Венесуела — південноамериканська країна, що знаходиться на крайній півночі континенту . Загальна площа країни 912 050 км² (33-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 882 050 км², а на поверхню внутрішніх вод — 30 тис. км². Площа країни у 1,5 рази більша за площу України, вдвічі більша за площу Каліфорнії. Основні природні райони: гірська область Анд, западина озера Маракайбо, Льянос і Ґвіанське плоскогір'я .
Географія Венесуели | |
---|---|
Географічне положення Венесуели | |
Географічне положення | |
Континент | Південна Америка |
Регіон | Латинська Америка |
Координати | 8°00′ пн. ш. 66°00′ зх. д. / 8.000° пн. ш. 66.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 912,05 тис. км² (33-тє) |
• суходіл | 96,7 % |
• води | 3,3 % |
Морське узбережжя | 2800 км |
Державний кордон | 5267 км |
Рельєф | |
Тип | низовинний, гористий |
Найвища точка | гора Піко-Болівар (5007 м) |
Найнижча точка | Карибське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | Маракайбо (13,3 тис. км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, залізні руди, золото, боксити, гідроенергія, алмази |
Стихійні лиха | повіді, каменепади, зсуви ґрунту, посухи |
Екологічні проблеми | забруднення вод, деградація земель, знеліснення |
Назва
Офіційна назва — Боліваріанська Республіка Венесуела, Венесуела (ісп. Republica Bolivariana de Venezuela, Venezuela). Назва країни походить від назви поселення на палях на берегах озера Маракайбо і означає «Маленька Венеція». Таку назву вигадав італійський мандрівник і картограф Амеріґо Веспуччі, який 1499 року відвідав ці місця у складі експедиції Алонсо де Охеди. Пізніше ця назва поширилась до дельти Ориноко, а 1830 року цю назву успадкувала новостворена держава, що виокремилась зі складу Великої Колумбії.
Історія дослідження території
Географічне положення
Венесуела — південноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півдні — з Бразилією (спільний кордон — 2137 км), на заході — з Колумбією (2341 км), на сході — з Гаяною (789 км). Загальна довжина державного кордону — 5267 км. Венесуела на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 2800 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 15 морських миль (27,8 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Венесуели багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, золото, боксити, руди нікелю, кобальту, міді, поліметалів, кам'яне вугілля, сірку, азбест, фосфорити, алмази.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 45(0 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Піко-Болівар (5007 м). На півночі країни простягається ланцюг Карибських Анд; на північному заході — відроги Анд (Сьєрра-де-Періха з висотами до 3750 м та Кордильєра-де-Мерида з найвищою точкою країни 5007 м. Центральна частина хребта Кордильєра-де-Мерида покрита вічними снігами і льодовиками, за що і називається Сьєрра-Невада, тобто Сніжною. На півн. схід хребет Кордильєра-Мерида знижується до 2000 м, роздвоюється і тягнеться на схід вздовж узбережжя Карибського моря, утворюючи т. зв. Карибські Анди. Сьєрра-де-Періха та Кордильєра-де-Мерида обрамляють глибоку западину і оз. Маракайбо; в центрі — рівнини Оріноко (т. зв. Льянос-Оріноко); на півд. схід — Ґвіанське плоскогір'я.
- Рельєф Венесуели
- Гіпсометрична карта Венесуели
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Орографія Піко-Болівар
Узбережжя
Узбережжя простягається
Острови
До складу Венесуели входять близько 40 островів, найбільший — острів Маргарита.
- Пляж Галера на острові Маргарита
Клімат
Більш частина територія Венесуели лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, північно-західне узбережжя у тропічному. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Венесуели (за Кеппеном)
- Кліматограма Сьюдад-Болівара
- Блискавки Кататумбо
- Лентикулярна хмара над Піко-Болівар
Венесуела є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1233 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10550 км² зрошуваних земель. Клімат більшої частини рівнинної території з чергуванням дощового (з квітня по жовтень) і сухого, більш спекотного (з листопада по березень) сезонів.
