Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Чеслав МілошCzesław MiłoszЧеслав Мілош в 1999Народився 30 червня 1911 1911 06 30 1 2 с Шетенйе Кедайн

Чеслав Мілош

Чеслав Мілош

Чеслав Мілош
Czesław Miłosz
image
Чеслав Мілош в 1999
Народився 30 червня 1911(1911-06-30)[1][2][…]
с. Шетенйе, Кедайняйський район, Литва
Помер 14 серпня 2004(2004-08-14)[1][2][…] (93 роки)
Краків
Поховання Крипта заслужених на Скалці
Країна image Республіка Польща
image США
image Литва
Діяльність поет, дипломат, письменник, есеїст, перекладач, педагог, викладач університету, історик літератури
Сфера роботи художня література[d], література[4], історія літератури[4], переклад[4] і дипломатія[4]
Alma mater Вільнюський університет
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі) і Гарвардський університет
Мова творів англійська і польська
Жанр поезія і проза
Magnum opus d, d і d
Членство Сербська академія наук і мистецтв, Американська академія мистецтв та літератури, Польська академія знань, Американська академія мистецтв і наук і Асоціація письменників Польщі
Конфесія католицька церква[5]
Рід d
Батько d
Родичі d, Оскар Мілош, d і d
Брати, сестри d
У шлюбі з d і d
Діти d і d
Автограф image
Премії image Нобелівська премія з літератури (1980)
Сайт: milosz.pl
image Чеслав Мілош у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image
Дім-музей Чеслава Мілоша в Шетенйе.

Чеслав Мілош (пол. Czesław Miłosz; 30 червня 1911, с. Шетенйе, Кедайняйський район, Литва — 14 серпня 2004, Краків) — польський поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературознавець, дипломат, юрист. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року. Лауреат Нейштадтської літературної премії (Neustadt International Prize for Literature, 1978). Кавалер ордену Білого Орла. Праведник світу.

У 1951–1993 роках перебував у еміграції.

Брат , режисера-документаліста, публіциста, перекладача.

Біографія

Родина Мілошів належала до шляхти гербу Любич.

Чеслав Мілош народився у родовому маєтку матері, Вероніки, що містився в селі Шетейне тодішньої Ковенської губернії Російської імперії (тепер Литва).

В родині розмовляли по-польськи, але, завдяки старанням свого дядька, хлопець з дитинства добре знав і литовську. Пізніше Чеслав Мілош говорив про себе, що він, польський письменник і поет, але краєвиди та дух передвоєнної Литви ніколи не полишали його.

1921—1929 — навчався у гімназії у Вільно (у той час місто було під владою Польщі).

Потім навчався у Віленському університеті імені Стефана Баторія (спочатку на полоністиці, пізніше — на правничому факультеті).

Дебютував як поет у Вільнюсі на шпальтах університетського часопису Alma Mater Vilnensis. Трохи пізніше засновує разом з однодумцями поетичну групу «Жагари».

Працював на Польському радіо у Вільнюсі, але був звільнений за звинуваченнями в підтримці прагнень приєднання Вільнюса до Литовської Республіки та у діяльності на користь білоруської культури.

Переїхав до Варшави, де також влаштувався на радіо. Працював тут практично до окупації Польщі німецькими військами (1939).

Під час польсько-німецької війни (вересень 1939) емігрував до Румунії, але після приєднання Вільнюса до Литви повернувся на батьківщину й прийняв литовське громадянство. Проте після радянської окупації Литви (липень 1940) переїхав до Варшави, а після поразки Варшавського повстання (осінь 1944) — до Кракова.

Роки життя в окупованій німцями Варшаві означені роботою в підпіллі та доволі плідною творчістю, яка, попри скрутні обставини, є здебільшого оптимістичною. Але це був лише певний психологічний захист. Побачене у варшавському гетто назавжди залишило слід в творчості письменника.

Повоєнний період

Після відходу німців співпрацював з новою, комуністичною владою. Працював у дипломатичних установах ПНР у США та Франції як аташе з питань культури. Але врешті-решт зрозумів фальшиву сутність нового устрою і 1951 року отримав політичний притулок у Франції.

На еміграції

image
Анджей і Чеслав (праворуч) Мілоші. Варшава, 1999 рік.

