Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Головни й залізни чний вокза л на львівській ґварі Двірець вокзал станції Львів Головний вокзал Львова та Львівської зал

Головний залізничний вокзал (Львів)

Головний залізничний вокзал (Львів)

Головни́й залізни́чний вокза́л (на львівській ґварі «Двірець») — вокзал станції Львів. Головний вокзал Львова та Львівської залізниці.

Головний залізничний вокзал
сторінка-дублікат
image
Розташування
Розташування Площа Двірцева, 1
Адреса Львів, пл. Двірцева, 1
Координати 49°50′21″ пн. ш. 23°59′42″ сх. д. / 49.83917° пн. ш. 23.99500° сх. д. / 49.83917; 23.99500
Структура
Платформ 5
Тип платформ 3 острівні, 2 бічні та 3 технічні
Колій 8
Час роботи цілодобово
Історія
Відкрито 1861
Перебудовано 1904, 1923, 1946—1951, 2001
Електрифіковано 1962
Будівля
Архітектор Владислав Садловський
Стиль віденська сецесія
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 370006
Код Експрес-3 2218000
Пасажиропотік 8,3 млн пас.
Мапа

Історично, це перший вокзал на території сучасної України[]. Розташований за 3 км від центру міста на південний захід уздовж лінії Головного європейського вододілу з висотою 316 м над рівнем моря.

З 1861 року, часу відкриття, це вже друга вокзальна споруда, зведена у 1904 році.

Вокзал обслуговує всі потяги далекого та місцевого сполучення, а також приміські потяги Краснянського, Рава-Руського, Сокальського та Луцького напрямків.

Історія

image
Фото історичного знаку на Львівському Залізничному Вокзалі, Україна, де написано: «4 листопада 1861 року з Відня до Львова прибув перший поїзд. Це ознаменувало початок залізничного руху на теренах сучасної України»

У 1841 році уряд Австрійської імперії затвердив Програму у справах залізниць, якою, серед іншого, було передбачено будівництво залізниць у Королівстві Галичини та Волині. Лінія з Відня до Львова мала бути збудована до 31 грудня 1863 року. Після цього місто мало бути сполучене з Бродами, Чернівцями та іншими містами коронної землі.

У 1858 році цісарсько-королівське Привілейоване товариство Галицьких залізниць імені Карла Людвіга отримало концесію на будівництво вокзалу у Львові. Будівництво велося на заболоченому узгір'ї на площі 67 . Відкриття вокзалу відбулося одночасно з відкриттям руху Галицькою залізницею імені Карла Людвіга на ділянці Перемишль — Львів, 4 листопада 1861 року. О 14:30 прибув перший потяг у складі паротягу «Ярослав», двох пасажирських вагонів та чотирьох платформ. 24 листопада дирекція залізниці отримала дозвіл на регулярний рух потягів зі Львова до Відня і Кракова.

image
Перша споруда вокзалу (1890—1895)
image
Головний залізничний вокзал (Львів) до 1900 року

У 1866 році відкрито рух до Чернівців, у 1869 році — до Бродів і кордону з Російською імперією, у 1881 році — до Тернополя і Підволочиська.

Споруда вокзалу була 70 сажнів завдовжки і 10 сажнів завширшки. У приміщенні розташовувалися зали очікування для пасажирів усіх класів, ресторан, кав'ярня, контори технічних служб і поліції, каса багажного відділення, поштове відділення. Поблизу будівлі вокзалу були розміщені два павільйони для контор і помешкань службовців, вагонне депо з чотирнадцятьма вагонами, казарми для наглядачів і залізничних робітників, ремонтні майстерні, склади. Персонал вокзалу становив 38 осіб: начальник, 26 службовців, 10 наглядачів і лікар.

З побудовою Чернівецького вокзалу, між ними виникла конкуренція. Згодом їхні функції було розділено: Чернівецький вокзал приймав потяги з напрямку Кракова, Головний вокзал — з напрямку Чернівців.

