Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́ніж (колишні назви — хутір Три Байраки, Десята рота) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 1 147 осіб. Колишній центр Канізької сільської ради.
| село Каніж | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Кіровоградська область | ||
| Район | Новоукраїнський район | ||
| Громада | Новомиргородська міська громада | ||
| Облікова картка | Каніж | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1751 | ||
| Населення | 1 147 | ||
| Територія | 6,28 км² | ||
| Поштовий індекс | 26035 | ||
| Телефонний код | +380 5256 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря | 157 м | ||
| Відстань до районного центру | 29 км | ||
| Місцева влада | |||
| Карта | |||
  Каніж | |||
 Каніж | |||
| Мапа | |||
| | |||
Географія
Площа села — 621,07 га.
Каніж розташований на відстані 29 км від районного центру на узбережжі Великої Висі та її притоки. В межах села є ставок. На північ від села розташований лісовий заказник «Ліс Охотовича».
Корисні копалини
Поблизу села розташоване родовище каоліну.
Історія
XVIII століття
Каніж відомий з початку XVIII століття як запорізьке поселення Три Байраки. Теперішню назву село отримало за назвою південноугорського міста Нодьканіж, коли на цих землях поселили колоністів з Балкан. В заснуванні Канежа у 1751 році взяли участь 32 сербські та півтори сотні молдовських сімей.
У 1752—1764 роках тут знаходилась Десята рота новосербського кінного Гусарського полку. Інші назви: Трьохбуйрачний шанець, Каніш (сербський аналог — Кањижа). Поряд із селом розташовувався земляний шанець.
Станом на 1772 рік, у Канізькому шанці існувала дерев'яна однопрестольна Трьохсвятительська церква, священиком якої з 1765 року був Симеон Богославський. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.
У другій половині XVIII століття населення села збільшилось через приплив селян-втікачів з Київщини та Полтавщини. Після ліквідації Нової Сербії Каніж став казенним селом.
XIX століття
У 1820 році Каніж був перетворений на військове поселення. Тут було створено тимчасову робочу роту і кінну роз'їзну станцію.
1854 року в селі проживало 1850 мешканців, з них 68 осіб мали по дві й більше пар волів, а 130 — одну пару. 187 селян не мали худоби і були змушені її винаймати.
Після скасування військових поселень у 1857 році мешканців Канежа було переведено на становище державних селян. На той час у селі налічувалося 296 господарств і проживало 2108 чоловік.
1859 року у селі південних[] селян Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 2108 осіб (1097 чоловічої статі та 1011 — жіночої), налічувалось 296 дворових господарств, існувала православна церква.
Після реформи 1861 року в Канежі прискорився розвиток дрібної промисловості. У 1885 році тут функціонувало 3 кузні, 3 олійні, 25 вітряків та 5 бондарських майстерень, у яких було зайнято 140 чоловік. Існували тут також 5 шинків та кілька невеликих бакалійних лавок. Медицина в селі залишалася відсталою: відсутність фельдшера спричиняла поширення захворювань на черевний тиф та дифтерію.
1873 року в Канежі було відкрито першу початкову школу, де навчалось 40 дітей.
Станом на 1886 рік у селі Каніж Панчівської волості мешкало 2596 осіб, налічувалось 552 дворових господарств, існували православна церква та школа.
У листопаді 1888 року в невеликій хатині почала працювати однокласна церковно-парафіяльна школа, закрита 1897 року через непридатність приміщення. 1896 року було засновано земську початкову школу, яку відвідували 92 дитини. 1900 року знову поновила роботу ЦПШ, де відтоді навчалось лише 10-12 дітей.
За даними 1894 року у селі та економії громадянина Стенбок-Фермора Мартоноської волості мешкало 4088 осіб (2089 чоловічої статі та 1999 — жіночої), налічувалось 811 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 92 учні (88 хлопчиків й 4 дівчаток), 8 лавок, гуртовий склад вина й спирта, 3 шинка, ведерна лавка, винна лавка.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4633 осіб (2343 чоловічої статі та 2290 — жіночої), з яких 4490 — православної віри.
XX століття
Під час Першої світової війни через численні реквізиції та скорочення посівних площ в селі тричі відбувались заворушення, придушені кінними стражниками.