Під час перебування на еміграції в Парижі співпрацював з Літературним інститутом Єжи Ґедройця в Мезон-Лаффітт, де і виходили друком усі його тодішні твори. Найзнаковішим серед них, безумовно, є збірник есеїв 1953 року під назвою «Поневолений розум» (). В ньому проаналізовано поведінку та долю інтелектуалів в тоталітарному суспільстві. Поет не приховує своєї негативної оцінки комуністичного режиму в Польщі і взагалі не соромиться свого теперішнього упередження проти комунізму. Пізніше він напише, що після захоплення Литви радянськими військами російський комуністичний режим викликав у нього асоціацію бездонної діжки. Таким чином, на відміну від ліберальних діячів та інтелектуалів заходу, котрі мали ілюзорні симпатії до Радянського союзу, Чеслав Мілош, як людина, що пережила окупацію Польщі німцями і перехід країни до сфери впливу Сталіна, дуже гостро відчував вразливість творчої особистості за умов тоталітаризму

Мешкав у Франції до 1960, коли на запрошення Каліфорнійського університету переїхав до США. Протягом 20 років був професором слов'янської філології в університеті Каліфорнії (Берклі). Також став професором Гарвардського університету. Американський період творчості письменника був особливо плідним. У США він займався не лише оригінальною творчістю, але й багато перекладав, мандрував країною, вів досить активне громадське життя.

Останні роки життя

1993 — повернувся до Польщі, де оселився у Кракові, пояснюючи вибір цього міста його «найбільшою подібністю до Вільнюса».

Похований у Крипті (Пантеоні) заслужених поляків (у підземеллях костелу монастиря паулінів на Скалці, Краків).

Творчість

Прозові та поетичні тексти Чеслава Мілоша є бездоганним прикладом західного мислення. Як письменник, він глибоко закорінений у європейську інтелектуальну традицію. Однак, його темами, його переживаннями були не лише рефлексії інтелектуала щодо політики, навпаки, письменник бачить чудесне в, здавалось, буденних речах. І тут потрібно відмітити його зв'язок зі світом дитинства й юності в Литві. Завдяки своєму світоглядному впливу, Чеслав Мілош є особливо важливою особистістю для модерної Польщі. Він є тим консерватором і, деякою мірою, захисником католицьких цінностей, який надзвичайно багато зробив саме для поступу країни в демократичному напрямку.

Станіслав Бараньчак так пише про вплив книжки «Поневолений розум» на громадян комуністичної Польщі у передмові до видання 1980-тх років:

Видана вперше 1953 року, ця книжка ніколи пізніше не перевидавалася в своїй польській версії (друге видання появилося щойно після Нобелівської премії для Мілоша, з датою 1980 року); більше того, вона була видана еміґраційним видавництвом, отже тим трудніше було її здобути в Польщі. А проте знали її всі..., і вона справила великий вплив на всіх. Я знав таких своїх ровесників, яким читання Поневоленого розуму помогло провести докорінну переоцінку їхнього життя. Засмальцовані й подерті до неможливости примірники паризького видання 1953 року кружляли з рук до рук, позичені часом на прочитання на одну ніч; у багатьох випадках це була ніч, яка прояснювала розум назавжди...

Сейм Польщі оголосив 2011 рік Роком Мілоша.

Нобелівська премія

1980 року рішенням королівського комітету письменнику присуджують Нобелівську премію з літератури. Головне формулювання, яке обґрунтовувало надання цієї високої нагороди звучало так: Тому «хто з безкомпромісною проникливістю аналізує незахищеність людини у світі багатьох конфліктів» (who with uncompromising clear-sightedness voices man's exposed condition in a world of severe conflicts). У своєму виступі на бенкеті на честь присудження нагороди, Чеслав Мілош говорив про загальнолюдські цінності, про польську літературну традицію та її значення у загальносвітовому літературному процесі. Акцентуючи увагу на тому, що польська література це, в першу чергу, література країни затисненої між двома тоталітарними гігантами — Німеччиною та Росією і часто творена у бараках та концтаборах. Звідси трагізм та складність її перекладу і сприйняття західним читачем. Взагалі Чеслав Мілош схильний критикувати Захід, абсолютно вірно зауважуючи те, що західні країни, передовсім, дбають про свій власний спокій та матеріальні цінності. Тому, у двадцятому столітті, східна Європа є, безсумнівно, жертвою, своєрідним буфером між тоталітарним Радянським Союзом та демократичними країнами. Письменник говорить про деструктивність такого підходу. Таким чином, переконує він, цілі покоління східноєвропейців випадають із загальносвітового культурного процесу.