1892 року залізниця стала власністю держави. Це пришвидшило притік інвестицій, відповідно, і будівництво нових ліній. Постало питання про будівництво у Львові нового залізничного вокзалу, адже існуючий не справлявся із зростаючим пасажиропотоком. У 1899 році було розглянуто і затверджено проект авторства Владислава Садловського, виконаний у 1898 році на підставі матеріалів директора залізниці Людвіка Вежбицького.

image
Львівські соколи на львівському вокзалі перед виїздом до Праги на VІ-ий Всесокільський злет. Зліва направо — у 1-му вікні вагона: Т. Гвоздецький, Юрій Боднар; 2-му вікні: Франтішек Коргонь, Йосиф Доманик; 3-му вікні: Степан Гайдучок, до якого стоячи на пероні звертається Іван Боберський; 4-му вікні: Олександр Гошовський. На пероні зліва направо — 2-й: Степан Гасюк, 5-й: Гузар, 6-й: Федусевич.

Будівництво розпочато у 1902 році на місці старого вокзалу. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Головний вхід та дебаркадер виконані за проєктом інженера Є. Зеленевського. Інтер'єри залів очікування 1 і 2 класів спроектував А. Захаревич, інтер'єри залів очікування 3 класу, ресторану та їдальні спроєктували Т. Обмінський та О. Лушпинський. Фронтон будівлі прикрасили скульптурами А. Попеля і П. Війтовича: жінка символізує залізницю і торгівлю, чоловік на леві — промисловість і місто Львів. Основним елементом оформлення головного вестибюля був вітраж «Архангел Михаїл» з панорамним видом Львова на тлі.

Вокзал відкрито 26 березня 1904 року. Після відкриття він був одним з найсучасніших у Європі.

20 червня 1915 року вокзал підпалили війська російської імператорської армії. що відступали зі Львова. Споруда також значно постраждала під час польсько-української війни 1918—1919 років. У результаті були знищені початкові інтер'єри та центральний портал вокзалу. Після переходу Львова до Польщі почалися роботи з відновлення вокзалу під керівництвом архітектора Генрика Заремби. У 1923 році на фасаді та всередині споруди встановлено кілька композицій Петра Війтовича. Повністю, перебудова львівського вокзалу завершилася лише у 1930 році.

Вокзал сильно постраждав від бомбардувань під час другої світової війни, яким він піддавався вже з першого дня війни — 1 вересня 1939 року. Повне повоєнне відновлення завершилося лише у 1957 році.

У 2003 році, до 100-річчя споруди, вокзал було відреставровано.

У 2022 році приймав по 130 тисяч людей на день — саме стільки пасажирів приймав львівський вокзал у найскладніші моменти з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Структура

image
Перон вокзалу (2007)

Сьогодні у приміщенні вокзалу міститься: 1 касовий зал, 6 залів очікування різної комфортабельності, VIP-зал, зал офіційних делегацій, 3 бари, ресторан, перукарня, газетні та аптечні кіоски, кімнати відпочинку. Вокзал має 5 перонів, 8 колій (по одній колії біля першого та п'ятого перонів та по дві біля другого, третього, четвертого перонів). Вихід до перонів забезпечують три підземні переходи, а до першого перону, крім них, ще два зовнішні виходи. Над усіма перонами вокзалу знаходиться металево-скляний дебаркадер.

Аркові перекриття перонного дебаркадеру утворюють клепані зі сталі ферми великого радіусу, які заповнені броньованим склом. Загальна довжина конструкції — 159 м, ширина — 69 м. Металеві елементи каркаса виготовлені на комбінаті «Вітковіце» в Остраві (сучасна Чехія).

Поблизу вокзалу, на площі Двірцевій, знаходиться кінцева зупинка трамвайних маршрутів № 1, 4, 6, 9 та автобусних маршрутів № 10, 16, 29, 31, 32 і семи нічних № 1Н-7Н.