У травні 1918 року в околицях Канежа розпочалось збройне селянське повстання проти австро-німецької окупації. Кількість повсталих досягала 3 тис. осіб. Після розгрому повсталими окупаційного підрозділу повстання було придушене, 117 його учасників страчено, 8 з яких було повішено на крилах місцевого вітряка. В 1958 році в селі було встановлено пам'ятник учасникам повстання.
Австро-німецькі війська залишили Каніж у листопаді 1918 року, після чого влада в селі перейшла до військ Директорії. На початку лютого 1919 року село захопили війська РСЧА. Вже наприкінці серпня до села вступили денікінці, розстрілявши 25 селян. Радянську владу в Канежі остаточно було встановлено на початку січня 1920 року.
У 1921 році в Канежі відкрився фельдшерський пункт. На цей час тут вже існували дві початкові та семирічна школи, де працювало 16 вчителів і які відвідували близько 450 учнів. Під класні кімнати було пристосовано відремонтовані приміщення колишніх магазинів. Почали діяти хата-читальня та бібліотека.
1935 року в селі було збудовано сільський клуб на 350 місць, а в 1936 році на базі семирічки відкрилась середня школа. В 1939–1940 роках у двох початкових і середній школах Каніжа працювало 44 вчителі і навчалося 720 дітей.
Німецькі війська зайняли Каніж 1 серпня 1941 року. За період тимчасової окупації до Третього Рейху були вивезені 434 мешканці села. На фронтах Другої світової війни воювали 340 каніжан, 292 з яких загинули.
Бої за звільнення Канежа почались на початку 1944 року. Трьом німецьким танковим дивізіям протистояла частина 53-ї армії 2-го Українського фронту. Село було звільнено 11 березня 1944 року; у боях відзначився командир відділення 441-го стрілецького полку молодший сержант Н. Я. Ахріменко, якому посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його поховано в Канежі, а на могилі встановлено меморіальну дошку.
В 1974–1977 роках у Канежі було збудовано сучасне приміщення школи.
 |  |  |
Каніж на військово-топографічній карті 1869 року | Житло молдован в селі Каніж (2-га половина XIX століття) | Клуня («балган») |
Населення
1787 року в селі налічувалося 700 осіб чоловічої статі в 255 дворах.
Наприкінці 1850-х років у Канежі налічувалося 296 господарств і проживало 2108 чоловік.
1883 року в Канежі нараховувалося 664 двори, у яких проживало 3240 чоловік.
У 1886 році в селі у 552 дворах мешкало 2596 осіб.
Станом на 1913 рік в селі налічувалось 4600 мешканців.
В 1916 році населення Канежа становило 5201 чоловік.
1970 року на території Канізької сільської ради проживало 2196 чоловік.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1293 особи, з яких 561 чоловік та 732 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1145 осіб.
| 1854 | 1857 | 1883 | 1886 | 1894 | 1897 | 1913 | 1916 | 1928 | 1970 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1850 | 2108 | 3240 | 2596 | 4088 | 4633 | 4600 | 5201 | 5670 | 2196 | 1147 |
| ▲ | ▲ | ▼ | ▲ | ▲ | ▼ | ▲ | ▼ | ▼ |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,68 % |
| молдовська | 3,49 % |
| російська | 1,39 % |
| вірменська | 0,35 % |
| угорська | 0,09 % |
Інфраструктура
В селі знаходиться 482 будинки (зокрема, один багатоквартирний двоповерховий), школа I—III ступенів, дитячий садок «Ромашка», сільський будинок культури, бібліотека, музей історії села та ФАП, продуктовий та сільськогосподарський магазини.
Сільське господарство
- ТОВ МТС «Ятрань» (колишнє КСП «Відродження»)
- СТОВ «Вікторія-Агро» (колишнє КСП ім. Леніна), та інші.
Транспорт
Через село проходить міжрайонна автомобільна дорога Т 1201.
Регулярні перевезення здійснюють рейсові автобуси сполученням:
Релігія
У селі Каніж завершено будівництво храму ПЦУ. 7 червня 2015 року єпископ Марк відвідав новостворену громаду мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії УПЦ КП і звершив Божественну літургію у тимчасовому храмі. Храм освячено 30 квітня 2017 року.