Видання перекладів українською

  • Чеслав Мілош. Поневолений розум. Вид. Сучасність, 1985 (переклад ; передмова Станіслава Бараньчака)
  • Поневолений розум (розділи з книги) // Всесвіт, 1991 (переклад )
  • Вибрані поезії. — Л.: Каменяр, 2000
  • Про агонію Заходу // Дванадцять польських есеїв. — К.: Критика, 2001. — С. 19-26; передрук: Критика. — 2001. — Ч. 6. — С. 5-6 (переклад Ігоря Пізнюка)
  • Придорожний песик — Л.: Літопис, 2001 (переклад Ярини Сенчишин)
  • Родинна Європа — Л.: Літопис, 2007 (переклад Юрія Іздрика та )
  • Вибране — К.: Юніверс, 2008 (переклад Наталі Сидяченко, Дмитра Павличка, Оксани Забужко, Наталки Білоцерківець, Станіслава Шевенка)
  • Абетка — Х.: Треант, 2010 (переклад Наталки Сняданко)
  • (збірка есеїв) — К.: Дух і літера, 2011 (переклад Андрія Павлишина, Олени Коваленко, Ірини Ковальчук)
  • Земля Ульро - К.: Юніверс, 2015 (переклад Наталі Сидяченко)
  • Долина Ісси. - К.: Юніверс, 2018 (переклад Наталі Сидяченко)
  • Підказаний Мілош: [вірші пол. поета Ч. Мілоша у пер. укр. поетів] / упорядкув. А. Бондар]. — К. : Темпора, 2012. — 166 с. ; 22 см. — Зміст пер.: С. Жадан, Т. Прохасько, К. Москалець, О. Сливинський, Ю. Андрухович, Д. Матіяш, Б. Матіяш, О. Коцарев, Ю. Стахівської, М. Кіяновська. — 1 000 пр. —

Деякі вірші українською в онлайн доступі

  • Пристойніш було би не жити (Przystojniej byłoby nie żyć) — пер. Євген Очеретяний [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Пісня про порцеляну (Piosenka o porcelanie) — пер. Євген Очеретяний [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • З нотатника офіцера Рудольфа Грьоте (Z notatnika oficera Rudolfa Groethe) — пер. Євген Очеретяний [ 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Визнання (Wyznanie) — пер. Крістіна Федорович [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Сенс (Sens) — пер. Крістіна Федорович [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. The Righteous Among the Nations Database
    d:Track:Q77598447
  6. До збірки ввійшли Нобелівська промова та такі есеї: До Томаса Венцлови, Сенс регіоналізму, Ла Комб, Втрачені місця, Про вигнання, Про ідентичність, Розважаючи про ссавця, Лист до захисників культури, Два процеси, Про цензуру, Взаємні порахунки, Антисемітизм у Польщі, Мова та нації, Про історію польської літератури, вільнодумців і масонів, Приватні обов'язки перед польською літературою, Напівприватний лист про поезію, Дві фальші et co., Про брехню, Лист до Єжи Анджеєвського, Ким є Ґомбрович?, Про Йосифа Бродського, Таємничий пам'ятник

Література

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чеслав Мілош
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чеслав Мілош