Див. також

Галерея

  • image
    Фасад
  • image
    Перони
  • image
    Перони
  • image
    Панорама вокзалу
  • image
    Інтер'єр

Примітки

  1. Ірина Котлобулатова. Залізничні вокзали // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 380—383. — .
  2. Андрій Басараб. Залізничний транспорт // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 372—380. — .
  3. Костянтин Баранюк (5 березня 2015). Вокзал, про існування якого знають не всі львів'яни. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  4. Архітектура початку XX століття (1900-1918) // Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 457. — .
  5. Христина Харчук. Дебаркадер залізничного вокзалу // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 30. — .

Посилання

Головний залізничний вокзал
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Головний залізничний вокзал у Вікісховищі?
  • Вокзал залізничний головний. 1899—1903 рр. (пл. Двірцева, 1) // Звід пам'яток історії та культури України: місто Львів. Т. 1. [ 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Чорновий варіант видання без вихідних даних та пагінації на сайті Інституту історії України НАН України. — С. 589—592.
  • Офіційний сайт Укрзалізниці. uz.gov.ua. Укрзалізниця. 5. оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 червня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golovni j zalizni chnij vokza l na lvivskij gvari Dvirec vokzal stanciyi Lviv Golovnij vokzal Lvova ta Lvivskoyi zaliznici Golovnij zaliznichnij vokzal storinka dublikatRoztashuvannyaRoztashuvannya Plosha Dvirceva 1Adresa Lviv pl Dvirceva 1Koordinati 49 50 21 pn sh 23 59 42 sh d 49 83917 pn sh 23 99500 sh d 49 83917 23 99500StrukturaPlatform 5Tip platform 3 ostrivni 2 bichni ta 3 tehnichniKolij 8Chas roboti cilodobovoIstoriyaVidkrito 1861Perebudovano 1904 1923 1946 1951 2001Elektrifikovano 1962BudivlyaArhitektor Vladislav SadlovskijStil videnska secesiyaPoverhiv 2Insha informaciyaVlasnik Lvivska zaliznicyaOperator UkrzaliznicyaKod YeMR ASUZT 370006Kod Ekspres 3 2218000Pasazhiropotik 8 3 mln pas Mapa Istorichno ce pershij vokzal na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini dzherelo Roztashovanij za 3 km vid centru mista na pivdennij zahid uzdovzh liniyi Golovnogo yevropejskogo vododilu z visotoyu 316 m nad rivnem morya Z 1861 roku chasu vidkrittya ce vzhe druga vokzalna sporuda zvedena u 1904 roci Vokzal obslugovuye vsi potyagi dalekogo ta miscevogo spoluchennya a takozh primiski potyagi Krasnyanskogo Rava Ruskogo Sokalskogo ta Luckogo napryamkiv IstoriyaFoto istorichnogo znaku na Lvivskomu Zaliznichnomu Vokzali Ukrayina de napisano 4 listopada 1861 roku z Vidnya do Lvova pribuv pershij poyizd Ce oznamenuvalo pochatok zaliznichnogo ruhu na terenah suchasnoyi Ukrayini U 1841 roci uryad Avstrijskoyi imperiyi zatverdiv Programu u spravah zaliznic yakoyu sered inshogo bulo peredbacheno budivnictvo zaliznic u Korolivstvi Galichini ta Volini Liniya z Vidnya do Lvova mala buti zbudovana do 31 grudnya 1863 roku Pislya cogo misto malo buti spoluchene z Brodami Chernivcyami ta inshimi mistami koronnoyi zemli U 1858 roci cisarsko korolivske Privilejovane tovaristvo Galickih zaliznic