Місцевості
- Дев'ятиха́тки
- Сердюкі́вка
- Жа́бине (західна околиця села)
- Бабаличка
Вулиці
У Канежі налічується 15 вулиць. В рамках декомунізації в 2016 році деякі вулиці села було перейменовано:
| Назва | Колишня назва |
| Ахріменка вул. | |
| Берегова вул. | Свердлова вул. |
| Гоголя вул. | |
| Горького вул. | |
| Жовтнева вул. | |
| Затишна вул. | Кірова вул. |
| Зоря вул. | |
| Миру вул. | |
| Садова вул. | |
| Світла вул. | Фрунзе вул. |
| Терешкової вул. | |
| Храмова вул. | Ватутіна вул. |
| Чередника Максима вул. | Леніна вул. |
| Шкільна вул. | Ульянова вул. |
| Шевченка вул. |
Фотогалерея
 |  |  |  |  |
Вітряк | Канізький Ліцей | Будинок культури | ФАП | Ставок в межах села |
Пам'ятники
| Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості | |
| Учасникам Канізького повстання, пам'ятний знак | в центрі села, по вул. Соборній | 1958 |  | На плиті знаходиться напис:
| |
| Страченим учасникам Канізького повстання, пам'ятний хрест | на околиці села, біля вітряка |  | На меморіальній плиті під хрестом вказані імена восьми страчених повстанців. | ||
| Воїнів, загиблих в роки Другої Світової Війни, братська могила | на околиці села | У братській могилі поховано 104 вояки. Поряд встановлений пам'ятний знак. Загальна кількість поховань — 33. | |||
| Учасників Канізького повстання, братські могили | на сільському цвинтарі | У могилах поховано 117 повстанців. | |||
| Володимиру Леніну, пам'ятник | по вул. Леніна, біля колишньої будівлі ФАПу |
Відомі люди
- — білоруський поет
- Степанов М. К. — Герой Радянського Союзу
- Хлопенко О. Ю. — генерал-лейтенант артилерії
У селі Каніж народився та проживав Чередник Максим Вікторович (1995—2015) — старший солдат 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, учасник російсько-української війни. Загинув 22 січня 2015 року в бою поблизу міста Авдіївка в районі Донецького аеропорту.
Див. також
Примітки
- Рішення № 323 двадцять першої сесії Новомиргородської районної ради шостого скликання від 25.10.2013 року.
- Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041.
- рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 2125)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3039)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-256. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 24 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
- У Каніжі Новомиргородського району освячено храм[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
- Про перейменування вулиць, що розташовані на території Канізької сільської ради // «Новомиргородщина», № 12 (9355) від 19.03.2016. — С. 8.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 5 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 серпня 2015.
Посилання
- Новомиргородщина — 50 років / Подарункове видання. — Новомиргород, 2009.
- Погода в селі Каніж [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka nizh kolishni nazvi hutir Tri Bajraki Desyata rota selo v Ukrayini u Novomirgorodskij miskij gromadi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Naselennya stanovit 1 147 osib Kolishnij centr Kanizkoyi silskoyi radi selo Kanizh Gerb V yizd do sela z boku rajcentruV yizd do sela z boku rajcentru Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Novoukrayinskij rajon Gromada Novomirgorodska miska gromada Oblikova kartka Kanizh Osnovni dani Zasnovane 1751 Naselennya 1 147 Teritoriya 6 28 km Poshtovij indeks 26035 Telefonnij kod 380 5256 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 04 pn sh 31 55 40 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 157 m Vidstan do rajonnogo centru 29 km Misceva vlada Karta Kanizh