Посилання

  • Мілош, Чеслав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 179. — .
  • Сайт, присвячений письменнику [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.](пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Primitki Cheslav MiloshCzeslaw MiloszCheslav Milosh v 1999Narodivsya 30 chervnya 1911 1911 06 30 1 2 s Shetenje Kedajnyajskij rajon LitvaPomer 14 serpnya 2004 2004 08 14 1 2 93 roki KrakivPohovannya Kripta zasluzhenih na SkalciKrayina Respublika Polsha SShA LitvaDiyalnist poet diplomat pismennik eseyist perekladach pedagog vikladach universitetu istorik literaturiSfera roboti hudozhnya literatura d literatura 4 istoriya literaturi 4 pereklad 4 i diplomatiya 4 Alma mater Vilnyuskij universitetZaklad Universitet Kaliforniyi Berkli i Garvardskij universitetMova tvoriv anglijska i polskaZhanr poeziya i prozaMagnum opus d d i dChlenstvo Serbska akademiya nauk i mistectv Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi Polska akademiya znan Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Asociaciya pismennikiv PolshiKonfesiya katolicka cerkva 5 Rid dBatko dRodichi d Oskar Milosh d i dBrati sestri dU shlyubi z d i dDiti d i dAvtografPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1980 Sajt milosz pl Cheslav Milosh u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahDim muzej Cheslava Milosha v Shetenje Cheslav Milosh pol Czeslaw Milosz 30 chervnya 1911 s Shetenje Kedajnyajskij rajon Litva 14 serpnya 2004 Krakiv polskij poet prozayik perekladach eseyist literaturoznavec diplomat yurist Laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1980 roku Laureat Nejshtadtskoyi literaturnoyi premiyi Neustadt International Prize for Literature 1978 Kavaler ordenu Bilogo Orla Pravednik svitu U 1951 1993 rokah perebuvav u emigraciyi Brat rezhisera dokumentalista publicista perekladacha BiografiyaRodina Miloshiv nalezhala do shlyahti gerbu Lyubich Cheslav Milosh narodivsya u rodovomu mayetku materi Veroniki sho mistivsya v seli Shetejne todishnoyi Kovenskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper Litva V rodini rozmovlyali po polski ale zavdyaki starannyam svogo dyadka hlopec z ditinstva dobre znav i litovsku Piznishe Cheslav Milosh govoriv pro sebe sho vin polskij pismennik i poet ale krayevidi ta duh peredvoyennoyi Litvi nikoli ne polishali jogo 1921 1929 navchavsya u gimnaziyi u Vilno u toj chas misto bulo pid vladoyu Polshi Potim navchavsya u Vilenskomu universiteti imeni Stefana Batoriya spochatku na polonistici piznishe na pravnichomu fakulteti Debyutuvav yak poet u Vilnyusi na shpaltah universitetskogo chasopisu Alma Mater Vilnensis Trohi piznishe zasnovuye razom z odnodumcyami poetichnu grupu Zhagari Pracyuvav na Polskomu radio u Vilnyusi ale buv zvilnenij za zvinuvachennyami v pidtrimci pragnen priyednannya Vilnyusa do Litovskoyi Respubliki ta u diyalnosti na korist biloruskoyi kulturi Pereyihav do Varshavi de takozh vlashtuvavsya na radio Pracyuvav tut praktichno do okupaciyi Polshi nimeckimi vijskami 1939 Pid chas polsko nimeckoyi vijni veresen 1939 emigruvav do Rumuniyi ale pislya priyednannya Vilnyusa do Litvi povernuvsya na batkivshinu j prijnyav litovske gromadyanstvo Prote pislya radyanskoyi okupaciyi Litvi lipen 1940 pereyihav do Varshavi a pislya porazki Varshavskogo povstannya osin 1944 do Krakova Roki zhittya v okupovanij nimcyami Varshavi oznacheni robotoyu v pidpilli ta dovoli plidnoyu tvorchistyu yaka popri skrutni obstavini ye zdebilshogo optimistichnoyu Ale ce buv lishe pevnij psihologichnij zahist Pobachene u varshavskomu getto nazavzhdi zalishilo slid v tvorchosti pismennika Povoyennij periodPislya vidhodu nimciv spivpracyuvav z novoyu komunistichnoyu vladoyu Pracyuvav u diplomatichnih ustanovah PNR u SShA ta Franciyi yak atashe z pitan kulturi Ale vreshti resht zrozumiv falshivu sutnist novogo ustroyu i 1951 roku