imeni Karla Lyudviga otrimalo koncesiyu na budivnictvo vokzalu u Lvovi Budivnictvo velosya na zabolochenomu uzgir yi na ploshi 67 Vidkrittya vokzalu vidbulosya odnochasno z vidkrittyam ruhu Galickoyu zalizniceyu imeni Karla Lyudviga na dilyanci Peremishl Lviv 4 listopada 1861 roku O 14 30 pribuv pershij potyag u skladi parotyagu Yaroslav dvoh pasazhirskih vagoniv ta chotiroh platform 24 listopada direkciya zaliznici otrimala dozvil na regulyarnij ruh potyagiv zi Lvova do Vidnya i Krakova Persha sporuda vokzalu 1890 1895 Golovnij zaliznichnij vokzal Lviv do 1900 roku U 1866 roci vidkrito ruh do Chernivciv u 1869 roci do Brodiv i kordonu z Rosijskoyu imperiyeyu u 1881 roci do Ternopolya i Pidvolochiska Sporuda vokzalu bula 70 sazhniv zavdovzhki i 10 sazhniv zavshirshki U primishenni roztashovuvalisya zali ochikuvannya dlya pasazhiriv usih klasiv restoran kav yarnya kontori tehnichnih sluzhb i policiyi kasa bagazhnogo viddilennya poshtove viddilennya Poblizu budivli vokzalu buli rozmisheni dva paviljoni dlya kontor i pomeshkan sluzhbovciv vagonne depo z chotirnadcyatma vagonami kazarmi dlya naglyadachiv i zaliznichnih robitnikiv remontni majsterni skladi Personal vokzalu stanoviv 38 osib nachalnik 26 sluzhbovciv 10 naglyadachiv i likar Z pobudovoyu Cherniveckogo vokzalu mizh nimi vinikla konkurenciya Zgodom yihni funkciyi bulo rozdileno Cherniveckij vokzal prijmav potyagi z napryamku Krakova Golovnij vokzal z napryamku Chernivciv 1892 roku zaliznicya stala vlasnistyu derzhavi Ce prishvidshilo pritik investicij vidpovidno i budivnictvo novih linij Postalo pitannya pro budivnictvo u Lvovi novogo zaliznichnogo vokzalu adzhe isnuyuchij ne spravlyavsya iz zrostayuchim pasazhiropotokom U 1899 roci bulo rozglyanuto i zatverdzheno proekt avtorstva Vladislava Sadlovskogo vikonanij u 1898 roci na pidstavi materialiv direktora zaliznici Lyudvika Vezhbickogo Lvivski sokoli na lvivskomu vokzali pered viyizdom do Pragi na VI ij Vsesokilskij zlet Zliva napravo u 1 mu vikni vagona T Gvozdeckij Yurij Bodnar 2 mu vikni Frantishek Korgon Josif Domanik 3 mu vikni Stepan Gajduchok do yakogo stoyachi na peroni zvertayetsya Ivan Boberskij 4 mu vikni Oleksandr Goshovskij Na peroni zliva napravo 2 j Stepan Gasyuk 5 j Guzar 6 j Fedusevich Budivnictvo rozpochato u 1902 roci na misci starogo vokzalu Budivelni roboti vikonuvala firma Ivana Levinskogo Alfreda Zaharevicha ta Yuzefa Sosnovskogo Golovnij vhid ta debarkader vikonani za proyektom inzhenera Ye Zelenevskogo Inter yeri zaliv ochikuvannya 1 i 2 klasiv sproektuvav A Zaharevich inter yeri zaliv ochikuvannya 3 klasu restoranu ta yidalni sproyektuvali T Obminskij ta O Lushpinskij Fronton budivli prikrasili skulpturami A Popelya i P Vijtovicha zhinka simvolizuye zaliznicyu i torgivlyu cholovik na levi promislovist i misto Lviv Osnovnim elementom oformlennya golovnogo vestibyulya buv vitrazh Arhangel Mihayil z panoramnim vidom Lvova na tli Vokzal vidkrito 26 bereznya 1904 roku Pislya vidkrittya vin buv odnim z najsuchasnishih u Yevropi 20 chervnya 1915 roku vokzal pidpalili vijska rosijskoyi imperatorskoyi armiyi sho vidstupali zi Lvova Sporuda takozh znachno postrazhdala pid chas polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rokiv U rezultati buli znisheni pochatkovi inter yeri ta centralnij portal vokzalu Pislya perehodu Lvova do Polshi pochalisya roboti z vidnovlennya vokzalu pid kerivnictvom arhitektora Genrika Zarembi U 1923 roci na fasadi ta vseredini sporudi vstanovleno kilka kompozicij Petra Vijtovicha Povnistyu perebudova lvivskogo vokzalu zavershilasya lishe u 1930 roci Vokzal silno postrazhdav vid bombarduvan pid chas drugoyi svitovoyi vijni yakim vin piddavavsya vzhe z pershogo dnya vijni 1 veresnya 1939 roku Povne povoyenne vidnovlennya zavershilosya lishe u 1957 roci U 2003 roci do 100 richchya sporudi vokzal bulo vidrestavrovano U 2022 roci prijmav po 130 tisyach lyudej na den same stilki pasazhiriv prijmav lvivskij vokzal u najskladnishi momenti z pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi StrukturaPeron vokzalu 2007 Sogodni u primishenni vokzalu mistitsya 1 kasovij zal 6 zaliv ochikuvannya riznoyi komfortabelnosti VIP zal zal oficijnih delegacij 3 bari restoran perukarnya gazetni ta aptechni kioski kimnati vidpochinku Vokzal maye 5 peroniv 8 kolij po odnij koliyi bilya pershogo ta p yatogo peroniv ta po dvi bilya drugogo tretogo chetvertogo peroniv Vihid do peroniv zabezpechuyut tri pidzemni perehodi a do pershogo peronu krim nih she dva zovnishni vihodi Nad usima peronami vokzalu znahoditsya metalevo sklyanij debarkader Arkovi perekrittya peronnogo debarkaderu utvoryuyut klepani zi stali fermi velikogo radiusu yaki zapovneni bronovanim sklom Zagalna dovzhina konstrukciyi 159 m shirina 69 m Metalevi elementi karkasa vigotovleni na kombinati Vitkovice v Ostravi suchasna Chehiya Poblizu vokzalu na ploshi Dvircevij znahoditsya kinceva zupinka tramvajnih marshrutiv 1 4 6 9 ta avtobusnih marshrutiv 10 16 29 31 32 i semi nichnih 1N 7N Div takozhLviv stanciya GalereyaFasad Peroni Peroni Panorama vokzalu Inter yerPrimitkiIrina Kotlobulatova Zaliznichni vokzali Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J S 380 383 ISBN 978 966 7007 69 0 Andrij Basarab Zaliznichnij transport Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J S 372 380 ISBN 978 966 7007 69 0 Kostyantin Baranyuk 5 bereznya 2015 Vokzal pro isnuvannya yakogo znayut ne vsi lviv yani photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova originalu za 24 bereznya 2023 Procitovano 27 chervnya 2023 Arhitektura pochatku XX stolittya 1900 1918 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 457 ISBN 978 966 7022 77 8 Hristina Harchuk Debarkader zaliznichnogo vokzalu Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J S 30 ISBN 978 966 7007 69 0 PosilannyaGolovnij zaliznichnij vokzal u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Golovnij zaliznichnij vokzal u Vikishovishi Vokzal zaliznichnij golovnij 1899 1903 rr pl Dvirceva 1 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini misto Lviv T 1 29 serpnya 2018 u Wayback Machine Chornovij variant vidannya bez vihidnih danih ta paginaciyi na sajti Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini S 589 592 Oficijnij sajt Ukrzaliznici uz gov ua Ukrzaliznicya 5 originalu za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2023

Дата публікації:
Топ