- Гідрографічна мережа Венесуели
- Злиття річок Ориноко і Кароні
- Водоспад Ангель
- Озеро Маракайбо з космосу
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Найбільші річки: Ориноко. Водоспад Ангель — найвищий у світі.
Озера
Болота
Льодовики
- Карта льодовикового покриву у Мериді
- Льодовик на Піко-Болівар 1950 (ліворуч) і 2011 року (праворуч)
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Венесуели (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 24,5 %,
- орні землі — 3,1 %,
- багаторічні насадження — 0,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 20,6 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 52,1 %;
- інше — 23,4 %.
- Рослинний покрив країни, 1972 рік
- Галерейні ліси вздовж Ориноко
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Неотропічної області, карибське узбережжя, гірські хребти й Льянос — до , а сельва Гвіанського нагір'я — до .
Охорона природи
- Національний парк Канайма
Венесуела є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Договору про Антарктику,
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді, каменепади, зсуви ґрунту; періодичні посухи.
- Забруднення берегів озера Маракайбо
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення вод затоки Валенсія;
- нафтові плями в затоці Марокайбо;
- деградацію земель;
- промислове забруднення вздовж карибського узбережжя;
- знеліснення і руйнацію екосистем вологих тропічних лісів внаслідок гірничих виробок.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Венесуели можна розділити на (регіони), що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
- Карта природних регіонів
- Береговий хребет
- Льянос
- Гвінейське нагір'я
Див. також
Примітки
- Venezuela, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Венесуела // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Венесуела // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) Венесуэла // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
- (рос.) Венесуэла // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Венесуэла // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Венесуели |
- Вікісховище : Атлас Венесуели.
- Карти Венесуели : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Venezuela : ( )[англ.] : [арх. 23 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Венесуелу : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Венесуели.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venesuela pivdennoamerikanska krayina sho znahoditsya na krajnij pivnochi kontinentu Zagalna plosha krayini 912 050 km 33 tye misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 882 050 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 30 tis km Plosha krayini u 1 5 razi bilsha za ploshu Ukrayini vdvichi bilsha za ploshu Kaliforniyi Osnovni prirodni rajoni girska oblast And zapadina ozera Marakajbo Lyanos i Gvianske ploskogir ya Geografiya VenesueliGeografichne polozhennya VenesueliGeografichne polozhennyaKontinent Pivdenna AmerikaRegion Latinska AmerikaKoordinati 8 00 pn sh 66 00 zh d 8 000 pn sh 66 000 zh d 8 000 66 000TeritoriyaPlosha 912 05 tis km 33 tye suhodil 96 7 vodi 3 3 Morske uzberezhzhya 2800 kmDerzhavnij kordon 5267 kmRelyefTip nizovinnij goristijNajvisha tochka gora Piko Bolivar 5007 m Najnizhcha tochka Karibske more 0 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka km Najbilshe ozero Marakajbo 13 3 tis km InshePrirodni resursi vuglevodni zalizni rudi zoloto boksiti gidroenergiya almaziStihijni liha povidi kamenepadi zsuvi gruntu posuhiEkologichni problemi zabrudnennya vod degradaciya zemel znelisnennyaNazvaOficijna nazva Bolivarianska Respublika Venesuela Venesuela isp Republica Bolivariana de Venezuela Venezuela Nazva krayini pohodit vid nazvi poselennya na palyah na beregah ozera Marakajbo i oznachaye Malenka Veneciya Taku nazvu vigadav italijskij mandrivnik i kartograf Amerigo Vespuchchi yakij 1499 roku vidvidav ci miscya u skladi ekspediciyi Alonso de Ohedi Piznishe cya nazva poshirilas do delti Orinoko a 1830 roku cyu nazvu uspadkuvala novostvorena derzhava sho viokremilas zi skladu Velikoyi Kolumbiyi Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaPorivnyannya rozmiriv teritoriyi Venesueli ta SShA Venesuela pivdennoamerikanska krayina sho mezhuye z troma inshimi krayinami na pivdni z Braziliyeyu spilnij kordon 2137 km na zahodi z Kolumbiyeyu 2341 km na shodi z Gayanoyu 789 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5267 km Venesuela na pivnochi omivayetsya vodami Karibskogo morya Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 2800 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 15 morskih mil 27 8 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do glibin 