otrimav politichnij pritulok u Franciyi Na emigraciyiAndzhej i Cheslav pravoruch Miloshi Varshava 1999 rik Pid chas perebuvannya na emigraciyi v Parizhi spivpracyuvav z Literaturnim institutom Yezhi Gedrojcya v Mezon Laffitt de i vihodili drukom usi jogo todishni tvori Najznakovishim sered nih bezumovno ye zbirnik eseyiv 1953 roku pid nazvoyu Ponevolenij rozum V nomu proanalizovano povedinku ta dolyu intelektualiv v totalitarnomu suspilstvi Poet ne prihovuye svoyeyi negativnoyi ocinki komunistichnogo rezhimu v Polshi i vzagali ne soromitsya svogo teperishnogo uperedzhennya proti komunizmu Piznishe vin napishe sho pislya zahoplennya Litvi radyanskimi vijskami rosijskij komunistichnij rezhim viklikav u nogo asociaciyu bezdonnoyi dizhki Takim chinom na vidminu vid liberalnih diyachiv ta intelektualiv zahodu kotri mali ilyuzorni simpatiyi do Radyanskogo soyuzu Cheslav Milosh yak lyudina sho perezhila okupaciyu Polshi nimcyami i perehid krayini do sferi vplivu Stalina duzhe gostro vidchuvav vrazlivist tvorchoyi osobistosti za umov totalitarizmu Meshkav u Franciyi do 1960 koli na zaproshennya Kalifornijskogo universitetu pereyihav do SShA Protyagom 20 rokiv buv profesorom slov yanskoyi filologiyi v universiteti Kaliforniyi Berkli Takozh stav profesorom Garvardskogo universitetu Amerikanskij period tvorchosti pismennika buv osoblivo plidnim U SShA vin zajmavsya ne lishe originalnoyu tvorchistyu ale j bagato perekladav mandruvav krayinoyu viv dosit aktivne gromadske zhittya Ostanni roki zhittya1993 povernuvsya do Polshi de oselivsya u Krakovi poyasnyuyuchi vibir cogo mista jogo najbilshoyu podibnistyu do Vilnyusa Pohovanij u Kripti Panteoni zasluzhenih polyakiv u pidzemellyah kostelu monastirya pauliniv na Skalci Krakiv TvorchistProzovi ta poetichni teksti Cheslava Milosha ye bezdogannim prikladom zahidnogo mislennya Yak pismennik vin gliboko zakorinenij u yevropejsku intelektualnu tradiciyu Odnak jogo temami jogo perezhivannyami buli ne lishe refleksiyi intelektuala shodo politiki navpaki pismennik bachit chudesne v zdavalos budennih rechah I tut potribno vidmititi jogo zv yazok zi svitom ditinstva j yunosti v Litvi Zavdyaki svoyemu svitoglyadnomu vplivu Cheslav Milosh ye osoblivo vazhlivoyu osobististyu dlya modernoyi Polshi Vin ye tim konservatorom i deyakoyu miroyu zahisnikom katolickih cinnostej yakij nadzvichajno bagato zrobiv same dlya postupu krayini v demokratichnomu napryamku Stanislav Baranchak tak pishe pro vpliv knizhki Ponevolenij rozum na gromadyan komunistichnoyi Polshi u peredmovi do vidannya 1980 th rokiv Vidana vpershe 1953 roku cya knizhka nikoli piznishe ne perevidavalasya v svoyij polskij versiyi druge vidannya poyavilosya shojno pislya Nobelivskoyi premiyi dlya Milosha z datoyu 1980 roku bilshe togo vona bula vidana emigracijnim vidavnictvom otzhe tim trudnishe bulo yiyi zdobuti v Polshi A prote znali yiyi vsi i vona spravila velikij vpliv na vsih Ya znav takih svoyih rovesnikiv yakim chitannya Ponevolenogo rozumu pomoglo provesti dokorinnu pereocinku yihnogo zhittya Zasmalcovani j poderti do nemozhlivosti primirniki parizkogo vidannya 1953 roku kruzhlyali z ruk do ruk pozicheni chasom na prochitannya na odnu nich u bagatoh vipadkah ce bula nich yaka proyasnyuvala rozum nazavzhdi Sejm Polshi ogolosiv 2011 rik Rokom Milosha Nobelivska premiya1980 roku rishennyam korolivskogo komitetu pismenniku prisudzhuyut Nobelivsku premiyu z literaturi Golovne formulyuvannya yake obgruntovuvalo nadannya ciyeyi visokoyi nagorodi zvuchalo tak Tomu hto z bezkompromisnoyu proniklivistyu analizuye nezahishenist lyudini u sviti bagatoh konfliktiv who with uncompromising clear sightedness voices man s exposed condition in a world of severe conflicts U svoyemu vistupi na benketi na chest prisudzhennya nagorodi Cheslav Milosh govoriv pro zagalnolyudski cinnosti pro polsku literaturnu tradiciyu ta yiyi znachennya u zagalnosvitovomu literaturnomu procesi Akcentuyuchi uvagu na tomu sho polska literatura ce v pershu chergu literatura krayini zatisnenoyi mizh dvoma totalitarnimi gigantami Nimechchinoyu ta Rosiyeyu i chasto tvorena u barakah ta konctaborah Zvidsi tragizm ta skladnist yiyi perekladu i sprijnyattya zahidnim chitachem Vzagali Cheslav Milosh shilnij kritikuvati Zahid absolyutno virno zauvazhuyuchi te sho zahidni krayini peredovsim dbayut pro svij vlasnij spokij ta materialni cinnosti Tomu u dvadcyatomu stolitti shidna Yevropa ye bezsumnivno zhertvoyu svoyeridnim buferom mizh totalitarnim Radyanskim Soyuzom ta demokratichnimi krayinami Pismennik govorit pro destruktivnist takogo pidhodu Takim chinom perekonuye vin cili pokolinnya shidnoyevropejciv vipadayut iz zagalnosvitovogo kulturnogo procesu Vidannya perekladiv ukrayinskoyuCheslav Milosh Ponevolenij rozum Vid Suchasnist 1985 pereklad peredmova Stanislava Baranchaka Ponevolenij rozum rozdili z knigi Vsesvit 1991 pereklad Vibrani poeziyi L Kamenyar 2000 Pro agoniyu Zahodu Dvanadcyat polskih eseyiv K Kritika 2001 S 19 26 peredruk Kritika 2001 Ch 6 S 5 6 pereklad Igorya Piznyuka Pridorozhnij pesik L Litopis 2001 pereklad Yarini Senchishin Rodinna Yevropa L Litopis 2007 pereklad Yuriya Izdrika ta Vibrane K Yunivers 2008 pereklad Natali Sidyachenko Dmitra Pavlichka Oksani Zabuzhko Natalki Bilocerkivec Stanislava Shevenka Abetka H Treant 2010 pereklad Natalki Snyadanko zbirka eseyiv K Duh i litera 2011 pereklad Andriya Pavlishina Oleni Kovalenko Irini Kovalchuk Zemlya Ulro K Yunivers 2015 pereklad Natali Sidyachenko Dolina Issi K Yunivers 2018 pereklad Natali Sidyachenko Pidkazanij Milosh virshi pol poeta Ch Milosha u per ukr poetiv uporyadkuv A Bondar K Tempora 2012 166 s 22 sm Zmist per S Zhadan T Prohasko K Moskalec O Slivinskij Yu Andruhovich D Matiyash B Matiyash O Kocarev Yu Stahivskoyi M Kiyanovska 1 000 pr ISBN 978 617 569 093 2Deyaki virshi ukrayinskoyu v onlajn dostupiPristojnish bulo bi ne zhiti Przystojniej byloby nie zyc per Yevgen Ocheretyanij 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pisnya pro porcelyanu Piosenka o porcelanie per Yevgen Ocheretyanij 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Z notatnika oficera Rudolfa Grote Z notatnika oficera Rudolfa Groethe per Yevgen Ocheretyanij 8 kvitnya 2018 u Wayback Machine Viznannya Wyznanie per Kristina Fedorovich 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Sens Sens per Kristina Fedorovich 6 serpnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 Do zbirki vvijshli Nobelivska promova ta taki eseyi Do Tomasa Venclovi Sens regionalizmu La Komb Vtracheni miscya Pro vignannya Pro identichnist Rozvazhayuchi pro ssavcya List do zahisnikiv kulturi Dva procesi Pro cenzuru Vzayemni porahunki Antisemitizm u Polshi Mova ta naciyi Pro istoriyu polskoyi literaturi vilnodumciv i masoniv Privatni obov yazki pered polskoyu literaturoyu Napivprivatnij list pro poeziyu Dvi falshi et co Pro brehnyu List do Yezhi Andzheyevskogo Kim ye Gombrovich Pro Josifa Brodskogo Tayemnichij pam yatnikLiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Cheslav Milosh Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cheslav Milosh Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Cheslav Milosh litopisec XX stolittya Spilnij proyekt Polskogo institutu v Kiyevi ta Ukrayinskogo tizhnya Specproyekt 100 richchya Milosha Ukrayinskij tizhden 23 29 09 2011 Oksana Zabuzhko Uroki Milosha Hroniki vid Fortinbrasa Basnyak T A Tipologiya pismennickogo statusu dva dosvidi Ch Milosh ta G fon Reccori 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Pitannya literaturoznavstva 2013 88 S 22 33 PosilannyaMilosh Cheslav Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 179 ISBN 966 692 744 6 Sajt prisvyachenij pismenniku 2 listopada 2011 u Wayback Machine pol

Дата публікації:
Топ