Kanizh Mapa Kanizh u VikishovishiGeografiyaPlosha sela 621 07 ga Kanizh roztashovanij na vidstani 29 km vid rajonnogo centru na uzberezhzhi Velikoyi Visi ta yiyi pritoki V mezhah sela ye stavok Na pivnich vid sela roztashovanij lisovij zakaznik Lis Ohotovicha Korisni kopalini Poblizu sela roztashovane rodovishe kaolinu IstoriyaXVIII stolittya Kanizh vidomij z pochatku XVIII stolittya yak zaporizke poselennya Tri Bajraki Teperishnyu nazvu selo otrimalo za nazvoyu pivdennougorskogo mista Nodkanizh koli na cih zemlyah poselili kolonistiv z Balkan V zasnuvanni Kanezha u 1751 roci vzyali uchast 32 serbski ta pivtori sotni moldovskih simej U 1752 1764 rokah tut znahodilas Desyata rota novoserbskogo kinnogo Gusarskogo polku Inshi nazvi Trohbujrachnij shanec Kanish serbskij analog Kaњizha Poryad iz selom roztashovuvavsya zemlyanij shanec Stanom na 1772 rik u Kanizkomu shanci isnuvala derev yana odnoprestolna Trohsvyatitelska cerkva svyashenikom yakoyi z 1765 roku buv Simeon Bogoslavskij Cerkva pidporyadkovuvalas Novomirgorodskomu duhovnomu Pravlinnyu U drugij polovini XVIII stolittya naselennya sela zbilshilos cherez pripliv selyan vtikachiv z Kiyivshini ta Poltavshini Pislya likvidaciyi Novoyi Serbiyi Kanizh stav kazennim selom XIX stolittya U 1820 roci Kanizh buv peretvorenij na vijskove poselennya Tut bulo stvoreno timchasovu robochu rotu i kinnu roz yiznu stanciyu 1854 roku v seli prozhivalo 1850 meshkanciv z nih 68 osib mali po dvi j bilshe par voliv a 130 odnu paru 187 selyan ne mali hudobi i buli zmusheni yiyi vinajmati Pislya skasuvannya vijskovih poselen u 1857 roci meshkanciv Kanezha bulo perevedeno na stanovishe derzhavnih selyan Na toj chas u seli nalichuvalosya 296 gospodarstv i prozhivalo 2108 cholovik 1859 roku u seli pivdennih yakih selyan Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 2108 osib 1097 cholovichoyi stati ta 1011 zhinochoyi nalichuvalos 296 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Pislya reformi 1861 roku v Kanezhi priskorivsya rozvitok dribnoyi promislovosti U 1885 roci tut funkcionuvalo 3 kuzni 3 olijni 25 vitryakiv ta 5 bondarskih majsteren u yakih bulo zajnyato 140 cholovik Isnuvali tut takozh 5 shinkiv ta kilka nevelikih bakalijnih lavok Medicina v seli zalishalasya vidstaloyu vidsutnist feldshera sprichinyala poshirennya zahvoryuvan na cherevnij tif ta difteriyu 1873 roku v Kanezhi bulo vidkrito pershu pochatkovu shkolu de navchalos 40 ditej Stanom na 1886 rik u seli Kanizh Panchivskoyi volosti meshkalo 2596 osib nalichuvalos 552 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva ta shkola U listopadi 1888 roku v nevelikij hatini pochala pracyuvati odnoklasna cerkovno parafiyalna shkola zakrita 1897 roku cherez nepridatnist primishennya 1896 roku bulo zasnovano zemsku pochatkovu shkolu yaku vidviduvali 92 ditini 1900 roku znovu ponovila robotu CPSh de vidtodi navchalos lishe 10 12 ditej Za danimi 1894 roku u seli ta ekonomiyi gromadyanina Stenbok Fermora Martonoskoyi volosti meshkalo 4088 osib 2089 cholovichoyi stati ta 1999 zhinochoyi nalichuvalos 811 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva zemska shkola na 92 uchni 88 hlopchikiv j 4 divchatok 8 lavok gurtovij sklad vina j spirta 3 shinka vederna lavka vinna lavka Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4633 osib 2343 cholovichoyi stati ta 2290 zhinochoyi z yakih 4490 pravoslavnoyi viri XX stolittya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cherez chislenni rekviziciyi ta skorochennya posivnih plosh v seli trichi vidbuvalis zavorushennya pridusheni kinnimi strazhnikami U travni 1918 roku v okolicyah Kanezha rozpochalos