такие города, как Гянджа и др., никогда в состав Ширвана не входили, и если нужно было бы придумать термин для всех областей, которые объединяет сейчас Азербайджанская Республика, то, скорее всего, можно было бы принять название Арран, но термин Азербайджан избран потому, что когда устанавливалась Азербайджанская Республика, предполагалось, что персидский и этот Азербайджан составят одно целое, так как по составу населения они имеют очень большое сходство. На этом основании было принято название Азербайджан, но, конечно, теперь, когда слово Азербайджан употребляется в двух смыслах — в качестве персидского Азербайджана и особой республики, приходится путаться и спрашивать, какой Азербайджан имеется в виду: Азербайджан персидский или этот Азербайджан?.
  19. Swietochowski T. Russian Azerbaijan, 1905—1920. — Cambridge University Press, 2004. — С. 90. — .
    Оригінальний текст (англ.)
    The first attempt to define Azerbaijani aspirations under the conditions of the new revolutionary upheaval was made at the meetings of the Muslim Congress of the Caucasus in Baku on April 15-20. Notably, this event included the participation of delegates from Daghestan, whose presence was meant to affirm the historic ties of the Transcaucasian Muslims with their coreligionists to the north. The meeting resulted in a triumph for the Adami-i Markaziyyat, which swayed the majority of participants - particularly the Musavatists - in favor of its program. The final resolution included the statement that "the interests of the Muslim nationalities would be best served by a form of Russia's governmental structure based on a democratic republic organized on territorial-federative principles." 16 The congress heard even more outspoken demands for an autonomous status for Azerbaijan, but gave them no endorsement. Indeed, on the motion of Taghiyev the very name Azerbaijan was stricken from the final resolution.
  20. Азербайджан (топонім) — стаття з Encyclopædia Iranica. Група авторів
  21. Tadeusz Swietochowski. Russia and Azerbaijan: A Borderland in Transition (New York: Columbia University Press, 1995). P. 69.
    Оригінальний текст (англ.)
    Although the proclamation restricted its claim to the territory north of the Araz River, the use of the name Azerbaijan would soon bring objections from Iran. In Teheran, suspicions were aroused that the Republic of Azerbaijan served as an Ottoman device for detaching the Tabriz province from Iran. Likewise, the national revolutionary Jangali movement in Gilan, while welcoming the independence of every Muslim land as a «source of joy», asked in its newspaper if the choice of the name Azerbaijan implied the new republic’s desire to join Iran. If so, they said, it should be stated clearly, otherwise Iranians would be opposed to calling that republic Azerbaijan. Consequently, to allay Iranian fears, the Azerbaijani government would accommodatingly use the term Caucasian Azerbaijan in its documents for circulation abroad.
  22. Шнирельман В. А. Війни пам'яті: міфи, ідентичність та політика у Закавказзі = Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье / Рецензент: Л. Б. Алаев. — М. : Академкнига, 2003. — С. 34. — 2000 прим. — .
    Оригінальний текст (рос.)
    Впервые термин «Азербайджан» как официальное название для государства был провозглашён Национальным Советом Азербайджана 28 мая 1918 г. Иран тут же ответил на это протестом, подозревая новую республику в посягательствах на свою северо-западную провинцию. Это подозрение было отнюдь не безосновательным, ибо при создании Азербайджана предполагалось, что он составит единое целое с Иранским Азербайджаном.
  23. [fr]. 'Soviet Nationalism': An Ideological Legacy to the Independent Republics of Central Asia / Willem van Schendel (ed.), Erik J. Zurcher (ed.). — Identity Politics in Central Asia and the Muslim World, 2001. — P. 23—26. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Azerbajdzhan toponim yakij u riznij chas zastosovuvavsya do riznih teritorij a takozh nazva suchasnoyi derzhavi u Shidnomu Zakavkazzi EtimologiyaToponim Azerbajdzhan pohodit vid parfyanskogo ta serednoperskogo Aturpatakan Aturpatakan nazvi davnoyi derzhavi Atropatena abo Midiya Atropatena Midiyeyu Atropatenoyu pers Mad i Aturpatkan Midiya Atropatova abo prosto Atropatenoyu pislya navali Oleksandra Makedonskogo stali nazivati pivnichnu chastinu Midiyi de stvoriv sobi carstvo ostannij ahemenidskij satrap Midiyi Atropat Aturpatak Im ya Atropat utvorene z davnoperskogo Aturpat zhrec vognepoklonnik bukv ohoronec vognyu Insha yiyi nazva v antichnih avtoriv Mala Midiya Vid nazvi Aturpatkan cherez serednoperske Aderbadgan pers Azarabadagan pohodit suchasna nazva Azerbajdzhan Krayinu naselyali iranomovni plemena midijciv Geografichno istorichna Midiya Atropatena bula roztashovana zdebilshogo na teritoriyi ninishnogo Iranskogo Azerbajdzhanu v Irani ta v pivdenno shidnih rajonah Azerbajdzhanskoyi Respubliki j obmezhuvalasya Araksom Serednovichni arabski geografi tlumachili nazvu inakshe vivodyachi yiyi yak naslidok narodnoyi etimologiyi vid osobistogo imeni Adarbador hram vognyu abo hranitel vognyu vid sliv adar vogon i bajkan zberigach tim bilshe sho v Atropateni bulo spravdi bagato zoroastrijskih hramiv z nezgasnimi vognyami Tak napriklad Yakut al Hamavi pisav Dehto vvazhaye sho Azar oznachaye vogon pehlevijskoyu movoyu a bajgan storozh abo ohoronec vognyu i tomu slovo oznachaye hram vognyu abo ohoronec vognyu sho blizhche do istini bo hramiv vognyu v cih krayah bulo duzhe bagato Azerbajdzhanskij istorik HIH stolittya Abbas Kuli Aga Bakihanov pov yazuvav pohodzhennya slova Azerbajdzhan z im yam znamenitogo polkovodcya Babeka yakij ocholyuvav povstannya iranskih huramitiv proti Arabskogo halifatu v comu regioni Bakihanov u svoyij praci ru pisav Zdayetsya sho nazva Azerbajdzhan pohodit vid slova Azer Bebegan yake arabi vimovlyayut Azerbabedzhan sho oznachaye Vogon Babeka Yak bi tam ne bulo vognepoklonstvo naskilki nam vidomo otrimalo svij pochatok u krayi zvanomu nini Azerbajdzhan Poshirennya nazviAzerbajdzhan Adrabigan na Karti islamskih krayin epohi Buyidiv 1877 roku nim Do 1918 roku progoloshennya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki na teritoriyah Shidnogo ta Pivdennogo Zakavkazzya pid Azerbajdzhanom rozumili persh za vse teritoriyu navkolo ozera Urmiya sho kolis zajnyatu Atropatenoyu na pivden vid richki Araks Serednovichchya Serednovichnij arabskij istorik geograf i mandrivnik X stolittya Al Masudi zaznachav sho teritoriya do yakoyi zastosovuvano toponim Azerbajdzhan rozshiryuvalasya i na pivnich vid Araksa Muganskij step na pivnichnomu shodi vklyuchav u Azerbajdzhan takozh Ibn Hordadbeg ale ne vklyuchali inshi geografi Ostannij opisuye Arran ta Azerbajdzhan okremo Istorichnim centrom Azerbajdzhanu zavzhdi bula girska teritoriya na shid vid ozera Urmiya Takim chinom u period rannoyi arabskoyi geografiyi Azerbajdzhan ohoplyuvav perevazhno pivnichno zahidnu chastinu Iranskogo plato a jogo mezhi ne duzhe vidriznyalisya vid ninishnih pivnichnih kordoniv Iranu U bud yakomu razi z boku nizovin Zakavkazzya oblast led perevishuvala ruslo Araksa Vidomij rosijskij shodoznavec V Bartold zaznachaye sho Araks buv mezheyu mizh Azerbajdzhanom ta Arranom Zgidno z britanskim antropologom en oblast ru roztashovana v istorichnomu Azerbajdzhani U tvori Nuzhat al kulub az XIV stolittya Nahichevan ta Ordubad na livomu berezi richki Araks vidneseno do Azerbajdzhanu Novij chas Za Sefevidiv na deyakij chas z metoyu otrimannya podatkovih nadhodzhen pevni zemli na pivnich vid Araksu priyednano do provinciyi Azerbajdzhan Vidpovidno do enciklopediyi Iranika terminom Azerbajdzhan za Sefevidiv XVI XVII st poznachali deyaki teritoriyi na pivnich vid Araksu yaki administrativno pidlyagali namisnikam provinciyi Azerbajdzhan ale pislya padinnya Sefevidiv postupovo take jogo zastosuvannya pripinilosya azerbajdzhanski avtori XIX stolittya z Rosiyi Mirza Adigezal bek i Mirza Dzhamal Dzhevanshir vzhivayut jogo tilki stosovno zemel na pivden vid Araksu U period Sefevidiv na dumku M Atkina nazvu Azerbajdzhan zastosovuvali do vsih musulmanskih hanstv Shidnogo Kavkazu a takozh oblasti na pivden vid richki Araks V oficijnij hronici Aga Mohammeda Kadzhara avtorstva Saravi zaznacheno sho Kadzhari za pohodzhennyam buli z podibnoyi do rayu provinciyi Siriya Velayat e eram neshan e Sham do togo yak perlina plemeni zupinilasya j oselilasya i pustila korinnya v skarbnici Gyandzhi v Azerbajdzhani in javaher ra ganjineh ye Ganjeh ye Azarbaijan tavaqqof va tamakkon va tavatton etefaq oftad Za imperatora Oleksandra III 1881 1894 yevropejski vcheni ta zhurnalisti potrohu stali vikoristovuvati termin Azerbajdzhan na poznachennya zemel Shirvanu ta az vidilenih u Bakinsku ta Yelizavetpolsku guberniyi U Rosiyi cej priklad nasliduvali lishe pislya 1917 roku vnaslidok togo sho na cih zemlyah zhili sporidneni perskim azerbajdzhanski tyurki Azerbajdzhan Azerbijan na karti 1883 roku Generalnij konsul Velikoyi Britaniyi v Persiyi Kit Ebbott povidomlyav 1863 roku sho krayina vidoma persam yak Azerbajdzhan podilena mizh nimi ta Rosiyeyu pri comu ostannij nalezhit blizko p yati vosmih vid zagalnoyi ploshi yaka za grubimi ocinkami zajmaye teritoriyu priblizno 80 000 kvadratnih mil abo priblizno vidpovidaye rozmiru Velikoyi Britaniyi takim chinom 50 000 kvadratnih mil ce chastka sho nalezhit Rosiyi ta 30 000 zalishayetsya za Persiyeyu Novitnij chas Termin Azerbajdzhan upershe vikoristano yak oficijnu nazvu derzhavi 28 travnya 1918 roku todi progolosheno Azerbajdzhansku Demokratichnu Respubliku bilsha chastina teritoriyi yakoyi vidpovidaye istorichnim oblastyam az i Shirvan Odnak she na pochatku 1920 h rokiv nazva Azerbajdzhan u Zakavkazzi nedostatno ustalilas Providni fahivci z istoriyi regionu I M Dyakonov i ru zaznachayut sho do XX stolittya termin Azerbajdzhan uzhivavsya tilki shodo tyurkomovnogo regionu pivnichno zahidnogo Iranu Na dumku V V Bartolda yaksho potribno bulo b pridumati termin dlya vsih oblastej yaki ob yednuye zaraz Azerbajdzhanska Respublika to najpevnish mozhna bulo b prijnyati nazvu Arran 15 20 kvitnya 1917 roku v Baku vidbulosya zasidannya Kongresu musulman Kavkazu de zrobleno pershu sprobu viznachiti azerbajdzhanski pragnennya v umovah novogo revolyucijnogo perevorotu Pid chas zasidannya Kongresu pochuto vidverti vimogi avtonomnogo statusu dlya Azerbajdzhanu Ale na propoziciyu Gadzhi Zejnalabdina Tagiyeva samu nazvu Azerbajdzhan z ostatochnogo tekstu rezolyuciyi pribrano Karta Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki predstavlena MZS ADR na Parizkij mirnij konferenciyi fr 28 travnya 1918 roku musulmanska frakciya Zakavkazkogo sejmu na svoyemu zasidanni prijnyala rishennya deklaruvati nezalezhnist kavkazkoyi derzhavi Azerbajdzhan ogolosivshi sebe Timchasovoyu Nacionalnoyu radoyu Azerbajdzhanu U radiogrami ministram zakordonnih sprav nizki derzhav pro progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanu prem yer Fatali Han Hojskij vvazhav za neobhidne zrobiti take poyasnennya Azerbajdzhan sho skladayetsya zi shidnogo ta pivdennogo Zakavkazzya Odnak Iran vidpoviv na cyu deklaraciyu protestom pidozryuyuchi novu respubliku v zazihannyah na svoyu pivnichno zahidnu provinciyu Uryad Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki shob rozviyati iranski poboyuvannya vikoristav u svoyih dokumentah dlya zvernennya za kordonom termin Kavkazkij Azerbajdzhan Takim chinom antirosijski nalashtovani separatisti vzhili nazvu Azerbajdzhan i dlya Arranu odniyeyi z istorichnih oblastej Velikogo Iranu vklyuchivshi teritoriyi hanstv yaki ranishe tut isnuvali V V Bartold I M Dyakonov i V A Shnirelman vvazhayut sho pidozra iranskoyi vladi mala realni pidstavi oskilki pri stvorenni Azerbajdzhanu musavatisti vvazhali sho vin stanovitime yedine cile z Iranskim Azerbajdzhanom Avstrijskij iranist fr zaznachaye sho vzhe v SRSR vidpovidno do principiv radyanskogo nacionalizmu region Azerbajdzhan pereosmisleno yak Pivdennij Azerbajdzhan z metoyu zvilnennya ta vozz yednannya jogo z Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu traktovanoyu yak Pivnichnij Azerbajdzhan sho Fragner vvazhaye zagarbnickoyu manipulyaciyeyu PrimitkiAzerbajdzhan toponim stattya z Encyclopaedia Iranica M L Chaumont Vsemirnaya istoriya M 1957 T 3 S 132 Atropateny Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Etimologicheskij slovar iranskih yazykov Institut yazykoznaniya RAN M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2000 T 1 a a S 320 1000 prim ISBN 5 02 018124 2 v per Originalnij tekst ros atr pati zhrec ognepoklonnik bukv hozyain ognya baktr atarobido i s bukv hozyain ognej gde bido lt pati Dv Baktr 167 sm takzhe formu mn ch ispolzuemuyu chasto dlya formirovaniya toponimov i otrazivshuyusya v atu ar patkan strana ognepoklonnikov hozyaev ognya pri izmenenii pervoj chasti s transformaciej intervokalnoj t gt d v adar gt azar v sovremennom nazvanii Azerbajdzhan Azerbajdzhan toponim stattya z Encyclopaedia Iranica en Jakut al Hamavi Mu dzham al Buldan Svedeniya ob Azerbajdzhane Hamdallah Kazvini Nuzhat al kulub Materialy po Azerbajdzhanu Baku Elm 1983 Iz istorii obshestvennoj i filosofskoj mysli v Azerbajdzhane XIX veka Baku Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1949 S 107 The Paths of History Igor M Diakonoff Contributor Geoffery Alan Hosking Published in the year 1999 Cambridge University Press pg 100 Originalnij tekst angl Until the twentieth century the term Azerbaijan a late form of the term Atropatene derived from the name Atropates satrap and later king of Western Media at the end of the fourth century BC was used solely for the Turkic speaking regions of North Western Iran When in 1918 1920 the power in Eastern Transcaucasia Shirvan etc was taken over by the party of Musavatists they gave to their state the name Azerbaijan hoping to unite it with Iranian Azerbaijan or Azerbaijan in the original sense of the term that territory had much greater Turkic population the Musavatists relied on the state of complete political disintegration of Iran at that period and hoped to easily annex Iranian Azerbaijan into their state Until the twentieth century the ancestors of the present day Azerbaijanis called themselves Turki while the Russians called them Tatars not distinguishing them from the Volga Tatars The Azerbaijani language belongs to the Oghuz branch of Turkic the Volga Tatar language belongs to the Kipchak branch of Turkic V V Barthold An Historical Geography of Iran Princeton University Press 2014 P 227 Originalnij tekst angl The Araxes river which used to have an estuary separate from that of the Kur also constituted the border between Azerbaijan and Arran ancient Albania The present day provinces of Elisavetpol and a portion of that of Baku used to be parts of Arran Arran in the narrow sense of the word was understood to include the area between the Araxes and the Kur Azerbajdzhan toponim stattya z Encyclopaedia Iranica en ADHARBAYDJAN Edited by C E Bosworth E van Donzel and W P Heinrichs and G Lecomte Lejden 1986 Vol I 16 June P 191 Originalnij tekst angl According to Yakut 13th century Adharbaydjan extended down to Bardha a Parthav In Nuzhat al Kulub 730 1340 89 Nakhicewan and Ordubad on the left bank of the Araxes are mentioned under Adharbaydjan A History of Qarabagh An Annotated Translation of Mirza Jamal Javanshir Qarabaghi s Tarikh e Qarabagh Mazda Publishers 1994 ISBN 1 56859 011 3 p XV Originalnij tekst angl Although Azerbaijan was a geographical entity in the eighteenth and nineteenth centuries the term was only used to identify the province in northwest Persia The Safavids at one time for revenue purposes included some of the lands north of the Arax river as part of the province of Azerbaijan This practice gradually fell out of use after the fall of Safavids To Mirza Jamal and Mirza Adigozal Beg as well as other eighteen century and nineteenth century authors Azerbaijan referred to the region located south of the Arax river Muriel Atkin Rosiya ta Iran 1780 1828 Russia and Iran 1780 1828 2nd ed Minneapolis University of Minnesota Press 1980 ISBN 0 8166 0924 1 9780816609246 Originalnij tekst angl In Safavi times Azerbaijan was applied to all the Muslim ruled khanates of the eastern Caucasus as well as to the area south of the Aras River as far as the Qezel Uzan River the latter region being approximately the same as the modern Iranian ostans of East and West Azerbaijan K Gledhill The Caspian State Regional Autonomy International Trade and the Rise of Qajar Iran 1722 1797 S 49 50 Shnirelman V A Vijni pam yati mifi identichnist ta politika u Zakavkazzi Vojny pamyati mify identichnost i politika v Zakavkaze Recenzent L B Alaev M Akademkniga 2003 S 33 2000 prim ISBN 5 94628 118 6 Originalnij tekst ros A severnee raspolagalis zemli Shirvana i Arrana Pri imperatore Aleksandre III poslednie byli vydeleny v Bakinskuyu i Elisavetpolskuyu gubernii i s teh por termin Azerbajdzhan stal ponemnogu ispolzovatsya dlya nih evropejskimi uchenymi i zhurnalistami V Rossii etomu primeru posledovali lish posle 1917 g v svyazi s tem chto na etih zemlyah obitali azerbajdzhanskie tyurki rodstvennye persidskim David Rumsey Historical Map Collection originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 17 bereznya 2022 Originalnij tekst angl The country known to the Persians as Azerbaijan is divided between them and Russia the latter Power possessing about five eighths of the whole which may be roughly stated to cover an area of about 80 000 square miles or about the size of Great Britain 50 000 square miles are therefore about the extent of the division belonging to Russia and 30 000 of that which remains to Persia Bartold V V Sochineniya Tom 2 1 s 703 Originalnij tekst ros Shirvan nikogda ne upotreblyalsya v tom smysle chtoby on ohvatyval territoriyu tepereshnej Azerbajdzhanskoj respubliki Shirvan eto nebolshaya chast s glavnym gorodom Shemahoj a takie goroda kak Gyandzha i dr nikogda v sostav Shirvana ne vhodili i esli nuzhno bylo by pridumat termin dlya vseh oblastej kotorye obedinyaet sejchas Azerbajdzhanskaya Respublika to skoree vsego mozhno bylo by prinyat nazvanie Arran no termin Azerbajdzhan izbran potomu chto kogda ustanavlivalas Azerbajdzhanskaya Respublika predpolagalos chto persidskij i etot Azerbajdzhan sostavyat odno celoe tak kak po sostavu naseleniya oni imeyut ochen bolshoe shodstvo Na etom osnovanii bylo prinyato nazvanie Azerbajdzhan no konechno teper kogda slovo Azerbajdzhan upotreblyaetsya v dvuh smyslah v kachestve persidskogo Azerbajdzhana i osoboj respubliki prihoditsya putatsya i sprashivat kakoj Azerbajdzhan imeetsya v vidu Azerbajdzhan persidskij ili etot Azerbajdzhan Swietochowski T Russian Azerbaijan 1905 1920 Cambridge University Press 2004 S 90 ISBN 0521263107 Originalnij tekst angl The first attempt to define Azerbaijani aspirations under the conditions of the new revolutionary upheaval was made at the meetings of the Muslim Congress of the Caucasus in Baku on April 15 20 Notably this event included the participation of delegates from Daghestan whose presence was meant to affirm the historic ties of the Transcaucasian Muslims with their coreligionists to the north The meeting resulted in a triumph for the Adami i Markaziyyat which swayed the majority of participants particularly the Musavatists in favor of its program The final resolution included the statement that the interests of the Muslim nationalities would be best served by a form of Russia s governmental structure based on a democratic republic organized on territorial federative principles 16 The congress heard even more outspoken demands for an autonomous status for Azerbaijan but gave them no endorsement Indeed on the motion of Taghiyev the very name Azerbaijan was stricken from the final resolution Azerbajdzhan toponim stattya z Encyclopaedia Iranica Grupa avtoriv Tadeusz Swietochowski Russia and Azerbaijan A Borderland in Transition New York Columbia University Press 1995 P 69 Originalnij tekst angl Although the proclamation restricted its claim to the territory north of the Araz River the use of the name Azerbaijan would soon bring objections from Iran In Teheran suspicions were aroused that the Republic of Azerbaijan served as an Ottoman device for detaching the Tabriz province from Iran Likewise the national revolutionary Jangali movement in Gilan while welcoming the independence of every Muslim land as a source of joy asked in its newspaper if the choice of the name Azerbaijan implied the new republic s desire to join Iran If so they said it should be stated clearly otherwise Iranians would be opposed to calling that republic Azerbaijan Consequently to allay Iranian fears the Azerbaijani government would accommodatingly use the term Caucasian Azerbaijan in its documents for circulation abroad Shnirelman V A Vijni pam yati mifi identichnist ta politika u Zakavkazzi Vojny pamyati mify identichnost i politika v Zakavkaze Recenzent L B Alaev M Akademkniga 2003 S 34 2000 prim ISBN 5 94628 118 6 Originalnij tekst ros Vpervye termin Azerbajdzhan kak oficialnoe nazvanie dlya gosudarstva byl provozglashyon Nacionalnym Sovetom Azerbajdzhana 28 maya 1918 g Iran tut zhe otvetil na eto protestom podozrevaya novuyu respubliku v posyagatelstvah na svoyu severo zapadnuyu provinciyu Eto podozrenie bylo otnyud ne bezosnovatelnym ibo pri sozdanii Azerbajdzhana predpolagalos chto on sostavit edinoe celoe s Iranskim Azerbajdzhanom fr Soviet Nationalism An Ideological Legacy to the Independent Republics of Central Asia Willem van Schendel ed Erik J Zurcher ed Identity Politics in Central Asia and the Muslim World 2001 P 23 26 ISBN 1 86064 080 X

Дата публікації:
Топ