200 m Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 4 6 godin riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Venesueli Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Venesueli Nadra Venesueli bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz zaliznu rudu zoloto boksiti rudi nikelyu kobaltu midi polimetaliv kam yane vugillya sirku azbest fosforiti almazi Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Venesueli Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 45 0 m najnizhcha tochka riven vod Karibskogo morya 0 m najvisha tochka gora Piko Bolivar 5007 m Na pivnochi krayini prostyagayetsya lancyug Karibskih And na pivnichnomu zahodi vidrogi And Syerra de Periha z visotami do 3750 m ta Kordilyera de Merida z najvishoyu tochkoyu krayini 5007 m Centralna chastina hrebta Kordilyera de Merida pokrita vichnimi snigami i lodovikami za sho i nazivayetsya Syerra Nevada tobto Snizhnoyu Na pivn shid hrebet Kordilyera Merida znizhuyetsya do 2000 m rozdvoyuyetsya i tyagnetsya na shid vzdovzh uzberezhzhya Karibskogo morya utvoryuyuchi t zv Karibski Andi Syerra de Periha ta Kordilyera de Merida obramlyayut gliboku zapadinu i oz Marakajbo v centri rivnini Orinoko t zv Lyanos Orinoko na pivd shid Gvianske ploskogir ya Relyef Venesueli Gipsometrichna karta Venesueli Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Orografiya Piko Bolivar Uzberezhzhya Uzberezhzhya prostyagayetsya Ostrovi Dokladnishe Do skladu Venesueli vhodyat blizko 40 ostroviv najbilshij ostriv Margarita Plyazh Galera na ostrovi MargaritaKlimatDokladnishe Bilsh chastina teritoriya Venesueli lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi pivnichno zahidne uzberezhzhya u tropichnomu Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya dostatnye Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Venesueli za Keppenom Klimatograma Syudad Bolivara Bliskavki Katatumbo Lentikulyarna hmara nad Piko Bolivar Venesuela ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 1233 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 10550 km zroshuvanih zemel Klimat bilshoyi chastini rivninnoyi teritoriyi z cherguvannyam doshovogo z kvitnya po zhovten i suhogo bilsh spekotnogo z listopada po berezen sezoniv Gidrografichna merezha Venesueli Zlittya richok Orinoko i Karoni Vodospad Angel Ozero Marakajbo z kosmosu Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Najbilshi richki Orinoko Vodospad Angel najvishij u sviti Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Karta lodovikovogo pokrivu u Meridi Lodovik na Piko Bolivar 1950 livoruch i 2011 roku pravoruch Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Venesueli ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 24 5 orni zemli 3 1 bagatorichni nasadzhennya 0 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 20 6 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 52 1 inshe 23 4 Roslinnij pokriv krayini 1972 rik Galerejni lisi vzdovzh Orinoko Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Neotropichnoyi oblasti karibske uzberezhzhya girski hrebti j Lyanos do a selva Gvianskogo nagir ya do Div takozh Ptahi Venesueli taOhorona prirodiDokladnishe Nacionalnij park Kanajma Venesuela ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha povidi kamenepadi zsuvi gruntu periodichni posuhi Zabrudnennya beregiv ozera Marakajbo Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod zatoki Valensiya naftovi plyami v zatoci Marokajbo degradaciyu zemel promislove zabrudnennya vzdovzh karibskogo uzberezhzhya znelisnennya i rujnaciyu ekosistem vologih tropichnih lisiv vnaslidok girnichih virobok Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Venesueli mozhna rozdiliti na regioni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Karta prirodnih regioniv Beregovij hrebet Lyanos Gvinejske nagir ya Div takozh Div takozhPivdenna AmerikaPrimitkiVenezuela Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Venesuela Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Venesuela Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Venesuela Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1979 T 1 A K 576 s ros Venesuela Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya 656 s ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Dorst Zh Centralnaya i Yuzhnaya Amerika M Progress 1977 318 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Venesuela Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Venesueli Vikishovishe Atlas Venesueli Karti Venesueli angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Venezuela angl arh 23 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Venesuelu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Venesueli