zbrojne selyanske povstannya proti avstro nimeckoyi okupaciyi Kilkist povstalih dosyagala 3 tis osib Pislya rozgromu povstalimi okupacijnogo pidrozdilu povstannya bulo pridushene 117 jogo uchasnikiv stracheno 8 z yakih bulo povisheno na krilah miscevogo vitryaka V 1958 roci v seli bulo vstanovleno pam yatnik uchasnikam povstannya Avstro nimecki vijska zalishili Kanizh u listopadi 1918 roku pislya chogo vlada v seli perejshla do vijsk Direktoriyi Na pochatku lyutogo 1919 roku selo zahopili vijska RSChA Vzhe naprikinci serpnya do sela vstupili denikinci rozstrilyavshi 25 selyan Radyansku vladu v Kanezhi ostatochno bulo vstanovleno na pochatku sichnya 1920 roku U 1921 roci v Kanezhi vidkrivsya feldsherskij punkt Na cej chas tut vzhe isnuvali dvi pochatkovi ta semirichna shkoli de pracyuvalo 16 vchiteliv i yaki vidviduvali blizko 450 uchniv Pid klasni kimnati bulo pristosovano vidremontovani primishennya kolishnih magaziniv Pochali diyati hata chitalnya ta biblioteka 1935 roku v seli bulo zbudovano silskij klub na 350 misc a v 1936 roci na bazi semirichki vidkrilas serednya shkola V 1939 1940 rokah u dvoh pochatkovih i serednij shkolah Kanizha pracyuvalo 44 vchiteli i navchalosya 720 ditej Nimecki vijska zajnyali Kanizh 1 serpnya 1941 roku Za period timchasovoyi okupaciyi do Tretogo Rejhu buli vivezeni 434 meshkanci sela Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 340 kanizhan 292 z yakih zaginuli Boyi za zvilnennya Kanezha pochalis na pochatku 1944 roku Trom nimeckim tankovim diviziyam protistoyala chastina 53 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Selo bulo zvilneno 11 bereznya 1944 roku u boyah vidznachivsya komandir viddilennya 441 go strileckogo polku molodshij serzhant N Ya Ahrimenko yakomu posmertno bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Jogo pohovano v Kanezhi a na mogili vstanovleno memorialnu doshku V 1974 1977 rokah u Kanezhi bulo zbudovano suchasne primishennya shkoli Kanizh na vijskovo topografichnij karti 1869 roku Zhitlo moldovan v seli Kanizh 2 ga polovina XIX stolittya Klunya balgan Naselennya1787 roku v seli nalichuvalosya 700 osib cholovichoyi stati v 255 dvorah Naprikinci 1850 h rokiv u Kanezhi nalichuvalosya 296 gospodarstv i prozhivalo 2108 cholovik 1883 roku v Kanezhi narahovuvalosya 664 dvori u yakih prozhivalo 3240 cholovik U 1886 roci v seli u 552 dvorah meshkalo 2596 osib Stanom na 1913 rik v seli nalichuvalos 4600 meshkanciv V 1916 roci naselennya Kanezha stanovilo 5201 cholovik 1970 roku na teritoriyi Kanizkoyi silskoyi radi prozhivalo 2196 cholovik Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1293 osobi z yakih 561 cholovik ta 732 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1145 osib Dinamika naselennya 1854 1857 1883 1886 1894 1897 1913 1916 1928 1970 2001 1850 2108 3240 2596 4088 4633 4600 5201 5670 2196 1147 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 94 68 moldovska 3 49 rosijska 1 39 virmenska 0 35 ugorska 0 09 InfrastrukturaV seli znahoditsya 482 budinki zokrema odin bagatokvartirnij dvopoverhovij shkola I III stupeniv dityachij sadok Romashka silskij budinok kulturi biblioteka muzej istoriyi sela ta FAP produktovij ta silskogospodarskij magazini Silske gospodarstvo TOV MTS Yatran kolishnye KSP Vidrodzhennya STOV Viktoriya Agro kolishnye KSP im Lenina ta inshi Transport Cherez selo prohodit mizhrajonna avtomobilna doroga T 1201 Regulyarni perevezennya zdijsnyuyut rejsovi avtobusi spoluchennyam Novomirgorod Kropivnickij Kapitanivka Kropivnickij Kropivnickij PancheveReligiyaHram muchenic Viri Nadiyi Lyubovi ta materi yihnoyi Sofiyi U seli Kanizh zaversheno budivnictvo hramu PCU 7 chervnya 2015 roku yepiskop Mark vidvidav novostvorenu gromadu muchenic Viri Nadiyi Lyubovi ta materi yihnoyi Sofiyi UPC KP i zvershiv Bozhestvennu liturgiyu u timchasovomu hrami Hram osvyacheno 30 kvitnya 2017 roku MiscevostiDev yatiha tki Serdyuki vka Zha bine zahidna okolicya sela Babalichka Vulici U Kanezhi nalichuyetsya 15 vulic V ramkah dekomunizaciyi v 2016 roci deyaki vulici sela bulo perejmenovano Nazva Kolishnya nazva Ahrimenka vul Beregova vul Sverdlova vul Gogolya vul Gorkogo vul Zhovtneva vul Zatishna vul Kirova vul Zorya vul Miru vul Sadova vul Svitla vul Frunze vul Tereshkovoyi vul Hramova vul Vatutina vul Cherednika Maksima vul Lenina vul Shkilna vul Ulyanova vul Shevchenka vul FotogalereyaVitryak Kanizkij Licej Budinok kulturi FAP Stavok v mezhah selaPam yatnikiNazva Roztashuvannya Data vstanovlennya Foto Korotki vidomosti Uchasnikam Kanizkogo povstannya pam yatnij znak v centri sela po vul Sobornij 1958 Na pliti znahoditsya napis V chervni 1918 roku tut vidbuvsya bij povstalih selyan sil Kanizha Pancheva Volodimirivki i Martonoshi z avstro nimeckimi okupantami Strachenim uchasnikam Kanizkogo povstannya pam yatnij hrest na okolici sela bilya vitryaka Na memorialnij pliti pid hrestom vkazani imena vosmi strachenih povstanciv Voyiniv zagiblih v roki Drugoyi Svitovoyi Vijni bratska mogila na okolici sela U bratskij mogili pohovano 104 voyaki Poryad vstanovlenij pam yatnij znak Zagalna kilkist pohovan 33 Uchasnikiv Kanizkogo povstannya bratski mogili na silskomu cvintari U mogilah pohovano 117 povstanciv Volodimiru Leninu pam yatnik po vul Lenina bilya kolishnoyi budivli FAPuVidomi lyudi biloruskij poet Stepanov M K Geroj Radyanskogo Soyuzu Hlopenko O Yu general lejtenant artileriyi U seli Kanizh narodivsya ta prozhivav Cherednik Maksim Viktorovich 1995 2015 starshij soldat 25 yi okremoyi povitryano desantnoyi brigadi uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zaginuv 22 sichnya 2015 roku v boyu poblizu mista Avdiyivka v rajoni Doneckogo aeroportu Div takozhKanizha Kanizke povstannya Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiRishennya 323 dvadcyat pershoyi sesiyi Novomirgorodskoyi rajonnoyi radi shostogo sklikannya vid 25 10 2013 roku Makarevskij F Materialy dlya istoriko statisticheskogo opisaniya Ekaterinoslavskoj eparhii Cerkvy i prihody proshedshego XVIII stoletiya Vyp 1 Ekaterinoslav Tipografiya Ya M Chausskogo 1880 S 1036 1037 1041 ros doref XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg V tipografii Karla Vulfa 1868 LXXX 191 stor kod 2125 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Statisticheskiya dannyya o kazhdom polesenii Izdanie Gubernskago Statisticheskkago komiteta Herson Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1896 XXIV 544 stor kod 3039 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 256 X 270 120 s ros doref Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 27 lyutogo 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Arhiv originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 U Kanizhi Novomirgorodskogo rajonu osvyacheno hram nedostupne posilannya Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 3 chervnya 2012 Pro perejmenuvannya vulic sho roztashovani na teritoriyi Kanizkoyi silskoyi radi Novomirgorodshina 12 9355 vid 19 03 2016 S 8 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2017 Procitovano 5 serpnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 serpnya 2015 PosilannyaNovomirgorodshina 50 rokiv Podarunkove vidannya Novomirgorod 2009 Pogoda v seli Kanizh 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi